Бюджет Львова у 2023 році складатиме 13,6 млрд грн: на що підуть кошти

6 грудня сесія Львівської міської ради затвердила бюджет Львівської міської територіальної громади на 2023 рік. «За» проголосував 51 депутат, передає Львівський портал.

Так, доходи Львівської громади у 2023 році становитимуть понад 13,64 млрд грн, що на 600 млн грн більше ніж торік. Левову частку дохідної частини бюджету традиційно становлять податки, зокрема ПДФО.

Бюджет-2023 знову буде дефіцитним – видатки будуть майже на 62 млн грн більшими від доходів (13,7 млрд грн).

Втім депутати також передбачили можливість взяти наступного року 1 млрд грн кредитів.

Через війну в Україні бюджет розвитку Львова скоротили до 140 млн грн, хоча у мирний час він коливався у межах 2-3 млрд грн (у 2021 бюджет розвитку сягав аж 3,79 млрд грн). Тому нових масштабних ремонтів у місті не планують, а будуть доробляти уже розпочаті. Також у 2023 році не буде Громадського бюджету.

У резервний фонд заклали 80 млн грн.

Через повномасштабну війну у Львівській громаді також тимчасово призупинили дію деяких програм, у пріоритеті є фінансування ключових сфер:

  • освіта – 4,82 млрд грн (на освітні програми передбачили 14,2 млн грн);
  • ЖКГ – 1,39 млрд грн (990,7 млн грн із яких підуть на реалізацію програм, зокрема 700 млн грн витратять на програму теплопостачання. Це є найбільша сума за останні роки, таке фінансування передбачили через те, що тарифи на комунальні послуги для львів’ян залишаються незмінними до кінця опалювального сезону 2022/2023);
  • територіальна оборона – 500 млн грн;
  • охорона здоров’я – 328,1 млн грн (із них на медичні програми підуть 60,8 млн грн).

Також 450,9 млн грн наступного року Львів витратить на культуру (18,1 млн грн – на культурні програми). На соцзахист виділили 378,1 млн грн (майже 105 млн грн із яких скерують на профільні програми підтримки населення). Ще 153,2 млн грн обійдеться громаді спорт.

«Є ризики, що бюджет може і не виконуватись, ми це розуміємо. При цьому бюджет сьогодні є збалансований. Його основним завданням є забезпечення безперебійного функціонування соціальної, освітньої, культурної сфер. Адже більша частина бюджету – все ж базові речі, такі як зарплати, енергоносії, аби всі наші школи, садочки, спортивні, культурні, комунальні установи, які працюють у різних сферах мали стабільну платню. Наше завдання – аби всюди горіло світло та було тепло», – цитує пресслужба Львівської міськради директорку департаменту фінансової політики Вікторію Довжик.

Утримання адміністрації міського голови у 2023-му обійдеться у 30,4 млн грн, виконавчого комітету – 589,2 млн грн, секретаріату Львівської міськради – 23,7 млн грн. Також понад 29 млн грн передбачили на департамент агломерації.

Зазначимо, що премії посадовцям Львівської міськради у 2023 році обмежили на рівні 200-300% посадового окладу. Водночас щоб зменшити видатки, наступного року штат мерії скоротять на 10%, тобто на понад 200 працівників.

515 млн грн отримають перевізники як компенсацію за пільговий проїзд: понад 207,5 млн грн перерахують маршрутникам, 307,4 млн грн – «Львівелектротрансу».

На вивіз львівського сміття, утримання інфраструктури та управління відходами заклали 107 млн грн.

Тим часом районні адміністрації Львова у 2023-му загалом отримають майже 1 млрд грн:

  1. Шевченківській РА – 194,3 млн грн;
  2. Залізничній РА – 179 млн грн;
  3. Личаківській РА – 165,7 млн грн;
  4. Сихівській РА – 162,4 млн грн;
  5. Франківській РА – 158,5 млн грн,
  6. Галицькій РА – 138,4 млн грн.

Із деталями про бюджет Львівської громади на 2023 рік можна ознайомитись тут.

У Львові ціни на квартири в новобудовах наздоганяють столичні

Незважаючи на зниження попиту на нерухомість у новобудовах в умовах війни, українські забудовники піднімають ціни. На цей крок штовхає їх підвищення собівартості будівництва на тлі девальвації гривні, пише Фокус.

