Безробітних українців можуть «мобілізувати» для участі у суспільно-корисних роботах, – Мінекономіки

Уряд активізує механізм залучення безробітних до «Армії відновлення» країни через їх участь у суспільно корисних роботах, за які платитимуть мінімальну зарплату, повідомляє Міністерство економіки.

За словами першого віцепрем’єра – міністра економіки Юлії Свириденко, через війну в країні очікується досить високий рівень безробіття – близько 30% за підсумками року.

«Тому уряд розробив і запропонував механізм, за яким тимчасово безробітних можна залучати до виконання суспільно корисних робіт, в яких є потреба в регіонах… Люди, які з різних причин залишились без роботи, зможуть долучитись до «Армії відновлення» країни, а держава оплатить їхню роботу на рівні мінімальної зарплати, яка з жовтня складає 6700 грн», – зазначила Свириденко.

Безробітні зможуть бути залучені до виконання робіт, які мають оборонний характер, робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру.

Зокрема, це може бути: облаштування та укріплення блок-постів, вирубка дерев для формування окопів; заготівля дров для військових та населення; розбір завалів та відновлення житлових будинків, інших приміщень, пошкоджених у результаті бойових дій; розвантаження гуманітарної допомоги; надання допомоги внутрішньо переміщеним особам, людям з інвалідністю, людям літнього віку та інші види робіт.

Зазначається, що залучатимуться всі працездатні особи, зокрема, зареєстровані безробітні та внутрішньо переміщені особи, які не мають обмежень за станом здоров’я.

«При цьому безробітні отримуватимуть оплату за роботу в розмірі не нижче мінімальної зарплати (6700 грн), що в більшості випадків є вищим, ніж допомога з безробіття. З учасниками таких робіт укладатимуться строкові трудові договори відповідно до КЗпПУ», – кажуть у Мінекономіки.

На сьогодні суспільно корисні роботи вже запроваджені в Сумській та Чернігівській областях.

Трускавецький завод мінеральних вод отримає лісові ділянки для облаштування нових свердловин

Очільник Львівської ОВА Максим Козицький надав підприємству з іноземними інвестиціями ТзОВ «Аква-Еко» лісові ділянки, площею 0,5652 га, на території Трускавецької міської ради Дрогобицького району, дозволивши змінити їхнє цільове призначення на землі промисловості. На цих ділянках компанія розташує нові свердловини для видобування мінеральних вод.

Про це повідомляє Твоє Місто з посиланням на розпорядження голови ЛОВА від 18 жовтня 2022 року.

Так, згідно з розпорядженням, ПІІ ТзОВ «Аква-Еко» має розробити в установленому порядку проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок, змінивши їхнє цільове призначення із земель лісогосподарського призначення на землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення для видобування мінеральних природних столових підземних вод із свердловин № 0411/61 та № 0412/62. Компанія зобов’язана подати розроблений проєкт на затвердження ЛОВА.

Зазначимо, що наприкінці 2020 року згадані земельні ділянки загальною площею 0,5652 га, що розташовані на території Дрогобицького району, рішенням уряду було передано в оренду ТзОВ «Аква-Еко» зі зміною цільового призначення для розміщення та експлуатації будівель і споруд для видобування мінеральних природних столових вод.

Нагадаємо, що ТзОВ «Аква-Еко» (Трускавецький завод мінеральних вод) – підприємство, яке займається розливом мінеральних столових вод: ТМ «Трускавецька Аква-Еко», «Трускавецька Кришталева» та «Трускавецька Заповідна». Виробничі потужності розташовані у Трускавці.

У вересні 2021 року група компаній Dragon Capital придбала 100% акцій групи компаній «Аква-Еко» у міжнародної групи компаній IDS Borjomi International.

Засновником та кінцевим бенефіціаром «Dragon Capital» є чеський бізнесмен Томаш Фіала. Компанія створена в Україні у 2010 році. На сьогодні їй належить найбільший ТРЦ Західної України «Victoria Gardens», бізнес-центр «Viking Park» та «Ідея Банк» у Львові. Також компанія планує збудувати індустріальний парк «Рясне-2».

Неподалік автовокзалу на Стрийській збудують торговий центр

У Львові збудують чотириповерховий торговий центр на вул. Стрийській, 332, що неподалік автовокзалу.

Відповідне рішення про затвердження містобудівних умов та обмежень для проєктування об’єкта будівництва на нове будівництво погодили сьогодні, 24 жовтня, на засіданні виконавчого комітету ЛМР для ПП «Золота Підкова», передає Твоє Місто.

