Категорія: Наука і IT

  • In memoriam Іван Вакарчук. Він зрушив з місця реформу освіти України

    Реформу української освіти зрушив з місця Іван Вакарчук. Він діяв системно, широко та швидко. Було в ньому щось від тих римських легіонерів, що крокували добре зробленими дорогами.

    Про це йдеться у публікації керівниці програм Центру досліджень визвольного руху Ярини Ясиневич на “Радіо Свобода”.

    “Фізик твердого діла”

    Вакарчук експериментував із командою, набирав до праці «нові обличчя» ще тоді, коли це не винесли у гасла виборчих кампаній. Казав, що критеріями є порядність, професіоналізм та патріотизм. Так і робив. Пробував, давав свободу дій, але чітко контролював результати.

    Запровадження ЗНО. Боротьба з корупцією

    Всеохопне зовнішнє незалежне оцінювання стало першим наказом на посаді міністра. Реформу намагалася скасувати в прямому етері прем’єрка – за кілька днів до тестів, але Іван Олександрович вийшов на телеканали після неї і сказав: “Ні, нічого не змінюється, пишемо тести”.

    Міністр сам звертався до громадськості: контролюйте і спостерігайте. Мало хто тоді так “політично ризикував”, але громадське спостереження за ЗНО допомогло впровадженню реформи рівного доступу до вищої освіти.

    Відтоді українські старшокласники можуть мріяти і сподіватися на свої сили, а не на статки батьків.

    Ще перед тим, будучи ректором, він перший в Україні повністю перевів Львівський університет імені Франка на систему тестів при вступі. Так вступила без хабарів зокрема і я. А через 11 років прийшла на запрошення Івана Вакарчука робити зміни в освіті країни, бо вірила в його наміри і спроможність. Ми не були знайомі до того особисто. Я як студентка лиш бачила ректора на урочистостях, або в парку чи на вулицях Львова. Відчувала підтримку нашого активізму в університеті, бо ж нас не чіпали спецслужби так, як інших.

    У 2004-му він перший із ректорів оголосив на вимогу студентів страйк через фальсифікацію виборів і відпустив на Революцію

    Пам’ятала, як у 2004-му він перший із ректорів оголосив на вимогу студентів страйк через фальсифікацію виборів і відпустив на Революцію. Ото й усе – до тієї кави на майдані Незалежності у Києві, де він запросив працювати з ним. Сказав: “Тут нема великих зарплат, але ми зробимо важливі для країни справи”.

    Вже в перший рік ЗНО 86% українців повірили в реформу, яка відбулася зусиллями багатьох відданих справі людей та криголаму Івану Олександровичу.

    Міністр прискіпливо контролював результат тестування, не лише як систему – МОН перевірило результати кожного абітурієнта. Щодо порушників діяли безкомпромісно, аж до позбавлення ліцензій.

    Для цього слід було ще й зламати корупційну схему в системі акредитації та ліцензування, розробити і впровадити нові чесні та прозорі правила, значно спростити процедури, але посилити здорові вимоги щодо якості освітніх послуг.

    Студенти горе-вишів навіть мітингували, бо ж “нам що тепер, треба вчитися?” і це шокувало більше, ніж хабарники-чиновники чи ректори. Але Іван Олександрович добився, що кожен студент із ліквідованих вишів може перейти будь-куди на ці ж умови контракту. Чудова нагода була для тих, хто хотів учитися, а хто не хотів… Це був їхній вибір, але кіоски з продажу дипломів почали системно ліквідовувати.

    Запустив волонтерство заради реформ

    Боротися за якісну освіту із нашими неякісними судами до нас прийшли провідні київські юристи. Волонтерити. Так Вакарчук запустив і волонтерство заради реформ.

    Після ЗНО ми побачили, як різко змінився контингент престижних київських, та не тільки, вишів: там несподівано з’явилися розумні дітки із глибокої провінції. Аж довелося розбиратися із гуртожитками, які враз виявилися потрібними саме студентам, а не місцевому бізнесу.

    Кожний абітурієнт та абітурієнтка, які набрали по 200 балів із усіх предметів, отримали персональний дзвінок від міністра із запрошенням обирати будь-який виш. Він встиг першим, він просив ректорів робити те саме, і телефонувати до того, як їм подзвонять із Москви. А такі випадки були. Але вперше український уряд в особі персонально міністра освіти сказав тим дітям: “Країна у вас зацікавлена, країна цінує ваші знання та зусилля”.

