Міносвіти перенесло на серпень вступну кампанію до університетів та інститутів

Вступна кампанія в Україні цього року розпочнеться з 1 серпня.

Відповідний наказ, підписаний 4 травня 2020 року, пройшов реєстрацію у Міністерстві юстиції, повідомляє  МОН.

Для вступників на основі повної загальної середньої освіти реєстрація електронних кабінетів розпочнеться 1 серпня, прийом заяв та документів триватиме з 13 до 22 серпня (для тих, хто вступає за результатами ЗНО), та до 16 серпня для вступників, що складатимуть вступні іспити в закладі вищої освіти.

Творчі конкурси та вступні іспити на місця державного замовлення будуть проводитись з 1 до 12 серпня.

Надання рекомендацій для зарахування на бюджет відбуватиметься не пізніше 27 серпня, а подача вступниками документів для зарахування – до вечора 31 серпня.

МОН передбачило для вступників можливість подачі оригіналів документів поштою (і у зв’язку з цим до 5 днів збільшено інтервал між останнім днем подачі документів та виданням самого наказу про зарахування).

Передбачено також, що вступники зможуть надіслати сканкопії необхідних документів електронною поштою, наклавши на них кваліфікований електронний підпис, а самі документи донести після початку навчання.

Терміни проведення реєстрації для складання єдиного вступного іспиту (ЄВІ) та єдиного фахового вступного випробування (ЄФВВ) перенесено.

Реєстрація триватиме з 12 травня до 05 червня та відбуватиметься онлайн.

Водночас дати проведення ЄВІ та ЄФВВ залишаються незмінними – 01 та 03 липня відповідно.

Дати  реєстрації електронних кабінетів вступників на магістратуру, прийому документів, рекомендацій також перенесено на місяць.

Змінами розширено категорії вступників, що можуть скористатися правом на переведення на вакантні місця державного замовлення (особи, у яких один із батьків (усиновлювачів) був поліцейським, який загинув чи визнаний судом безвісно відсутньою особою під час виконання ним службових обов’язків).

В Умовах прийому також закріплено право іноземців  та осіб без громадянства, у тому числі закордонних українців, які постійно проживають в Україні, осіб, яких визнано біженцями, та осіб, які потребують додаткового захисту, на здобуття вищої освіти нарівні з громадянами України, у тому числі за рахунок коштів державного або місцевого бюджету за умови виконання таких же вимог до вступу, як і для громадян України.

Тобто тепер для того, щоб навчатися на бюджеті ця категорія вступників повинна буде успішно скласти ЗНО та подати до 5 заяв на бюджетні місця в університеті.

Оновлені Умови прийому приведено у відповідність до прийнятих 18 грудня 2019 року змін до Закону “Про вищу освіту”.

Зокрема, передбачено можливість подання мотиваційного листа, скасовано обов’язковість проведення додаткових вступних випробувань для вступників на магістратуру, які здобули ступінь вищої освіти за іншою спеціальністю тощо.

 

Англійська мова стане обов’язковою для вступу у ВНЗ до 2023 року в Україні

Однією з основних проблем англійської в університетах Міністр назвала рівень, з яким у виші потрапляють вступники — він надзвичайно різний, пише УНІАН.

Міністерство освіти і науки України затвердило Концепцію розвитку англійської мови в університетах. Так, до 2023 року володіння іноземною на рівні не менше В1 стане обов’язковою умовою для вступу на бакалавра, В2 – для випуску.

Як пише прес-служба МОН, документ передбачає організацію мовних курсів та інтенсивів. Частину профільних дисциплін пропонують зробити англомовними та проводити регулярні “скринінги знань”. Також планується запровадити обов’язкове ЗНО з іноземної мови після бакалавріату.

“З не англомовних країн Європи Україна за рівнем знання англійської мови перебуває на 28 місці з 32. Ми дуже втрачаємо через це свій потенціал”, – відзначила міністр освіти та науки Лілія Гриневич.

Через стандарти вищої школи буде прописано вимогу, що студент бакалавріату обов’язково, незалежно від спеціальності, повинен засвоїти іноземну мову на рівні В1+, якщо він хоче отримати диплом.

Для старших рівнів – магістри та доктори філософії з академічним компонентом – обов’язковим буде рівень В2. “Для заохочення університетів до викладання і студентів до вивчення англійської під час бакалавріату концепція передбачає збільшення годин та зміни змісту мовних дисциплін”, – йдеться в повідомленні пресслужби.

