Економіка

13 Жовтня, 2017

Креативний Львів: як заводи і парки розвивають місто

Львівські підприємці, ІТ-спеціалісти та митці створюють нові локації для роботи та відпочинку у місцях, які раніше для цього пристосовані не були – на заводах, у парках чи в нових надсучасних кварталах.

The Village Україна розповідає про п’ять креативних просторів сучасного Львова.

Територія колишнього заводу «Галичскло» зараз працює як простір для вечірок та роботи.

Центром цього простору став нічний клуб FESTrepublic club.

!FEST republic розташований в індустріальному районі Підзамче, на вулиці Старознесенській. За рік роботи у клубі та на території довкола відбулось чимало концертів, вечірок та міських фестивалів. Більшість з них – проекти самого !FEST republic. Але локація відкрита і для ініціатив ззовні.

У 2015 році найбільша львівська ресторанна мережа !FEST викупила колишній завод «Галичскло», який не працював близько 10 років. У його приміщеннях ресторатори відкрили свій офіс, а поруч із ним почали облаштувати простір для відвідувачів.

Перші гості !FEST republic приходили до нічного клубу. Пізніше, у квітні 2017, під час фестивалю крафтового пива та вінілів, задіяли територію заводського подвір’я. Під час фестивалю FESTrepublic Weekend для нічних вечірок відкрили нову локацію – 10-й корпус колишнього заводу. Також на території працюють виробничі майстерні, склад, пекарня та їдальня.

Zavod

Інший завод на Підзамчі – РЕМА, де в радянський час виготовляли медичне обладнання, зараз працюють офіси, майстерні, галереї актуального та вуличного мистецтва, кількаповерхова фотостудія, майданчик для вечірок та театр.

Першими новими мешканцями Львівського заводу радіоелектронної апаратури стали дизайнерське бюро Hochu rayu та ресайклінгова лабораторія Zelenew, де створюють речі з перероблених пластикових пляшок.

Зараз кількість мешканців Zavod’у виросла в кілька разів. У приміщеннях РЕМА облаштувались галереї сучасного та вуличного мистецтва Zefirina та «Фарбований лис», влаштовує вистави театр «Гершом», а Ganok регулярно робить вечірки та кінопокази. Тут же відкрився перший львівський еко-коворкінг.

Окрім цього на території заводу працюють різноманітні майстерні, студії та виробництва. І досі на заводі вистачає вільних приміщень – територія приваблює творчі проекти низькою вартістю оренди.

Львівський завод радіоелектронної медичної апаратури (РЕМА) розташований на вулиці Заводській, 31. Сто років тому тут працювала фабрика ваг братів Вінтер. Окрім ваг, на цій території раніше виготовляли свічки, руберойд, асфальт та спеціальний картон, яким покривали дахи. В часи розквіту на заводі РЕМА працювало кілька тисяч робітників, які виготовляли медичні меблі та устаткування для лікарень.

Парк культури

Львівський Парк культури імені Богдана Хмельницького приваблює молодь вуличними фестивалями, а батьків із дітьми – атракціонами.

У 2017-му в парку відкрилась нова локація – Prostir. Це платформа, що працює просто неба. Тут можна організувати будь-яку подію: від воркшопу чи тренінгу до вечірки. Заклад працює як літнє кафе, а ввечері тут влаштовують кінопокази.

У 2014 році до керівництва парком прийшла нова команда менеджерів, які заявили про намір створити у Львові сучасний та зручний парк. За кілька років занедбана територія перетворилась на популярну локацію.

Парк є популярним міським майданчиком для подій для різної аудиторії. Тут відбуваються безкоштовні кінопокази просто неба, фестивалі (театру, вуличної їжі, фарби і навіть кавунів) та пікніки. У парку є власний урбан-сад та інклюзивний дитячий майданчик. Поступово оновлюється парк атракціонів. Невдовзі тут планують облаштувати спортивні майданчики, поле для гри в петанк та виділити частину території для прогулянок з собаками.

На території Парку культури розташований стадіон «Юність», де грають місцеві команди з регбі та американського футболу. На час проведення Alfa Jazz Fest другий рік поспіль стадіон перетворюється на безкоштовну фан-зону, де перед великим екраном, що транслює концерти зі паркової сцени імені Едді Рознера, щодня збирається кілька тисяч глядачів.

Фабрика повидла (Jam Factory Art Center)

Після завершення ремонту львівська «Фабрика повидла» має стати найбільшим арт-центром міста. На фабриці планують відкрити виставковий зал для сучасного мистецтва, концертний та театральний майданчик, кінотеатр, бібліотеку та коворкінг. Зараз тут працює вуличний майданчик для кінопоказів та лекцій. Розпочне роботу центр наступного року.

Будівля, що нагадує замок, раніше була Фабрикою спиртових виробів та підсолоджених трунків «Кронік і син». За радянських часів тут працював винзавод «Укрголоввино», а пізніше там організували переробку овочів. У 2000-х роках будь-яка робота на цій території припинилась. За згодою власників приміщення, активісти та митці почали організовувати на «Фабриці повидла» (як її назвали) культурні заходи. Тут відбувались «Тиждень актуального мистецтва», Lviv Fashion Week, кінопокази та концерти.