«Зараз, якщо подивитися на відсоток готовності об’єктів нерухомого майна там, то він мінімальний. Натомість у цьому мікрорайоні є певні потреби з розвитку соціально-інженерної та транспортної інфраструктури, починаючи, наприклад, від транспортного моделювання вулиці Стрийської. Замовник готовий долучатися до цього», – зазначив під час засідання заступник міського голови з питань містобудування Любомир Зубач.

Планують, що торговий центр матиме чотири поверхи, підземний паркінг на 39 місць. Із боку вулиці Стрийської облаштують громадський простір.

За даними аналітичної системи YouСontrol, ПП «Золота підкова» засноване у 1995 році в селі Малих Ланках Перемишлянського району. Підприємство займається виробництвом виробів із бетону, гіпсу та цементу а також роздрібною і оптовою торгівлею господарськими товарами. Власницею є Марія Русин.

Мерія погодила будівництво нового ринку у Львові

У понеділок, 24 жовтня, виконавчий комітет Львівської міської ради погодив будівництво комунального ринку на вул. Садовій, повідомляє Zaxid.net.

Стихійний ринок «Любінське сяйво», який розташований поруч, перенесуть у новий торговий павільйон.

Так, виконком затвердив КП «Агенція ресурсів Львівської міської ради» містобудівні умови і обмеження для будівництва комунального ринку. Торговельний павільйон збудують на перетині вул. Петлюри та вул. Садової на ділянці площею 0,10 га. Сюди переїде теперішній ринок «Любінське сяйво», повідомили у департаменті містобудування ЛМР.

«Новозведена будівля буде сучасним павільйоном із паркомісцями та належними інженерними комунікаціями. Окрім торгових площ, там передбачать також приміщення для адміністрації ринку та лабораторії. Заїзд на територію ринку буде із вулиці Підміської», – вказано у повідомленні.

На місці ринку «Любінське сяйво», планують облаштувати громадський простір.

Нагадаємо, що поруч з майбутнім комунальним ринком планують збудувати торговий центр.

Торгівельний комплекс збудують на земельній ділянці площею 0,5771 га. Будівлю з двоповерхової перебудують в одноповерхову. Довкола буде паркінг. Також забудовник має запропонувати схеми благоустрою території та погодити її в управлінні архітектури.

Це приміщення вже довший час стоїть незагосподарьованим. Минулого року через обвал даху там загинув​ охоронець. Поруч із ділянкою, де планується будівництво, розташовані ринок «Новий» та офіс ІТ-компанії SoftServe.

ТзОВ «Віллоу Ярд А» засновано у 2019 році, воно спеціалізується на будівництві, купівлі та продажі власного нерухомого майна, оренді. Його директором у Youcontrol зазначений Богдан Александрович, засновниками – АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Акорд» та Олександр Берба. Той же інвестиційний фонд «Акорд» є власником ТОВ «Віллоу Ярд Р1», який збудував на вул. Стрийській ресторан «Реберня».

Нацбанк дозволив купувати валюту за офіційним курсом

Із 21 жовтня Національний банк України дозволив банкам продавати населенню валюту за офіційним курсом НБУ. Новий банківський інструмент стане альтернативою вкладенню грошей у іноземну готівкову валюту та зменшить попит на неї, пише ZAXID.NET.

Як повідомила у четвер, 20 жовтня, прес-служба НБУ, Нацбанк дозволив банкам продавати валюту населенню за офіційним курсом – 36,6 грн за долар США. При цьому покупець має відкрити депозит у валюті строком від шести місяців та обов’язково продати її після закінчення терміну депозиту за офіційним курсом НБУ, який буде у день проведення банківської операції.

При цьому банк не обмежує кількість таких вкладів для одного клієнта, а розірвати депозитну угоду достроково не можна. Відсоткову ставку за депозит буде встановлювати кожен банк окремо.

«Інструмент дасть змогу громадянам захистити свої гривневі заощадження від ризику курсових коливань, а НБУ – зберегти міжнародні резерви», – повідомляють у НБУ.

У Нацбанку додають, що новий інструмент стане альтернативою вкладенню грошей у іноземну готівкову валюту та зменшить попит на неї.

Нагадаємо, наприкінці вересня НБУ збільшив із 50 тис. грн до 100 тис. грн щомісячний ліміт на купівлю громадянами безготівкової іноземної валюти з подальшим розміщенням на безвідкличний депозит від трьох місяців.

Уряд підвищив вартість термінового оформлення паспортів

З 1 листопада зросте вартість послуг термінового оформлення внутрішнього паспорта громадянина України у формі картки й закордонного паспорта, йдеться у відповідній постанові уряду.

Водночас у документі йдеться саме про вартість адміністративної послуги, тоді як ціна паспорта складається з вартості послуги й вартості бланка.

