Категорія: Наука і IT

  • У Львові відкриють безкоштовну школу стартапів для студентів

    Студентів найбільших вишів Західної України запрошують до «Startup School University Edition» – програми розвитку молодіжного підприємництва. Про це повідомляє прес-служба Львівської міськради, передає Leopolis.news.

    Стартує навчання з жовтня. Програму реалізовують втретє поспіль. Цього року у ній беруть участь три львівські університети – НУ «Львівська політехніка», ЛНУ ім. Івана Франка та Український Католицький Університет. Вступні ознайомчі лекції також відбудуться у Прикарпатському національному університеті та Тернопільському національному економічному університеті.

    «Цільова аудиторія – студенти , молодь, які мають певні ідеї або проекти на етапі формування чи реалізації . Ми хочемо запросити кращих підприємців, які мають власний досвід у реалізації проектів, щоб вони поділилися зі студентами і дали їм практичні знання по реалізації проектів.

    Курс буде поділений на декілька основних частин, з якими стикаються люди при реалізації стартапу: формування ідеї, методологія, маркетинг, право, людські ресурси інвестиції та ін.

    На кінці курсу буде організований конкурс 10-12 кращих проектів, серед яких визначимо 3-х переможців , які зможуть отримати фінансування на реалізацію свого проекту», –  зазначив Іван Дмитрасевич, СЕО Startup Depot.

  • Інноваційний туристичний маршрут почав діяти у Львові

    У Львові розпочав роботу унікальний інноваційний туристичний маршрут, прокладений за книгою Ілька Лемка «Львів понад усе». Про це  повідомили в прес-службі міської ради.

    «Туристичний маршрут «Вперше у Львові» об’єднує 15 найцікавіших відкриттів та історичних пам’яток міста. Серед них – Ратуша, Кафедральний собор, каплиця Боїмів, аптека «Під золотою зіркою», палац Потоцьких, парк ім. Івана Франка,  національний університет ім. І. Франка, Оперний театр і пам’ятник Т. Шевченкові, Єзуїтський костел, Природничий музей, театр ім. Марії Заньковецької, Вірменська церква, музей-пошта, Домініканський собор, пам’ятник Івану Федорову», – зазначили в прес-службі.

    «Розумний» маршрут прокладено за допомогою стрілок та спеціальних табличок з QR-кодами, символікою та номерами локацій. Таблички з QR-кодами на маршруті встановлюються безпосередньо біля пам’яток, а стрілки вказують шлях до наступної локації. Стартує маршрут біля фонтану Нептуну, що на площі Ринок. Його загальна довжина – 3,5 км. Так гості й жителі міста зможуть за 2-3 години ознайомитися з цікавими пам’ятками й дізнатися про них подробиці. Символом львівського маршруту став привітний левчик.

    © tvoemisto.tv
    © 032.ua

    Зазначається, що під час зчитування QR-коду за допомогою смартфона або планшета людина потрапляє на сторінку з докладним описом і фото найближчого історичного чи культурного об’єкта – площі, будинку, пам’ятника. До опису пам’яток додаються посилання на детальну карту міста із зазначенням місць, де розташовано інші QR-таблички.

    Додатково до інтернет-версії маршруту «Вперше у Львові» створено паперові путівники з описом маршруту та локацій. Їх можна знайти в Центрі туристичної інформації та в магазинах Vodafone у Львові.

    Маршрут доступний чотирма мовами: українською, англійською, німецькою та польською, а згодом буде китайською. Також розглядається варіант французького перекладу.

    © maximum.fm
  • Financial Times: Чому Львівщина приваблює іноземних інвесторів

    У понеділок, 25 вересня, впливова британська фінансова газета Financial Times опублікувала розлогий матеріал про те, чому Львів тепер більше подобається інвесторам, аніж Київ. У статті «Іноземні інвестори змістили фокус уваги на Західну Україну» Financial Times також пояснює, чому Львівщина має позитивний імідж для іноземних інвесторів навіть попри військовий конфлікт на сході країни. ZAXID.NET переклав найцікавіші уривки цієї статті.

