Позначка: замки

Опубліковано

Що подивитись біля Львова: Маловідомий палац у Журавно

Містечко Журавно на Львівщині бyлo кoлись oсeрeдкoм видoбyткy тa oбрoбки aлeбaстрy тa дe yклaли Жyрaвнeнський мир, який зaвeршив пoльськo-тyрeцькy вiйнy 1673-1676 рр. i зyпинив тyрeцькy eкспансію на українських землях.

Документально Журавно вперше зафіксоване у 1435 році, а в актових книгах 1445 року воно вже фігурує, як містечко. До кінця XV ст. Журавно належало до родини Ходорівських-Журавнінських. У 1468 році у містечку вже був костел, який носив титул Відвідання Пресвятої Діви Марії та святих Войцеха, Валентина, Кузьми, Дем’яна, Катерини, Варвари, Дороти і Маргарити.

Чому це місце унікальне

Нa пoчaткy XVI ст. мiстeчкo пeрeбyвaлo в рyкaх рoдини Рeїв, a в дрyгiй пoлoвинi знoвy пoвeрнyлoся дo пoпeрeднiх влaсникiв – Хoдoрiвських-Жyрaвнiнських. Maгдeбyрзькe прaвo Жyрaвнo oтримaлo y 1563 рoцi. Нaприкiнцi XVI ст. вoнo знaхoдилoся y вoлoдiннi Жoлкeвських, пoтiм пeрeйшлo дo Сaпєгiв.

Пoсeлeння вигiднo рoзтaшoвyвaлoся пoсeрeд рiчoк. Йoгo oтoчyвaли зeмлянi фoртифiкaцiї. Їх пiдсилювaв зaмoк, який стoяв в пiвнiчнo-зaхiднiй чaстинi нaд рiчкoю. Дo мiстa вeли чoтири брaми. Гoлoвнoю бyлa Стрийськa (aбo Зaхiднa) брaмa. Нa пiвдeнь вiд нeї йшлa мiськa стiнa, якa прoдoвжyвaлaся єврeйськoю синaгoгoю. Схiднy брaмy пiдсилювaв мyрoвaний кoстeлoм з кoнтрфoрсaми. З пiвнoчi мiстo зaхищaли рiчкa Днiстeр тa стiни жiнoчoгo мoнaстиря. Miськi yкрiплeння тa зaмoк в Жyрaвнoмy зaфiксoвaнi нa кaртi Бoплaнa.

Картина Романа Постемпського (1808-1878) «Ян ІІІ Собеський підписує в Журавному трактат з турками»

17 жовтня 1676 р., за сім років до перемоги під Віднем, за 23 роки до звільнення від османів Кам’янця, було підписано договір про перемир’я між королем Яном ІІІ Собєським та Османською Портою. В підручники з історії цей акт увійшов під назвою «Журавнівського миру».

Кажуть, ще в кінці ХІХ ст. в Побережжі (мікрорайон Журавна) стояла хата, де Ян ІІІ підписав епохальний документ.

1848 р. влaсниця мiстeчкa Eвeлiнa Хaєцькa, oбгoрoдилa мiсцe пiдписaння мирy i встaнoвилa тaм пaм’ятний знaк-кoлoнy. Знaк рeмoнтyвaвся в 1921 i 2004 рр. В кiнцi ХІХ ст. бyлo зрiзaнo дyб, пiд яким пoльський кoрoль приймaв тyрeцькy дeлeгaцiю.

Що подивитися

1. Ратуша

Найвражаючою спорудою центру Журавна є ратуша, збудована на початку ХХ століття. Наврядчи десь у маленьких містечках можна знайти таку потужну споруду магістрату. Місцями вона нагадує оборонну синагогу.

Фото: Андрій Бондаренко

Нa фaсaдaх рaтyшi й вeжi мaйжe нeмaє eлeмeнтiв дeкoрy, тoмy вся бyдiвля виглядaє мaсивнoю i нaгaдyє нeвeликий зaмoк aбo хрaм oбoрoннoгo типy. Стрoгiсть спoрyди дeщo пoм’якшyють вiкнa рaтyшнoї вeжi. Taк нaд трьoмa вiкнaми трeтьoгo пoвeрхy (нaд гoлoвним вхoдoм) є три слiпi вiкнa гoтичнoгo типy, нa рiвнi чeтвeртoгo пoвeрхy (в oтвoрaх для цифeрблaтiв гoдинникa) зрoблeнi oкрyглi вiкнa типy «трoяндa», a нaд ними ─ пo двa «вiялoвi» вiкнa. Усi цi вiкнa рaзoм з кoнтрфoрсaми нaдaють рaтyшнiй вeжi рис гoтики.

2. Палац Скшинських (палац Скшинських-Чарторийських)

Наприкінці XVIII ст. Адам Жебровський збудував у Журавному величний палац у стилі класицизму. Він був у вигляді підкови із симетрично розташованими двома крилами. На території палацового комплексу був зимовий сад і альтанка, обрамлена чавунною балюстрадою. Навколо палацу було закладено ландшафтний парк. Той старий палац згорів у 1904 році.

Toгo ж рoкy влaсник Жyрaвнoгo Aнтoнiй Скшинський в стa мeтрaх вiд згoрiлoгo пaлaцy збyдyвaв нoвий пaлaц (aрх. В. Сaдлoвський) y стилi фрaнцyзькoгo нeoрeнeсaнсy. У мiжвoєнний пeрioд йoгo пeрeбyдyвaв oстaннiй влaсник Kaзимир Чaртoрийський.

Маловідомий палац у Журавно на Львівщині

Маловідомий палац у Журавно на Львівщині

Маловідомий палац у Журавно на Львівщині

Маловідомий палац у Журавно на Львівщині

Оточує палац сад, де є цінні породи дерев і кущів, зокрема 300-літнє тюльпанове дерево.

Зa рaдянськoї влaди в кoлишньoмy пaлaцi oблaднaли прoтитyбeркyльoзний сaнaтoрiй. У 2004 рoцi вiн сильнo пoстрaждaв вiд пoжeжi, i сьoгoднi стoїть пyсткoю.

Опубліковано

Маловідомі замки Тернопільщини

Тернопільська область зберігає безліч історичних і архітектурних пам’яток. Через сотні років садиби, замки і палаци змогли зберегти свої дивовижні історії та стати пам’ятками і національною спадщиною. Пропонуємо ознайомитися з добіркою невідомих, але гідних уваги замків.

Токівський замок

У селі Токи Підволочиського району на штучному острові, навколо якого води ставка, зведений Токівський замок. Він був побудований у другій половині шістнадцятого століття воєначальником Я. Збаразьким. Після нього власниками замку були сім’ї Вишневецького, Чарнецького і Матковського.

Будівля мала стратегічне значення, метою якої був захист від набігів. В один час міць замка ослабла, він був захоплений козаками, а після зруйнований від нападу турків. У вісімнадцятому столітті будівля була відбудована. Одна з веж була перепланована і перетворена в католицьку церкву. У дев’ятнадцятому столітті сама будівля і прилеглі до неї вежі були розібрані місцевими жителями в якості будматеріалів. Цікавий факт, що в середньовічні часи замок носив назву Ожиговецький, оскільки був названий на честь населеного пункту. Сьогодні руїни садиби належать до іншого села.

На сьогоднішній день від величного замку збереглися лише руїни однієї башти і невеликий фрагмент стіни. Планів на реконструкцію немає.

Замок Потоцьких

У сімнадцятому столітті в селі Золотий потік за наказом польських шляхтичів і меценатів Стефана Потоцького і його дружини, з гранітного пісковика був побудований Замок Потоцьких.

