Категорія: Відео

Опубліковано

9 TED-відео, які потрібно подивитися усім жінкам

TED Talks давно стали синонімом слів «натхнення» і «навчання». У добірці – 9 відео від видатних жінок, що дають нове визначення фемінізму, надихають на побудову успішної кар’єри та просто дають зрозуміти: girls-таки run the world.

Зазначимо, що насправді чоловікам варто переглянути окремі відео не менше, ніж жінкам. Чому ж тоді такий заголовок? Усе просто – пропонуємо починати з себе.

1. Teach girls bravery, not perfection.
«Я боюся підняти руку. Боюся спитати»

Решма Сауджані, засновниця Girls Who Code, некомерційної організації, що прагне здолати гендерну нерівність у сфері технологій, розповідає про свою невдалу спробу стати політиком. Втім, ця історія не про невдачу, а про сміливість.

У чому різниця у вихованні хлопчиків та дівчаток? Хлопчиків вчать не боятися йти на ризик, а дівчаткам кажуть «ти повинна бути ідеальною». Саме тому жінок так мало в політиці, науці й інших професійних сферах, що традиційно вважають «чоловічими» – справа не у здібностях, а в хоробрості.

Як можна навчитися сміливості? Для цього Сауджані й започаткувала організацію Girls Who Code, адже написання коду полягає в методі спроб та помилок, це заняття вимагає впертості й готовності до неідеальних результатів. Якщо ми будемо підтримувати дівчат на їхньому шляху до сміливості, то отримаємо новий рух упевнених молодих жінок, які змінять світ на краще.

 

2. On being a woman and a diplomat.
«Нам треба зрозуміти: жінки повинні допомагати іншим жінкам»

Інтерв’ю з Мадлен Олбрайт – першою жінкою, яка стала державним секретарем США. Вона покинула пост у 2001 році, зараз активно займається питаннями гендерної рівності і вважає, що проблеми жінок повинні стати ключовими для зовнішньої політики, адже часто вони найскладніші.

Давайте позбавимося почуття вини, яке постійно переслідує прекрасну стать, і допомагатимемо одна одній, особливо у сферах політики та бізнесу. Запорука балансу у світі – більше жіночих голосів і чоловіків, які будуть до них дослухатися.

3. Why we have too few women leaders.
«Я хочу, щоб моя донька могла не тільки збудувати успішну кар’єру, але й щоб її поважали за ці досягнення»

Шеріл Сандберг, головний операційний директор Facebook розповідає про те, чому жінки рідше за чоловіків обіймають високі посади і дає три поради для того, щоб це змінити.

  • Сядьте за стіл. Жінки часто недооцінюють себе і приписують успіх не власним здібностям, а зовнішнім факторам. Не можна залишатися у кутку, потрібно вміти подавати себе і, як би банально це не звучало, вірити у власні сили.
  • Знайдіть справжнього партнера. Якщо ми хочемо врівноважити шанси чоловіків та жінок на успішну кар’єру, потрібно зрозуміти, що домашніми турботами можуть займатися представники обох статей. Догляд за дітьми, турбота про дім – це не виключно жіноча прерогатива.
  • Не здавайтеся завчасно. Часто жінки замислюються про народження дитини і у цей же момент перестають будувати кар’єру. Втім, досвід Шеріл Сандберг показує – вони роблять це надто завчасно. Не зупиняйтеся, не знімайте ногу з педалі газу доти, доки не настане «той самий день».

https://www.youtube.com/watch?v=QNWCxHOhR0A

4. Tales of passion.
«Приємні і розсудливі люди не стануть цікавими персонажами – тільки гарними колишніми дружинами»

Ізабель Альєнде, автор і активіст, розповідає три історії, де фігурують цікаві (і реальні!) персонажі. Про те, як вона й інші жінки вперше несли прапори на Зимових Олімпійських іграх у Турині, про жінку народу Тутсі, яка змогла врятувати своїх сімох дітей під час війни, народити ще двох і знайти притулок у США та про американського стоматолога-гігієніста, що працювала в країні третього світу. Знаєш, що їх об’єднує? Пристрасть.

Альєнде каже: фемінізм і досі потрібен. Потрібен жінкам, яких змушують займатися проституцією, народжувати небажаних дітей і виходити заміж за некоханих чоловіків. Як і Мадлен Олбрайт, Ізабель Альєнде заявляє: жінки повинні допомагати своїм сестрам у інших, менш розвинених частинах світу. Не подобається слово «фемінізм»? Замініть його, суть залишиться незмінною.

5. Looks aren’t everything. Believe me, I’m a model.
«Я виграла в генетичну лотерею. Однак це ще не все»

Модель Камерон Расселл знає: імідж – це могутня річ, але разом із тим фальшива. Вона відповідає на кілька запитань, пов’язаних із модельним бізнесом і впевнено заявляє, що зовнішність не визначає, буде людина щасливою чи ні.