    Шкільні програми зазнали суттєвих змін. Природничники, фізики та математики шукали шляхи, як покращити шкільну освіту і як розвивати потенціал країни.

    Гуманітаристику позбавили радянських рудиментів. Я була вражена, коли побачила, що у 2008 році розділ шкільної програми, де йшлося про Голодомор, називався цинічно: “модернізація народного господарства”, підтверджуючи для мільйонів сучасних школярів кліше радянської пропаганди. Вакарчук не міг дозволити шкільним підручникам бути відірваними від історичної науки, яка йшла в ногу із розсекреченням архівів КҐБ. Гоголя повернули у програму з української літератури, світову літературу зробили справді світовою, а не російською.

    Автономію наші університети отримали його наказами. І лише через кілька років змогли провести у Раді закон, розроблений в основі ще командою Вакарчука, і зафіксувати ці норми.

    Вакарчук довів, що наказом міністра можна не лише впровадити ЗНО (а політики твердили, щоб без закону ніяк), а й дозволити університетам самостійно затверджувати програми, вільніше розпоряджатися своїми фінансами.

    Добився для українських студентів додатку до диплома європейського зразка

    Вже тоді було зініційовано три види магістерських програм: дослідницьку, професійну та кар’єрну. Для успішних студентів першого та другого курсів з 2010–2011 навчального року виші могли б надавати, крім основної вищої освіти, трирічний бакалаврат із культурних, гуманітарних чи соціально-політичних наук. Але ця гуманітарна ініціатива була у перші ж дні скасована новим міністром Табачником.

    Право вільно обирати дисципліни українські студенти також отримали за Вакарчука. Він назвав це “вільна траєкторія студента” і добився для українських студентів додатку до диплома європейського зразка, який є обов’язковим документом у переважній більшості країн – учасниць Болонського процесу, і видається разом із дипломом про вищу освіту.

    Вакарчук запустив мобільність студентів: вони отримали право на семестр чи частину перейти навчатися в інше місто зі спрощенням всієї необхідної бюрократії.

    Діти з особливими потребами були у полі пильної уваги міністра. Інклюзивна освіта запроваджена у перших 22 школах, поза сотню тисяч дітей з особливими потребами стали вчитися із ровесниками. На кілька порядків зросла кількість студентів з особливими потребами – це стало наслідком зусиль міністерства над створенням відповідних умов для них у вишах.

    Вакарчук почав наводити лад у системі присвоєння вчених звань професора і доцента, міністерство прибрало корупцію та суттєво підвищило якісні вимоги. Завдяки цьому з’явилися нові й україномовні (!) підручники у вищій школі (втричі більше протягом лише першого року), зокрема із природничих, математичних, технічних дисциплін щодо яких «не існувало української термінології». З’явилася миттю – із впровадженням лише однієї невеликої реформи системи присвоєння вчених звань.

    Міністр добився ухвалення урядом програми “Нанотехнології та наноматеріали”, якою передбачалося створення нових технологій отримання наноматеріалів, пристроїв та приладів для нанобіомедицини, нанофізики, нанохімії, наноматеріалознавства.

    Вперше в історії незалежної України МОН провело комплексну інвентаризацію наявних та необхідних класичним та технічним університетам навчальних приладів та приладів для наукових досліджень, проведена інвентаризація та аналіз потреб в унікальному обладнанні, яке забезпечує прецизійні вимірювання.

    Доступ до світових наукових ресурсів

    Ще тоді, 2008 року, вчені України вперше отримали реальний прямий безоплатний доступ до світових інформаційних наукових ресурсів, світових бібліотек та наукових видавництв через науково-освітню мережу “Уран”, інтегровану до загальноєвропейської мережі Geant.

    До багатьох із цих реформ наше суспільство змогло повернутися аж після втрачених років Табачника та Януковича.

    “Фізик твердого діла” – охрестили Івана Олександровича медіа. Його енергія справді була твердою, а не вибуховою. Дуже врівноважена, світла і добра людина. Він вміло поєднував досвід одних та юну енергію інших, спокійно й виважено навчав і навчався сам.

