Як зміниться територія біля Глинянської брами? (Візуалізація)

У Львові планують оновити простір під Глинянською брамою на території комплексу бернардинського монастиря. Як повідомила в коментарі Tvoemisto.tv очільниця управління охорони історичного середовища ЛМР Лілія Онищенко, рів, що імітує оборонну споруду, планують залити водою, а на пішохідному просторі мають поліпшити умови для пішоходів.

«Ми в 2012 році проводили міжнародний конкурс на впорядкування місць навколо Бернандирів, там було кілька цікавих ідей, які ми хочемо реалізувати. Рів залишиться, але його перетворять на дуже плаский фонтан. Також там забезпечать доступ для людей з обмеженими можливостями», – сказала вона.

За її словами, місто передбачило кошти на проект. Якщо його зроблять швидко і в бюджеті залишаться гроші, то простір можуть облаштувати і до кінця цього року. Розробкою проекту займається фірма «Рутенія», яка розробляла проект реконструкції площі Митної.

Площа Митна після реконструкції © Юрій Цимбалюк

У коментарі Tvoemisto.tv директорка фірми Ольга Криворучко зазначила, що на території простору також заплановано додати озеленення.

«Там залишиться прохід, місток та вали. Єдине, що зміниться, – рів, який зараз є пустий, наповнять водою. Там оновлять місця для сидіння, озеленення та освітлення. Також зміниться мощення», – сказала вона.

Візуалізація: Ольга Криворучко / tvoemisto.tv
Станом на квітень 2018 © Юля Венчур‎

Вартість робіт у фірмі обіцяють оприлюднити після закінчення підготовки проекту та підрахунку кошторису.

Львів 1950-х ,пл. Радянська (пл. Митна). Фото Гриць Совків

Довідка: Глинянська брама є частиною стародавніх фортифікаційних споруд у Львові, що найбільш добре збереглася. Цільне оборонне укріплення складається з високої кам’яно-цегляної стіни, по центру якої розмістилася вежа з арочним прорізом і воротами, які служили входом у місто. Перед стіною був викопаний рів для додаткового захисту від ворогів.

Глинянська брама існувала на цьому місці з XVII століття. Вежа над воротами була добудована декількома століттями пізніше – в 1618 році – за проектом інженера Ф. Гетканта. Загальний стиль Глинянської брами можна охарактеризувати як пізній ренесанс з контрастним поєднанням могутності і витонченості.

У 1976-1977 роках була проведена масштабна реконструкція, головними архітекторами якої стали А. Новаківський і К. Присяжний. Після цього були відновлені дерев’яні галереї, які розташувалися на протилежному боці від головної брами. У комплексі зі спорудами Бернардинського монастиря Глинянська брама і стіна створюють замкнутий трикутний простір.

Як виглядатиме Горіховий гай після реконструкції

У результаті реконструкції парку Горіховий гай там з’явиться освітлення, нові вуличні меблі та покращена інфраструктура для комфорту мешканців. Про це в коментарі Tvoemisto.tv повідомила начальниця відділу урбаністики ЛКП «Інститут просторового розвитку» Олександра Сладкова.

«Для мешканців Львівський кіноцентр є досить важкодоступний. Тому ми хотіли розчистити та зробити комфортною та видимою алею, щоб нею можна було пройти в кіноцентр та щоб там не було страшно ввечері», – сказала вона.

Під час дослідження розробники проекту помітили, що мешканці використовують парк з транзитною метою. При цьому доріжки в парку незручні – тож було розроблено зонування та план розвитку парку таким чином, щоб транзит став комфортним.

«Передбачили створення в парку активних та спокійних зон, адже багато людей казали, що використовують час в гаю як можливість побути на самоті. Усі казали, що потрібне освітлення, бо увечері в парку страшно ходити. Там безумовно потрібні лавки, бо ті, що там є, – у поганому стані, на реконструйованій алеї та біля кіноцентру взагалі лавок немає, а потреба в них є велика», – додала вона.

Окрім того, у парку будуть встановлені бетонні клумби, що урізноманітнять простір навколо.

«Люди дуже часто не розуміють, що відбувається в кіноцентрі, отже ми вирішили встановити рекламну площину, що буде підсвічуватися, освітлювати простір навколо, буде закрита склом та належати кіноцентру», – додала вона.


Проект розробив Інститут просторового розвитку на замовлення ЛКП «Зелений Львів».

Дизайнери зі Львова спроектували парк імені Кузьми Скрябіна. Візуалізація

Проект уже затверджено в міській раді Новояворівська, пише Твоє місто.

У Новояворівську проведуть реконструкцію парку біля помешкання родини Кузьменків, плануванням якої займається група архітектурних дизайнерів зі Львова Globarch group. Проект уже затверджений міською радою. Дизайнери намагалися створити місце, де зібрані частинки душі відомого музиканта та створити в парку атмосферу присутності Кузьми, – йдеться на сторінці групи у facebook.

