Комітет Сенату США схвалив законопроєкт про конфіскацію російських активів на користь України

Комітет із закордонних справ Сенату Сполучених Штатів 24 січня схвалив законопроєкт, який допоможе Вашингтону конфіскувати російські активи та передати їх Україні для відбудови після руйнувань внаслідок війни. Про це повідомляє агентство Reuters.

Зазначається, що “за” проєкт закону “про відновлення економічного процвітання та можливостей для українців” проголосували 20 членів Комітету. “Проти” проголосував сенатор-республіканець Ренд Пол.

Якщо документ буде ухвалений Сенатом і Палатою представників та підписаний президентом Джо Байденом, то він відкриє шлях для першої в історії США конфіскації активів Центрального банку країни, з якою Америка не перебуває у стані війни.

Голова комітету Демократичної партії із закордонних справ сенатор Бен Кардін оптимістично налаштований щодо того, що законодавча ініціатива стане законом, й зазначив, що документ має широку підтримку як з боку демократів, так і республіканців у Сенаті та Палаті представників, а також з боку адміністрації президента США.

“Україна перебуває на межі захоплення Росією, якщо ми не надамо їм необхідної допомоги… і ми всі знаємо, що це не закінчиться Україною”, — сказав Кардін.

Водночас Комітет у закордонних справах Палати представників прийняв аналогічний законопроєкт, також за підтримки обох партій. Кардін сказав, що очікує, що Сенат, більшість у якому мають демократи, і Палата представників, у яких більшість — республіканці, зможуть “вирішити розбіжності між двома законодавчими ініціативами”.

Наприкінці грудня 2023 року Сполучені Штати запропонували “Групі семи” (G7) план конфіскації російських активів на 300 млрд доларів.

Україна запросила Польщу до будівництва автобану через Львів

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль запропонував польській стороні взяти участь у будівництві автобану Краковець-Львів-Броди-Рівне.

“Я запропонував прем’єр-міністру розглянути можливість участі польської сторони в будівництві автобану Краковець-Львів-Броди-Рівне”, – сказав Шмигаль на брифінгу з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском у понеділок у Києві.

Прем’єр зазначив, що цей автобан має стати продовженням найдовшої польської автомагістралі А4, яка є частиною панєвропейського коридору Е40.

Шмигаль зазначив, що польський бізнес може долучитися до будівництва на умовах концесії.

Зі свого боку Туск заявив, що пропозиція польським інвесторам долучитися до будівництва автобану на принципах концесії є дуже цікавою.

Нагадаємо, що в 2021 році Міністерство інфраструктури вело мову про можливість будівництва двох перших платних доріг в Україні. Мова тоді йшла про будівництво понад 200 км абсолютно нової дороги по маршруту Краковець-Львів-Броди-Рівне, а також траси Стрий-Мукачеве. Реалізацію першого зі гаданих проектів мали намір розпочати в 2022 році.

Раніше в “Укравтодорі” заявляли, що при розрахунку вартості проїзду першою платною дорогою від Львова до Краковця в якості орієнтира візьмуть європейські норми. Тоді наголошували, що проїзд цією дорогою може коштувати 2-3 гривні за кілометр.

Третя платіжка за газ: як і скільки платитимуть українці

Від початку нового 2024 року українці платитимуть не лише за спожитий газ та його доставку, але й за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання. Третя платіжка за газ матиме суму, розмір якої становитиме від 40,16 грн до 1475,4 грн. Про це йдеться в матеріалі Експресу

Вартість послуги залежатиме від стану будинку, а також кількості квартир у ньому. А періодичність проведення технічного обслуговування залежатиме від того, скільки часу експлуатуються мережі. Відповідно, якщо мережі у будинку використовуються до 25 років, то роботи виконуватимуться раз на 5 років.

В разі, якщо мережі експлуатуються понад 25 років – техобслуговування проводитимуть раз на 3 роки.

Третя платіжка за газ: за що змусять платити

Крім плати за кубометри газу та його розподіл, від січня мешканці багатоповерхівок платитимуть також за обслуговування внутрішньобудинкових газових систем.

