У Львові на вулиці Пасічній зведуть багатоквартирний житловий будинок з вбудованими комерційними приміщеннями та підземним паркінгом. Виконком Львівської міської ради затвердив містобудівні умови та обмеження для зведення об’єкта зі знесенням існуючих будівель на вул. Пасічній, 84-Б, 84-В.
Багатоповерхівку зводить обслуговуючий кооператив “Венґлінський“ на земельній ділянці площею 0,25 га у зоні Г-2 – зона центру ділової, громадської діяльності місцевого значення відповідно до плану зонування територій Личаківського району. Тут можна будувати багатоквартирний житловий будинок з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури.
Комплекс середньої поверховості з частиною на 7 та на 9 поверхів заввишки. Максимальна висота будівлі – до 34 метрів. Поруч з нею вже існує 50-метрова споруда.
«З точки зору функціоналу тут передбачено як комерційну функцію у вигляді комерційних закладів торгівлі, так само і офісну функцію, що буде втілена у північній частині. Також буде два рівні підземного паркінгу. По суті кількість паркомісць більша за кількість квартир, аби компенсувати потребу офісних площ», – зазначив Антон Коломєйцев, головний архітектор Львова.
Забудовник також планує встановити підземні контейнери для сміття і подбати про соціальну інфраструктуру.
«Ми планували облагородити територію, яка сходить від нашого будинку в парк “Погулянка”. Пропонуємо зробити її придатною для прогулянок. Поки тут лише каміння і не можливо пройти», – каже Роман Іконяк, замовник будівництва.
«Ми мали вчора виїзд на цю ділянку. Колеги запропонували таку ініціативу облагородження території, ми думаємо, що було б добре її підтвердити гарантійним листом. Також зараз розробляється архітектурний конкурс, щоб запроектувати парк “Погулянка”. Якщо забудовник має такий намір, то може долучитися також і в цій частині», – зазначив Любомир Зубач, заступник міського голови Львова з містобудування.
У Львові виставили на продаж нежитлові приміщення (підвал, перший поверх та антресолі) на вул. Б Хмельницького, 11. Раніше у цьому будинку львівська міськрада обіцяла відновити кінотеатр, інформує Твоє Місто.
Йдеться про нежитлові приміщення колишнього кінотеатру ім. Богдана Хмельницького загальною площею 550.2 м². Ці приміщення є частиною пам’ятки архітектури місцевого значення, яка занесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Стартова ціна приміщення становить 20 млн 479 тис. 440 грн. Аукціон відбудеться 9 червня.
Зазначимо, у 2019 році, перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко презентував інвестиційний проєкт зі створення просвітницько, культурно-розважального простору на базі колишнього кінотеатру імені Богдана Хмельницького. Кінотеатр тут функціонував від 1913 року. Інвестиційний проєкт погодили на сесії ЛМР, після чого мали оголосити конкурсу. Проєкт складався з двох компонентів: реставрації фасадів та реставрації будівель усередині. Зокрема на першому поверсі пропонували розмістити невеликий кінотеатр на 40 глядачів, фойє з шоурумом, фудзону, коворкінг, вбиральні та мультифункційний хол.
30 травня 2023 року Андрій Москаленко заявив, що у будівлі повинен діяти ще один культурно-освітній простір.
«І тепер про цільове призначення, що там може і має бути просвітницький, культурний або мистецький простір з можливістю використання частини об’єкта, але не більше ніж 150 кв.м., для закладу громадського харчування», – написав він.
Довідка: У будинку за сучасною адресою вул. Богдана Хмельницького, 11 колись працював кінотеатр зі зміною назв і власників: «Сфінкс» (1913–1918, 1926–1933), «Мева» (1933, 1941–1944), «Адрія» (1933–1939), «Кінотеатр ім. 17 Вересня» (1946–1949). З 1949 р. він називався «Кінотеатр ім. Б. Хмельницького». У 1990-х рр. основу репертуару складали стрічки індійського виробництва. У 2007 р. Львівська міська рада ухвалила рішення про ліквідацію Державного комунального підприємства «Кінотеатр ім. Богдана Хмельницького».