Якщо в листопаді 2021 року в Києві середня ціна квадратного метра житла на первинному ринку становила 33 тис. грн, то зараз підвищилася до 48 тис. грн (+45%). При цьому, у Львові ціни практично зрівнялися зі столичними піднявшись за рік із 24 тис. грн за кв. м до тих же 48 тис. грн за кв (+100%)”, — розповідає Фокусу Анна Мурашенко, комерційна директорка Really Building.

Цю тенденцію можна пояснити тим, що на відміну від Києва, де попит на житло в новобудовах значно скоротився, на Заході України, і зокрема — у Львові, інтерес до придбання нерухомості помітно жвавіший.

Найбільший реальний попит на квартири в новобудовах, що конвертується в угоди вже тут і зараз, спостерігається в Івано-Франківську, Львові та Тернополі, хоча останні перебої зі світлом і дещо скоротили кількість охочих купувати житло навіть тут”, — коментує ситуацію Вікторія Берещак, експертка ринку нерухомості. Цікавляться покупці, за спостереженнями співрозмовниці Фокусу, не так однокімнатними, як двокімнатними площею приблизно 60-75 кв.

Де за останній рік найбільше подорожчав квадратний метр у новобудовах:

  • Ужгород: 42,6 тис. грн (+96%);
  • Львів: 46,8 тис. грн (+84%);
  • Чернівці: 34,2 тис. грн (+70%);
  • Вінниця: 35,6 тис. грн (+69%);
  • Івано-Франківськ: 23,4 тис. грн (+68%);
  • Одеса: 39,1 тис. грн (+55%);
  • Дніпро: 44,6 тис. грн (+54%);
  • Тернопіль: 24,3 тис. грн (+46%);
  • Хмельницький: 21,8 тис. грн (+45%);
  • Київ: 48,3 тис. грн (+39%);
  • Харків: 22 тис. грн (-12%).

За словами Ірини Луханіної, експертки з нерухомості, у Києві на тлі загального низького попиту на новобудови більший інтерес до економічного житла вартістю по 28-35 тис. грн за кв. м можна пояснити використанням пільгових іпотечних програм для ВПО, військовослужбовців та інших. На думку співрозмовниці Фокусу, такі державні програми кредитування, як “єОселя” та “Українська мрія” позитивно впливають як на ринок житла, так і на сектор фінансових послуг.

“Одно- та двокімнатні квартири в деяких будинках на первинному ринку можуть підійти під умови купівлі за державними програмами кредитування за критерієм вартості квадратного метра та метражу. При цьому будинок має бути на останній стадії готовності, а в ідеалі — введений в експлуатацію і з документами”, — коментує Луханіна.

Вибір у потенційних покупців є. На порталі lun.ua у Києві представлено 18 ЖК, де можна придбати житло за програмою “єОселя”, у Київській області — 41 такий проєкт.

За даними Міністерства економіки, станом на 1 грудня 2022 року банки видали вже 111 кредитів за програмою “єОселя” на суму 147,3 млн грн. Нагадаємо, програму “єОселя” уряд запустив лише у жовтні 2022 року й вона лише набирає обертів. Як повідомляють у Мінекономіки, 6 829 заявників мають попереднє позитивне рішення банків і далі на них чекає підтвердження даних, пошук квартири та підготовка документів. Окрім цього, ще 6 816 заявок станом на 1 грудня перебували на розгляді.

На інші об’єкти на первинному ринку, які не підходять під умови пільгової іпотеки, у Києві й області, за словами Луханіної, попит майже нульовий. Співрозмовниця Фокусу додає, що на ринку є хіба що купівля первинки на вторинному ринку в первинного інвестора з великим дисконтом, який може досягти 40% вартості.

«Львівські круасани» відкрили ресторан у Варшаві, це вже третій заклад у Польщі

«Львівські круасани» відкрили ресторан у Варшаві, який вже є третім закладом мережі у Польщі.

«Підготовка тривала кілька місяців, наші гості в соціальних мережах часто запитували про відкриття у Варшаві. У перші хвилини відкриття гості вибудували чергу, яка починалась з-над двору», – розповідають у мережі закладів.

Асортимент меню компанія Lviv Croissants не змінювала, проте є один круасан, який можна спробувати лише у Польщі. Називається WŁOSKI (або «Італійський»).

У Польщі компанія планує роботу за двома моделями: відкриття власних пекарень і франчайзингових. Новим напрямом займається команда з центрального офісу.

Зміни асортименту не буде, але начинку деяких круасанів адаптували під польський ринок. Усі інгредієнти постачатимуть місцеві виробництва. На адаптацію меню в команди пішло три місяці.