“З грудня минулого року в Україні запровадили технічне обслуговування газових мереж у багатоповерхових будинках за новими правилами. Раніше за стан внутрішньобудинкових систем газопостачання у багатоповерхівках відповідали балансоутримувачі — ЖКГ, ОСББ, керуючі компанії.

Тепер же для виконання робіт з технічного обслуговування можна залучити місцевого оператора газорозподільних мереж або найняти іншу компанію, яка має відповідний дозвіл. Саме за таким принципом наразі обслуговують газові мережі приватних будинків, а також нежитлових об’єктів«, – пояснила у коментарі виданню Лариса Логінова, речниця Вінницької філії  «Газмережі».

Вона додала, що з січня цього року всі співвласники багатоквартирних будинків, котрі не мають чинних договорів на проведення техобслуговування, повинні укласти їх з компаніями. Того, хто не зробить цього, автоматично приєднають до типового договору з місцевою філією «Газмережі», або міськ- чи облгазом, фахівці яких і будуть виконувати ці роботи.

Вартість техобслуговування газових мереж буде різною для кожного регіону і окремо взятого багатоповерхового будинку. «Чим більше мешканців у будинку, тим меншим буде платіж за утримання внутрішньобудинкової системи», – пояснила фахівчиня.

Обслуговування мереж: яка його вартість

Оператори газорозподільних мереж вже оприлюднили на своїх сайтах орієнтовну вартість послуги. Найменша сума становить 40,16 гривні, а найбільша – 1475,4 гривні з кожної квартири. Точні розміри плати буде визначено після проведення перших робіт на об’єкті. Оплата рахунків здійснюватиметься після виконання робіт або управителем (єдиним платежем від імені усіх співвласників і за їхній рахунок), або окремими рахунками від кожного мешканця.

“Зауважу, що за обслуговування мереж і обладнання, що містяться безпосередньо у квартирах, доведеться платити окремо. Кожен власник помешкання має самостійно підписати додатковий договір з газовою організацією чи іншою компанією. Так звана третя платіжка за користування газом не буде регулярною.

Оплачувати доведеться не щомісяця, а за технічне обслуговування, яке буде проводитися раз на 3 чи 5 років. Рахунки на оплату надаватимуть у тому місяці, в якому проводитимуть технічне обслуговування за визначеним графіком”, – зазначила Лариса Логінова.

У 2009 році фірма Гринкевича реставрувала Вірменський собор у Львові, але кинула громаду на гроші

Громадськість стежить за розвитком скандалу навколо Ігоря Гринкевича та його родини. В історії із львівським бізнесменом, найбільшим постачальником Міноборони України, цікаво те, що за ним давно тягнувся шлейф скандалів, але з ним продовжували укладати держконтракти.

Перший публічний випадок — реконструкція Вірменського собору у Львові. У червні 2008 року Львівська міськрада провела тендер на ремонтно-реставраційні роботи і перемогла його будівельна компанія “Верховина”.

Компанія «Верховина» відома насамперед через скандал довкола реставрації Вірменського собору влітку 2009 року. Вона стала переможцем тендеру від Львівської міської ради на виконання складних реставраційних робіт, не маючи фахівців і не володіючи технологіями.

За пів року організація отримала майже 2,5 млн гривень, водночас майже ніяких робіт у соборі не виконали.

Останні півроку роботи з реставрації Вірменського собору виконувала не фірма, яка виграла тендер, – ТзОВ “Будівельна компанія “Верховина”, а її субпідрядник – ПП “ВММК”. Більше того, виділені на 2009 рік 2,5 млн грн фактично були списані на роботи, які перед “Верховиною” виконувала фірма “Ренесанс-стиль”.

А реальні роботи субпідрядників обмежилися однією викопаною траншеєю для укріплення фундаменту огорожі дворика Вірменського собору та вкрученням однієї лампочки.