    Міністр казав: “Я спочатку довіряю кожній людині на 100%, а вже потім можу почати віднімати”, “Говорити правду простіше”. Це настільки рідкісне у нашому посттоталітарному суспільстві! Але він вчив нас самих ставати змінами і сміливо йти до мети. Вже потім, живучи, працючи і подорожуючи світом, я побачила, що принцип “спочатку довіряю тобі на всі сто” значно спрощує життя спільноти. Що право і можливість будь-якого «гвинтика системи» сказати відверто інформацію людині високого рангу робить управлінські процеси ефективними, а реформи чесними.

    Вакарчук впроваджував відкриту політику, робив прозорими процеси та фінанси, проводив громадські обговорення і рухався швидко, але завжди був уважний до комунікації змін та роз’яснення політик. Для нашої команди і для мене як керівниці апарату міністра це була добра школа. І сьогодні, певна, багато згадає добрим словом пошани міністра Вакарчука, вчителя, наставника, добру людину.

    Після каденції міністра, професор і ректор Вакарчук повернувся до університету і творення своїх фізичних формул, якими були списані чимало проєктів документів у кабінеті міністра. Попри все, він залишався закоханим у свою справу науковцем. Залишився людиною, якій вдалося в собі поєднати і фізика, і лірика. Може, у цьому був його ключ до системності?

    Вже, на жаль, не зможу запитати у вас, Іване Олександровичу.

    4 квітня 2020 року помер Іван Вакарчук. Йому було лише 73.

  • Львівські розробники створили безконтактний дезінфектор та друкують захисні щитки для медиків

    Львівські розробники із стартапу 3D Tech, що займається 3D-моделюванням й друком, створив дизайн безконтактного дезінфектора, а проєкт для друку опублікували онлайн, щоб кожен, хто має 3D-принтер, міг надрукувати такий і собі. Згодом вони розпочали друкувати медичні щитки для наших медиків.

    Що то за дезінфектор? 

    Ним можна обробляти руки, просто піднісши їх до пристрою, не торкаючись до нього.

    Це не перший такий пристрій на ринку, але компанія продає його за собівартістю (583 грн, без наповнювача). Вона також виклала його креслення в онлайн, щоб надрукувати і зібрати такий же пристрій міг хто завгодно. Про це редакції AIN.UA розповів СEO компанії Павло Єсип.

    За його словами, як тільки почався карантин, компанія вирішила встановити на виробництві дезінфектори для рук. «Ми хотіли забезпечити чистоту рук на нашій 3D-фермі, але зіткнулися з проблемою, що дешевих безконтактних дезінфекторів немає, а дорогі по 4000 грн ми не можемо собі дозволити», – говорить він.

    Тому вирішили розробити і надрукувати на 3D-принтері свій власний дезінфектор. В результаті отримали пристрій, який обробляє руки безконтактно, і який можна багато разів заправляти будь-яким рідким розчином. Його корпус друкується з PLA і ПЕТ-пластика.

    За словами Павла, проєкт вирішили робити opensource. Пристрій складається з підручних компонентів, які просто знайти, а роздрукувати його може будь-яка людина з мінімальними навичками роботи з 3D-принтером. Його креслення і список компонентів є на Thingiverse.

    «Ми виклали у відкритий доступ файли для 3D-друку і список комплектуючих: хто завгодно в Україні може почати виготовляти такі ж дезінфектори і вдосконалювати нашу модель. Історія аналогічна тому, як в Чехії виготовляють захисні маски, а в Італії друкують клапани », – говорить він.

    Медичні щитки

    Після розголосу в мережі інтернет про дезінфектори, розробники пішли далі. Використавши схему чеських розробників, львівська компанія на своїх 3D-принтерах розпочала друк щитків на обличчя для медиків.