У 2015 році фабрику купив швейцарський історик та меценат Гаральд Біндер, який раніше заснував у Львові Центр міської історії Центральної та Східної Європи. За словами мецената, ревіталізація фабрики – філантропічний проект, який в першу чергу має на меті принести користь місту та оживити Підзамче.

Зараз на вулиці Хмельницького, 124 тривають роботи з перетворення фабрики на арт-центр. Запрацювати Jam Factory Art Center має вже у 2018 році.

Цього літа під час Майстерні міста архітектори ініціативи Urban Ideas створили на галявині біля фабрики вуличний громадський простір для майстер-класів та кінопоказів. Безкоштовно скористатись новим майданчиком може кожен охочий.

IT-кластер

Ідея створити у Львові квартал площею 10 га для ІТ-компаній, їхніх працівників та студентів належить Львівському ІТ Кластеру.

Три львівські ІТ-компанії, SoftServe, N-IX та Eleks, об’єднались 12 років тому, щоб вирішувати свої внутрішні проблеми. Зараз Львівський ІТ Кластер об’єднує 67 учасників.

Кластер допомагає львівським університетам розробляти та запускати інноваційні освітні програми. У 2014 році львівські айтішники заснували щорічну профільну подію – Lviv IT Arena. Розвиток ІТ-компаній допомагає Львову підтримувати імідж комфортного для бізнесу міста. Тому робота кластеру є одним з пріоритетів львівської стратегії розвитку.

У 2015 році за ініціативою кластеру у Львові розпочалось будівництво першого в Україні ІТ-будинку, в який вже цього року зможуть в’їхати мешканці. Це – кооперативне житло: працівники компаній, що входять до Львівського IТ Кластеру, могли придбати квартири ще під час будівництва 10-поверхового будинку. Всього у першому IT House – 72 квартири. Будівля була спроектована так, що з часом зможе перейти із газопостачання на альтернативні джерела енергії.

У 2016 році львівські айтішники ініціювали ще три проекти з будівництва: IT House Premium, IT Village та IT House 2.0. Зараз ІТ Кластер працює над створенням Innovation District IT Park. На території площею 10 га збудують шість офісних будівель, два бізнес-центри, торговий центр, факультет інформаційних технологій Українського Католицького Університету та ІТ-лабораторії для студентів львівських технологічних вишів, а також дитячий садок, готель, амфітеатр для проведення подій та велику зелену зону для відпочинку.

Автор: Ольга Перехрест для The Village Україна

12 Жовтня, 2017

Як відрізнити: у Львові з’явились фальшиві гривні

У Львові у гіпермаркеті жінка намагалась розрахуватись фальшивою купюрою в 500 гривень. Про це повідомляє відділ комунікації поліції Львівської області.

Зазначається, що у Личаківський відділ поліції звернулась директор одного із львівських гіпермаркетів. Вона повідомила, що невідома особа в приміщенні торгового закладу намагалась заплатити за товар 500-гривневою банкнотою, яка має ознаки підробки. Працівники поліції встановили, що намагалася розрахуватися фальшивими гривнями 31-річна львів’янка. За її словами, сумнівну банкноту вона отримала в одному із пунктів обміну валют.

Купюра вилучена та відправлена на експертизу. Вирішується питання про відкриття кримінального провадження.

Зазначимо, шахраї не часто підробляють банкноти номіналом 500 гривень, адже вони в порівнянні з іншими мають більш високий рівень захисту, незважаючи на це, Нацбанк продовжує фіксувати випадки появи фальшивок.

Справжню купюру в 500 гривень можна відрізнити за наявністю мікровідтиску – трикутника з оком. На лицьовій стороні купюри номіналом в 500 грн в інфрачервоному світлі повинні бути видні: частина портрета Григорія Сковороди без обличчя, тобто волосся, піджак і контур шиї. Герб, так званий OVI-номінал у вигляді ромба праворуч від портрета, а також фрагменти слів “УКРАЇНА”, “П’ЯТСОТ”, частина великого номіналу і дві нижні точки тактильного опуклого знаку – для людей з ослабленим зором.

Під ультрафіолетовим світлом на купюрах можна побачити блискучу стрічку, а також додатковий знак з номіналом купюри. На підроблених – такого знаку немає. Така ж стрічка видна, якщо подивитися на купюру, підносячи її до світла.

Всього в грошовому обороті України є купюри номіналом 500 гривень зразків 2006 і 2015 років.

Як виглядає справжня купюра 500 гривень 2006:

Водяний знак – при перегляді на сонячних променях видно багатотонове зображення Григорія Скороводи.

При перевірці купюри на ультрафіолетовому обладнанні захисна стрічка стає синьо-жовтою.

При зміні кута нахилу банкноти ромб змінює колір з фіолетового на оливковий.

Захисна стрічка повністю занурена в купюру.

Зверніть увагу: на більшості підроблених банкнот зображення нанесені за допомогою поліграфічного друку.

Купюра, випущена в 2015 році, отримала додаткові рівні захисту. Проте, за період 2015-2017 років НБУ фіксував кілька випадків появи на ринку підробок. Вони були поганої якості, збувалися в невеликих магазинах і аптеках. В основному, шахраї користувалися довірливістю і недостатньою обізнаністю окремих громадян.

Як виглядає справжня купюра 500 гривень 2015 року:

Водяний знак (портрет Сковороди) проглядається на сонячних променях. З’явився додатковий елемент – позначення номіналу “500”.

