Категорія: Економіка

Опубліковано

Детективи шукають у львівській мережі медлабораторій 500 млн гривень прихованого доходу

Шевченківський районний суд Києва арештував ноутбук, вилучений у бізнес-аналітика медичної лабораторії «Ескулаб». Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на ухвалу від 21 лютого.

ПП «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» має мережу пунктів забору біоматеріалу, що налічує понад 200 одиниць.

Із травня 2024 року Бюро економічної безпеки України розслідує кримінальне провадження за фактами ухилення від сплати податків і відмивання грошей.

За версією слідства, службові особи компанії «Ескулаб» за попередньою змовою з бенефіціарними власниками підприємства та іншими невстановленими особами ухилились від сплати податку на прибуток шляхом невідображення отриманих готівкових коштів за надання медичних послуг. Ці гроші, нібито, легалізують через придбання нерухомості, в тому числі і в державах Європейського союзу, автомобілів, коштовностей та іншого майна.

Із 1 січня 2020 року по теперішній час, за припущенням слідчих, отримано доходу поза податковою звітністю на суму понад 500 млн. грн.

У рамках кримінального провадження від Управління аналізу інформації та управління ризиками ТУ БЕБ у Львівській області отримано аналітичне дослідження фінансово-господарської діяльності ПП «ПСМЛ «Ескулаб» за червень 2023-го. У цьому дослідженні за один місяць встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму більше 6 млн грн шляхом невідображення отриманих готівкових коштів за надання послуг.

23 січня 2025-го відбувся обшук будинку, в якому проживає бізнес-аналітик мережі «Ескулаб», і вилучено ноутбук. На нотбуці виявлено програмні комплекси, до яких, можливо, вносяться відомості про отримані готівкові кошти, які не оподатковані. Ноутбук визнаний речовим доказом і передано на судову компʼютерно-технічну експертизу.

Нагадаємо, що останні кілька років між співвласниками компанії «Ескулаб» триває корпоративний конфлікт. Станіслав Луговський і Сергій Дядюшко мають по 43% акцій і намагаються витіснити один одного. Міноритарний акціонер із часткою 14% Денис Мельник — син ректора Львівського університету Івана Франка — діяв заодно з Луговським.

Акціонери «Ескулабу» судяться між собою, а також інціювали низку кримінальних проваджень один проти одного.

У грудні 2024-го підозру вручили тодішньому голові Господарського суду Львівської області Василю Артимовичу. За версією слідства, Артимович вимагав у співвласника медичної компанії «Ескулаб» Станіслава Луговського неправомірну вигоду для себе, колишнього голови Господарського суду Львівської області Михайла Юркевича та ексголови Західного апеляційного господарського суду Бориса Плотніцького за вплив на суддів Західного апеляційного суду, щоб ті винесли рішення на його користь у двох судових справах.

Початково підозрювані, начебто, хотіли 1 мільйон доларів. НАБУ задокументувало передачу $75 тисяч через колишнього суддю Юркевича, Він як суддя у відставці працював у Львівському інверситеті імені Івана Франка. Син ректора університету той самий Денис Мельник, власник 14% «Есколабу». Як розповідав згодом Юркевич, Мельник-молодший і його бізнес-партнер Луговський заходили до нього в кабінет, обговорюючи свої судові спори по «Ескулабу». Колишні судді Юркевич і Плотніцький, нібито, надавали їм юридичну допомогу.

Опубліковано

Україна та США узгодили деталі договору про надра

Оновлений договір не передбачає, що США повністю володітимуть спільним із Україною фондом, але він не має чітких гарантій безпеки. Про це йдеться у тексті угоди від 24 лютого, яка є у розпорядженні ЕП.

Документ мають підписати міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та Держсекретар США Марко Рубіо. Згідно із ним, США та Україна мають створити Інвестиційний фонд реконструкції.

Із оновленого договору виключили положення, за яким США матимуть 100% контроль над комерційним фондом. У актуальному формулюванні вони володітимуть максимальною фінансовою часткою у фонді, дозволеною законодавством Сполучених Штатів.

