Facebook оприлюднив масштабний редизайн соціальної мережі у 2019 році. Спочатку новий інтерфейс з’явився в мобільних додатках на iOS та Android у деяких користувачів, після чого, у веб-версії. Тепер в компанії розповіли, коли нарешті попрощаються зі старим дизайном.
Соціальна мережа Facebook у вересні перейде на новий дизайн. При цьому попередній дизайн стане недоступним для користувачів. Такі повідомлення вже отримали користувачі Facebook в Україні.
У повідомленні говориться, що блок новин стан стане ширшим і більш вираженим, додаток завантажуватиметься швидше, а для збереження зору компанія порадила перемкнутися на темний режим.
Також Facebook наголосила, що новий дизайн стане кращим, за попередній.
«Ми вдосконалили новий Facebook.com і раді, що кожен може спробувати новий дизайн. Перш ніж зробити класичний Facebook недоступним у вересні, ми сподіваємось, що ви дасте нам знати, як ми можемо продовжувати робити Facebook кращим для всіх “, – повідомили у прес-службі компанії.
Тим часом користувачі Facebook в Україні не дуже задоволені таким рішенням соцмережі. Багато хто з них виступає за збереження старого дизайну соцмережі.
Facebook почав тестувати новий дизайн на початку 2020 року. Спершу до нього отримала доступ невелика частина користувачів.
У березні новий дизайн став доступним для більшості користувачів. Коли користувач логінився в соцмережу, йому пропонували спробувати новий дизайн.
Від старого дизайну новий відрізняється тим, що сторіз винесли вгору, поле для створення нового поста розташоване під ними; з’явився темний фон, іконки розділів і подій стали більш яскравими і великими, зменшилась ширина стрічки Facebook.
Окремі ЗМІ пишуть, що це дуже потрібне оновлення після попереднього неспокійного вигляду, але цей крок все одно не зможе повернути колишніх користувачів Facebook, які за останні роки видалили свої сторінки з платформи.
Соцмережа Facebook раніше часто піддавалась критиці користувачами та веб-розробниками через свій нелогічний, складний та застарілий вигляд сайту.
Інформаційний ресурс Освіта.ua сформував традиційний щорічний рейтинг вишів Львова та Львівщини. Цей перелік створили на підставі консолідованого рейтингу вищих навчальних закладів України 2020 року.
Як вихідні дані для складання рейтингу закладів використали найбільш авторитетні серед експертів та ЗМІ національні рейтинги навчальних закладів України: «Топ-200 Україна» , Scopus та «Бал ЗНО на контракт» , кожен із яких використовує різні критерії оцінювання вищих навчальних закладів.
І таким чином вираховували “підсумковий” бал для кожного університету.
За цією системою, на першому місці опинився Львівський національний університет імені Івана Франка.
Одразу за ним – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького та Національний університет “Львівська політехніка”. У п’ятірку найкращих увійшли також Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького і Національний лісотехнічний університет України.
Топову десятку університетів Львова 2020 року закрили: Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Український католицький університет, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, Українська академія друкарства та Львівський державний університет фізичної культури ім. Івана Боберського.
Нагадаємо, Український католицький університет став найкращим приватним закладом вищої освіти України.
Три львівські університети потрапили у ТОП-10 найкращих вищих навчальних закладів України, ще чотири потрапили у рейтинг ТОП-100.
Пам’ятаєте ті казки, які ми слухали в далекому дитинстві, коли вболівали за лиса, який тікає від вовка, чи за все дідове сімейство, що тягне ріпку. Всі ці історії знову поруч!
«Казки дитинства» – це безкоштовна збірка народних та авторських казок в текстовому та аудіо форматах виключно українською мовою, яку створив українець із Мукачева. Цікаво, що цей телефонний додаток постійно оновлюється і наповнюється базою нових казок. Зараз він вміщає 184 казки, із них 82 — в аудіоформаті.
Аудіо та текстові казки повернуть теплі спогади та стануть повчальними розповідями чи найкращими колисковими для Ваших малят.
Ці казки не мають вікового обмеження, так як навіть найменший слухач буде зачарований голосами, що звучать в казках, або ж голосом своїх батьків, що самі з радістю проходять крізь прості і пізнавальні історії персонажів казок.