“Останні кілька днів та ночей відбувається небачене досі розкрадання Вірменського собору у Львові. Чи то підрядники, чи субпідрядники вдень встановлюють мідний дах на дзвіниці Собору, а вночі самі ж його розкрадають, імітуючи пограбування”, – заявляв тоді депутат Львівської міської ради Вардкес Арзуманян.

Пізніше правоохоронці заявили, що фірма підробила документи. Проти Ігоря Гринкевича як директора та засновника «Верховини» прокуратура Галицького району порушила кримінальну справу.

Журналіст-розслідувач, засновник проєкту “Наші гроші” Юрій Ніколов зазначав, що Гринкевичу діставалися різні будівельні проєкти, і завжди вони реалізовувалися із завищеною ціною робіт і будматеріалів.

Потім компанію “Будівельна компанія “Верховина” визнано банкрутом. Львівський апеляційний господарський суд 15 квітня 2013 року відхилив скаргу ДПІ у Залізничному районі міста Львова і залишив без змін ухвалу Господарського суду Львівської області від 19 березня 2013 року про банкрутство підприємства.

Скарга податківців була мотивована тим, що вони не провели позапланову виїзну перевірки боржника. Процедура ліквідації підприємства тривала понад рік. А причиною позову про банкрутство стало невиконання фінансових зобов’язань перед ТОВ «Мегабудмакс». Сума претензії становила 15 тисяч 588 гривень.

Проте, це не заважає вести Ігорю Гринкевичу підприємницьку діяльність. Ба більше, навіть отримувати замовлення від Львівської міської ради та вибивати гроші в судах. У всякому випадку ще влітку минулого року він залишався власником ТОВ «Львівський будівельний холдинг», яке в свою чергу є засновником Корпорації львівських будівельних підприємств «Львівінвестбуд».

Загалом протягом 2009 -2012 року «Львівський будівельний холдинг переміг у 16 конкурсах на суму понад 45 млн.грн. А «Львівінвестбуд» протягом того ж періоду столо переможцем 7 конкурсів на суму 23 млн грн.

Бізнесмен Козицький за 85 млн грн приватизує будівлю Інституту банківської справи у Львові

У п’ятницю, 19 січня, відбулися торги з приватизації будинку на проспекті Шевченка, 9 у Львові, де раніше розташовувався головний корпус Інституту банківської справи.

Участь у них взяли дев’ять компаній, а перемогу зі ставкою 85 млн грн здобув чинний орендар – консалтингова компанія ТОВ “АйКю Холдинг” бізнесмена Зіновія Козицького, повідомляється на сайті Prozorro.Продажі.

Стартова вартість лота становила – 11,77 млн без ПДВ.

Переможець, якщо з ним укладуть договір, отримає у власність триповерховий цегляний будинок загальною площею 1382 кв. м у центрі Львова. Його балансоутримувачем була державна наукова установа “Інститут модернізації змісту освіти”.

Будівля, споруджена у 1849 році в стилі класицизму, з 1985 року вважається пам’яткою архітектури та містобудування місцевого значення. Сучасного вигляду вона набула після перебудови 1888 року у стилі історизму (неоренесансу).

З початку 1880-х років споруда належала багатому міщанину Шталю і мала назву “шталювка”. У 1881 році будинок реконструювали, частину його займала львівська філія Віденського іпотечного банку. Через п’ять років дім був перебудований, і з 1888 року тут діяла жіноча гімназія ім. королеви Ядвіґи.

У 1934 році архітектор Роман Леваковський розробив проєкт перепланування з пристосуванням приміщень гімназії під офіси.

Станом на 1955 рік тут розташовувався перший корпус Обліково-кредитного технікуму.

Нагадаємо, 9 січня у Львові за 412 млн грн продали будівлю Укрексімбанку.

«Новий iPhone — це розкіш»: у «Слузі народу» пропонують запровадити для українців додаткові податки

В Україні в разі додаткової мобілізації значно збільшиться кількість військовослужбовців і держава потребуватиме 300 млрд грн на їх забезпечення. Тому народна депутатка від «Слуги народу», голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа запропонувала збільшити військовий збір та ввести податки на розкіш. Про це вона заявила в етері телемаратону.