Спільна власність України та США над фондом вираховуватиметься згідно із фактичними внесками країн до нього.

Україна та Сполучені Штати спільно керуватимуть фондом, однак США матимуть повноваження щодо прийняття рішень у межах свого законодавства.

До угоди додали пункт за яким Україна або США не матимуть права продавати, передавати свою частку у Фонді без попередньої письмової згоди іншої сторони.

Фонд отримуватиме 50% доходів з українських природних ресурсів, портів та інфраструктури повʼязаної із ресурсами (навіть тих, які належать уряду України опосередковано) задля реінвестування в Українську економіку.

Джерела відрахувань до фонду не включатимуть ті, які вже є частиною бюджетних надходжень України. Строки, обсяг та стабільність внесків будуть узгоджені у майбутньому договорі про фонд.

Фонд на власний розсуд може зараховувати або повертати уряду України фактичні витрати, понесені за новими проєктами.

Внески, зроблені до нього, будуть реінвестовувати щонайменше раз на рік в українську економіку з “метою сприяння безпеці та процвітанню”. Майбутня угода про Фонд також передбачатиме розподіл коштів у майбутньому.

З оновленого варіанта угоди виключено положення за яким метою було збільшення інвестицій в Україну щонайменше вдвічі на кожний внесений долар, а також мету повернути ВВП України до рівня кінця 2021 року.

Також виключили норму про те, що надходження доходів з обʼєктів, які на момент підписання угоди були окуповані росією можуть перевищувати 50% у разі деокупації.

Окрім цього, у новому варіанті угоди нема частини, за якою внески українських доходів у фонд продовжуватиметься до суми у 500 мільярдів доларів. Також прибрали частину за якою уся фінансова допомога США додається до суми, яку Україна має “покласти” у фонд.

США, згідно із текстом, має намір взяти фінансове зобовʼязання щодо допомоги Україні на суму, яку визначать окремо. Однак у договорі немає чітких гарантій безпеки, про які раніше казав Зеленський.

Угода про фонд намагатиметься не суперечити іншим міжнародним зобовʼязанням України, а також майбутній інтеграції до ЄС або інших обʼєднань.

Україна та США зобовʼязуються негайно почати розробку окремої угоди, що визначить деталі майбутнього Фонду.

Відповідальними за підготовку майбутньої угоди зі сторони України буде Міністерство економіки.

Опубліковано

Дорожники готуються до капітального ремонту автотраси між Львовом та пунктом пропуску «Рава-Руська»

«Автомагістраль-Південь» починає капітальний ремонт автотраси М-09 на ділянці між Львовом та пункту пропуску «Рава-Руська – Гребенне».

Це основний маршрут з Києва на Варшаву, який є частиною Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T). Довжина нашої ділянки ремонту (від с. Воля-Висоцька до ПП) – 33,4 км.

Ще до війни ЄБРР провів аудит безпеки дорожнього руху, аналіз економічної доцільності, екологічну та соціальну оцінку. У 2020 році між Україною та банком була підписана угода про фінансування низки проєктів, серед яких і капремонт М-09.

Під час війни проєкт став ще більш актуальним – навантаження на автодорогу збільшилось, стан покриття погіршився.

Проєкт передбачає:
  • За межами населених пунктів дорога розширюється, додається ще одна смуга руху;
  • З обох сторін біля зупинок транспорту, перехрестів, примикань, додаються перехідно-швидкісні смуги;
  • Повністю замінюється дорожня основа, влаштовуються нове покриття з трьох шарів асфальтобетону;
  • Демонтуються та перебудовуються 6 мостів, більшість з яких перебуває в аварійному стані; 4 мости замінюються на бетонні труби, створюється кільцева розв’язка;
  • Влаштовується система водовідведення (та очищення)дощової води. Наразі її взагалі не має!
  • Влаштовуються тротуари, велодоріжки, шумозахисні екрани, зупинки громадського транспорту, освітлення, світлофори, бар’єрне огородження та розмітка.
Термін реалізації проєкту – два роки.

Неподалік на об’їзній міста Жовква вже монтують ґрунтозмішувальну установку. Обладнання доставлено з Запоріжжя власними тралами компанії. Продуктивність установки до 400 тонн на годину.