Захисна плівка занурена в купюру, також на неї нанесли тексти і мікротексти.

SPARK-елементи – при розгляді банкноти під різними кутами деякі фрагменти будуть міняти колір від зеленого до синього.

Мікротексти видно тільки під збільшувальним склом.

Є флуоресцентний захист окремих фрагментів.

Наявні рельєфні елементи.

Якщо виникли сумніви щодо оригінальності купюри можна звернутися в НБУ, найближче відділення банку або в поліцію. Відповідно до законодавства буде проведено безкоштовне дослідження.

Додамо, згідно з Кримінальним кодексом, за виготовлення, зберігання, розповсюдження, збут підроблених грошей передбачене покарання від трьох до семи років позбавлення волі.

Джерело: lviv.vgorode.ua

10 Жовтня, 2017

“Укравтодор” з’єднає новим автобаном Львів і Будапешт

Державне агентство автомобільних доріг України опрацьовує можливість будівництва автобана Львів – Будапешт

Про це повідомляє прес-служба “Укравтодору” на сторінці в Facebook.

“Державне агентство автомобільних доріг України має намір реалізувати проект нового автобану Львів – Будапешт через КПП «Дийда».

У межах реалізації цього проекту Укравтодор спільно із Світовим банком почали підготовку pre-feasibility study проекту будівництва (реконструкції) дороги І категорії Львів – Мукачево.

Ця дорога стане основною артерією для експорту українських товарів у країни Східної та Південної Європи та транзитним коридором міжнародної торгівлі через Україну з Білорусі та країн Прибалтики до країн Східної та Південної Європи, а також забезпечить стале сполучення Закарпаття із іншими регіонами України.

Наразі дорога М-06 з Мукачева до Львова проходить через складний гірський рельєф, а отже, проїзд по ній займає близько 3,5 годин. Новий автобан скоротить час в дорозі до 2 годин.

Підготовка pre-feasibility study проекту передбачає розробку найоптимальнішої концепції нового маршруту із пропозиціями щодо реконструкції наявних ділянок дороги та/чи будівництва нових, а також визначення вартості проекту відповідно до обраної концепції.

Нова автострада поєднає Львів з угорським автобаном М-3 Будапешт-Н’їредьхаза і стане головним автомобільним коридором між Україною та Угорщиною.

Нагадаємо, цього року почато проектування нової автомобільної дороги І категорії від міста Мукачево до КПП «Дийда». Ця ділянка дороги має спростити транспортне сполучення між Україною та Угорщиною, а також зняти навантаження з контрольно-пропускного пункту «Чоп-Захонь», на який наразі припадає основна частина вантажних автомобільних перевезень.

У перспективі новий автобан Львів – Мукачево буде поєднуватися із словацьким автобаном R-2, що забезпечить його зв’язок із системою швидкісних доріг Словаччини, Чехії, Німеччини.”

6 Жовтня, 2017

На Закарпатті добудували Бескидський тунель до Європи

На Закарпатті компанія «Інтербудмонтаж Україна» завершила будівництво Бескидського тунелю. Про це повідомили у компанії, передає «Центр транспортних стратегій».

Підприємство виконувало основні будівельні роботи, тобто пробивало тунель, бетонувати його, облаштовувало гідроізоляцію.

Раніше в «Укрзалізниці» повідомляли, що «Інтербудмонтаж» мав завершити свою частину робіт 6 листопада.

За підрозділами «Укрзалізниці» залишається облаштування земляного полотна на підходах до нового тунелю, укладання верхньої колії, монтаж лінії електропередач і зв’язку. Повний комплекс робіт планується завершити 25 травня 2018 року.

Новий двоколійний тунель буде пропускати до 100 пар поїздів на добу зі швидкістю 60-70 км/год. Чинний одноколійний тунель може максимум пропустити 47 поїздів на добу на швидкості 15-40 км/год.

У січні 2016 року в Карпатах завершили перший етап будівництва Бескидського тунелю. У квітні 2017-го у Міністерстві інфраструктури повідомляли, що завершити весь цикл робіт зі спорудження тунелю планували в четвертому кварталі 2017 року, а ввести об’єкт в експлуатацію — у другому кварталі 2018 року.

Бескидський тунель був побудований в 1886 році і вже вичерпав свій експлуатаційний ресурс. Крім того його слабка пропускна здатність створює обмеження для всього міжнародного транспортного коридору.

Бескидський тунель — єдина одноколійна ділянка на всій довжині V Критського коридору, що проходить територією Італії, Угорщини, Словаччини, України та Росії (Трієст-Любляна-Будапешт-Братислава-Ужгород-Львів).

6 Жовтня, 2017

Пенсіонерам запровадять оплату у міських маршрутках – 2 гривні

На позачерговому засіданні Громадської Ради при управлінні транспорту вкотре поговорили про проблему пільгових перевезень у Львові.

Керівники фірм-перевізників, які взяли участь в нараді, одноголосно заявили, що ситуація у місті є критичною. Держава не відшкодовує перевезення пільговиків, а Львів самотужки із такими витратами впоратися не може.

«У разі, якщо не обмежити пільговий проїзд, перевізники не гарантують, що зможуть працювати цієї зими», – кажуть у Громадській раді.