Аудіоказки можна програвати відразу в режимі онлайн через вбудований у додаток плеєр, або ж завантажити їх на свій пристрій та вмикати без доступу до інтернету в будь-який час. Кожна аудіоказка має текстовий формат, щоб Ви чи Ваша дитина могли самостійно її прочитати.
Якщо Ви не знайшли свою улюблену казку – напишіть авторам і вони обіцяють докласти всіх зусиль, щоб найближчим часом вона з’явилась в додатку.
«Додаток монетизувати не планую. Моя мета – популяризація української мови, українських казок», – розповів автор програми Андрій Антонов.
Уночі з 3 на 4 липня у міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги Львова вперше провели аж 3 унікальних операції: це трансплантацію серця та двох нирок.
Це вагомий прорив, адже за останні 15 років провели лише дві аналогічні операції в Ковельській районній лікарні Волинської області. Про це у Facebook написав головний лікар Олег Самчук.
Лікарі трансплантували донорські органи пацієнту з важкою хворобою серця та двом людям, у яких були відсутні обидві нирки.
“Донором став 58-річний львів’янин, який отримав несумісні з життям трaвми – це було падіння з висоти. Після марних спроб врятувати пацієнта наші спеціалісти констатували у чоловіка cмерть мозку, що є прямим показом до трансплантації, а його мама і сестра дали згоду на забір органів, аби ті подарували можливість жити іншим людям.
Серце отримав 57-річний житель Коростеня, якого п’ять років тому вразив інфаркт. Його серце втратило пружність і вже не могло качати кров. Іншого виходу, крім пересадження, чоловік не мав. Нирки отримали також чоловіки: один зі Львова, другий із Тернопільщини. Операції розпочалися після опівночі і тривали до восьмої ранку”, – розповів Олег Самчук.
“Трансплантація серця тривала близько семи годин, пройшла успішно, пацієнт уже розмовляє і перебуває при свідомості. Його життєві показники стабільні і загрози життю немає”, – зазначив у коментарі “Еспресо” хірург, завідувач першого хірургічного відділення лікарні Гнат Герич.
Наступного дня пацієнта з новим серцем у супроводі лікарів направили до львівського аеропорту, звідки вертольотом ДСНС доправили чоловіка до Києва за 2 години.
“У львівській лікарні це стало можливим через те, що розширили реанімаційне відділення і до нас потрапляють найважчі хворі з усієї Західної України. На жаль, найбільше з них помирають. Досі в нас не було законодавства, яке дозволяло відбирати з їх числа донорів для трансплантації. Зараз це стало можливим.
У чому особливість ситуації з донорами? У важких хворих бувають такі стани, коли настає cмерть головного мозку, але тіло й органи ще залишаються живими протягом певного часу, поки остаточно не припинить діяльність мозок. Це така перехідна межа, коли точно відомо, що людина вже не виживе, але її внутрішні органи ще не зaгинули. Цей стан має констатувати 10 лікарів. Наші лікарі пройшли спеціальне стажування і можуть оцінювати за допомогою спеціальної апаратури та своїх знань цей стан, коли людину можна визнати донором органів”, – заявив він.
Ця операція була проведена у співпраці з київськими колегами з Інституту серця, але й надалі проводитимуть операції із трансплантації серця.
“Але є такі вимоги, що лікарі мають провести певну кількість операцій з більш досвідченими колегами, переймаючи потрібні знання і навички. Нам потрібно здійснити ще декілька таких спільних операцій, і тоді вже зможемо проводити їх самостійно. Щодо нирок, то ми повністю автономні в цій діяльності”.
Найближчим львівські лікарі будуть готові до збільшення їхніх можливостей, а саме – зможуть розпочати операції з трансплантації легень і кінцівок.
“Трансплантологія в Україні перебуває на дуже низькому рівні, і ми фактично започатковуємо її. Відзначу, що провести трансплантацію з одного боку є порятунком пацієнта, а з іншого – це економія бюджетних грошей, які йдуть на дуже дорогий гемодіаліз, або допомогу в пересадці органів за кордоном. У нас дуже велика потреба у таких операціях. В Україні на черзі стоять, напевне, тисячі людей в очікування пересадки серця і десятки тисяч – пересадки нирок”, – прокоментував лікар Гнат Герич.