«Ми знайшли старий фонтан серед парку та вирішили його осучаснити, вписавши в громадський простір з розважальною функцією та можливістю проектування на воді кліпів співака в темну пору доби», – йдеться в повідомленні.

Концепція створення скверу передбачає встановлення геометричної паркової інфраструктури, елементів благоустрою, озелененої території. Тут будуть зони для активного та сімейного відпочинку, але особливу увагу приділили комфортному відпочинку в гармонії з природою, відведеним місцям для усамітнення та роздумів.

«Спогади виринають в “парасольках” – стилізованих елементах освітлення та захистку посеред центральної алеї, в “казкових звірях” – символічних формах тварин в “алеї казок” для дітей. Багато елементів ми заховали, щоб кожний відвідувач парку зміг віднайти і самостійно поринути у відгомін минулого та захопливого», – додають дизайнери.

Родзинкою парку мають стати бетонні сходи-клавіші, що вестимуть відвідувачів «за хмари». Окрім того, з верхньої площадки відвідувачі парку зможуть побачити проекцію символа скверу – голуба, викладеного з бруківки в центрі бетонного кола, що лишився ще з давніх часів.

Візуалізація: сторінка Globarch Group у Facebook

Як виглядатиме новий житловий комплекс на вул. Городоцькій. Візуалізація

В середу, 6 грудня, у Львові відбулося нагородження переможців Всеукраїнського відкритого архітектурного конкурсу на найкращу проектну пропозицію житлового комплексу з будівлею-«вставкою» громадського призначення, пише Твоє місто.

Новий житловий комплекс має з’явитися на вул. Городоцька, 64, на місці будівель виробничого призначення, котрі не мають історико-культурної цінності та підлягають зносу.

Журі конкурсу не змогло знайти єдину роботу, яка б задовольнила вимоги першого місця в частині будівлі-«вставки» та житлового комплексу в глибині ділянки. Тому було прийнято компромісне рішення призначити два других місця з акцентом окремо на будівлі-«вставці» та окремо житловий комплекс, поділивши першу та другу премії порівно, та третє місце.

Журі працювало 2 дні на засіданні і півтори тижні віддалено. За словами відповідального секретаря конкурсу Мар’яна Кардаша, керівника проекту contest.com.ua (проект заснований для організації та проведення архітектурних конкурсів), процес відбору найкращих проектів був важким, але предметним з точки зору архітектурної дискусії між представниками дніпровської, львівської та харківської архітектурних шкіл.

На участь у конкурсі була зареєстрована 51 заявка з 10 міст, в т.ч. з Краматорська та Білої Церкви. В результататі до конкурсу було допущено 26 учасників зі Львова, Києва, Харкова, Дніпра, Чернівців та Маріуполя.

Члени журі до кінця не знали імена авторів проектів, конверти із інформацією про авторів відкривалися після обрання переможців. За словами членів журі, махінації були неможливі — все знімалося на камеру.

«Ми не шукали надвисоких стандартів та геніальних рішень. Ті роботи, що перемогли, показали толерантне ставище до середовища і можливість дуже широкого діапазону в бюджетному виконанні. Я тішусь, що Львів був представлений дуже сильно. Ми починаємо розуміти потреби міста і вимоги конкурсів», — сказав головний архітектор місто Юліан Чаплінський.

«Ми навчились мислити контекстуально. Раніше в такому районі могла би вирости дев’ятиоверхівка — сьогодні це не так. Відбувається відновлення топографії та якості Львова. Цей конкурс забезпечив відновлення якості району», — додала завідувач Кафедри містобудування Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка» Галина Петришин.

З 5 фіналістів журі відзначило третім місцем конкурсний проект Проектної Майстерні Бєляєвих та АБМК зі Львова. Друге місце з акцентом на будівлі-«вставці» громадського призначення виборов конкурсний проект ТОВ АБ «МОДУС» з Києва.

‎Друге місце з акцентом на житловому комплексі виборов ще один конкурсний проект львівської Проектної Майстерні Бєляєвих та АБМК.

«Ми намагалися максимально не примикати торцями жилового комплексу до сусідніх будинків, щоб зберегти контекст та дух місця. Ми передбачили велике місце для внутрішнього дворику із зеленими насадженнями. В нашому проекті відбувається діалог між новим та старим фасадом: подвір’я їх об’єднує, вони додають один одному певного шарму», — розповів Святослав Гоцко, один з авторів проекту, номінованого на друге місце з акцентом на житловому комплексі.

Окрім того, за словами авторів проекту, їх рішення дозволили їм максимально вписатися у контекст вулиці. В проекті також передбачено будівництво оглядового майданчику, щоб кожен бажаючий міг піднятися та помилуватися краєвидами, що відриваються: це собор св. Юра, церква Ольги та Єлизавети тощо.

«Нам би хотілося, щоб ця нова для міста територія додала йому якихось досі відсутніх якотей, які підсилять все прекрасне, що є довкола, і дозволять прочитати його в новий спосіб. Також ми передбачили існування експозиційного простору: можливо, музей, можливо, галерея. Окрім того, для нас було дуже важливим створити нову прохіду вулицю, якою можна було би пройти напряму з Городоцької на Голубовича», — додав Тарас Бєляєв, колега Святослава в розробці проекту.