«Місто виділило 20 млн для компенсації перевізникам на рік, однак потрібна сума в десять разів більша»,

– сказала директорка департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради Ірина Маруняк.

За словами Ірини Маруняк, виконком розгляне рішення, згідно з якими пенсіонери оплачуватимуть половину вартості проїзду як в автобусах, так і в електротранспорті. Чиновниця нагадала, що на території Львівської області пенсіонери сплачують половину вартості проїзду в автобусах. Цей наказ діє з червня, і ніхто ще його не скасував.

За словами голови інженерної комісії ЛМР Остапа Доскіча комісія вирішила – рекомендувати виконкому розглянути це питання та невідкладно прийняти необхідне рішення для забезпечення безперебійної роботи громадського транспорту. Пропонують підтримати і встановити для пенсіонерів 50% пільгу на проїзд, а не 100% як є досі.

Інші категорії можуть і далі їздити безкоштовно.

Директор «Львівелектротрансу» Михайло Сидорович розповів, що таке рішення позитивно вплине на економічний стан підприємства, бо зараз пільговики становлять понад 60% пасажирів у трамваях і тролейбусах.

Джерела: Твоє Місто, Львівська газета.

3 Жовтня, 2017

У Львові 1-а стоматполіклініка пройшла реформу: пацієнти тепер платять за послуги через касу

Львові лише 1-а стоматполіклініка пройшла реформу, перейшовши у статус комунального некомерційного підприємства.

З кінця червня оплата послуг там відбувається через касу, проте діти та малозабезпечені категорії населення і досі можуть лікувати зуби безкоштовно – для цього виділяють кошти з міського бюджету Львова. Сьогодні, 3 жовтня, під час брифінгу у поліклініці лікарі розповіли, як зросла їхня зарплата, скільки працівників скоротили і що у майбутньому у медустанові планують змінити. Про це повідомляє кореспондент ІА ZIK.

«За два місяці роботи у новому форматі ми повністю перебудували стоматологію. Тепер усі пацієнти, яким надаємо платні послуги, йдуть через касу. Принцип «гроші йдуть за пацієнтом» у нас втілений на практиці», – повідомив головний лікар КНП «Стоматологічна поліклініка №1» Петро Питльований. – Можна сказати, що вперше ми на шляху до чесної роботи стоматолога-пацієнта. Використання грошей міста стало прозорим».

Відтак, зараз у поліклініці за видалення зуба потрібно заплатити 130-190 грн, за пломбу – 200-400 грн.

Зараз у поліклініці працює 239 осіб, з них 117 стоматологів. Лікарі отримують максимум 10 тис. грн зарплати, санітарки і медсестри – 4-4,5 тис. грн.

Головний лікар повідомив, що внаслідок реформи з поліклініки звільнили небагато людей. З лікарів пішов лише той, хто працював у приватних клініках, з молодшого медперсоналу – ті прибиральниці «які не прибирають, а вишивають». Голова профспілки стоматологічної поліклініки Ольга Пораскова уточнила, що на момент перетворення було 330 працівників. Скоротили 59 осіб, з них – 20 лікарів.

На питання щодо якості витратних матеріалів, якими лікують пацієнтів, Петро Питльований заявив: «Ви де-небудь бачили неякісний медикамент? Він є або наш, або іноземний аналог. Але все – ліцензовані речі. Ми все купуємо через ProZorro. І ніяких неякісних матеріалів».

Він додав, у майбутньому у поліклініці планують звільнити лікарів від паперової роботи, встановивши потужний сервер для бази даних.

«Пацієнт отримуватиме магнітну картку, з якої приходитиме до лікаря. У кабінеті стоятиме комп’ютер із програмою бази даних», – повідомив Петро Питльований.

Міський голова Львова Андрій Садовий пообіцяв, що місто і надалі фінансово підтримуватиме медустанову.

«Важливо, щоб ви мали рівень сервісу не гірший, а кращий, ніж має приватна стоматологія. Місто готове інвестувати кошти у вас і допомагати, бо власником цього закладу є громада Львова», – заявив міський голова.

26 Вересня, 2017

Financial Times: Чому Львівщина приваблює іноземних інвесторів

У понеділок, 25 вересня, впливова британська фінансова газета Financial Times опублікувала розлогий матеріал про те, чому Львів тепер більше подобається інвесторам, аніж Київ. У статті «Іноземні інвестори змістили фокус уваги на Західну Україну» Financial Times також пояснює, чому Львівщина має позитивний імідж для іноземних інвесторів навіть попри військовий конфлікт на сході країни. ZAXID.NET переклав найцікавіші уривки цієї статті.

Стоячи на балконі свого офісу та оглядаючи ренесансну площу Ринок, під вересневим сонцем міський голова Львова Андрій Садовий має кілька причин для оптимізму і кілька для хвилювання. […]

«Усі наші тендери відкриті для західних компаній, які створюють робочі місця і грають за європейськими правилами. Принципи та стандарти, які розроблені у Львові, повинні бути застосовані і до решти України», – каже Садовий.