Додамо, що сам будинок звели у 1912 році за проєктом Міхала Уляма на замовлення власника Соломона Рогатина на місці попереднього триповерхового будинку. На перших поверхах були пивниці, а вище – квартири, які здавали в оренду. Будинок №5 звели у 1912-1913 роках як прибутковий будинок у стилі модерн. На перших поверхах були магазини і пивниці, а на других – квартири.
Сесія міськради затвердила Програму співфінансування реставрації балконів житлових будинків – пам’яток культурної спадщини у 2023-2025 роках. Як пояснили в управлінні охорони історичного середовища, наразі нових заявок від мешканців не прийматимуть, а опрацьовуватимуть ті, що були подані раніше.
«Зараз нових заявок від мешканців не прийматимемо, а опрацьовуватимемо ті, що були подані у 2020-2021 роках. Також потребує корегування виготовлена раніше проєктно-кошторисна документація. На сьогодні для реставрації актуальними залишаються об’єкти за 8-ма адресами: вул. Гоголя, 10, вул. Кирила і Мефодія, 29, вул. І. Огієнка, 6, вул. І. Франка,4, вул. В. Винниченка, 26, вул. І. Нечуя-Левицького, 21, вул. Д. Донцова, 10 та вул. Зарицьких, 8», – розповіла керівниця управління охорони історичного середовища ЛМР Маріанна Мороз.
Першочергово планують відновити вже розпочаті реставраційні роботи у будинку №10 на вул. Гоголя.
Фінансова частка мешканців-учасників Програми залишається незмінною – 10 тис. грн за реставрацію одного балкона. Решту вартості робіт оплачує місто. Також у сфері відповідальності міста – виготовлення та експертиза проектно-кошторисної документації, проведення тендерних закупівель, укладення договорів з підрядниками.
Додамо, координатором Програми буде управління охорони історичного середовища, а виконавцем – ЛКП «Бюро спадщини». Також «Бюро спадщини» координує Програми співфінансування реставрації брам та вікон в історичних будинках, а також заміну пластикових вікон на дерев’яні.
Як нагадали в управлінні охорони історичного середовища ЛМР, Програма співфінансування реставрації балконів у житлових будинках-пам’ятках архітектури була затверджена у 2019 р. та діяла впродовж 2020-2021 рр. Тоді, у співпраці з мешканцями, відреставрували 5 балконів та два еркери у будинку на вул. Стецька, 4. У минулому році програма була призупинена.
Аби взяти участь у Програмі власникам житлових квартир будинку потрібно подати спільну заявку у Центр надання адміністративних послуг м. Львова.
У заявці вони підтверджують зобов’язання:
Надати нотаріально засвідчену згоду на проведення реставрації балконів будинку.
Оплатити обов’язковий платіж у розмірі 10 000 грн. за один балкон, еркер чи лоджію
Забезпечити доступ до балконів будинку, які пропонуються для реставрації.
Дозволити безоплатне використання інженерних мереж (електрики, води, каналізації) для проведення реставрації балконів будинку.
Про детальніші умови Програми співфінансування можна дізнатися у міських ЦНАПах.
УВАГА! На даний час нові заявки на співфінансування не приймаються, адже будуть опрацьовуватися ті, які були подані у минулих роках і на яких вже розроблена документація.
Про новий набір заявок на Програму співфінансування буде додатково повідомлено на каналах комунікації Львівської міської ради.
Депутати Львівської міської ради погодили детальний план території в районі площі Міцкевича, що передбачає будівництво підземного паркінгу під площею та реорганізацію руху в центрі міста. За відповідну ухвалу 25 травня проголосували 39 депутатів, пише Zaxid.net.
Згідно з ДПТ, що охоплює площу 1,66 га, під пам’ятником Адаму Міцкевичу в центрі Львова збудують однорівневий підземний паркінг на 40 місць. Заїзди та виїзди з паркінгу облаштують із обох сторін пам’ятника Міцкевичу. Крім цього, сміттєві контейнери, що зараз розташовані на площі, замінять на підземні.
Саму площу Міцкевича реконструюють та зроблять пішохідною, а також змінять організацію дорожнього руху. Зокрема одну зі смуг руху ліквідують і перенесуть як додаткову перед пам’ятником. Поблизу наявного підземного переходу, який планують зберегти, мають облаштувати й наземний перехід в рівень із проїзною частиною. На тій частині площі, що стане пішохідною, створять відпочинкову зону з лавками та озелененням.
