У жовтні 2017 року відкрито дошкільний навчальний заклад № 9, що на вул. Рильського, 9, який не експлуатувався більше 15 років. У садочку функціонує 5 груп, за 2017 рік планують набрати 135 дітей. Водночас до кінця 2017 року у Львові планують відкрити ще 7 додаткових груп у садочках міста.Про це повідомляє прес-служба ЛМР.
Приміщення дошкільного навчального закладу № 9 не експлуатувалось більше 15 років. Його було передано у комунальну власність міста у 2009 році.
Також у даному садочку є вакантні посади.
«Нам у садочок потрібні педагоги, а саме: вихователі з відповідною педагогічною освітою. В нас є 5 вільних вакансій, ми будемо чекати початківців, але, які мають певну освіту, щоби розуміли, як працювати і мали певні розуміння, бо практика трошки відрізняється від того, що навчають у вищих навчальних закладах.
Весь колектив в нас молодий і батьки надають цьому перевагу тому, що діти зараз хочуть молодих, цікавих і усі ходяться у садок із задоволенням, які прийшли до нас відповідно до електронної реєстрації»,- зазначила Зоряна Казимирська, завідувач садочка № 9.
Роботи з реконструкції цього ДНЗ були розпочаті підрядною організацією КП «Львіврембудпостач» у 2010 році. Вартість робіт становила 1 550 000,0 грн. Відповідно до договору підряду, були виконані наступні роботи: підсилення фундаментів зовнішніх стін, змонтовано автономну котельню, частково замінено інженерні мережі, частково відремонтовано покрівлю, утеплено фасад, частково виконано благоустрій території та встановлено огорожу.
У 2013 році ТзОВ «Укрдизайнгруп» завершио коригування розробленої у 2009 році проектно-кошторисної документації для завершення робіт з проведення реконструкції приміщень з метою відновлення діяльності ДНЗ.
Впродовж 2014-2015 років відділом освіти Личаківського району п’ять разів оголошувалась процедура закупівлі робіт з реконструкції ДНЗ № 9, однак жодної пропозиції не було подано. За результатами конкурсних торгів у 2016 році визначено виконавцем робіт з відновлення ДНЗ Ві АЙ Пі «Будівельна компанія» (договір №10/02-1 від 10.02.2016).
За період 2010-2017 років у ДНЗ № 9 за кошти міського бюджету було виконано робіт на 11 млн. 874 тис. грн.
Нагадаємо, у 2017 році відкрито 23 додаткові групи (ДНЗ №17 – 5 груп, 150 – 1 група, 116 – 4 групи, 14 – 2 групи, 39 – 4 групи, 35 – 1 група, 48 – 1 група, 9 – 5 груп), заплановано відкрити ще 7 груп (ДНЗ № 17 – 5 груп, 150 – 1 група, 166 – 1 група).
Також заплановано, що в місті буде відновлено: ДНЗ № 111 (вул. Виговського, 1) – 6 груп, ДНЗ № 102 (вул. Медової Печери, 13) – 7 груп, ДНЗ № 97 ( вул. Дністерській, 25 ) – 4 групи, СЗШ № 70 (вул. Дорога Кривчицька, 3) – 3 групи, ДНЗ № 96 (вул. Клепарівська, 81) – 4 групи, на Білогорщі – 4 групи, вул. Сяйво – 2 групи, вул. Чижевського – 2 групи.
Керівник управління інвестиційної політики Львівської ОДА Роман Матис відвідав головну штаб-квартиру Skoda в місті Млада Болеслава (Чехія).
Під час візиту провели презентацію інвестиційного потенціалу Львівщини та автомобільного кластеру, який формується в області, інформує прес-служба ОДА.
«2/3 виробництв автомобільної галузі в Україні розташовані саме у Львівській області, що зумовлює необхідність формування автомобільного кластеру і розвитку автовиробництва. З цією метою в кінці жовтня на Львівщині пройде автомобільний форум, участь в якому візьмуть як діючі на території України підприємства, так і потенційні інвестори, на цей захід запросили і автоконцерн Skoda, який раніше заявляв про готовність розширення виробництва в Україні», – заявив Роман Матис.
Також компанії надали інформацію щодо можливостей розміщення виробництв на Львівщині в індустріальному парку «Сігма Парк Яричів», який знаходиться в зоні швидкого доступу до міста Львова, що дає можливість залучати висококваліфікованих фахівців різних галузей від інженерії до фінансів чи менеджменту.
