Любите подорожувати по історичних місцях? Об’їздили історичні центри Європи і не знаєте, що ще відвідати? Тоді Вам обов’язково потрібно поїхати до Львова і прогулятися до Високого замку.
Що собою являє Високий замок?
Це одне з небагатьох місць, яке збереглося ще з часів середньовічного Львова. Він відмінно поєднує в собі багату історію і чудову архітектуру.
Така незвичайна назва була отримана через давнє укріплення, що століттями захищало місто від загарбників. Назва «Високий» була дана протилежно іншому Низькому замку, який простояв до другої половини 19-го століття.
Львів особливо не відрізнявся від стародавніх міст. Тому спочатку фортеця на Замковій горі була зведена з дерева, а лише тільки на початку 15-го століття була перебудована в кам’яний замок.
За стародавнім джерелам будівництво саме кам’яної споруди відносять до досягнень короля Польщі Казимира. Свого часу він захопив частину Галичини. Це все відобразилося на стінах древньої споруди.
Історія замку була складною і заплутаною. За довгі роки він перебував під управлінням різних країн:
Польщі.
Туреччини.
Швеції.
Свого часу він служив і місцем для солдатів і складом для боєприпасів. Іноді за спорудження велися битви, в інший раз він був відданий без праці.
У 19 столітті було прийнято рішення створити парк. Замок розібрали, а на його місці утворилася паркова зона. Від великої і могутньої фортеці залишився лише невелика ділянка південної стіни. Саме цю ділянку кілька століть назад захищав вхід замку.
Де розташовується замок і як до нього дістатися?
Замок розташований практично в центрі міста і якщо Ви приїхали на екскурсію до Львова, то Вам точно не слід переживати про те, як до нього дістатися. Найбільш популярним транспортом подорожі по Україні є поїзд, тому якщо Ви прибули на ЖД вокзал, то у вас безліч варіантів.
Найпоширеніший варіант – це скористатися громадським транспортом або таксі. Дорога на машині, з урахуванням міського руху забере у Вас приблизно 15 хвилин, так як відстань складається близько 5 км до замку.
Любителі піших прогулянок можуть відправитися своїм ходом. Це займе близько години часу. Але якщо Ви турист і тільки з дороги, тоді Вам спочатку необхідно відпочити в хорошому готелі у Львові – Grand Hotel Lviv. У ньому Ви знайдете все необхідне для відпочинку. Тут Ви зможете смачно поїсти, виспатися і насолодитися, адже Гранд готель Львів – це найкращий спа готель у Львові.
Часто туристи, які вперше почули про Високий замок, очікують побачити на пагорбі розкішний палац, і діставшись аж до оглядового майданчика, почуваються дещо ошуканими, мовляв, де ж той обіцяний Високий замок? Натомість вони можуть сповна насолодитися неповторною панорамою Львова, яка розгортається з цього місця, пише Фотографії Старого Львова.
Панорама Львова Абрагама Гоґенберґа/Ауреліо Пассаротті, 1617-1618
Це місце справді «дихає» історією, адже було свідком багатьох визначних подій та пам’ятає немало історичний персонажів. Тож пропонуємо Вам десять цікавих фактів з його історії.
Факт перший. Із Замковою горою пов’язана перша згадка про Львів у Галицько-Волинському літописі 1256 року.
