У жовтні-грудні 2017 року в Мистецькому Арсеналі в Києві проходив цикл лекцій “Осмислені і переосмислені” та “Ми в контексті” про українських та іноземних авторів-класиків.
Про українських письменників розповідали:
- Агеєва Віра — проф., д. філол. н., викладач НаУКМА, лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка;
- Семків Ростислав — доцент кафедри літературознавства НаУКМА, канд. філол. наук;
- Сінченко Олексій — доцент кафедри української літератури і компаративістики Київського університету імені Б. Грінченка, канд. філол. наук.
Слухачі мали змогу дізнатися більше про українських, і не тільки, поетів та письменників, відомих ще зі шкільної програми, та подивитися на їхнє життя і творчість під зовсім іншим ракурсом. Кожен лектор охоче спілкувався з аудиторією, не обмежуючись лише підготовленим текстом. Лекції охоплювали маловідомі факти з життя митців, нове переосмислення вже відомих творів та знайомство з ключовими тезами наукових монографій, які дозволяють краще зрозуміти особистість кожного з авторів.
Згодом відеозаписи лекцій виклали в мережу на сайті Мистецького арсеналу, повідомляє сайт chytomo.com, тож ознайомитися з ними може кожен охочий.
Григорій Сковорода
Олексій Сінченко розповів про найвідомішого українського філософа, затятого мандрівника та поціновувача свободи Григорія Сковороду, зокрема про розуміння його філософських пошуків та про те, чи варто читати його тексти спрощено.
Микола Гоголь
Ростислав Семків підготував лекцію про письменника, якого можна справделиво вважати як російським, так і українським – Миколу Гоголя. Його творчість надто сильно вплинула на обидві літературні традиції, щоби заперечувати її приналежність до котроїсь із них. Про те, які твори автора цінуються найбільше, а також про його образ у сучасних дослідженнях слухайте в лекції…
Тарас Шевченко
Здається, про цю славнозвісну особистість написано та сказано вже все: сотні досліджень, розслідувань, книжок, монографій та думок не залишили нічого невідомого в історії про Тараса Шевченка. Але це не так. Завжди залишається місце для найрізноманітніших інтерпритацій. Окрім того, мало хто з нас сьогодні знає “справжнього Кобзаря”, адже зазвичай ми обмежуємося знайомством з канонічним переліком його творів, котрий стандартно починається зі всім відомого “Заповіту”. Олексій Сінченко розповів, що читав Тарас Григорович, де шукав натхнення і чому прожив своє життя саме так.
Іван Франко
Одна з найвизначніших постатей української науки та літератури; поет-лірик, одержимий ідеями соціалізму; український вчений, номінований на Нобелівську премію; філософ, перекладач, публіцист, громадський та політичний діяч… Мова йде, звичайно ж, про Івана Франка. У лекції Ростислава Семківа – образ письменника в сучасних дослідженнях, доцільність твору “Мойсей” у шкільній програмі та шляхи розуміння біографії і творчості автора.
Леся Українка
Віра Агеєва була однією з перших, хто працював над переосмисленням доробку та біографії Лесі Українки, адже дуже довгий час твори письменниці залишалися недооціненими або ж сприймалися ідеологічно спотворено, втрачаючи свій первісний задум. Про авторку, чиї твори випередили свій час і опинилися на вершині української класики, у наступній лекції…
Ольга Кобилянська
В одній зі своїх лекцій Ростислав Семків знайомить нас із творчістю та біографією Ольги Кобилянської. Зокрема мова йде про поєднання фемінізму, модернізму та націоналізму в світогляді авторки, про вибір на користь української мови та літератури, а також про особисте життя письменниці.
Тичина. Рильський. Бажан
Цих трьох поетів поєднують дещо неоднозначні факти з біографії. Усі вони вважалися класиками радянської літератури, отримували державні нагороди і займали важливі посади. В якійсь мірі вони піддалися тогочасним обставинам і приєдналися до когорти “співців імперії”. Та чи вдалося їм при цьому зберегти свій талант? Котрі з їхніх творів витримали випробування часом? Як варто розглядати творчу спадщину таких митців? Про це, а також про життєві кризи в житті кожного з цієї трійці – в лекції Віри Агеєвої.