Зазначимо, що за розробкою детального плану в районі площі Міцкевича до Львівської міськради звернулося ТзОВ «Центр розвитку нерухомості», що будує поруч 25-метровий готель. Тепер компанія має звернутися до мерії щодо зміни цільового призначення ділянки під паркінг та отримати містобудівні умови та обмеження. Будівництву мають передувати комплексні археологічні дослідження.
Згідно з даними аналітичної системи YouControl, ТзОВ «Центр розвитку нерухомості» входить в Універсальну інвестиційну групу бізнесмена Віталія Антонова. Ключові компанії цієї групи – це ПАТ «Концерн Галнафтогаз» та ПАТ «Концерн Хлібпром».
Озеро на вулиці Замарстинівська, 172 у Львові забудовник обіцяє відновити. Представник компанії Аvalon, яка є орендарем землі, запевнив про це сьогодні під час виїзного засідання депутатської комісії екології, природокористування та енергозбереження Львівської міської ради.
«Як компанія, яка є користувачем і орендарем цієї землі, ми не відмовляємось від намірів та обіцянок, які ми мали перед мешканцями житлового комплексу щодо відновлення водойми. Звичайно, вона буде відновлена в дещо іншій конфігурації, але зі збереженням ключових параметрів. Оскільки раніше це були три міні-ставки для розведення риби, то зараз це буде рекреаційна зона із водоймою, доступною для усіх мешканців Львова», – розповів Роман Давимука, представник девелоперської компанії «Avalon».
Заступник міського голови з містобудування Любомир Зубач запевнив, що позиція міської ради одностайна – водойма має бути збережена для громади міста.
«Водойма тут має бути. Є і паспорт відповідних водойм, і це передбачено містобудівним розрахунком детального плану території. Питання полягає в тому, в якій формі, в якій конфігурації це має бути зроблено. Наголошую, коли орендарі цієї земельної ділянки зверталися до міської ради, щоб зробити тут ще й ресторан, міський голова заветував це рішення, бо не було ясності, що буде з озером. Саме тому ми підготували цю зустріч, щоб обговорити всі питання», – сказав Любомир Зубач.
Представник забудовника, запевнив, що вони з проектантами працюватимуть оперативно, аби за найближчий місяць отримати містобудівні умови та обмеження і вже цьогоріч навести лад на об’єкті та провести основну частину технічних робіт з благоустрою території.
«Очевидно ця водойма для львів’ян дуже важлива. Я однозначно, як і громада, за збереження озера і бажано в його попередніх межах. Говорити про заклади громадського харчування можна, але я б хотів так: створюється повністю проєкт відновлення озера, озеро відновлюють, а все, що не зайнято площею озера, про ту ділянку можна говорити. Але якщо його відновити, тут вже ніякий заклад харчування не поміститься», – каже Юрій Тер-Арутюнян, голова громадської організації «Зручне місто».
На наступному засіданні комісії, куди запросили і мешканців, розглянуть напрацювання орендарів ділянки, щодо комплексу громадського харчування, який може постати поруч із облаштованим озером.
«Я вважаю, що відбулася дуже конструктивна розмова. Ми зафіксували певні зобов’язання, речі, які мають бути реалізовані, і це дуже добре. Всі погодились з тим, що на цій земельній ділянці мають якісно відновити озеро з плесом в загальній площі не менше, аніж ставки, які були тут раніше. Забудовник на публічній зустрічі підтвердив свої зобов’язання щодо цього.
Залишилось одне дискусійне питання: забудовник має намір на орендованій земельній ділянці знайти можливість побудувати ресторан. Ми домовились, що ці наміри мають бути додатково представлені і виконавчим органам, і комісії екології. Голова комісії Володимир Лучишин запросив усіх на найближче засідання комісії, де все презентуватимуть. Якщо проєкт буде вписуватися в загальну концепцію простору, тоді добре, якщо ні – тоді будемо говорити лише про відновлення озера та благоустрій цієї території»,– сказав Любомир Зубач.