Харчування бійців, мінімальні побутові видатки, екіпірування, вартість форми та персональної зброї, а також підготовка військових до бойових дій потребують чималих коштів.

«Лише на забезпечення військових без військової техніки потрібно понад 300 млрд грн додаткових видатків. І, на жаль, наразі цього ресурсу в нашому бюджеті немає, тому що всі наші доходи, внутрішні доходи, податки, митниця, розміщення облігацій внутрішньої державної позики, доходи від приватизації тощо, ми спрямовуємо на потреби оборони у повному обсязі. Лише ті податкові надходження, які заходять до місцевих бюджетів, не спрямовуються на потреби оборони», – зауважила Підласа.

Тож, у разі значного збільшення кількості військовослужбовців держбюджет потребуватиме додаткового фінансового ресурсу, який не закладений у дохідну його частину. Зокрема, варіантів, де брати гроші на забезпечення захисників, наразі небагато і вони всі обговорюються і у Кабміні, і у Верховній Раді.

«Тут можемо говорити про переспрямування коштів з місцевих бюджетів до державного. Ми можемо говорити про підвищення податків. Ви знаєте, що два бюджетоутворювальні податки, які є найбільшими джерелами доходу держбюджету, це ПДВ як імпортне, так і на вироблені всередині країни товари, та податки на доходи фізичних осіб, які містять військовий збір. Всі ці податки та один збір є фактично податками, які платять українці, споживачі товарів і працівники підприємств», – сказала нардепка.

На її думку, тут варто говорити про прогресивні ставки, тобто якщо людина заробляє найменше, вона не повинна платити більше навіть зараз, на відмінну від тих, хто отримує умовно 20 тис. грн доходу і більше.

«Якщо це новий айфон, який 60-70 тис. грн, то він може оподатковуватись додатковим митом. Якщо ви заробляєте від 20 тис. грн, наприклад, то ви могли б платити військовий збір не 1,5%, а 3%. І це би допомагало утримувати наше військо», – наголосила Підласа.

Крім того, за словами нардепки, у межах пошуку додаткових джерел фінансування мобілізованих можна подумати і про податок на розкіш, оскільки в Україну продовжують завозити дорогу техніку та автівки.

Власник “Київстару” порахував збитки від масштабного збою: майже $100 мільйонів

Нідерландська компанія VEON – власник українського мобільного оператор “Київстар” – оголосила збитки від кібератаки та збою мережі у грудні 2023 року – майже 100 мільйонів доларів. Про це йдеться у повідомленні на сайті VEON.

Зазначається, що VEON і “Київстар” провели оцінку фінансового впливу, попередні результати якої стали доступними.

Здебільшого через обмежений період, протягом якого критично важливі служби були недоступні, VEON не очікує суттєвого фінансового впливу на свої консолідовані результати за рік, що закінчився 31 грудня 2023 року.

Проте компанія очікує, що втрата доходу внаслідок заходів щодо підвищення лояльності клієнтів, вжитих “Київстаром” для компенсації незручностей, спричинених збоями, матиме вплив на її консолідовані результати доходів за 2024 рік.

Вплив цих пропозицій на дохід оцінили приблизно в 3,6 мільярда гривень (приблизно 95 мільйонів доларів США).

У найближчі місяці “Київстар” планує продовжити роботу з відновлення та компенсації. Витрати або втрата доходу від будь-яких інших подібних заходів з відновлення є невизначеними та не можуть бути обґрунтовано оцінені на даний момент.

Нагадаємо, 12 грудня стався масштабний збій у роботі оператора мобільного зв’язку “Київстар”.
Причиною масштабного збою назвали потужну хакерську атаку. “Київстар” запевняв, що персональні дані клієнтів у безпеці.

Роботи з відновлення зв’язку тривали до 19 грудня.

“Київстар” у зв’язку з масштабним збоєм унаслідок хакерської атаки звернувся до суду з позовом про втручання в роботу мережі.

Керівник Департаменту кібербезпеки Служби безпеки України Ілля Вітюк в інтерв’ю Reuters заявив, що російські хакери проникли в систему українського телекомунікаційного оператора “Київстар” щонайменше у травні минулого року, хоча масштабна атака сталася 12 грудня.

