Виконком Львівської міської ради погодив будівництво велодоріжки на проспекті Чорновола, вулиці Варшавській та Замарстинівській. Відповідні містобудівні умови та обмеження на проектування ухвалили 9 листопада.
Зокрема на Чорновола велодоріжку прокладуть від вулиці Липинського до Варшавської, звідти — до Замарстинівської та вулиці Гетьмана Мазепи. Велодоріжку мають запроектувати у межах червоних ліній наявних вулиць.
Її довжина становитиме приблизно 2 кілометри.
Замовником об’єкта інфраструктури буде департамент житлового господарства ЛМР, який має отримати технічні умови та дозволи з ДАБК у місті Львові, розробити відповідний робочий проект.
Нагадаємо, що першу частину велодоріжка на Чорновола від залізничного мосту до вулиці Липинського збудували у 2015-2016 роках.
Велосипедну доріжку, протяжністю 2,48 км, від вул. Наукової, вздовж вул. Княгині Ольги, до вул. Академіка Сахарова, збудують за 21 млн грн. 18 вересня департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міськради уклав відповідну угоду із ТОВ «Трансбудторг». Про це мовить Zaxid.net.
Будівництво велодоріжки почнеться на початку жовтня від пішохідного переходу на вул. Науковій поблизу із поворотом на вул. Княгині Ольги і до вул. Академіка Сахарова. Велодоріжка у межах тротуарів матиме ширину від 1,5 до 2,5 м. У межах проекту буде відремонтовано 16,73 тис. м2 тротуарів. Навпроти «Аквапарку» на вул. Княгині Ольги мають влаштувати 42 паркомісця, повідомили ZAXID.NET у департаменті ЖКГ Львівської міськради.
Велодоріжка з’єднає існуючі велодоріжки на вул. Науковій та Володимира Великого, із доріжкою на вул. Коперніка. Раніше директор ЛКП «Інститут просторового розвитку» Олег Шмід називав цю велодоріжку «наймасштабнішим проектом», оскільки вона має стати ланкою загальноміської веломагістралі, яка з’єднає весь Львів.
До кінця 2018 року підрядник виконає роботи на суму 9,8 млн грн. Ще 11,2 млн грн освоять наступного року. Угода укладена до кінця 2019 року. Про це йдеться в інформації системи публічних закупівель Prozorro.
Пропозиція ТОВ «Трансбудторг» не була найдешевшою під час торгів, проте пропозиції інших учасників тендерний комітет відхилив, повідомило антикорупційне видання «Наші гроші. Львів».
Фірма-переможець «Трансбудторг» заснована у травні 2016 року львів’янином Андрієм Гуком та мешканцем міста Калуш (Івано-Франківська область) Віталієм Винником. З початку 2018 року фірма отримала 21 державних замовлень на загальну суму у 43,34 млн грн, враховуючи дану закупівлю.
Очікувана вартість проекту становить майже 23 млн гривень.
На вулиці Княгині Ольги та вулиці Сахарова у Львові прокладуть велодоріжку. Відповідний тендер на будівництво оголосили на сайті електронних закупівель Prozzorro, передає Tvoemisto.tv.
Очікувана вартість проекту, замовником якого є департамент житлового господарства та інфраструктури, становить 22,8 млн гривень. Завершити роботи мають до 31 грудня цього року.
Переможець конкурсу має демонтувати частину дорожнього покриття та асфальтних конструкцій, прокласти велодоріжку, встановити дорожні знаки та здійснити благоустрій прилеглої території.
Торік на будівництво 7,8 км велодоріжок у різних районах міста витратили 3,5 млн гривень. Зокрема, проклали велодоріжки від вулиці Варшавської до смт Брюховичі (5,5 км), на вулиці Городоцькій (від Чернівецької до Ряшівської – 1,5 км), на вулиці Сихівській (від проспекту Червоної Калини до вулиці Кавалерідзе – 0,8 км). Цього року планують з’єднати велошляхом вулицю Княгині Ольги на проспект Чорновола.
Між гірськолижним курортом Славське та селом Волосянка у Львівській області невдовзі планують збудувати семикілометрову велодоріжку в межах проекту “Велокарпатія: розвиток інфраструктури для велотуризму на Львівщині”, який реалізуватиметься коштом секторальної бюджетної підтримки ЄС.
Про це повідомив голова Славської об’єднаної територіальної громади Володимир Бега на своїй сторінці в Facebook, передає Укрінформ.
“Ця весна дала старт грандіозному проекту! Завдяки “Велокарпатії” невдовзі між Славськом та Волосянкою буде прокладено майже 7 км велодоріжки, не кажучи вже про велотрасу на Погарі та велоквест, який додасть “смаку” веломандрівці. Робота була тривалою, але минулого тижня отримали остаточні результати – “Велокарпатія” перемогла і вже скоро розпочнуться проектні роботи. Такий необхідний для нас проект вкотре переконує: Львівщина – край здорового та активного відпочинку”, – написав Бега.
Крім будівництва велодоріжки завдовжки 6,8 км, проект передбачає прокладання велотраси на горі Погар завдовжки 2140 метрів. На базі цієї інфраструктури планують організувати велоквест.