Документом також передбачено розвиток безкоштовних онлайн-курсів для самостійного вивчення учнями та студентами іноземної мови. Такий формат, наголошують у відомстві, допоможе майбутнім абітурієнтам.

В Україні затвердили нові правила вступу до вишів. Зміни

Міністерство освіти і науки затвердило нові норми вступу на бакалаврат та магістратуру вищих навчальних закладах. Зокрема тепер можна буде подавати сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання попередніх років.

Як повідомляє МОН, відтепер для вступу на бакалаврат прийматимуть сертифікати ЗНО 2017, 2018, 2019 років, крім оцінок з іноземних мов. Для мов будуть діяти лише сертифікати 2018 та 2019 років.

Щоби абітурієнти мали можливість складати творчі конкурси в кількох університетах, дату їх проведення перенесли. Вступники складатимуть конкурсні іспити до початку прийому документів — з 1 по 10 липня.

Кількість заявок, які можна подати для вступу на бакалаврат, залишилась незмінною: на бюджет — максимум 7 заяв на 4 спеціальності.

З 2019 року почне працювати механізм першочергового зарахування вступників у медичні та педагогічні виші, які готові після закінчення навчання працювати у сільській місцевості. Вступники укладатимуть угоду про відпрацювання не менш як на 3 роки в селі або селищі міського типу.

Реєстрація електронних кабінетів та завантаження до них документів почнеться 1 липня, а прийом заяв та документів — 10 липня. Закінчується подання заяв о 18:00 22 липня — для тих, хто вступає лише за сертифікатами ЗНО. Особи, які вступають на основі співбесіди, вступних іспитів або творчих конкурсів, мають подати заяви до 18:00 16 липня.

Також у відомстві розповіли, що з 2019 року буде збільшена кількість пільг для учасників бойових дій.

Львівські університети увійшли до ТОП-5 вишів за середнім балом ЗНО вступників

У цих університетах вступники на бюджет мали середній бал ЗНО 185 балів, а на контракт – 161-182.

Портал Освіта.ua склав рейтинги закладів вищої освіти за показником середнього бала ЗНО абітурієнтів, яких у 2018 році зарахували до вишів за бюджетною і контрактною формами навчання, передає Твоє Місто.

До ТОП-5 обох рейтингів потрапили львівські університети.

Так, серед львівських вступників на бюджет найвищий середній бал ЗНО мали абітурієнти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького – 185,08 балів. Тож медуніверситет опинився на третій сходинці рейтингу після Національного університету «Києво-Могилянська академія» (186,57 балів) та Національного фармацевтичного університету (185,81 балів). Львівський медуніверситет випередив Національний медичний університет імені Олександра Богомольця (184,53 балів) та Вінницький національний медичний університет імені Миколи Пирогова (183,97).

Львівський національний університет імені Івана Франка опинився на 21 сходинці рейтингу з результатом 176,17 балів, а Львівська політехніка – на 42 (169,45).

В аналогічному рейтингу університетів, де враховувався середній бал ЗНО вступників на контрактну форму навчання, на першій сходинці опинився Український католицький університет, абітурієнти якого мали середній бал 182,68. На другій сходинці – Національний університет «Києво-Могилянська академія» (171,23), на третьому місці – Українська медична стоматологічна академія (170,32), на четвертому – Київський національний університет імені Тараса Шевченка (165,97), на п’ятому – Національний медичний університет імені Олександра Богомольця (161,93).

Львівський медуніверситет посів шосту сходинку з результатом 160,25 балів, Львівська академія мистецтв – 12 (158,1), Львівський національний університет імені Івана Франка – на 17 (155,62), а Львівська політехніка – на 27 (151,54).

Середній бал сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання розрахований серед усіх осіб, які зараховані на навчання на перший курс (бюджетна або контрактна форма навчання відповідно), для здобуття ступеня бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) на основі повної загальної середньої освіти за денною та заочною формами навчання.

У рейтингу використані дані 2018 року, що отримані з Єдиної державної бази з питань освіти за договором з ДП «Інфоресурс». До рейтингу не включали вищі військові навчальні заклади (вищі навчальні заклади із специфічними умовами навчання) та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів через відсутність відповідних даних у Єдиній державній базі з питань освіти.

Львівський медуніверситет – другий у рейтингу найкращих медвишів України

Видавничою службою «УРАН» на замовлення освітнього порталу Освіта.ua здійснено наукометричний моніторинг суб’єктів науково-видавничої діяльності України за показниками бази даних SciVerse Scopus, на підставі якого складено рейтинг українських закладів вищої освіти.