«Не секрет, що польська продукція відрізняється смаком від української. Команда зробила все можливе, щоб складений круасан у Польщі смакував аналогічно українському або навіть краще», – коментують у Lviv Croissants.

Адреси закладів:

  • Згожелець: Zgorzelec Plaza – Twoje Centrum Miasta
  • Вроцлав: ul. Wita Stwosza 57
  • Варшава: ul. Nowy Świat 37

Спальники львівського виробництва отримали «Оскар» індустрії туристичного спорядження

Львівський бренд Turbat отримав «Оскар» індустрії туристичного спорядження – нагороду ISPO Award за спальник Turbat Ultar. Як повідомляє сторінка магазину туристичного спорядження Gorgany — це нагорода, якою міжнародна спортивна платформа ISPO відзначає найбільш інноваційні у світі продукти в галузях спорядження, одягу і взуття.

«За неї борються найвідоміші виробники — і наш бренд Turbat. Зроблено мандрівниками перший з України, хто отримав цю відзнаку», — йдеться в повідомленні.

Серед інших претендентів Ultar виділився цікавішими конструктивними рішеннями, відмінним балансом ваги, теплоізоляції та зручності користування.

У магазинах спальник вартістю 11 850 грн з’явиться в лютому 2023 року.

Творець цього корисного в холодні часи витвору Макс Перегінка — львівський програміст. А ще ґік (ред.людина, захоплена сучасними технологіями) туристичного спорядження, мандрівник і воїн ЗСУ. Спальник Ultar, який отримав ISPO Award — це його ідея та розробка.

«Ще у 2019 році він зустрівся з креативним директором Turbat Marian Striltsiv у Львові в індійській кафешці й сказав, що програмувати це прикольно, але він хоче проєктувати спорядження, — згадують в Turbat. — На місці вони обговорили концепт і зробили замальовки Ultar: це мало бути щось трисезонне, ультралайт і водночас комфортне. Та й взяли в роботу. Усього було 5 взірців спальника, ми тестували різні матеріали та утеплювачі, випробовували їх в похідних умовах в Карпатах, Кавказі й Алясці.

Від ідеї створення до втілення пройшло 2 роки, і він з’явився в продажу в лютому 2022 року.

Попри мандрівне призначення, багато Ultarів зараз зігрівають і військових. Як і Макса — його автора, який став на захист України з перших днів повномасштабної війни.

Матеріали на нові Ultar вже пливуть з Японії, шитимуть їх в Україні.

Характеристики:

  • наповнений українським білим гусячим пухом 850FP 90/10;
  • вигнута форма блискавки для зручності закривання зсередини;
  • вентиляція для ніг на блискавці;
  • тепліша зона у ногах;
  • широкий комір під шию;
  • зручне регулювання капюшона;
  • кишеня для подушки всередині температура комфорту +3;
  • температура ліміту комфорту -2;
  • температура екстриму — 15;
  • довжина 215 см;
  • на зріст до 195 см;
  • ширина верхньої частини 85 см, нижньої — 58 см;
  • вага спальника 680 г;
  • розмір у чохлі — 17 см Х 15 см;
  • вага з чохлом 730 г;
  • матеріал зовні 10D Нейлон Rip-stopD DWR, всередині 20D нейлон.

Біля автовокзалу на Стрийській планують капітально відремонтувати парк: фінансує забудовник

Поблизу автовокзалу на вул. Стрийській збираються капітально відремонтувати парк Архангела Михаїла. Фінансування всіх робіт на себе візьме один із забудовників. Про це повідомили у пресслужбі Львівської міськради.

Старт оновленню парку Архангела Михаїла, який є у занедбаному стані, мерія дала ще влітку, коли визначила ЛКП «Зелений Львів» відповідальним за розробку проєктно-технічної документації.

Вже тоді було відомо, що до цього проєкту фінансово долучиться забудовник ТзОВ «Метгал», що зводить у цьому районі свій житловий комплекс.

Фірма не лише оплатить виготовлення необхідної документації, а й сам капремонт парку. У четвер, 1 грудня, львів’янам презентували, як же зміниться ця територія.

Концепцію розробило ЛКП «Інститут просторового розвитку». Проєкт капітального ремонту парку Архангела Михаїла передбачає комплексний благоустрій території із облаштуванням низки локацій, зокрема: окремих ігрових мінізон, місць для відпочинку та пікніків, спортивних зон, тераси біля води, тренувально-вигульного майданчику для собак. При цьому в парку також встановлять арт-об’єкти.