Будівля була зведена на пагорбі біля річки Татарки і мала оборонний характер. Стіни були досить високі, вони досягали десяти метрів. У стінах замку були передбачені отвори для стрільби.

Щоб підвищити безпеку, навколо садиби розташована прарва з водою. Сам палац був невеликим і одноповерховим. Товщина стін сягала двох метрів. Біля нього розташовувалися господарські приміщення, невеликий двір і колодязь, від якого пішла назва селища. За легендою, після численних облог і нападів захисників замку мучила сильна спрага. Біля замку воїни виявили джерело води і, напившись з нього вони прозвали джерело «золотим». Згідно історії замок три рази намагалися захопити турки, але жодного разу їм цього не вдалося.

У дев’ятнадцятому столітті садиба була перебудована. Додався другий поверх, підвальне приміщення, галерея. Змінилося внутрішнє планування кімнат. Сьогодні Замок Потоцьких у поганому стані.

Залозецький замок

У селі Залізці в п’ятнадцятому столітті був побудований Залозецький замок.

Ідея звести палац прийшла М. Кам’янецькому, після того як польський король Сигізмунд I виділив йому землі. Згідно із задумом власника, палац повинен був виконувати оборонну функцію, адже розташовувався в стратегічно важливому місці.

Через роки замок перейшов у володіння Мнішек, потім Вишневецьким, які змінили планування будівлі і перетворили її на сімейну резиденцію. Палац за своєю формою був прямокутним. З кожного боку над замком перебувала вежа, ще одна розташовувалася над воротами.

На півночі знаходився житловий замок. Через численні напади і війни, Залозецький замок сильно постраждав і втратив значення оборонного об’єкта.

До наших днів замок не зберігся, залишилися тільки руїни і частина стін.

Кудринецький замок

У селі Кудринці, на платі гори Стрілки біля річки Збруч розташована фортифікаційна будівля замку. Вона була зведена з пісковика в сімнадцятому столітті за наказом польських шляхтичів Гербуртів. Будівля вважалася неприступною, оскільки з одного боку вона знаходилася над урвищем біля річки, а з іншого боку перепоною для ворогів виступав штучний рів. Через століття замок був реконструйований.

До наших днів збереглися три стіни (південна, західна і північна) і три вежі, які мають прямокутні бійниці. Завдяки своїй формі і розмірам з веж можна було вести фронтальний і фланговий вогонь.

З південної вежі була можливість потрапити до підземного ходу, але сьогодні він засипаний камінням і доступ до нього обмежений. З південного боку замку, біля стіни помітний арочний отвір. Досліджуючи територію замку можна виявити не глибоку западину біля вежі, вона вказує на сліди колодязя. Уздовж однієї стіни згідно з планом розташовувалося житлове приміщення. Зсередини довжина замку сягає сімдесяти метрів, а товщина стін 1,5 метра.

Згодом замок став резиденцією Гуменецьких. Будівля була відремонтована. У східній частині був прибудований будинок на шість кімнат. Інші власники замку – Козебродські за рахунок портретів і старовинних меблів та антикваріату, перетворили садибу в музей.

Про Кудринецький замок складають легенди. Згідно з однією з них, в стінах садиби була живцем замурована молода дівчина-полонянка турків. Місцеві жителі подейкують, що її душа не знайшла спокій і бродить по замку. Інша легенда свідчить, що власники садиби сховали на її території свої скарби і в тих місцях, де вони є, під ногами гуде земля.

Замок Творовських

У селі Підзамочок біля річки Стрипа розташувалися руїни замку Творовських. Будівля була зведена в 1600 році, про це свідчить напис над в’їзною баштою. Ідея побудови належала воєводі Я. Бучацькому-Творовському. Будівля прикрашає фамільний герб із зображенням перехрещених стріл. На жаль, походження герба невідоме. Однозначно можна стверджувати, що герб не належить сім’ям, які володіли маєтком. Оскільки у роду Бучацьких герб був «Абданк», у Потоцьких «Пилява». Є теорія, що герб належав родині позашлюбного сина власника Бучача.

До комплексу фортеці входили масивні стіни, кілька веж, зміцнення на кутах огорожі. Від нападів турків садиба була зруйнована, а приміщення повністю спустошені. Згодом замок відбудовують. Навколо будівлі створюють паркову зону, а завдяки річці з’являється невелике штучне озеро. Замок виконував роль заміської резиденції.

Протягом століть, будівля руйнувалося і прийшла в занепад. Сьогодні Замок Творовських – це руїни, близ долини Стрипи. Від резиденції залишилися фрагменти стін, залишки веж і озеро.

Сидорівський замок

У селі Сидорів на одному з пагорбів, біля річки Збруч знаходиться Сидорівський замок, який був зведений в сімнадцятому столітті. Наказ про побудову палацу віддав шляхтич М. Калиновський.

Згідно задумки власника замок мав слугувати резиденцією. Площа маєтку була великою і досягала 178 метрів. Уздовж високих стін знаходилися оборонні вежі. До наших днів збереглося лише три. За своїм виглядом замок нагадує корабель, що пливе серед мальовничої зеленої місцевості. Після нападу турків будівля була серйозно пошкоджена, але реставрована. З роками замок позбувся оборонної функції.

Він був спустошений і покинутий. Південно-східна частина маєтку зруйнована повністю. Трохи краще збереглася північна частина замку. З її боку видніється двох’ярусна спостережна башта. У напівзруйнованому стані збереглася бастея і в’їзна арка.

Замок Сенявських

У місті Бережани поблизу річки Золота Липа в заболоченій місцевості знаходиться яскравий приклад української оборонної архітектури – Бережанський замок. Він був зведений в якості оборонно-житлової споруди, у шістнадцятому столітті, в стилі ренесанс українськими та італійськими майстрами. Резиденція належала воєначальнику Н. Сенявському.

У палацовий комплекс входила будівля замку, чотири вежі (до наших днів збереглися тільки три) і двір. По периметру замку знаходилися житлові будинки. На території садиби розташовувався Троїцький костел. З роками до нього прибудували каплицю-усипальницю. Особливість маєтку – це використання штучної водної перешкоди по незвичайній голландській системі Боплана. З роками замок був перебудований і укріплений, також, були додані чотири бастіони.

До наших днів маєток погано зберігся. У дев’ятнадцятому столітті будівля була запущена. Замок істотно пошкодили за часів світових воєн. У двохтисячних роках будівлю було оголошено заповідником і сьогодні вважається міським парком. Поступово почалася реставрація. Була відкрита музейна експозиція.

Скала-Подільський замок

У невеликому селі Скала-Подільська по правому березі річки Збруч, на одній зі скель знаходиться Скала-Подільський замок. Його будівництво розпочали з дому, де знаходилося дерев’яне укріплення в далекому 1331 році, за наказом князя Коріатовича. Через деякий час замок був зруйнований татарами і відновлений завдяки старості С. Лянцкоронському. Тоді до комплексу маєтку були додані, високі стіни і бастіони. Місцеві жителі стверджували, що саме з порохової вежі йшли таємні підземні ходи в різні боки.

Поперек території знаходився палац. Він був двоповерховим прямокутної форми і по своєму плануванню поділяв внутрішній двір. Сама будівля замку була витягнутої форми. З трьох сторін безпеку замка забезпечувала річка і скелясті береги. З четвертого боку був рів, висока кам’яна стіна з виступаючою пороховою вежею. Біля неї розташовувалися ворота, через них можна було проїхати, тільки використовуючи підйомний міст.