Капітальний ремонт передбачає заміну дорожньої основи та часткове розширення дороги. Тож відповідно проєкту, обсяг потрібної для будівництва щебенево-піщаної суміші, обробленої цементом, складає 312 тис тонн.


У компанії вже є промислова база на Львівщині у місті Жвирка. Звідти планують доставляти на об’єкт асфальтобетонну суміш.


На новій базі у Жовкві також влаштовуємо майданчики для зберігання інертних матеріалів та бокси для ремонту та обслуговування будівельної техніки. Передбачається облаштування лабораторного посту.

Опубліковано

Австрійський Kreisel побудував завод будівельних матеріалів у Львівській області за 14 млн євро

Провідний виробник будівельних матеріалів компанія Kreisel, яка входить до концерну Fixit Gruppe, завершила будівництво заводу з виробництва сухих будівельних сумішей у Львівській області. Про це повідомила Львівська ОВА.

Директор регіону Східна Європа концерну Fixit Gruppe Міхаель Краус повідомив, що будівництво заводу у селі Піски Щирецької громади завершено, наразі тривають пусконалагоджувальні роботи та оформлення документації для отримання сертифіката про введення в експлуатацію.

Загальний обсяг інвестицій у проєкт склав майже 14 мільйонів євро.

«Окрему увагу приділено питанню підготовки фахівців. Для обслуговування обладнання сертифікували та навчили спеціалістів, що дало змогу забезпечити введення в експлуатацію без залучення іноземних монтажних груп», — йдеться в повідомленні. — «Запуск виробництва дозволить створити 50 нових робочих місць, що позитивно вплине на ринок праці регіону».

Як повідомлялось, у 2021 році Kreisel розпочала будівництво заводу з виробництва сухих будівельних сумішей у Львівській області.

У 2008 році компанія відкрила своє виробництво у Фастові Київської області, потужністю 130 тис. тонн продукції на рік.

Засноване 2004 року ТОВ «Крайзель – будівельні матеріали» є дочірнім підприємством австрійської Roefix AG і входить до складу міжнародного концерну Fixit Gruppe – одного з провідних постачальників будівельних матеріалів. Концерн об’єднує п’ять торгових марок Fixit, Greutol, Hasit, Kreisel і Röfix. Концерн має 68 локацій у 19 європейських країнах.

Опубліковано

Головний корпус Львівської психіатричної лікарні відремонтують за 250 млн грн

Комунальна установа Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» 7 лютого уклала угоду з ТОВ «Вельт Капітал» на реставрацію головного корпусу медзакладу, що на вулиці Кульпарківській, 95. Вартість робіт становить 249,8 млн грн. Сайт NGL.media проаналізував кошторис проєкту й повідомляє, що ціни на будівельні матеріали завищені мінімум на 9,8 млн грн.

Згідно з технічним завданням, підрядник до кінця 2025 року має відреставрувати фасад, сходи та покрівлю головного корпусу психіатричної лікарні. Крім цього, планують замінити вікна та двері. Реставрацію профінансують коштом державного та обласного бюджетів. Частину грошей виділить Національна служба здоров’я (НСЗУ).

ТОВ «Вельт Капітал» було єдиним учасником торгів. Ця компанія вже отримувала підряди від лікарні – у 2023-2024 роках за майже 48 млн грн ремонтувала головний корпус психлікарні.

Згідно з кошторисом, загальна вартість будматеріалів з доставкою складає 116,1 млн грн. Ще 54,5 млн грн витратять на зарплату, 40,8 млн грн складуть податки, 26,6 млн грн – загальновиробничі витрати, 2,9 млн грн – покриття ризиків, 2 млн грн – адміністративні витрати тощо. «Вельт Капітал» отримає 3,9 млн грн чистого прибутку. NGL.media виявили, що лише на кількох будматеріалах переплата може становити 9,8 млн грн. Журналістам не вдалось ідентифікувати інші позиції в кошторисі, оскільки підрядник не вказав характеристик.