Згідно з даними аналітичної системи YouControl, ТзОВ «Метгал» – львівська будівельна компанія. Її власниками є львів’янин Борис Стадник та мешканець Львівського району Мирон Фарович.

На території Львівського перинатального центру планують збудувати новий корпус Охматдиту

Максим Козицький затвердив будівництво нового хірургічного корпусу “Охматдиту” на вул. Дж. Вашингтона, 6. Про це йдеться у розпорядженні голови Львівської ОВА Максима Козицького № 634/0/5-22ВА від 25 листопада 2022 року.

Максим Козицький надав функцію замовника будівництва об’єкта управлінню капітального будівництва Львівської ОВА.

Йдеться про зведення нового хірургічного корпусу КНП ЛОР “Охматдит” на вул. Дж. Вашингтона, 6 у Львові, де знаходиться КНП ЛОР “Львівський обласний клінічний перинатальний центр”.

“Надати функції замовника будівництва об’єкта управлінню капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації згідно з додатком. Управлінню капітального будівництва обласної державної адміністрації отримати вихідні дані для проєктування об’єкта будівництва та вжити заходів щодо виготовлення проєктно-кошторисної документації на будівництво нового хірургічного корпусу КНП ЛОР “Охматдит” – йдеться у розпорядженні.

Нагадаємо, з лютого 2020 року Львівський перинатальний центр очолила Марія Малачинська, яка до цього керувала Львівським обласним центром репродуктивного здоров’я населення. Його у 2020 році реорганізували, приєднавши до перинатального центру.

Львівський обласний перинатальний центр закрили на рекрнструкцію у 2013 році. Першу чергу центру урочисто відкрили 20 квітня 2018 року, однак опісля виявилося, що заклад все ще не готовий приймати пацієнтів. Приймання породіль тут відновили з 22 червня 2018 року. А у лютому 2020 року для завершення реконструкції Львівській ОДА бракнуло 63 млн грн.

Додамо, у серпні цього року Львівську обласну дитячу клінічну лікарню “Охматдит” вирішили об’єднати з Західноукраїнським спеціалізованим дитячим медичним центром, медики виступили проти такого рішення.

З 1 грудня український “Альфа-Банк” офіційно змінив назву

З 1 грудня український “Альфа-Банк” офіційно змінив назву і став “Сенс Банком”. Про це повідомили у пресслужбі компанії.

“З 1 грудня 2022 року в Україні офіційно працює АТ “Cенс Банк”. Завершено юридичні процедури відмови від бренду Альфа-Банк. Відповідні зміни було попередньо внесено до статутних документів, а вже 30 листопада до державного реєстру”, — йдеться у повідомленні.

Sense Bank продовжує виконувати всі свої зобов’язання перед клієнтами та контрагентами як правонаступник “Альфа-Банку Україна”. У зв’язку з перейменуванням банку не потрібно звертатися до відділень, перевипускати картки чи переоформлювати будь-які документи. Банк продовжує працювати у звичному режимі, наголосили у фінустанові.

На ребрендинг банку пішло близько 3 місяців. Зміни потрібно було інтегрувати у цифрові канали роботи з клієнтами (Sense SuperApp та IFOBS), пристрої самообслуговування (банкомати, торгові термінали, термінали в зонах самообслуговування, POS-термінали), системи інтеграції з бізнес-партнерами (e-commerce, інтернет-платежі, кредитування/швидка розстрочка), відділення.

“Банк вже два роки розвиває мобільний додаток Sense SuperApp для фізичних осіб та ФОП. Тож, тепер ми будемо створювати сенси та будувати комфортне технологічне майбутнє під назвою Sense Bank в усіх напрямках діяльності”, — сказала голова Правління Sense Bank Алла Комісаренко.

У зв’язку зі зміною назви, роботу сервісів банку, які працюють у режимі 24/7 (Sense SuperApp, iFOBS ) тимчасово призупиняли на декілька годин. Працівники IT-підрозділу банку впроваджували всі необхідні трансформації вночі з 30 листопада на 1 грудня.

“Внесення серйозних змін до ІТ- систем вимагає їх повну зупинку. Ми обрали для цього найзручніший з боку клієнта час — нічний”, — розповів виконавчий директор блоків “Інформаційні технології” та “Роздрібний бізнес” Андрій Гриценюк.