Самчук написав, що лікарі Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги проводили операцію по пересадці серця спільно з командою Інституту серця на чолі з Борисом Тодуровим.
А чи знали ви, що в самісінькому центрі Львова є робоча на сьогодні астрономічна обсерваторія? Розташована вона на даху будинку вул. Кирила і Мефодія, 8, де знаходиться фізичний факультет ЛНУ ім. І. Франка. Ірина Колодка із ЛКП «Бюро спадщини» з’ясувала як працює ця обсерваторія та як вивчали космічні об’єкти у нашому місті в різні часи.
Від гороскопів до науки
«Небесним явищам завжди надавали сакрального значення, бо людству властиво вважати, що у них розгадка сенсу земного буття. Тож ще задовго до появи перших класичних обсерваторій на території Європи, вагому силу у свідомості середньовічного жителя мали астрологічні прогнози і гороскопи. Львів та тогочасні вчені міста не були винятками у таких поглядах», – розповідав директор обсерваторії ЛНУ ім. І. Франка Богдан Новосядлий.
Ми і сьогодні можемо натрапити на передбачення французького астролога Мішеля Нострадамуса, адже він зробив передбачення на 2040 років вперед. Але у Нострадамуса був і відомий попередник – галичанин Юрій Котермак, або Дрогобич, який наприкінці XV ст. одним із перших східних слов’ян написав докторську дисертацію про зоряне небо.
Астрономічна обсерваторія є науково-дослідною установою Львівського національного університету імені Івана Франка
«Він займався астрономічними спостереженнями та астрологічними передбаченнями майбутнього, а також прогнозами погоди та затемнень. Передбачення погоди було важливим фактором, адже від неї залежав врожай. А затемнення, як відомо, завжди вважалося передвісником чогось лихого. І хоча ці уявлення були хибними, навіть такий низький рівень прогнозованості не втрачав своєї актуальності впродовж багатьох століть», – зазначає Богдан Новосядлий.
Перша львівська обсерваторія
Львівську астрономічну обсерваторію заснували єзуїти у 1771 році. Її облаштували відразу біля костелу єзуїтів, що тепер у самісінькому центрі Львова: вона була на міських мурах та слугувала входом (хвірткою) до міста, де зараз виїзд з площі Підкови на проспект Свободи. Вона мала вигляд двоповерхової восьмикутної вежі з пласким дахом.
В документі, що зберігається у Центральному історичному архіві, зазначається що: «Року 1771, дня 27 квітня, Єзуїтський колегіум, бажаючи збудувати у Львові астрономічну обсерваторію, домагався від міста дозволу зруйнувати стару хвіртку, а замість неї коштом колегіуму збудувати нову разом із астрономічною обсерваторією, на що магістрат Львова, з долученням королівської згоди, дав дозвіл, додавши таку умову, що коли ця обсерваторія стане непотрібною для навчальних цілей, повернути її місту».
Міський магістрат на спорудження обсерваторії єзуїтам дав місяць. Як виглядала споруда можна побачити на відомому макеті Львова Януша Вітвіцького.
Ця наукова установа у нашому місті за оснащенням не поступалася тогочасним європейським. Вивчення небесних об’єктів у Львові тоді було на тому ж рівні, що й колег у Берліні, Вільнюсі чи Відні. Науковців виховували у Львівському університеті, де спеціально запровадили окремий курс астрономії.
Час заснування астрономічної обсерваторії у Львові припав на період тріумфу класичної механіки, коли провідні науковці світу взялися за вивчення руху небесних тіл на основі законів Ньютона та принципу відносності Галілея.
«Ми знаємо, що у львівській обсерваторії проводили спостереження сонячного затемнення 1764 року. Ці результати вчених з нашого міста опубліковані у «Віденських астрономічних ефемеридах» за 1765 р. та протоколах Паризької академії наук за 1776 р. Вони вийшли у спеціальних збірках небесних координат Сонця, Місяця, планет та інших астрономічних об’єктів у послідовні моменти, наприклад, опівночі кожної доби. Для того часу це було вагомим досягненням», – додає директор обсерваторії ЛНУ ім. І. Франка.