    “Щиток дасть додатковий захист медикам, лікарям, бригадам швидкої допомоги – вони контактують з людьми у яких вірус найчастіше. Щоб вони могли ефективно лікувати та боротись з симптомами – потрібно збільшити їхній захист та зменшити процент інфікування”, – пишуть на своїй ФБ-сторінці.
    Варто зазначити що щиток є одним з компонентів індивідуального захисту. Водночас максимального захисту – надає весь комплект цього захисту і кожен з компонентів виконує свою функцію.
    Недавно невелику партію масок вони передали в одну з львівських лікарень, де медики зараз перевіряють їхню функціональність та практичність.
  • Українських вчених-генетиків відправили у відпустку за свій кошт

    Працівників Інституту молекулярної біології та генетики НАН України в розпал епідемії коронавірусу відправили в неоплачувану відпустку. Причому вчені встигли створити вітчизняний тест для виявлення COVID-19. Про це пише Obozrevatel.

    Про це написала провідна наукова співробітниця установи, докторка біологічних наук Оксана Півень. За її словами, в інституції є проблеми навіть із базовим фінансуванням, тому штат відправили “відпочивати” щонайменше до кінця березня, незважаючи на карантин та епідемію в усьому світі.

    “І ситуація з відпустками за власний кошт або переведенням установи на три-чотири робочі дні, бо не вистачає грошей на оплату праці, не є чимось новим – це “добра” щорічна традиція. Однак у попередні роки вірусу не було, метеорит на Україну не падав, тому астрологи були і є популярнішими, ніж астрофізики…” – пише Півень.

    Вона зазначає, що як би цинічно це не звучало, але завдяки коронавірусу нардепи, чиновники та прості українці згадали, що в країні є наука, якою держава практично не опікується. Мітинги чи акції протесту ніколи не звертали увагу влади на проблеми дослідників та наукової сфери.

    https://www.facebook.com/opiven/posts/2824380767599674

    У своїй попередній публікації Оксана Півень розкритикувала привезені завдяки сприянню президента Володимира Зеленського нібито 250 тисяч тестів на COVID-19 із Китаю.

    “Анонсовані паном президентом тести приїхали, щоправда не для ПЛР-діагностики (полімеразно-ланцюгової реакції), а на антитіла. І не 10 млн, а 250 тисяч штук. Трохи не те, і трохи не так, помилився, з ким не буває, хотів приємне зробити народу. Зате 10 ШВЛ приїхали з Китаю! Ой, ні, не ШВЛ, а 11 ампліфікаторов (це спеціальні машини, щоб ПЛР проводити та виявляти присутність геному вірусу в пацієнтів)”, – наголосила Півень.

    У коментарі до публікації Оксана зазначила, що вчені її Інституту вже встигли розробити свою тест-систему щодо коронавірусу.

    Її колега, кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту фізики НАН України Антон Сененко доповнює та уточнює, що вчені в Україні, залежно від посади, отримують від 5 до 9 тисяч гривень щомісяця. І замість того, щоб займатися власною вакциною чи тестами, вони сидять по домівках на карантині.

    “Через хронічну нестачу фінансування більшість інститутів давно працює неповний робочий тиждень (ця “традиція” дісталася новій владі від попередників, але нову владу це повністю влаштувало). Критично важливим для протистояння епідемії інституціям не додали коштів, щоб вони працювали. Ні, не додаткові дні на тиждень, а просто працювали”, – пише Сененко.

    https://www.facebook.com/senenkoanton/posts/3051191821599946

    У коментарі OBOZREVATEL, заступник голови Інституту, професор, доктор біологічних наук Сергій Дзядевич пояснив, що через фінансові труднощі та бюрократію уряду деякі співробітники пішли у відпустку за свій кошт і за власним бажанням. Ситуація ускладнюється ще й тим, що коштів не вистачає навіть на виготовлення тестів на коронавірус.

    “Тиждень тому було заявлено, що Інституту доручено виготовити експрестести. Ми готові, але перший маленький транш грошей надійшов лише сьогодні вранці. Ми вже зробили і передали в Центр громадського здоров’я в Житомир 600 аналізів. І ми це зробили за власні гроші, матеріали. Зараз банально потрібно купувати нові реагенти, а у нас це відбувається дуже повільно”, – підкреслив Сергій Дзядевич.

  • В Україні друкуватимуть на 3D-принтерах клапани для апаратів вентиляції легенів

    Українська компанія Revel Laboratory в зв’язку з нестачею клапанів для апаратів штучної вентиляції легенів на тлі пандемії коронавірусу переводить роботу своїх 3D-принтерів на їхній друк.

    Про це пишуть ЭлектроВести з посиланням на слова співвласника компанії Давида Ставніцера.

