У Львові на вулиці Шевченка, 313, на місці недобуду, планують збудувати багатофункційну будівлю з надземним та підземним паркінгом. Виконком Львівської міськради затвердив містобудівні умови та обмеження для проєктування об’єкта, інформує пресслужба ЛМР.
ТзОВ «Компанія Квартал-Сіті» планує реконструкцію з добудовою адміністративно-побутового корпусу та виробничого цеху під багатофункційну будівлю з підземною автостоянкою. У торгово-розважальному центрі передбачені як комерційні, так і громадські функції та навіть кінотеатр IMAX з сучасними залами.
Також заплановане нове будівництво багаторівневої автостоянки. Наземний паркінг матиме 277 паркомісць, а підземний – 217. Поруч запланований великий громадський простір, який до того ж, буде інклюзивним. Також буде сквер з місцями для відпочинку.
«Насправді цей проєкт можна трактувати не тільки як комерційний, а й соціальний. Адже він передбачає значне покращення інфраструктури для мешканців Рясного, яким не потрібно буде їхати в інші райони Львова, щоб отримати певні послуги: комерційні та розважальні. Думаю, він служитиме не лише для Рясного, а й для Рясне-Руської, і навіть для сусідньої Івано-Франкової громади Львівської агломерації», – зазначив Любомир Зубач, заступник міського голови Львова з містобудування.
На виконкомі до проєкту внесли правку від управління архітектури та урбаністики щодо ескізів фасаду комплексу та проєкту благоустрою.
«Є пропозиція подати ескізи фасадів на погодження, щоб напрацювати найкраще рішення, так само як і план благоустрою. Ми прагнемо створити тут найбільш інклюзивне середовище за усіма новими стандартами, можливо, навіть розмістити якесь обладнання для реабілітації чи інших потреб. Тому хочемо детальніше працювати з архітектором над цими моментами спільно», – зазначив Антон Коломєйцев, начальник управління архітектури та урбаністики Львівської міськради.
Сихівчани лише за чотири роки перетворили майже 40-річну дев’ятиповерхівку з занедбаної на енергоощадну і зменшили споживання енергії понад 43%. Про те, як це вдалось мешканцям вулиці Хоткевича, розповіла Українська енергетика, передає Сихів Медіа.
ОСББ в будинку створили 1 квітня 2019 року. До 2019 року стан будинку на вул. Хоткевича, 66 був жахливий: старі труби, передусім не було нормальної каналізації. Одразу після створення ОСББ, ініціативна група скликала збори мешканців і пояснила людям ситуацію: коштів – немає, каналізація – у критичному стані, але ніхто не допоможе його виправити, окрім самих власників житла.
Фото з архіву ОСББ
Мешканці будинку самостійно зібрали кошти, закупили матеріали і практично за тиждень навели порядок із каналізацією у двох під’їздах. Люди були вражені тим, що змогли так швидко позбутися проблеми, від якої потерпали дуже багато років. Голова ОСББ запропонувала скерувати залишки коштів на ремонт зливової системи, оскільки вода з даху йшла старими, потрісканими трубами по коридорах будинку та стікала на щитові. Деякі з них через це згоріли.
Жителі практично лише за власні кошти частково модернізували свій будинок: усунули аварійні ділянки, поміняли вікна й двері в місцях загального користування, дах частково відремонтували. Залишилось тільки утеплити будинок, але не могли. Утеплення дуже дороге. Плата в ОСББ спочатку була 6,60 грн за кв.м. Крім того, був додатковий внесок за період, коли не було опалення: спочатку півроку мешканці доплачували по 200 грн з квартири, а наступного року – по 100 грн протягом півроку.
За грантовою програмою “Львівтеплоенерго” в будинку встановили Індивідуальний тепловий пункт (ІТП).
“Енергодім” — можливий ключ до вирішення проблем
Члени правління ОСББ довідались про те, що кілька будинків поруч подали заявки на участь у державній програмі “Енергодім” від Фонду енергоефективності. Мешканці не хотіли брати кредит, проте проголосували за участь у програмі і взяли позику на 2,5 млн грн.
“У мене не було жодної людини в будинку проти того, аби подавати заявку на проєкт.У грудні 2020 року її затвердили. Роботи почались 1 вересня 2021 року через те, що довго писався проєкт і нам треба було взяти кредит”, — розповідає голова ОСББ Оксана Пухір.