Роботи у Львівському обласному клінічному перинатальному центрі, що на вулиці Джорджа Вашингтона, 6, планують завершити до кінця цього року. Відтак з 2018 року заклад вже має приймати породілль, інформує Вголос.
«Ми обіцяли, що постараємось закінчити роботи до кінця 2017 року. І дійсно будівельні роботи є на завершальній стадії», – сказав Володимир Гірняк.
Він також наголосив, що для цього 45 млн грн було виділено із державного бюджету, а 25 – із обласного.
«З понеділка ми вже приступаємо до благоустрою територію, тут вже є необхідна техніка. Адже закінчується сезон», – розповів начальник управління капітального будівництва Олег Пелих.
«Для Львівської області перинатальний – це об’єкт №1», – наголосив Володимир Гірняк.
Зараз триває також конфлікт між трудовим колективом медзакладу та головним лікарем Ларисою Янів. Працівники лікарні просять обласну раду звільнити їхнього керівника, оскільки висловлюють їй недовіру і вважають, що вона не доклала жодних зусиль для відновлення пологового.
Нагадаємо, Львівський перинатальний центр, що на Дж. Вашингтона,6, закрили на ремонт у 2013 році. Через кілька місяців ремонт призупинили, в результаті стан приміщення лише погіршився, пише Львівська газета.
Цього року, у лютому Кабмін виділив для ремонту перинатального центру 45 мільйонів гривень субвенції. Частково до фінансування долучився обласний бюджет.
Депутати Львівської обласної ради просили також у міської ради про спів фінансування. Вважали за потрібне, щоб місто виділило 20 мільйонів гривень. Натомість у мерії відповіли, що вже профінансували комунікаційні мережі.
Львівські підприємці, ІТ-спеціалісти та митці створюють нові локації для роботи та відпочинку у місцях, які раніше для цього пристосовані не були – на заводах, у парках чи в нових надсучасних кварталах.
The Village Україна розповідає про п’ять креативних просторів сучасного Львова.
Територія колишнього заводу «Галичскло» зараз працює як простір для вечірок та роботи.
Центром цього простору став нічний клуб FESTrepublic club.
!FEST republic розташований в індустріальному районі Підзамче, на вулиці Старознесенській. За рік роботи у клубі та на території довкола відбулось чимало концертів, вечірок та міських фестивалів. Більшість з них – проекти самого !FEST republic. Але локація відкрита і для ініціатив ззовні.
У 2015 році найбільша львівська ресторанна мережа !FEST викупила колишній завод «Галичскло», який не працював близько 10 років. У його приміщеннях ресторатори відкрили свій офіс, а поруч із ним почали облаштувати простір для відвідувачів.
Перші гості !FEST republic приходили до нічного клубу. Пізніше, у квітні 2017, під час фестивалю крафтового пива та вінілів, задіяли територію заводського подвір’я. Під час фестивалю FESTrepublic Weekend для нічних вечірок відкрили нову локацію – 10-й корпус колишнього заводу. Також на території працюють виробничі майстерні, склад, пекарня та їдальня.
Інший завод на Підзамчі – РЕМА, де в радянський час виготовляли медичне обладнання, зараз працюють офіси, майстерні, галереї актуального та вуличного мистецтва, кількаповерхова фотостудія, майданчик для вечірок та театр.
Першими новими мешканцями Львівського заводу радіоелектронної апаратури стали дизайнерське бюро Hochu rayu та ресайклінгова лабораторія Zelenew, де створюють речі з перероблених пластикових пляшок.
Зараз кількість мешканців Zavod’у виросла в кілька разів. У приміщеннях РЕМА облаштувались галереї сучасного та вуличного мистецтва Zefirina та «Фарбований лис», влаштовує вистави театр «Гершом», а Ganok регулярно робить вечірки та кінопокази. Тут же відкрився перший львівський еко-коворкінг.
Окрім цього на території заводу працюють різноманітні майстерні, студії та виробництва. І досі на заводі вистачає вільних приміщень – територія приваблює творчі проекти низькою вартістю оренди.
