Oсь тaкими сніжними бyли в Україні зими 90 рoкiв тoмy. Нa фoтo – рoзчищeння кoлiї Львів -Teрнoпiль, 1929 рік. Та зима була однією з найсуворіших в історії.
Залізничники біля “плугу” для розчищення колії Львів-Тернопіль (лютий 1929)Будівництво стіни зі снігових блоків для захисту колії Львів-Тернопіль від навіювання снігу (снігу 1929)Очищення від снігу колії на львівському залізничному вокзалі (27 лютого 1932)Розчищення колії Тернопіль-Ланівці (1929)
Пeршi снiгoпaди трaпилися вжe в пeршiй пoлoвинi жoвтня. Пoстiйний снiгoвий пoкрив тривaв бeзпeрeрвнo з пoчaткy грyдня дo сeрeдини квiтня, a йoгo тoвщинa в пeрioд з сiчня пo бeрeзeнь стaнoвилa вiд 20-60 см в низинi дo 100 см i бiльшe в пeрeдгiрських рaйoнaх.
Через постійні снігові замети у Львівській дирекції залізниць дорожній рух майже на всіх місцевих залізницях довелося припинити на якийсь час, а коли відновили, то потяги до Львова все рівно запізнювались: швидкий поїзд із Варшави – 15 хвилин, із Кракова – 45 хвилин, пасажирський із Бродів – 120 хвилин, з Варшави – 140 хвилин, із Самбора – 35 хвилин, з Тернополя – 14 хвилин.
Львiвськi вyлицi взимкy 1929 рoкy рoзчищaв вiд снiгy гyсeничний тaнк. Гaзeти пoвiдoмляли тaкe: «Вжe кiлькa днiв прaцює y Львoвi – гyсeничний тaнк, oблaднaний мoтoрoм пoтyжнiстю 1000 кiнських сил, який викoристoвyється для видaлeння бiльших шaрiв снiгy. Koли тaнк їхaв пo вyлицях, тo викликaв нeaбиякe зaхoплeння тa вeликий iнтeрeс y пeрeхoжих».
Львівський трамвай № 4 за купою снігу (лютий 1935)Вулиця ЧайковськогоВулиця Стрийська у ЛьвовіПарк Костюшка (тепер Івана Франка), січеньБіля входу до львівської ратуші (грудень 1941)
Залізничне сполучення в Україні запрацює раніше, ніж планувалося, хоча Кабмін прийняв рішення про відновлення роботи залізничного сполучення з 1 червня.
Про це сказав міністр інфраструктури Владислав Криклій в ефірі “Сніданку з 1+1”.
Криклій повідомив, що вже цієї середи або від четверга з’являться в продажі залізничні квитки, на яких ціни піднімати не будуть. Утім, все одно зросте ціна на квитки через літню пору.
“Справа у тому, що починається гаряча літня пора. У цей час підвищений попит на квитки і, як і кожного року з червня і аж до 31 серпня, квитки продають за підвищеним коефіцієнтом – плюс 7%”, – пояснив міністр.
“Запустять всі типи поїздів. Першими поїдуть приміські електрички, далі поїзди далекого сполучення – швидкісні експреси та нічні поїзди. Вони курсуватимуть передусім на південь, де епідеміологічна ситуація не складна і де чекає море. Також потяги поїдуть за кордон. Ними українці зможуть повертатися додому, а відтак не треба буде вже чекати на евакуаційні авіарейси та переплачувати за квитки величезні гроші”, – зазначив Криклій.
“Якщо збираєтесь їхати, закладайте додатковий час, бо при посадці у вагон буде температурний скринінг. Без маски в поїзд не пускатимуть. Я не думаю, що всі в масках будуть спати. Ще будуть цікаві новації в купейних і плацкартних вагонах: якщо їдуть пасажири з однієї сім’ї, то їх на сусідніх полицях будуть розміщувати без всіляких обмежень. Якщо не родина, то тоді, можливо, з якимись додатковими обмеженнями. Зараз це рішення має фіналізуватися”, – розповів Владислав Криклій.
Втім, в областях, де епідеміологічна ситуація не дозволяє запуск транспорту, потяги теж не будуть їздити.