Дотримання цих міжнародних норм і є ключем до відновлення різноманіття регіональної економіки. Поточний річний темп зростання країни [ВВП] 2,5% може сягнути 5%, якщо за корупцію візьмуться серйозно, аби покращити бізнес-середовище та збільшити прямі іноземні інвестиції, вважає Тімоті Еш, стратег з розвитку нових ринків в BlueBay Asset Management.[…]

Поки Україна бореться за міжнародних інвесторів, західна частина країни може насолоджуватися відродженням

Щоправда, статистика зібрана fDi Intelligence, сервісом збору даних, який аналізує транскордонні інвестиційні потоки, показує, що мер Львова має рацію, коли мова йде тільки про регіональні тенденції [Львівщини]. Поки Україна бореться, щоб привабити рівні міжнародного інвестування, з якими співпрацювали до захоплення Криму Росією у березні 2014 року та пізніше після відділення індустріального Донбасу бойовиками та військовими, яких підтримує Росія, західна частина країни може насолоджуватися чистим відродженням.

За три роки, у період від січня 2011 року до січня 2014 року, під час президентства Віктора Януковича, іноземні інвестори вклали 9,6 млрд євро у 259 проектів, створивши 35 тис. робочих місць. Столиця була головним бенефіціаром, налічуючи 34% і 7 тис. робочих місць, порівняно з тим, що у Львові було менше 7% проектів і 1054 нових робочих місця.

Зростання довіри до курсу європейської інтеграції продовжувалося до кінця листопада 2013 року, моменту, коли Янукович відмовився від підписання угоди про асоціацію з ЄС на користь більш тісних економічних зв’язків з Москвою.

З лютого 2014 року до липня 2017 року, іноземні інвестори вклали 3,3 млрд євро у 136 проектів.

Від січня 2011 року до січня 2014 року іноземні інвестори вклали 9,6 млрд євро в Україну, а з 2014 року до липня 2017 року 3,3 млрд євро

Водночас, у цей час, доречно показати зміну регіональної картини вливань, де Львів акумулював 20 проектів і 2800 робочих місць, а Київ 54 проекти та 3448 робочих місць.

Порівняння стає іще більш разючим, якщо глянути, як витрати розділилися по областях. У постреволюційний період Київська область отримала 687 млн євро іноземних вкладів, що майже дорівнює інвестиціям Львова (658 млн євро) і Одеси (596 млн євро).[…]

Данило Білак, директор Офісу залучення та підтримки інвестицій, розповідає, що регіон [Львівщина] привабив 500 млн євро інвестицій з 20 країн Західної Європи, США та Японії, які дали робочі місця для 40 тисяч людей.

«Майже кожна машина, зроблена у Німеччині, має частинку з України»,- каже Білак, оскільки постачальники деталей Sumitomo, Fujikura і Leoni мають виробничі підприємства в країні.

Економічне середовище Львова сприятливе для інвесторів, вірить Данило Білак.

«Садовий створив позитивне середовище у Львові, особливо у сфері послуг. Це дуже привабливе місто, зараз воно має свій бренд пива, шоколаду та кави, культуру кафе, які дещо нагадують Краків», – вважає Білак.[…]

Щоправда, область вже починає і страждати від свого успіху. Генеральний директор Carlsberg Ukraine Євген Шевченко розповідає, що багато кваліфікованих співробітників переїжджають до Польщі, відколи Україна отримала безвізовий режим з ЄС у червні.

«Це дуже велика проблема для нас, оскільки там більша заробітна плата. Ми були змушені підняти зарплату на 50%, відколи був оголошений безвіз», – жаліється Шевченко.

Мери та адміністрації Західної України гуртуються проти того, як вони вважають, що центральна влада не хоче продовжити план децентралізації, щоб надати їм фінансову незалежність від Києва. Протистояння загострилося після вказівки Києва до українських полігонів не приймати сміття зі Львова.[…]

«Проти мене відкриті 6 кримінальних справ, – усміхаючись каже Андрій Садовий. – Але якщо ти політик в Україні, то варто очікувати арешту у будь-яку мить».

Оригінальна стаття: Financial Tines, переклад: Zaxid.net.

22 Вересня, 2017

На Львівщині відреставрують аварійний замок за понад 8 млн гривень

У Поморянському замку проведуть відновлювально-реставраційні роботи. Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації 13 вересня уклав договір з колективним підприємством “Центр комплекс” Львівської обласної асоціації інвалідів на виконання першочергових аварійно-відновлювальних робіт та реставрації замку-палацу в смт. Поморяни (Золочівський район). Сума договору становить 8,2 млн грн. Про це стало відомо з сайту Prozorro, повідомляє НашіГроші.Львів.

Згідно з технічним завданням, переможець очистить будівлю від дерев та кущів, укріпить фундамент, змурує зруйновані стіни, встановить тимчасові кріплення для віконних прорізів та залатає дах. Наразі замок знаходиться в аварійному та напівзруйнованому стані, збережено лише два двоповерхові корпуси та кругла кутова вежа.

Торік Поморянський замок укріпили дерев’янами підпорами

Крім цієї фірми участь у торгах брали: ПП «Думна», ПП «Промтехімпекс» та ТОВ «Вест білдінг груп». Первинна (9,8 млн грн) та остаточна (8,2 млн грн) пропозиції КП «Центр комплекс» була найдешевшими. Ціна робіт є майже на 21% нижчою, ніж очікувана вартість. Згідно з розрахунковою ціною, витрати фірми на зарплату працівникам складуть 1,4 млн грн (17% від суми), а прибуток — 130 тис. грн (1,5%).