Львівський завод радіоелектронної медичної апаратури (РЕМА) розташований на вулиці Заводській, 31. Сто років тому тут працювала фабрика ваг братів Вінтер. Окрім ваг, на цій території раніше виготовляли свічки, руберойд, асфальт та спеціальний картон, яким покривали дахи. В часи розквіту на заводі РЕМА працювало кілька тисяч робітників, які виготовляли медичні меблі та устаткування для лікарень.
Львівський Парк культури імені Богдана Хмельницького приваблює молодь вуличними фестивалями, а батьків із дітьми – атракціонами.
У 2017-му в парку відкрилась нова локація – Prostir. Це платформа, що працює просто неба. Тут можна організувати будь-яку подію: від воркшопу чи тренінгу до вечірки. Заклад працює як літнє кафе, а ввечері тут влаштовують кінопокази.
У 2014 році до керівництва парком прийшла нова команда менеджерів, які заявили про намір створити у Львові сучасний та зручний парк. За кілька років занедбана територія перетворилась на популярну локацію.
Парк є популярним міським майданчиком для подій для різної аудиторії. Тут відбуваються безкоштовні кінопокази просто неба, фестивалі (театру, вуличної їжі, фарби і навіть кавунів) та пікніки. У парку є власний урбан-сад та інклюзивний дитячий майданчик. Поступово оновлюється парк атракціонів. Невдовзі тут планують облаштувати спортивні майданчики, поле для гри в петанк та виділити частину території для прогулянок з собаками.
На території Парку культури розташований стадіон «Юність», де грають місцеві команди з регбі та американського футболу. На час проведення Alfa Jazz Fest другий рік поспіль стадіон перетворюється на безкоштовну фан-зону, де перед великим екраном, що транслює концерти зі паркової сцени імені Едді Рознера, щодня збирається кілька тисяч глядачів.
Парк культури
Фабрика повидла (Jam Factory Art Center)
Після завершення ремонту львівська «Фабрика повидла» має стати найбільшим арт-центром міста. На фабриці планують відкрити виставковий зал для сучасного мистецтва, концертний та театральний майданчик, кінотеатр, бібліотеку та коворкінг. Зараз тут працює вуличний майданчик для кінопоказів та лекцій. Розпочне роботу центр наступного року.
Будівля, що нагадує замок, раніше була Фабрикою спиртових виробів та підсолоджених трунків «Кронік і син». За радянських часів тут працював винзавод «Укрголоввино», а пізніше там організували переробку овочів. У 2000-х роках будь-яка робота на цій території припинилась. За згодою власників приміщення, активісти та митці почали організовувати на «Фабриці повидла» (як її назвали) культурні заходи. Тут відбувались «Тиждень актуального мистецтва», Lviv Fashion Week, кінопокази та концерти.
У 2015 році фабрику купив швейцарський історик та меценат Гаральд Біндер, який раніше заснував у Львові Центр міської історії Центральної та Східної Європи. За словами мецената, ревіталізація фабрики – філантропічний проект, який в першу чергу має на меті принести користь місту та оживити Підзамче.
Зараз на вулиці Хмельницького, 124 тривають роботи з перетворення фабрики на арт-центр. Запрацювати Jam Factory Art Center має вже у 2018 році.
Цього літа під час Майстерні міста архітектори ініціативи Urban Ideas створили на галявині біля фабрики вуличний громадський простір для майстер-класів та кінопоказів. Безкоштовно скористатись новим майданчиком може кожен охочий.
Ідея створити у Львові квартал площею 10 га для ІТ-компаній, їхніх працівників та студентів належить Львівському ІТ Кластеру.
Три львівські ІТ-компанії, SoftServe, N-IX та Eleks, об’єднались 12 років тому, щоб вирішувати свої внутрішні проблеми. Зараз Львівський ІТ Кластер об’єднує 67 учасників.
Львівський ІТ Кластер
Кластер допомагає львівським університетам розробляти та запускати інноваційні освітні програми. У 2014 році львівські айтішники заснували щорічну профільну подію – Lviv IT Arena. Розвиток ІТ-компаній допомагає Львову підтримувати імідж комфортного для бізнесу міста. Тому робота кластеру є одним з пріоритетів львівської стратегії розвитку.
У 2015 році за ініціативою кластеру у Львові розпочалось будівництво першого в Україні ІТ-будинку, в який вже цього року зможуть в’їхати мешканці. Це – кооперативне житло: працівники компаній, що входять до Львівського IТ Кластеру, могли придбати квартири ще під час будівництва 10-поверхового будинку. Всього у першому IT House – 72 квартири. Будівля була спроектована так, що з часом зможе перейти із газопостачання на альтернативні джерела енергії.