Портрет короля Лева Даниловича, авторства Луки Долинського
Факт другий. Замок на горі побудував король Данило. З праць Яна Альнпека, Мартіна Ґруневеґа та Бартоломея Зиморовича відомо, що на Замковій горі під керівництвом князя Лева Даниловича було збудовано дерев’яно-земляні укріплення. 1259 року на вимогу хана Бурундая, вони були розібрані, але в 1270 році відбудовані наново. Однак, новітні дослідження доводять, що пов’язані ці події з королем Данилом. І саме він обрав Замкову гору для будівництва, а не його син: «Побачивши на самому кордоні своїх володінь вигідну у військовому відношенні гору, захищену внизу немовби кільцем вкритих лісом долин і самою крутістю, яка може стримати ворога, він негайно наказав збудувати тут фортецю і вирішив перенести сюди свою княжу резиденцію». Але зовсім скоро Данило вирішив збудувати замок в іншому місці, адже відчув незручності такого помешкання на крутому схилі, куди з великими складнощами підіймалася тяглова худоба. Він вирішує збудувати Низький замок в долині Полтви на місці, де сьогодні розташований музей ім. А. Шептицького, театр ім. М. Заньковецької та мистецький ринок «Вернісаж». Так Високий замок став оборонним, де зберігалися скарби. Однак посилена охорона не врятувала їх, 1340 року король Казимир ІІІ загарбав Львів і викрав з Високого замку дві корони, хрести із золота та позолочений трон.
Після переходу Львова під протекторат Польщі, Замкова гора була пов’язана з постаттю Казимира ІІІ. За словами хроніста Яна Длуґоша, дерев’яний замок було спалено, натомість Казимир побудував тут кам’яний, що височів аж до хмар.
Факт третій. Замок використовували як в’язницю. У 1410 році тут перебували, полонені під час Грюнвальдської битви, німецькі лицарі.
Фрагмент гравюри панорами Львова 17 століття із зображенням Замкової гори
Факт четвертий. В часи національно-визвольної війни Замкова гора теж була місцем важливих подій. Так, з цим місцем пов’язане ім’я Максима Кривоноса, під проводом якого селянсько-козацькі загони захопили Високий замок. До цього майже триста років нікому не вдавалося заволодіти ним. Штурм тривав кілька днів, Кривоніс отримав тяжке поранення, але продовжував керувати операцією до переможного кінця. Існує думка, що отримане тут поранення стало для Максима Кривоноса смертельним, і саме на Високому замку він зустрів останні хвилини та був похований біля підніжжя гори. Однак, достеменно історія смерті полковника невідома.
Львів 1860-х .Руїни Високого замку, світлина Теодора Шайнока.
Факт п’ятий. У 1704 році замок захоплює шведський король Карл ХІІ, завдяки цьому він вирахував «мертвий кут», який погано обстрілювали оборонці міста. Це допомогло 23-річному королю уперше за 350 років захопити Львів. З цього часу Високий замок все більше занепадав, він став притулком для волоцюг та розбійників, а під час епідемії чуми сюди виганяли з міста хворих.
Факт шостий. У 1772 році австрійська влада дозволила зруйнувати Замок і використовувати його камені для будівництва нових кам’яниць. Тож, цілком можливо, що й сьогодні у Львові є будинки, які зводилися з цегли Високого замку.
Факт сьомий. Із середини XІХ століття Замкова гора стає парком. Її обсадили деревами та облаштували проходи, а також вибудували штучну печеру (декоративний грот), про що свідчить поміщена на ній дата – 15 серпня 1841 р. Льви з гербами, які її прикрашають походять зі старої ратуші, яка впала у 1826 році. Кам’яні леви роботи скульптора Бернарда Дікембоша тримають щити з гербами знаних львівських міщан Еразма Сикста та Яна Юліана Лоренцовича.
Факт восьмий. У 1869-1906 роках на честь 300-ліття Люблінської унії, з ініціативи та на кошти польського політика Францішека Смольки, на вершині Замкової гори насипають штучний пагорб – Копець Люблінської унії .
Краєвид з літака на Курган Люблінської унії на Високому замку, 1921
Завдяки копцю висота Замкової гори збільшилася до 413 м. над рівнем моря. На його вершині міститься оглядовий майданчик, звідки відривається панорама міста. Внаслідок його насипання було знищено значну частину залишків Високого замку, що поставило хрест на його ґрунтовному дослідженні.
Факт дев’ятий. 24 грудня 1957 року було створено Львівську обласну телерадіокомпанію, що була однією з перших обласних телерадіокомпаній в УРСР та охоплювала своєю творчою увагою територію всієї Західної України.