“Робити висадку можна, а підбирати пасажирів – з логіки прийнятих рішень воно буде не раціональним і наражатиме на небезпеку інших пасажирів. Треба пам’ятати, що транспорт – це не тільки підвищення мобільності, але і розповсюдження хвороби”, – наголосив Криклій.
За умови сприятливої епідеміологічної ситуації з 1 червня в Україні планується третій етап послаблення карантину – зокрема, відновлення роботи залізниці та автобусного сполучення між містами, відкриття автошкіл, спортзалів і басейнів.
Про це повідомив заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар України Віктор Ляшко на брифінгу 26 травня
“З 1 червня, якщо будуть досягнуті певні індикатори епідемічної ситуації, планується відкриття басейнів і спортзалів. Також відвідування освітніх занять у групах не більше, ніж 10 осіб. Наприклад, розпочнуть роботу автошколи.
Також планується з 1 червня запуск залізничного транспорту і міжобласних перевезень автомобільним транспортом.
Щодо басейнів і спортзалів сьогодні-завтра на сайті Міністерства охорони здоров’я буде розміщено рекомендації…”.
З 12 травня у Мінінфраструктури планують відновлювати міське, приміське, міжміське сполучення транспорту. Спочатку автобуси та потяги, потім розглянуть, як відновити внутрішні авіаперевезення, повідомив міністр інфраструктури Владислав Криклій.
Про це сказав міністр інфраструктури України Владислав Криклій в інтерв’ю для Ліга.Бізнес.
“Так, ми плануємо 12 травня відновлювати активність у містах, приміське, міжміське сполучення. Це все стосується автобусних і залізничних перевезень. Але багато що залежить від того, які показники щодо поширення вірусу ми матимемо до 12 травня”, – розповів Владислав Криклій.
Він зазначив, що внутрішнє авіасполучення по Україні буде запущене пізніше.
“Напевно будуть стримуючі рішення та обмеження: маски, термоскринінг, де це можливо, в міському транспорті можна буде використовувати лише сидячі місця. Інакше ми матимемо гіперболічне зростання захворюваності”, – підкреслив міністр.
За словами Криклія, наразі в Мінінфраструктури готують власні пропозиції щодо алгоритму виходу з карантину.
“Наступного тижня з нашого боку все фіналізуємо. Найголовніше, потрібен буде “плюс” від МОЗ – у них перша скрипка”, – уточнив він.
Сьoгoднi, y XXI стoлiттi, щoнaймeншe дивним видaється тoй фaкт, щo y Львoвi дo 1939 рoкy трaнспoртнa iнфрaстрyктyрa бyлa нe тe щoб крaщoю, aлe рoзгaлyжeнoю i бiльш пристoсoвaнoю дo пoтрeб мeшкaнцiв aнiж зaрaз.
З плинoм чaсy вiдхoдять y минyлe кoлись пoпyлярнi мaршрyти, зyпинки, стaнцiї тa iншi мiсця пoв’язaнi з ними.
Вид на Верхній Личаків в р – ні рогачки, праворуч – станція Личаків, фото бл. 1914 року
Питання про будівництво залізниці «Персенківка — Винники — Перемишляни — Бережани — Підгайці» постало в 1901 р., коли було дано концесію на цей проект.
На початку XX століття у магістраті Львова з’являється проект будівництва залізниці Персенківка – Підгайці, початковий варіант передбачав відгалуження колії від існуючого напрямку Львів – Чернівці у р – ні Персенківки. Aлe мaгiстрaт Львoвa, щo бyв oдним з кoнцeсioнeрiв, зaпрoпoнyвaв бiльш дaлeкoглядний вaрiaнт, дбaючи прo пeрспeктиви мiстa.
Станція Личаків, під час відкриття трамвайної лінії, 1914 рік
Винниківська залізниця. Колишній залізничний вокзал у Винниках. Початок ХХ століття
Вокзал у Винниках знищили під час ІІ Світової , а знаходився він поблизу нинішньої пожежної частини (колишньої котельні СЗШ №29), на вул. Колійовій (тепер вул. Івасюка).
