На Львівщині, у селі Горішнє, вимушені переселенці викупили закинуту ферму та створили екологічне виробництво, під час якого зводять будинки з конопель. Про це повідомляє Суспільне.
Будівництво здійснююють українці на чолі з директором громадської організації Go friends, який переїхав на Львівщину з Києва на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Організація викупила закинуту ферму та територію довкола й почала її відновлювати.
“Ми знайшли цю ферму, почали частково викупляти. Посадили картоплю більше гектара, зібрали 7 тонн картоплі. Влітку тут працювало близько 15 переселенців і люди, які не мають робочих місць” – розповів директор.Євген Моїсеєв.
За кілька місяців на фермі з’явився не лише город, а й тварини. Зараз там є поголів’я корів, кіз, овець та свиней. Концепція екоферми полягає в тому, що переселенці тут не лише працюватимуть і забезпечуватимуть себе продуктами, а й житимуть. Вони самі для себе зводять житло, розраховане на сотню людей.
“Ця будівля — екобудинок з коноплі. Конопля змішується з вапном і глиняний такий укріплювач. Тут є 30 кімнат. Це стовідсотковий екобудинок, він дуже теплий. У кожної сім’ї буде свій санвузол та туалет”, — каже директор громадської організації Go friendsЄвген Моїсеєв.
Олександр разом з дружиною та дитиною виїхав з Донеччини навесні. Зараз чоловік працює на будівництві. Каже, що раніше такого досвіду не мав, адже працював у гіпермаркеті.
“За день до того, ну ми ще не думали виїжджати, то були вибухи. Метрів 500 від нас підірвали школу. Після цього ми вирішили таки їхати. Сподіваємося повернутися назад, додому хочеться. А там, як вийде вже. А тут будували, я допомагав роботи покрівлю. З дерева робили перекриття”, — каже переселенець з Краматорська Олександр Стрючков.
Зараз переселенці спільно розбудовують фермерське господарство. На території є декілька озер, які вже зарибили. З часом планують облаштувати відпочинкову зону.
Instagram-фотограф під назвою syndrom__stendalya публікує знимки своїх подорожей світом та Україною, зокрема унікальних під’їздів Львова. Цими знімками автор демонструє різноманіття львівської архітектури, мало ким вивчене до кінця, передає неповторний дух Львова і зберігає для нащадків те цінне і унікальне.
Тут і ліпнина на стінах у вигляді відомих львівських будівель, тварин чи людей, і ковані решітки, і люстри, і каріатиди, і обриси львівських кам’яниць, і старі ліфти, а сонячні промені потрапляють до приміщення через кольорові вітражі у дверях та вікнах.
Будинки зведені у 2-й половині ХІХ — 1-й третині ХХ століття, тут усі основні архітектурні стилі тогочасного Львова, від історизму до функціоналізму.
До речі, радимо придбати книгу “За львівськими брамами” Видавництва Старого Лева, що вийшла друком у 2017 році. Створення книги ініціювала львівська фотографка Анастасія Іванова.
До книги увійшли фото 50 будівель. Їх об’єднує лише те, що усі вони збудовані в дорадянські часи, і, водночас, досі зберегли залишки первинної фотогенічності. Представлені будинки зведені у 2-й половині ХІХ — 1-й третині ХХ століття, тож альбом закарбовує усі основні архітектурні стилі тогочасного Львова, від історизму до функціоналізму.
«У книжці-альбомі – таємниці і багатство Львова, сховані від сторонніх очей. Під’їзди за відчиненими і закритими брамами, за якими співіснують минуле й сучасне», – йдеться в анотації видання.
Ірландська компанія Kingspan інвестує понад 200 мільйонів євро у спорудження кампусу будівельних технологій в Україні. Підприємство розглядає для цього ділянки на Львівщині. Про це 8 лютого у Telegram повідомив голова Львівської ОВА Максим Козицький.
За його словами, у кампусі вироблятимуть ізоляційні вироби та рішення для централізованого опалення. У планах компанії — спорудити 7 виробничих частин, де виготовлятимуть будівельні матеріали для промислових потреб. У виробництві застосовуватимуть технології, які берегтимуть довкілля, а кампус забезпечить роботою від 600 до 1000 людей.