Тоді ж було відкрито телевежу на Замковій горі. Це суцільнометалева просторова ґратована телевізійна вежа висота якої з антенами становить 192 метри (570 м. над рівнем моря).
Замкова гора у Львові. Сучасний вид. Фото: Назар Барабаш
Факт десятий. Високий замок – найвища точка міста, і для того аби сюди піднятися, треба здолати більше ніж 123 метри.
Ставши свідком створення міста, переживши періоди злетів та падінь, гора Високий замок і нині залишається одним з найвідоміших об’єктів на карті міста, та стала одним з улюблених місць для львів’ян та гостей міста.
ЦІКАВИЙ ФАКТ!
У 2017 році львівські науковці вперше знайшли археологічним методом рештки Високого Замку. Припускають, що це мур XIV століття.
Фахівці викопали шість траншей і в одній із них, біля підніжжя копця Унії, знайшли фрагмент муру замку. Ця цегляна стіна, вочевидь, впала до рівня фундаменту споруди і так тут й залишилася.
За формою цегли фахівці припускають, що це мур XIV століття, можливо, шматок в’їзної частини замку.
Це вперше за усю історію вдалося знайти археологічним методом Високий Замок.
«У майбутньому є варіанти щодо цього муру. Були озвучені пропозиції, вони ще сирі, про експонування цього фрагменту, тому що це є досить атракційно і у межах туристичного комплексу, який тут буде збудований, люди змогли б приходити сюди і оглядати цей фрагмент», ‒ прокоментував Остап Лазурко, науковий співробітник «Рятівної археологічної служби».
Канатна дорога на Високий Замок має з’явитися між вулицями Кривоноса, Опришківською, залізничною колією, Хмельницького, Пильникарською, Ужгородською, Замковою, Пішою, Насипною, Підвальною, Винниченка. Про це повідомляє Твоє місто.
Виконком міської ради сьогодні, 19 січня, погодив детальний план території, обмеженої вулицями Кривоноса, Опришківською, залізничною колією, Хмельницького, Пильникарською, Ужгородською, Замковою, Пішою, Насипною, Підвальною, Винниченка.
На цій території в майбутньому має з’явитися канатна дорога на Високий Замок. Розробкою проекту займається архітектурна компанія «Укрдизайнгруп».
Нині є шість варіантів будівництва канатної дороги. Два найбільш оптимальні – перша станція на «Губернаторських Валах» або на площі Данила Галицького. У коментарі Zaxid.net головний архітектор Львова Юліан Чаплінський повідомив, що наразі залишено дві гіпотетичні точки для розміщення нижньої станції – площа Старий Ринок і сквер «Губернаторські Вали».
Кожна з пропозицій включає не лише зведення канатного витягу на Високий замок, а й облаштування вулиць, зокрема Замкової, Гуцульської, Опришківської, Кривоноса та Ужгородської. З вулиці Ужгородської планують зробити, на кшталт київського, львівський узвіз.
У Львові розробили проект детального плану території поблизу парку Високий Замок, що включає будівництво канатної дороги, пише Zaxid.net.
Цей проект передбачає п’ять варіантів для створення першої станції канатної дороги. У детальному плані розроблений повний маршрут канатної дороги на Високий Замок, а також плани продовжити її на вул. Богдана Хмельницького.
Відтак, є п’ять варіантів, де можуть збудувати першу станцію канатної дороги. Перший варіант передбачає облаштування станції на вул. Замковій (поблизу школи-гімназії «Галицька») на схилі північної частини Губернаторських валів.
Другий варіант: станція розташована на місці спортивного майданчика на Губернаторських валах з південної сторони від вул. Кривоноса. На цьому місці був оборонний рів, тому необхідно провести археологічні дослідження. Проектом передбачено облаштування станції у двох рівнях, шляхом пониженням насипу грунту. Над посадковою платформою передбачено облаштувати громадські приміщення. У ДПТ зазначено, що недоліком такого варіанту є трасування канатної дороги над дахом колишнього монастиря і церкви Св. Климентія.