Нагадаємо мешканці прилеглих територій, які помітили засипане озеро на будівельному майданчику, звернулись до ЗМІ із закликом зберегти водойму. Водночас, як інформують в управлінні екології та природних ресурсів міста, їм було відомо про такі дії забудовника і вже велися перемовини про відновлення водойми на території цього ЖК на вул. Замарстинівській.
У Львові продовжується будівництво першого в Україні навчального закладу за допомогою технології 3D-друку. Це буде новий навчальний корпус для першокласників школи № 23, що на вул. Варшавській, 126.
«Наш фонд зараз реалізовує в Україні 2 проєкти – постачання їжі постраждалим від війни у прифронтових регіонах разом з Фондом ООН та будівництво школи, яке ви бачите перед собою. Ми привезли сюди технологію 3D-друку, щоб показати, як можна швидко і якісно відбудовувати Україну. Ця школа – це 506 кв. м, які ми разом з партнерами COBOD International та 3DCP Group плануємо зробити до 1 січня. Те, що вже побудовано, було надруковано всього за 48 годин і ця фаза будівництва буде завершена протягом двох тижнів. Загалом відкриття школи заплановано на 1 січня.
Мета 3D-будівнитцва – не бути дешевшим, а бути швидшим. Цей проєкт не є дешевшим за звичайне будівництво, але є в десять разів швидшим.
Це дуже важливий проєкт для відбудови України. Ми плануємо відкрити тренінговий центр, щоб навчити людей в Україні працювати з цими технологіями та розвивати 3D-будівництво в Україні. Плануємо збудувати міст у Херсоні за допомогою цієї технології», – розповів Жан-Крістоф Боні, засновник гуманітарного фонду Team4UA (Україна-Франція).
Додатковий навчальний корпус загальноосвітньої школи №23, за попередніми розрахунками, стане найбільшим навчальним закладом у світі, побудованим за допомогою такого 3D-принтера, та відкриється вже у 2024 році. Тут зможуть навчатися 100 учнів початкових класів. Школа № 23 є переповненою, адже знаходиться в досить густозаселеному районі: навчальний заклад розрахований на 700 учнів, а зараз тут навчається близько 1000.
«Ми дуже дякуємо партнерам, за цей проєкт, адже новий корпус для цієї школи допоможе розвантажити навчальний заклад. Корпус будують для цієї школи з трьох причин: цей навчальних заклад потребує додаткових приміщень, тут є площа, де можна це робити, і проведені всі необхідні комунікаційні мережі для такого будівництва.
Кілька років тому ми закупили 3D-принтери у всі наші школи і учні на уроках інформатики вчаться створювати різні дрібні фігури. Зараз же ці діти мають нагоду бачити, що за допомогою 3D-принтера можна будувати реальні будівлі», – зазначив Андрій Закалюк, керівник управління освіти Львова.
Планується, що цей одноповерховий об’єкт матиме навчальні класи, комфортний хол для спілкування дітей, вчительську та санвузли. Також тут передбачено великі скляні поверхні, а монолітні стіни із бетону відповідатимуть новим стандартам безпеки.
«Ми – та компанія, яка розвинула технологію 3D-будівництва, яка зводить нові конструкції, нові будівлі шар за шаром. Зараз ця технологія використовується в Україні вперше. За допомогою цієї технології Україна може бути відновлена набагато швидше і екологічніше. Ми дуже пишаємось, що ми зараз тут і надаємо принтер безкоштовно для України, бо це найменше, що ми можемо зробити для вас», – наголосив Генрік Люнд-Нільсен, засновник та генеральний директор компанії Сobod International (Данія).
Організатори та ініціатори проєкту будівництва 3D-школи – гуманітарний фонд Team4UA за підтримки міжнародного технологічного гуманітарного фонду Humanitarian Innovative Technologies (HIT).
Засновники ОСББ «Свєнціцького-16» повністю знесли історичну віллу «Люсія» у Львові. Руїни будинку помітили у вівторок вранці, 16 травня перехожі. Раніше те ж ОСББ через суд скасувало статус пам’ятки вілли та штраф, який Львівська міськрада наклала за доведення будівлі до руйнації, пише Zaxid.net.