Згідно з даними рейтингу, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького посів 11 місце з-поміж 162 закладів вищої освіти України, маючи у своєму активі 36 пунктів за індексом Гірша (h-індекс). Приємно, що цей результат є вищим, ніж минулорічний – у 2017 році наш Університет посідав 12 сходинку рейтингу, інформує прес-центр ЛНМУ імені Данила Галицького.

Разом з тим Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького є другим серед медичних університетів, поступаючись лише Донецькому національному медичному університету імені Максима Горького. Серед вишів Львова наш Університет посідає третє місце після ЛНУ ім. І.Франка та НУ «Львівська політехніка». Порівняно з відповідним рейтингом 2017 р. показники ЛНМУ імені Данила Галицького помітно зросли — кількість публікацій становить 823 (681 — у рейтингу 2017 р.), кількість цитувань — 4747 (3544), індекс Гірша — 36 (32).

Згідно з даними рейтингу, найвищий індекс Гірша серед університетів України мають Київський національний університет ім. Шевченка — 84 (79 у рейтингу 2017 року), Харківський національний університет ім. Каразіна — 65 (60) та Львівський національний університет ім. Франка — 55 (50), що посунув з третьої сходинки Чернівецький національний університет ім. Федьковича — 54 (51).

Національний університет «Львівська політехніка» зайняв 9 місце у рейтингу, піднявшись на одну сходинку у порівнянні з 2017 роком.

Довідка. Результати рейтингу є інструментом для відстеження цитованості наукових статей, які публікуються навчальним закладом або його співробітниками.

База даних Scopus постійно індексує понад 20 тисяч наукових журналів та сотні книжкових серій. Станом на квітень 2018 року до бази даних Scopus включено 162 заклади вищої освіти України, що на 26 навчальних закладів більше, ніж у квітні минулого року.

У рейтинговій таблиці вищі навчальні заклади України ранжовані за індексом Гірша — кількісним показником, що базується на кількості наукових публікацій і кількості їх цитувань.

Результати рейтингу вищих навчальних закладів базуються на показниках бази даних Scopus, що є інструментом для відстеження цитованості наукових статей, які публікуються навчальним закладом або його співробітниками. База даних Scopus постійно індексує понад 20 тисяч наукових журналів та сотні книжкових серій.

Львівський університет – у трійці лідерів рейтингу українських ВНЗ

Такими є результати за показниками бази даних Scopus, передає Львівська газета

Львівський національний університет імені Івана Франка є одним із «найцитованіших» вищих навчальних закладів України. Про це свідчать найновіші дані наукометричної бази Scopus, що є інструментом для відстеження цитованості наукових статей, які публікує навчальний заклад або його працівники. Про це повідомляє прес-центр ЛНУ імені Івана Франка.

У рейтинговій таблиці вищі навчальні заклади України ранжовані за індексом Гірша – показником, що формується на основі кількості наукових публікацій і їх цитувань. Як зазначає «Освіта.ua», станом на квітень 2018 року до бази даних Scopus включено 162 заклади вищої освіти України, що на 26 навчальних закладів більше ніж у квітні 2017 року.

Згідно з даними рейтингу, найвищий індекс Гірша серед університетів України мають Київський національний університет ім. Т. Шевченка — 84, Харківський національний університет ім. В. Каразіна — 65 і Львівський університет імені Івана Франка — 55.

Традиційно найвищий індекс Гірша у Львівському університеті мають науковці фізичного, хімічного, біологічного, механіко-математичного факультетів і факультету електроніки та комп’ютерних технологій.

УКУ очолив рейтинг вишів України з найвищими балами ЗНО

Абітурієнти з найкращими результатами ЗНО вступають у виші Львова, Києва та Харкова. Про це інформує Укрінформ.

Рейтинг уклав керівник напрямку журналістики даних сайту Texty.org.ua Анатолій Бондаренко. В трійку перших входять УКУ, КНУ ім. Шевченка та Могилянська академія.

Доступну ціну і непогані показники ЗНО мають більшість вишів Львова та Харкова. У місті Лева рівень абітурієнтів трохи вищий, а ціна ледь нижча, ніж у столиці Слобожанщини.

Дослідники цього рейтингу окремо відзначають, що Український католицький університет у Львові – один з найдорожчих у країні. З часу попереднього дослідження [ред. 2011 року] УКУ піднявся в рейтингу на 34 позиції і зараз увійшов в трійку лідерів.