У одному з зазначених місць збудують першу станцію канатної дороги. Зеленим кольором позначений перший варіант, червоним – другий варіант, синім – третій, жовтим – четвертий і коричневим позначений п’ятий варіант
Третій варіант: станція розташована на вул. Насипній, поблизу головного управління ДСНС у Львівській області. Четвертий варіант: станція може бути розташована на площі Данила Галицького, однак для підняття кабінок канатної дороги на необхідну висоту треба зробити трирівневу надбудову з технічними приміщеннями. На думку архітекторів, цей варіант не вписуватиметься у сформоване архітектурне середовище площі.
П’ятий варіант: станцію можуть розмістити в південній частині площі Старий Ринок. Допоміжні приміщення планують розташувати на цокольному поверсі станції канатної дороги.
«Це варіанти розташування станцій для потенційних інвесторів, бо одна з п’яти ділянок має бути відведена [для облашутвання станції канатної дороги] ЛКП «Зелений Львів». Кожен виробник канатних доріг має свої технологічні особливості і може бути різному висота. Протягом урбаністичного дослідження було зрозуміло, що ці зони можливі для розташування станцій канатної дороги», – сказав ZAXID.NET головний архітектор Львова Юліан Чапліський, який зазначив, що інвестиційний конкурс визначить найкращу технологію будівництва канатної дороги і відповідно місце першої станції.
Блакитним кольором позначені середня та третя станція канатної дороги. Фіолетовим кольором – канатна дорога з Підзамча у парк Високий Замок
Канатна дорога на Високий Замок матиме три станції. Друга станція буде розташована поблизу Львівського державного університету внутрішніх справ та церкви Св. Климентія. Третя станція канатної дороги буде розташована під копцем (штучний пагорб насипаний на верхівці Замкової гори), звідки люди зможуть самостійно підняти нагору. З третьої станції до оглядового майданчика копця мають облаштувати ліфт для людей з обмеженими можливостями. На кожній з трьох станцій канатної дороги люди зможуть вийти на оглядові майданчики.
У перспективі канатну дорогу хочуть продовжити на вул. Богдана Хмельницького. Автори детального плану також пропонують з’єднати окремою канатною дорогою Підзамче і Високий Замок. Від залізничної станції Підзамче хочуть облаштувати канатну дорогу, яка б закінчувалась поблизу другої станції канатної дороги на Високий Замок, відтак люди б могли пересісти із однієї станції на іншу. Однак, за словами Юліана Чаплінського, це лише ідея і може розглядатись, як друга та третя черга будівництва.
Згідно з ДПТ, приміщення ДП НДІ «Система», що на вул. Кривоноса,6 планують переобладнати під туристичний центр, біля якого запроектовані відкриті паркінги.
Проектом також заплановано розміщення громадських санвузлів: при головному вході у парк (з вул. Ужгородської і вул. Замкової, поблизу туристичного центру на вул. Кривоноса, на станціях витягів канатної дороги та ін. Передбачена також реконструкція громадських туалетів при вході у парк з вул. Опришківської.
«Запроектована реконструкція будівлі телестудії, з розміщенням на даху ресторану, що повертається навколо своєї осі, з видовими терасами. Проектом передбачена реконструкція скверу із скульптурами біля церкви Святого Миколая і біля пішохідного підземного переходу на вул. Богдана Хмельницького», – йдеться у документації.
Пропозиції та зауваження щодо розробленого детального плану території можна подавати до відділу громадського партнерства «Секретаріату ради» Львівської міськради до 15 грудня. Пропозиції можна подати через ЦНАП на пл. Ринок, 1.
Канатною дорогою можуть з’єднати центр Львова з Високим замком, а звідти на Знесіння і навіть на «Рогатку».