6. How women wage conflict without violence.
«У сучасному світі жінки по-іншому сприймають силу»

Кінорежисер Юлія Бача зробила цікаве відкриття: найбільш значний фактор, що визначає, яким чином суспільство вирішуватиме конфлікти, – це роль жінки в публічному житті.

Так, громада, яка зацікавлена у гендерній рівності та допускає роль жінки в політичному житті, скоріш за все вибере ненасильницький спосіб вирішення проблеми й досягне успіху. Ця думка перекликається з позицією Мадлен Олбрайт, яка закликає активніше залучати жінок у політику.

Втім, існує проблема: часто досягнення жінок у ненасильницькому вирішенні конфліктів залишаються невидимими для інтернаціонального суспільства – це довела перша палестинська інтифада (бойовий рух, націлений на захоплення території Палестини). Цю тенденцію необхідно змінювати, адже молодим жінкам потрібні рольові моделі, на які можна орієнтуватися.

7. 3 lessons on success from an Arab businesswoman.
«Якщо ти прагнеш побудувати кар’єру – виходь заміж за того, хто підтримає»

Три уроки від Лейли Хотейт, успішної арабської бізнесвумен, які допоможуть вижити в сучасному світі:

  • Перетвори чужий бруд на власне пальне. Якщо на тебе виливають купу негативу, пам’ятай, що це не твої проблеми, а їхні. Продовжуй бути щасливою і роби своє – люди від цього скаженіють.
  • Використовуй професійні вміння не лише на роботі. В арабських реаліях і досі вважається, що головне для жінки – це щастя її чоловіка і дітей, тому тим, хто хоче побудувати кар’єру, необхідно займатися й домашніми справами. Лейла рекомендує використовувати професійні навички, щоб полегшити цей процес: наприклад, тайм-менеджмент.
  • Об’єднуйте сили. Арабські жінки мають багато подруг і не змагаються з представницями своєї статі, як це заведено в західних культурах. Повертаємося до того, про що нам казали інші лектори – жінки повинні підтримувати одна одну, а не конкурувати.

8. Unlock the intelligence, passion, greatness of girls.
«Давайте створимо простір, де дівчата зможуть проявляти свій розум і пристрасть»

Лейма Гбові, лауреат Нобелівської премії миру, розповідає свою історію життя і про те, як одна африканська дівчинка може змінити життя інших.

9. This isn’t her mother’s feminism.
«Життя – це прийняття парадоксів»

Блогер Кортні Мартін пояснює, як змінився фемінізм. Цей рух перемістився у площину Інтернету, він не має одного обличчя-ікони – це тисячі чоловіків і жінок, які працюють над тим, що почали ще їхні мами і бабусі. А ще – про парадокси її покоління, проблеми та як їх можна подолати.

Джерело: studway.com.ua

Опубліковано

12 найвідоміших та найкращих рок-груп в історії Львова

Львів – велике рокове місто. Як кажуть самі музиканти, без львів’ян у Радянському союзі не було б ні естради, ні рок-н-ролу. Але рок продовжили співати і за Незалежності. Пропонуємо вашій увазі найславетніших 12 рок-груп в історії Львова.

Отож, «поїхали»!

12. “Скрябін”

Український музичний гурт, що за час своєї творчої активності пройшов шлях від синті-попу, постпанку і техно до нової романтики та поп-року. Склад гурту також неодноразово змінювався. Єдиним постійним учасником колективу з часу його заснування і до своєї смерті був Андрій «Кузьма» Кузьменко. Як правило, музику гурту поділяють на «старий» (приблизно до 2003 року) та «новий» (до 2015) періоди.

Гурт виник 1989 року в містечку Новояворівськ, Львівської області. «Скрябін» є першим україномовним гуртом у жанрі альтернативної електроніки. Станом на сьогодні гурт видав сімнадцять студійних альбомів, два збірники, дев’ять макси-синглів, один концертний альбом та багато інших музичних проектів.

11. “Мандри (Львівські Мандри, Зе Мандри, The Mandry)”

Ансамбль «Мандри» був засновний в 1970 році. Молодих студентів львівських вузів об’єднувала любов до музики, прагнення слави та популярності. Музиканти із успіхом виступали на танцювальних майданчиках, вечірках, концертах, клубах та фестивалях. Серед численних музичних форумів 70-80-х років найяскравішим був – «Весна Політехніки». Там можна було почути мелодії світових зірок, побачити намагання молодих виконавців оволодіти майстерністю співу та грі на музчних інструментах.

В програмі виступів звучали популярні хіти таких груп, як Deep Purple, Slade, Sweet, Pink Floyd, Black Sabbath, Blood, Sweat and Tears, Chicago – все це, як зараз кажуть, з живим звуком та на широкій публіці.