Дерев’яні вікна для лікарні купуватимуть по 18,4 грн за м². Нещодавно «Вельт Капітал» ремонтував луцький Будинок офіцерів, який переобладнали у Музей науки, і ціна за дерев’яні вікна індивідуального виготовлення становила 12 тис. грн за м². Лише за вікна потенційна переплата може становити 7,35 млн грн.

У коментарі NGL.media директор Львівської обласної психіатричної лікарні Богдан Чечотка сказав, що «Вельт Капітал» і так знизила вартість ремонту. «Скорегуємо кошторис. Фірма і так зменшила ціну угоди на 40 мільйонів і, думаю, зменшать і ще на 9 мільйонів», – сказав Богдан Чечотка.

Додамо, що львівська компанія «Вельт Капітал» працює з 2016 року й спеціалізується на будівництві. Керівницею компанії є Тетяна Павленко. «Вельт Капітал» неодноразово звинувачували у завищенні цін на матеріалі. Зокрема, на ремонті Будинку офіцерів Луцький національний технічний університет потенційно переплачує 4 млн грн. У березні 2024 року NGL.media повідомляли, що компанія на мільйон гривень завищила вартість ремонту нейрохірургічного відділення Першого ТМО Львова. ZAXID.NET також розповідав про скандали із закупівлями, в які потрапляло ТОВ «Вельт Капітал».

Опубліковано

У Львові оголосили тендер на реконструкцію вулиць Мазепи та Гріченка

ЛКП «Львівавтодор» оголосив міжнародний тендер на реконструкцію вул. Мазепи та вул. Гріченка вартістю понад 13 млн євро. Ці вулиці відремонтують у межах субпроєкту «Проект підвищення безпеки дорожнього руху у Львові – Пакет1», який фінансує Європейський інвестиційний банк, інформує Zaxid.net.

Йдеться про реконструкцію 1,93 км вул. Мазепи та 0,71 км вул. Грінченка у Львові. Тендер на роботи оголосили в Офіційному віснику Європейського Союзу. Очікувана вартість робіт становить понад 13 млн євро. Пропозиції від підрядників приймають до 18 березня 2025 року. Термін виконання робіт – 18 місяців.

Як розповів ZAXID.NET директор ЛКП «Львівавтодор» Микола Власюк, тендер проведуть за процедурами Європейського інвестиційного банку. Проєкт виготовили ще у 2017 році в ЛКП «Інститут просторового розвитку». Ця ж організація частково розробляла проєкт реконструкції вул. Грінченка. В межах реконструкції, вулиці планують розширити з двох до чотирьох смуг, прокласти велодоріжки та облаштувати виділені смуги для громадського транспорту.

«Очікуються масштабні роботи, оскільки і вул. Мазепи, і вул. Грінченка будуть реконструйовані в повному обсязі. Це грандіозний проєкт, в межах якого повністю зміняться конфігурації вулиць – будуть враховані різні елементи для всіх учасників руху, запроєктовані відокремлені зупинки для громадського транспорту», – розповів Микола Власюк.

Паралельно «Львівавтодор» шукає консультантів, які контролюватимуть реалізацію проєкту реконструкції вулиць. Вартість цих робіт – 400 тис. євро.

Кредит від ЄІБ – це державна програма, в межах якої містам на оновлення інфраструктури під державні гарантії банк надавав кредитування. Спершу йшлося про 13,5 млн євро, а згодом позику зменшили до 9,8 млн євро. Цей кредит Львів отримав іще у 2020 році.

Опубліковано

Річний контракт на 1 млн грн та багато іншого: Міноборони запрошує добровольців віком 18-24

Міноборони офіційно розпочало проєкт «Контракт 18-24» – добровільну ініціативу для українців віком 18-24 роки, які готові приєднатися до Сил оборони на один рік.

Головний акцент – це добровільність. Укладення контракту є свідомим вибором кожного, хто хоче зробити внесок у захист країни та отримати реальні можливості для особистого розвитку.

«Контракт 18-24» гарантує одноразову виплату в 1 000 000 грн, щомісячне грошове забезпечення до 120 000 грн, надання «нульової» іпотеки, навчання за державний кошт, безкоштовне медичне забезпечення, право на виїзд за кордон після року служби та звільнення від мобілізації на 12 місяців після завершення контракту.