В будинку зробили гідравлічне балансування на кожному стояку, зокрема, встановили автоматичні клапани. Утеплили зовнішні стіни, встановили розподілювачі теплової енергії у квартирах, автоматичні регулятори температури повітря на батареях мешканців. Фасад утеплили 15-сантиметровим шаром пінопласту. Крім того, замінили вікна й двері балконних блоків у квартирах, утеплили та засклили балкони та лоджії тощо. Завдяки організації все вдалося зробити дуже швидко.
“Навіть підрядники казали, що якби всі будинки так організовували роботу, то вони вже давно би поздавали всі проєкти”, – зазначила представниця ОСББ.
Коли почалась війна німецьке товариство міжнародного співробітництва GIZ, що підтримує проєкти Фонду енергоефективності, призупинило діяльність в Україні.
“Не отримавши жодного відшкодування від Фонду, ми були під тиском кредиту, тому пережили величезний стрес, – розповідає Оксана Пухір. Хоча мали кредитні канікули й завдяки цьому не платили тіло кредиту, проте повинні були платити відсотки. Крім того, ми мали заплатити підрядникам.
Підрядники відновили роботи у квітні 2022 року й швидко дофарбували будинок. У травні приїхали представники донорів. Фонд виставляв чіткі вимоги, аби забезпечити інтереси всіх учасників проєкту, а підрядник мав виконати все так, як написано, інакше не отримав би свої кошти.
Чим менша температура – тим менше людина заплатить
Зі слів менеджерки супроводу Тетяни Афанасьєвої, завдяки проєкту мешканці, які живуть на першому поверсі будинку, нарешті отримали нормальну температуру у помешканні.
“Гідравлічне балансування кожного стояка дозволило збалансувати температурний режим між дев’ятим і першим поверхами. А найбільш результативний захід, на мою думку, це автоматичне регулювання тепла у квартирах та поквартирний облік тепла. Позитивним моментом для ОСББ також стало виявлення під час робіт квартир із “теплою підлогою”. Ці “витоки” тепла закрили”, – розповідає Тетяна Афанасьєва.
Власники двокімнатної квартири в цьому будинку за березень 2023 року заплатили за опалення в середньому 350 грн. Взимку за опалення трикімнатної квартири люди платили 700-800 грн. І це за нормальної температури у кімнатах – +21-22°.
Фінансування проєкту
В ОСББ провели збори після завершення робіт, на яких правління відзвітувало за актами виконаних робіт і надало людям усі розрахунки: прогнозовані і фактичні.
Основні цифри є наступними: загальна вартість проєкту – 8,1 млн грн, зокрема, утеплення будинку коштувало 4,2 млн грн, нові мережі – 3,2 млн грн, на вікна пішло приблизно 1 млн грн.
Енергоаудит будинку мешканці проводили за свої гроші, який коштував 20 тис. грн. Ці кошти були витрачені з резервного фонду ОСББ, але пізніше, після схвалення першої заявки ОСББ, 14 тис. грн із цих 20 були повернуті Фондом. Відповідно мешканці витратили лише 6 тис. грн своїх коштів.
“Зараз із 72 квартир залишилося лише 12, які ще не погасили кредит, тобто більшість мешканців одразу заплатили свою частку (20%). Загальна сума проєкту – понад 8 млн грн, тобто частка мешканців мала бути 1,6 млн грн. Їм залишилося заплатити менше, ніж 200 тисяч”, – зазначила Тетяна Афанасьєва.
Львівська міська рада відшкодувала ОСББ 750 тис. грн – це 30% від вартості кредиту, який брали мешканці.
Приклад ОСББ “Хоткевича-66″показує, що за згуртованості людей навіть стару дев’ятиповерхову “панельку” можна дуже швидко модернізувати, а відтак швидко “відбити” витрати, сплачуючи за тепло на 40% менше. Річна економія коштів на опалення будинку становить майже 800 тис. грн. А у разі подорожчання енергоносіїв вигода лише зросте.
В Україні за прикладом 107 країн світу планують запровадити акциз на солодкі газовані напої. Мета – запобігти неінфекційним хворобам, до яких призводить надмірне вживання цукру. Гроші від сплати податків планують скерувати на запобігання цим недугам і лікування від них, а також підтримку програми дитячого харчування у школах, повідомило у середу, 10 травня, МОЗ України.
Постійне вживання солодких газованих напоїв призводить до розвитку діабету, появи надмірної ваги та ожиріння тощо, адже в літрі такого напою часто міститься більше добової норми цукру.