    Стоячи на балконі свого офісу та оглядаючи ренесансну площу Ринок, під вересневим сонцем міський голова Львова Андрій Садовий має кілька причин для оптимізму і кілька для хвилювання. […]

    «Усі наші тендери відкриті для західних компаній, які створюють робочі місця і грають за європейськими правилами. Принципи та стандарти, які розроблені у Львові, повинні бути застосовані і до решти України», – каже Садовий.

    Дотримання цих міжнародних норм і є ключем до відновлення різноманіття регіональної економіки. Поточний річний темп зростання країни [ВВП] 2,5% може сягнути 5%, якщо за корупцію візьмуться серйозно, аби покращити бізнес-середовище та збільшити прямі іноземні інвестиції, вважає Тімоті Еш, стратег з розвитку нових ринків в BlueBay Asset Management.[…]

    Поки Україна бореться за міжнародних інвесторів, західна частина країни може насолоджуватися відродженням

    Щоправда, статистика зібрана fDi Intelligence, сервісом збору даних, який аналізує транскордонні інвестиційні потоки, показує, що мер Львова має рацію, коли мова йде тільки про регіональні тенденції [Львівщини]. Поки Україна бореться, щоб привабити рівні міжнародного інвестування, з якими співпрацювали до захоплення Криму Росією у березні 2014 року та пізніше після відділення індустріального Донбасу бойовиками та військовими, яких підтримує Росія, західна частина країни може насолоджуватися чистим відродженням.

    За три роки, у період від січня 2011 року до січня 2014 року, під час президентства Віктора Януковича, іноземні інвестори вклали 9,6 млрд євро у 259 проектів, створивши 35 тис. робочих місць. Столиця була головним бенефіціаром, налічуючи 34% і 7 тис. робочих місць, порівняно з тим, що у Львові було менше 7% проектів і 1054 нових робочих місця.

    Зростання довіри до курсу європейської інтеграції продовжувалося до кінця листопада 2013 року, моменту, коли Янукович відмовився від підписання угоди про асоціацію з ЄС на користь більш тісних економічних зв’язків з Москвою.

    З лютого 2014 року до липня 2017 року, іноземні інвестори вклали 3,3 млрд євро у 136 проектів.

    Від січня 2011 року до січня 2014 року іноземні інвестори вклали 9,6 млрд євро в Україну, а з 2014 року до липня 2017 року 3,3 млрд євро

    Водночас, у цей час, доречно показати зміну регіональної картини вливань, де Львів акумулював 20 проектів і 2800 робочих місць, а Київ 54 проекти та 3448 робочих місць.

    Порівняння стає іще більш разючим, якщо глянути, як витрати розділилися по областях. У постреволюційний період Київська область отримала 687 млн євро іноземних вкладів, що майже дорівнює інвестиціям Львова (658 млн євро) і Одеси (596 млн євро).[…]

    Данило Білак, директор Офісу залучення та підтримки інвестицій, розповідає, що регіон [Львівщина] привабив 500 млн євро інвестицій з 20 країн Західної Європи, США та Японії, які дали робочі місця для 40 тисяч людей.

    «Майже кожна машина, зроблена у Німеччині, має частинку з України»,- каже Білак, оскільки постачальники деталей Sumitomo, Fujikura і Leoni мають виробничі підприємства в країні.

    Економічне середовище Львова сприятливе для інвесторів, вірить Данило Білак.

    «Садовий створив позитивне середовище у Львові, особливо у сфері послуг. Це дуже привабливе місто, зараз воно має свій бренд пива, шоколаду та кави, культуру кафе, які дещо нагадують Краків», – вважає Білак.[…]

    Щоправда, область вже починає і страждати від свого успіху. Генеральний директор Carlsberg Ukraine Євген Шевченко розповідає, що багато кваліфікованих співробітників переїжджають до Польщі, відколи Україна отримала безвізовий режим з ЄС у червні.

    «Це дуже велика проблема для нас, оскільки там більша заробітна плата. Ми були змушені підняти зарплату на 50%, відколи був оголошений безвіз», – жаліється Шевченко.

