Фільм про Галицьку армію від львівського режисера доступний онлайн

1 листопада 2015 року Львові відбулася прем’єра документально-ігрового фільму «Легіон. Хроніка Української Галицької Армії 1918-1919» від львівського режисера Тараса Химича.

Це перший в Україні документальний фільм з використанням найсучасніших технологій у форматі 4K.

У сюжет фільму лягла історія про кінець Першої Світової війни. Зокрема, повстання у ніч на 1 листопада 1918 року в Львові, внаслідок чого було проголошено створення самостійної держави на українських етнічних землях. Водночас претензії на Галичину висунула відроджена Польща. Центрально-Східна Європа занурилася в епоху «малих війн» за нові кордони у повоєнному світі. Проте, зі Сходу насувалась більшовицька загрозаКраїни Заходу вирішили побудувати «санітарний кордон» у Східній Європі. Сюжетна лінія базується на спогадах очевидців.

Про зйомки фільму

  • Львів’яни брали безпосередню участь у зйомках. Серед сотень людей, знялись у фільмі й професійні актори театру імені Марії Заньковецької та Леся Курбаса.
  • До роботи над фільмом долучилися також ветерани АТО, військові й реконструкторські клуби. З постановкою військових сцен допоміг ветеран АТО Володимир Правосудов, а також Військово-історичний Клуб «Повстанець» (м. Київ).
  • Процес створення фільму тривав 15 місяців. Над ним працювала команда студії «Invert pictures», а ініціатором створення фільму виступила ГО «Українська Галицька Асамблея».

«Леґіон. Хроніка Української Галицької Армії 1918-1919» — документально-ігровий фільм від режисера Тараса Химича, що є продовженням циклу пізнавальних фільмів з історії України першої половини минулого століття.

Автором сценарію виступив молодий український історик Олександр Пагіря. Сюжетна лінія створена на основі спогадів очевидців. В скурпульозних реконструкціях перед глядачами постає образ українського Січового Стрільця. Через події сьогодення можна краще зрозуміти мотивацію та вчинки історичних персонажів.

Український гурт виконав пісню KAZKA “Плакала” на бандурі та кнопковому акордеоні

Український хіт “Плакала”(KAZKA) зазвучав на бандурі та кнопковому акордеоні у виконанні українського гурту Double Blast.

Кавер дует у складі Юрія Радка (кнопковий акордеон) і Лідії Бойків (бандура).

Ролик знімався в одному з актових залів Чорткова, а цікавим фактом є те, що гра на бандурі відбулась смичком від скрипки. “Таке ніби вперше робиться на бандурі…”, – розповідає Юрій.

https://youtu.be/7oLbx7MXlsE

Кавер гурт DoubleBlast створює оригінальні обробки на сучасні хіти.

Гурт був створений у 2015 році. Учасники одразу знайшли спільну мову та цілі, щодо подальшого розвитку. З самого початку був вибраний стильовий напрямок, в якому буде працювати дует, а саме кавери на відомі хіти зарубіжних поп та рок-гуртів. А також класичні композиції, поєднані з поп і рок-піснями та саундтреками з кінофільмів.

Сам Юрій Радко є викладачем Чортківського гуманітарно-педагогічного коледжу імені Олександра Барвінського.

У Львівській хореографічній школі працює викладачка, якій 72 роки

Алла Сердцева понад 40 років викладає дітям класичний танець, розповідає Tvoemisto.tv.

У Львівській хореографічній школі працює викладачка, якій 72 роки. Балерина Алла Сердцева кожного дня працює з 9:00 до 18:00, включно з вихідними. Крім танцю, вона вчить дітей лідерським якостям та любити Україну.

Зараз Алла Сердцева готує з дітьми різні танці на міжнародний фестивалі проти фашизму в місті Аґрідженто (Італія). Балерина зі своїм ровесником і нинішнім директором хореографічної школи Володимиром Саболтою в Італії станцюють гопак. Більше про неї дивіться у відеоісторії Tvoemisto.tv.

https://www.facebook.com/tvoyemisto/videos/1991506121148489/

Як пише “Високий замок”, Алла Сердцева народилася 16 січня 1946 р. у Санкт-Петербурзі. До Львова разом із сім’єю переїхала, коли мала рік. Навчалася у Київському інституті культури ім. Корнійчука (режисерський факультет), а також у Санкт-Петербурзькій академії мистецтв ім. Репіна (факультет історії та теорії образотворчого мистецтва). Методист-викладач у Львівській державній хореографічній школі.

Свої сили поновлює за рахунок хорошого сну.

