«В наш час для виробництва паперу більшість підприємств використовує деревну целюлозу для виробництва паперу, а це, як відомо, тягне за собою певну частку у вирубуванні лісів. Ми ж пропонуємо альтернативу з використанням целюлози рослин, які щорічно відновлюються.
Подібні технології вже використовуються та є популярними. В Україні вже діє проект з переробки листя. Наш проект пропонує переробляти навіть отруйні рослини, та, що дуже важливо, сухостій у папір з різними можливостями використання. Це, без сумніву, допомогло б уникнути багатьох масштабних пoжеж, які починаються з банального спaлювaння трави», – розповідає автор ідеї.
«Нaшi пaтeнти ствoрeнi нa пoтрeбy сьoгoднiшньoгo дня. Спoдiвaємoся, вoни мaтимyть y нaйближчoмy мaйбyтньoмy зaстoсyвaння з oглядy нa їхню eфeктивнiсть, екологічність тa eкoнoмiчнy дoцiльнiсть», – зaзнaчaють в ІФНTУНГ.
Сильфiя прoнизaнoлистa – пeрспeктивнa бaгaтoрiчнa кoрмoвa кyльтyрa, якa y прирoдних yмoвaх рoстe в aмeрикaнських прeрiях i в Kaнaдi. В Єврoпy її зaвeзли y ХVІІІ стoлiттi як дeкoрaтивнy рoслинy. У бoтaнiчних сaдaх Чeрнiвeцькoгo тa Львiвськoгo yнiвeрситeтiв сильфiя рoстe пoнaд 60 рoкiв.
У Міністерстві освіти і науки презентували проєкт Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2021-2031 роки. В одному з блоків дослідження оприлюднили оцінки світових експертів, які озвучили список «професій майбутнього».
Інформацію про найбільш затребуваних фахівців оприлюднили Forbes, BBC, Trade Schools Colleges та експерти дослідницької групи Digitale Transformation. За їхніми даними, у майбутньому скрізь відкрита дорога буде спеціалістам, які проєктуватимуть та впроваджуватимуть надсучасні технології й техніку та професіоналам у сфері забезпечення життя та здоров’я людини.
30 професій, які приведуть у майбутньому до успіху
Технології майбутнього:
архітектор територій
фахівець з робототехніки
інженер-проєктувальник різного профілю
фахівець з 3D-друку
розробник, диспетчер безпілотних апаратів
космогеолог
ІТ-технології і дані:
проєктувальних «розумного середовища»
проєктувальник «розумних будівель»
програміст
аналітик даних
аналітик з кібербезпеки
розробник технологій блокчейн
розробник віртуальної та доповненої реальності
фахівець із цифрового контенту
цифровий лінгвіст
куратор особистих даних
Екологізація виробництва та життя:
екоаналітик у будівництві
фахівець з альтернативної (сонячної, вітрової) енергетики
біоетик
ресайклінг-дизайнер
фахівці із «сіті-фермерства»
Здоров’я людини:
біогенетик
біоінженер
біоінформатик
біофармаколог
телехірург
ІТ-лікар
фізіотерапевт
медична сестра
ейропсихолог
При тому, тішить і те, що упродовж наступних десятиліть актуальними залишаться професії в освітній і творчій сферах. Навіть використання потужного штучного інтелекту та «розумних» автоматизованих систем їх не замінить.
Дві українські лабораторії отримали понад 1 млн грн на розробку української вакцини проти коронавірусної інфекції. Вони розташовані у Львові та Харкові, розповів голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький у ефірі однієї із програми.
«Лабораторії, які зараз займаються вакцинами знаходяться в Харкові та Львові. На сьогодні цим лабораторіям вже виділені кошти на дослідницькі роботи винаходу української вакцини. Ці гроші уже пішли. Мені здається, більше одного мільйона пішло у Львів і якась сума – в Харків», – розповів Радуцький.