ТОП-10 вишів за балами вступників:

  • Вищий навчальний заклад “Український католицький університет” – середній бал ЗНО студентів 182.5
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка – середній бал ЗНО студентів 181.3
  • Національний університет “Києво-Могилянська академія” – середній бал ЗНО студентів 181
  • Національний медичний університет імені Богомольця – середній бал ЗНО студентів 173.3
  • Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького – середній бал ЗНО студентів 171.8
  • Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» – середній бал ЗНО студентів 171.3
  • Львівський національний університет ім. Івана Франка – середній бал ЗНО студентів 170.7
  • Харківський національний медичний університет – середній бал ЗНО студентів 170
  • Державний заклад “Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України” – середній бал ЗНО студентів 169.7
  • Харківський національний університет імені Каразіна – середній бал ЗНО студентів 167.7
© radiosvoboda.org/a/vnz-rate/29012005.html

“Ми вирішили рейтингувати ВНЗ по тому, який рівень ЗНО у її студентів. Ми виходили з простої думки, що чим вище рейтинг ЗНО у студентів, тим вище рівень ВНЗ. …Група першого місця – це Український католицький університет, Національний університет ім. Тараса Шевченка і Національний університет “Києво-Могилянська академія”. Далі йде група з таких ВНЗ – Університет ім. Богомольця, Львівський медичний університет, Київський політехнічний університет, Харківський університет. Є основні три центри освіти, це те, що можна було побачити і в 2011 році. Це Київ, Львів і Харків”, – сказав Бондаренко.

При складанні рейтингу також враховували кількість публікацій співробітників ВНЗ в Scopus за останній рік в перерахунку на 1000 вступників (бакалаврів і магістрів), та кількість цитувань на 1 публікацію (Scopus) за даними 2017 року. Ще в рейтингу вказано кількість зарахованих у 2017 році студентів, кількість заяв на одне місце, вартість контракту.

Вартість навчання в рік у ВНЗ вирахувалася на основі середньої вартості по ТОП-10 найбільш популярних спеціальностей 2017 року: економіка, право, філологія, середня освіта, комп’ютерні науки, інженерія програмного забезпечення, менеджмент, медицина, туризм, психологія.

В ході дослідження опрацьовувалися дані системи “Вступ” та порталу “Osvita”.

Як виглядали корпуси університету Франка в минулому: 9 фото

Львівський національний університет імені Івана Франка є одним із найстаріших вищих навчальних закладів України та Східної Європи. Він був заснований у 1661 році королем Яном ІІ Казимиром і починався як звичайна єзуїтська колегія, що займала лише одне приміщення.

Однак, з роками університет розростався, збільшувалось число факультетів, а з ними і кількість студентів, тому одним корпусом уже було не обійтись.

Сьогодні, щоб помістити більше 20 тисяч своїх студентів у розпорядженні Львівського національного університету ім. І. Франка більше десятка корпусів. При чому історія кожного із них є доволі унікальною і цікавою, адже жоден корпус не будувався спеціально для потреб цього навчального закладу.

Головний корпус

Спочатку в цій будівлі розташовувася Галицький сейм. Як головний корпус університету Франка вона почала використовуватися з 1923 року.

Зала засідань Галицького сейму, фото 1914 року
Галицький Крайовий сейм
Хол Галицького сейму, фото 1903 року

Геологічний та біологічний факультети

Будівля була головним корпусом університету з 1848 до 1923 року. Раніше тут розміщувався єзуїтський конвікт, тобто своєрідний пансіон, в якому виховувалась шляхетська молодь. Після його закриття споруду використовували як казарми, поки замість солдатів сюди не переїхали студенти.

Фото кінця XIX – поч. XX ст.

Географічний факультет

Спочатку тут діяла духовна семінарія, а згодом богословська академія. У час радянської влади будинок було передано Львівському університету, але географічний факультет тут оселився лише в 1975 році. До того він використовувася як студентський гуртожиток.

Економічний факультет

Головний фасад зі сторони проспекту Свободи є добудовою 1948-1952 років, однак частина корпусу з боку вулиці Театральної була споруджена ще в 1890-1892 роках для Художньо-промислової школи.

Фото кінця XIX ст.