Микола Хвильовий
Микола Хвильовий – одна з найбільш неоднозначних постатей в українській літературі. Навіть сьогодні можна знайти дуже різні відгуки про його особистість і творчість. Виникає питання, які твори Хвильового варто прочитати, щоби краще зрозуміти його світогляд? У своїй лекції Віра Агеєва розповідає про радянську літературу, яка може існувати поза соцреалізмом…
Олександр Довженко
Лекція Віри Агеєвої допоможе нам краще розібратися в біографії Олександра Довженка: хто він насправді – режисер чи письменник – і як ці дві іпостасі поєдналися в його творчості; які фільми Довженка-режисера варто переглянути і який твір Довженка-письменника можна назвати найкращим в його доробку; а також про “загравання” зі Сталіним і чим воно закінчилось…
Василь Стус
У своїй лекції Олексій Сінченко розглядає постать Василя Стуса – геніального поета, глибокого інтелектуала, який став символом нації. Про те, як варто читати і розуміти твори митця та що можна знайти у маловідомих спогадах та наукових монографіях – дізнайтеся в наступному відео:
Лекції про світових класиків цікаві, зокрема, тим, що доповідачі провели паралелі з українською літературою (наприклад, Шарль Бодлер – Максим Рильський, Микола Куліш – Бертольт Брехт). Окрім того уваги заслуговує розповідь про традицію українського перекладу та про те, за яким принципом книги потрапляють до “золотого списку” і шкільної програми.
Про іноземних класиків розповідли:
- Іванюк Сергій — к. ф. н., доцент кафедри літературознавства НаУКМА;
- Кісельова Людмила — к. ф. н., доцент кафедри літературознавства НаУКМА;
- Огаркова Тетяна — PhD, старший викладач кафедри літературознавства НаУКМА;
- Семків Ростислав — к. ф. н., доцент кафедри літературознавства НаУКМА;
- Сінченко Олексій — к. ф. н., доцент кафедри української літератури і компаративістики Київського університету імені Б. Грінченка;
- Стороха Богдан — к. ф. н., доцент кафедри романо-германської філології Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка.
Лекція 1. Абсолютні книги: підходи до формування канону світової літератури.
Що таке канон світової літератури, як формується «золотий список» найкращих книжок – і які з них потрапляють до шкільної програми? Хто впливає на ці процеси, крім науковців та критиків? Ростислав Семків про те, які тексти вважали найвпливовішими філософ Батай, письменник Набоков, професор Блум; і наскільки списки найкращих книжок в історії цивілізації збігаються з топами книжкових продажів.
Лекція 2. Королівство «проклятих поетів» та його українські креси: від Бодлера до Рильського.
Поль Верлен, пишучи нариси про трьох «проклятих поетів» (Корб’єра, Рембо та Маларме), вряд чи припускав, наскільки універсальною виявиться ця метафора. Олексій Сінченко розповідає про ціле гроно європейських поетів, які тяжіли до пізнання раніше непізнаваних сфер, нової естетики, іншого розуміння мистецтва та образу митця – і проводить паралелі з українськими літераторами, які так само намагалися епатувати буржуа та писати, виламуючись із класичної традиції. Чи можна провести лінію від Бодлера до Рильського і Семенка, практично не цитуючи віршів? Так, якщо деталі біографій – не менш поетичні, ніж збірки творів.
Лекція 3. Чотири «Гоголі» ірландської літератури: Свіфт, Вайльд, Джойс, Беккет.
Українська та ірландська культури подібні не лише у постколоніальному аспекті, але й тим, що зуміли вижити, перемогти і багато дати світові. Ростислав Семків розмірковує про те, до якої літератури належить автор і наскільки це залежить від його самоусвідомлення, подробиць життєпису і – важливо! – від мови письма – на прикладі Гоголя, Свіфта, Вайльда, Джойса та Беккета. Ще один етапний пункт розповіді лектора – як крізь призму світової літератури розуміти українську.
Лекція 4. Кафка: людина як впольована тварина.
«Перетворення» Франца Кафки вважається важливим твором цього письменника завдяки Володимиру Набокову; і це одна з причин входження новели в канон світової літератури у російському та українському контекстах. Чим ще цікавий Кафка? Як у його текстах відображені кризи у самоусвідомленні західної цивілізації ХІХ – ХХ століть? Як на Кафку вплинув, приміром, Чарльз Дарвін? А Фройд та Ніцше? Богдан Стороха детально розказує про історико-філософський контекст епохи та біографію письменника, зупиняючись на огляді етапних творів.