    Мери та адміністрації Західної України гуртуються проти того, як вони вважають, що центральна влада не хоче продовжити план децентралізації, щоб надати їм фінансову незалежність від Києва. Протистояння загострилося після вказівки Києва до українських полігонів не приймати сміття зі Львова.[…]

    «Проти мене відкриті 6 кримінальних справ, – усміхаючись каже Андрій Садовий. – Але якщо ти політик в Україні, то варто очікувати арешту у будь-яку мить».

    Оригінальна стаття: Financial Tines, переклад: Zaxid.net. 

  • Два львівські виші потрапили в топ-5 найпопулярніших ВНЗ України

    У Міністерстві освіти і науки України оприлюднили рейтинг з десяти вищих навчальних закладів, які найчастіше обирали вступники цього року.

    Про це повідомила прес-служба відомства.

    Так, у КНУ подали 58тис 851 заяву від 27тис 112 вступників, у КПІ – 50тис 226 заяв від 20тис 952 вступників, у ЛНУ – 48тис 937 заяв від 22тис 790 вступників.

    «Цей рейтинг свідчить, що, попри поширену думку, багато вступників обирають не лише столичні виші, а й регіональні – у Львові, Чернівцях, Харкові. Причому, цю тенденцію ми спостерігаємо не перший рік. Приміром, торік у рейтингу Топ-10 був Кам’янець-Подільський національний університет, непогані позиції також завжди має ДНУ імені Олеся Гончара», – відзначив директор департаменту вищої освіти Олег Шаров.

    На четвертій сходинці ТОП-10 опинилася Львівська політехніка – туди надійшло майже 43,5тис заяв. Бажання вчитися в цьому виші виявили понад 20,5тис вступників.

    Майже однакову кількість заяв подали в Київський національний торговельно-економічний університет (34тис 520) та Національний авіаційний університет (34тис 336). Ці виші обрали відповідно 17тис 206 та 18тис 698 вступників.

    Далі у рейтингу Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова (28тис 522 заяв від 15тис 933 вступників), Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича (27тис 633 заяв від 13тис 257 вступників) та Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна (26тис 697 заяв від 14тис 440 вступників).

    Закриває ТОП-10 Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана. Він отримав трохи більше 24тис заяв від 13тис 531 вступника.

  • Львів переміг на Форумі відкритих даних

    Львівська міська рада стала лауреатом першого загальноукраїнського форуму розвитку та застосування відкритих даних Open Data Forum 2017. Про це на своїй сторінці  у «Фейсбук» повідомив заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко, передає Твоє Місто.

    Переможцями у номінації  Open Data City Award визнано як міську раду загалом, так і комунальне підприємство «Міський центр інформаційних технологій». Суперником Львова у фіналі була міська рада Дніпра.

    Open Data Forum  цього року вперше відбувся у Києві та зібрав  представників центральної та міської влади, українських та міжнародних експертів, громадських активістів та стартап спільноту навколо теми розвитку та застосування відкритих даних в Україні.

    Метою форуму було створення платформи для спільного пошуку можливостей ефективного використання соціально-економічного потенціалу відкритих даних й обговорення трендів та інновацій у міжнародній практиці застосування даних на користь розвитку локальних спільнот.

    Організатор Форуму – Державне агентство з питань електронного урядування України в партнерстві з проектом Фонду «Євразія» «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах», за підтримки USAID i UK AID.

    © opendata.city-adm.lviv.ua

    Проект “Відкриті дані Львова” реалізовує ЛКП “Міський центр інформаційних технологій”. З опублікованими наборами відкритих муніципальних даних можна ознайомитись на Порталі відкритих даних Львова – opendata.city-adm.lviv.ua

  • 7 фактів про українських ITшників, які змусять ними пишатися

    Програмісти всієї України, починайте приймати вітання! Сьогодні 256-ий день у році, а отже – ваш день!

    Число дуже символічне, адже 256 – це 2 у восьмій степені. А це натомість – кількість різних значень, які можна виразити за допомогою восьмирозрядного байта, пише Радіо Максимум.