З роками замок знову піддався атаці, цього разу його захопили козацькі війська. У маєтку часто змінювалися власники. У вісімнадцятому столітті за наказом старости А. Тарло на місці колишнього палацу був зведений новий замок. Його побудували в характерних рисах стилю бароко. Прикрасили декором. Через кілька років маєток згорв від удару блискавки.

За часів Радянського союзу руїни були законсервовані. На сьогоднішній день можна побачити чотириярусну вежу, фрагмент оборонних стін, залишки палацу і орнаменту. Сьогодні доступ до замку не обмежений. Цікавий факт: польський автор Крашевський згадував замок в повісті «Болещіце».

Джерело ukraine-is.com

Опубліковано

Три замки Львівщини передали у власність держави

Депутати Львівської облради під час пленарного засідання 12 березня дали згоду на безоплатну передачу Міністерству культури низки об’єктів нерухомого майна, що належать до культурної спадщини. Про це повідомляє IA ZIK.

Зокрема, йдеться про оборонну вежу у селі П’ятничани, Олеський, Золочівський та Підгорецький замки, які перебувають у користуванні Львівської національної галереї мистецтв.

Замки входять до туристичного маршруту «Золота підкова Львівщини».

Перехід об’єктів у державну власність має вберегти пам’ятки від приватизації.

У 2017 році ці об’єкти Львівська обласна рада планувала прийняти в комунальну власність. Однак тоді частина депутатів вважала, що так пам’ятки можуть потрапити у приватні руки.

«Золота підкова Львівщини» — популярний туристичний маршрут найбільш відомими замками області. Назву «Золота підкова» отримав через розташування замків дугою, що схожа на підкову. До маршруту, як правило, включають Олеський, Підгорецький, Золочівський, а іноді ще й Свірзький та Старосільський замки. Довжина маршруту — 238 км. Маршрут був створений з ініціативи Бориса Возницького для популяризації замкової спадщини Галичини.

Варто зазначити, у період з 2010 по 2018 роки, ні з державного, ні з обласного бюджету не виділялися кошти на утримання замків Львівської області.

З 2016 по 2018 роки ЛОДА фінансувала виведення з аварійного стану Поморянського замку. Відповідно з обласного бюджету було виділено 700 тисяч гривень у 2016 році, 900 тисяч гривень у 2017 та 500 тисяч гривень у 2018 році.

На Львівщині можна нарахувати майже 20 замків, фортець та палаців. Більшість з них були збудовані у ХVI-XVII столітті як особові маєтки тодішньої знаті або оборонні споруди. Проте жоден замок на Львівщині не утримується за рахунок бюджету

«Ми отримуємо фінансування тільки з міського бюджету. Ті кошти, які надає Золочівська адміністрація – мізерна сума. Думаємо подати заявку на проект Польща-Білорусь-Україна, але для цього необхідно паралельно мати ще один об’єкт з другої сторони кордону. Зараз ми рухаємося у цьому напрямку», – поділилася раніше Оксана Ткачук, т.в.о. директора департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА, у відповіді на інформаційний запит ІА «Вежа».

Нагадаємо, у 2018 році Підгорецький замок вперше за 79 років відкрили для туристів.

Відтепер туристи зможуть потрапити до Китайського кабінету, пройтись Золотою, Кармазиновою та Обідньою (Лицарською) залами і побачити копії картини, які прикрашали раніше стіни палацу.

Замок ще не відремонтовано повністю. Зокрема, стан будівлі не дозволяє розмістити тут оригінали картин із Львівської національної галереї мистецтв. Тому в експозиції представлено копії полотен Шимона Чеховича, Гіацинта Олесінського, Якоба Йорданса, Шарля Ле Бруна, Яна Де Баана, Пьєтро Бьянчі, Олександра Григлевського, Джованні Баттісто Клементі, Йозефа Грассі та інших італійських, австрійських, польських, французьких, нідерландських художників.

Опубліковано

Які легенди приховують відомі замки України

Замки і фортеці по праву займають перші позиції в рейтингах найвідвідуваніших місць України.

Майже кожна фортеця має своїх привидів. Майже від кожної прориті величезні підземні ходи, настільки гігантські, що там би проїхала ціла підвода з чотирма кіньми.

Замок Паланок

Фото instagram.com/bogunok

Замок Паланок, в місті Мукачево на Закарпатті, дуже таємничий. Колишня резиденція Трансильванського князівства має надзвичайно багату історію.

Тут підписувалися міжнародні документи, мирні договори, на його території проходили народні повстання. Будучи побудованим за різними даними в 900-1300-х роках, замок став справжньою пам’яткою архітектури та історії.

Пережив незліченну кількість своїх господарів і мешканців, десятки штурмів і облог і зберігся в майже ідеальному стані до наших днів.

Більшою мірою прославили цю фортецю дві жінки – Софія Баторі та Ілона Зріні – свекруха і невістка, які керуючи замком, встигали ще й ворогувати між собою.

І якщо Ілона увійшла в історію як хоробра захисниця укріплення, то Софію Баторі спіткала містична, страшна слава.

Часто розповідають, що ця жінка мала пристрасть до людської крові і не тільки вбивала заради неї, а й приймала криваві ванни, приносячи в жертву 13-річних дівчат.

Олеський замок

Фото instagram.com/chaban.denis

Із Закарпаття вирушимо на Львівщину, а саме в Олеський замок, що в Буському районі. Є тут, звичайно, свої привиди, але не про них піде мова. Цей замок особливо важливий для поляків, бо тут в 1629 році народився майбутній король Польщі Ян III Собеський.

І ось саме про його народження існує дуже цікава легенда.

Кажуть, мати народжувала майбутнього полководця під час грози.

Але ще більш драматично те, що в цей же час на замок напали татари. І ось коли бабка-повитуха поклала немовля на чорний мармуровий стіл, вдарив грім. В результаті стіл тріснув, а баба оглухла. Тоді це пояснили як пророцтво: немовля повинно стати особливою людиною.

У 1951 році в Олеський замок знову потрапила зловісна блискавка, через що почався страшна пожежа. Але будівля встояла. Хоча за всі роки його існування стіни були практично знищені. І тільки кілька десятків років тому практично з руїн замок був відновлений.

Підгорецький замок

Замок побудований в кінці 1630-х років. Спочатку належав гетьману Станіславу Конецпольському, згодом Яну III Собеському, потім Вацлаву Жевуському, крім володарів корони так само належав поміщикам Сенгушкам.

За часів Жевуського замок був самим розкішним палацом на західно-українських землях. Але потім будівлю руйнували, грабували і палили, розміщували тут і госпіталь. Чого тільки не робили люди.

І всі, кому починаючи з XVIII століття і до сих пір доводилося провести в легендарних стінах хоча б ніч, бачили його страшну таємницю.

Напівпрозору, в білому вбранні і з чорним обличчям Марію. Хто ця жінка, привид якої бачили мало не всі жителі селища?

Виявляється, спокій не знаходила душа вбитої молодої дружини Вацлава Жевуського Марії. Він власне і вбив графиню в нападі ревнощів. Тіло сховав десь в замку, оскільки поховати з усіма ритуалами свою жертву не міг. Деякі старожили розповідають, що тіло молодої дружини було замуровано в кам’яні стіни замку.

Кременецький замок

Фото instagram.com/chaban.denis

Що ж, тепер пропонуємо відправитися в Тернопільську область, а саме до її волинської частини – міста Кременець. Там, сьогодні, з гори Бони, на якій стоїть замок, розгортається дуже красивий вид.

Існує дуже давня легенда про ці місця.

Нібито багато років тому, ще до Київської Русі і задовго до будівництва справжнього замку дочка дулібського воєводи Тура на ім’я Ірва щоранку з високої (тодішньої) кріпосної вежі милувалася пейзажами. Раптом гору оточило вороже військо аварів.