Одноповерхову віллу на вул. Свєнціцького, 16 збудували у 1896 році, згодом її перетворили на кількаквартирний житловий будинок. Упродовж останніх років ОСББ «Свєнціцького-16», засновником якого є львівʼянин Ігор Скробацький, кілька разів зверталося до Львівської міської ради за містобудівними умовами та обмеженнями, щоб збудувати на місці вілли багатоквартирний житловий будинок. Перший поверх новобудови мав би нагадувати фасад наявної вілли. Однак міськрада відмовилась давати дозвіл на будівництво. Земельна ділянка площею 0,097 га під віллою належить ОСББ.
Наприкінці листопада 2017 року департамент архітектури Львівської ОДА вніс віллу до переліку щойно виявлених пам’яток. У лютому 2018 року на підставі цього рішення Міністерство культури надало їй статусу пам’ятки місцевого значення. Власники вілли оскаржили внесення вілли до переліку пам’яток через окружний адміністративний суд.
Крім цього, міська комісія щодо порушення законодавства про охорону історичної спадщини у вересні 2018 року оштрафувала власників на 170 тис. грн за доведення будинку до аварійного стану – власники будинку розібрали дах, що згодом спричинило обвал. Це рішення ОСББ оскаржило в суді, однак міська рада планує подавати апеляцію.
Сам голова ОСББ Ігор Скробацький неодноразово заявляв, що будинок не має історичного та культурного значення. Крім цього, багато років будинок перебував в аварійному стані й двох його мешканців відселили.
Нещодавно на території вілли почали вирізати дерева, а станом на 16 травня її повністю демонтували. Будь-яка техніка на території будмайданчика наразі відсутня. Щоб почати будівництво забудовник має отримати містобудівні умови та обмеження від виконкому Львівської міськради та дозвіл на початок будівельних робіт від ДАБК.
ZAXID.NET звернувся за коментарем стосовно інциденту з демонтажем вілли до Львівської міськради, однак на момент публікації ще його не отримав.
Зазначимо, що Ігор Скробацький є співзасновником ресторанів «Голодний Микола» та «Кумпель». До 2017 року Ігор Скробацький був засновником ОСББ «Грушевський», що на вул. Поповича, 6. Згодом серед засновників ОСББ зʼявились львівські забудовники Назарій Бербека і Тарас Дідик. Тепер на місці старого будинку на Поповича планують збудувати 4-поверховий житловий будинок.
Колишній виробничий корпус заводу «Кінескоп» на вул. Героїв УПА у Львові реконструюють під офісний центр.
Відповідні містобудівні умови та обмеження затвердив виконавчий комітет Львівської міськради у травні.
Йдеться про корпус «Кінескопу» на вул. Героїв УПА, 73, окремі приміщення якого орендують під магазини і кафе. Під час реконструкції прибудують частину будівлі зі сторони двору, а також реконструюють мансарди під повноцінний поверх. Загалом оновлена будівля буде п’ятиповерховою, її висота не має перевищувати 25,5 м.
«Здійснюється невелика прибудова зі сторони двору, туди буде додатковий вихід. Так само пропонується влаштувати ліфт і мансардні приміщенні будуть реконструюватися в повноцінний поверх, для того, щоб максимально ефективно використовувати тут офіси», – повідомили в управлінні архітектури під час засідання виконкому.
Містобудівні умови на реконструкцію корпусу заводу отримало ТзОВ «Офісний центр Т-73». Згідно з даними аналітичної системи YouControl, комапнія зареєстрована понад 11 років тому у Львові на вул. Героїв УПА, 73 та займається орендою нерухомості. Компанія належить мешканці Брюховичів Людмилі Косенко. Інша її фірма у 2021 році отримала дозвіл на реконструкцію сусіднього корпусу колишнього заводу під офісний центр.
На місці заводу «Кінескоп» у Львові у 1930-ті роки був польський «Полюкс», де виготовляли електролампи. У 1954 році тут збудували Львівський електровакуумний завод, що виготовляв кінескопи. Через економічну кризу у 1990-х роках завод припинив роботу, а 1999 році – збанкрутував.
На початку 2000-х майно заводу почали розпродувати. Останні кілька років територію заводу між вул. Антоновича і Героїв УПА активно забудовують житловими комплексами, паркінгами та офісними центрами.