Цим проєктом ірландська компанія хоче також підтримати Україну на шляху до ЄС та подбати про низьковуглецеве виробництво.
«Сьогодні про зведення кампусу спілкувалися із керівником проєкту Kingspan в Україні Майком Стенсоном, директором UkraineInvest Сергієм Цівкачем і керівницею управління залучення та супроводження офісу Вікторією Власенко. Команда урядового офісу із залучення інвестицій UkraineInvest надає Kingspan організаційно-консультативний супровід для підготовки проєкту», — розповів Максим Козицький.
Він зауважив, що наразі проєктна група компанії розглядає ділянки на території Львівщини.
Додамо, Kingspan заснували 58 років тому. Компанія має майже 200 виробництв у понад 70 країнах. Працює у галузі теплозахисного покриття з високими характеристиками та рішень для оболонок будівель. В Україні — з 2005 року. Була однією з перших компаній, які покинули Росію та оголосили про значні інвестиції в Україну.
Нагадаємо, у Львові погодили будівництво на вулиці Шевченка, 327 виробничо-складських будівель. Йдеться, зокрема, про нове будівництво ТзОВ «Інтенсив».
23 січня 2023 року Фонд держмайна продав на аукціоні готель «Власта» у Львові. Готель розташований на вул. Клепарівській та належав Міністерству оборони України. Аукціон з приватизації єдиного майнового комплексу відбувся через електронну систему Prozorro.Продажі. Стартова ціна продажу об’єкта становила майже 7 млн грн. Купити готель «Власта» зголосилися 23 учасники.
Переможцем стала київська компанія «Магнус Трейдінг Україна», яка запропонувала ціну 115 млн грн. У цьому матеріалі пропонуємо дізнатися, які плани у нового власника на щойно придбаний готель у Львові.
Що відомо про «Власту»?
Готель «Власта» розташований в історичній місцевості Клепарів, біля стадіону СКА – за 1,7 км від центральної частини Львова. Будівлю спорудили у 1976 році архітектори Олександр Гукович та Алла Сімбірцева.
Готель має 157 номерів та займає 12 поверхів. Загальна площа готелю – понад 8 000 кв м. Зараз там проживають, зокрема внутрішньо переміщені особи.
За даними Фонду держмайна, останніми роками готель був збитковим. У 2020 році він отримав 251 тис. грн чистого збитку, в 2021 році – 78 тис. грн, за січень-вересень 2022 року – 421 тис. грн. Станом на сьогодні кредитні борги, які потрібно буде сплатити новому власнику, сягають майже 8 млн грн. Йдеться переважно про заборгованість перед постачальниками та бюджетом.
Додатково в держбюджет надійде 20% від суми угоди. Як зазначали в Фонді Держамайна, залучені кошти йдуть на Сили оборони. Наприклад, на гроші за «Власту», говорять в Фонді, можна придбати понад 300 пікапів для захисників України.
Новий власник – нова концепція
Відомо, що на аукціоні перемогу здобуло ТОВ «Магнус Трейдінг Україна». Готель «Власта» придбали за 115 млн грн. Профіль «Магнус Трейдінг Україна» – це інвестиції в нерухомість, імпорт продукції газового устаткування та експорт сільськогосподарської продукції.
Засновником ТОВ «Магнус Трейдінг Україна» є Олег Діденко, який до червня 2022 року був директором з проблемної заборгованості, газорозподільних систем та роздрібного газопостачання НАК «Нафтогаз України». У період з 2014 по 2020 рік Діденко очолював Дочірню компанію «Газ України» НАК «Нафтогаз України». За період його роботи портфель дебіторської заборгованості ДК скоротився на 4,4 млрд грн – з 13,4 до 9 млрд грн.