Також законом гарантоване звільнення від мобілізації на 12 місяців після завершення контракту.

За підписання контракту пропонується:

  • Посилена підготовка протягом 3 місяців за стандартами НАТО;
  • Виплата 1 млн грн, 120 тисяч грн на місяць + доплати за бойові завдання (загалом до 2 млн на рік);
  • Іпотека по 0,0% річних, безкоштовний проїзд та комунальні пільги, безкоштовне навчання у ВНЗ, можливість самостійно обрати частину та спеціальність;
  • Право на виїзд за кордон після 1 року служби

Подати заявку можна на сайті 18-24.army.gov.ua або через застосунок Резерв+ з найближчим оновленням. Далі – консультація з рекрутером, підписання контракту та проходження підготовки у бойових підрозділах.

Опубліковано

Британський необанк Revolut вводить послуги для українців

Британська фінтех-компанія Revolut оголосила про розширення списку послуг для українських користувачів. Про це йдеться у повідомленні компанії на сторінці у Facebook та у пресрелізі компанії.

Відсьогодні українці можуть відкрити європейський рахунок Revolut та отримати доступ до низки послуг, як-от миттєві, безкоштовні перекази між користувачами застосунку.

Компанія запровадила ідентифікацію користувачів через «Дію» для високого рівня безпеки під час реєстрації.

Revolut запускає в Україні спеціальну дебетову картку Clear Sky. Для українців випуск цієї картки – безкоштовний. Інші користувачі можуть отримати її перерахувавши пожертву в розмірі не менше 5 фунтів стерлінгів (або еквівалент) Агентству ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Ця пожертва піде безпосередньо на необхідні послуги та підтримку тим, хто цього потребує, йдеться у повідомленні.

Revolut планує передати на благодійність від себе додаткові кошти, рівні сумі пожертв (до 200 000 фунтів стерлінгів). Усі зібрані гроші підуть на користь партнерської благодійної організації Revolut – UK for UNHCR, яка допомагає і підтримує вимушених переселенців та біженців як на території України, так і за її межами.

Понад 700 000 українців на території Великої Британії та ЄЕЗ користуються послугами Revolut, зазначила компанія. З 2022 року понад €1 млрд було надіслано в Україну за допомогою Revolut – більшість коштів надходила з Німеччини, Великої Британії, Ірландії, Польщі та Нідерландів.

Опубліковано

Найбільша автогазова мережа України «Укравтогаз» відновлює роботу своїх заправок

Дочірнє підприємство НАК «Нафтогаз України» компанія «Укравтогаз» поступово відновлює роботу своїх автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій (АГНКС). Про це повідомляє NV.

НА АГНКС автомобілі заправляють стисненим природним газом. Раніше компанія «Укравтогаз» мала 90 заправок по Україні, проте з 2021 року закривала їх через несприятливі умови на ринку.

Зараз частина АГНКС «Укравтогазу» розташована на тимчасово окупованій Росією території, проте заправки в інших регіонах знову починають працювати.

Так, в грудні-січні відновили роботу газові заправки в Києві, Одесі, Дніпрі, Вінниці, Полтаві.

На заході України запрацювали АГНКС в таких містах:

  • Дрогобич;
  • Самбір;
  • Тернопіль;
  • Хуст;
  • Свалява.

Додамо, що раніше на Львівщині було дев’ять АГНКС, з яких п’ять – у межах Львова. Адреси відновлених АГНКС «Укравтогаз» публікує на своєму сайті. Ціна стисненого природного газу на цих заправках становить 30,9 грн за кубометр.

Природний газ надходить на АГНКС газопроводами, далі тиск підвищується до 20 МПа (200 атм) і в такому вигляді закачується в балони транспортних засобів.

Опубліковано

Міністерство культури Польщі виділило 20 млн грн на реставрацію пам’яток Львова у 2025 році

Польський інститут культурної спадщини за кордоном Polonikа оприлюднив перелік об’єктів, на реставрацію яких цього року виділять гроші. Міністр культури та національної спадщини Польщі затвердив кошторис на фінансування 31 проєкту за кордоном. З них більшість – у Львові та області, іфнормує Zaxid.net.