Сихівчани лише за чотири роки перетворили майже 40-річну дев’ятиповерхівку з занедбаної на енергоощадну і зменшили споживання енергії понад 43%. Про те, як це вдалось мешканцям вулиці Хоткевича, розповіла Українська енергетика, передає Сихів Медіа.
ОСББ в будинку створили 1 квітня 2019 року. До 2019 року стан будинку на вул. Хоткевича, 66 був жахливий: старі труби, передусім не було нормальної каналізації. Одразу після створення ОСББ, ініціативна група скликала збори мешканців і пояснила людям ситуацію: коштів – немає, каналізація – у критичному стані, але ніхто не допоможе його виправити, окрім самих власників житла.
Фото з архіву ОСББ
Мешканці будинку самостійно зібрали кошти, закупили матеріали і практично за тиждень навели порядок із каналізацією у двох під’їздах. Люди були вражені тим, що змогли так швидко позбутися проблеми, від якої потерпали дуже багато років. Голова ОСББ запропонувала скерувати залишки коштів на ремонт зливової системи, оскільки вода з даху йшла старими, потрісканими трубами по коридорах будинку та стікала на щитові. Деякі з них через це згоріли.
Жителі практично лише за власні кошти частково модернізували свій будинок: усунули аварійні ділянки, поміняли вікна й двері в місцях загального користування, дах частково відремонтували. Залишилось тільки утеплити будинок, але не могли. Утеплення дуже дороге. Плата в ОСББ спочатку була 6,60 грн за кв.м. Крім того, був додатковий внесок за період, коли не було опалення: спочатку півроку мешканці доплачували по 200 грн з квартири, а наступного року – по 100 грн протягом півроку.
За грантовою програмою “Львівтеплоенерго” в будинку встановили Індивідуальний тепловий пункт (ІТП).
“Енергодім” — можливий ключ до вирішення проблем
Члени правління ОСББ довідались про те, що кілька будинків поруч подали заявки на участь у державній програмі “Енергодім” від Фонду енергоефективності. Мешканці не хотіли брати кредит, проте проголосували за участь у програмі і взяли позику на 2,5 млн грн.
“У мене не було жодної людини в будинку проти того, аби подавати заявку на проєкт.У грудні 2020 року її затвердили. Роботи почались 1 вересня 2021 року через те, що довго писався проєкт і нам треба було взяти кредит”, — розповідає голова ОСББ Оксана Пухір.
В будинку зробили гідравлічне балансування на кожному стояку, зокрема, встановили автоматичні клапани. Утеплили зовнішні стіни, встановили розподілювачі теплової енергії у квартирах, автоматичні регулятори температури повітря на батареях мешканців. Фасад утеплили 15-сантиметровим шаром пінопласту. Крім того, замінили вікна й двері балконних блоків у квартирах, утеплили та засклили балкони та лоджії тощо. Завдяки організації все вдалося зробити дуже швидко.
“Навіть підрядники казали, що якби всі будинки так організовували роботу, то вони вже давно би поздавали всі проєкти”, – зазначила представниця ОСББ.
Коли почалась війна німецьке товариство міжнародного співробітництва GIZ, що підтримує проєкти Фонду енергоефективності, призупинило діяльність в Україні.
“Не отримавши жодного відшкодування від Фонду, ми були під тиском кредиту, тому пережили величезний стрес, – розповідає Оксана Пухір. Хоча мали кредитні канікули й завдяки цьому не платили тіло кредиту, проте повинні були платити відсотки. Крім того, ми мали заплатити підрядникам.
Підрядники відновили роботи у квітні 2022 року й швидко дофарбували будинок. У травні приїхали представники донорів. Фонд виставляв чіткі вимоги, аби забезпечити інтереси всіх учасників проєкту, а підрядник мав виконати все так, як написано, інакше не отримав би свої кошти.
Чим менша температура – тим менше людина заплатить
Зі слів менеджерки супроводу Тетяни Афанасьєвої, завдяки проєкту мешканці, які живуть на першому поверсі будинку, нарешті отримали нормальну температуру у помешканні.