Завдяки команді Олега Діденка було стягнуто чимало боргів на користь інтересів держави. Зокрема, було стягнуто 50 квартир в Горішніх Плавнях, які передали Міністерству внутрішніх справ для забезпечення житлом учасників АТО. Крім того, було передано належні на праві власності ДК «Газ України» 6 квартир в м. Києві для Національної поліції – для осіб, які отримали інвалідність під час АТО. Крім того, починаючи з 2015 року на потреби учасників АТО передали 56 квартир та 174 одиниці техніки вартістю близько 20 млн грн, що належали ДК «Газ України».
Про коротко- та довгострокові перспективи розповідає директор ТОВ «Магнус Трейдінг Україна».
«Ми погасимо борги готелю «Власта», згідно з умовами аукціону, а також збережемо робочі місця для колективу працівників та людей, які тимчасово проживають у готелі, як це було зазначено в умовах. Зараз ми займаємося вивченням придбаного готелю та погашенням усіх боргових зобов’язань готелю «Власта». Будемо формувати команду і починати працювати над новою концепцією готелю. Про чіткі дати перезапуску зараз недоречно вести мову. Відбудова та перезапуск доречні після перемоги. Зараз у пріоритеті – підтримка військових та допомога ЗСУ», –коментує директор компанії Артем Величко.
Команда компанії має успішний досвід у девелопменті нерухомості та знає, як зробити проєкт дохідним і корисним для міста та місцевої громади.
Інвестиції у відбудову
Директор готелю «Власта» Володимир Сенишак зазначив, що уже відбулася зустріч із новими власниками готелю, тому ситуація прояснилася.
«Зараз готель працює у штатному режимі. У нас є внутрішнє розпорядження щодо того, що всі робітники і персонал готелю залишаються працювати 6 місяців після приватизації. Була зустріч з директором компанії «Магнус Трейдінг», яка перемогла на аукціоні. Розмова заспокоїла і персонал, і усіх людей, які зараз мешкають у готелі. Люди житимуть надалі у «Власті», – запевнив Сенишак.
Позитивні перспективи бачать і представники місцевої влади.
«Продаж готелю «Власта» – це позитивні зміни, адже проблемні об’єкти з мільйонними заборгованостями викуповують успішні інвестори. Такі великі інвестиції у розвиток міста, тим паче у час війни, викликають лише повагу», – зазначив директор департаменту економічної політики Львівської ОДА Степан Куйбіда.
У Фонді держмайна повідомили, що проконтролюють дотримання компанією «Магнус Трейдінг Україна» тих умов, які були зазначені при проведенні аукціону.
У компанії «Магнус Трейдінг Україна» переконані, що інвестиції у нові та існуючі об‘єкти, реконцепт та редевелопмент проєктів – це важлива складова комплексної стратегії відбудови українських міст та додаткове джерело формування держбюджету.
Забудовник “Інтеграл-Буд Львів” опублікував у соцмережах рекламний пост, де він пише про продаж збудованого футбольного поля та дитячого садка. Приміщення дитсадка він хоче продати під будь-який бізнес. Мова йде про нерухомість у ЖК “Семицвіт”.
Про цей випадок на своїй сторінці у фейсбук розповів заступник міського голови Львова з містобудування Любомир Зубач.
За словами посадовця, забудовник перед будівництвом житлового комплексу на вулиці Шевчека, 60 обіцяв новим мешканцям збудувати поблизу багатоповерхівки футбольне поле, дитячий садок та ігровий майданчик. Обіцяну інфраструктури у ЖК “Семицвіт” збудували, однак потім виставили на продаж. Приміщення дитячого садка забудовник пропонує придбати для будь-якого бізнесу.
“Відверто скажу, така інформація мене шокувала. Поки місто веде просвітницьку роботу і переконує компанії бути соціально відповідальними і долучатися до розбудови дитсадків, шкіл, медіатек і амбулаторій, деякі так легко дозволяють собі продавати вже збудоване саме з соціальною метою «під бізнес». Я хочу повернути всіх у реальність: у міської влади Львова геть інша позиція та інші пріоритети – соціально орієнтована розбудова Львова та соціально відповідальний будівельний бізнес. А не навпаки”, – написав заступник мера Львова.
Любомир Зубач додав, що на продаж соціальну інфраструктуру забудовник виставив саме після того, як розпродав усі квартири у багатоповерхівці. Посадовець звертається до потенційних інвесторів з проханням не купувати “сумнівну” нерухомість.