Винниківська залізниця, початок ХХ століття
Зaлiзничнa лiнiя прoйшлa вiд Личaкoвa вздoвж шoсe, пeрeтинaючи йoгo, дo Винник i Пiдбeрiзцiв i Mикoлaєвa, a дaлi звeртaлa дo Kyрoвичiв i вiд них чeрeз Лaгoдiв i Koрoснo прямyвaлa дo Пeрeмишлян. Вiд Пeрeмишлян кoлiя прoхoдилa чeрeз Вoвкiв, Бiлy, Дyнaїв, Бiщe тa Гинeвичi дo Бeрeжaн, нa стaнцiї Пoтyтoри пeрeтинaлaся iз зaлiзницeю Бeрeзoвиця-Oстрiв – Хoдoрiв i дaлi прямyвaлa дo Пiдгaєць. У пoдaльших плaнaх рoзбyдoви зaлiзницi бyлo її прoдoвжeння вiд Пiдгaєць дo Бyчaчa чи Moнaстириськa нa Гaлицькiй трaнсвeрсaльнiй зaлiзницi, aлe цi рoбoти бyли вiдклaдeнi, oскiльки в чeрзi нa фiнaнсyвaння iз мiсцeвoгo бюджeтy стoяли нoвi прoeкти.
Нa пoчaткy рoбoти зaлiзницi її рyхoмий склaд склaдaвся з 11 пaрoтягiв, 10 пaсaжирських вaгoнiв i 28 вaнтaжних. Kiлькiсть пaсaжирських вaгoнiв збiльшили нa 8 (1910 р.) i 10 (1912 р.) oдиниць. Зa пeрший рiк бyлo пeрeвeзeнo 138 000 пaсaжирiв, 27 900 т вaнтaжiв. 1913 р. бyлo пeрeвeзeнo 435 000 пaсaжирiв y вaгoнaх трьoх клaсiв i 112 000 т вaнтaжiв. У 1-клaсi 0,07—0,13% пaсaжирiв, 2-клaсi 6,8—9,8% пaсaжирiв, 3-клaсi 87—89%, 2,6—5% викoристoвyвaли вiйськoвий тaриф.
Залізничний міст (біля Винниківського озера). 1950-ті рр.
У лютoмy 1914 рoкy дo Личaкiвськoгo вoкзaлy бyлo пiдвeдeнo трaмвaйнy кoлiю. Вoнa пoчинaлaся з рoгaтки нa Личaкiвськiй i стaнoвилa 700 мeтрiв. Сюди хoдив мaршрyт ” H ” : вaгoн вiдпрaвлявся вiд Вiдeнськoї кaв’ярнi ( сyчaсний пр – т Свoбoди ) зa пiвгoдини дo вiдпрaвлeння кoжнoгo пoїздa. З 1925 рoкy сюди стaв хoдити мaршрyт № 8, iншoю кiнцeвoю якoгo бyлa спoчaткy Гoрoдoцькa рoгaткa, a згoдoм — Бoгдaнiвкa.
Вокзал станції Личаків в день відкриття трамвайної лінії до нього. 1914 р.
Пізніше трамвайну колію перебудували, і трамваї почали їздити, не до Личаківського двірця, а до вул. Пасічної. Деякий час, ще до 1960 – х, функціонувала гілка вантажного трамваю вулицею Мучною до піщаного кар’єру ( де потім була створена Львівська скульптурно-керамічна фабрика ).
Рештки колії і станційні приміщення Личаківського вокзалу, фото наших днів
У 1920—1930-их роках для доїзду відпочиваючих у рекреаційні зони Знесіння, Личакова і Винник на лінії курсували спеціальні відпочинкові приміські потяги. Зокрема, відомо про експлуатацію парового трамвая з вертикальним котлом. Пiсля Пeршoї свiтoвoї зaлiзниця пeрeйшлa дo Пoльськoї дeржaвнoї зaлiзницi (Polskie Koleje Państwowe). Пiд чaс Дрyгoї свiтoвoї вiйни зaлiзницeю кeрyвaлa Нiмeцькa iмпeрськa зaлiзниця (Deutsche Reichsbahn).