“Гідравлічне балансування кожного стояка дозволило збалансувати температурний режим між дев’ятим і першим поверхами. А найбільш результативний захід, на мою думку, це автоматичне регулювання тепла у квартирах та поквартирний облік тепла. Позитивним моментом для ОСББ також стало виявлення під час робіт квартир із “теплою підлогою”. Ці “витоки” тепла закрили”, – розповідає Тетяна Афанасьєва.
Власники двокімнатної квартири в цьому будинку за березень 2023 року заплатили за опалення в середньому 350 грн. Взимку за опалення трикімнатної квартири люди платили 700-800 грн. І це за нормальної температури у кімнатах – +21-22°.
Фінансування проєкту
В ОСББ провели збори після завершення робіт, на яких правління відзвітувало за актами виконаних робіт і надало людям усі розрахунки: прогнозовані і фактичні.
Основні цифри є наступними: загальна вартість проєкту – 8,1 млн грн, зокрема, утеплення будинку коштувало 4,2 млн грн, нові мережі – 3,2 млн грн, на вікна пішло приблизно 1 млн грн.
Енергоаудит будинку мешканці проводили за свої гроші, який коштував 20 тис. грн. Ці кошти були витрачені з резервного фонду ОСББ, але пізніше, після схвалення першої заявки ОСББ, 14 тис. грн із цих 20 були повернуті Фондом. Відповідно мешканці витратили лише 6 тис. грн своїх коштів.
“Зараз із 72 квартир залишилося лише 12, які ще не погасили кредит, тобто більшість мешканців одразу заплатили свою частку (20%). Загальна сума проєкту – понад 8 млн грн, тобто частка мешканців мала бути 1,6 млн грн. Їм залишилося заплатити менше, ніж 200 тисяч”, – зазначила Тетяна Афанасьєва.
Львівська міська рада відшкодувала ОСББ 750 тис. грн – це 30% від вартості кредиту, який брали мешканці.
Приклад ОСББ “Хоткевича-66″показує, що за згуртованості людей навіть стару дев’ятиповерхову “панельку” можна дуже швидко модернізувати, а відтак швидко “відбити” витрати, сплачуючи за тепло на 40% менше. Річна економія коштів на опалення будинку становить майже 800 тис. грн. А у разі подорожчання енергоносіїв вигода лише зросте.
Корпус львівської початкової школи № 23, яку друкують за допомогою 3D-принтера, відкриють у 2024 році. Водночас будівництво закладу планують завершити у червні 2023-го.
Про це повідомляють у пресслужбі ініціатора проєкту — благодійної організації Team4UA.
Школа стане найбільшою навчальною будівлею у світі, збудованою за допомогою 3D-принтера. Її зведення триватиме біля п’яти тижнів. У Team4UA пояснюють, що 3D-друк допомагає будувати «в десятки разів швидше» й допомагає більш ефективно використовувати ресурси. 90 % матеріалів, необхідних для будівництва, виготовлені в Україні.
Одноповерховий навчальний корпус розрахований на 100 учнів. Він матиме класні кімнати, вчительську, санвузли й хол з інклюзивним простором.
Архітектурною та інтер’єрною концепцією проєкту займалися київські фахівці з balbek bureau. Технологічними партнерами проєкту стали датська компанія-розробник технології 3D-друку COBOD та будівельна компанія 3DCP Group. Остання керує роботою принтера.
Новий корпус львівської школи — пілотний проєкт програми HIVE від Team4UA. Вона передбачає відновлення будинків, шкіл, мостів та іншої критичної інфраструктури України за допомогою технології 3D-друку.
Будівництво корпусу стартувало в листопаді 2022 року. Тоді встигли закласти фундамент. Однак потім будівництво зупинили через масовані ракетні обстріли України, проблеми із електропостачанням та нестабільні погодні умови. Навесні 2023 року роботи відновились.
Саму площу Міцкевича реконструюють та зроблять пішохідною, а також змінять організацію дорожнього руху. Зокрема одну зі смуг руху ліквідують і перенесуть як додаткову перед пам’ятником. Поблизу наявного підземного переходу, який планують зберегти, мають облаштувати й наземний перехід в рівень із проїзною частиною. На тій частині площі, що стане пішохідною, створять відпочинкову зону з лавками та озелененням.