«Україна потерпає від тягаря неінфекційних захворювань. Вони залишаються основною причиною втрати працездатності та причиною набутих проблем зі здоров’ям. Водночас більшості таких хвороб можна запобігти, змінивши щоденні звички і обравши більш здоровий спосіб життя. Податки на вживання доданого цукру чи різні види обмежень діють у 107 країнах світу. Це світова практика, яку всебічно підтримує ВООЗ. І МОЗ підтримує її. Адже маємо дбати про найдорожче — здоров’я наших громадян», — сказав заступник Міністра охорони здоров’я — головний державний санітарний лікар Ігор Кузін.
Є приклади країн, де податок на солодкі мінеральні та газовані води зменшував кількість хворих на діабет та серцево-судинні захворювання, ожиріння. Наприклад, у Мексиці податок призвів до зменшення на 39% кількості дітей, які страждають від ожиріння. А у Великій Британії податок змусив виробників зменшити рівень цукру в солодкій газованій воді вдвічі, щоб не сплачувати додаткові кошти до бюджету.
ВООЗ закликала до глобальних заходів щодо зменшення споживання солодких газованих напоїв, зокрема й впровадження акцизного податку в 2016 році. За їх оцінками, зростання ціни на солодкі напої на 20% за рахунок оподаткування може призвести до скорочення їхнього споживання приблизно на ті ж самі 20%.
Наразі у Верховній Раді України зареєстровані два законопроекти: № 9032-1 і № 9033-1. Перший через зміни до Податкового кодексу запроваджує ставку податку на мінеральні та газовані води з додаванням цукру та інших підсолоджувачів, ароматичних речовин в обсязі 0,1 євро (4 грн) на один літр напою (у Бельгії такий податок становить 0,53 євро, у Польщі – 0,19 євро).
Другий — визначає, що отримані від сплати податку кошти планують спрямувати на реалізацію програм із запобігання неінфекційним захворюванням та лікування від них, а також на підтримку програми дитячого харчування в школах, ініційовану першою леді Оленою Зеленською.
Міжнародний готельний оператор Louvre Hotels Group (Франція) перебуває на фінальній стадії підписання франчайзингової угоди за проектом апарт-готелю у складі комплексу Kristal Plaza, що зведений на вул. Панаса Мирного у Львові.
Про це під час готельного форуму у Львові розповів директор з розвитку готельного оператора Філіп Кампаньйо, повідомляє Українська асоціація готелів і курортів, пише Zaxid.net.
Ідеться про апарт-готель на 73 номери під маркою Tulip Residences, що належить оператору Louvre Hotels Group. Девелопером проекту є Галицька будівельна гільдія. Відкриття апарт-готелю заплановане на кінець 2023 року. Додамо, що об’єкт розташований неподалів Lviv Tech City та Українського католицького університету.
«Ми у Louvre Hotels Group віримо у стрімке відновлення готельного ринку України після вашої перемоги, в першу чергу – Львова, Києва, Буковелю та Івано-Франківська, далі – Одеси, Харкова, Дніпра і Запоріжжя. І саме тому наша група в кінці минулого року прийняла свідоме рішення на рівні ради директорів підтримати українських готельних девелоперів своїм внеском у проекти, пропонуючи сильні і перспективні бренди з нашого портфоліо, а також потужні системи глобального бронювання і лояльності гостей», – сказав Філіп Кампаньйо.
Louvre Hotels Group заснована у 1976 році у Франції, з 2015 року входить до Jin Jiang International. Група має мережу з понад 1600 готелів від 1 до 5 зірок у 60 країнах світу.
За даними сервісу YouControl, Галицька будівельна гільдія заснована у Львові у 2011 році, її співвласниками є Тарас Мужик, Олександр Криштофор і Назар Буский. Серед проектів компанії – студентський гуртожиток та інформаційно-ресурсний центр при Українському католицькому університеті, адміністративний центр підприємства «Снєжка-Україна», низка торгових центрів і житлових будівель (ЖК Viking Park, Avalon Up тощо), а також – об’єкти промислового будівництва.
Львівська міська рада звернулась до Кабінету Міністрів із проханням погасити заборгованість з різниці у тарифах теплопостачальних підприємств Львова. Йдеться про майже мільярд гривень боргу, який місту має повернути держава.