“У мене дуже жорсткий графік. О пів  на десяту вечора лягаю спати. Встаю о шостій ранку. Харчування теж важливе. Жінка, до прикладу, має щодня з’їдати не менш ніж 300-400 грамів домашнього сиру з бананом. Це кальцій і калій, які необхідні нашому організму. Їм два рази на день. Зранку — сир, ввечері — борщ (або суп). Чудово почуваюся!”

Львівський гурт LeonVoci приголомшив суддів польського телепроекту «Маю талант»

Квартет LeonVoci популяризує оперним співом класичну музику на сучасний манер. В перекладі з італійської та іспанської LeonVoci – «Голоси Левів», або ж «Голоси Львова», як кому до вподоби, розповідає Zaxid.net.

Цей квартет у 2015 році зібрав Назар Тацишин, соліст Львівської філармонії, аби й українці оперними голосами популяризували класичний спів, народну пісню популярним виконанням.

«Мені дуже подобається, як співає Il Volo, як співають Il Divo. Це колективи, які за кордоном. В Італії, в Іспанії. Вони знані по всьому світі. Я хотів зробити щось таке схоже в Україні», – пояснив тенор, керівник гурту Назар Тацишин.

Наші хлопці співають французькою, іспанською, італійською, польською, англійською, в таких жанрах, як опера, поп, попорера та опера кросовер. Львів їх ще не чув. А от Польща аплодувала стоячи. На проекті «Маю талант» вони доспівалися до трьох «так.

https://www.facebook.com/Mova.Online/videos/2024825947573668/

«Оскільки нам до Кракова ближче, аніж до Києва, то спершу ми поїхали підкорювати Польщу, а не Україну. Дуже нас тепло сприйняла публіка. В нас є пісня Grande Amore італійська. Публіка так нам аплодувала, що бігали мурашки по тілу», – жартуючи розповів тенор Роман Чава.

Гурт LeonVoci найближчим часом святкуватиме свій невеличкий ювілей! Почнемо святкування з концерту у Польщі, а продовжимо протягом цілого року як у Львові, так і у різних містах нашої прекрасної України та інших країнах!, – розповіли в квартеті на своїй сторінці у Фейсбуці.

Хіт поп-гурту змусив меломанів вивчити українську в соцмережах

Український поп-гурт KAZKA спричинив новий флешмоб у соцмережах Instagram та TikTok (раніше відомій як Musical.ly). Куплет та приспів з їхнього хіта «ПЛАКАЛА» масово переспівують користувачі, для яких українська мова не є рідною — з Білорусі, РФ та Казахстану. Про це розповідає Na Chasi.

Що відбувається

Трек KAZKA під назвою «ПЛАКАЛА» із доволі простою мелодією, що «чіпляє», та приспівом, який запам’ятовується, швидко став хітом YouTube навіть в аудіоверсії. Згодом вийшов офіційний кліп, який теж блискавично набув 500 тис переглядів. Протягом декількох тижнів в Instagram та TikTok розгорнувся флешмоб, у якому переважно дівчата переспівують хіт українського гурту. Особливість флешмобу в тому, що він був запущений користувачами з Білорусі, РФ та навіть Казахстану. Переважна більшість із них ніколи не говорили українською і навіть не володіють нею в повному обсязі. Відтак хіт українського поп-гурту став для них чи не першою спробою вивчити українську мову — а «хайповість» самого флешмобу спрацювала для популяризації української мови та музики за кордоном краще за усі зусилля Мінінформполітики чи інших подібних офіційних структур.

https://www.instagram.com/p/BpBfYF8hRgu/?taken-by=tv.paparazzi

Також у соцмережі Instagram можна знайти щонайменше 2,4 тис роликів з тематичним тегом — більшість із них записані користувачами з РФ, Білорусі та Казахстану, у деяких виконавців кавер-версій надзвичайно помітний акцент.

Подібний флешмоб розгортається й у мережі відеошерінгу TikTok — вона відома надзвичайно великою кількістю так званих lip-syncing video (де підлітки та молодь роблять танцювальні ролики, рухаючи губами під музику улюблених виконавців), а також відеокаверів та челенджів на краще виконання улюбленої пісні. Тут за тематичними тегами можна знайти близько сотні роликів, в основному створених користувачками з РФ, які взагалі не знають української мови.

https://www.instagram.com/p/BpPl7qdArWD/?taken-by=ditya_bohemia

Ще таке є, для прикладу:

https://www.instagram.com/p/Bo8mliMHOPL/?taken-by=ksyushakosmos

Українізація успішно котиться й просторами YouTube: кавери від відомих у північно-східних сусідів інстаблоґерів теж набирають значну кількість переглядів.