Після приєднання Галичини до Австро-Угорської імперії у 1772 та заборони ордену єзуїтів у 1773 обсерваторію передали у власність міста. В той час виникла потреба у створенні точної карти Східної Галичини і Волині, тому на допомогу покликали астрономів. Імперський уряд призначає директором обсерваторії відомого астронома Йозефа Лісґаніґа, який перевозить сюди з Відня низку своїх інструментів для здійснення геодезичних вимірювань методами астрономічної тріангуляції. Власне, йому з соратниками належать перші карти Галичини і Волині, побудовані за допомогою найточніших на той час астрономо-геодезичних методів.
Першій львівській обсерваторії не вдалося довго проіснувати. У 1784 році почали говорити про необхідність зведення нової будівлі, адже з існуючої північно-східна частина неба була затулена вежею костелу єзуїтів, а проїзд карет створював значне дрижання інструментів, що псувало результати спостережень. Ймовірно, в цей же період стара будівля була знесена, а нова не збудована.
Дивовижно, проте у Львові досі є збережена раритетна астрономічна література XVIII – XIX ст. і навіть дзеркальний телескоп XVIII ст. системи Грегорі, який використовували у Львові вчені того часу! Вони зберігаються у Науковій бібліотеці та в музеї Університету.
Відродження досліджень у часи Австро-Угорської імперії
Відродження львівської обсерваторії відбулось аж через століття. У 1871 році у Львівській політехніці створено кафедру геодезії та сферичної астрономії, а згодом, у 19878 році, й астрономічну обсерваторію. З часом кафедра стала Інститутом геодезії, який сьогодні є провідним науковим центром в галузі наук про визначення форми і розмірів Землі, зображення земної поверхні на планах і картах, точних вимірювань на місцевості, які пов’язані з розв’язанням різних наукових і практичних завдань.
У 1897 році Львівський університет отримав від Міністерства у справах освіти дозвіл на відкриття кафедри астрономії та астрономічної обсерваторії. Марцін Ернст, який став першим директором відновленої обсерваторії університету і був ним аж до 1930 року, доклав багато зусиль до розвитку інструментарію обсерваторії та бібліотеки. Зокрема, він придбав телескоп-рефрактор Мерца-Зенднера з фотографічною камерою, який був встановлений на даховому майданчику навчального корпусу, що по вул. Кирила і Мефодія, 8, і слугував кільком поколінням вчених. А учениця Марціна Ернста, Олена Казімерчак-Полонська стала всесвітньо відомою дослідницею малих тіл Сонячної системи.
Телескоп-рефрактор Мерца-Зендтнера з фотографічною камерою, придбаний М. Ернстом у 1914 р. Біля телескопа Володимир Степанов (1913-1986 р.р.). Фото кінця 40-х – початку 50-х
З 1932 по 1945 рік директором обсерваторії був Евґеніуш Рибка, фахівець в галузі фотографічної фотометрії змінних зір, який переїхав до Львова з Варшави на пропозицію очолити обсерваторію після смерті Марціна Ернста. Тоді ж на даховому майданчику збудували три металеві павільйони для телескопів, які використовуються до цього часу.
Друга світова війна внесла свої корективи в роботу обсерваторії, але не зупинила її. Попри складнощі воєнного періоду вдалося зберегти обсерваторію як діючу структуру, про що свідчать записи в журналах спостережень, та кілька сот астрономічних фотопластинок з ділянками зоряного неба, що отримані в той час та зберігаються в склотеці обсерваторії.
Більше того, завдяки винахідливості та сміливості Евґеніуша Рибки вдалося зберегти практично весь астрономічний інструментарій від вивезення до Німеччини у 1944-му, коли фронт наближався зі сходу.
«Телескоп та інше найцінніше приладдя влада зобов’язала спакувати в спеціальні скрині та вивезти залізницею до Німеччини. В обсерваторії так і зробили: все розібрали, спакували, описали і… «на папері» відвезли, а насправді заховали в університетських підвалах. В умовах відступу німці вже не мали можливості перевірити», – розповідає Богдан Новосядлий.
Із центру Львова можна побачити Сатурн!