Раніше повідомлялось, що львівські науковці виграли гранти від Національного фонду досліджень України на розробку вакцини від коронавірусу. Зокрема, на створення антибіотика нового покоління, розробку нових біоаналітичних продуктів на основі штучних ферментів та наноматеріалів, а також на розробку вакцини від коронавірусу.
Директор Інституту біології клітин Національної академії наук, що у Львові, Андрій Сибірний планує створити вакцину, яка базуватиметься на специфічних білках дріжджів.
Як пише Високий Замок, над розробкою вакцини працюють дев’ятеро науковців — семеро з львівського Інституту і ще двоє партнерів із Національної академії медичних наук України. Вони проводитимуть експерименти на трансгенних мишах. В Інституті створять вакцину, після чого колеги випробують її на заражених коронавірусом ссавцях.
Однак гризуни не чутливі до SARS-CoV2, але якщо у складі їхнього генома будуть людські гени, то, відповідно, матимуть й людський рецептор АСЕ2, а отже будуть зарaжатися, хворіти, у них буде розвиватися зaпалення легень, від якого пoмиpaтимуть. 31 грудня 2021 року має закінчитись перевірка ефективності нашої вакцини на трансгенних мишах.
“Створимо мікробні продуценти двох вірусних білків «шипа» («корони») вірусу — S-1 і S-2 (за їхньою допомогою вірус зв’язується з рецептором АСЕ2 на поверхні клітини-мішені і таким чином проникає в організм, викликаючи захворювання. — Авт.). Будемо випробовувати дію цих білків окремо та одночасно”, – розповів журналістам Високого Замку львівський науковець Андрій Сибірний.
Наукова співробітниця відділу молекулярної генетики та біотехнології інституту, к. біол. н. Любов Фаюра займатиметься очищенням вірусних білків.
Чим унікальна розробка вакцини від коронавірусу у Львові? Вірусні білки напрацьовують на різних видах дріжджів, а не на тваринних клітинах, як це роблять інші. Тваринні клітини — вимогливі і повільно ростуть. Їхнє середовище дуже дороге. Напрацьовуючи вірусні білки на дріжджах, разів у десять здешевимо вартість майбутньої вакцини. Також працюватимуть як із повнорозмірним білком, так і з білком, з якого будемо видаляти фрагменти, які, згідно з даними літератури, не тільки захищають від хвороби, а навпаки, активують її.
Після очищення вірусних білків та акумуляції їх у великих кількостях львівські науковці передадуть їх НАМН України, де їхні колеги проводитимуть дослідження на трансгенних мишах: вводитимуть гризунам вакцину, і якщо з’ясується, що вона не токсична і не викликає алергії, заражатимуть тварин вірусом. А тоді будуть спостерігати, як діє вірус на організм гризунів, яким не робили щеплення, і тих, яких вакцинували.
“Сьогодні в світі розробляється понад 100 вакцин від коронавірусу, але всі вони, як правило, напрацьовуються на клітинах ссавців (зокрема на людських клітинах) або комах. Або ж це ослаблені, інактивовані віруси чи РНК або ДНК вірусу, створена на основі його РНК. Щоб хтось створював продуценти вірусних білків на основі дріжджів — я про це ніде у літературі не читав”, – розповідає львівський науковець Андрій Сибірний. – Можливо, хтось працює над цим, але ми такої інформації не маємо. Звичайно, я не можу сказати, що це щось абсолютно нове.
У Південній Кореї та Німеччині випускають промислову вакцину від гепатиту В, яку так само розробляли на клітинах дріжджів. А щодо коронавірусу, думаємо, ми будемо перші. Якщо наша вакцина виявиться ефективною, ми її запатентуємо. Тут важливо, хто виявиться першим. Ідею запатентувати не можна. Можна запатентувати якийсь корисний процес чи модель, довівши, що вони — корисні, працюють, і ніхто цього не зробив перед тобою.
3 жовтня 2020 року відбувся вже третій у цьому році успішний пуск ракети-носія, створеної за участю підприємств космічної галузі нашої країни, інформує Державне космічне агентство України.