Про це повідомляє Zaxid.net.
Така ідея вперше з’явилась на початку 1960-их років, але тоді так і залишилася на папері. Тепер же про неї знову почали говорити. За зразок взяли місто Кобленц на заході Німеччини. Спільним для двох міст є те, що обидва ‒ історичні центри і занесені до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тому будь-яке нове будівництво має гармонійно вписуватись у архітектурний ансамбль міста.
Кожна із 16 скляних капсул у Кобленці може перевозити понад три десятки людей за раз. Три хвилини займає шлях від Базиліки Святого Кастора до руїн замку 16 століття Філіпсбург. Канатна дорога тут не лише туристична атракція, але й чи не єдине транспортне сполучення для мешканців обох берегів річки Рейн.
«Тут є дві триколісні доріжки, як, наприклад, колії на потязі. Троси не рухаються, вони міцно закріплені в самій установці, а середній дріт обертається навколо своєї осі», ‒ пояснює технічний директор компанії «Doppelmayr» Пітер Магнус.
Канатна дорога працює з квітня до листопада. Вартість квитка майже 10 євро. А от у спорудження конструкції компанія «Допельмаєр» вклала 13 мільйонів євро.
«У 2011 році 3,5 мільйонів осіб скористалися канатною дорогою, зараз відвідувачів на 15% більше», ‒ розповідає фінансовий директор компанії «Doppelmayr» Євген Нігш.
Німецький інвестор потенційно може звести канатну дорогу і у Львові. Таку ідею вперше озвучив ще на початку 1970-их років син відомого львівського художника Олекси Новаківського Ярослав. Саме він був засновником післявоєнної містобудівної школи Львова.
«Ми в архіві знайшли матеріали, де пропонується організація такої канатної дороги. Основна позиція була: зв’язи це основа містобудування. І саме ця канатна дорога пропонувалась як зручний зв’язок від центральної частини міста до Високого замку», ‒ каже у коментарі ZAXID.NET головна архітекторка проектного інституту «Містопроект» Інеса Склярова.
Центр Кобленца, як і Львова, також занесений до світової спадщини ЮНЕСКО. На початку 50-их років спорудження канатної дороги там заборонили. Утім у 2011 конструкцію запропонували спорудити лише на три роки й потім демонтувати. Але підйомник став настільки популярним, що його вирішили залишити до 2026 року.
«Ті, хто був проти, побоювались, що канатна дорога зіпсує краєвид і перекриє вигляд на базиліку святого Кастора й річку Рейн, але за перші півроку дорогою скористалися 3,5 мільйони людей, згодом ми провели опитування й лише 5% людей були проти встановлення конструкції», ‒ говорить фінансовий директор компанії «Doppelmayr» Євген Нігш.
У Львові станцію підйому пропонують спорудити у сквері на вулиці Підвальній, верхню – на Високому замку.
«Ми спробуємо потім перекинути лінію в сторону Богдана Хмельницького і там вже зробити зв’язок з північним районом Львова. Тоді вона вже перейде в статус транспортної доступності, магістралі для мешканців міста», ‒ розповів автор проекту Ігор Кузьмак.
Наразі ж затвердили на містобудівній раді план території з урахуванням канатної дороги. Попереду громадські обговорення проекту.
Люди які ніколи не бували у Львові все одно знають про існування тут Високого Замку. Але щоб дізнатись де цей замок і що він з себе представляє вам все таки прийдеться хоча б раз до Львова приїхати. І от коли приїде в місто не шукайте даремно великої кам’яної споруди з вежами і підйомними мостами. Адже високий Замок у Львові особливий.