У 2016 році львівські айтішники ініціювали ще три проекти з будівництва: IT House Premium, IT Village та IT House 2.0. Зараз ІТ Кластер працює над створенням Innovation District IT Park. На території площею 10 га збудують шість офісних будівель, два бізнес-центри, торговий центр, факультет інформаційних технологій Українського Католицького Університету та ІТ-лабораторії для студентів львівських технологічних вишів, а також дитячий садок, готель, амфітеатр для проведення подій та велику зелену зону для відпочинку.
У Львові у гіпермаркеті жінка намагалась розрахуватись фальшивою купюрою в 500 гривень. Про це повідомляє відділ комунікації поліції Львівської області.
Зазначається, що у Личаківський відділ поліції звернулась директор одного із львівських гіпермаркетів. Вона повідомила, що невідома особа в приміщенні торгового закладу намагалась заплатити за товар 500-гривневою банкнотою, яка має ознаки підробки. Працівники поліції встановили, що намагалася розрахуватися фальшивими гривнями 31-річна львів’янка. За її словами, сумнівну банкноту вона отримала в одному із пунктів обміну валют.
Купюра вилучена та відправлена на експертизу. Вирішується питання про відкриття кримінального провадження.
Зазначимо, шахраї не часто підробляють банкноти номіналом 500 гривень, адже вони в порівнянні з іншими мають більш високий рівень захисту, незважаючи на це, Нацбанк продовжує фіксувати випадки появи фальшивок.
Справжню купюру в 500 гривень можна відрізнити за наявністю мікровідтиску – трикутника з оком. На лицьовій стороні купюри номіналом в 500 грн в інфрачервоному світлі повинні бути видні: частина портрета Григорія Сковороди без обличчя, тобто волосся, піджак і контур шиї. Герб, так званий OVI-номінал у вигляді ромба праворуч від портрета, а також фрагменти слів “УКРАЇНА”, “П’ЯТСОТ”, частина великого номіналу і дві нижні точки тактильного опуклого знаку – для людей з ослабленим зором.
Під ультрафіолетовим світлом на купюрах можна побачити блискучу стрічку, а також додатковий знак з номіналом купюри. На підроблених – такого знаку немає. Така ж стрічка видна, якщо подивитися на купюру, підносячи її до світла.
Всього в грошовому обороті України є купюри номіналом 500 гривень зразків 2006 і 2015 років.
Як виглядає справжня купюра 500 гривень 2006:
Водяний знак – при перегляді на сонячних променях видно багатотонове зображення Григорія Скороводи.
При перевірці купюри на ультрафіолетовому обладнанні захисна стрічка стає синьо-жовтою.
При зміні кута нахилу банкноти ромб змінює колір з фіолетового на оливковий.
Захисна стрічка повністю занурена в купюру.
Зверніть увагу: на більшості підроблених банкнот зображення нанесені за допомогою поліграфічного друку.
Купюра, випущена в 2015 році, отримала додаткові рівні захисту. Проте, за період 2015-2017 років НБУ фіксував кілька випадків появи на ринку підробок. Вони були поганої якості, збувалися в невеликих магазинах і аптеках. В основному, шахраї користувалися довірливістю і недостатньою обізнаністю окремих громадян.
Як виглядає справжня купюра 500 гривень 2015 року:
Водяний знак (портрет Сковороди) проглядається на сонячних променях. З’явився додатковий елемент – позначення номіналу “500”.
Захисна плівка занурена в купюру, також на неї нанесли тексти і мікротексти.
SPARK-елементи – при розгляді банкноти під різними кутами деякі фрагменти будуть міняти колір від зеленого до синього.
Мікротексти видно тільки під збільшувальним склом.
Є флуоресцентний захист окремих фрагментів.
Наявні рельєфні елементи.
Клікніть для збільшення
Якщо виникли сумніви щодо оригінальності купюри можна звернутися в НБУ, найближче відділення банку або в поліцію. Відповідно до законодавства буде проведено безкоштовне дослідження.
Додамо, згідно з Кримінальним кодексом, за виготовлення, зберігання, розповсюдження, збут підроблених грошей передбачене покарання від трьох до семи років позбавлення волі.