Після закінчення Другої світової війни до Львова за направленнями приїжджають як випускники університетів інших міст тодішнього СРСР, так і досвічені науковці. Обсерваторію спочатку очолює Олександр Сирокомський, пізніше Володимир Степанов, який започаткував у Львові дослідження Сонця, створив перший на теренах колишнього СРСР вертикальний сонячний телескоп із спектрографом подвійного відбивання.
Універсальний інструмент, придбаний М. Ернстом у 20-х роках. Біля телескопа Ярослав Капко (1907-1979 р.р.). Фото кінця 40-х – початку 50-х.
З початком космічної ери – запуском першого супутника у 1957 році, при обсерваторії створено станцію спостережень штучних супутників Землі, яка входила до всесоюзної мережі таких станцій. Цей новий напрям астрономічних спостережень захопив Олександра Логвиненка, який згодом очолив станцію та однойменний відділ Астрономічної обсерваторії. У наш час уже інше покоління астрономів продовжує спостереження інших супутників, іншими методами, іншими, сучасними приладами. Важливим напрямком тут є участь в програмах спостережень з визначення параметрів обертання Землі, служби часу та космічної безпеки Землі.
Тепер обсерваторія Франкового університету спостерігає за Сонцем, зорями і штучними супутниками Землі сучасними телескопами, що знаходяться на заміській станції спостережень у селищі Брюховичі, яка заснована у кінці 50-х минулого століття. Крім досліджень, пов’язаних із власними спостереженнями, науковці Астрономічної обсерваторії використовують дані астрофізичних спостережень, отриманих на різних телескопах світу і доступних через відкриті бази даних, займаються дослідженнями небесних об’єктів та Всесвіту як цілого теоретичними методами, числовими моделюваннями різноманітних процесів у космосі за допомогою сучасних комп’ютерів.
Металеві павільйони для астрокамери Цейса, аматорського рефрактора Цейса і рефрактора Мерца з астрокамерою (зліва направо) на даховому майданчику для спостережень по вул. Кирила і Мефодія, 8.
Але повернімося у центр міста. «З нашої обсерваторії на даху корпусу на вулиці Кирила і Мефодія у телескоп можна добре роздивитися Місяць, подвійні та кратні зорі, зоряні скупчення, туманності тощо. Але особливо красивий у телескоп Сатурн. Не дарма його вважають однією з найкрасивіших планет нашої Сонячної системи. Його кільця створюють дивовижне враження. Венеру зараз бачимо ввечері в західній частині небі неозброєним оком, вона яскраво виблискує в променях Сонця. В телескоп можна бачити її фази, подібні на місячні», – зазначає Богдан Новосядлий.
На новому зручному порталі можна знайти майже 60 готових автомобільних маршрутів різноманітними локаціями країни. За допомогою сайту Go Ukraine ви можете знайти найкращі маршрути Україною. Просто вкажіть місто, звідки ви плануєте розпочати вашу мандрівку, та оберіть регіон, куди ви бажаєте поїхати. Про це інформує NaChasi.
Наприклад, зі Львова можна поїхати на Львівщину та Волинь, Поділля й Буковину, Київщину, західну Україну, Черкащину, Чорне море й Дніпро тощо.
З Києва, наприклад, можна поїхати до 10 різноманітних напрямків: передмістя, історичні парки, Східна, Західна та Південна Україна, відпочинок на Дніпрі або Чорному морі та багато іншого.
Після обраного вами регіону складається маршрут від заданого місця. Запропонований маршрут є деталізованим: окрім загальної протяжності та зображеного автомобільного шляху на Google картах сайт видає цікаві туристичні місця, де вам варто зупинитись. До кожного місця є короткий опис та фото, а також відстань між цим та наступним місцем зупинки.
“Почалося літо, послабили карантин, але кордони ще закриті для нас. Ми самі любимо подорожувати, але зараз це можна робити тільки в нашій країні. Тому відібрали близько 60-ти найбільш туристично привабливих місць України і зробили різні автомобільні маршрути до них”, – прокоментували розробники сайту Go Ukraine.
Також на сайті планують скоро додати англійську мову та можливість додавати свої власні маршрути.
З 1 червня студенти коледжів та університетів по всьому світу отримають безкоштовний доступ до курсів Coursera. У такий спосіб онлайн-платформа підтримує тих, у кого зірвались літні стажування. Про це повідомляється у блозі онлайн-платформи, передає MediaSapiens.