    Зазначається, що такий клапан дозволяє приєднувати відразу двох пацієнтів на один апарат штучної вентиляції легенів.

    Ідея належить італійським колегам. Українська компанія вже зв’язалася з ними і невдовзі тримає технічні характеристики і 3D-моделі необхідних клапанів.

    Компанія Revel Laboratory просить зв’язатися з нею лікарні, які відчувають перебої з поставками клапанів або необхідність в додаткових поставках.

    Також просять зв’язатися виробників пластика для 3D-друку, які зможуть поставити допущений до використання в медицині Nylon P12.

    3D-друк вже встигли успішно застосувати в одній з клінік в Північній Італії, там життя хворих COVID-19 рятують за допомогою 3D-клапанів для апаратів штучної вентиляції легенів.

  • Як у Києві виробляють безпечний екологічний пральний порошок

    У Києві налагодили виробництво безпечного прального порошку

    Компанія DeLaMark виробляє екологічно-безпечний пральний порошок. Також компанія виробляє товари для дому та продукцію по догляду за волоссям та тілом, передає «Дело».

    Ідея виробляти безфосфатний пральний порошок виникла у бізнесмена Олексія Варенікіна 10 років тому, коли він займався імпортом екологічно безпечного порошку з Японії, та врішив не імпортувати японський, а виробляти і продавати український безфосфатний порошок.

    Фото: delo.ua

    Перший продукт з’явився у 2009-му. Виробництво базувалося в Полтаві, але через рік змогли зняти кімнату в індустріальному будівлі в Києві. У 2014 році DeLaMark пройшов сертифікацію ISO 14024, яка підтвердила екологічність виробництва, і компанія стала першою в Україні, що отримала міжнародний екосертіфікат «Жива планета».

    Фото: delo.ua

    Зараз в портфелі DeLaMark 160 найменувань продуктів. З часів випуску першого порошку лінійка розширилася на всі товари для дому та продукцію по догляду за волоссям і тілом. Окремо виробляють дитячу екосерію. Потужність компанії становить випускає 1-3 тисяч одиниць шампунів, кондиціонерів, ополіскувачі, та ін. рідких продуктів, а також 1-2 тисяч одиниць пральних порошків в день.

    Екологічні компоненти вибирають не тільки для продуктів, але і для упаковки. Наприклад, замість пластику використовують безпечний поліетилен низького тиску. Цей матеріал розкладається в природі швидше, особливо за умови правильної утилізації.

    У планах компанії на найближчі роки – розвивати власний інтернет-магазин і продажі у роздрібних мережах партнерів.

  • В Україні запустили “ґрінкарту” для іноземних айтішників

    IT-фахівці з-за кордону отримали можливість отримати посвідку на постійне проживання в Україні. Кабінет міністрів України підтримав встановлення квот на імміграцію п’яти тисяч айтішників.

    Про це заявив заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков у Facebook

    “Сьогодні Кабінет міністрів підтримав встановлення квоти на імміграцію п’яти тисяч висококваліфікованих спеціалістів для працевлаштування у наших ІТ-компаніях з-за кордону”, – повідомив він.

    Чому квоти зручні?

    Квоти на імміграцію — інструмент простіший, а ніж робоча віза. Візу треба поновлювати щороку і людина залишається прив’язаною до конкретного місця. Квоти ж дають спеціалісту можливість проходити перевірку раз на 10 років і свободу обирати, де працювати й навіть створювати тут власний продукт.

    Навіщо це потрібно українському ІТ-ринку?

    Попит на ІТ-фахівців значно перевищує потенціал внутрішнього ринку. Щороку українські університети випускають 15–17 тисяч ІТ-фахівців різних напрямків. У той же час в країні відкривається близько 40 тисяч вакансій для айтіішників. Окрім того, певна частина українських спеціалістів їде працювати за кордон, деякі працюють на фрілансі. Імміграційні квоти дозволять частково закрити потребу ринку у висококваліфікованих фахівцях.

    Чи не завадить це українським ІТ-спеціалістам?

    Імміграційні квоти не вплинуть на попит на українських працівників. Головне, що ми отримаємо –приплив senior фахівців, які зможуть допомогти нам швидше та якісніше розвивати індустрію в Україні, і, як наслідок, мотивувати більше українців залишатися працювати тут.