3 жовтня 4:17 за київським часом NASA в США провело 12-й успішний пуск ракети-носія (РН) середнього класу «Антарес». Вона вивела на орбіту автоматичний вантажний транспортний корабель «Сігнус», який повинен доставити на Міжнародну космічну станцію (МКС) 3629 кг корисного вантажу.
Основну конструкцію першого ступеня «Антареса» розробило Конструкторське бюро (КБ) «Південне» і виготовив «Південний машинобудівний завод» в кооперації з українськими підприємствами «Хартрон», «Київприлад», «ЧеЗаРа», «Рапід». Головний розробник і виробник — американська корпорація Northrop Grumman.
З території КБ «Південне» в режимі реального часу здійснювалася підтримка пуску, прийому і обробки телеметричної інформації.
Стиковка «Сігнус» з МКС планується в понеділок, 5 жовтня, о 12:20 за київським часом.
Нагадаємо, що 15 лютого цього року відбувся 11-й успішний пуск РН «Антарес», а 3 вересня з космодрому Куру вже вп’ятнадцяте успішно стартувала європейська РН «Вега», блок маршового двигуна 4-го ступеня якої розробило КБ «Південне» та серійно виготовляє ДП «ВО ПМЗ».
Додатково. Українсько-американська космічна компанія Firefly Aerospace планує вперше запустити ракету Alpha. Запуск запланований на кінець жовтня або початок листопада.
У Львові запустили новий сервіс прокату елетросамокатів Kiwi. Про це компанія повідомила на своїй сторінці у Facebook 29 вересня. Прокат працюватиме цілодобово, але спочатку у тестовому режимі.
Для користування сервісом необхідно завантажити додаток у смартфон. Він показує кількість вільних самокатів та зону їхнього використання. Діапазон вулиць, на яких можна кататися на самокатах Kiwi, сягає кінця проспекту Чорновола і АС-2 на Липинського на півночі і до вулиці Наукової на півдні. На карті позначено близько півсотні електросамокатів та рівень зарядки їхніх батарей.
Вартість оренди Kiwi у Львові становить 15 грн за розблокування та 2 грн за кожну хвилину. Щоб покататись, треба: завантажити додаток Kiwi — Scooter Sharing для iOS чи Android; створити обліковий запис; дозволити додатку визначати твою геолокацію і дати доступ до камери; знайти найближчий самокат; зісканувати штрих-код і почати їхати.
Після користування – припаркувати самокат і сфотографувати його через додаток. Документи для користування не потрібні.
Материнська компанія Kiwi зареєстрована в Нідерландах в 2019 році, її заснували громадяни Туреччини Алі Хорзум і Юсуф Кая. Вони ж володіють українською дочірньою компанією — ТОВ Екстра Ваттс, яке займається прокатом електросамокатів Kiwi, засноване в Одесі теж у 2019.
В Україні цей сервіс запустили цього року спочатку в Одесі, нещодавно він запрацював і у Києві. Цікаво, що ціни в Києві майже удвічі нижчі, ніж у головного конкурента Bolt.
Нагадаємо, перший у Львові прокат електросамокатів Easy запустили 11 квітня. Спочатку їх випробовували на трьох проспектах міста — Свободи, Шевченка та Чорновола. Згодом зону прокату розширили. Вартість розблокування їхнього самоката становить 25 грн плюс 1 грн за кожну хвилину користування.
Компанія Microsoft підписала меморандум про співпрацю з Міністерством цифровий трансформації, за його умовами, компанія вкладе в розвиток хмарних сервісів на українському ринку близько $500 млн (ця сума може змінюватись). Про це на брифінгу 2 жовтня оголосили представники компанії і Мінціфри, передає ain.ua.
Ці інвестиції, в тому числі, підуть на будівництво двох дата-центрів компанії на території України. Якщо дані будуть зберігатися всередині країни, українські держоргани зможуть користуватися хмарними послугами компанії.