У червні довірена особа власника істотної участі Сімеон Дянков, якому за погодженням з НБУ було передано право голосу за мажоритарним пакетом Альфа-Банку Україні повідомив, що правління фінустанови вирішило відмовитися від бренду “Альфа” та продовжити роботу під новим брендом.

Sense Bank має 130 відділень по всій Україні. Фінустанова обслуговує понад 3 млн фізичних, 55 тис. юридичних осіб та 82 тис. ФОПів. У банку працює 4,5 тис. співробітників.

АРМА виставить на продаж 92-метрову яхту Медведчука, яка коштувала 8 млрд гривень

Агентство з розшуку та менеджменту активів, здобути хзлочинним шляхом (АРМА) оглянуло арештовану яхту, яка належить сім’ї підозрюваного в державній зраді народного депутата України Віктора Медведчука.

Яхту, яка пришвартована в хорватському місті Трогір, передали в управління АРМА, і тепер агентство зможе продати її на торгах.

92-метрова яхта Royal Romance належить до найбільших у світі. На момент випуску, за інформацією з відкритих джерел, вона коштувала близько 8 млрд грн, сказано в повідомленні АРМА.

Висота яхти становить 29 метрів, вона має шість поверхів і 2 ліфти. Там є чотири палуби, кінотеатр, спортзал, басейн, SPA-зона й косметологічний кабінет, а також близько 50 кімнат різного призначення. 13-22 листопада працівники АРМА приїхало в Хорватію, щоб оглянути елітне майно.

Хорватське видання Jutarnji List писало, що в середині листопада на яхті також проводили обшуки агенти ФБР. Це підтвердив суддя та речник окружного суду Спліта Дінко Мешин. Ордер на обшук був виданий на запит Міністерства юстиції США. Це таємне провадження, тому суддя Мешин не зміг повідомити більше деталей, окрім того, що в ордері є ім’я українського олігарха та його дружини Оксани Марченко.

Як пише BBC, США ведуть проти кума Владіміра путіна та його дружини справи за порушення федеральних законів, серед іншого їх звинувачують у відмиванні грошей.

«Слід наголосити, що управління арештованим майном, яке перебуває в межах іноземної юрисдикції, є унікальною ситуацією та не має аналогів не лише в Україні, але й у міжнародній практиці», – наголосили в АРМА.

Згідно з рішенням окружного суду хорватського міста Спліт, яхту в управління українського агентства мала передати адміністрація порту. Щоб оглянути елітне майно та здійснити процедуру її передання в управління, агентство провело перемовини з портом, місцевими правоохоронцями та міністерством юстиції Хорватії.

Віктора Медведчука затримали в квітні цього року. Обвинувачення у держзраді йому висунули ще торік, з травня 2021 року він перебував під домашнім арештом. Однак після 24 лютого, коли росія напала на Україну, стало відомо, що Медведчук зник і намагався виїхати з України через Молдову.

16 березня 2022 року яхту було заарештовано, а 11 квітня її було передано Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА).

У вересні 2022 року Медведчука обміняли на 200 українських військових, які були в російському полоні.

У Сколе за кошти ЄС римо-католицька парафія відкрила молодіжний центр

У місті Сколе на Львівщині відкрили Інтеграційний центр для дітей та молоді імені Івана Павла ІІ. Будівлю та інтер’єр підготували за грантові кошти ЄС. Центром будуть опікуватися представники Римо-католицької церкви.

У центрі будуть місця для тимчасового проживання, конференц-зал, кімнати для виступів, а також інформаційний пункт з фокусом на історію та культуру прикордоння.


«Інтеграційний центр для дітей та молоді імені Івана Павла ІІ в місті Сколе – те місце, де діти та молодь збиратиметься для навчання, майстер-класів, велопрогулянок, творчих занять та інших цікавих зустрічей», – повідомили 29 листопада в ЛОДА.

фото: Олександр Кусий

Проект «Активація Центру роботи з молоддю в Місці П’ястовому та y Сколе – культурна і історична спадщина Жешівського та Львівського регіонів як основа освітніх цінностей Отця Броніслава Маркевича» реалізували за кошти програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020.

Загальний кошторис проекту – 815 тис. євро, з яких з яких грант для України становив 733,6 тис. євро.