    Що це дає іноземцям?

    • дозволить отримати посвідку на постійне проживання, що спростить їм життя в Україні в довготривалому майбутньому;
    • їм не потрібно буде отримувати щорічні дозволи на застосування праці іноземців;
    • їхнє працевлаштування здійснюється на тих самих умовах, що й для громадян України; вони не прив’язані до конкретних термінів перебування в Україні;
    • вони не прив’язані до конкретного місця роботи та посади;
    • вони мають можливість іммігрувати в Україну разом зі своєю родиною;
    • вони зможуть відкривати ФОП.

    Як зазначається, українським IT-компаніям не вистачає фахівців, тому в уряді вирішили залучити іноземців.

  • 7 шкіл Львова увійшли до рейтингу 100 найкращих в Україні за результатами ЗНО

    Сім шкіл Львова ввійшли до рейтингу сотні найкращих навчальних закладів в Україні за результатами ЗНО-2019. Відповідні таблиці опублікували на сайті Фокус.

    Йдеться про Львівський фізмат ліцей, який посів п’яту сходинку в загальному рейтингу. На 24-му місці – ліцей №8, 28-му – Академічна гімназія при Національному університету «Львівська політехніка», 29-му – гімназія «Євшан», 30-му – класична гімназія при ЛНУ ім. Івана Франка. Школа гімназія Шептицьких, що на Сихові, посіла 49 сходинку, а на 80-му місці – ліцей №37.

    Багато в чому результати ЗНО підтверджують недавнє дослідження якості освіти міжнародної програми PISA. Наприклад, середньостатистичний український школяр плаває в математиці, а розрив в якості освіти між селом і містом катастрофічний: в рейтинг не увійшла жодна сільська школа.

    Даними для розрахунку рейтингу послужили результати ЗНО-2019 Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО). Усе ж такий підхід, як повідомляє Фокус, не можна назвати абсолютно об’єктивним: вміння учнів відповідати на питання підсумкових тестів не може свідчити про те, що їх школа найкраща у всьому.

    У Міністерстві освіти і науки готуються перейти до нового способу оцінювання шкіл – інституційного аудиту, який охоплює 50 критеріїв – від успішності до психологічного клімату в колективі.

    Додамо, що в рейтингу не враховували школи, де ЗНО здавали менше 20 учнів. Для розрахунків брали до уваги дані 125 651 учня і 3 248 навчальних закладів.

  • Як українці рятують планету: 10 еко-стартапів, якими можна захоплюватися

    Тема екології в новинах і соціальних мережах звучить все голосніше й голосніше.

    Хоч у нас в Україні поки що немає шампунів на розлив, зате з’явився новий еко-вид шуб, окуляри без пластикової оправи, їстівні упаковки і багато іншого. У цій статті поділимося з вами цікавими і перспективними проектами в сфері екології.

    “Хутро” з насіння чіа

    Про проблему тваринного хутра говорять вже не перший рік. Давно вже існує штучне хутро. А ось тепер хутро з’явилось ще й з рослин. Українка Даша Цапенко створила плащ з пророщеного насіння чіа. Її еко-проект покликаний спонукати людей до переосмислення статусу одягу в житті людини. Щоб створити “живу тканину” у Даші пішло три місяці. За її словами, ця тканина – заклик до припинення бездумного споживання речей, проект-маніфест про існування людини і одягу.

    Скоро такий одяг зможуть спробувати гості міста Голвей (Ірландія). Там часто йдуть затяжні дощі і це ідеальні погодні умови для плаща, який потрібно поливати п’ять разів на день.

    Біопакети з кукурудзяного крохмалю

    З 20 січня в продажу мережі “АТБ” з’явилися розкладні пакети українського виробництва. Пакети повністю відповідають світовим стандартам біопродукції. Зроблені вони з кукурудзяного крохмалю і без використання поліетилену. Термін компостування становить 6 місяців при спеціальних умовах для компосту.

    Окуляри з кави

    Виявляється, екологічними можуть бути навіть окуляри. Окуліст з Київської області Максим Гавриленко винайшов унікальну оправу для окулярів, та не з пластику, а з … кави. А якщо точніше, робляться вони з кавової гущі, масла льону і спеціального клею, склад якого тримають у таємниці. Автор говорить, що час їхнього розкладу становить близько 10 років, в той час як пластика – від 200 до 1000. Одна пара таких окулярів коштує 78-89 доларів.