У Львові й дійсно існував замок. Але це було дуже давно й це вже інша історія. На даний час Високий Замок – це штучний пагорб, насипаний у 1869—1906 роках на верхівці Замкової гори у Львові на честь 300-ліття Люблінської унії. Зробивши це, керівники проекту збільшили висоту гори до 413 м над рівнем моря й вона зразу стала видна з великої відстані. На вершині копця міститься оглядовий майданчик, звідки відкривається панорама міста. І де вам обов’язкого треба буде зробити фото, коли ви приїдете до Львова. Насип цей був зроблений завдяки меценатському внеску польського політика Францішека Смольки. Та нажаль, історики того часу та й сам Смолька не передбачив, що внаслідок насипання копця було знищено значну частину залишків Високого замку, що поставило хрест на його ґрунтовному дослідженні цієї львівської пам’ятки.
Ідея створення земляного кургану на честь відзначення 300-річчя укладення унії між Королівством Польським та Великим князівством Литовським 1569 року з’явилася у 1869 році. Мерія прийняла пропозицію 28 червня. А вже через місяць з гаком, а саме 11 серпня 1869 року, було закладено наріжний камінь із викарбуваними гербами та написом:
« Вільні з вільними, рівні з рівними — Польща, Литва і Русь об’єднані Люблінською унією 12 серпня 1569 року».
Того дня було урочисто висипано землю зі всіх польських земель, а також з могил Міцкевича, Словацького та генерала Княжевича. Згодом натовпи поляків звозили землю, адже вважали національним обов’язком ввезти хоча б кілька тачок землі на пагорб. Таке насипання тривало кілька років.
Високий Замок
У п’яту річницю розпочатих робіт було влаштовано урочисте перенесення Лева Лоренцовича на Високий замок. Це вважалося великою честю. У подальші роки для укріплення насипу було зруйновано залишки оборонних мурів замку, того самого справжнього львівського замку. Та все одно часом траплялися земляні зсуви.
Сьогодні це місце – одне з найулюбленіших як туристів, закоханих пар, студентів, так і просто львів’ян. На його вершині встановлено прапор України, як пам’ятний знак взяттю Замкової гори військами Максима Кривоноса.
Високий замок у Львові був мурованим укріпленням ще у давньоруський період, попри те, що польська історіографія, особливо міжвоєнного періоду, стверджує, що польський король Казимир збудував тут замість дерев’яних укріплень кам’яні. Це доводять не лише теперішні знахідки, а й результати розкопок середини ХХ ст.
Про це у коментарі ІА ZIK заявив археолог, доктор історичних наук, в.о. завідуючого відділу археології Інституту українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України, професор кафедри археології Львівського національного університету ім. Івана Франка Микола Бандрівський.
Вигляд Високого Замку у половині XVII ст.
Він нагадав, нещодавно Рятівна археологічна служба Інституту археології НАН України ведучи розкопки на Високому замку виявила в підніжжі схилу невеликий фрагмент цегляного муру: «З огляду на те, що цеглини, з яких вимурувано дану частину стіни походять з пізньоготичного періоду Львова (при характерній для того часу ширині 13 см і товщині – 8 см), можна говорити, що це частина стіни Високого замку не раніше XIV – початку XV ст.».
Археологічні розкопки на Високому замку. Фото: Рятівна археологічна служба
За словами М. Бандрівського, «деякі з львівських істориків архітектури, а від них – і частина львівської громади продовжує вірити в те, що мурований Високий Замок на чубку нашої гори постав нібито з приходом Казимира Великого, а до того тут був лише давньоруський дерев’яний замок».
Археологічні розкопки на Високому замку. Фото: Рятівна археологічна служба
«Це є помилкова, хибна концепція, яка була випрацювана польською історіографією у міжвоєнний період», – наголосив науковець.