Звісно, в тогочасних умовах групі подібного типу існувати було важко, навіть назву «Мандри» офіційно їй заборонили, ототожнюючи її з «путешественниками», тобто – бродягами. Тож коли після закінчення вузів у членів колективу постало риторичне питання про подальший шлях (намагатися працювати професійно чи залишатися аматорами і продовжувати виступати), згоди так і не досягли і в 1976 роз’їхалися хто куди.

У 2001 році відділ культури міста організовував фестиваль” День народження Львівського рок’н’ролу”.

Співорганізатором заходу був Орест Смішко (сьогоднішній бас-гітарист Мандрів), який запропонував зібрати групу у старому складі і виступити. Випадково всі учасники групи були у Львові і виявили бажання спробувати знову, тож після двох тижнів напружених репетицій на студії Маркіяна Дрібнюка, почалося друге життя Мандрів. Враховуючи те, що на той час в Україні вже існувала група, яка виступала під назвою Мандри, вирішили взяти назву “The Mandry”.

З 2001 року і до сьогодні, група “The Mandry” виступає перед шанувальниками джаз-року, і є учасником багатьох міжнародних фестивалів в Україні і Польщі, представляючи музичні програми «Джаз-рок і не тільки» та «Джаз-рок і блюз».

10. «Ореол»

Групу було організовано на самому початку 70-х років в ПК Будівельників Львова як традиційний для того часу ВІА. З приходом у 1978 році гітариста Олександра Балабана, “Ореол” почав поступово відхилятися в бік рок-музики, за що його вигнали за межі України, а в чорному для рок-музики 1984 році взагалі розформували. Допомогла перебудова – в 1986 Балабан з Карленом Мкртчяном та Олександром Мельником відродили “Ореол”… у Закарпатській філармонії.

У 1987 році “Ореол” записав музику до телефільму “Манускрипт” з вокалом знаменитої тепер Лариси Доліної. У квітні 1989 року “Ореол” супроводжував канадську зірку Брайана Адамса в турне по СРСР. Після тривалого тайм-ауту в кінці 1993 року “Ореол” нагадав про себе новими записами з традиційним хард-роковим звуком 70-х. “Ореол” припинив існування у 1995 році.

9. 999

«Дев’ятки» засновано в грудні 1986 року у Львові гітаристом Ігорем Толохою. Спочатку група грала класичний хеві-метал. Наприкінці 1988 року група розпадається. У грудні 1989 року група збирається знову, але в оновленому складі. У травні 1993 гурт завойовує «Гран-прі» у Львові та стає лауреатом фестивалю Червона Рута у Донецьку. Відтак перемагає на фестивалях “Тарас Бульба” та “Альтернатива”. На той час «999» уже грають альтернативний рок або інді.

8. «Клуб шанувальників чаю»

Утворена наприкінці 80-их років минулого століття група довший час була популярною серед молоді, зокрема і через свого вокаліста Олександра Ксенофонтова, відомого нині в якості чоловіка та продюсера Руслани. Учасники і дипломанти багатьох фестивалів, зокрема «Червона рута-91». Гурт проіснував порівняно недовго.

7. «Лесик Band»

Найвеселіша група «Лесик Band» зібралася у Львові в грудні 1990 року.

Засновник творчого колективу, музикант та композитор-пісняр: Олександр Дацюк, в народі «Лесик». За роки творчої діяльності Лесик Дацюк написав багато як ліричних пісень, так і батярсько-побутових, а фундаментом музичного супроводу обрав мелодійний рок-н-рол укупі з галичанським орнаментом. Хіт «А журавлі у небі, кря-кря-кря…» можна почути у найнесподіваніших місцях. Його не грають хіба на поминках.

6. Віка

Віку Врадій ще до нині багато хто асоціює як Сестричку «Братів Гадюкіних». Хоча вона цілком самодостатня одиниця на роковій сцені, яка довший час виступала зі своїми музикантами. Цікаво, що на професійну сцену Віка вперше вийшла ще школяркою — з 1976 року вона була солісткою ВІА «Арніка». На першому фестивалі «Червона рута» Віка Врадій, завойовує перше місце в категорії рок-виконавців. Зараз проживає у США.

5. «Супер Вуйки»

Легенда львівського року і загалом усієї хіпі-культури. Переконані, якби рейтинг складали люди, років на 20 старші, «Вуйки» цілком могли б посісти і перше місце. Заснованих навесні 1975 «Вуйків» небезпідставно вважають основоположниками україномовного рок-н-роллу. Перший виступ відбувся у травні 1975 в клубі в Лисиничах на околиці Львова, після чого група стала відомою. Загалом довгу і яскраву історію гурту треба вивчати окремо – у два рядки її не впишеш. Додамо лише, що зараз частина «вуйків» знову почали пестити публіку своїми виступами.

4. «Плач Єремії»

«Плач Єремії» на початку 1990 заснував Тарас Чубай (в цей період Тарас виступав у складі музичного театру «Не журись»). Перший ж серйозний «електричний» концерт, відбувся на альтернативному фестивалі «Вивих» у 1990-му році.

У 1991 році на фестивалі «Червона рута» в Запоріжжі «Плач Єремії» отримав друге місце в жанрі рок-музики (перше місце журі не присудило нікому). У 1993 році на міжнародному фестивалі «Марія» (Трускавець) гурт зібрав всі можливі нагороди — спеціальний приз журі, приз за кращу пісню («О хто ти, о хто…»), приз глядацьких симпатій.

Перший офіційний альбом гурту — «Двері, котрі насправді є» — був записаний у 1993 році. За підсумками року «Плач Єремії» визнано найкращим концептуальним рок-гуртом в країні. На початку 1995 року побачив світ другий альбом «Най буде все як є». Завдяки цій роботі літом 1996 року «Плач Єремії» отримав «Золоту Жар-птицю» Таврійських Ігор в номінації «Кращий рок-гурт України»

https://www.youtube.com/watch?v=OPbRyTpyqco

3. «Мертвий півень»

Вони б увійшли в історію українського року навіть якби написали одну-єдину пісню – «Ми помрем не в Парижі». Гурт народився у середовищі Львівського університету ім. Івана Франка, де навчалися багато його майбутніх учасників.

У 1989 році музиканти збиралися в кафе «Старий Львів» на вулиці Валовій; назва гурту походить від вивіски кафе. Перші музичні експерименти МП відбувалися виключно з акустичними інструментами. Саме в такому звучанні гурт отримав перше визнання критиків та слухачів (перемоги на фестивалях «Вивих» у Львові у 1990 році, де виступив уперше, та «Червона Рута» у Запоріжжі в 1991 році), а також записав свій перший альбом «ЕТО» (1991).

Особливістю «Мертвого Півня» є той факт, що майже всі його учасники паралельно займаються окремими проектами в різних галузях культури. Роман Чайка успішно роль телеведучого «5 каналу» та гітариста МП, Юрій Чопик — за сумісництвом директор дитячого «Видавництва Старого Лева». Басист гурту Олег «Джон» Сук співпрацює з низкою інших виконавців як музикант, продюсер та звукорежисер, а фронтмен Місько Барбара — з харківським театром «Арабески» як актор.

2. «Океан Ельзи»

Багато кого може здивувати, чому найуспішніша група в історії Львова – лише на другій позиції. Для себе ми пояснюємо це тим, що поки Вакарчук ще активно виступає, зараховувати його в легенди якось не пасує. Усьому свій час.

«Океа́н Е́льзи» було створено1994 року. Публіка та критики неодноразово визнавали «Океан Ельзи» найкращим рок-гуртом та найкращим live-гуртом СНД та Східної Європи. Усього на території України та Росії продано понад мільйон їхніх дисків.

1. Брати Гадюкіни

Історія гурту почалася наприкінці 80-их років. Хто пам’ятає, як усе починалося, нехай розповість тим, хто народився і виростав пізніше.

Свій перший свій концерт Брати відіграли в будинку культури на Новому Львові. За фінансової підтримки майбутнього директора групи Олени Мархасьової, перший магнітоальбом «Всьо чотко» «гади» записали навесні 1989 року під керівництвом Володимира Бебешка в обладнаній під студію, облицьованій кахелем прохідній кімнаті БК Залізничників.

На початку 1994 року Гадюкіни знову збираються до купи, щоб записати кілька пісень, щоправда, без свого вокаліста Сергія Кузьмінського, який в той час проходив курс лікування від наркозалежності у Бельгії.

З 1996 року «гади» фатично згортають спільну діяльність, однак через 10 років повернулися на сцену, давши, зокрема, феєричний концерт у київському палаці спорту. Утім повернення не було довгим – 3 серпня 2009 року після важкої хвороби пішов із життя вокаліст Сергій Кузьминський. Однак він, як і його група назавжди залишилися легендою української музики.

Опубліковано

У Львові представили новий промоційний мультик про місто

У Львові представили новий промоційний мультик про місто, що заснований на презентованому навесні бренд-буці. Про це повідомляє прес-служба ЛМР.

«Формат анімації ми використали вперше, до цього ми знімали промоційні відео. На це надихнув наш оновлений бренд-бук. Ми знайшли одного з найкращих аніматорів у стилі стоп-моушн Романа Дзвонковського», – каже Світлана Норець, начальниця відділу промоції міста.

Незначні зміни в оновленому вигляді логотипу суттєво змінили правила оформлення промоційної продукції. У новій редакції бренд-буку є чіткі графічні вимоги щодо можливостей використання як промоційної емблеми «Львів відкритий для світу», так і нових елементів — піктограм. Вежі стали «стрункішими», тепер їх можна міняти місцями, варіювати місце розташування та збагачувати простір додатковими патернами. Саме можливість використовувати логотип в русі і надихнула на створення анімації.

Відео зробили з усіх патернів бренд-буку, які описують Львів: кавування, батяри, велорух, трамвай, музиканти, студенти, ІТ-спеціалісти, книголюби, туристи тощо.

Вартість виготовлення ролика – 49 тис. грн. Його україномовну та англомовну версії транслюватимуть в кінотеатрах Львова та у презентаціях на всеукраїнських та міжнародних заходах.

Нагадаємо, 22 березня під час засідання виконавчого комітету Львівської міської ради було затверджено нову редакцію бренд-буку міста, яка не змінювалася із 2012 року. Оновлений бренд-бук став більш пластичний та незалежний. За допомогою його елементів, можна створювати міську сувенірну та промоційну продукцію, приурочену різним святам та фестивалям.

Опубліковано

“А ви точно хор?”: як українські співаки із “Щедриком” польський кордон

Хористи співали, не відриваючись від надання паспортів на перевірку

Хор театру опери та балету з Харкова під час перетину кордону з Польщею виконав пісню “Щедрик”. Відео співу розмістила 11 червня у Facebook одна з учасниць хору Юля Балабанова.

Сталося це під час проходження хором паспортного контролю на ПП “Краковець”, через який співаки заїжджали в ЄС. “А ви точно хор?”, – спитали прикордонники. – “Зараз доведемо”, – сказали наші співаки і взялися доводити.

Диригент став до роботи просто посеред приміщення, хористи співали, не відриваючись від надання паспортів на перевірку. Польські прикордонники знімали дійство на телефони й аплодувати, не відриваючись від роботи. Наші хористи, у співочому режимі, пройшли контроль, після чого автобусом попрямували в Бельгію для участі у фестивалі.

Як то було дивіться у відео

Опубліковано

Вакарчук у Києві презентував нову пісню про Україну

Гурт “Океан Ельзи” презентував у Києві нову пісню про Україну. Презентація відбулася після з’їзду партії “Голос”.

Так, гурт “Океан Ельзи” дала безкоштовний концерт на Старокиївській горі біля Історичного музею, в рамках якого і була виконана пісня.

“Цю пісню я придумав декілька тижнів тому, а заспівав у студії буквально вчора, в цей весь буремний час. І найближчими днями вийде ця пісня публічно. Це дуже дорога мені пісня про Україну, яка хотілося б щоб вам запам’яталася і слова якої дуже надихатимуть мене протягом всієї виборчої кампанії, а можливо, й протягом всього нашого життя”, – зазначив Вакарчук.

Нова пісня називається “Човен”.

Святослав Вакарчук завершив концерт словами: “Ми йдемо вперед і покажемо, що Україна може стати країною вільних і гідних людей”. Після цього присутні заспівали гімн України.

Опубліковано

10 найцікавіших українських кліпів весни

Неочікуваний дует, вибухові дебюти та багато фолку. Кліпи, якими порадували українські музиканти цієї весни

Еспресо.TV подивилось усі українські прем’єри весни (яких, на радість, виявилось чимало) і пропонує до уваги 10 найцікавіших робіт, які цікаво не лише слухати, але й дивитись.

“СКАЙ” – “Захотів” (WONDERWALL)

У 33-ю річницю трагедії на Чорнобильській АЕС рок-гурт “СКАЙ” випустив фільм-кліп, що відтворює картину загиблого міста без страху або паніки. Режисер Олександр Денисенко зняв 7-хвилинну короткометражку про втрати, які є наслідком Чорнобиля навіть через багато років після аварії. А Олег Собчук спеціально написав для WONDERWALL музику.

У центрі сюжету – історія молодого киянина, який страждає через втрату коханої, яка померла від ураження радіацією через роки після трагедії на ЧАЕС. Почуваючись загубленим і самотнім серед натовпу техно-рейву в Києві, Олег шукає втечі від реальності. Він зустрічає таємничу дівчину на ім’я Саша і тікає з міста на товарняку.

Подорож приводить Олега в Чорнобильську зону відчуження. Тут він досліджує пост-апокаліптичний світ і стикається віч-на-віч зі смертю, шукаючи відповіді на важкі питання, що точать його зсередини.

Відеоробота вже отримала 13 нагород та була представлена на 35 кінофестивалях, зокрема в США, Канаді, Великій Британії, Австралії, Польщі, Португалії, Франції, Ізраїлі, Німеччині, Румунії, Австрії.

“Бумбокс” і Тіна Кароль – “Безодня”

https://www.youtube.com/watch?v=DZFetvNNg-E

Несподіванкою стала спільна робота гурту “Бумбокс” та Тіни Кароль. Жанрово різні музиканти вдало доповнили одне одного. Ідею дуету запропонував фронтмен “Бумбоксу” Андрій Хливнюк. Він же виступив автором музики та слів композиції “Безодня”. Для Тіни Кароль це перший дует в її кар’єрі.

Відео, як і сама пісня, вийшло доволі ліричним та чуттєвим. Як зазначив Андрій Хливнюк, Тіна Кароль змогла надати пісні саме те тембральне та емоційне забарвлення, яке він хотів.

Режисером кліпу став Станіслав Гуренко. Пісня увійде до майбутнього альбому “Бумбоксу” “Таємний код: Рубікон”.

Джамала – Solo

У лютому Джамала представила пісню, над створенням якої працювали три американські сонграйтера на чолі з номінантом на Греммі – саундпродюсером та композитором Браяном Тоддом. Композиція стала доволі успішною, увійшовши в топ-10 двох британських чартів: Upfront Club 30 та Commercial Pop Top 30.

Наприкінці травня Джамала представила відео на пісню Solo. Режисером стала Анна Бурячкова, яка знімала кліпи для “Океану Ельзи”, Pianoбой, гурту “Друга ріка”.

Для відео Джамали побудували скляний куб. Він символізує кришталевий замок, в якому людина ховається від реальності та інших людей.

Jerry Heil – “Охрана_отмєна”

Яна Шемаєва, більш відома як Jerry Heil, буквально розірвала мережу своєю дебютною піснею. До того, протягом 8-ми років вона записувала кавери, вела свій відеоблог, брала участь у “Х-факторі”. Її перший авторський трек “Охрана_отмєна” одразу став вірусним та зробив ім’я Jerry Heil впізнаваним.

Пропустить через 15
Відео на композицію менше, ніж за 2 місяці, зібрало понад 4 млн переглядів. Іронічний текст з уже готовими мемами, сучасне звучання, мелодія, яку легко запам’ятати, та чарівний вокал – і твою пісню всі наспівують та записують кавери вже на неї.

Амбіційна молода виконавиця планує цієї осені випустити альбом та дати концерт в київському Atlas.

Жадана і Собаки – “Тьолка барабанщика”

Харківський ска-панк-гурт Жадан і Собаки оригінально привітали випускників, випустивши кліп на пісню з майбутнього студійного альбому “Мальви”

У кліпі багато іронії, дівчат, що цілуються, та якісної музики. Автором сценарію кліпу став сам Сергій Жадан, а головну роль зіграла Євгенія Муц, яка знялась у фільмі “Дике Поле” за романом “Ворошиловград”. Окрім них, у відео також взяли участь слухачки групи, яких запросили через соціальні мережі.

Христина Соловій – “Про весну”

Кліп на свою авторську пісню представила молода співачка Христина Соловій. Відео, режисером якого виступив Юрій Двіжон, знімали на території архіву-музею літератури і мистецтва України, де жили і творили українські літератори, композитори та художники. В одному з будинків Андрій Малишко написав свою “Пісню про рушник” (“Рідна мати моя”).

У кліпі намагались відтворити атмосферу 20-річної давнини. Старенька радіола, гіпсові бюсти Тараса Шевченка і Лесі Українки, смарагдовий п’ятдесятитомник Івана Франка і друкарська машинка, а за вікном – весняні сади з квітучими плодовими деревами. Здається, команді вдалося втілити задум.

Pianoбой і Shy – “Цілуй мене”

Pianoбой та молода переселенка з Донецька Саша Карягіна, яка виступає під псевдонімом Shy, записали спільну пісню “Цілуй мене”. Приспів схожий на пропаганду здорового способу життя: “Нащо ти куриш, цілуй мене”. Але, насправді, він натякає на швидкоплинність життя, яке ми постійно відкладаємо на потім, гаючи дорогоцінний час.

Різнобарвне яскраве відео для Pianoбой і Shy зняв, як і для Христини Соловій, Юрій Двіжон. Його ідея в тому, що свою людину ти завжди впізнаєш у натовпі: вона здаватиметься знайомою, рідною, не схожою на інших.

alyona alyona – “Пушка”

Про alyona alyona вперше почули у 2018 році, але вона вже встигла стати сенсацією українського репу. The New York Times навіть вніс її до рейтингу найцікавіших виконавців Європи.

Колишня завідувачка дитсадка на Київщині alyona alyona вже випустила свій дебютний альбом “Пушка”. У квітні вона презентувала кліп на головну пісню альбому.

ДахаБраха – “Пливе човен”

Український етно-гурт “ДахаБраха”, який має велику популярність за кордоном, встигає співпрацювати і з українськими митцями. Так, цієї весни вони випустили композицію, що стала саундтреком до фільму Романа Бондарчука “Вулкан”.

ДахаБраха переосмислили народну пісню та надали їй сучасного звучання. У кліпі, де кадри з фільму чегуються з кадрами в павільйоні, митці спробували відтворити атмосферу зниклих свiтiв та пошуків давно загубленого щастя.

Motanka – “Верба”

Це перший кліп українського метал-гурту. У своїх піснях луцькі музиканти поєднують народні мотиви, важку музику та сучасну електроніку.

У дебютному кліпі Motanka вдало поєднали старослов’янські образи, містичні ритуали, важкий метал та етнічні інструменти. Прем’єра відбулася на австрійському лейблі Napalm Records, що спеціалізується на андеграундному хеві-металі. Композиція увійде до дебютного альбому “Мотанка”, який представлять у червні.

Опубліковано

Порошенко востаннє на посту президента звернувся до українців

Вчора, 19 травня, був останній день президентської каденції Петра Порошенка. Сьогодні, 20 травня, відбудеться інавгурація новообраного президента Володимира Зеленського.

За словами Порошенка, він і далі продовжить свій шлях у політиці, серед завдань: до 2023 року подати заявку на членство в Європейському Союзі та отримати План дій щодо членства в НАТО.

Президент України Петро Порошенко в останній день своєї президентської каденції записав звернення до українців. Відповідне звернення опубліковане на сайті Глави держави.

Порошенко подякував за честь працювати 5 років на чолі країни. Та поділився досягненнями за ці роки. Зокрема зазначив, що країна не лише вижила, а й стала кращою, ніж 2014-го. Додав, що найприкрішим для нього є те, що не вдалося встановити мир і відновити територіальну цілісність. Та вкотре зазначив, що залишаючи посаду Президента, він не йде з політики.

Далі повний текст звернення Президента:

“Дорогі співвітчизники!

Зміна влади – ознака нашої приналежності до європейської цивілізації. Демократію ми зберегли навіть в умовах російської агресії. Завтра влада переходить до нового Президента, якого ви обрали на чесних і вільних виборах.

Перш за все хотів би подякувати великому українському народу за велику честь працювати протягом п’яти років на чолі великої країни. Країни, яка вразила увесь світ силою національного духу, вразила гідністю, вразила стійкістю та свободолюбством.

Особливо хотів би вклонитися захисникам України за право, можливість і честь бути Верховним Головнокомандувачем.

Зараз, коли ще не остаточно вщухли розбурхані виборчою кампанією пристрасті, важко розраховувати на об’єктивну оцінку шляху, який ми подолали від дві тисячі чотирнадцятого. Час усе розставить по своїх місцях. Рано чи пізно він відділить грішне від праведного, зерна від полови і правду від брехні.

Країна не просто вижила. Вона сьогодні у кращому стані, ніж п’ять років тому, і про це свідчать основні статистичні показники. Добитися цього вдалося лише спільними зусиллями, завдяки підтримці активної частини суспільства і розумінню більшості.

Україну ми зберегли, “Новоросію” – поховали. Агресора, значно сильнішого за нас – зупинили. Створили армію, яка стала однією із найсильніших на континенті. Спираючись на міжнародну проукраїнську коаліцію вона надійно тримає оборону на Сході.

Ми виграли дипломатичну битву за ратифікацію Угоди про асоціацію і переорієнтували економіку на Євросоюз. Товарообіг між Україною та ЄС зріс більше ніж удвічі. І взагалі ніколи ми не були настільки близькими з НАТО та Євросоюзом. В тому числі і завдяки безвізу, який діє з 11 червня 2017 року.

Паралельно з рухом до Європи ми зміцнювали і нашу українську ідентичність. Це і власна політика історичної пам’яті, і декомунізація. Це і Томос, який ми отримали на початку року. Це і закон про українську мову, щойно мною підписаний.

Звичайно, є такі сфери, де успіхи куди скромніші. І навіть в короткій розмові на це варто звернути увагу, бо це чесна розмова. Найприкрішим для мене є те, що не вдалося встановити мир і відновити територіальну цілісність України. Із дуже великим запізненням розпочали відновлювати рівень життя після економічної кризи, спричиненої російською агресією.

Принагідно ще раз перепрошую у всіх, чиїх надій не справдив; для кого реформи виявилися особливо болісними; хто за ці роки, зустрівшись з неправдою, не знайшов справедливості. Вже пояснював: навіть якщо й вірити в те, що Президент може все, він не може все одразу.

Володимиру Зеленському бажаю успішного президентства. Ще місяць тому ми були затятими опонентами на виборах. Але вже завтра, так сталося, він буде Президентом моєї рідної країни. Країни, яку люблю і в чиє європейське майбутнє непохитно вірю. То ж хай Господь Україну береже, а її новому очільнику – допомагає в роботі.

Мене, звичайно, тривожить те, що позитивні зміни, там де вони є, ще не стали незворотними. Тому, виходячи з офісу Президента, не можу піти із політики. Залишаюся в ній не заради якоїсь посади. Врешті-решт, найвищу й найпочеснішу з них я вже обіймав і вище рухатися нема куди.

Мій обов’язок – спираючись на підтримку громадськості, захистити вже здобуте у державному будівництві… Нікому не дозволити ані звернути з курсу на членство в Євросоюзі та НАТО, ані тишком-нишком спустити його на гальмах.

Ритуальних проєвропейських та євроатлантичних декларацій замало. Потрібна повсякденна важка праця, яку моя команда й робила протягом п’яти років. Це те, чого як громадянин вимагатиму від нової влади, і в чому готовий підставити їй плече. Рівно як і не давати спуску у разі відхилення від вивіреного курсу. Будь-які спроби, – різки чи повзучі, явні чи приховані, – повернути країну у сферу російського впливу отримають рішучу відсіч.

Стратегічна мета, яку я проголосив під час передвиборчої кампанії, залишається в силі – до 2023 року подати заявку на членство в Європейському Союзі та отримати План дій щодо членства в НАТО. Лише це гарантує незалежність країни та безпеку кожного з нас. Досягнення такої мети – завдання кожного відповідального громадянина. Моє – в тому числі.

Я вірю в успіх нашої країни і в її європейське майбутнє.

Дякую вам, дорогі українці! Слава Україні!”.

Опубліковано

Чуттєва Христина Соловій випустила новий кліп, сповнений весняної краси

Сьогодні, 15 травня, зірка Голосу країни Христина Соловій потішила прихильників новою відеороботою. Співачка випустила кліп на пісню Про весну, що ввійшла до її альбому Любий друг, пише 1plus1.ua.

Хоча зірка зізнається, що в реальному житті не є романтичною натурою, новий кліп вийшов напрочуд романтичним та ніжним.

Зйомки проходили на території архіву-музею літератури і мистецтва України, де жили і творили українські літератори, композитори та художники. В одному з будинків Андрій Малишко написав Пісню про рушник (Рідна мати моя), текст якого зараз є однією з найвідоміших українських пісень.

«Стиль інтер’єру кімнат і атмосфера періоду літературного соцреалізму нагадують мені бабусин будинок у Дрогобичі.

Старенька радіола, гіпсові бюсти Тараса Шевченка і Лесі Українки, смарагдовий п’ятдесятитомник Івана Франка і друкарська машинка, а за вікном — весняні сади з квітучими плодовими деревами. Багато з цих предметів люди мого покоління пам‘ятають із дитинства. Мені б хотілось, аби вони зазирнули до кімнат своєї пам’яті і пригадали ці картини, відчули атмосферу того часу.

Музей Ванди Василевської ніби переніс мене на 20 років назад. У дитинстві саме бабуся навчила мене веснянок і гаївок. Одна із яких — Подоляночка, що відтворюється у відео», — поділилася Христина.

«Христина Соловій – казкова героїня нової української музики, здається створена з чистого ефіру. Проте з 20-річної дівчини-дитини, яку я побачив колись у кліпі Тримай, вона перетворилась на інтелігентну та сексуальну молоду леді, загадкову інженю.

Христина створює сучасну чуттєву музику, але міцно тримається своїх принципів та коріння, а тексти її пісень особисто мене торкаються глибоко й чесно. Було цікаво реалізувати відеозамальовку на тему її дитячих спогадів Про весну», — говрить режисер кліпу DVIZHON

Опубліковано

Італійський співак Альфонсо Олівер виконав пісню Скрябіна “Мам” італійською мовою (відео)

У мережі набирає популярності музичне відео, у якому італійський співак Альфонсо Олівер  переспівав пісню Скрябіна “мам” італійською мовою.

“Дуже чуттєво” – відкликаються про роботу інтернет користувачі.

Опубліковано

“Мамі”: американський співак зняв кліп на україномовну пісню

Екранізована пісня про те, що ми повинні частіше говорити своїм матерям добрі і теплі слова, – пише РБК-Україна

Американський співак і актор Алекс Громаковский (Alex Hramakouski) в День української мови та писемності випустив кліп на пісню “Мамі”, яка була презентована в жовтні.

“Ця пісня присвячена усім матерям. У ній йдеться про те, як син (на прикладі своєї матері) намагається тонко відчути весь їхній внутрішній світ і природу; зануритися в глибину їхніх думок, почуттів, переживань і бажань… І, звісно, про те, що ми повинні частіше говорити своїм матерям добрі і теплі слова”, – коментує Громаковский.

Зазначимо, що відеоряд на пісню був знятий ще в 2015 році режисерами Андрієм Лагутіним і Катериною Лаковою в рамках проведення фестивалю молодих кінематографістів “Кіно-Драйв”.

Додамо, що вивчити українську Алекса спонукали любов до нашої країни і дружина-українка. Вона й допомагала освоювати артисту мову. Зі своїми україномовними піснями артист уже встиг виступити на багатьох фестивалях у США. А нещодавно його голос мали можливість почути відвідувачі концерту гурту СКАЙ. Під час виступу українських рокерів відбувся імпровізований перформанс за участю Алекса та Олега Собчука.