    Еко-окуляри Максим виробляє у власному гаражі. Перш ніж зупинитися на каву, компанія експериментувала з м’ятою, петрушкою і кардамоном в якості основи для оправ.

    Жувальна гумка з меду

    Жувальна гумка – другий найбільш поширений вид сміття після сигаретних недопалків. Потрапляючи в харчовий ланцюжок, фрагменти жувальної гумки згодом виявляються в організмах риб, морських птахів і ссавців. Вчений Сергій Курта з Калуша задумався над цим і мало того, що придумав, як зробити еко-жуйку, так ще й зробив її лікувальною. Називається вона “Медовик”, зроблена на основі меду і воску, допомагає відновити ясна і зупинити їх кровоточивість.

    Жуйку вже перевірили на реальних людях. Протягом 7-ми днів під контролем лікарів-стоматологів учасники жували по одній жуйці тричі на день після їжі. Після тижневого курсу було підтверджено, що у 72,5% пацієнтів зникли ознаки захворювань.

    Зубна щітка з паперу

    Український стартап Effа виробляє одноразові зубні щітки з переробленого паперу. За словами засновників компанії, пластикова одноразова щітка розкладається 500 років. Зубні щітки Effа безслідно зникають у воді або ґрунті за кілька місяців. Зараз одна щітка коштує близько 30-40 центів, але засновники планують оптимізувати виробництво і знизити ціну до декількох центів. Для щетинок Effa використовували нейлон, оскільки він сертифікований світовими асоціаціями стоматологів. Нейлон наполовину біорозкладаний і завдає мінімальної шкоди навколишньому середовищу.

    Всього за рік стартап переміг в декількох міжнародних конкурсах і потрапив до престижного акселератора в Нью-Йорку. Щоправда у вільному продажу таку щітку поки що годі й шукати. Автори більше розраховують збувати її на ринках готелів і в’язниць.

    Їстівні речі

    Український стартап FoodBIOPack розробляє біорозкладні і їстівні пакети, посуд і столові прилади. За словами розробників, основою всіх виробів стають натуральні харчові компоненти, які містять білки, полісахариди і жири.

    Команда стартапу взяла участь в численних конкурсах, конференціях і виставках в Європі та Україні, включаючи конкурс “University Startup World Cup-2018” в Копенгагені (Данія), виставку “Nordic Organic Food Fair” в Мальме (Швеція). У грудні 2018 року стартап отримав грант в 500 000 гривень (18 630 дол. США) від компанії “Carlsberg Ukraine”.

    Вічний блокнот

    Вести свої справи і записи в блокнотах – часта практика. Український стартап Nuka представив блокнот, який ніколи не закінчується, і олівець, який ніколи не списується. Так, блокнот можна переписувати нескінченну кількість разів, а за допомогою спеціальної серветки можна видалити всі написи. А олівець не треба загострювати і він ніколи не скінчиться.

    Автори ідеї розповіли, що блокнот виготовлений з синтетичного паперу, який містить пластик, тому завдяки цьому він водонепроникний. Звичайно, сам пластик не дуже екологічний, однак, якщо його не викидати і використовувати вічно, то це відмінний варіант. У блокноті можна писати і звичайною ручкою. Написи стираються за допомогою антисептика.

    Сонячні батареї на жалюзі

    Українська компанія розробила жалюзі із сонячними панелями SolarGaps. Ці “розумні” жалюзі генерують чисту енергію завдяки фотоелектричних модулів. 1 квадратний метр SolarGaps може давати 100 Вт на годину, говориться на сайті компанії.

    Жалюзі розроблені таким чином, щоб автоматично відстежувати рух сонця протягом всього дня, регулюючи положення листів для досягнення оптимальних кутів падіння на них сонячних променів і максимальної генерації сонячної енергії для живлення електроприладів будинку, квартири або офісів.