«Майже 70% студентів у світі залишаються під впливом коронавірусу. Це сотні мільйонів студентів у коледжах та університетах усього світу. Багато літніх стажувань скасовано, і студенти занепокоєні впливом тривалого зриву на їх здатність почати успішну кар’єру. Попри те, що робота в кампусі призупинилась – навчання має продовжуватись», – пояснила Coursera своє рішення.
Тепер навчальним закладам доступні понад 3800 курсів, 150 інтерактивних проектів, 400 спеціалізацій та 11 професійних програм сертифікації. Безкоштовний доступ відкрито до 31 липня, а курси слід пройти до 30 вересня – після цієї дати у безкоштовному доступі будуть лише інтерактивні проекти.
«За цей період студенти зможуть навчатись у кращих інструкторів та отримати сертифікати від провідних університетів світу, в тому числі Мічиганського, Єльського та Дюкського. А сертифікати провідних галузевих викладачів з Google та SAS допоможуть студентам напрацювати затребувані навички», – йдеться у повідомленні.
Партнерство Coursera з декількома великими технологічними розробниками дозволяє користувачам отримувати кваліфікації, спеціально призначені для цих компаній, такі як IT-підтримка Google або професійні сертифікати IBM z/OS Mainframe. Звичайна ціна таких курсів – $399 на рік.
Отримати безкоштовний доступ до курсів нинішні студенти та випускники цього року зможуть у разі підтвердження їх мейлів на доменах своїх навчальних закладів.
Через поширення коронавірусу та закриття навчальних закладів у березні Coursera вже надавала безкоштовний доступ студентам на певний період. Втім, тоді йшлось лише про курси.
Coursera — американська технологічна компанія, що працює в галузі онлайн-освіти; заснована професорами інформатики Стенфордського університету Ендрю Нґ та Дафні Коллер у квітні 2012 року.
Поки увага мільйонів землян прикута до успішної історичної місії NASA по запуску американського корабля SpaceX Ілона Маска Crew Dragon, в мережі згадали цікавий факт про те, що перша пісня, яка прозвучала в космосі, була українською. Вона пролунала одночасно в космосі та на Землі – її співали українці Павло Попович і Сергій Корольов.
Сталося це 57 років тому, коли перший космонавт-українець Павло Попович виконав на орбіті “Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…”, причому злегка актуалізував текст народної пісні.
Так, він дещо перефразував твір на слова українського поета-романтика XIX століття Михайла Петренка і заспівав: “… ось я сокіл, і ось я літаю!”. Про це пише “Український інтерес”.
Як відомо, першим космонавтом незалежної України є Леонід Каденюк. Але історично першим українцем у космосі став саме Попович, який здійснив політ 12 серпня 1962 року.
Він вирушив до зірок разом із чувашем Андріяном Ніколаєвим. Попович пілотував радянський космічний корабель “Восток-4”, а Ніколаєв – “Восток-3”. Між їхніми екіпажами був радіо- та відеозв’язок.
Вже в космосі Попович на прохання конструктора, українця Сергія Корольова, який спостерігав за астронавтами з Центру управління польотами, заспівав українську пісню “Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…”. Саме йому космонавт присвятив свій виступ.
Зауважимо також, що українська мелодія звучала одночасно і в космосі, і на Землі – оскільки Корольов підспівував Поповичу в той момент по радіозв’язку. Про це пізніше зняли репортаж на ТБ.
Після повернення на Землю Поповича часто запитували, чому українські пісні такі сумні. Той відповідав, що саме його народ першим відбивав атаки чужоземних військ і завжди захищався від загарбників. Тож йому було не до “Малинки-Калинки”.
Додамо, що перший космічний політ українця тривав 2 доби 22 години 57 хвилин. Удруге Попович був у космосі з 3 по 19 липня 1974 року як командир екіпажу космічного корабля “Союз-14”.
Львівський національний університет імені Івана Франка спільно з меценатами-колекціонерами готує до запуску інтерактивний Музей комп’ютерної техніки, про це ідеться на сайті Університету.
Як автори проєкту, першими до створення експозиції доєдналися Михайло та Галина Щербини і Володимир Матвійчук.