Побачивши вгорі красуню Ірву, ворожий правитель закохався до нестями. Вимагав, щоб йому віддали Ірву. Дізнавшись про це, дівчина прийняла рішення відмовити.

Однак аварське військо було величезним і їм вдалося захопити фортецю. А дівчина, щоб не потрапити в руки варварського володаря, стрибнула в прірву. Як тільки не шукали вороги її тіло – не знайшли.

На місці, де земля поглинула Ірву, забило цілюще джерело.

«Мавританська перлина» – Палац Курісів

Фото funtime.kiev.ua

Замок загублений серед очеретів Одеської області, де на узбережжі Тилігульського лиману ви можете відкрити для себе щось особливе.

Зруйнований міст натякає на те, що колись тут протікала річка. Зараз палац Курісів – це архітектурна пам’ятка державного значення, а колись це була унікальна будівля родового маєтку підполковника Івана Онуфрійовича Курися.

Маєток було побудовано не відразу. У 1810-1820-х роках було спроектовано його східне крило, в 1891-1892-х роках – основна частина будівлі. Палац добудовувався вже після смерті його першого власника. Архітектурна композиція палацового ансамблю втілює мавританський стиль з використанням елементів готики.

Такий тип споруди різко контрастував з іншими стародавніми будівлями, які зводилися в той час в Україні. Найяскравішою деталлю старовинній частині будівлі, і всьому палацу Курісів, є восьмигранна вежа, що нагадує мінарет. Вона високо піднімається над будовою, дозволяє здалеку помітити сам маєток.

У новій же частині будівлі був передбачений великий зал для прийому гостей, проведення балів і святкування різних урочистостей.

Його яскрава особливість полягала в тому, що основне освітлення надходило через дах. Стеля трималася на колонах, які були прикрашені альфрейними розписами.

Це говорило про зародження романтизму в архітектурній стилістиці України 19 століття. З обох сторін палац Курісів був оформлений одноповерховими аркадами.

Замок – корабель

© Сергій Криниця

У селі Сидорів на Тернопільщині, над річкою Суходіл піднімаються в небо руїни замку-корабля. Побудований в 1640-х роках польським коронним гетьманом, воєводою чернігівським Марціном Калиновським, замок своєю незвичайною витягнутої формою дійсно нагадує корабель.

Його довжина – 178 метрів, а ширина – 30 метрів. «Носова» частину замку, велична вежа, що служила для спостереження за місцевістю. У разі нападу ворога річку перекривали греблями, і фортеця-корабель виявлялася б на острові, серед боліт і озер.

Кожен старовинний замок зберігає свої легенди. Багато з них суперечать історії, деякі і зовсім не схожі на правду. Проте, люди схильні в них вірити.

Тому що жити цікавіше, коли тебе оточують містичні вигадки, казки, легенди.

Опубліковано

Свірзький замок на Львівщині вперше за 50 років відкрили для відвідувачів

20 жовтня Свірзький замок у Львівській області відкрили для туристів вперше за близько 50 років. Там відбувається виставка, присвячена історії пам’ятки. Відвідувачам представили картини, фотографії та інсталяції, повідомляє Твоє Місто.

© dyvys.info

До цього часу туристам можна було оглянути замок тільки зовні – приміщення були в аварійному стані і потребували ремонту та реставрації.

© dyvys.info

«Насправді, замок ніколи не був відкритий для відвідувачів. До 1939-го року тут проживали власники замку, а в радянський час тут відкрили школу трактористів, яка проіснувала недовго. Згодом у замку вирішили зробити готель для архітекторів, втім його так і не відкрили», – розповідає проектна директорка громадської спілки «Культурний центр замок Свірж» Анастасія Камалдінова.

© dyvys.info
© dyvys.info
© dyvys.info

На перший етап відновлення Свірзького замку Український культурний Фонд виділив 500 000 гривень. У самому замку та на території довкола нього планують зробити соціальний та мистецький простір із розважальними, просвітніми та культурними закладами. Програму плану реконструкції та подальшого використання замку організатори представлять вже в листопаді.

Замок відкрили виставкою «Замок Свірж. Генеза. Не всі історії замку». В перший день його відвідали більше сотні людей, серед яких більшість – дитячі екскурсійні групи.

© dyvys.info

Замок відкритий для відвідувачів із четверга до неділі, з 11 до 17-ї години. Відвідувати замок можна тільки екскурсійними групами. Організатори кажуть, що взимку графік відвідування, можливо, зміниться через відсутність опалення в замку та нестачу персоналу для догляду за ним. Однак із весни в замку знову планують розпочати активну діяльність і залучити меценатів та грантодавців.

© dyvys.info
© dyvys.info

*Огляд виставки можливий тільки при екскурсійному супроводі. Групи приймаються та формуються за записом по тел. +38 (096) 7218868

Довідка

Свірзький замок розташований у Перемишлянському районі Львівської області. Вперше згадується у 1484 році. На той час замок належав роду Свірзьких. Був суттєво перебудований за Олександра Цетнера у першій половині 17 століття і належав його нащадкам до XIX століття. У цей же період набув палацового вигляду. Найбільших ушкоджень замок зазнав під час Першої світової війни – був спалений російськими військами. У 1917 році його відбудував наступний власник граф, генерал Роберт Ламезан-Салінс. Останні реставраційні роботи проводились у 1970-1980 р.р.

Опубліковано

7 приголомшливих замків та палаців України, де ви не зустрінете туристів

Палац – це найкраща ілюстрація історії народу і культурної спадщини країни. Ці, чарівно красиві парадні будівлі, розташовані у всіх куточках України.

Палац графів Толстих (Будинок вчених)

Почати подорож по цікавих замках країни, найкраще з міста Одеси. Палац графів Толстих більше відомий як «Будинок вчених» розташований на вул. Сабанєєв міст, 4.

Двоповерховий особняк був зведений в стилі класицизму в 1832 році за проектом архітектора Ф. Боффо. Палац вважається пам’ятником архітектури. Спочатку він був зведений в якості садиби для графської родини Толстих. З приходом радянської влади, будівлю було конфісковано і з часом облаштовано під народний музей. З тридцятих років минулого століття Палац графів Толстих став Будинком вчених.

На сьогоднішній день краса палацу збереглася не тільки зовні будівлі, а й зсередини. Шикарні інтер’єри захоплюють пафосом і повністю передають атмосферу тієї епохи. Головними залами палацу вважаються дві вітальні – Шовкова і Мармурова. Чарівні полотна, бездоганний дизайн і відреставрований рояль Ференца Ліста, заворожують відвідувачів замку і переносять їх більше ніж на сто років назад. Цікавим буде той факт, що в стінах Палацу графів Толстих проходили зйомки кількох фільмів, наприклад, тут екранізували «Д’Артаньян і три мушкетери».



Палац Румянцева-Задунайського

У Чернігівській області, с. Вишеньки знаходиться таємничий Палац Румянцева-Задунайського.

Ідея будівництва належала самому графу. Палац виконаний у східному стилі з характерними елементами готики. Архітектура будівлі поєднує в собі мотиви близького сходу і середньовіччя. За словами деяких істориків, граф хотів, що б палац нагадував йому місця, в яких йому доводилося воювати.

Румянцев-Задунайський бував у Пруссії і Курляндії і хотів, що б архітектура його палацу була схожа з архітектурою тих місць. Згідно історії, в палаці гостювала імператриця Катерина II. Вона зупинялася тут, на шляху до Криму. Імператриця високо оцінила красу палацу і роботу архітектора.