фото: Олександр Кусий
фото: Олександр Кусий

Броніслав Маркевич – отець-салезіянин, що жив на межі XIX – XX століть і був засновником ремісничих шкіл та ініціатором створення притулків для бідних та сиріт у м. Мєйсце Пястове (Підкарпатське воєводство, Польща). Він створив житло для молоді, надавав їй матеріальну допомогу та моральну підтримку. Реалізований проект мав за мету створити освітні центри для молоді у Польщі та Україні. Центром культури та історії для молоді у Сколе опікуватиметься Римо-католицька парафія Семи страждань. Приміщення слугуватиме для потреб «освіти через працю» та сприятиме формуванню патріотичних цінностей.

Голові ЛОР та її двом заступникам погодили зарплати та премії на 2023 рік

На засіданні 29 листопада депутати Львівської обласної ради погодили умови оплати праці голови Львівської облради Ірини Гримак та її двом заступникам Євгену Гірнику та Юрію Холоду на 2023 рік. Про це повідомляє Львівський портал.

Голові обласної ради Ірині  Гримак установили посадовий оклад згідно зі штатним розписом та надбавку за ранг посадової особи місцевого самоврядування, надбавку за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг, надбавку за виконання особливо важливої роботи в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням надбавок за ранг та вислугу років.

Також Гримак наступного року отримуватиме преміювання щомісячно за фактично відпрацьований час до посадового окладу в розмірі середньовідсоткового преміювання в поточному місяці працівників апарату ради ІІІ та ІV категорій посад, але не більше 200%. Крім того, голові ЛОР виплачуватимуть щорічно матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати.

Як пишуть Варіанти, у 2022 році посадовий оклад Ірини Гримак становив від 5 до 93 тисяч гривень. Упродовж року голова Львівської облради отримувала таку зарплату:  у січні Гримак нарахували 68 тис. грн зарплати, у березні – 47 тис. грн, у квітні – 67 тис. грн, у травні – 5,7 тис. грн, у червні – 93 тис. грн, у липні – 33 тис. грн, у серпні – 47 тис. грн, у вересні – 68 тис. грн.

Також під час сесії Львівської обласної ради зарплату та премії на 2023 рік погодили двом заступникам голови Львівської облради Євгену Гірнику та Юрію Холоду.

Так, першому заступникові голови обласної ради Євгену Гірнику установили посадовий оклад згідно зі штатним розписом, надбавку за ранг посадової особи місцевого самоврядування, надбавку за вислугу років у розмірі 15% посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг, надбавку за виконання особливо важливої роботи в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням надбавок за ранг та вислугу років та доплату за науковий ступінь кандидата економічних наук у розмірі 5% посадового окладу.

Євгену Гірнику щомісячно виплачуватимуть премії  за фактично відпрацьований час до посадового окладу в розмірі середньовідсоткового преміювання в поточному місяці працівників апарату ради ІІІ та ІV категорій посад, але не більше 200%. Також йому виплачуватимуь щорічно матеріальну допомогу для вирішення соціальнопобутових питань та допомогу для оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати.

Щодо Євгена Гірника, то, за даними Варіантів, цього року його посадовий оклад становив від 31 до 129 тисяч гривень. У січні 2022 року Гірнику нарахували 129 тис. грн зарплати, у березні – 31 тис. грн, у квітні – 55 тис. грн, у травні – 31 тис. грн, у червні – 33 тис. грн, у липні – 46 тис. грн, у серпні – 64 тис. грн, у вересні – 57 тис. грн, у жовтні 66 тис. грн.

Заступникові голові обласної ради Юрію Холоду встановили посадовий оклад згідно зі штатним розписом, надбавку за ранг посадової особи місцевого самоврядування; надбавку за виконання особливо важливої роботи в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням надбавок за ранг та вислугу років. Юрія Холода також преміюватимуть щомісячно за фактично відпрацьований час до посадового окладу в розмірі середньовідсоткового преміювання в поточному місяці працівників апарату ради ІІІ та ІV категорій посад, але не більше 200%. Йому теж виплачуватимуть щорічно матеріальну допомогу для вирішення соціальнопобутових питань та допомогу для оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати.

Як пише видання Варіанти, у 2022 році посадовий оклад Юрія Холода коливався від 18 до 54 тисяч гривень. У січні Холоду нарахували 48 тис. грн зарплати, у березні – 24 тис. грн, у квітні – 45 тис. грн, у травні – 22 тис. грн, у червні – 18 тис. грн, у липні – 22 тис. грн, у серпні – 54 тис. грн, у вересні – 45 тис. грн.