Британка Кейт Хітченс поділилася історією про те, як змушена була стоячи годувати дитину у переповненому потягу, і закликала людей проявляти ввічливість. Часто поступитися місцем у громадському транспорті нам заважає не егоїзм, пише ВВС Україна.
Всі ми знаємо, що таке переповнений автобус чи метро у годину пік – так само ми знаємо людей, які заходять на черговій станції і починають очима шукати вільне місце.
Можливо, ви їх не помічали – ви в навушниках, всю увагу займає новий подкаст. Або захоплююча гра в мобільному телефоні.
Можливо, ви не помічали цих людей. Або просто робили вигляд, що не помічаєте. Саме це, каже Кейт Хітченс, і змусило її годувати власну дитину у поїзді стоячи.
Є багато інших прикладів, коли комусь необхідно сісти, але інші пасажири з різних причин відмовляються поступитися місцем.
“Коли я була на четвертому місяці вагітності, я попросила чоловіка поступитися місцем в поїзді. Він відповів, що “ми, жінки, змагалися за рівність, отже, я можу і постояти”, – згадує у своєму Twitter жителька Лондона Брейді Лі-Кеннеді.
Егоїзм та неуважність частково пояснюють поведінку пасажирів. Але у деяких випадках вся справа у бажанні відмовитись від відповідальності та перекласти її на інших, каже доктор Олівер Скотт Каррі з Оксфордського університету.
“Кожен чекає, поки місцем поступиться хтось іще. Мовляв, “чому це маю робити я?”
“Такі пасажири просто “передають фішку” іншим”, – додає доктор Каррі.
Майже кожен чув історії про когось, хто вирішив запропонувати місце вагітній жінці тільки для того, щоб потім отримати відмову.
“У багатьох є страх зробити щось неправильно – наприклад, здатися занадто поблажливим”.
У той же час, каже доктор Каррі, йому відомі й зворотні випадки, які він сам називає “змагання за право допомогти”. За його словами, іноді пасажири “б’ються” за те, щоб поступитися місцем і довести, що вони справжні “лицарі”.
Експерт з соціального етикету Мері Кіллен згадує часи, коли “поступатися місцем жінкам чи старшим було базовим принципом для чоловіків”.
“Але сьогодні, думаю, вони налякані феміністками, які готові “відірвати” їм голову”, – припускає Кіллен.
Тим не менш, додає вона, зрозуміти, що хтось хоче сісти на ваше місце неважко: “Вони завжди намагаються знайти вас поглядом. Таким людям варто запропонувати місце”.
Коментуючи випадок із Кейт Хітченс, Кіллен зауважує: “Дивно, що ніхто не поступився – хіба що всі були “зазомбовані” власними смартфонами. Також, я думаю, що наше суспільство стає все більш егоїстичним”.
За словами Ребекки Вілкокс, люди рідко розуміють, що їй потрібно сісти. У неї рак грудей і поїздка стоячи для неї дуже болісна.
Ребекка Вілкокс, у якої рак грудей, написала колонку про досвід взаємодії з пасажирами, які не здогадуються про її проблеми.
“З вашої точки зору проїхати кілька зупинок стоячи – не проблема, але для мене навіть така поїздка може бути дуже болісною”, – пише Вілкокс.
У розмові з BBC News вона розповіла, що завжди просить когось поступитися місцем і не очікує, що хтось здогадається запропонувати його сам.
“Не було жодного разу, щоб хтось не поступився місцем на моє прохання”, – додає жінка, хоча й зауважує, що кілька разів люди вставали з незадоволеним обличчям.
Незручна ситуація
Ребекка Вілкокс також згадує кілька напівкомічних ситуацій.
“Якось зі своїх місць піднявся мало не весь вагон – було трохи незручно обирати серед них когось одного”.
“Іншого разу місцем поступився хтось в іншому кінці вагону – мені довелося пройти повз всіх інших пасажирів”, – згадує жінка.
Експерт з етикету Адам Пертрідж дає таку пораду: “Якщо ви бачите когось і все виглядає так, що йому або їй не надто зручно або важко стояти, хорошим тоном буде поступитися місцем.
За його словами, краще запропонувати і отримати відмову, ніж просто зробити вигляд, що нічого не відбувається.
Що можуть зробити транспортні компанії?
Доктор Каррі каже, що хорошим прикладом є ініціатива компанії Transport for London, яка випустила значки з надписами “Please offer me a seat” (“Будь ласка, запропонуйте мені місце”). Його може надягнути кожен, кому важко їхати у транспорті стоячи, і тим самим звернути на себе увагу інших пасажирів.
Щоправда, спрацьовує це не завжди.
Коррі Шоу зізнається, що часто люди просто не помічають такі значки.
Вона також додає, що їй сумно від того, що дехто соромиться запропонувати місце іншим тільки тому, що боїться їх образити.
“Якщо у вас немає впевненості, аби запропонувати місце вголос, ви можете просто встати – повірте, якщо комусь дійсно потрібне це місце, він просто стрибнуть на нього”.