Державне агентство автомобільних доріг України опрацьовує можливість будівництва автобана Львів – Будапешт
Про це повідомляє прес-служба “Укравтодору” на сторінці в Facebook.
“Державне агентство автомобільних доріг України має намір реалізувати проект нового автобану Львів – Будапешт через КПП «Дийда».
У межах реалізації цього проекту Укравтодор спільно із Світовим банком почали підготовку pre-feasibility study проекту будівництва (реконструкції) дороги І категорії Львів – Мукачево.
Ця дорога стане основною артерією для експорту українських товарів у країни Східної та Південної Європи та транзитним коридором міжнародної торгівлі через Україну з Білорусі та країн Прибалтики до країн Східної та Південної Європи, а також забезпечить стале сполучення Закарпаття із іншими регіонами України.
Наразі дорога М-06 з Мукачева до Львова проходить через складний гірський рельєф, а отже, проїзд по ній займає близько 3,5 годин. Новий автобан скоротить час в дорозі до 2 годин.
Підготовка pre-feasibility study проекту передбачає розробку найоптимальнішої концепції нового маршруту із пропозиціями щодо реконструкції наявних ділянок дороги та/чи будівництва нових, а також визначення вартості проекту відповідно до обраної концепції.
Нова автострада поєднає Львів з угорським автобаном М-3 Будапешт-Н’їредьхаза і стане головним автомобільним коридором між Україною та Угорщиною.
Нагадаємо, цього року почато проектування нової автомобільної дороги І категорії від міста Мукачево до КПП «Дийда». Ця ділянка дороги має спростити транспортне сполучення між Україною та Угорщиною, а також зняти навантаження з контрольно-пропускного пункту «Чоп-Захонь», на який наразі припадає основна частина вантажних автомобільних перевезень.
У перспективі новий автобан Львів – Мукачево буде поєднуватися із словацьким автобаном R-2, що забезпечить його зв’язок із системою швидкісних доріг Словаччини, Чехії, Німеччини.”
На Закарпатті компанія «Інтербудмонтаж Україна» завершила будівництво Бескидського тунелю. Про це повідомили у компанії, передає «Центр транспортних стратегій».
Підприємство виконувало основні будівельні роботи, тобто пробивало тунель, бетонувати його, облаштовувало гідроізоляцію.
Раніше в «Укрзалізниці» повідомляли, що «Інтербудмонтаж» мав завершити свою частину робіт 6 листопада.
За підрозділами «Укрзалізниці» залишається облаштування земляного полотна на підходах до нового тунелю, укладання верхньої колії, монтаж лінії електропередач і зв’язку. Повний комплекс робіт планується завершити 25 травня 2018 року.
Новий двоколійний тунель буде пропускати до 100 пар поїздів на добу зі швидкістю 60-70 км/год. Чинний одноколійний тунель може максимум пропустити 47 поїздів на добу на швидкості 15-40 км/год.
У січні 2016 року в Карпатах завершили перший етап будівництва Бескидського тунелю. У квітні 2017-го у Міністерстві інфраструктури повідомляли, що завершити весь цикл робіт зі спорудження тунелю планували в четвертому кварталі 2017 року, а ввести об’єкт в експлуатацію — у другому кварталі 2018 року.
Бескидський тунель був побудований в 1886 році і вже вичерпав свій експлуатаційний ресурс. Крім того його слабка пропускна здатність створює обмеження для всього міжнародного транспортного коридору.
Бескидський тунель — єдина одноколійна ділянка на всій довжині V Критського коридору, що проходить територією Італії, Угорщини, Словаччини, України та Росії (Трієст-Любляна-Будапешт-Братислава-Ужгород-Львів).
На позачерговому засіданні Громадської Ради при управлінні транспорту вкотре поговорили про проблему пільгових перевезень у Львові.
Керівники фірм-перевізників, які взяли участь в нараді, одноголосно заявили, що ситуація у місті є критичною. Держава не відшкодовує перевезення пільговиків, а Львів самотужки із такими витратами впоратися не може.
«У разі, якщо не обмежити пільговий проїзд, перевізники не гарантують, що зможуть працювати цієї зими», – кажуть у Громадській раді.
«Місто виділило 20 млн для компенсації перевізникам на рік, однак потрібна сума в десять разів більша»,
– сказала директорка департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради Ірина Маруняк.