Під час засідання виконавчого комітету у вівторок, 9 травня, заступниця міського голови з питань ЖКГ Ірина Маруняк повідомила, що наразі у Львові діють тарифи, затверджені ще у 2018 році й через заборону Кабміну на відвищення тарифів під час воєнного стану міська рада власним коштом покривала різницю між реальними витратами підприємств і офіційними тарифами й окладами.
«В існуючих тарифах зарплата працівників теплопостачальних організацій є 5200 грн. Тому місто змушене давати дотації для того, щоб теплопостачальні організації працювали і відповідним чином мали можливість забезпечувати послугами населення», – зазначила Ірина Маруняк.
Як вказано у рішенні виконкому, міська рада просить Кабмін погасити заборгованість із різниці у тарифах теплопостачальним підприємствам Львова на загальну суму 996 млн грн, яка виникла станом на 31 грудня 2022 року. Погасити цей борг міська рада просить до 1 вересня 2023 року.
Нагадаємо, 19 липня 2022 року уряд ухвалив постанову, якою запровадив пільгові ціни на газ. 30 березня Кабмін продовжив дію цієї постанови до 30 квітня. Згідно з цими постановами, наразі газ для потреб виробництва коштує 7420 грн за 1000 м3 газу, бюджетним установам – 16390 грн за 1000 м3 газу, а для інших потреб – 38325,5 грн з урахуванням ПДВ за 1000 м3 газу. Нових рішень щодо ціни на газ після 30 квітня Кабімн не ухвалював. Зважаючи на це, Львівська міська рада зверталася до Кабінету міністрів із проханням продовжити дію пільгової ціни на газ для теплопостачальних підприємств та бюджетних установ на період дії воєнного стану на впродовж шести місяців після нього.
Додамо, що Верховна Рада запровадила мораторій на підвищення вартості тарифів для населення на окремі види комунальних послуг на час дії воєнного стану й півроку після його закінчення. Через різницю між встановленими та реальними тарифами Львівська міська рада наприкінці 2022 року погодила кредит від ЄБРР, що передбачає надання 25 млн євро кредиту двома платежами – 15 млн євро та 10 млн євро. Ці кошти мають спрямувати на фінансування критично важливих потреб у оборотних капіталах львівських комунальних підприємств.
Українські банки відновили блокування карткових рахунків клієнтів на вимогу державних виконавців, повідомив співзасновник monobank Олег Гороховський.
За його словами, це пов’язано із набуттям чинності закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень та рішень інших органів під час дії воєнного стану», який Верховна Рада ухвалила у квітні. Отже, відновлення блокування пошириться на всі банки, до яких звертатимуться державні виконавці.
«Цей закон скасовує дію постанови Кабміну, яка знімала арешти виконавчої служби на суму менше 100 000 грн на час дії воєнного стану. Новий закон дозволяє клієнтам з арештами користуватися сумою у розмірі двох мінімальних зарплат (13 400 грн) за умови, що клієнт звернеться до виконавця і той у свою чергу надішле до нас постанову на зняття арешту на суму 13 400 грн за одним із рахунків клієнта», – пояснив Гороховський.
Він додав, що через набрання чинності цим законом банки змушені повернути блокування коштів на рахунках клієнтів, щодо яких таке рішення ухвалили державні виконавці. Таким чином, тепер банки повинні повернути арешти, які знімали на час дії воєнного стану. Лише у monobank є 436 тис. таких клієнтів.
Постанову, якою скасовувалося блокування рахунків українців за борги, уряд ухвалив у березні минулого року.
У травні у Києві та Львові відновився попит на оренду квартир у порівнянні з квітнем. Про це йдеться у аналітиці Bird.
“Попит відновлено, ринок стабілізовувався й, в порівнянні з квітнем, ціни майже не змінились. Це – позитивний маркер для ринку нерухомості та економіки загалом”.
У Львові ціни на оренду квартир станом на кінець квітня залишалися вищими, ніж у Києві:
1-кімнатні – 15 тисяч гривень;
2-кімнатні – 16 тисяч гривень;
3-кімнатні – 18,9 тисяч гривень.
Станом на кінець квітня у Києві середня ціна на оренду квартир виглядала так:
Щоб стабілізувати ситуацію на ринку пального й уникнути значного зростання цін на заправках, на початку великої війни парламент майже повністю скасував податки на нафтопродукти. Таке рішення дало результат і влітку урядовці почали говорити про скасування податкових пільг. У підсумку вирішили це зробити двома етапами, інформує Економічна Правда.