«Це означає, що більше творів мистецтва повернуть свою колишню розкіш. Програма також дозволить продовжити проєкти, які вже розпочали. Деякі роботи протиаварійні, без яких пам’ятки зникли б безповоротно», – зазначили в Інституті Polonika.

Якщо зі списку виокремити пам’ятки Львова, то на них заплановано виділити понад 2 млн злотих (приблизно понад 20 млн грн). У Львові продовжать відновлювати вежу колишнього монастиря бенедиктинок на пл. Вічевій, гарнізонний храм, Вірменський та Латинський собори, костел Святого Антонія, каплицю на вул. Підвальній та колишній монастир домінікан, а також надгробки Личаківського кладовища. Серед інших архітектурних об’єктів на Львівщині реставруватимуть Підгорецький та Олеський замки, костели у Сусідовичах, Дрогобичі та Стрию.

У 2025 році міністерство культури Польщі профінансує такі проєкти в Україні:

  • рятувальні роботи в ніші північно-східної стіни Підгорецького замку та консерваційні дослідження каплиці замку 318,5 тис. зл;
  • консерваційно-реставраційні роботи у храмі Всіх Святих (колишній бенедиктинський монастир у Львові) – консервація північного крила ренесансної вежі аттику – 280 тис. зл;
  • реставраційні роботи в гарнізонному храмі свв. Петра і Павла у Львові – 250 тис. зл.;
  • будівельно-реставраційні роботи в костелі у Володимирі – майже 420 тис. зл. (+ ще 305 тис. у 2026 році);
  • консерваційні роботи біля куполу з розписом Антонія Туха у Вірменському кафедральному соборі Львова – 206 тис. зл.;
  • консервація та реставрація скульптурного оздоблення брами Олеського замку 180 тис. зл;
  • інвентаризація пам’ятки, геофізичні дослідження, археологічне та архітектурне обстеження Фортеці Діви Марії у Бердичеві – 90 тис. зл.;
  • реставрація мурів Бердичівського монастиря – ділянка південних стін 449 820 зл.;
  • охорона культурної спадщини Львівської області – 221890 зл.;
  • реставраційні, консерваційні та інвентаризаційні роботи на Личаківському цвинтарі у Львові – 310 600 зл.;
  • консерваційні та реставраційні роботи двох настінних розписів із зображенням таїнств у каплиці колишньої духовної семінарії на вул. Підвальній у Львові – 106 400 зл.;
  • консервація та реставрація 4-х меморіальних дошок пресвітерію костелу св. Варфоломія у Дрогобичі – 211558 зл.;
  • консерваційні роботи на північному бічному вівтарі Латинської катедри у Львові – 217875 зл.;
  • реставраційні роботи у костелі Святого Антонія у Львові – 213 тис. зл.;
  • реставраційні роботи на надгробку сестер Милосердя на кладовищі в Чорткові – 100688 зл;
  • консервація пам’яток у Золочеві та Залізцях – 144 359 зл.;
  • дослідження будівель та реставрація монастирського комплексу і костелу св. Анни в Сусідовичах – 204683 зл.;
  • консерваційно-реставраційні роботи на Личаківському цвинтарі у Львові – 291139 зл.;
  • реставраційні роботи в інтер’єрі колишнього Львівського домініканського монастиря – нині Львівського музею релігії – 111 тис. зл.;
  • реставраційні роботи на пам’ятках Львова та Жовкви – 238800 зл.;
  • відновлення костелу та монастиря Святого Йосифа Обручника в Ізяславі (аварійно-відновлювальні роботи) – 300 тис. зл.;
  • реставрація та реконструкція фасаду костелу у Стрию – 175688 зл.;
  • реконструкція костелу в Любомлі – 248 тис. зл.;
  • рятувально-консерваційні роботи у Свято-Троїцькому колегіумі в Олиці – 250 тис. зл.;
  • ревалоризація костелу Пресвятої Трійці в Підгайцях – 201875 зл.