Команда архітектурного бюро «МОДУС» при створенні проекту також намагалася виходити з контексту вулиці Городоцької, не забуваючи при цьому сучасні тенденції в містобудівних практиках. Таким чином, врозріз з історичним середовищем в проекті з’явилося багато скла. При цьому ритм вікон будинку-вставки, що має виходити власне на Городоцьку вулицю, був підібраний таким чином, щоб він пасував до вулиці.

«Ми вирішили розробити подвійний фасад, коли за скляною стіною на відстані приблизно 40 см з’являється цегла. Зі сторони будівля має виглядати повністю цегляною, а під кутом, знаходячись ближче до самої будівлі, люди почнуть помічати її скляну структуру», — пояснює Павло Омельченко, один з авторів проекту, що став кращим з точки зору будинку-«вставки».

Також він додав, що розробники захистили будівлю сонцезахисною технологією, котра оберігатиме приміщення від спеки. Для того, щоб зменшити візуальне навантаження, вони розробили нижній поверх нижчим за верхній. Окрім того, була вивчена та врахована палітра кольорів, що оточує ділянку, а подібні кольори були застосовані в проектуванні фасаду.

Візуалізація: contest.com.ua

Частину площі Кропивницького хочуть зробити пішохідною

Прикінцеву ділянку вулиці Степана Бандери можуть перекрити для приватного автотранспорту, а біля церкви Святих Ольги та Єлизавети створити пішохідну зону. Такими є пропозиції проектантів, презентовані на третіх громадських слуханнях щодо реконструкції вулиці Бандери. Йшлося про 115-метрову ділянку вулиці Бандери (західну частину площі Кропивницького) від перехрестя з вулицями Шептицьких і Федьковича до Городоцької. Про це пише Твоє Місто.

Ширина забрукованої проїзної частини вулиці тут становить 11 метрів. Цією ділянкою рухаються близько 300 автомобілів на годину в одному напрямку, 20% транспортного потоку становить громадський транспорт: чотири трамвайні та сім автобусних маршрутів. Інтенсивність пішохідного потоку – 900-1000 пішоходів на годину на кожній стороні вулиці. Проблемами цієї зони є незаконна вулична торгівля, паркування на тротуарах і затиснутий простір трамвайної зупинки.

Як розповів керівник відділу стійких транспортних систем «Інституту просторового розвитку» Ігор Могила, різні варіанти облаштування дорожнього руху в цій зоні розглядали фахівці з України та Німеччини. Завданням було забезпечити на площі можливість велосипедного руху, створити комфортні умови передусім для пішоходів, велосипедистів і громадського транспорту, дозволити туристам насолоджуватись спогляданням церкви Святих Ольги та Єлизавети та облаштувати транспортно-пересадковий вузол.

Перший варіант організації руху передбачає, що приватний автотранспорт об’їжджатиме цю ділянку вулицями Тобілевича та східною стороною площі Кропивницького, тоді як між перехрестям Шептицьких-Федьковича-Бандери і Городоцькою буде ходити лише громадський транспорт.

Другий варіант на додачу до того передбачає заборону руху приватного транспорту на ділянці вулиці Городоцької, прилеглій до площі Кропивницького. На зауваження учасників слухання, що вулиці, якими проектанти пропонують пустити легковики, запарковані та майже непроїзні, Ігор Могила відповів, що паркування на Тобілевича та східній стороні площі Кропивницького буде заборонене, й транспорт рухатиметься вільніше.

Архітектори Ольга Криворучко та Валентин Шароватов із громадської організації Urban Ideas представили учасникам зустрічі свій проект перетворення площі Кропивницького на пішохідну зону. Раніше вони вже радились із мешканцями району. За словами Ольги Криворучко, пішохідна зона дозволить «зшити» розрізнені частини площі Кропивницького, деякими з яких зараз майже не користуються пішоходи.

Ділянку площі між Городоцькою та перехрестям Бандери-Федьковича-Шептицьких пропонують перетворити на пішохідну зону з трамвайною колією, яка стане своєрідним «зеленим коридором» для приїжджих від привокзальної зони в напрямку середмістя.

Пішохідна зона буде забрукована, нею за потреби можуть рухатись автобуси та тролейбуси. Відповідаючи на вже традиційні запитання учасників зустрічі про наміри замінити бруківку асфальтом, Ігор Могила також висловив думку, що у разі, якщо західна сторона площі Кропивницького буде закрита для легковиків, бруківку можна залишити. Поза тим, місцеві мешканці, що брали участь у зустрічі, наполягали на тому, що не погоджуються на запропоновану проектантами «Вулиці для всіх» заміну бруківки на асфальт.

Зараз на площі Кропивницького триває ремонт, який обіцяють завершити у середині жовтня. Зокрема, тут облаштовують скейт-парк.

Джерело: Твоє Місто.