Лекція 5. Срібна доба російської поезії (Кисельова Л.)
Література російського модернізму приваблює і романтично налаштованих читачів, і серйозних дослідників. Та для глибокого розуміння треба володіти кодами розуміння епохи; тут важлива і філософська, і містична, і релігійна складові. Людмила Кисельова відкриває завісу до таємниць тієї «срібної доби», до якої у школі лише дотикаються. Наприклад, така «жіноча» поезія Ахматової розгортається перед нами епічними інтонаціями, квінтесенцією жіночого начала, відточеністю кожної фрази – адже неоковирно дібране слово здатне спричинити світову катастрофу. Літератори тоді справді у це вірили.
Лекція 6. Бертольд Брехт і європейська драма ХХ сторіччя.
Бертольд Брехт та Микола Куліш – що спільного та відмінного у долях цих, без сумніву, успішних драматургів-новаторів? Чим новий театр ХХ століття відрізняється від класичної традиції? Якщо вивчати драматургію у курсі літератури – то як: дивитися постановки чи все ж читати книжки? Чи доречні твори Брехта у середній школі? Сергій Іванюк – про зв’язок нової європейської драми з епічними жанрами та те, чим вона кардинально відрізняється від тієї традиції, яку нині вважаємо класичною – і з якої традиції виростає.
Лекція 7. Камю і світова війна. Як протистояти абсурду?
Що необхідно знати освіченій людині про Сартра і Камю? Що таке екзистенціалізм? Як формувалися найвідоміші мислителі французького ХХ століття – і чому їхні твори вивчають саме у курсі світової літератури? Де межа між філософськими трактатами та блискучими есе? Тетяна Огаркова у популярній формі розповідає про філософію екзистенціалізму та втілення її ключових концептів у есеїстиці та художній прозі, а також про химерні долі речників цих ідей.
Лекція 8. Проза суворого досвіду: Ернест Гемінґвей.
Ернест Гемінґвей – письменник, який точно знав, яким він хоче виглядати у очах своїх читачів і послідовно працював над творенням авторського міфу. Він став символом для кількох поколінь; ним захоплюються навіть ті, хто книжок не читає взагалі. Сергій Іванюк розказує про нобелівського лауреата як поп-ікону по обидва боки «залізної завіси», про те, як писалася сувора чоловіча проза і про те, яке розчарування спіткало визнаного автора наприкінці життя.
Лекція 9. Художній переклад як ключ до культурного перекодування: вітчизняні перекладацькі традиції.
Українські перекладачі – це ті, хто дарував голос найкращим творам світової класики художньої прози та філософії. Водночас робота у галузі перекладу ставала випробуванням, почасти почесним: потреба розробляти стилі мови, недостатньо розвинені у вітчизняній літературі (та й в повсякденні), долати спротив тих, хто стверджував, що перекладу доступною мовою або й читання в оригіналі достатньо, щоб не працювати над створенням додаткового корпусу текстів. Олексій Сінченко – про те, як переклад стає випробуванням для рідної мови, як тексти отримують нагоду звучати по-різному, зрештою, про те, що в Україні – не лише література є більшим, ніж видом мистецтва, але й переклад так само вагоміший, ніж ремесло чи творчість.
Лекція 10. Світова література після Чорнобиля і Берлінської стіни.
Протягом багатьох лекцій цього курсу говорилося, якою є література після Дарвіна, Ніцше і Фройда; після Першої світової війни та після Освенцима; як на культуру впливають захоплення наркотичними речовинами та популяризація філософії. Якою стає література у наш час після свіжих катастроф, серед яких Чорнобиль та падіння останніх імперій? Ростислав Семків у огляді актуальних книжок кількох десятиліть розмірковує про світоглядні зміни у сучасному суспільстві, роль письменників як лідерів громадської думки, а також про те, чому Нобелівський комітет визнав літератором Боба Ділана. Крім того, ця лекція містить гарний перелік якісних сучасних книжок, багато з яких уже маємо в українських перекладах.