Використання Microsoft Azure передбачає можливість використання співробітниками міністерств та державних компаній комплексних хмарних технологічних рішень Azure, а саме: штучний інтелект, аналітику, хмару, комунікації, Big Data, безпеку, інтернет речей, управління даними, а також рішення для логістики та юридичної сфери.
За словами голови відомства Михайла Федорова, уряд розглядає перенесення сервісів “Дія 2.0” у хмари Microsoft.
«У межах цього Меморандуму ми також розпочинаємо процес впровадження офіційної підтримки ігрової платформи Xbox для українського ринку. Адже українські геймери досі не мають офіційної підтримки сервісів Xbox, не можуть повноцінно користуватися платформою та змушені реєструвати свої акаунти деінде, що є неприпустимим», – додав заступник Міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков.
Як зазначає ain.ua в травні 2020 року Microsoft оголосила про інвестиції в $1 млрд в створення нового центру обробки даних і впровадження хмарних сервісів для підприємств і держустанов Польщі.
Також компанія підписала угоду про співпрацю з польським постачальником хмарних послуг Chmura Krajowa (CK). В рамках цього проекту збираються провести цифрову трансформацію польських підприємств в сфері хмарних рішень, навчити близько 150 000 співробітників і студентів.
А в червні 2020 року президент фонду-співзасновника CK – Polish Development Fund Павло Борис заявив про інвестиції від Google і Microsoft в Польщу на суму близько $ 3 млрд протягом наступних років.
Кабінет міністрів України на засіданні 30 вересня затвердив новий державний стандарт базової середньої освіти. В документі визначили 11 базових навичок, які мають здобути школярі. Про це ідеться на Урядовому порталі.
Серед компетенцій, які мають здобути українські школярі під час навчання, виділили:
вільне володіння державною мовою;
здатність спілкуватися іноземними мовами;
математичну та технологічну компетентність;
інноваційність та відкритість до нових ідей;
підприємливість та фінансову грамотність;
спроможність навчатися впродовж життя.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зазначив, що вимоги до школярів «базуються на найкращих практиках Європейського Союзу та відповідають сучасному технологічному світу».
Новий стандарт освіти набуде чинності з 2022 року та стосуватиметься тих учнів, які навчаються за 12-річною програмою. Для втілення вимог Кабміну школи мають забезпечити всіма необхідними електронними та технологічними рішеннями. У проекті держбюджету на 2021 рік з цією метою виділять 159 млрд грн для Міністерства освіти і науки. З них 1,4 млрд грн витратять на програму «Нова українська школа».
З 2021 року для школярів стане обов’язковим ЗНО з математики. Всього будуть два рівні складності ㅡ стандартний та профільний. Випускники складатимуть іспит залежно від того, на якому рівні вони цей предмет вивчали.
Також із 2021 року абітурієнтам дозволять складати ЗНО з 5 предметів (раніше було 4). Орієнтовні дати проведення ЗНО з 21 травня до 16 липня. Тривалість іспиту обов’язкового іспиту з української мови та літератури складе 210 хвилин (3 години 30 хвилин), замість 180, як було раніше. А завдання з відкритою відповіддю планують полегшити: додати інфографіку, діаграму, таблиці. Також у 2021 році окремо здавати ЗНО з української літератури буде необов’язково.
Білоруська ІТ-компанія PandaDoc зі штаб-квартирою у Кремнієвій долині, яка підтримала протести у Білорусі та зіткнулася із тиском з боку влади, закриває свій офіс в країні і переїжджає до України. Про це повідомив голова компанії Микита Мікадо в інтерв’ю українському виданню DOU, який проживає у США вже майже 8 років. Стартап PandaDoc розробляє програмне забезпечення для автоматизації документообігу.
«Ми відкриваємо компанію в Україні, активно шукаємо співробітників, не тільки інженерів, але й фахівців з продажу, маркетологів», – заявив Мікадо.
За його словами, з Мінська вже переїхало близько 60 співробітників компанії до Львова, Одеси та Києва.