Перший відбувся у вересні 2022 року. Другий очікується в липні, коли Україна має повернутися до довоєнних ставок акцизів та ПДВ. Це гарантовано призведе до зростання цін на АЗС.
Що зміниться з 1 липня і наскільки подорожчають нафтопродукти?
Через три тижні після початку великої війни Верховна Рада ухвалила рішення про скасування акцизу на бензин, дизпальне та скраплений газ і зниження ставки ПДВ з 20% до 7%.
Це було виправдане рішення. Після різкої втрати понад 90% дизелю і 50% – бензину ринок не міг забезпечувати споживачів пальним.
Для наповнення ринку нафтопродуктами трейдери мусили швидко переорієнтуватися на постачання пального з більш дорогого напрямку – є ЄС.
До того ж світові ціни на нафту тоді зросли до рекордних з 2008 року 140 дол за бар, що впливало на вартість нафтопродуктів для споживачів.
Рішення парламенту дозволило подолати кризу і втримати ціни на адекватному рівні. Влітку почалися розмови про повернення податків на пальне, але депутати зробили це лише частково.
У вересні вони встановили уніфіковану ставку акцизу на дизельне пальне та бензин – 100 євро за тис літрів, на скраплений газ – 52 євро за тис літрів.
Сприятлива кон’юнктура на світових ринках, коли вартість нафти опустилася до 80-90 дол за бар, дозволила пережити часткове повернення акцизів без впливу на ціни для кінцевих споживачів.
Утім, ще під час вересневого голосування в законі передбачили термін дії податкових пільг на пальне – до кінця червня 2023 року. 1 липня ринок має повернутися до довоєнних ставок.
Що зміниться 1 липня
Після повернення податків до довоєнного рівня ставка ПДВ на нафтопродукти зросте із 7% до 20%, акциз на бензин – до 213 євро за тис літрів, на дизпальне – до 139,5 євро.
Акциз на зріджений газ не зміниться і становитиме 52 євро.
Як у такому випадку зміниться вартість пального на заправках? Директор консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн каже, що літр бензину А-95 подорожчає на 9-11 грн до 54,5-56,5 грн, дизпального – на 6-8 грн до 51,9-53,9 грн, автогазу – на 2-3 грн до 23,8-24,8 грн.
З ним погоджується експерт ринку пального Геннадій Рябцев: “Якщо податки повертаються на довоєнний рівень, то побачити такі ціни на стелах – реально”.
Голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетманцев, який раніше критикував податкові пільги на пальне, має іншу думку.
“Зниження ставок було величезною помилкою. Це ніяк не вплинуло на ціни на пальне, а лише вплинуло на заробіток трейдерів.
Ціну на пальне не можна прогнозувати простим арифметичним додаванням суми податку. Теорія перекладення податку – складна наука.
Допускаю, що частину акцизів та ПДВ візьмуть на себе нафтотрейдери шляхом зменшення своєї величезної як для військового часу маржі”, – зазначив він.
Він відмовився повідомити, якою є націнка трейдерів на літрі пального: “Це я не можу коментувати, але поточний рівень маржі – не новина для учасників ринку”, – сказав Гетманцев.
“Зараз маржа набагато більша, ніж до війни: 10-12 гривень, а в окремих мережах – 15 гривень. Усе залежить від того, звідки нафтопродукти потрапляють в країну”, – розповів один з учасників ринку.
З одного боку, така націнка пояснюється втратами мереж від війни й атаками на нафтобази, з іншого – після 24 лютого постраждали всі бізнеси та громадяни, а не лише ринок пального.
Інші сценарії перегляду податків
Як розповідають співрозмовники ЕП в уряді та парламенті, наразі обговорюються й інші можливі сценарії повернення податків, реалізація яких може менше вплинути на ціни.
Перший та найбільш імовірний – описаний вище варіант повернення акцизів та ПДВ до довоєнного рівня. Тим більше, що він ухвалений ще восени 2022 року.
Другий передбачає повернення ПДВ до 20% і збереження чинних ставок акцизів. У такому випадку літр пального може подорожчати на 2-3 грн.
Третій – ставка ПДВ залишається на рівні 7%, а акцизи переглядаються: на бензин і дизпальне – 190 євро за тис літрів, на автогаз – 150 євро за тис літрів.
Останній сценарій вигідний операторам АЗС, левова частка продажів яких припадає на бензин та дизпальне. Проти виступають продавці автогазу, бо тоді акциз на газ зросте майже на 100 євро.