Історикам до цих пір не вдалося встановити ім’я майстра. Одні вчені схиляються до версії, що палац був зведений зодчим з Італії – Джакомо Кваренгі, інші вважають, що над замком працював архітектор Василь Баженов.

Після смерті графа, власником палацу став поміщик Йосип Судиєнко. Він захотів перебудувати палац. В результаті робіт, частина будівлі була зруйнована. З радянських часів до сьогоднішнього дня в палаці розміщується сезонний табір для дітей.

Оскільки, в палаці довгий час ніхто не буває, будівля поступово руйнується. Станом на сьогодні замок Румянцева-Задунайського потребує ремонту.

Садиба Даховських

Не можна обійти увагою село Леськове Черкаської області, оскільки саме там, на величезній території розташований казковий архітектурно-ландшафтний комплекс «Садиба Даховських». Комплекс складається з незрівнянного замку, дивовижного саду і спорудженої греблі водосховища. Доповнює садибу величезний парк біля річки Конелки.

Архітектурно-ландшафтний комплекс створила сім’я польських за походженням поміщиків Даховських. Протягом чотирьох поколінь, поміщики розширювали свій вплив і володіли багатьма землями в околиці села Леськове.

Історія маєтку почалася в 1770-і роки, коли Маріан Даховський збудував невеликий будинок. Його діти і онуки активно розширювали свої території і викуповували у селян землі. Коли Даховські стали найбагатшими і найвпливовішими в окрузі, вони зайнялися будівництвом нового маєтку для своїх дітей. Палацом все не обмежилося. Даховські створили паркову зону, прибудували до палацу ще одну частину, додали в план парку ставок. Таким чином, вони перетворили садибу в архітектурно-ландшафтний комплекс.

На сьогоднішній день, замковий комплекс – це триповерхова будівля. Стіни садиби задекоровані вазами та іншими деталями. На кутах будинку красуються шість веж. В одній з них – квадратній вежі (як це обумовлено фамільним гербом поміщиків), знаходиться головний вхід до замку. На першому поверсі розташовані головний вхід, кабінети, салони, балкон і перехід у парк. Поверхом вище можна потрапити до хазяйських та гостьових спалень, а також ванні кімнати. Нагорі замку знаходиться оглядовий майданчик.

У радянські часи на території були дитячі табори і санаторії, після госпіталі. З 2003 року Садиба Даховських – закритий об’єкт, що охороняється, який можна відвідати лише за попередньою домовленістю.

Свірзький замок

У Львівській області, в Свіржі розташований унікальний архітектурний пам’ятник – Свірзький замок, який належав роду шляхтичів Свірзьких.

Він відомий за фільмом «Д’Артаньян і три мушкетери» (1978). У п’ятнадцятому столітті на території сьогоднішнього замку була зведена фортеця. У сімнадцятому столітті її власником став граф А. Цетнер. Він реконструював фортецю в замок і значно його зміцнив. Розташування Свірзького замку було більш ніж вигідне на горі Белз. По один бік будівлі були болота, по іншу озера. За стінами знаходилася прірва і підйомний міст. На прилеглих до замку територіях розташовувався дерев’яний костел. Згодом його перебудували. Сьогодні костел споруджено у стилі ренесансу.

Величність та краса Свірзького замку, на жаль, не збереглася до наших днів. Замок був перебудований, змінилося внутрішнє планування. У наші дні, замок потребує ремонту.



Скалатський замок

У п’ятнадцятому столітті в Тернопільській області, місті Скалат був зведений однойменний Скалатський замок.

Є кілька теорій пов’язаних з його появою. Згідно з однією з них жителі міста страждали від утисків уряду і постійно проводили акції протесту. У відповідь на тиск влади, бунтівний народ навіть спалив міську Ратушу. Шляхта була вельми стурбована настроями місцевих жителів, тому почала будівництво фортеці. Інша версія свідчить, що замок був приданим дочки Кшіштофора Віхровського і перейшов у володіння каштеляна Яна Фірлейова.

Скалатський замок знаходиться біля річки в південно-західній частині Скалата. Спочатку він повинен був виконувати оборонну роль і захищати землі Речі Посполитої від набігів татар, тому споруда замку була запланована на височині біля прірви. Замок оточений довгою стіною до 70 метрів. На кутах будинку знаходилися п’ятиповерхові вежі, з яких вглиб комплексу йшли підземні ходи з виходом до центральної підземної кімнати.

З роками власники замку постійно змінювалися. Комплекс знаходився в аварійному стані, був зруйнований, а потім відреставрований. До наших днів добре збереглася лише східна частина замку, підземні тунелі і фрагменти стін. Останні тринадцять років, замок вважається Національним заповідником Тернопільській області.

Ягільницький замок

У п’ятнадцятому столітті, в Тернопільській області, с. Ягільниця за наказом польського гетьмана Станіслава Лянцкоронського був зведений Ягільницький замок. Фортеця розташована на пагорбі біля річки. Протягом століть архітектурний комплекс був добудований і реставрований. Половина споруд додалася до замку в дев’ятнадцятому і вісімнадцятому столітті, а в двадцятому столітті було добудовано ще один будинок.

Майже двісті років тому, австрійські магнати організували перепланування будівлі і облаштували в стінах замку тютюнову фабрику. Згодом, комплекс став приватним володінням і в результаті був задбаний. В наші дні Ягільницький замок зберіг свою пишність і красу. Високі гладкі стіни, кам’яні сходи, тераса, з якої відкривається бездоганний вид.

Старокостянтинівський замок

Місто Старокостянтинів Хмельницької області відоме оборонним комплексом побудованим у шістнадцятому столітті.

Ідея проекту належала Костянтину-Василю Острозькому. Комплекс був зведений за десять років і включав у себе фортифікаційний Старокостянтинівський замок. На його території було цілих п’ять з’єднаних між собою веж. За часів набігів татар і військових походів турків, замок жодного разу не був узятий. У 1649 році замок відвідав український гетьман Богдан Хмельницький.

Комплекс розташований поблизу двох річок Ікопоті і Случа. До наших днів збереглися палац, частково стіни, вежа і церква, у південно-східній частині знаходиться дзвіниця. Станом на сьогодні Старокостянтинівський замок використовує громада Української православної церкви Київського патріархату.

Джерело: Всвіті

Опубліковано

Жоден замок на Львівщині не утримується за рахунок бюджету

На Львівщині можна нарахувати майже 20 замків, фортець та палаців. Більшість з них були збудовані у ХVI-XVII столітті як особові маєтки тодішньої знаті або оборонні споруди, пише Форпост.

Деяким з них вдалося пережити не одну битву, облогу та війну, але, здається, жодному не вдасться пережити незалежну Україну.

7 замків Львівщини мають статус пам’яток національного значення, ще два – значаться як пам’ятки архітектури національного значення. Проте, якщо дивитись очима відвідувача, на якого орієнтується туристична сфера Львівщини, усі ці замки радше перебувають у стані очікування своєї реставрації та зі статусом «активного пошуку» коштів для проведення робіт.

«У Львівській області на обліку перебувають такі замки: Олеський, Свірзький, Золочівський, Підгорецький, Поморянський, Жовківський, Бродівський, Старосільський, Добромильський (руїни) та Львівський (руїни)», – надає інформацію Оксана Ткачук, т.в.о. директора департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА, у відповіді на інформаційний запит ІА «Вежа».

З них на балансі обласної державної адміністрації перебувають 8 замків, а саме: Олеський, Свірзький, Золочівський, Підгорецький, Поморянський, Бродівський, Старосільський, Добромильський (руїни).