До того ж у оголошення ЖК “Семицвіт” вказано, що на футбольному полі є можливість влаштування накриття чи надбудови для облаштування закритого поля чи спортзалу. Любомир Зубач розповів, що така добудова неможлива без окреми містобудівних умов, які повинне надати місто.
“Хочу повідомити. Станом на сьогодні такої «можливості» немає. Для цього потрібні окремі містобудівні умови, виготовити проєкт, пройти експертизу проєкту і отримати дозвіл. І тут можу від себе запевнити: з огляду на ситуацію, яка склалася, місто таких містобудівних не дасть”, – зазначив Любомир Зубач.
У Львові понад два роки тривають роботи з реставрації інтер’єрів історичної кам’яниці, що розташована на вул. Вірменській, 17. Бюро спадщини поділилося процесом реставрації та знахідками, які приховувала у собі кам’яниця, передає Твоє Місто.
Йдеться про кам’яницю на вул. Вірменській, 17, яка називається Еміновичівська і датується XVII ст., проте це не зовсім так. Останні дослідження показали, що це датування є умовне і випливає з першої письмової згадки про кам’яницю.
Насправді в структурі будинку є багато реліктів (лат. relictum – залишок) з XV ст., – наприклад, готичні портали та вікна. Одне із вікон навіть виявили «in situ», тобто на своєму місці. На його кам’яному обрамленні залишилися сліди пожежі 1527 р., яка майже цілковито знищила готичний Львів. Через це фахівці припускають, що не всі міські будівлі того періоду були цілковито дерев’яними. На жаль, багато цінних речей було знищено внаслідок перебудови будинку 1780-х рр. Було втрачено віконні обрамлення та колони, зруйнована величезна частина готичного фасаду, що виходив на вул. Вірменську.
Відомо, що у XVII ст. кам’яницю викупили вірмени – родина Еміновичів. Вони зробили надбудову і перебудову. З цього часу кам’яниця іменується Еміновичівською. Після цього вона переходить до вірменських архиєпископів, а далі – до ловчого Петра Лубковського, котрий ґрунтовно її перебудував.
Цей будинок раніше був завершений аттиком, оскільки сліди на фаєрмурах свідчать про інший ухил даху. Аттик розібрали приблизно у 1757-1759 рр., під час реконструкції будинку. На жаль, під час проведення цих робіт, багато цінних елементів було втрачено. На фасаді, на рівні другого поверху, є кам’яні обрамлення, в антаблементі яких колись були розети та метопи. Мабуть, котромусь із колишніх власників вони не подобались, тож він вирішив їх прибрати. Зараз сліди від них можна побачити лише за допомогою спеціального освітлення. В антресолі однієї з кімнат, в шпарині дерев’яної балки, фахівці знайшли захований у німецькомовну газету 1916 р., значок українського січового стрільця. Ймовірно, стрілець переховувався тут під час пацифікації.
«В одній з кімнат ми знайшли жетон Українського січового стрільця. Він завернув його в німецькомовну газету 1916 року і заховав у балку, в щілину. Було це в 30-тих роках ХХ століття. Він боявся, щоб його не арештували. Ця кам’яниця – це не просто історія Львова, це історія людей, які жили в ній. Ми про них нічого не знаємо, та це не страшно, ми можемо собі уявити … Уявити переляканих євреїв, які мали тут сховок, вірмен, які пекли тут хліб і продавали, січового стрільця, який ховав свій орден і навіть короля… Так, колись ця кам’яниця належала самому королю. Ми постараємось зробити так, щоби ці люди з їхніми родинними традиціями та їхніми історіями – залишилися у цих стінах, бо без людей це просто коробка», – розповідав Tvoemisto.tv реставратор Олег Рибчинський.
У будівлі фахівці виявили портали різних періодів. На одному із них, на надпоріжнику, є ґмерк – підпис різьбяра, який датується XV ст. Ймовірно, це вперше в історії Львова знайдено підпис майстра того періоду.