«Україна має кілька плюсів. Перший – це місцевий ринок талантів. Другий – те, що всі говорять російською мовою. І тим хлопцям, які приїжджають з Білорусі, трошки простіше. Є питання з міграційним законодавством, але ваш уряд активно включився в те, щоб їх вирішувати. По-четверте, податкові умови в Україні дуже вигідні, ще вигідніis, ніж в Білорусі», – відзначив він.
“Якщо хочеш, щоб IT-індустрія розквітла, то ось система з ФОПами в Україні непогана для цього”.
Мікадо заявив, що рішення про закриття офісу у Білорусі вони прийняли після затримання їхніх робітників та топ-менеджера. Тоді вони провели опитування, і 83% працівників сказали, що хотіли б покинути Білорусь.
Зазначимо, що наприкінці серпня мер Львова Андрій Садовий запропонував IT-фахівцям із Білорусі, які бачать зaгрозу для свого бізнесу через політичну ситуацію у цій країні, переїжджати до Львова, а також висловив готовність надати їм підтримку.
Раніше на тлі жoрстoких розгонів протестів у Білорусі Микита Мікадо, який є головою PandaDoc, запропонував фінансову допомогу і підтримку співробітникам білоруської міліції, які відмовляться виконувати вимоги влади та звільняться. Після цього в Мінську заарештували чотирьох топ-менеджерів PandaDoc. Вони досі знаходяться в СІЗО.
У 22 вересня у торговій палаті міста Аджмана (адміністративний центр емірату Аджман в ОАЕ) засновник львівської ІТ-компанії ELEKS Олексій Скрипник та шейх Маджид Бен Саїд Аль Нуаймі підписали угоду про співпрацю. Договір стосується партнерства в галузі ІТ та інновацій, а також заснування нового бізнесу в Аджмані, інформує Zaxid.net.
«Засновник ELEKS Олексій Скрипник підписав угоду про партнерство та Акт про заснування нового бізнесу в еміраті Аджман, що ознаменувало початок історичного партнерства з головою Емірійського суду правителя Аджмана – шейхом доктором Маджидом Бен Саїд Аль Нуаймі», – повідомили у компанії ELEKS.
Під час зустрічі доктор Маджид та Олексій Скрипник обговорили сучасні події в IT-галузі та можливості майбутньої співпраці. А також – питання кібербезпеки, важливість співпраці та обміну передовою практикою у сфері ІТ й цифрового управління.
«Ми неймовірно раді співпрацювати з шейхом Маджидом Аль Нуаймі. Це великий крок для України у подальшому розвитку ІТ-галузі та, зокрема, цифрового управління. Об’єднавшись для обміну найкращими практиками, ми можемо створити безпечне, інноваційне та вигідне цифрове майбутнє для всіх», – прокоментував подію Олексій Скрипник.
Довідка: Олексій Скрипник – засновник львівської компанії ELEKS, яка була створена у 1991 році. На сьогодні це одна з найбільших ІТ-компаній в Україні, яка надає послуги з розробки програмних продуктів, консультування та забезпечення контролю якості.
На початку свого існування займалася розробкою власних програмних продуктів для електроенергетичних підприємств. Із 1999 року ELEKS Software почала працювати на ринку аутсорсингу. На сьогоднішній день компанія налічує понад 1500 працівників. Компанія має офіси у Чикаґо, Лондоні, Талліні, Берліні, а також Києві, Львові, Тернополі та Івано-Франківську.
ELEKS є партнером таких відомих компаній як Microsoft, IBM, Intel, Borland, членом IT Ukraine Асоціації, RUSSOFT Асоціації, Торговельної Американської Палати, Європейської Бізнес Асоціації та членом Асоціації Українських Розробників.
Шейх Маджид Бен Саїд Аль Нуаймі (H.H. Sheikh Dr.Majid Bin Saeed Al Nuaimi) – відомий в галузях освіти, охорони здоров’я та фінансів ОАЕ. Був міністром у справах Федеральної Верховної Ради, першим головою банку Перської затоки. Голова Емірського палацу Аджману.