Факультет міжнародних відносин та юридичний факультет

Корпус факультету міжнародних відносин збудовано у 1889-1890 роках як елітний житловий будинок на замовлення княгині Кароліни Понінської. Львівському університету його передали після війни. Будівля юридичного факультету споруджена у 1883-1884 рр. як приватна кам’яниця посла до сейму Станіслава Брикчинського. Тоді вона мала не 6 поверхів, а тільки 4. З 1900 року нею володів Галицький кредитний банк пізніше – Королівсько-цісарський упривілейований кредитний заклад торгівлі і промислу та Варшавський дисконтний банк, на замовлення якого і було добудовано верхні поверхи у 1922-1923 рр. З приходом радянської влади будинок перейшов до Львівського університету.

Листівка 1917 року

Інститут післядипломної освіти

Фото кінця XIX ст.

Споруджений у 1886-1887 роках, до Другої світової війни належав страховій фірмі Товариство взаємних убезпечень “Флоріанка”. Частину приміщень товариство надавало в оренду. У міжвоєнний час за цією адресою діяв пансіонат “Каштелянка”, який славився своїми термальними водами. У цьому місці колись били термальні джерела, а до побудови Галицького сейму сюди виходили бані від казино Гехта.

Джерела: Твоє Місто, Фотографії Старого Львова.

Два львівські виші потрапили в топ-5 найпопулярніших ВНЗ України

У Міністерстві освіти і науки України оприлюднили рейтинг з десяти вищих навчальних закладів, які найчастіше обирали вступники цього року.

Про це повідомила прес-служба відомства.

Так, у КНУ подали 58тис 851 заяву від 27тис 112 вступників, у КПІ – 50тис 226 заяв від 20тис 952 вступників, у ЛНУ – 48тис 937 заяв від 22тис 790 вступників.

«Цей рейтинг свідчить, що, попри поширену думку, багато вступників обирають не лише столичні виші, а й регіональні – у Львові, Чернівцях, Харкові. Причому, цю тенденцію ми спостерігаємо не перший рік. Приміром, торік у рейтингу Топ-10 був Кам’янець-Подільський національний університет, непогані позиції також завжди має ДНУ імені Олеся Гончара», – відзначив директор департаменту вищої освіти Олег Шаров.

На четвертій сходинці ТОП-10 опинилася Львівська політехніка – туди надійшло майже 43,5тис заяв. Бажання вчитися в цьому виші виявили понад 20,5тис вступників.

Майже однакову кількість заяв подали в Київський національний торговельно-економічний університет (34тис 520) та Національний авіаційний університет (34тис 336). Ці виші обрали відповідно 17тис 206 та 18тис 698 вступників.

Далі у рейтингу Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова (28тис 522 заяв від 15тис 933 вступників), Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича (27тис 633 заяв від 13тис 257 вступників) та Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна (26тис 697 заяв від 14тис 440 вступників).

Закриває ТОП-10 Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана. Він отримав трохи більше 24тис заяв від 13тис 531 вступника.

На Пасічній побудують сучасний гуртожиток від ЛНУ за 110 мільйонів

Обіцяють лише двомісні кімнати, пише Tvoemisto.

Що збудують?

Збудують новий 9 гуртожиток, на будівництво якого львівські депутати попросили 110 мільйонів. Також реставрують санаторій на Пасічній 62, в який тепер зможуть поселятись студенти. За 8.5 мільйонів гривень облаштують фасад і відремонтують будинок зсередини. Ремонт повинні закінчити до 2018-го року.

Депутати надіслали звернення до віце-прем’єр-міністра України, щоби уряд передбачив ці кошти для будівництва гуртожитку у державному бюджеті.

Проект будівництва гуртожитка вже є, проте дозволу на будівництво, поки університет не отримає грошей, міська рада надати не може.

Чим здивують нові гуртожитки?

У відреставрованому санаторії зможуть жити студенти з усіх факультетів, в приміщенні буде їдальня, а першокурсників селитимуть тільки до першокурсників, щоб легше було робити ремонт.

А в новому 9 гуртожитку будуть лише двомісні кімнати з санвузлом на один півблок, тоді як зараз студенти живуть четверо в кімнаті, а іноді й шестеро.

Як зазначив директор студентського містечка Мирон Микитин, туди зможуть заходити студенти з усіх гуртожитків ЛНУ ім. Івана Франка.

Хто житиме в нових апартаментах?

Туди поселятимуть студентів факультету з найбільшою кількістю першокурсників.  Цьогоріч найбільше студентів вступили на факультети журналістики, міжнародних відносин, іноземних мов та економіки.

Коли поселення?

Коли студенти зможуть жити в оновленому гуртожитку, в університеті ще не вирішили. Скоріш за все, їх поселятимуть з наступного навчального року.