Власник грального бізнесу видобуватиме мінеральну воду в Карпатах

Засновник групи компаній Favbet Андрій Матюха придбав торговельну марку Voda.ua у її засновника Дмитра Нікіфорова. Хоча договір сторони підписали ще наприкінці жовтня, про зміну власників стало відомо у вівторок, 16 січня, зі сторінки Voda.ua у Facebook.

«Ця юридична зміна жодним чином не вплине на продукцію. Виробництво продовжує працювати безперебійно, щоб забезпечити вас найкращою водою», – ідеться в повідомленні.

Favbet – група компаній, об’єднаних гральним і букмекерським бізнесом, створена 1999 року. Представництва Favbet є в різних країнах світу. 2021 року КРАІЛ видав компанії ліцензію на проведення азартних ігор в інтернеті, залах гральних автоматів та казино. До повномасштабного вторгнення Росії представництво компанії працювало у Білорусі, але у 2022 році залишило цей ринок.

Засновник групи Favbet Андрій Матюха є також співзасновником Спілки Букмекерів України.

Торговельна марка Voda.ua заснована у 2019 році Дмитром Нікіфоровим. Вода видобувається із високогірного джерела «Мізунь» в Долинському районі Івано-Франківської області.

Попередній власник налагодив постачання води цієї торговельної марки у Верховну Раду, МЗС, Генпрокуратуру та інші державні структури. Також Voda.ua експортується в Кувейт і представлена в низці українських супермаркетів.

«VODA UA», «Карпатська  джерельна високогірна» та «Горянка» — бренди столових та лікувальних вод, які видобуваються у кількох гірських водозаборах та джерелах найчистіших регіонів Карпат. VODA UA має оптимальний рівень Ph 7,4-7,6 та не підлягає жодному фізичному або хімічному впливу, адже є ідеальною від природи.

Минулого року ТОВ “АТ Маркет” (Київ), що займається розливом високогірної карпатської води під ТМ Voda UA, інвестувало $600 тис. у розширення лінійки продукції та налагодило випуск напою із чайного гриба – комбучі.

“Побудували завод в Ірпені до війни. Інвестували близько $600 тис. Під час окупації Ірпеня завод постраждав, але його швидко відновили”, – повідомляв колишній власник та засновник компанії Дмитро Нікіфоров.

Завод може виготовляти 2 тонни комбучі на добу, яку реалізують у скляних пляшках 0,33 під ТМ Kombucha uno. Планується задіяти 800-850 точок HORECA, а також 5-6 торгових мереж. У травні 2023 року виробник планує налагодити випуск смакової комбучі із 5-6 різними смаками.

На Львівщині у 2,5 рази збільшилась кількість легкових автомобілів вартістю понад 2,5 млн грн

За 2023 рік на Львівщині у 2,5 раза збільшилась кількість легкових автомобілів вартістю понад 2,5 млн грн, які обкладають транспортним податком Про це повідомили на запит “Еспресо.Захід” у ГУ ДПС у Львівській області.

“Протягом 2023 року ГУ ДПС у Львівській області оподатковано 300 легкових автомобілів на суму 3 866,7 тис. гривень. У порівнянні до 2022 року кількість легкових автомобілів зросла на 214, а сума нарахованого податку збільшилась на 2 585,5 тис. гривень”, – повідомили в управлінні оподаткуванні фізичних осіб.

Транспортним податком обкладають автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Враховуючи, що з 1 січня 2023 року розмір мінімальної заробітної плати становила 6 700 гривень, то у 2023 році оподатковували автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 2 512 500 гривень.

Ставка податку фіксована – 25 000 гривень за рік за кожен автомобіль, що підлягає оподаткуванню.