Хіт гурту KAZKA увійшов до топового переліку треків, які найчастіше шукають за допомогою Shazam та слухають на провідних музичних онлайн-сервісах.

Кліп на пісню “Прірва” гурту The Hardkiss перетнув позначку 30 млн переглядів YouTube

Кліп на пісню українського гурту The Hardkiss “Прірва” переглянули на YouTube понад 30.000.000 разів. Про це повідомляє MVUA.

Цікавим фактом є те, що це відео не є офіційним кліпом колективу, воно було знято і змонтовано на замовлення школи танцю D.side Dance Studio. Той випадок коли неймовірна музична композиція знаходить свій танок і матеріальне втілення через чудових танцюристів. Результат – витвір мистецтва, що знайшов своїх поціновувачів, як в Україні, так і далеко за її межами. Важко навіть визначити, хто дав більше переглядів – меломани, любителі танців чи просто люди, які люблять гарний смак та гармонію. Зрештою, це не так і важливо. Маємо шедевр і черговий привід пишатися.

До речі, “Прірва”, свого часу, стала першою україномовною композицією гурту THE HARDKISS, і її успіх виступив прологом до цілого пласту творчості цього крутого і стильного колективу.

Кліп завантажили 9 січня 2016-го.

На відео ми бачимо білу кімнату і двох танцюристів – хлопця і дівчину, які під ліричну пісню вокалістки The Hardkiss виконують пристрасний танець. Треба сказати, що користувачі мережі гідно оцінили оригінальну постановку в кліпі. Більшості дуже сподобалося виконання пісні українською мовою, адже The Hardkiss зазвичай співають англійською.

The Hardkiss – авангардний український електро-поп-рок проект, створений 2011-го журналісткою з джазовим вокалом Юлією Саніною та музикантом, бас-гітаристом і продюсером каналу MTV-Україна Валерієм Бебком.

Тим часом україномовна пісня “Плакала” гурту KAZKA вперше отримала понад 60 млн переглядів на відеохостингу YouTube, що є абсолютним рекордом для україномовного сегмента сервісу.

“Просто шик”: з’явився фантастичний кавер на найпопулярнішу українську пісню

Українські музиканти записали фантастичну кавер-версію пісні гурту KAZKA. Мова йде про композицію “Плакала”, чуттєвий кліп на яку зібрав на YouTube понад 13 млн переглядів всього за три тижні, а офіційне аудіо на YouTube вже прослухали понад 60 млн разів, пише РБК-Україна.

У записі взяли участь клавішник Юрій Салуха, скрипаль Максим Романюк і Олександр Павленко, який зіграв на кахоні.

“Неймовірна інструментальна версія на пісню групи KAZKA “Плакала”, яка знаходиться на півдорозі до світового хіта”, – йдеться в пості MVUA, де й був опублікований трек.

https://www.youtube.com/watch?v=1VDQBNgFQBM&feature=youtu.be

Користувачі мережі високо оцінили кавер і кажуть, що він не дуже й поступається оригіналу.

Пісню «Вона» львівського гурту Плач Єремії переграли на бандурі та акордеоні

Пісні «Вона» гурту Плач Єремії вже більше 30 років. Український колектив B&B зробив інструментальну версію популярної мелодії.

Як розповів редставник столичних музикантів, пісню “Вона” виконали на бандурі та кнопковому акордеоні, чим вразили українських користувачів мережі.

Слова та музику до пісні створив у Львові поет Кость Москалець у 1989 році. Музою творця стала українська арфістка – аліна Бжезінська-Лазоркіна, яка зараз мешкає у Шотландії.

“Можливо саме тому ця композиція ідеально виконується на бандурі, бо автор в цей час уявляв досить споріднений інструмент – арфу”, – вважають учасники B&B project.

Через кілька років, 1995 року фронтмен гурту “Плач Єремії” Тарас Чубай включив пісню до альбому “Най буде все як є…”. З того часу хіт прослухало декілька поколінь, а “Вона” все ще є актуальною.

“Лиш вона, лиш вона сидітиме сумна,
Буде пити – не п’яніти від дешевого вина.
Моя дівчинко печальна, моя доле золота,
Я продовжую кричати, ніч безмежна і пуста”

Українська музика: нові україномовні пісні, вересень 2018

Тільки україномовні пісні різних виконавців та жанрів, які задовольнять смаки навіть найприскіпливіших меломанів​. Тут ви знайдете різноманітні композиції українських співаків, які презентували свої роботи у вересні 2018 року. Список склав портал Kozakorium.com.