Колективне підприємство «Центр комплекс» належить Львівській обласній асоціації інвалідів Всеукраїнській організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України».

ПП «Думна» зареєстроване у Львові, а його одноосібним власником є Михайло Васильців. Зараз кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Вест білдінг груп» є Наталя Тимрук-Середа, проте раніше фірма належала Світлані Гринкевич, Василині Пулик та Олені Сапізі, остання — дочка начальника Національної академії сухопутних військ Павла Ткачука.

Приватне підприємство «Промтехімпекс» належить Дмитру Романенку. Це друга участь компанії у публічних закупівлях. Раніше фірма отримала підряд на майже 200 тис. грн на ремонт котлів від «Львівської залізниці».

ДОВІДКА:

Поморянський замок – неприступна фортеця короля Яна Собєського

Це – пам’ятка історії та архітектури в селищі Поморяни Золочівського району. Дотепер збереглись два двоповерхові корпуси і кругла кутова вежа. У південному корпусі облаштована відкрита галерея. Свого часу замок належав руській родині Кердеїв. Опісля, наприкінці XIV ст., маєток перейшов до Зигмунта (Сігізмунда) Сененського і був у руках цього роду до 1619-1620 рр., коли ці землі купив Якуб Собєський – батько майбутнього короля Польщі.

Колись Поморянський замок був улюбленим місцем перебування короля Яна Собєського, який витратив на його відбудову 25000 злотих, за допомогою інженера-спеціаліста (можливо, Шарля Бенуа) підніс його з руїн. Після цього замок витримав усі татарські напади та облоги.

Згодом ще неодноразово змінював власників. Сьогодні ж, після багатьох перебудов і довгого періоду занепаду, замок втратив свій первісний вигляд і перебуває в аварійному стані. Збереглися лише два двоповерхові крила, східне із круглою вежею та південне з галереєю.

22 Вересня, 2017

На Пасічній побудують сучасний гуртожиток від ЛНУ за 110 мільйонів

Обіцяють лише двомісні кімнати, пише Tvoemisto.

Що збудують?

Збудують новий 9 гуртожиток, на будівництво якого львівські депутати попросили 110 мільйонів. Також реставрують санаторій на Пасічній 62, в який тепер зможуть поселятись студенти. За 8.5 мільйонів гривень облаштують фасад і відремонтують будинок зсередини. Ремонт повинні закінчити до 2018-го року.

Депутати надіслали звернення до віце-прем’єр-міністра України, щоби уряд передбачив ці кошти для будівництва гуртожитку у державному бюджеті.

Проект будівництва гуртожитка вже є, проте дозволу на будівництво, поки університет не отримає грошей, міська рада надати не може.

Чим здивують нові гуртожитки?

У відреставрованому санаторії зможуть жити студенти з усіх факультетів, в приміщенні буде їдальня, а першокурсників селитимуть тільки до першокурсників, щоб легше було робити ремонт.

А в новому 9 гуртожитку будуть лише двомісні кімнати з санвузлом на один півблок, тоді як зараз студенти живуть четверо в кімнаті, а іноді й шестеро.

Як зазначив директор студентського містечка Мирон Микитин, туди зможуть заходити студенти з усіх гуртожитків ЛНУ ім. Івана Франка.

Хто житиме в нових апартаментах?

Туди поселятимуть студентів факультету з найбільшою кількістю першокурсників. Цьогоріч найбільше студентів вступили на факультети журналістики, міжнародних відносин, іноземних мов та економіки.

Коли поселення?

Коли студенти зможуть жити в оновленому гуртожитку, в університеті ще не вирішили. Скоріш за все, їх поселятимуть з наступного навчального року.

17 Вересня, 2017

Найцікавіші ідеї львів’ян, які можуть профінансувати з міського бюджету Львова

15 вересня закінчився термін подачі проектів, які фінансуватимуться за кошти громадського бюджету Львова. Цьогоріч на громадський бюджет львів’яни подали більше проектів, ніж у 2016 році. Зокрема вони подали більше 260 проектів на загальну суму понад 200 млн грн. До кінця жовтня виконавчі органи міської ради розглядатимуть усі подані, після чого протягом двох тижнів (з 1 до 15 листопада) львів’яни зможуть проголосувати за своїх фаворитів, а проекти, що наберуть найбільше голосів, будуть втілені за кошти громадського бюджету.

Однією з цьогорічних новацій громадського бюджету стало те, що крім тих, хто живе, працює або навчається у Львові, свої проекти змогли подати мешканці Рудного, Винник та Брюхович.

Кожна людина голосувала за один малий проект (сума якого ставить до 500 тис. грн) та за один великий проект (до 3 млн грн). Зробити це можна було на сайті громадського бюджету за допомогою Bank ID, або у міських ЦНАПах. На реалізацію ідей львів’ян у бюджеті передбачено 20 млн грн (12 млн грн на малі проекти і 8 млн грн на великі).

Як і торік львів’яни хочуть покращити або створити нові громадські простори, дитячі майданчики, облаштувати території шкіл та садків, де навчаютьяся їхні діти. ZAXID.NET переглянув усі подані проекти та відібрав 15 найцікавіших, що можуть вплинути на розвиток різних районів Львова.