Серед марок автомобілів, яких найбільше придбали на Львівщині у 2023 році:

Audi Q8, BMW X 5, BMW X6, BMW X7, Land Rover Defender, Land Rover Range Rover, Mercedes-Benz G, Mercedes-Benz S, Mercedes-Benz V, Porsche Cayenne, Tesla S Tesla X тощо. Ціна на нову Audi Q8 у базовій комплектації стартує від 3,8 млн грн, приблизно стільки ж коштує і BMW X7.

Загалом перелік моделей авто, які підлягають оподаткуванню транспортним податком, публікують на сайті Міністерства економіки. Станом на вересень 2023 року у переліку було 299 моделей, а вже на кінець року цей перелік розширили до 358. Це автомобілі марок Aston Martin, Audi, Porshe, Tesla, Toyota, Land Rover, Lexus, Bentley, Jaguar, BMW, Mersedes-Benz.

Серед них є моделі, які обкладаються транспортним податком лише у перший рік чи два після випуску, а є й такі, за які треба платити податок до п’яти років з дати випуску.

АРМА назвало перелік виявлених активів львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича

Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) виявило та розшукало активи львівського бізнесмена, фігуранта гучних кримінальних проваджень Ігоря Гринкевича та пов’язаних з ним осіб. У переліку активів – елітна нерухомість, автомобілі преміум-класу та зброя. Інформацію про виявлені активи скерували до ДБР для подальшого арешту та конфіскації.

Працівники управління виявлення та розшуку АРМА зібрали та проаналізували інформацію щодо бенефіціарних власників та підконтрольних осіб, а також щодо наявності у їх власності активів. У результаті агентство виявило та розшукало такі українські активи фігурантів:

  • житлова нерухомість – 17 (зокрема, три квартири у власності дружини Ігоря Гринкевича Світлани; одна львівська квартира у власності Ярини Гринкевич; одна львівська квартира у власності Мар’яна Шведа та дві квартири у власності Софії Морозюк)
  • нежитлова нерухомість – 7 (зокрема, нежитлове приміщення на вул. Саксаганського у центрі столиці)
  • земельні ділянки – 18 (зокрема значні ділянки у Литвинівській с/раді Вишгородського району Київської області, що належать Ігорю Гринкевичу та його сину Роману Гринкевичу)
  • автомобілі преміум-класу – 9
  • частки в статутному капіталі – 14 731 625 грн
  • зброя – 12
  • майнові права інтелектуальної власності – 3.

За словами заступника голови АРМА Павла Великоречаніна, агентство встановило наявність у підозрюваних банківських рахунків у понад восьми установах. Тож АРМА ініціювало заходи для отримання інформації про наявність коштів та операцій на рахунках. Отримані дані скерували до ДБР для арешту активів та їх майбутньої можливої конфіскації. ДБР вже повідомляло про арешт активів, однак не вказувало їх перелік.

За даними правоохоронців, службові особи та бенефіціари підконтрольних товариств з обмеженою відповідальністю й низки інших бізнес-субʼєктів діяли за попередньою змовою з посадовцями Міноборони. Під час воєнного стану вони укладали договори про поставку товарів для потреб ЗСУ (засобів індивідуального захисту та продуктів харчування) зі 100% передоплатою, не маючи намірів щодо їх належного виконання.

Таким чином, Ігор Гринкевич та його спільники обвинувачуються у заволодінні бюджетними коштами в особливо великих розмірах.

«60% бюджетних коштів, які підконтрольні фігуранту юрособи отримували від Міноборони, виводились на користь інших афілійованих компаній (найчастіше здійснювались операції щодо надання або повернення фінансової допомоги). Підприємства проводили ризикові (безтоварні) фінансові операції. Решта 40% коштів – для забезпечення виконання державних контрактів – переказувались на рахунки турецьких виробників одягу у Турецькій Республіці», – додали в АРМА.

Львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича затримали на спробі підкупу одного з керівників слідчого управління ДБР. Бізнесмен пропонував 500 тис. доларів за зняття арешту з майна підконтрольних йому компаній, накладеного в рамках кримінального провадження. Компанії Гринкевича є одним із найбільших постачальників Міноборони, розслідування щодо зловживань на закупівлях триває. За попередніми даними, сума збитків складає понад 1 млрд грн.