Археологічні розкопки на Високому замку. Фото: Рятівна археологічна служба
Насправді у 1955-1956 рр., перед тим, як збудувати на Високому замку телецентр, Інституту суспільних наук УРСР (сьогодні – Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України) було доручено провести тут – на майбутньому будівельному майданчику – широкомасштабні археологічні розкопки. Тоді експедиція під керівництвом Олексія Ратича відкрила залишки дерев’яних і мурованих споруд та укріплень не лише давньоруського періоду, а й слов’янських часів. Саме Олексій Ратич вперше довів, що на зламі ХІІ-ХІІІ ст. Високий замок був потужною мурованою фортецею. Про це, зокрема, свідчили рештки стопленої мідної бляхи від накриття монументальних великих споруд та – що, не менш важливо – уламки плінфи (це давньоруська квадратна цегла, яка вийшла з ужитку у середині ХІІІ ст.). Під час розкопок також було виявлено велику низку давньоруських предметів передмонгольської доби: великі нагрудні бронзові хрести-енколпіони, у яких зберігались мощі чи просфора, наконечники стріл, рештки обладунків, списів, медальйони, підвіски, остроги, кераміка.
Археологічні розкопки на Високому замку. Фото: ZIK
Микола Бандрівський додав, що існують і цікаві літописні дані. Зокрема, у 1259 році за наказом хана Бурундая стіни Високого замку були розвалені, але це не завадило князю Леву згодом повністю відновити ці муровані укріплення.
Археологічні розкопки на Високому замку. Фото: ZIK
«Про те, що вони (укріплення, – ред.) існували – не дерев’яні, а муровані – свідчить те, що у 1283 році хан Телебуга не зміг взяти ці укріплення штурмом ні за першим, ні за другим разом. Він повторив спробу у 1287 році, і знову нічого не вдалося (для прикладу зазначимо, що добре уфортифіковане всуціль муроване польське місто Сандомир монголо-татари взяли одразу). Це означало, що князь Лев, будучи, як називає його літопис, добрим мурувальником і винахідником камнеметних машин та інших інженерних оборонних пристосувань, зміг так укріпити Високий замок, що для ворога він став цілковито неприступним», – наголосив Микола Бандрівський.
Археологічні розкопки на Високому замку. Фото: ZIK
Науковець додав, що за свідченням Романа Могитича, який займався дослідженням замку, наприкінці XIV ст. Високий Замок мав розміри 25 на 14 метрів. Він стояв на мурах такого ж розміру замку княжих часів. До споруди примикав двір 40 на 23 метри.
Микола Бандрівський наголосив, що зараз на залишках Високому Замку розташований великий копець (курган).
«Цей курган споруджували 1866-1869 рр. Він мав на меті прославити на віки союз Польщі з Литвою, так звану Люблінську унію. Для української культури і нашої спільноти загалом найжахливіше було те, як писали тогочасні газети, що не було транспорту та грошей, щоб брати землю знизу для насипання копця. Фактично тогочасна міська влада вирішила здерти весь шар давньоруського городища з рештками давньоруських слідів і з нього насипати курган Люблінської унії», – зазначив науковець.
Залишки оборонного муру Високого замку. Фото: Микола Тис/ZIK
Він наголосив, що єдиний, якщо можна так сказати, «позитив» був у тому, що в основі цієї оглядової площадки досі знаходиться оборонна вежа давньоруського часу – так званий донжон діаметром приблизно 12 м. У середньовіччі саме цю вежу називали «сигнальною», вона знаходилась у північно-східному куті плато, звідки відкривається чудовий огляд на східні підходи до Львова, звідки тоді найчастіше з’являвся неприятель.
Науковець нагадав, що археологічні розкопки на Високому замку Інститут суспільних наук АН УРСР проводив за участю фахівців Інституту «Укрзахідпроектреставрація» (в основному завдяки старанням академіка Івана Могитича) кілька років: 1975-78 рр. та 1984-85 рр. Тоді була виявлена кругла вежа діаметром 8,4 метри, товщиною стін у 1, 65 метра, до якої з двох сторін прилягали оборонні мури такої ж самої товщини. Усе тоді було законсервовано. Крім того, на аналіз взяли розчин, з якого була вимурувана вежа. Виявилося, що це – типовий для давньоруського часу вапняково-пісковий розчин (з додатками перепаленої глини і вуглинок), який використовували виключно у передмонгольський час і який чи не найкраще засвідчує працю давньоруських будівничих Львова.