Під небом Сихова: життя на даху кінотеатру імені Довженка

За 3 млн грн у кінотеатрі імені Довженка хочуть відремонтувати дах, встановити сонячні панелі та облаштувати новий громадський простір з вуличними меблями та озелененням на даху будівлі.

«Метою проекту є створити багатофункціональний освітньо-культурний простір на даху КОЦ ім. О. Довженка для сихівчан та гостей усіх вікових категорій. Зокрема віремонтувати дах (перекриття, утеплення, ремонт водостічної системи, що одночасно дозволить зберегти саме приміщення в належному стані), облаштувати зелені, відпочинкові та наукові зони», – зазначено у описі проекту.

Як пропонують використовувати простір на даху кінотеатру

За кошти громадського бюджету у кінотеатрі імені Довженка також хочуть встановити контейнери для сортування відходів та сонячні панелі.

«Наш Сільмаш» – перший громадський спортивний простір

На занедбаній ділянці поряд зі стадіоном «Сільмаш» хочуть облаштувати зони для активного відпочинку. У такий спосіб мешканці намагаються захистити спортивну територію від житлової забудови.

За 2,8 млн грн тут хочуть зробити кілька спортивних зон, зокрема відновити футбольне поле, зробити баскетбольний майданчик з гумовим покриттям, встановити вуличні тренажери та облаштувати два дитячі майданчики, один з яких буде пристосований для дітей з інвалідністю.

Greenko: персональний помічник із сортування та збору вторинної сировини

Львів’яни розробили мобільний додаток, який допоможе мешканцям Львова сортувати відходи. У цьому додатку львів’яни можуть обрати тип сировини, яку вони збирають, вказати свою адресу та час. У вказаний час до людини приїде кур’єр та забере зібрану сировину. Вартість реалізації проекту майже 3 млн грн.

Спосіб оформлення заявки для виклику кур’єра за допомогою додатку

«Під час першого виклику кур’єр надасть вам безкоштовні картонні eкo-контейнери на кожен тип сировини, який ви сортуєте. Кожного тижня наш greenko-кур’єр у вказаний вами час, буде приїжджати, щоб забрати відсортовані відходи, а вам нараховуватимуться бонуси на персональний рахунок. Усі бонуси в майбутньому можна використовувати для отримання подарунків», – зазначено у описі проекту.

Громадський простір на Дорошенка, 45 (зупинка «Русалка Дністрова»)

За зупинкою «Русалка Дністрова», що на вул. Дорошенка, 45, хочуть облаштувати громадський простір з вуличними меблями, озелененням та велостоянкою. Вартість реалізації цього проекту становить 106 тис. грн.

«Проект полягає у створенні зручного і екологічно чистого громадського простору біля трамв. зуп. «Русалка Дністрова». Тут львів’яни зможуть відпочити, погортати книжку або погуляти з дітьми. Створення подібних острівців дозволяє розвантажувати «ближній центр» міста і розвивати райони. Проект є послідовним продовженням створення муралу на Дорошенка,45», – йдеться у описі проекту.

Міні-басейн у парку «Високий замок»

ГО «Замкові моржі» ініціює облаштування міні-басейну поблизу джерела у парку «Високий замок». Окрім басейну, там хочуть також висадити дерева та кущі, встановити освітлення та велостоянку.

На реалізацію цього проекту хочуть витратити 407 тис. грн, з яких близько 100 тис. грн хочуть витратити на укріплення фундаменту, ще 100 тис. грн. на дизайнерські рішення з облаштування цієї території.

На громадський проект подали ще один проект, що стосується розвитку парку «Високий замок». Йдеться про відновлення спортивного майданчика для дітей за майже 500 тис. грн.

Розбудова пригодницького містечка для дітей у Парку культури

«Пласт» спільно з ГО «Парк Культури» облаштовує у Парку культури безкоштовне пригодницьке містечко для дітей. Вони подали на громадський бюджет проект 2-ї черги облаштування цієї території, що передбачає будівництво амфітеатру, драбин та лазанок у вигляді павутини. Вартість реалізації проекту становить 500 тис. грн.

«Актуальність проекту зумовлена відсутністю альтернативних ігрових просторів для дітей та молоді віком від 6 до 14 років в паркових зонах, низьким рівнем використання практик іноземного досвіду в облаштуванні ігрових майданчиків. На території Львова є лише поодинокі приклади реалізації проектів ігрових просторів із нетиповим (креативним) обладнанням», – йдеться у описі проекту.

У Парку культури також хочуть облаштувати тренувально-вигульний майданчик для собак. Тут хочуть встановити лінії перешкод, станцію для прибирання та лавки. Вартість реалізації проекту становить 348 тис. грн.

Карпатські водоспади на Сихові

На вул. Зубрівській, 30, на території СЗШ №84 хочуть утеплити стіни басейну та прикрасити фасад муралом з зображенням карпатських пейзажів. У описі проекту зазначено, що карпатська тематика має спонукати людей відвідувати цікаві місця на Заході України. Вартість проекту становить 453 тис. грн.

«Проект передбачає утеплення стін басейну, шляхом перетворення занедбаних зовнішніх фасадів у креативну фото-зону для громадськості. Якісні, професійні кольорові малюнки оживлюють одноманітні простори типової забудови у житлових масивах і тому такі зображення на великих поверхнях дуже добре сприймаються. Проект пов’язано одночасно і з енергозбереженням, і з розвитком креативних ініціатив», – йдеться у описі проекту.