За словами Ірини Маруняк, виконком розгляне рішення, згідно з якими пенсіонери оплачуватимуть половину вартості проїзду як в автобусах, так і в електротранспорті. Чиновниця нагадала, що на території Львівської області пенсіонери сплачують половину вартості проїзду в автобусах. Цей наказ діє з червня, і ніхто ще його не скасував.
За словами голови інженерної комісії ЛМР Остапа Доскіча комісія вирішила – рекомендувати виконкому розглянути це питання та невідкладно прийняти необхідне рішення для забезпечення безперебійної роботи громадського транспорту. Пропонують підтримати і встановити для пенсіонерів 50% пільгу на проїзд, а не 100% як є досі.
Інші категорії можуть і далі їздити безкоштовно.
Директор «Львівелектротрансу» Михайло Сидорович розповів, що таке рішення позитивно вплине на економічний стан підприємства, бо зараз пільговики становлять понад 60% пасажирів у трамваях і тролейбусах.
Львові лише 1-а стоматполіклініка пройшла реформу, перейшовши у статус комунального некомерційного підприємства.
З кінця червня оплата послуг там відбувається через касу, проте діти та малозабезпечені категорії населення і досі можуть лікувати зуби безкоштовно – для цього виділяють кошти з міського бюджету Львова. Сьогодні, 3 жовтня, під час брифінгу у поліклініці лікарі розповіли, як зросла їхня зарплата, скільки працівників скоротили і що у майбутньому у медустанові планують змінити. Про це повідомляє кореспондент ІА ZIK.
«За два місяці роботи у новому форматі ми повністю перебудували стоматологію. Тепер усі пацієнти, яким надаємо платні послуги, йдуть через касу. Принцип «гроші йдуть за пацієнтом» у нас втілений на практиці», – повідомив головний лікар КНП «Стоматологічна поліклініка №1» Петро Питльований. – Можна сказати, що вперше ми на шляху до чесної роботи стоматолога-пацієнта. Використання грошей міста стало прозорим».
Відтак, зараз у поліклініці за видалення зуба потрібно заплатити 130-190 грн, за пломбу – 200-400 грн.
Зараз у поліклініці працює 239 осіб, з них 117 стоматологів. Лікарі отримують максимум 10 тис. грн зарплати, санітарки і медсестри – 4-4,5 тис. грн.
Головний лікар повідомив, що внаслідок реформи з поліклініки звільнили небагато людей. З лікарів пішов лише той, хто працював у приватних клініках, з молодшого медперсоналу – ті прибиральниці «які не прибирають, а вишивають». Голова профспілки стоматологічної поліклініки Ольга Пораскова уточнила, що на момент перетворення було 330 працівників. Скоротили 59 осіб, з них – 20 лікарів.
На питання щодо якості витратних матеріалів, якими лікують пацієнтів, Петро Питльований заявив: «Ви де-небудь бачили неякісний медикамент? Він є або наш, або іноземний аналог. Але все – ліцензовані речі. Ми все купуємо через ProZorro. І ніяких неякісних матеріалів».
Він додав, у майбутньому у поліклініці планують звільнити лікарів від паперової роботи, встановивши потужний сервер для бази даних.
«Пацієнт отримуватиме магнітну картку, з якої приходитиме до лікаря. У кабінеті стоятиме комп’ютер із програмою бази даних», – повідомив Петро Питльований.
Міський голова Львова Андрій Садовий пообіцяв, що місто і надалі фінансово підтримуватиме медустанову.
«Важливо, щоб ви мали рівень сервісу не гірший, а кращий, ніж має приватна стоматологія. Місто готове інвестувати кошти у вас і допомагати, бо власником цього закладу є громада Львова», – заявив міський голова.
У понеділок, 25 вересня, впливова британська фінансова газета Financial Times опублікувала розлогий матеріал про те, чому Львів тепер більше подобається інвесторам, аніж Київ. У статті «Іноземні інвестори змістили фокус уваги на Західну Україну» Financial Times також пояснює, чому Львівщина має позитивний імідж для іноземних інвесторів навіть попри військовий конфлікт на сході країни. ZAXID.NET переклав найцікавіші уривки цієї статті.