1. Пернатый Змей – “Луна”

2. Ольга ВАСИЛЮК – Не твоя

3. ІРИНА ФЕДИШИН – БІЛІ ТРОЯНДИ

4. Артем Пивоваров – Вiдчуй

5. KOZAK SYSTEM – Мости

6. Morphine Suffering — Я Не Вiрю

7. Yuliia Di – Тільки тримай

8. Zombo – Летимо feat. Тулим

9. БЕZ ОБМЕЖЕНЬ – Воля

10.Vivienne Mort – Думаю про тебе

11. Elena Semenets – Осінь

12. Jonych & Ципа Банда – Бананів нема

13. KAZKA — ПЛАКАЛА

14. Fontaliza – Тварина

15. ONUKA – STRUM

16. Оля Цибульська – Дивовижне життя

17. ADAM – ЛОВИ

18. Шосте Чуття “ОЛЯ”

19. Христина Соловій – Гамерицкий Край

20. E.K.A – ТиОс

21. Віталій Козловський – Літай

22. НАВІКИ – НІЧЛАВА

23. RIYA/Рія – СИЛЬНА

24. LETAY – Мила моя

25. Де згода в сімействі – SUBOTENKO BAND

Читайте за темою: Українська музика: ТОП 100. Найкращі пісні 2017 року.

26. Alina Pash – Oinagori

27. MILANIA – Кохання понад часом

28. Mari Cheba – ty i ya

29. ptashka – крапля спокою

30. ТАК ,ЯК ВОНА – Стефко Козак

31. Sweet Mountains – Чарівні Пігулки

32. Потап & Олег Винник – Найкращий день

33. Христина Лугова – Знак

34. ОЛЕКСАНДР ПОНОМАРЬОВ – «НЕЙМОВІРНА»

35. Anastasiya Baginska – Не Попсуй

36. ВВ – Кобіта

37. Віктор Винник і МЕРІ – Снайпери-амури

38. Jamala – Крила

39. Rock-H / Рокаш – Молода дівчино

40. Lyric video. Роман Скорпіон “Ти моя”

41. DILEMMA – Танемо

42. TARABAROVA – Добре серце

43. “Ти будеш зі мною” Наталія Май

44. ПАН КАРПО – НОГИ КОЛЕСОМ

45. Заліско – А я не можу без тебе

46. THE ВЙО feat М. Мозговий – Прут ріка

47. Pianoбой – “Підручник”

48. “Кульбабка”. Олександр Кварта & “Dinas Trio”

49. DIMA LIBRA – У великому мурашнику 

50. “Подаруй мені”-гурт “RockOns”

Головний львівський батяр Віктор Морозов вразив львів’ян своїм вуличним виступом

На вулицях Львова можна побачити багато чого і кого цікавого. Але навряд чи хтось очікував зустріти на Вірменській головного львівського батяра, талановитого музиканта і не менш талановитого перекладача Віктора Морозова, пише Україна Неймовірна.

Батяр, який, нагадаємо, вже багато років живе у Канаді, схоже засумував за Батьківщиною та рідним Львовом, тож вирішив потішити себе та львів’ян піснями під гітару просто неба. З перших акордів глядачів у Морозова було не багато, однак вже за кілька пісень його оточив натовп шанувальників. Зрештою львів’яни подякували співакові, стверджуючи, що його виступ був “несподіваним та фантастичним”, а зупинилися вони “на голос Віктора Морозова”.

https://www.facebook.com/lp.vynyl/videos/944195915767443/

Того ж дня, 2 жовтня, Віктор Морозов відвідав ювілейний концерт (75-ліття) відомого українського поета, драматурга, перекладача, автора українських пісень Богдана Стельмаха у Львівській опері.

Довідка:

Віктор Морозов (народився 19 червня 1950 року) є одним із найвідоміших українських співаків і композиторів. Завдяки своєрідному голосу та вправному володінню гітарою він завоював значну популярність як на Україні, так і далеко за її межами. Талант і майстерність Віктора особливо виявляється в численних піснях, покладених ним на вірші найкращих модерних українських поетів. Його співана поезія справила великий вплив на творчість багатьох сучасних рок-груп України, таких як “Плач Єремії” та “Мертвий півень”.

Засновник однієї з перших українських рок-груп “Арніка” (1972), мистецький керівник театру-кабаре “Не журись!”(1988), лауреат першої “Червоної Рути” (1989).

У Львові Віктора Морозова знають як барда і музиканта-батяра, який записав пісню “Тільку ві Львові” у 2002 році, а також перекладача книг Джоан Ролінґ про Гаррі Поттера.

https://www.youtube.com/watch?v=VKdpRRRW0Vc

Музична дискографія складається майже з 20 альбомів. Перекладає з португальської та англійської мов. Перші переклади були опубліковані 20 років тому в часописі “Всесвіт”