Згідно з документом, вартість послуги оформлення паспорта громадянина України впродовж 10 днів зросте з 252 до 496 грн. Послуга оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон за три чи сім днів подорожчає з 704 грн до 992 грн.

Крім того, з постанови випливає, що вартість послуг оформлення внутрішнього й закордонного паспортів у терміни до 20 днів також зросте, але це відбудеться через шість місяців після скасування воєнного стану.

Так, якщо зараз послуга нетермінового оформлення внутрішнього паспорта у формі картки коштує 126 грн, то через шість місяців після скасування воєнного стану її вартість зросте до 248 грн.

Якщо зараз послуга нетермінового оформлення закордонного паспорта коштує 352 грн, то через шість місяців після скасування воєнного стану її вартість зросте до 496 грн.

Станом на початок 2022 року один бланк внутрішнього паспорта коштував 246 грн, а закордонного – 381 грн. Фактична ціна паспорта складається з суми вартості бланка і вартості послуги. Вартість бланків встановлює їх виробник.

Також зазначимо, що перший паспорт громадянина України надається безкоштовно.

Від початку року ціни на товари і послуги на Львівщині зросли на 21,1%: що подорожчало

На Львівщині ціни і товари на споживчі послуги від початку року зросли на 21,1%. У вересні порівняно із серпнем ціни зросли на 1,7%. Про це повідомляють у Головному управлінні статистики у Львівській області, пише Lviv.Media.

Продукти харчування та безалкогольні напої зросли у ціні від початку року на 27%. Найбільше подорожчали фрукти — на 99,1% та овочі — на 44,7%. Хліб подорожчав на 33,8%, а молоко сир та яйця — на 10,5-18,2%.

У порівнянні із серпнем цього року в області найбільше подорожчали яйця — на 29,6% та фрукти — на 12,5%. Втім, деякі товари за місяць таки стали дешевшими, а саме: хліб — на 0,2% та овочі — на 14,8%.

Ціни на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива від грудня 2021 року збільшилися на 8,6%. Найбільше у вартості піднялося утримання та ремонт житла — на 28,1% та прибирання сміття — на 29,6%. Оплата за водопостачання та за каналізацію зросла на 13,4 — 15,8%.

Предмети домашнього вжитку, побутова техніка та поточне утримання житла зросли на 18,7%

Також на Львівщині подорожчали амбулаторні послуги — на 10,6% та фармацевтична продукція — на 16,7%.

Транспортні послуги у порівнянні із груднем минулого року зросли на 34,1%. Однак зазначимо, що у вересні порівняно із серпнем вартість проїзду у міжміському поїзді зменшилася на 6,4%.

Нагадаємо, в Україні дефіциту продовольства не буде. У листопаді українці побачать певну стабілізацію продовольчих цін. В країні вдосталь соняшникової олії, цукру та яєць, тому підстав для суттєвого здорожчання цих продуктів немає.

Щодо соняшникової олії, то аграрії наразі зібрали 2,6 млн тонн насіння соняшника, а прогноз збору на цей рік — 9,5 млн тонн.

У Львові запрацювало соціальне швейне підприємство

Восени у Львові розпочало роботу нове швейне підприємство. Його особливість у тому, що там працюють люди з вразливих категорій та переселенці. Про те, як виникла ідея такого підприємства та як її втілили, дізнавалось Суспільне.

За словами керівниці проєктів благодійної організації Софії Кушнір, підприємство створили, щоб допомогти таким людям заробляти та адаптуватись у суспільстві.

“Ідея створення підприємства виникла роки три тому, коли ми зустрілись з проблемою працевлаштування клієнтів нашої організації. Здебільшого це були люди ВІЛ-позитивні, які перехворіли туберкульозом, чи повернулись з місць позбавлення волі. Дуже часто у них виникає проблема знайти місце праці через велику стигматизацію та дискримінацію таких людей”, — каже Софія Кушнір.

Підприємство розпочало роботу у вересні цього року. У швейну майстерню влаштувалось уже 9 працівників.

“Людям вдається, вони задоволені. Хороший колектив, будемо так надалі старатись працювати”, — каже керівниця швейного підприємства Оксана Рибак.

Професії на підприємстві різні: прасувальники, технологи, швеї та закрійники. Перед влаштуванням на роботу працівники проходять спеціальні курси, де їх навчають шити.

“В нас є Іра — технолог, вона дає працівникам виріб. А вони мають пошити від початку до кінця. Є певна специфіка роботи”, — каже Оксана Рибак.

Там створюють трикотажні футболки, постільну білизну для лікарні та амуніцію для ЗСУ. Тепер розпочали роботу над новим проєктом: виготовляють військову форму для жінок, розповідає технологиня підприємства Галина Голубенко.