Залишки оборонного муру Високого замку. Фото: Микола Тис/ZIK
Львівські науковці вперше знайшли археологічним методом рештки Високого Замку. Припускають, що це мур XIV століття. Про це пише Zaxid.net.
«Рятівна археологічна служба» почала розкопувати цю ділянку на замовлення ЛКП «Зелений Львів» перед початком будівництва тут канатної дороги.
Фахівці викопали шість траншей і в одній із них, біля підніжжя копця Унії, знайшли фрагмент муру замку. Ця цегляна стіна, вочевидь, впала до рівня фундаменту споруди і так тут й залишилася.
За формою цегли фахівці припускають, що це мур XIV століття, можливо, шматок в’їзної частини замку.
Це вперше за усю історію вдалося знайти археологічним методом Високий Замок.
«У майбутньому є варіанти щодо цього муру. Були озвучені вчора на нараді пропозиції, вони ще сирі, про експонування цього фрагменту, тому що це є досить атракційно і у межах туристичного комплексу, який тут буде збудований, люди змогли б приходити сюди і оглядати цей фрагмент», ‒ прокоментував Остап Лазурко, науковий співробітник «Рятівної археологічної служби».
У Львові працюють над реалізацією інвестиційного проекту «Будівництво підвісної оглядової канатної дороги для використання рекреаційних можливостей парку «Високий замок».
Як повідомив директор ЛКП «Зелений Львів» Богдан Москвяк, зараз частково розроблено проект утримання та реконструкції парку «Високий замок», роботи виконує НУ «Львівська політехніка» (на роботи передбачено 197 тис. гривень). Також приватне підприємство «Белзький мур» виконує роботи з розроблення історико-містобудівного обґрунтування ділянки перспективної території будівництва підвісної оглядової канатної дороги для використання рекреаційних можливостей парку «Високий замок», на що передбачено 100 тис. гривень. Про це пише Твоє місто.
Після остаточного визначення місця розташування станцій канатної дороги, згідно з детальним планом території, будуть укладені угоди на проведення інженерно-геологічних вишукувальних робіт та будуть виконані роботи щодо розроблення історико-містобудівного обґрунтування та проект на утримання та реконструкції парку «Високий замок» у Львові.
Нагадаємо, 26-го грудня 2016-го року Львівська міська рада затвердила перелік об’єктів для залучення інвестицій. Йдеться і про будівництво підвісної оглядової канатної дороги для використання рекреаційних можливостей парку «Високий замок».
Також у грудні під час зустрічі Міхель Допельмаєр, власник компанії «Doppelmayr», один зі світових експертів у розвитку мобільності у містах, що входять в спадщину ЮНЕСКО, озвучив думку, що на Високому Замку втілити такий проект можливо. «В Україні немає канатних доріг. Львів стане «туристичною Меккою», якщо зробить це. Це приємний і простий спосіб дістатися з однієї точки в іншу. Проте це водночас і зовсім новий вид транспорту, який ще не всі розуміють», – розповів Міхель Допельмаєр.
За його словами, для обслуговування витягу на Високий Замок необхідно буде до 10-ти кабінок та 10-15 осіб, які б обслуговували канатну дорогу. «Це набагато дешевше, аніж обслуговування трамвайної колії, – каже він. – Однак, треба зацікавити не лише туристів, а й львів’ян: щоб вони купували абонементи».
На запитання, скільки для Львова вартуватиме будівництво канатної дороги на Високий Замок, представники компанії чіткої відповіді не дали. За словами Валерія Яшина, менеджера з продажів компанії, у різних країнах вартість створення канатної дороги буде різнитися. «Однак стандарти однакові, – додав він. – Ми використовуємо два термінали. Усе залежить від того, наскільки вони далеко один від одного. На ціну також впливатиме інфраструктура навколо, дизайн кабінок, їхня кількість, протяжність лінії».