Під час досліджень виявлено капітелі міжвіконних колон на першому поверсі та антаблемент з гротескним маскароном, аналогів яких теж немає у Львові, але подібні речі можемо спостерігати у Флоренції.
Відкритий гротеск з маскароном на фасадіКапітелі віконних колон
Однією з найцікавіших знахідок була добре збережена система опалення — гіпокауст і підлога XV ст. з кам’яними отворами, крізь які в приміщення потрапляло тепле повітря. Це найпоширеніший тип класичної античної опалювальної системи, призначеної для обігріву одноповерхових будівель.
Кахля із зображенням герба Пруського королівства
У пазухах склепіння виявлено ренесансні кахлі ХV ст. з готичної печі. Найімовірніше, ця піч була на другому поверсі, але до наших часів не збереглася. На них можна побачити герб Прусського королівства, герб Холмської землі та найцікавіше – зображення короля, який тримає в руках державу і меч. Дослідники ідентифікували його як Сигізмунда I Старого. Також на двох кахлях зображено фрагмент Євангелія від Матвія «Побиття немовлят».
Кахля із зображенням Сигізмунда I Старого
Аналоги цих кахлів експонують в колекції музею у Вавелі. Проте є одна відмінність – у Вавелі кахлі полив’яні, а у нашому випадку – глиняні. Мабуть, у привезену з Вавеля форму набивали глину та випалювали у Львові. Олег Рибчинський наголошує, що це і не королівська кам’яниця, як про неї писали попередньо, оскільки немає жодних документів, які б про це свідчили.
Фрагменти кахлів, що вкриті поливою
Окрасою кам’яниці є стінописи. Проте не всі збереглись до нашого часу. Розписи першого поверху практично повністю втрачені, оскільки всі стіни були затиньковані цементом і лише на кількох фрагментах вдалося віднайти автентику. Під час робіт фахівці виявили замуровану раніше нішу з поліхромією. Розписи мають мотиви пізньої готики – раннього ренесансу. Це одні з найстаріших фрагментів настінних розписів знайдених у цій будівлі. Фахівці зробили трансфер цих фрагментів на нову основу методом «stacco», тобто зняли разом із кутами та шаром тинькованої основи, яка тримає форму малярства.
Ніша з поліхромією — одні з найстаріших фрагментів настінних розписів у цій будівлі
Під час реставраційних досліджень було виявлено, що стеля є вторинною (встановлена в австрійський період) та приховує під собою дерев’яне балкове перекриття та розписи у вигляді меандрів, які характерні для періоду ренесансу. Завданням фахівців було відкрити первинний вигляд стелі та зберегти розписи пізнішого періоду.
Перенесені розписи у вигляді меандрів
Фрагменти орнаментальної композиції перенесли методом трансферу на нову основу, а вторинне перекриття обережно демонтували. Провели низку консерваційно-реставраційних робіт, які забезпечили естетичне збереження та експонування поліхромії. Між виявленими ренесансними балками та класицистичними розписами період у 200 років.
Іншою несподіванкою для дослідників була центральна балка на стелі. На ній вказано рік – 1654 р. та різночасові написи, де можна розчитати напис латинню – «BENEDIK DOMINE … HABITATIONEM ISTAM».
Цікаво, що давніші написи вирізьблені на балці, а інші – написані.
Центральна балка на стелі з написамиДва малярських шари з різних періодівРозета, яка поєднує три періоди малярства
У кімнаті на другому поверсі, між вікнами, виявлено колону. Її датують серединою XVII ст. Вона поліхромована із Мелюзиною – фігурою європейського фольклору, яка символізує жіночий дух прісної води. Зазвичай її зображують жінкою, нижня частина тіла якої є зміє- або рибоподібною. Колона була замурована цеглою і після відкриття на ній було понад десять шарів різночасових монохромних побілок, які після досліджень були зняті.
Депутат Львівської міської ради Петро Адамик, його дружина Яна Адамик та колишній депутат Петро Соболь планують збудувати апарт-готель з вбудовано-прибудованими приміщеннями на вулиці Любінській, 144, де до 2021 року функціонував один з найстаріших ресторанів у Львові «Шекспір», пише Твоє Місто.
Сьогодні, 26 січня, виконавчий комітет ЛМР затвердив містобудівні умови та обмеження. Так, Петро Адамик і співвласники отримали дозвіл на нове будівництво апарт-готелю з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, даховою котельнею та підземною автостоянкою.
«Це рішення пропонується зі змінами, зокрема, щодо висотних параметрів цієї забудови. Перша правка стосується висотності, зважаючи на об’єкт, який поруч. Архітектори заявили, що з точки зору існуючих параметрів є можливість досягти параметрів 1:1 по відношенню до номерів. Також важливе питання облаштування кількості паркомісць – буде дворівневий паркінг, а також повноцінне укриття», – сказав під час засідання головний архітектор Львова Антон Коломєйцев.
Зазначимо, що забудовник також має облаштувати громадський простір з фасадного боку будівлі з боку вулиць Виговського та Любінської. Сама будівля буде мати кілька рівнів, а найвища сягатиме 12 поверхів. Зазначимо, що висота готелю не має перевищувати 44,4 м, але її мають погодити з львівським аеропортом.
Нагадаємо, що ресторан «Шекспір» на вулиці Любінській, 144 у Львові закрили у листопаді 2021 року. Він працював у місті близько 17 років і був одним із найстаріших. Ресторан розташовано у дворівневому будинку неподалік Львівського аеропорту. В інтер’єрі закладу панує класичний англійський стиль – оздоблення натуральним деревом темних порід, шкіряні меблі, картини в масивних рамах, зал з каміном.
За даними YouControl керівником ТзОВ «Британський дім», що зареєстровано за адресою на вулиці Любінській, 144, є Христина Химчак, а засновниками – колишній депутат Львівської міської ради і засновник компанії «Дорожні Технології» Петро Соболь та депутат ЛМР Петро Адамик.
На вул. Бойківській у Львові на місці закинутого приватного будинку збудують 4-поверхове житло з вбудованим паркінгом. Відповідні містобудівні умови та обмеження затвердив виконком Львівської міськради на засіданні 23 січня, пише zaxid.net.
Йдеться про забудову кількох земельних ділянок загальною площею близько 0,15 га на вул. Бойківській, 28 та 28а. Зараз більшість території пустує, а невелику її частину займає напівзруйнований будинок.
«Будинок буде розташований у різних рівнях двома об’ємами, кожен із яких 4 поверхи так, як це дозволено в зоні Ж-1», – повідомив під час засідання виконкому головний архітектор Львова Антон Коломєйцев.
У 4-поверховому будинку облаштують 21 квартиру, а дворівневий підземний паркінг вміщатиме 20-22 місця. Гранична висота будинку не має перевищувати 18 м.
У 2016 році містобудівні умови та обмеження на будівництво індивідуального житлового будинку на вул. Бойківській, 28-28а отримала Олена Балашова. У 2019 році депутати ЛМР надали їй одну з ділянок в оренду на 10 років. Тепер же ця ділянка, згідно з даними кадастрової карти, перебуває в приватній власності.
Житло будуватиме ТОВ «Резерв Плюс». Представник забудовника під час засідання виконкому зазначив, що компанія уклала з міськрадою меморандум про те, що ТОВ «Резерв Плюс» у межах пайового внеску фінансуватиме розвиток соціальної, транспортної та інженерної інфраструктури міста.
Згідно з даними YouControl, ТОВ «Резерв Плюс», належить до групи компаній «Інтергал-буд» народного депутата 5-8 скликань Володимира Зубика. Ця ж компанія купила дитячий диспансер на вул. Драгоманова й будує житловий комплекс Milltown на вул. Лемківській, 9.
З січня по вересень 2022 року у Львівській області прийнято в експлуатацію 482 тисячі метрів квадратних нового житла або 5 900 квартир. Як зазначає Головне управління статистики у Львівській області, це на 51,2% менше, ніж за аналогічний період 2021 року.
Частка області у загальнодержавному введенні житла у січні-вересні 2022 року становила 10%. За обсягом прийнятого житла Львівщина посіла четверте місце серед інших регіонів.
Як розподілилися показники
У багатоквартирних будинках здано в експлуатацію 268,4 тисячі квадратних метрів загальної площі житла (55,7% від загального обсягу), що на 55,9% менше відносно січня — вересня 2021 року. На одноквартирні будинки припало 44,3% від загальної площі житла (213,6 тисячі квадратних метрів), прийняття яких у порівнянні з січне — вереснем 2021 року зменшилось на 42,3%.
Що стосується дачних і садових будинків, то в експлуатацію прийнято таких площею 19,6 тисячі метрів квадратних, що на 30% менше, порівняно з січнем — вереснем 2021 року.
Без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, відповідно до Порядку № 158, введено в експлуатацію 78,8 тисячі метра квадратних загальної площі житла, або 16,4% від загального обсягу.
Понад три чверті житла введено в експлуатацію у міській місцевості — 334,2 тисячі метрів квадратних загальної площі (4 825 квартир). У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року його обсяги скоротились на 48%.
У сільській місцевості прийнято в експлуатацію 147,8 тисячі «квадратів» загальної площі житла (1 075 квартир), що на 57% менше відносно січня — вересня 2021 року. Середня загальна площа однієї новозбудованої квартири становила 81,7 метра квадратних.
Найбільше житла прийнято в експлуатацію у Львівському районі — 389 тисяч «квадратів» або 80,7% від загального введення. Також значні обсяги житла здано в експлуатацію у Стрийському (7,4%) та Яворівському (5,2%) районах.
Скорочення обсягів прийняття житла у порівнянні з січнем — вереснем 2021 року сталося в усіх районах області, з них найбільше у:
Дрогобицькому (на 80,5%),
Самбірському (на 65,2%),
Яворівському (на 64,6%) районах.
У Львівському районі введено в експлуатацію житла у 2 рази менше у порівнянні з січнем-вереснем 2021 року.
Найбільше житла в експлуатацію на Львівщині здали у 2019 і 2021 роках — 963,6 і 987 тисяч метрів квадратних відповідно. Найменший показник був зафіксований у 2016 році — 516,2 тисячі метрів квадратних.
Сьогодні, 20 січня, на засіданні виконавчого комітету ЛМР затвердили містобудівні умови та обмеження щодо реконструкції будівлі амбулаторно-поліклінічного центру на вул. Гетьмана І. Мазепи, 25 у Львові.
«Йдеться про реконструкцію об’єму будівлі, яка належала до колишньої поліклініки. Фактично, у цій частині планується збільшити площі для реабілітації у Львові і, відповідно, внести зміни до проєкту з точки зору як планування, так і роботи з несучими конструкціями, мережами, а також прибудувати для забезпечення повної інклюзивності будівлі ліфт, який буде зручним для людей у візках», – пояснив головний архітектор Львова Антон Коломєйцев.
Працює над проєктуванням об’єкту компанія АBМК.
Нагадаємо, що в грудні 2022 року Перше ТМО оголосило тендер на капітальний ремонт частини приміщень 1-го поверху амбулаторно-поліклінічного центру будівлі А-3 КНП «1 територіальне медичне об’єднання м. Львова» на вул. Гетьмана І. Мазепи, 25 на понад 2,5 млн грн.
Крім того, клінічна лікарня швидкої медичної допомоги у Львові в грудні провела тендер на будівництво наземного закритого переходу, який з’єднає дитячу поліклінку №2, що на вул. Мазепи, 25, із головним корпусом лікарні швидкої допомоги на вул. Миколайчука, 9. Очікувана вартість робіт становить понад 19,6 млн гривень.
Довідка: через російську агресію щодня страждають сотні людей, тому аби зробити їхнє лікування й реабілітацію комфортними і доступними в Україні, у Львові створюють Національний центр реабілітації НЕЗЛАМНІ (UNBROKEN). Тут з кожним українцем працює мультидисциплінарна команда, яка надає хірургічну, фізичну, психологічну та психосоціальну професійну допомогу. Завдяки підтримці донорів, відкрили протезну майстерню та встановлюють біонічні протези.