“Жінки мають іншу фігуру і там прибавки різні будуть: вужче в талії, більші груди, інша розмірна сітка і вже по-інакшому буде сидіти”, — каже технологиня.

Загалом на швейному підприємстві планують працевлаштувати 50 людей, серед них і переселенців.

Українець вперше за 30 років очолив Раду керуючих Світового банку та МВФ

Міністра фінансів України Сергія Марченка обрали головою Ради керуючих Світового банку та МВФ на 2023 рік. Український міністр очолив цей орган вперше за 30 років і головуватиме на щорічних зустрічах МВФ та Світового банку у 2023 році.

«Щойно я був обраний головою Ради керуючих Світового банку та МВФ на 2023 рік. Таке рішення було ухвалено одностайно всіма керуючими країнами – членами Групи Світового банку та Міжнародного валютного фонду. Це сталося вперше за 30 років членства України в СБ та МВФ», – повідомив він у Facebook у п’ятницю, 14 жовтня.

«Це велика честь – представляти Україну на міжнародній фінансовій арені», – додав Марченко.

Міністр зазначив, що новий статус дозволить підвищити ефективність співпраці з міжнародними фінансовими організаціями та країнами – членами Світового банку та МВФ.

Як уточнює Forbes, Світовий банк і МВФ обирають голову Ради керуючих на основі регіональної ротації щороку. У 2023 році головування перейде до країн-членів Європи та Центральної Азії.

Серед основних обов’язків голови – головування на пленарному засіданні щорічних зборів за участі міністрів фінансів, голів центробанків країн-членів МВФ та Світового банку, а також керівництва МВФ і Світового банку.

Також голова Ради Керуючих упродовж року очолює Спільний комітет з питань винагороди виконавчих директорів та їх заступників, Спільний процедурний комітет і Процедурний комітет Агентства з багатостороннього гарантування інвестицій.

Україна стала членом Міжнародного валютного фонду та Світового банку у 1992 році.

Маск більше не може фінансувати допомогу Україні. Просить $400 млн у Пентагону

Ілон Маск, який з перших днів повномасштабного вторгнення відгукнувся на заклик України передати термінали для супутникового зв’язку Starlink, вказує на виснаження фінансових ресурсів компанії SpaceX для подальшої допомоги. Про це пише Ain.ua з посиланням на CNN.

Видання CNN опублікувало матеріал, посилаючись на лист від компанії SpaceX, яка і продає старлінки та забезпечує супутниковий зв’язок, до Пентагону. Представники компанії стверджують, що для подальшої повноцінної підтримки України вони потребують додаткового фінансування, яке якраз і може надати Пентагон у рамках військової допомоги.

Мова про десятки мільйонів доларів щомісяця. Сам Маск раніше заявив, що допомога SpaceX вже перевищила $80 млн, а до кінця року ця цифра виросте до $100 млн. В документі, що отримали в CNN, вказується, що до кінця року буде потрібно навіть більше — близько $120 млн. Щоб продовжити допомагати Україні компанії SpaceX необхідно $400 млн у продовж наступних 12 місяців, вказують в тексті.

“Ми не можемо більше передавати термінали, а також фінансувати їх подальшу роботу невизначений період часу”, — говориться у документі.

На що гроші?

Раніше, коли редакція AIN.UA вивчала, на що Маск міг витратити $80 млн, редакція так і не змогла дорахуватись до вказаної цифри, зауваживши, що можливо про якийсь напрям допомоги ми просто не знаємо. В матеріалі CNN же вказується, що допомога йде у двох напрямках:

  • передача самих терміналів Starlink
  • щомісячна оплата їх роботи.

Нагадаємо, ті термінали, що передаються офіційними каналами до Генштабу України чи Мінцифри, не тарифікуються — Українські військові користуються ними безкоштовно. Таких близько 20 000 одиниць. Абонплата у такому випадку, при ціні в $60/місяць, перевищує $1,2 млн щомісячно.

Також йдеться про те, що Валерій Залужний запросив на потреби армії ще близько 8000 одиниць терміналів Starlink, які необхідні для військових на фронті. Це ще близько $4 млн. Та знову ж таки, велику кількість терміналів закупляють західні партнери та донори, а не передає безкоштовно SpaceX.

CNN вказує, що значна кількість терміналів, які передають Україні — це спеціальна корпоративна версія, через яку споживають значні об’єми даних. Щомісячне обслуговування таких терміналів вартує $4500/місяць. Скільки таких в Україні — невідомо.

Чому старлінки важливі?

По суті зараз це чи не єдиний спосіб отримати зв’язок на територіях, де його немає чи він пошкоджений.