Яка ймовірність ухвалення кожного описаного варіанта? Співрозмовники ЕП кажуть, що найбільші шанси має перший – повернення до довоєнного рівня. Підтверджує це і Гетманцев.
“На рівні комітету ці сценарії не обговорюються (другий і третій з частковим поверненням податків – ЕП). Якщо уряд звернеться з такою пропозицією – обов’язково розглянемо”, – каже депутат.
“З імовірністю 70% буде прийнятий перший сценарій. Другий за ймовірністю схвалення – підвищення акцизів із збереженням ПДВ на рівні 7%. Найменше шансів, що підвищиться ПДВ, а акциз залишиться на теперішньому рівні”, – підтверджує співрозмовник ЕП в уряді.
Кабінет Міністрів України включив індустріальний парк «Долина Стрий» до Реєстру індустріальних (промислових) парків. Відповідне рішення уряд ухвалив на засіданні у вівторок, 2 травня, пише Zaxid.net.
Площа парку становитиме 13,95 га. Тут планується створити близько 700 робочих місць у переробній промисловості, а саме в таких напрямках:
виробництво харчових продуктів, електричного устаткування, машин і устаткування, готових металевих виробів;
оброблення деревини та виготовлення виробів з деревини та корка (крім меблів);
виготовлення виробів із соломки та рослинних матеріалів для плетіння;
ремонт і монтаж машин і устаткування.
Ініціатором створення індустріального парку «Долина Стрий» у січні 2023 року стала Стрийська міська рада, яка ухвалила відповідне рішення сесії. Індустріальний парк створено на території Стрия терміном на 30 років.
«Долина Стрий» став 62-м індустріальним парком в Реєстрі індустріальних (промислових) парків. Лише минулого року до Реєстру індустріальних парків було включено 9 парків.
Компанія «Делойт» в Україні дослідила, як повномасштабне вторгнення росії вплинуло на споживацькі настрої українців, що вони купували у 2022 році, скільки донатили на ЗСУ, на чому економили, а за що були готові заплатити дорожче, передає Zaxid.net.
Що стосується економії, то українці загалом стали робити менше покупок – залежно від категорії товару, менше стали купувати від 47 до 86% опитаних. Найменше заощаджують на ліках.
Мешканці західного регіону (Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська, Тернопільська, Чернівецька, Волинська, Рівненська і Хмельницька області) найменше серед українців економлять на продуктах харчування і готовій їжі – 65 і 78% відповідно. Найбільший показник економії на цих товарах – у північних регіонах: 80 і 85% відповідно.
Лише третина мешканців заходу України упродовж 2022 року рідше купувала меблі та товари для дому. Ні півночі цей показник сягає 50%. Також жителі західних областей продемонстрували найбільшу імпульсивність в онлайн-магазинах – 9% робили такі покупки.
Моральна складова
Понад третину опитаних українців готові платити більше за товари тих виробників чи у тих бізнесів, які підтримують ЗСУ та/або постраждалих від воєнних дій. Найбільшу лояльність демонструють українці зі статусом ВПО, чоловіки, жителі західних областей, респонденти вікової групи 28-57 років та українці, які працюють.
Лише 3% українців зазначили, що не зважають на підтримку ЗСУ та/або постраждалих від воєнних дій під час вибору товару.
90% українців зазначили, що донатять на допомогу ЗСУ та/або постраждалим від війни. Більшість допомагає час від часу, кожен п’ятий респондент робить це систематично, а кожен четвертий – інколи.
Найбільший відсоток тих, хто витрачає кошти на допомогу ЗСУ та/або постраждалим від наслідків воєнних дій, серед респондентів зі статусом ВПО – 94%. Систематично допомагають 25% внутрішньо переміщених громадян.
Найактивніше витрачають кошти на підтримання ЗСУ жителі столиці та західних областей (по 93%). Вони ж є і лідерами за систематичністю допомоги ЗСУ та постраждалим (25% та 22% відповідно).
Щодо активності інших регіонів, на потреби захисників донатять понад 85% жителів південних і майже 90% північних та східних областей.
Опитування українців, що лягло в основу дослідження, проводили з 30 листопада до 7 грудня 2022 року. Опитано понад 1100 споживачів віком від 18 років з усіх регіонів України (крім АР Крим та інших тимчасово окупованих територій), а також тих, хто вимушено тимчасово перебуває за кордоном.
Для дослідження використано онлайн-опитування за квотованою виб
Станом на кінець квітня у Києві середня ціна на оренду квартир виглядала так: