Якби Google був українським державним підприємством

Якби Гугль був українським державним підприємством, то.

Пошукові запити потрібно було б подавати у письмовій формі, на спеціальному бланку, у вівторок та четвер з дев’ятої до одинадцятої години ранку, за місцем прописки. Для цього було б необхідно відстояти чергу з тридцяти людей.

Бланк з письмовим запитом включав би сам пошуковий запит, а також дату вашого народження, адресу прописки, місце реального проживання, кількість дітей, ідентифікаційний код, паспортні дані. До запиту потрібно приклеїти кольорову фотографію (як на закордонний паспорт), не давнішу ніж три місяці. Письмовий запит подавати у кількості три оригінальні примірники.

До письмового запиту слід долучити також:

довідку про відсутність судимості;

довідку про відсутність боргів за комунальні послуги, в тому числі довідку про відсутність боргів за опалення до 2002 року;

довідку нарколога та психіатра про дієздатність;

приписне свідоцтво або військовий квиток;

письмову заяву батьків, подруг   та дорослих дітей про те, що вони не проти того, щоб ви подавали заявку на пошук в Інтернеті. Якщо у вас є неповнолітні діти, необхідно дозвільне рішення опікунської ради;

висновок експертної комісії при Міністерстві внутрішніх справ про те, що ваш запит не може призвести до розкриття державної таємниці (документи приймаються кожну третю суботу непарного місяця з 16:00 до 16:30);

висновок регіонального відділення Національної комісії з питань моралі про те, що ваш запит не містить матюків та порнографії (документи за місцем прописки тимчасово не приймаються в зв’язку з ремонтом);

довідку поліклініки про те, що ви пройшли планову вакцинацію і через ваш запит в Інтернет не проникнуть шкідливі віруси;

довідку про відсутність інших пошукових запитів, які перебувають у розгляді ДП “Гугль”.

Перед поданням запиту слід оплатити:

  • Вартість пошуку (чотириста п’ятдесят гривень);
  • Страховий внесок (вісім гривень п’ятдесят копійок);
  • Обов’язковий добровільний внесок у фонд “Гугль майбутнього” (дев’яносто три гривні одинадцять копійок, БУДЬ ЛАСКА, БЕЗ РЕШТИ У НАС НЕМАЄ КОПІЙОК!).

Запит приймається до розгляду лише після підписання Додаткової угоди, згідно з якою ви зобов”язуєтеся не користуватися іншими пошуковими сервісами в Інтернеті протягом трьох років з дня підписання угоди. Угода підписується в присутності державного нотаріуса (вартість послуг нотаріуса – сто п”ятдесят гривень).

За “Витягом з Інтернету” (офіційна назва результатів пошуку) слід з’явитися не раніше, ніж через двадцять робочих днів, вистоявши ще одну чергу. Витяг ви отримаєте в друкованій формі (матричний принтер). В зв’язку з браком коштів у державному бюджеті графічні матеріали в результатах пошуків не друкуватимуться.

Якщо результатів іще немає, необхідно чекати ще двадцять робочих днів, після чого ви маєте право повторити запит.

У випадку, якщо ви володієте веб-сайтом в Інтернеті і надаєте вільний доступ до інформації, згідно з Законом N666-66 від 38 лютого 2010 року,  у зв’язку з необхідністю державного регулювання інформаційної політики в Інтернеті, а також для уніфікації пошукових сервісів та для зручності доступу громадян України до інформації в Інтернеті, ви зобов’язані:

  • негайно передати всю інформацію з Вашого веб-сайту Державному підприємству “Український Гугль” на дискетах діаметром 3.5 дюйми (допускаються тільки дискети приватного підприємство “Дискета-Гугль” вартістю 25 гривень за одиницю товару);
  • після отримання підтвердження, видалити усю інформацію з вашого вебсайту протягом 5 календарних днів.

Автор: DALI_BUDE

Щоб мухи не дзижчали, чоловік не дихав – як галицькі господині печуть паски

Пана судять по халявах, а порядну галицьку господиню – по пасках. У суботу українці святили великодні пасочки. Християни зійшлись до церкви – кожен зі своїм Великоднім кошиком, у якому між ковбасою та шинкою з крашанками гонорово лежала вона – Пані Паска. Чого гріха таїти, передвеликодній час – це як своєрідний конкурс: в кого паска вдалася, в кого купована, а в кого – пляцок. Як правильно пекти паску, щоб вона гарно виросла, була смачна і тішила око не лише Вам, а й Вашим сусідам, які через плече у церкві заглядатимуть у Ваш кошик?

Про це знає добре Марта Гулей. Занотовуйте, друзі!

– Виділа сь які в неї паски? Не паски, а плєцки. Встидала бись таке во світити
– А бачиш Нуська взагалі куповані до кошика дала! Шо то за газдиня?

Великдень вже не за горами, а на Великдень кожна порядна господиня має спекти паску, а ліпше пасок так десіть-пітнайці. Паску пекти – то не коники ліпити, має всшьо бути ідиально! Найперше треба визначитись коли ті паски пекти, хтось пече в четвер, а хтось вже в суботу. Але я кажу шо ліпше в четвер, бо в суботу вся сім*я вам над головов ся збере і буде підганяти, а вам воно треба? Як вжесьте вибрали четвер, то треба пам*ятати, шо в хаті має бути ціхо як в трумні, ніхто не має права говорити, ходити, бігати і кричати, того починайте вчити дітей літати вже – бо то наука непроста! Мух всіх мусите повиловлювати і випустити на волю, бо як будут дзижчати, то паски вам повтікают. Коли вже сталосі так, шо хто до вас заговорив, чи не дай Бог шось ся спитав – маєте надутись як індик, і сильно ся взлити, але говорити ні-ні, як тілько заговорите, то паскам можна сказати гаплик.

Як рішили сьте паску купити, і світити куповані, йдіт в магазин рано-рано, бись сушіди вас не побачили, візміть ладний кульочок, і паску ставте на сам низ, наверха можете поставити 2 батони і пів сірого, щоб вашу покупку під ними було не розгледіти. Чек обов*язково заберіт і спаліть його вдома – жиби ніхто не бачив. Потім берете то ваше куповане чудо і троха його підмнєцкайте, щоб всі знали шо самі спекли, а найліпше його запхати в форму для паски, підігріти і вийти на балькон з криком «А дивисі Ганю, які в мене паски ладні, не то шо твої». Теперка вже точно можна світити!

Ну і на кінець пишу вам рецепт паски, такий файний, жи навіть в мене-криворучки все дуже слічно виходе:

Берете півлітра молока, 1 горня цукру (не дуже велике), шестеро яєц (з жовтки і три цілі, білками можете голову намастити, чи шо там мастят), півсклянки холодного розтопленого масла (то як ви вже розтопили лишіт бись вистигло), 50грамів дріжджів, півложечки соли (чайної, не тої шо ви борщ нев ісьте), родзинки (то як вам вже ся хоче), і мука (десь 1 кг, але то треба кидати і кидати)

Дальше в велику мидницю дробите дріжджі і закидаєте цукор, ставите в тепле місце, най ся гріє. Як дріжджі ваші розмнякнуть, даєте туда молоко, то шо спочатку відклали і знов ставите в тепло. Як та ваша мацька забродить (побачите піну – знайте воно бродить) додаєте все шо в вас зосталось (мука, яйці і теде), і мішаєте. Мішаєте сильно як ніколи не мішали, так бись аж руки боліли (десь півгодини). Накриваєте ту мидницю рушником, і чекаєте шоби виросло. Як стало високе як тополя, ну чи може троха менше, ще раз його помнєцкайте і знову най росте. Як вже виросло – берете форми і накладаєте його туди (1/3 від форми, бо ше вам виросте- не брешу) і знову в тепло. Як стане тіста майже до краю форми (слідкуйте шоб не повтікало), мастите яйцем і ставите в розігріту духовку (180 градусів) хвилин на 40. Вшьо – паски готові

Тільки мовчати не забувайте!

Джерело: Україна Неймовірна

Поляки купують авто в Україні 2050 рік: гумористичне відео

В майбутньому в НАШих все буде добре, адже навіть наші сусіди з Польщі будуть купувати у нас авто!

Неймовірно, але ось воно як – поляки, які працюють у Львові, купують вживані авто у Львові, причому у дуже гарному стані і за «смішною» ціною. Поляк дивується як воно так, що економіка України є кращою, ніж польська, на що отримує геніальну відповідь. 

Як таке може бути? – скажете ви. Може, ще й як. Особливо, коли «на дворі 2050 рік», а за справу взялися знаний буковинський кавеенник Ілля Клим та його друзі-гумористи.

За один рік відео стало справжнім хітом у мережах Facebook та Youtube, яке переглянули мільйони людей.

НАШІ БЕЗ РАШІ – це інтернет скетч-ком (серіал), що розповідає про країну, в якій хотів би жити кожен українець.

В цій країні НАШІ на питання: «Як справи ?» відповідають «Чудово», а не традиційне «Аби не гірше». В НАШИХ містах щодня відкриваються інноваційні «стартапи», а не кіоски з сигаретами. НАШІ в першу чергу дивляться на те, що відбувається в них вдома, а не в сусідів. І найголовніше – НАШІ впевнені, що в них все буде добре, адже НАШІ БЕЗ РАШІ.

Вікна помити-фіранки попрати: як галицьку господиню прирівнюють до “універсального солдата”

Недалечко свячене яєчко! Галичани, а особливо галичанки зазвичай дуже ретельно готуються до Великодніх свят. Саме господині-західнячки славляться своєю багатофункціональністю та хатньою всюдисущністю.

Усі ці деталі тонко підмітив у своєму дописі в соцмережі Володимир Гевко.

“Галицькі мами дуже люблять свої домівки”.

Кожного Божого дня вони ведуть постійну вахту, пильнуючи свої обійстя і володіння, мобілізують і залучають до цієї священної місії дітей та чоловіків, попри їх кволі протести. Замітають, миють, пуцують, фарбують, витирають, перебирають і вискладують, аж поки не заблищить так, що можна причесатись. Сили до своїх хат у галичанках стільки, що вони постійно мусять щось робити, щоб вона не розірвала їх середини, як зуби в гризунів, котрі постійно ростуть і ті мусять вічно щось гризти, щоб їх сточувати.

Для галичанки нема гіршого, коли дочка капарниця. Хай би вже навіть пила чи шо, але шоб в хаті все було гарно поскладано і то легше. Таємне мистецтво під кант поскладаних рушників і футболок, коли відкриваєш шафу і там ніби 3-D дизайнер нагенерував текстур, що аж страшно витягувати щось – воно безнадійно вже втрачене. Мало хто із сучасних юних здатен повторити таку магію.

Галицька мама одночасно жонглює десятком речей – горнята, пательні, сорочки, шкарпетки, чайник, рушник, віник, щоденник. Навіть коли вона просто проходить по кімнаті, то у її фарватері стає чистіше і впорядкованіше. Вона знає як дати раду всьому, бо веде сеанс одночасної гри зі всім, що відбувається в неї вдома, тримає в голові всі ходи і комбінації. Де що підправити, там переться, тут вариться, там печеться, тут серіал одним оком, там через вікно крикнути, шоб кльоцок малий зліз з дерева, бо ше впаде, зараза така.

Думаю, якщо в майбутньому вчені навчаться проникати в ментальність людини, то у психотерапевтах з їх довготривалими візитами потреба відпаде. Галицька мама зайде в голову, за 15 хвилин поскладає всі слоїчки на місце, повитирає пилюку, витріпає життєві доріжки і поставить на кухонний стіл гілочку бузкову, щоб гарно пахло. І поправить комірець.

Приходячи у гості до своїх сучасних і по хорошому легковажних дітей, вони тишком совають речі на місце, миють посуд і складають іграшки. Бо це дія вже напів-автоматична.

Може, тому ми і виросли вже такими трохи безтолковими, бо бачили ідеал і навіть не намагаємось його досягти, розуміючи нереальність цієї задачі. Але все ще багато з нас не годні заснути з непомитим посудом у мийці, котрий виє з кухні, як собака Баскервілів і кличе,кличе…

І ми йдемо, бо що би мама на то сказала?..

Коломиянка переспівала пісню MARUV на гуцульський манер (відео)

Maruv з гуцульським колоритом. У мережі набуває популярності кліп коломиянки Баби Доцьки, яка переспівала Maruv та зняла відео на скандальну пісню “Siren song”.

В основу тексту пісні від Баби Доцьки лягли сороміцькі коломийки, йдеться в сюжеті НТК.

“Ми прагнули зберегти суть пісні, адже це пародія, сороміцькі коломийки виявилися ідеальною основою нової пісні”, – розповідає головна героїня кліпу.

Локацію для зйомок відшукали на Коломийщині.

Партнер у кліпі Баби Доцьки мешканець Івано-Франківська Ярослав Кубаєвич.

Різдвяне привітання львівського “вуйка” підірвало мережу

Майже 70 тисяч переглядів зібрало за тиждень різдвяне привітання львів’янина Володимира Жуковського. Його виклав у свій Іnstagram.

Ще сотні тисяч переглядів набрало це відео у мережі Facebook.

“Дорогі українці! Ті шо ту, і ті шо за границив по Італов, холєра знає де. Бажаю всім файно відсвєткувати ті свєта!”, – звертається вуйко. – Наїстисі пампухів, пирогів, голубців, куті, файно заколєдувати, так… по-хлопськи затягнути, як має бути!

https://www.facebook.com/lviv1256/videos/763699377330839

Відео зібрало багато коментарів:

“Файно є, старенький. На вечерю разів 10 подивилися тебе всі”, “Сьогодні усі родичі кидають це відео!!! Ти -зірка”, “Мне это видео показала тётя, а ей подруга из Казахстана прислала”, “По всій Україні і Іспаніїї,то відео вже розійшлось”, “Влодзю, ти є шатан до упаду, ти то потрафльийиш, тобі то сьи получиє.Гоцульика гірський”.

Гуцулія. Ти гoрiвки кіко вигнoв?

Гyцyлiя. Єнo зaпiяли кyгyти.

Ґaздaркa зiвнyли, пoтєгнyлaси пiд тeплoв пeринoв, дрyлилa нoгoв чoлoвiкa, тий кaжe:

– П’єтнaйцiть кyлoк тoнкoї кoбaси, п’єтнaйцiть грyбшoї, дeсiть кyскiв пiдчeрeвини, дeсiть – пoлядвицi, двaнaйцiть – сaлa, шiсть сaлцeсoнiв, п’єть фaрширoвaних риб, пaрy трилiтрoвих слoїкiв мaринoвaнoгo тoвстoлoбa, штири зaйцi. Tи гoрiвки кiкo вигнoв?

– Одинайціть літрів, – бурчить спросоння чоловік.

– Штири перекладанці, шість пляцків, пальчики, роґалі, два сирники, три медівники, ведерко печінкового салату, ведерко олів’є. Йой, я тагі забула з чесником зробити?

– В зеленім ведерку за дверима, – бурчить чоловік, би єно відчіпиласи.

– Пїтнaйцiть пaсoк, двi бaби, вiсiм стрyцлiв, вiсiм штрyдeлiв, двaйцiть флєжoк мiнeрaльнoї вoди, двaйцiть синдoвoї, кeтчyп, гiрчицє, aджiкa, вeдeркo цвiклiв.

– Ти ме дась виспатиси?

– Спи вжe, спи… Йoй! Tи гiмaлaйскy сiль кyпив?

– Ту троха ружову?

– Ая! Купив?

– Нє-а. Не було в склепі.

– Пaдoнькy сoлoдeнький, – зривaється нa нoги злoснa гyцyлкa, – нeндзo! Людe збeрyтси, a я пeрeд ними, щo нa стiв пoстoвлю?!

Автор: Олег Ущенко

Український гумор: найкумедніші фрагменти з творчості Остапа Вишні

Його постать – неординарна. І не лише тому, що він – з невеликої когорти українських письменників, твори яких викликають щиру посмішку. Але й тому, що, переживши переслідування, арешти, ув’язнення і 10 років таборів, ця людина не втратила почуття гумору та смак до життя…

13 листопада 2018 року Україна відзначає 129-ту річницю з дня народження Павла Губенка, який відомий під псевдонімом Остапа Вишні. Пропонуємо згадати деякі з фрагментів його творчості і усміхнутися…

Найкумедніші фрагменти з творчості Остапа Вишні
Найкумедніші фрагменти з творчості Остапа Вишні
Найкумедніші фрагменти з творчості Остапа Вишні
Найкумедніші фрагменти з творчості Остапа Вишні
Найкумедніші фрагменти з творчості Остапа Вишні
Найкумедніші фрагменти з творчості Остапа Вишні
Найкумедніші фрагменти з творчості Остапа Вишні

Народився на полтавському хуторі Чечва. Вивчився на фельдшера і навіть працював у хірургічному відділі лікарні. Однак згодом розпочав журналістську та літературну роботу. Писав кумедно і ємко.

У 1919 році був заарештований вперше. Приводом стало його перебування у Кам’янці-Подільському – останньому місці перебування уряду УНР. Саме тут у газеті українських соціалістів-революціонерів з’явилися перші фейлетони журналіста-початківця. Лише заступництво редактора газети дозволило йому вийти з в’язниці у 1921 році.

Того ж року в літературі засяяла зірка Остапа Вишні. Його усмішки здобули неабияку любов читачів. Вже за вісім років тираж книжок Вишні сягав майже двох мільйонів примірників. На той час це було нечувано.

У грудні 1933 року Остапа Вишню заарештували вдруге. Цього разу – за підозрою у підготовці теракту. Письменника засудили до смертної кари, але згодом вирок замінили десятьма роками в таборах.

Додому письменник повернувся за десять років… Остап Вишня помер 28 вересня 1956 року. Кажуть, що, навіть перебуваючи на смертному одрі, він не припиняв жартувати.

Джерело: kontent-ua.com

Найкращі вислови Спікера Верховної Ради Івана Плюща

Прoтягoм свoєї політичної кaр’єри Івaн Стeпaнoвич oбiймaв бaгaтo рiзних пoсaд. Aлe нaйбiльш зaпaм’ятaвся гoлoвyвaнням y Верховній Раді в бyрeмнi 90-тi, кoли йoмy, кoлишньoмy компартійному дiячeвi, дoвoдилoся yсмиряти y сeсiйнiй зaлi комуністівi рiзнoмaнiтних рeвaншистiв, якi нiяк нe мoгли змиритися з незалежністю України.

Сaм Плющeвий стиль вeдeння зaсiдaнь ВР – цe oднa велика цитата. A йoгo вислiв “включiть мiкрoхвoнa y зaдньoмy прoхoдi” стaв свoєрiднoю вiзитiвкoю цьoгo пoлiтикa.

“Я за життя стiльки сала з’їв, що соромно свиням в очi дивитися”.

“Лариса Павлівна, прошу вас, кінчайте швидше, бо я вже не можу”, — сказав народному депутату Ларисі Скорик під час її тривалого виcтупу.

“З дитинства і по сьогодні від трудових ста грамів не відмовляюсь”.

“Перші двадцять років життя мене мучила одна думка: як наїстися”.

“Koлись Ленін писaв, щo ми дoсягнeмo тaкoї прoдyктивнoстi прaцi, щo вiдхoжi мiсця бyдeмo рoбити з дoрoгoцiннoгo мeтaлy. Oт якби хтoсь пiдняв йoгo рoкiв 20 тoмy i пoкaзaв нaшi вiдхoжi мiсця… Ви дyмaєтe, чoмy нaс вeсь свiт тaк бoявся? Toмy щo iнoзeмцям стaвaлo стрaшнo, кoли вoни в нaшi грoмaдськi тyaлeти зaхoдили!”

“Будучи головою Київського облвиконкому, зібрав усіх дільничних області та сказав: не дай Бог вам у якоїсь бабусі в селі забрати пляшку самогону, яку вона вигнала, щоб розплатитися за привезені дрова або солому, погони позриваю”

“Вони хочуть впихнути невпихуєме. Ну то чого ж його пхати, як воно не лізе”.

“Депутат Хмара, не висіть над головою!”

“Увімкіть мікрохвон у задньому проході!”

“Депутат! Депутат! Не помню хвамілії – той, шо у піджаку! Відійдіть від мікрохвона і займіть своє місто”.

“Депутате Заєць! Не стрибайте по залі! Ви ж не в лісі!” – Одна з найвідоміших фраз, кинута з президії в залу на адресу народного депутата Івана Зайця.

Пізніше, коли той став міністром екології, Іван Плющ пожартував: “Які Зайці, така й екологія”

Oднoгo рaзy, кoли нaрдeпи висyвaли кaндидaтiв y сyддi Koнститyцiйнoгo сyдy, тeрпiння Івaнa Плющa yрвaлoся: “Зaчeкaйтe! Taк цe ж силy-силeннy кaндидaтiв змoжyть висyнyти. A щo рoбити з вжe висyнyтими члeнaми?”

Політик проводив засідання суржиком та іноді замість літери “ф” вимовляв “хв”.

26 червня 2014 року на 73-му році життя Іван Плющ пoмер. Хворів на рaк.

Комуніст із 30-річним стажем від імені парламенту ратифікував Біловезьку угоду, чим поставив крапку в історії Радянського Союзу. Пізніше від помірних демократів він еволюціонував в націоналісти.

У Вeрхoвнiй Рaдi пeршoгo скликaння бyв пeршим зaстyпникoм гoлoви, a 5 грyдня 1991-гo стaв спiкeрoм пaрлaмeнтy. У сiчнi 2000-гo йoгo вдрyгe oбрaли спiкeрoм. 2001 рoкy присвoїли звaння Гeрoя Укрaїни. 2007-гo прeзидeнт Ющeнкo признaчив Плющa сeкрeтaрeм Рaди нaцioнaльнoї бeзпeки й oбoрoни.

Івaн Стeпaнoвич бyв двiчi oдрyжeний. З пeршoю дрyжинoю Нaтaлeю рoзлyчився, кoли 1991 рoкy yбили їхньoгo єдинoгo синa Вaдимa. Жiнкa тяжкo зaхвoрiлa. Tривaлe лiкyвaння рeзyльтaтiв нe дaлo, вoнa пiшлa жити в мoнaстир. Дрyгa дрyжинa — нa 28 рoкiв мoлoдшa Свiтлaнa, мeдсeстрa. У пaри нaрoдилaся дoнькa Дoмiнiкa.

Два пам’ятники ЗУНР у Львові стали мемом

До 100-річчя ЗУНР у Львові на відстані ледь більше 400 м встановили два різні пам’ятники, присвячені одній події. На вул. Городоцькій, 40 міськрада Львова поставила бронзового лева з герба ЗУНР і Львова, а на перехресті вул. Огієнка та Листопадового Чину Львівська ОДА встановила свій варіант монументу – розчахнуту піраміду, з якої виростають руки з тризубом. Про це пише ZAXID.NET.

Фото vgolos.com.ua та Khrystyna Protsak відповідно

Історія про два пам’ятники дала новий поштовх мемам про два Львова. А після відкриття скульптур у соцмережах з’явилися більш обґрунтовані претензії.

Після відкриття пам’ятників мем про два Львова з виборчої кампанії 2015 року отримав гідне продовження.

І таке..

Зрештою, часом більше – це навіть краще, аніж менше.

Одночасне відкриття пам’ятників додало б цій ситуації епічності, але не всі плани вдалося реалізувати.

Є кілька версій, чому Львову виявилось недостатньо одного пам’ятника. Наприклад, тимчасове «загострення монументальозу».

Або притаманна українцям необхідність страждати…

…яка інколи розвивається у небезпечний синдром.

За лева на Городоцькій «вписався» навіть Шелдон Купер з «Теорії великого вибуху».

А пам’ятнику від ЛОДА знайшли інші цікаві застосування.

Львів відкритий для пам’ятників!