    Вперше запропонував святкувати День програміста голова видавництва “Компютерра” Дмитро Мендрелюк у далекому 1996 році.

    До цього “цифрового” свята Радіо МАКСИМУМ підготувало добірку цікавих фактів про українських ITшників, яких ви могли не знати. Наші програмісти вміють досягати успіху – беріть з них приклад!

    Понад 100 тисяч українських програмістів працюють у провідних IT-компаніях

    На це не впливає ані нестабільна політична, ані економічна ситуації. Слід зазначити, що ця цифра щодня зростає і може сягати 200 тисяч у 2020 році.

    Такий темп є одним з найшвидших у Європі. Найбільше наших фахівців у США, слідом йде Європа та Ізраїль.

    Ні для кого не буде таємницею, що фахівці IT-сфери отримують чималенькі зарплати

    В середньому український програміст, який працює на Батьківщині, може отримувати від 400 до 4000 “вічнозелених”. Все залежить від рівня знань ITшника та вмінь, якими він володіє.

    Але й такі суми – це далеко не межа. До прикладу, в Штатах можна заробити в середньому від 5 до 10 тисяч доларів. На такі ж гроші можуть претендувати програмісти в Канаді.

    Львів – IT-столиця України

    Не так давно про Львів почали говорити не тільки як про культурну столицю, а й як про осередок ITшників. Воно й не дивно, адже саме у Львові стрімкими темпами збільшується кількість програмістів. Викликаний цей ріст високою популярністю професії, хорошою навчально-освітньою базою, а також близькістю до європейського ринку праці.

    Зокрема, у Львові в сфері IT задіяні близько 12 тисяч осіб.

    100 тисяч євро інвестицій

    Саме таку суму отримав український IT-проект Roopor. Серед шести тисяч команд-учасників, український сервіс живих аудіотрансляцій увійшов у ТОП-90 переможців. Roopor став єдиним переможцем серед країн СНД і Східної Європи.

    Сервіс Roopor, створений у 2016 році рекламним агентством Yarche, дає можливість одним кліком вести живі аудіотрансляції. І це не єдиний за останні роки приклад перемоги українців.

    WhatsApp родом з України

    Творець популярного у світі месенджера в дитинстві жив дуже бідно і був вимушений переїхати разом із своєю сім’єю до Штатів, де і прославився.

    Ян Кум самотужки починав опановувати програмування. У 2009 році світ побачив месенджер WhatsApp, який на початках абсолютно ніхто не завантажував. Ян вже розмірковував над тим, щоб покинути цей проект.

    Його врятувала компанія Apple, яка впровадила функцію push-повідомлень в iOS. Ян Кум додав цю функцію у свій месенджер і лише після цього він набув популярності. Замість кількох сотень завантажень програму додали до своїх пристроїв більше чверті мільйона користувачів.

    У 2014 році Facebook викупив розробку українського програміста за 16 млрд доларів і зробив його своїм виконавчим директором. На той момент WhatsApp’ом користувалось вже півмільярда людей, а Янові статки сягали понад 9 мільярдів доларів.

    Petcube – улюбленці поруч

    На створення цього нехитрого девайса Олександра Нескіна надихнув його хатній улюбленець собака Роккі. Співзасновник компанії хотів придумати пристрій, який міг би розважати його чотирилапого друга, коли він перебуває поза домом.

    Цей пристрій за допомогою смартфона дозволяє спілкуватись зі своїми меншими друзями. Невеличкий алюмінієвий куб оснащений ширококутною камерою, динаміком, мікрофоном та лазерною указкою. Тепер кожен може мати змогу нехай віртуально, але перебувати поруч із своїм домашнім улюбленцем.

    Технологію розпізнавання обличчя комп’ютером розробляли українці

    Зокрема киянин Єгор Анчішкін. Ним навіть була створена навіть ціла дослідницька фірма, яка успішно вчила електронний мозок розпізнавати фото- та відеоконтент. Проте, подальшого розвитку починання Єгора не отримало, оскільки гігант IT та інтернет-індустрії Google викупив усі перспективні розробки в цій галузі.