    Фотоапарат з паперу

    А ще українці розробили розкладний фотоапарат Jollylook, виготовлений повністю з переробленого паперу і картону. Ніякої електроніки – тільки папір, пара лінз і міні-картриджі для отримання миттєвих фотографій. Виробники запевняють, що використовують менше матеріалів, ніж в упаковці звичайної фотокамери.

    Карта утилізації відходів

    Recycle Map – це інтерактивна карта пунктів утилізації різних типів відходів. Мета проекту – популяризувати в сучасному світі сортування і вторинну переробку відходів.

    На цій карті можна дізнатися, де в Україні можна здати батарейки, картон, акумулятори, ПЕТ-пляшки, органічні відходи, склотару та інші типи відходів.

  • Україна випередила сусідню Росію в рейтингу технологічно розвинених країн

    Україна посіла 44 сходинку з 67 у рейтингу найбільш технологічно розвинутих країн світу й на дві позиції випередила Росію. Рейтинг склало видання Global Finance й було опубліковано у неділю.

    Очолили рейтинг Норвегія, Швеція, Нідерланди, Данія та Сполучені Штати Америки.

    Незважаючи на те, що Україна має у 14 разів меншу економіку по ВВП, зауважили укладачі індексу, країна обійшла свого сусіда.

    “Можливо, це через те, що Україна з давніх часів була центром технологій колишнього Радянського Союзу і тепер вибудовує свою освіту та бізнес-інтереси з метою просування галузі високих технологій”, – йдеться в дослідженні.

    Росія показала погані результати по всіх показниках, включаючи доволі низький рівень використання смартфонів, та рівень конкурентоспроможності в сфері цифрових технологій.

    “У ХХ столітті Росія була одним з головних конкурентів у гонці озброєнь під час Холодної війни, проте Росія навряд чи має відношення до глобальних технологічних перегонів ХХІ століття, оскільки країни змагаються за капітал, інвестиції, знання та інновації в той момент, коли зміни відбуваються зі швидкістю твіта (коротке повідомлення у соцмережі Twitter)”, – зазначили автори дослідження.

    Рейтинг сформовано на основі наступних показників, включаючи кількість інтернет-користувачів по відношенню до загального населення;

    • частка населення, що користується смартфонами;
    • відсоток населення, який користується LTE,
    • загальний індекс конкурентоспроможності в сфері цифрових технологій, що визначається на основі відкритості до розробки нових технологій та створення інновацій.

    До слова, у жовтні 2019 року повідомлялось, що в Україні знаходиться близько 23 мільйонів інтернет-користувачів, і до кінця третього кварталу 2019 року ця цифра зросла на 7%. Однією з причин такого зростання є «смартфонізація» населення — 22% користувачів заходять в інтернет винятково за допомогою смартфонів.

  • У Google з’явився R&D-центр в Україні

    У компанії Google офіційно з’явився R&D-центр (дослідницький центр) в Україні, створювати новий напрямок будуть на базі компанії CloudSimple. Про це редакції AIN.UA стало відомо з власних джерел. У Google підтвердили цю інформацію.

    У листопаді 2019 року Google придбала CloudSimple з офісом в Києві. І вже в січні 2020 співробітники київського офісу CloudSimple стали співробітниками київського офісу Google. До сих пір український Google був зайнятий тільки роботою з місцевими рекламодавцями. Тепер він став 3-м з 8 офісів Google в CEE регіоні з R&D центром. Два інших – «Google Польща» та «Google Угорщина».

    Примітно, що офіс розробки в Google Росія був закритий в 2014 році в зв’язку з прийняттям правил, спрямованих на обмеження свобод іноземних інтернет-компаній, що працюють в країні.

    R&D центр поки що невеликий – в ньому працює близько 30 осіб, які працюють над розробкою хмарних рішень. Знаходиться у Києві в бізнес центрі “Астарта”.

    На відміну від сусідньої Польщі, де R&D міжнародних корпорацій доволі багато, Україна мало славилася такими центрами. Зарубіжні замовники сприймали нас більше як країну-підрядника – країну аутсорсингу. R&D відрізняється від цього виду діяльності більшою доданою вартістю послуг, що, зрозуміло, добре і для розробників, і для економіки в цілому.

    Але і Україна поступово починає ставати регіоном для розміщення розробників. Тенденція поступово змінюється. Тільки за останні кілька років двері своїх офісів розробки тут відкрили кілька великих компаній.