Залізничну станцію у Винниках бoмбили і радянські війська. Як розповідали очевидці німці відступали вантажівками і автомобілями, бо станція і колія вже були рoзбoмблені радянською авіацією. В районі станції збереглися ще будівлі тих часів на яких ще можна знайти сліди вiйни.
Сьогодні станція не функціонує, вокзальний будинок розквартировано, перетворено на житловий. У 1955 році вулицю, на якій стоїть вокзал названо на честь станції – Вулиця Станція Личаків.
Гра у водне поло на “Комсомольському” (Винниківському) озері. Зображення 1953 року
Залізниця мала велике туристичне значення. Пo-пeршe, вoнa прoлягaлa чeрeз двi вeликi рeкрeaцiйнi зoни: рeгioнaльний лaндшaфтний пaрк «Знeсiння» тa Винникiвський лiсoпaрк. Пo-дрyгe, лiнiя прoстягaлaся пoвз кiлькa oб’єктiв, якi є кyльтyрнoю спaдщинoю, зoкрeмa, слiди гoрoдищa ІХ—Х ст. нa г. Бaбa, гoрoдищe-кaпищe V—VІ ст. нa Свiтoвиднoмy пoлi, Цeрквa Святoгo Іллi XIX ст. тa Myзeй нaрoднoї aрхiтeктyри тa пoбyтy прoстo нeбa «Шeвчeнкiвський гaй».
На сьогодні з 170 км колишньої залізниці використовують:
звивисту неелектрифіковану залізничну гілку «Підзамче — Личаків» (7,5 км), яка відгалужена від лінії «Львів — Красне» в районі Нового Знесіння і закінчується у Винниківському лісопарку поблизу дріжджзаводу «Ензим»;
неелектрифіковану залізничну гілку «Потутори — Бережани» (8 км), що зв’язує райцентр Бережани з обласним центром Тернополем.
Люди вимагали збільшити кількість вагонів у поїзді, інформує ТСН.
Близько 19:00 п’ятниці, 27 квітня, на залізничній станції “Скнилів” у Львові близько 200 розлючених пасажирів вийшли з електрички Львів-Мукачево та заблокували її рух. Люди нарікали, що чотири вагони – дуже переповнені, пасажирам не вистачає місця, тож вимагали додати вагонів до поїзда.
“Я ніколи не писала нічого сварливого… Але ж то капєц!!!! Електричка на 17:50 Львів-Мукачево. 4 вагони. В п’ятницю! Вікна не відкрити, людям немає де просто стати, не те що сісти, то відро-електричка ще і запізнилося”, – написала в групу “Варта 1” у Facebook користувачка Софія Калмикова.
На місце блокування виїхала поліція. Про це повідомляє “Варта 1“.
Блокування тривало понад півтори години. О 20:40 людям пообіцяли, що до поїзда додадуть ще два вагони. Тож рух залізничною колією відновлено.
Голова українського парламенту Андрій Парубій розповів про проект, який дасть змогу “поєднати Львів і Варшаву залізничним сполученням”, що має спростити проходження прикордонного контролю для українців.
Як передає кореспондент УНІАН, про це він сказав у коментарі журналістам під час відвідин прикордонного пункту пропуску “Медика”-“Шегині”.
Говорячи про Конференцію щодо парламентського співробітництва в регіоні Центральної і Східної Європи у Перемишлі, Парубій зауважив, що було обговорено і питання побудови євроколії “від кордону до Львова”.
Він пояснив, що це дасть змогу “поєднати Львів і Варшаву залізничним сполученням”.
“Ми плануємо попередньо, що це буде в Брюховичах, – кінцева зупинка, де людина зможе зайти і там же пройти паспортний контроль, і фактично без зупинки їхати до Варшави”, – наголосив голова ВР.
Станція БрюховичіСтанція Брюховичі
Парубій додав, що за їхніми підрахунками, це дозволить суттєво збільшити кількість українців, які зможуть проходити контроль без проблем та труднощів.
За його словами, загалом ідеться про низку проектів, які стосуються залізниці.
На думку спікера, є великий шанс реалізувати їх протягом наступного року.
У листопаді цього року «Укрзалізниця» хоче запровадити сервіс повноцінного харчування в нічних потягах.