Стоячи на балконі свого офісу та оглядаючи ренесансну площу Ринок, під вересневим сонцем міський голова Львова Андрій Садовий має кілька причин для оптимізму і кілька для хвилювання. […]
«Усі наші тендери відкриті для західних компаній, які створюють робочі місця і грають за європейськими правилами. Принципи та стандарти, які розроблені у Львові, повинні бути застосовані і до решти України», – каже Садовий.
Дотримання цих міжнародних норм і є ключем до відновлення різноманіття регіональної економіки. Поточний річний темп зростання країни [ВВП] 2,5% може сягнути 5%, якщо за корупцію візьмуться серйозно, аби покращити бізнес-середовище та збільшити прямі іноземні інвестиції, вважає Тімоті Еш, стратег з розвитку нових ринків в BlueBay Asset Management.[…]
Поки Україна бореться за міжнародних інвесторів, західна частина країни може насолоджуватися відродженням
Щоправда, статистика зібрана fDi Intelligence, сервісом збору даних, який аналізує транскордонні інвестиційні потоки, показує, що мер Львова має рацію, коли мова йде тільки про регіональні тенденції [Львівщини]. Поки Україна бореться, щоб привабити рівні міжнародного інвестування, з якими співпрацювали до захоплення Криму Росією у березні 2014 року та пізніше після відділення індустріального Донбасу бойовиками та військовими, яких підтримує Росія, західна частина країни може насолоджуватися чистим відродженням.
За три роки, у період від січня 2011 року до січня 2014 року, під час президентства Віктора Януковича, іноземні інвестори вклали 9,6 млрд євро у 259 проектів, створивши 35 тис. робочих місць. Столиця була головним бенефіціаром, налічуючи 34% і 7 тис. робочих місць, порівняно з тим, що у Львові було менше 7% проектів і 1054 нових робочих місця.
Зростання довіри до курсу європейської інтеграції продовжувалося до кінця листопада 2013 року, моменту, коли Янукович відмовився від підписання угоди про асоціацію з ЄС на користь більш тісних економічних зв’язків з Москвою.
З лютого 2014 року до липня 2017 року, іноземні інвестори вклали 3,3 млрд євро у 136 проектів.
Від січня 2011 року до січня 2014 року іноземні інвестори вклали 9,6 млрд євро в Україну, а з 2014 року до липня 2017 року 3,3 млрд євро
Водночас, у цей час, доречно показати зміну регіональної картини вливань, де Львів акумулював 20 проектів і 2800 робочих місць, а Київ 54 проекти та 3448 робочих місць.
Порівняння стає іще більш разючим, якщо глянути, як витрати розділилися по областях. У постреволюційний період Київська область отримала 687 млн євро іноземних вкладів, що майже дорівнює інвестиціям Львова (658 млн євро) і Одеси (596 млн євро).[…]
Данило Білак, директор Офісу залучення та підтримки інвестицій, розповідає, що регіон [Львівщина] привабив 500 млн євро інвестицій з 20 країн Західної Європи, США та Японії, які дали робочі місця для 40 тисяч людей.
«Майже кожна машина, зроблена у Німеччині, має частинку з України»,- каже Білак, оскільки постачальники деталей Sumitomo, Fujikura і Leoni мають виробничі підприємства в країні.
Економічне середовище Львова сприятливе для інвесторів, вірить Данило Білак.
«Садовий створив позитивне середовище у Львові, особливо у сфері послуг. Це дуже привабливе місто, зараз воно має свій бренд пива, шоколаду та кави, культуру кафе, які дещо нагадують Краків», – вважає Білак.[…]
Щоправда, область вже починає і страждати від свого успіху. Генеральний директор Carlsberg Ukraine Євген Шевченко розповідає, що багато кваліфікованих співробітників переїжджають до Польщі, відколи Україна отримала безвізовий режим з ЄС у червні.
«Це дуже велика проблема для нас, оскільки там більша заробітна плата. Ми були змушені підняти зарплату на 50%, відколи був оголошений безвіз», – жаліється Шевченко.
Мери та адміністрації Західної України гуртуються проти того, як вони вважають, що центральна влада не хоче продовжити план децентралізації, щоб надати їм фінансову незалежність від Києва. Протистояння загострилося після вказівки Києва до українських полігонів не приймати сміття зі Львова.[…]
«Проти мене відкриті 6 кримінальних справ, – усміхаючись каже Андрій Садовий. – Але якщо ти політик в Україні, то варто очікувати арешту у будь-яку мить».