Зараз колекція складається з понад 100 експонатів, більшість з яких у робочому стані. Це комп’ютери 1980 – 1995 років виробництва США (Apple, Atari, Commodore, IBM), Великобританії (Acorn, Sinclair Research, Tangerine Computer Systems), країн колишнього Східного блоку (Правец, Mera, Robotron), СРСР (Электроника БК) та України (ПК-01 Львів, Пошук-1/2, Орель БК08). Експозиція буде поповнюватися.
Передбачено, що відвідувачі зможуть постійно ознайомлюватися з історією комп’ютерних та відеоігор і комп’ютерною технікою, а також з розгорнутими стендами, що ілюструють еволюцію елементної бази та принципи роботи ЕОМ, планується окрема зона присвячена робототехніці.
У музеї функціонуватиме відокремлена зона з постійно увімкненими ретро-комп’ютерами та історичними ігровими консолями, а раз на тиждень та під час спеціальних тематичних заходів, буде вмикатись більша кількість техніки, до прикладу, усі комп’ютери Apple.
Окрім цього, в музеї облаштують сучасний інтерактивний простір, де можуть проводитися різноманітні заходи, лекції, майстер-класи. Повністю реалізувати задумане сподіваються до кінця року. Діятиме заклад у другому корпусі Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка на вулиці Драгоманова, 17.
Перед відкриттям музею, у приміщенні площею 300 кв. метрів зроблять ремонт за 2 млн грн. Частину витрат покриє університет, окрім цього проєкт планується подавати на грантові програми та залучати спонсорські кошти.
Після запуску у музеї також планують створити великі інтерактивні експонати, присвячені здобутку львівських інженерів: перший у колишньому СРСР клон британського комп’ютера Sinclair ZX Spectrum, і популярний у свій час персональний комп’ютер ПК-«Львів» розробки доцента Львівської Політехніки В. Пуйди тощо.
На початку 1980-х рр. доцентом Львівської Політехніки Володимиром Пуйдою був створений персональний комп’ютер на базі мікропроцесора КР580ВМ80А. Машину, що отримала назву ПК-01 “Львів”, почали серійно випускати з 1987 року. Основним виробником був львівський завод ЛОРТА.
Україна ввійшла у топ-30 технологічних країн світу за результатами дослідження Startup Ecosystem Rankings 2020. У порівнянні з 2019 роком Україна піднялась на дві позиції та посіла 29 місце серед 202 країн у списку. Про це повідомляє організація TechUkraine у Facebook.
“Україна піднялась на 29 сходинку, а Київ став європейським хабом згідно з дослідженням Startup Ecosystem Rankings 2020, зробленим організацією StartupBlink!”, — йдеться у повідомленні.
Українська екосистема має кілька провідних міст. Київ у нинішньому рейтингу посів 32 місце серед технологічних столиць світу. Найближчий до Києва у рейтингу є Львів, який посів 354 місце. Одеса на 356, Харків – 441, Тернопіль на 724 місці і Дніпро на 803 місці.
“Масштабно розвивається і українська стартап екосистема з базою членів Grammarly, Kyiv, GitLab і Ahrefs та ін. Основа успіху України – висока якість її розробників, затребуваних багатьма іноземними компаніями” – йдеться в заяві.
У доповіді зазначено, що основною проблемою інноваційного розвитку країни є недостатня підтримка державного сектору, відсутність сприятливого інвестиційного клімату, внаслідок чого відбувається відтік інноваційного бізнесу за кордон. Важливо, аби в Україні було досить стимулів для перебування і роботи на батьківщині.
До слова, Startup Ecosystem Rankings — щорічне дослідження, яке визначає країни та міста за кількома критеріями: продуктивність, інвестиції, дослідження ринку, рівень комунікації тощо. Дослідження проводить організація StartupBlink.
StartupBlink – це проєкт кількох підприємців з Хорватії і Швейцарії, що уособлює у собі найповнішу у світі інтерактивну мапу екосистем стартапів, інкубаторів та коворкінгів, яка показує їх стан по всьому світу. На ній відзначено більше 67 000 стартапів, 100 акселераторів, 200 коворкінгів. Українські проєкти тут також присутні: лише з Києва — понад 300 компаній.