Тренувально-вигульний майданчик для собак навпроти ЛКП «Лев»

На вул. Промисловій, напроти ЛКП «Лев», хочуть облаштувати майданчик для вигулу та тренування собак, який вирішить проблему вигулу собак, які тимчасово утримуються на підприємстві. Тут хочуть встановити комплекти з 8 перешкод для собак, станцію для прибирання та лавки з ємкостями для води. Вартість реалізації цього проекту становить 314 тис. грн.

«Вулиця Промислова, на якій розташоване ЛКП «Лев» – це вулиця з інтенсивним рухом у промисловому районі Львова. Саме тому громадська ініціатива Dog-Friendly City пропонує облаштувати належним чином оснащений майданчик для вигулу і тренування собак, що перебувають на підприємстві, адже кожного дня мінімум двічі на день працівники ЛКП «Лев» вигулюють понад 40 собак. Також з ними працює кінолог. Основна мета – належна соціалізація собак, що були безпритульними, та їх прилаштування у родини (адопція)», – йдеться у описі проекту.

Пляж біля озера на вул. Замарстинівська – Заозерна

У Шевченківському районі Львова, на ділянці між вулицями Замарстинівська – Заозерна місцеві мешканці хочуть очистити озеро та облаштувати пляж з дерев’яною набережною та мостом. На реалізацію проекту планують витратити 2,7 млн грн.

«Озеро має дуже великий потенціал як рекреаційної зони, воно знаходиться на території міста, повз нього проходить вело магістраль до Брюхович. Тому даний проект дасть можливість відновити озеро а також прилеглу територію на вулиці Замарстинівській і Заозерна, а також створити нове місце для відпочинку і розваг. Проект передбачає повне очищення озера і прилеглої території, створення пляжу, місць відпочинку, дитячий і спортивний майданчик», – йдеться у описі проекту.

Реконструкція Скнилівського парку

За 3 млн грн у Скнилівському парку хочуть облаштувати зони для пікніків, встановити альтанки, мангали, лавочки та вуличне освітлення.

Зокрема проектом передбачено встановлення п’яти альтанок, 10 столів з лавками та п’яти мангалів з каменю.Також у Скнилівському парку хочуть облаштувати дитячий майданчик, елементи якого будуть виготовлені з дерева.

Проект реконструкції та відновлення парку Горіховий гай

У Франківському районі мешканці ініціюють реконструкцію парку Горіховий гай. За 2,2 млн грн тут пропонують провести санітарну очистку кущів та дерев, встановити лавки та урни для сміття, покращити систему збору дощової води та ін.

«Горіховий гай – велика зелена територія міста, яка має великий невикористаний потенціал для мешканців всього міста. Сьогодні територія парку в кращому випадку використовується точково для пікніків з алкоголем, а в своїй більшості залишається непрохідними хащами», – йдеться у описі проекту.

Рудно-парк. Візитка селища та гордість Залізничного району Львова

У центрі Рудного хочуть облаштувати парк з сучасними вуличними меблями, освітленням та інфраструктурою. За кошти громадського бюджету тут хочуть також облаштувати кілька різних зон, зокрема скейт-майданчик, дитячий майданчик, місце з вуличними тренажерами та ін.

«Наразі Рудненський парк знаходиться у недоглянутому та незадовільному стані: багато чагарників, відсутнє освітлення, лавочки, доріжки. Для молоді відсутнє місце для проведення вільного часу та майданчик для заняттям спорту. Важливе місце займає безпека життя та здоров’я мешканців. Зокрема, діти, які навчаються в другій зміні, повертаючись додому доводиться проходити через темний парк», – йдеться у описі проекту.

На реалізацію цього проекту у 2018 році передбачено витратити 2,6 млн грн. Окрім благоустрою та облаштування дитячих майданчиків, тут передбачено також встановити систему відеоспостереження.

Облаштування веломайстерень вздовж велодоріжок

За 498 тис. грн у Галицькому районі Львова хочуть облаштувативелоінфраструктуру вздовж велодоріжок. Зокрема, у 20 місцях передбачено встановити веломайстерні, парковки, лавки та смітники.

Прогнозовані місця, де будуть веломайстерні

Встановлення відкритої сцени в парку Богдана Хмельницького у Брюховичах

Мешканці Брюхович ініціюють облаштування відкритої вуличної сцени у парку імені Богдана Хмельницького. Вартість будівництва вуличної сцени з каменю становить 314 тис. грн.

«Встановлення вуличної сцени в парку ім. Б. Хмельницького дасть змогу мещканцям проводити концерти та театральні вечори, що позитивно вплине на розвиток культури нашого селища. Важливо, що хоча місце встановлення сцени пропонується в самому центрі селища, в околиці 250м немає житлових будинків, що позитивно вплине на можливість проведення гучних заходів», – йдеться у описі проекту.

Актовий зал у народному домі Збоїщ

У Міському народному домі Збоїщ місцеві мешканці хочуть облаштуватисучасний актовий зал. За 500 тис. грн тут хочуть провести капітальний ремонт приміщення, звести сцену та придбати крісла.

Інформацію підготувала редакція Zaxid.net.