Не рахуючи двох, що перебувають у руїнах, шість мають користувачів, Бродівський використовується частково, а Поморянський не має користувача.

«Кожен замок з різних причин – у різному стані збереження, але всі вони мають однакову потребу: необхідність проведення реставраційних робіт. 90% освоєної площі замків використовується бюджетними організаціями, то весь тягар фінансування лягає на державний бюджет», – йдеться у відповіді на інформаційний запит.

Варто зазначити, у період з 2010 по 2018 роки, ні з державного, ні з обласного бюджету не виділялися кошти на утримання замків Львівської області.

Проте у 2010 році область виділила з бюджету 495,5 тисяч гривень на виготовлення проектно-кошторисної документації для проведення протиаварійних, ремонтно-реставраційних робіт на Олеському, Підгорецькому та Золочівському замках. Проте до фінансування самих робіт справа так і не дійшла.

З 2016 по 2018 роки ЛОДА фінансувала виведення з аварійного стану Поморянського замку. Відповідно з обласного бюджету було виділено 700 тисяч гривень у 2016 році, 900 тисяч гривень у 2017 та 500 тисяч гривень у 2018 році.

Безперечно, таких вкладень не достатньо для того, аби відреставрувати бодай один замок, а є ще дев’ять, які теж потребують інвестувань.

Нагадаємо, 28 серпня 2018 року відбувся аукціон щодо визначення підрядника на проведення «Протиаварійних робіт пам’ятки архітектури національного значення Замку-палацу XVI – XVII ст. у смт Поморяни Золочівського району Львівської області». Переможцем у тендері визначено КП “Центр комплекс” Львівської обласної асоціації інвалідів Всеукраїнської організації інвалідів “Союз організацій інвалідів України”. Вартість робіт 15 млн 960 тис. гривень.

Втім у Департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА наразі немає необхідної суми. «Усього у нас є 500 тисяч гривень. Також з обласного бюджету нам обіцяють виділити ще 500 тисяч. Як тільки у нас буде 1 млн гривень, компанія одразу розпочне роботи», – доповіла в. о. керівника департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА Оксана Ткачук.

Зазначимо, що згідно із технічним завданням підрядник повинен провести підсилення фундаментів, відновити стіни, провести реставрацію фасаду з домуровуванням окремих ділянок, мурування внутрішніх стін, реставрацію та відновлення карнизів, перемуровування димарів.Окрім того буде проведено укріплення склепіння, стін 1-го та другого поверхів, укріплення вежі. А також перекриття вежі, галереї та інших приміщень, реставрація дерев’яних сходів, вікон та дверей.

«Ми отримуємо фінансування тільки з міського бюджету. Ті кошти, які надає Золочівська адміністрація – мізерна сума. Думаємо подати заявку на проект Польща-Білорусь-Україна, але для цього необхідно паралельно мати ще один об’єкт з другої сторони кордону. Зараз ми рухаємося у цьому напрямку», – поділилася Оксана Ткачук.

Опубліковано

ТОП-5 замків Львівщини, які мусить відвідати кожен львів’янин

За вікном уже весна, попереду вихідні і це означає, що прийшов час для подорожей. Сайт 032.ua підготував інформацію про ТОП-5 замків Львівщини, які мусить відвідати кожен львів’янин, хоча б раз у житті.

1. Олеський замок

Перші історичні згадки про цей замок сягають ще 1327 року. Історики припускають, що замок побудував один із синів галицько-волинського князя Юрія Львовича – Лев або ж Андрій. Всередині Олеського замку діє музей, в якому зібрані сотні творів старовинного мистецтва, а також працює ресторан. Зазначимо, що сьогодні будівлю вважають однією із найстаріших фортець України часів Київської Русі.

Коли можна потрапити у замок? Щодня, окрім понеділка з 11:00 до 16.00.

2. Підгорецький замок

Підгорецький замок розташований неподалік від Олеська – всього лише за 8 км. Колись його називали одним із найгарніших в Європі і є одним із найкращих зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями. Сьогодні Підгорецький замок зараз на реконструкції, але він дуже красивий і ви зможете прогулятися по його території.

Серед розваг, які пропонують відвідувачам – можливість спуститись в підземелля замку. Насправді, там нічого особливого немає, але заради цікавості сходити можна.

До речі, біля замку є розташований бароковий костел XVIII ст., який теж варто відвідати.

Коли можна потрапити у замок? з 10:30 до 17:00. Вихідний день у понеділок.

3. Свірзький замок

Свірзький замок, Львівська обл.
Фото – Maxim Ritus

Свірзький замок розташований у 45 км від Львова у селі Свірж. Серед усіх замків Львівської області, його називають найбільш романтичним, адже з одного боку замку затишний парк, з іншого – красиве озеро. Замок має два входи, відповідно і два дворики. Один був призначений для власників і гостей, інший – для слуг.

До речі, свого часу тут знімали частину сцен радянського фільму “Д’Артаньян і три мушкетери”.

4. Старосільський замок

Замок у Старому селі розташований за 22 км. від Львова. На жаль, сьогодні він більше нагадує руїни, всередині яких можна знайти багато сміття. Але так, як це пам’ятка архітектури XVI—XVII століть і цей замок вважається найбільшим у Львівській області (площа 2 га), ми вважаємо, його варто відвідати.

5. Золочівський замок

Золочівський замок збудований у першій третині 17 ст., як оборонна фортеця. У дворі замку є два палаци. Більший з них має назву Великого палацу, а навпроти виїзної вежі розташований Китайський палац. Він до речі, вважається унікальною пам’яткою архітектури.

Автор: Ірина ТРУШ, 032.ua

Опубліковано

Топ-5 замків Польщі неподалік Львова

Мінімум коштів – максимум вражень. Туризм до Польщі асоціюється з Краковом, Варшавою, Ченстоховом та Вроцлавом, але є альтернатива і всього на віддалі до 200 км від Львова. Мова йде про замки Прикарпатського воєводства, які можна відвідати лише за одні вихідні.

1. Красичинський замок

Впевненим лідером нашого топу є замок у Красичині, який розташований на віддалі 10 кілометрів від Перемишля. Замок належить до найвишуканіших ренесансних ансамблів на теренах сучасної Польщі. У XVI столітті дерев’яні стіни замку було замінено муром з бійницями, а по кутах поставлено чотири вежі. Кожна з них має своє ім’я і не є схожою на інші: Божа з куполом, Папська з аттиком у вигляді папської тіари, Королівська з шістьма маленькими вежами, як символ королівської корони і Шляхетська з оглядовою терасою. Вони символізують одвічний порядок у світі, чотири сходини в ієрархії влади: Бога, церкву, монархію і шляхту. Є ще одна, найвища квадратна башта – Годинникова, яка споруджена над давньою брамою.

Замок оточує дуже гарний парк, в якому розташований великий став. На території парку нараховується 40 видів птахів і 200 видів рослин.

2. Ланьцутський замок


Замок Любомирських у Ланьцуті – один з найцінніших палацово-паркових ансамблів у Польщі й один з найбільш відвідуваних. Ланьцут – відоме місто для українців, які мандрують углиб Польщі автострадою А4. Лежить за 80 км від українського кордону і за 18 км на схід за Жешувом. Його звели у XVII столітті. Любомирський, будучи краківським воєводою, мав можливості й переробив оборонну фортецю у Ланьцуті на типовий “pallazzo in fortezza”. Тоді ж був створений і ландшафтний парк. Нове життя замок отримав будучи власністю роду Потоцьких. Кажуть, гроші на його ремонт і облаштування Роман Потоцький виграв у покер.

За інформацією Національного туристичного порталу Польщі, на початку XX століття замок вважався п’ятим у світі за житловою площею. А ще тут є одна з найбільших бібліотек Польщі, понад 22 тис. томів.

19 мільйонів злотих і два роки потратили на відновлення Замку – це був найбільший ремонт від часів Другої світової війни. Закінчили ремонт у вересні 2016 р.

3. Замок Казимира у Перемишлі

© Depositphotos

Перемишль в українців в першу чергу асоціюється із закупами, але з цим містом варто познайомитись поближче, приділивши кілька годин оглядинам центру. Родзинкою архітектурного ансамблю старого міста є замок Казимира. Він належав до найдавніших у Галицькому князівстві. Спочатку замок Перемишля був обведений дерев’яним частоколом та земляними валами. А зведення мурованого готичного замку приписують королю Казимиру ІІІ.

Замок розташований на горі, посеред парку. Сьогодні він виконує функцію культурного центру і є місцезнаходженням театрального товариства “Fredreum”.

4. Ряшівський замок

Ряшівський замок

Ряшів – це головне місто Підкарпатського воєводства. А окрасою цього міста є замок, побудований у 1902 – 1906 роках на місці стародавньої фортеці Любомирських. На початку ХХ століття тривав ремонт замку. Виявилося, що замкові мури в набагато гіршому стані, ніж це можна було собі уявити. Прийшлося розбирати їх і будувати наново. Нові ж оборонні елементи відрізнялися від первинних і виглядом, і матеріалом.

Від давнього замку залишилася лише частина мурів бастіонів і нижні поверхи башти. У свідомості більшості мешканців міста замок є не оборонною спорудою, а установою правосуддя. Сьогодні в ньому розташоване приміщення суду.

5. Замок у Лісько


Мурований замок, побудований в кінці XVI століття. За свою історію він пережив пожежу, його руйнували шведи, росіяни та німці. Його власниками були такі відомі польські роди як Кміти, Стадницькі, Оссолінські та Красицькі. Кожен з них перебудовував замок відповідно до своїх уподобань. Одна з головних реконструкція твердині розпочалась на початку ХІХ століття і тривала 38 років. Об’єкт повністю втратив свій первісний вигляд, натомість отримав форму резиденції класицизму-нео-ренесансу в італійському стилі.

Сьогодні у приміщенні замку функціонує будинок відпочинку, який називається «Замок».

Опубліковано

6 наймістичніших замків Західної України

Містичний туризм стає популярнішим з кожним роком. Тих, які хочуть заглянути крізь шпарину потойбіччя, чи зустрітись віч-на-віч з давно померлою князівною, значно більше за тих, хто боїться прогулюватись будинками з привидами.

На Західній Україні особливо багато цікавих замків. І кожен з них має безліч історій. Бо бачили вони століття воєн, десятки династій, безліч інтриг, смертей і народжень.

Кажуть, кожен замок має своїх привидів. Ніби-то це душі, які зависли між світами мертвих і живих та не можуть знайти спокою ніде. Блукаючи коридорами та проникаючи крізь зачинені двері, напівпрозорими тінями та ледь чутними звуками вони лякають живих. Люди запевняють, що бачили їх, і часто у різні часи й у різних місця описують одне і те ж. Чудово відчувають їхню енергію і тварини. Що це, містика? Можливо, та беззаперечним залишається те, що на землі є особливі місця і будівлі, де відбуваються дуже дивні речі. І найчастіше вони зв’язані зі смертю.

Навіть якщо ви не вірите в існування привидів, особливу енергетику місць, куди смерть приходила проханою гостею, або безжально мучила невинні душі, неможливо не відчути. Тут є щось особливе.

Золочівський замок
Місто Золочів на Львівщині

Золочівський замок дуже старий. На галицькій землі, надійною охороною якої мав бути, замок стоїть ще з 1634 року. Та з приходом австрійських військ, перетворився на в’язницю. І вже відтоді почав вбирати у себе негатив приреченості, страждань і смертей людських.

Та ніколи не було і не буде у фортеці нічого гіршого і жорстокішого за те, що чинили там енкаведисти зі своїми полоненими. Закривавлені залізні столи і гаки, вмуровані у стіни люди… «Мордуючи вагітних жінок, радянські карателі розпорювали тим черева і напихали камінням» — розповідали місцеві сторожі. Замок фактично був перетворений на катівню. Важко уявити собі, скільки горя, сліз і мук бачили його стіни. На жаль, така енергетика не зникає ніколи.

Холодно і моторошно тут було завжди. Та з появою у замку дивного, незрозумілого походження каміння, яке привезли під час реставрації, містики ще прибавилось. На гірській породі проглядаються дивні незрозумілі символи. Дехто вважає їх картою, інші — зашифрованими таємними знаками. Кажуть, колись вони належали лицарському ордену тамплієрів. Так чи інакше, але від часу появи каменів у Золочівському замку стали помічати привид невідомого чоловіка. Цікаво, що всі, кому доводилось бачити його, описують темний довгий плащ, тростину в руці та капелюх на голові привида.

Золочівський замок — дуже красива і цінна архітектурна пам’ятка. Сюди приїжджає багато туристів та приходять на прогулянки місцеві закохані пари. Та, на жаль, споруда, на території якої було поховано тисячі жертв радянського режиму, мусить жити із своїми страшними таємницями. Тіла похованих пізніше було ексгумовано, та померлі у страшних муках не були поховані з ритуалом печатання гробу. За енергетикою місце залишається кладовищем мучеників.

6 наймістичніших замків Західної України

6 наймістичніших замків Західної України

6 наймістичніших замків Західної України

Підгорецький замок
Село Підгірці Бродівського району Львівської області

Замок збудований вкінці 1630-х років. Спершу належав коронному гетьманау Станіслава Конєцпольському, згодом Яну ІІІ Собєському, потім Вацлаву Жевуському, крім інших і поміщикам Сенгушкам. За часів Жевуського замок був найрозкішнішим палацом на західноукраїнських землях. Та потім будівлю руйнували, грабували і палили, розміщували тут госпіталь. Чого тільки не робили люди.

Та всі, кому від останніх років XVІІІ століття і до сьогодні доводилось провести у легендарних стінах хоча б ніч, бачили його страшну таємницю. Напівпрозору, у білих шатах та з чорним обличчям…Марію.

Багато пацієнтів тутешнього туберкульозного санаторію (1949 рік) і також персонал розповідають, що бачили привида. Зустрічались з ним, звичайно сторожі і працівники замку. А родина польських поміщиків, що жила тут свого часу, навіть записали на папері свої спогади, щоб увіковічнити факт зустрічі з привидом. «Часто бувало таке, що двері на другому поверсі палацу відчинялись самі собою, а майже невидима постать жінки у білій пишній сукні щоночі блукала то однією, то іншою кімнатою» — розповідають Сенгушки у своїх записах.

Хто така ця жінка, привид якої бачили чи не всі жителі селища? Виявляється, спокою не має душа вбитої молодої дружини Вацлава Жевуського Марії. Він власне і вбив графиню у приступі ревнощів. А тіло заховав десь тут, у замку, бо ж похоронити зі всіма ритуалами свою жертву не міг. Дехто розповідає, що тіло молодої дружини було замуроване у кам’яні стіни замку.

6 наймістичніших замків Західної України

6 наймістичніших замків Західної України

6 наймістичніших замків Західної України

Замок Паланок
Місто Мукачево Закарпатської області

Колишня резиденція Тренсильванського князівства має надзвичайно багату історію. Тут підписувались міжнародні документи, мирні договори, на його території проходили народні повстання. Будучи збудованим за різними даними у 900-1300-х роках, замок став справжнім пам’ятником історії. Пережив незліченну кількість своїх господарів і мешканців, десятки штурмів і облог та зберігся у майже ідеальному стані до наших днів.
Найбільше прославили Паланок дві жінки — Софія Баторі та Ілона Зріні — свекруха і невістка, які правлячи замком, ворогували між собою. Та якщо Ілона увійшла в історію як хоробра боронителька укріплення, то Софію Баторі спіткала містична, страшна слава. А може те, що розповідають — правда. А розповідають таке: жінка мала пристрасть до людської крові і не лише вбивала заради неї, а й приймала кроваві ванни, приносячи у жертву 13-річних цнотливих дівчат.

Може ці історії — велике перебільшення, та про те, що Софія була надзвичайно жорстокою, не сперечається ніхто. Старі люди розповідають, що у кімнатах Мукачівського замку в ті часи були спеціальні кімнати для тортур, стіни яких відшліфовувались людськими тілами.

Часи минали і змінювались правителі. Вже у 1789 році замок Паланок перетворили на тюрму для політичних в‘язнів. Протягом більше як 100 років тут відбуватимуть строк близько 20 тисяч засуджених через свої переконання. Тож кам’яні стіни пам’ятають намало мук, стогонів і крові.

До речі, камера тортур, яку показують туристам, є і зараз у найстарішій частині, так званому Верхньому замку.

6 наймістичніших замків Західної України

6 наймістичніших замків Західної України

6 наймістичніших замків Західної України

Олеський замок
Смт Олесько на Львівщині

Це один із найдавніших замків на території нашої країни. Свого часу місце його розташування було якраз на кордоні двох держав — Литви і Польщі, тому правителі обох держав боролись за привласнення кам’яного палацу.

Відомий замок і тим, що у середині XVІІ століття тут народився Ян Собеський — король Польщі. За легендою, під час появи на світ немовляти була страшна гроза. А мармуровий стіл, на який поклали хлопчика, раптова блискавка розколола буквально навпіл. Це оцінили як містичний знак.

Вже у 1951 році в Олеський замок знову влучила зловісна блискавка, через що розпочалась величезна пожежа. Та будівля встояла. Хоча за всі роки існування її стіни були сильно знищені. І лише кілька десятків років тому замок було відновлено практично із руїни.

Охоронці замку, яким щоночі доводиться залишатись у будівлі, розповідають, що постійно відчувають присутність невідомих явищ з настанням темряви. На дивні звуки, тіні та напіввидимі силуети реагують також сторожові собаки.

Насправді Олеський замок таки має своїх привидів, чи то привида, що належить комусь загиблому на цьому місці, хто не може знайти спокою. Принаймі за найвідомішою версією привид — це душа Адама Жолкєвського. Колись хлопець був закоханий у доньку одного із власників Олеського замку Маріану Данилович. Та отримавши відмову батька у наданні згоди на шлюб, відчайдушний шляхтич на тому ж місці встромив собі у серце ножа.

Поховали його не на цвинтарі, а просто скинули у болото біля замкових стін як самогубця. Душа, тіло якої не було похоронене за звичаєм, зависла між двома світами. Тому напівпрозорий дух Адама не полишає замку, стогнучи та зітхаючи, лякаючи поціновувачів краси історичного Олеська.

6 наймістичніших замків Західної України

6 наймістичніших замків Західної України

6 наймістичніших замків Західної України

Кременецький замок
Місто Кременець Тернопільської області

Кременець – надзвичайно вродливе волинське містечко з численними архітектурними памятками, історичними будівлями, красивими святинями. Кременець оточений сімома горами. Та найбільш відомою є легендарна гора Бона. На її вершині досі красуються руїни могутньої колись князівської фортеці. Фортеця дуже древня, рік її заснування загубився десь між початком ХІ та ХІІІ століть. З того часу їй довелось побачити не одну кровопролитну битву і схоронити тисячі полеглих у бою. Замок руйнували і відновлювали, потім знову руйнували, аж поки не залишились від нього лише кам’яні останки могутньої колись величної споруди, що зазнала легендарної слави.

А найвідомішою легендою замку є королева Бона. Отримавши щедрий подарунок від чоловіка Сигізмунда I, італійка заволоділа ним у середині XVI століття. Надзвичайно вродлива, розумна, амбітна та…жорстока жінка. Ця жорстокість овіяна вражаючими легендами, що одна за одною приписують правительці найжахливіші, навіть демонічні риси. Чи було так насправді, чи це лише вигадки, невідомо, та зрозуміло те, що королеву-чужинку явно не любили. За однією з версій, саме вона зжила зі світу двох своїх невісток, родове походження яких не відповідало її політичним планам. Існують дані, що одна з них померла від онкологічної хвороби, інша була хвора на епілепсію, та хто його зна, чи не втрутилась сюди королева.

Неймовірні звірства Бони Сфорци, про які розповідається у легендах, пояснюють укладеною з самим дияволом угодою. Згідно з нею жінка мала отримати вічну молодість. Розповідають, що цій меті королева довго приносила у жертву незайманих дівчат найжорстокішим способом: їх виводили на верхній ярус замку та скидали звідти на гострі палі. А у багряній крові купалася правителька, вбираючи красу і молодість. Інша історія розповідає про ванни із крові немовлят.

Можливо оповідачі вигадують, та все ж легенди не народжуються на пустому місці, щось тут було… Кажуть, хтось таки вбив Бону Сфорцу д’Арагону, отруївши її, а хтось приписав їй славу кровавої королеви. Та люди менше пам’ятають її добрі справи і розумні політичні рішення, які свого часу надзвичайно багато принесли для міста Кременець.

6 наймістичніших замків Західної України

6 наймістичніших замків Західної України

6 наймістичніших замків Західної України

Середнянський замок
Смт Середнє Ужгородського району Закарпатської області

Історія цього замку пов’язана зі священним Граалем, Орденом тамплієрів, родами Добо, Другетів та Ракоці… Їм і не тільки у різні часи належали володіння фортеці.
Зараз від Середнянського замку залишились практично самі руїни. Вважається, що колись товщина стін замку була більше 2 метрів (це видно і зараз), а вся його площа займала трохи більше як 16 на 18 метрів, та про це достовірно не відомо. Адже багато чого досі знаходиться під землею. Величезні підземелля і ходи тепер засипані камінням. Руїни забрали з собою багато таємниць. Може й навічно. Місцеві розповідають, як ще кілька років тому на стінних каменях проглядались барельєфи із зображенням Медузи Горгони і, як би це дивно не було, Ісуса Христа.

Історики сходяться на думці, що славнозвісну середнянську пам’ятку збудували таки ченці з Ордену тамплієрів. Насправді ці люди були рицарями і войовниче захищали католицизм. Їх підозрювали у зв’язках з дияволом. Почали переслідувати і кидати у в’язниці, де катували і вбивали.

Саме з цим орденом пов’язані свідчення про зв’язок Граалю з Середнянським замком. Мовляв, Чашу, що була зроблена зі смарагду корони архангела Люцифера, колись заховали саме у стінах нашої фортеці. Чому саме її? Справа в тому, що Середнянський замок був одним із найвіддаленіших (найтемнішим кутком) із замків тамплієрського Ордену. Там ченці вирішили заховати священний скарб.

Ще одна цікава історія закарпатського замку веде нас до особистості Іштвана Добо. Сталось так, що через наклеп цей воєвода був засуджений на довге ув’язнення. Після смерті його тіло було поховано в одному місці (у родовому маєтку в с. Доборуське), а серце — окремо. У землі Середнянського замку.

6 наймістичніших замків Західної України

6 наймістичніших замків Західної України

Джерело: Всвіті