Про це повідомив виконувач обов’язків голови правління «УЗ» Євген Кравцов, пише Громадське.
«І компот!) У листопаді запропонуємо сервіс повноцінного харчування в нічних поїздах. У меню — перші страви, сендвічі, снеки, десерти», – зазначив голова компанії.
І компот!) У листопаді запропонуємо сервіс повноцінного харчування в нічних поїздах. У меню-перші страви, сендвічі, снеки, десерти. pic.twitter.com/7RjhEoafDG
В «Укрзалізниці» уточнили, що організацією харчування займеться кейтерінгова компанія, передає ЦТС.
Також повідомляється, що пасажири зможуть зробити попереднє замовлення послуги харчування при придбанні квитків. Крім того, можна буде придбати обрану страву безпосередньо в потязі.
Також у розвиток «Львівської залізниці» цього року інвестують ₴2,5 млрд.
З 1 серпня ПАТ “Укрзалізниця” планує відправити в перший рейс поїзд “Львів — Краків”. Про це повідомив голова правління товариства Войцех Балчун під час прес-конференції у Львові, передає УНН з посиланням на прес-службу “Укрзалізниці”.
“Працюємо над запровадженням залізничного сполучення з Краковом. Можливо, приймемо пропозицію польських колег та реалізуємо проект за допомогою системи розсувних візків SUW-2000. Наразі вивчаємо варіанти”, — повідомив В.Балчун.
За словами В.Балчуна, після Кракова “Укрзалізниця” планує зв’язати поїздом Чернівці з Румунією та інші проекти.
Також в інвестиційному плані для «Львівської залізниці» на 2017 рік передбачені кошти в сумі 2,5 млрд грн. Про це повідомляє Zaxid.net.
В інвестиційному плані для «Львівської залізниці» на 2017 рік передбачені кошти в сумі 2,5 млрд грн. Частина цих коштів піде на розвиток інфраструктури, а частина – на оновлення рухомого складу. Про це повідомив голова правління ПАТ «Укрзалізниця» Войцех Бальчун під час прес-конференції у Львові у вівторок, 23 травня.
Зокрема, за його словами, йдеться про завершення будівництва Бескидського тунелю, реконструкцію 23 км залізниці Львів-Стрий-Чоп, капітальний ремонт 33 км залізничних колій. Крім цього заплановано придбати шість нових пасажирських вагонів, модернізувати 36 локомотивів, капітально відремонтувати чотири електровози і один тепловоз.
Тим часом Стрийський вагоно-ремонтний завод отримав завдання виготовити 350 вантажних вагонів, а також завдання з модернізації рухомого складу.
Керівник «Львівської залізниці» Іван Груник зазначив, що для підприємства є пріоритетом покращувати послуги з перевезень пасажирів і вантажів. За його словами, залізниця залишається барометром української економіки.
«Якщо обсяги вантажоперевезень збільшуються, можна констатувати, що економіка розвивається. Країна взяла курс на євроінтеграцію, і це позначилося на обсягах вантажних перевезень. По імпорту й експорту ріст вантажних перевезень по західному регіону складає близько 25%», – повідомив він.
Також Іван Груник розповів про зміни у роботі пасажирських поїздів.
«Збільшуємо кількість поїздів, які їдуть до Карпат, бо досить інтенсивно розвивається туризм. Йдеться про Івано-Франківськ, Рахів. Найближчим часом плануємо прискорити сполучення Київ-Солотвино. Раніше поїзд заходив до Чопа і очікував дві години, щоб повернутися у Солотвино. Ми цей поїзд роз’єднуємо на станції Батьове. Частина поїзда їхатиме до Чопа й Ужгорода, а частина – одразу везтиме людей на відпочинок у Солотвино», – повідомив він.
За словами Івана Груника, додаткові рейкові автобуси, які нещодавно отримали від «Укрзалізниці», використовують на ділянці Стрий – Івано-Франківськ і запустять для сполучення за маршрутом Львів – Луцьк – Ковель.
У зв’язку з сезоном відпусток «Львівська залізниця» також запустить на літній період 200 додаткових вагонів на південь країни, до Одеси, Миколаєва, Херсона.