Від реалізації проекту його розробники очікують збільшення туристичних потоків, підвищення рівня безпеки туристів, рівня зайнятості населення, збільшення надходжень до місцевого бюджету.
У 2018 році у Львові мають намір побудувати 20 км велосипедним доріжок. Над проектом працює Львівське комунальне підприємство “Інститут просторового розвитку”, повідомила прес-служба Львівської міської ради.
“Цьогоріч плануємо збудувати до 20 км велодоріжок, – розповідає директор “Інститут просторового розвитку” Олег Шмід. – Основні маршрути будуть прокладені на вулиці княгині Ольги, проспекті Чорновола, від вулиці Липинського до вулиці Варшавської, вул. Сихівській, вул. Братів Рогатинців (спільно з ремонтом дороги)”.
Окрім цього, інститут має намір побудувати велосипедні доріжки на площі Двірцевій, вул. Чернівецькій, вул. Гетьмана Мазепи, вулиця Городоцька – Стефаника – Кривоноса – пл. Торгова(малому транспортному кільці), у мікрорайоні Левандівка (дорога до Рясне) та Знесіння (вул. Богданівська), а також на вул. Федьковича, вул. Чернігівській, вул. Донецькій, вул. Тарнавській, вул. Пісковій, двір Церкви Михайла, подвір’я на вул Городоцькій, 171 (біля Роксу), пішохідні вулиці – Руданського, Нижанківського, у громадському просторі на вул. Панча, 8-10 (біля озера) та на бульварі Довженка, вул. Філатова та вул. Тунельній.
За словами Олега Шмідта, у 2017 році Інститут просторового розвитку реалізував подібні проекти на вул. П. Римлянина, вул. Слюсарній, вул Ботанічній, вул. Сельських, вул. Рудковича (закінчують), у громадському просторі на вул Шевченка, 358 – в Рясне, на вул. Весняній, вул. Ш. Руставелі (початок – вдосконалюють перехрестя), у громадському просторі на вул. Гашека, громадський простір у Горіховому гаю, на вул. Хмельницького – Татарській.
У Львові на будівництво велодоріжок у 2017 році витратили майже 3,5 млн грн, побудувавши 5,5 км велодоріжок. Про це під час звіту про роботу у 2017 році повідомила директорка департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міськради Ірина Маруняк.
Нагадаємо, з 2011 року по 2016 ріку Львові влаштували близько 95 км велосипедних доріжок.
13 вересня 2010. У Львові теж з’явилася “перша велодоріжка”. Малювати її довелося самим велолюбителям
На перехресті вулиць Угорської, Тернопільської, Литвиненка та Панаса Мирного з’явиться автомобільне та велосипедне кільце голландського типу, захищене від автомобілів острівцями. Про це в коментарі Tvoemisto.tv розповів керівник ЛКП «Інститут просторового розвитку» Олег Шмід.
На прилеглих до перехрестя вулиць велодоріжок поки немає, але у ЛКП «Інститут просторового розвитку» запевняють, що планують будівництво велосипедних маршрутів на вулицях Угорській, Литвиненка та Панаса Мирного.
«Є схема веломережі на вулиці Панаса Мирного. Велосипедна доріжка пролягатиме на дорозі, оскільки ширина вулиці дозволяє облаштувати дві авто і дві велосмуги. Але спершу потрібно покласти новий асфальт на цій ділянці дороги, бо там є напливи», – каже Олег Шмід.
Велосипедне кільце буде споруджене з принципами безбар’єрного середовища. Його проект розробило ЛКП «Інститут просторового розвитку». Будівництво проводитимуть частинами, щоб повністю не обмежувати автомобільний рух, оскільки перехрестя розташоване на перетині чотирьох вулиць. Роботи з облаштування кільця триватимуть до кінця року. Їхня вартість складає 1 млн. 900 тис. грн.
Як реформувати транспортний рух у місті з користю? Німецькі експерти приїхали до Львова, щоб поділитись своїм досвідом і розповісти, як можна зробити місто мобільнішим і екологічнішим, розповідає Deutsche Welle .
Постійні затори та скарги мешканців Львова на неякісний рух транспорту в місті змусили львівську владу замислитися над створенням так званої “Стратегії мобільності”, яка б мала ці питання врегулювати. За допомогою і консультаціями вона звернулась до міст-партнерів, з якими має угоди про співпрацю. Одне з них – німецький Фрайбург, який має славу одного з найчистіших та найзеленіших міст Німеччини. Нині 34 відсотки його мешканців добираються на роботу велосипедами, 16 відсотків – трамваями, і лише 21 відсоток – автомобілями.
Партнер Львова – Фрайбург – має славу одного з найчистіших міст Німеччини
Це при тому, що ще у 1982 році все було по-іншому. Центр міста був запаркований авто, якими користувались 39 відсотків жителів, а на велосипед сідали лише 15 відсотків. Таких разючих змін у Фрайбурзі досягнули не зразу. “По-перше, це відбувалось поступово, а не впродовж року. А по-друге, була воля самих мешканців. Вони усі свідомо погодились на те, що центр міста має бути чистим і вільним від автотранспорту”, – розповідає DW відповідальний за міське планування бургомістр Фрайбурга Мартін Гааґ (Martin Haag). В українському Львові ситуація – протилежна. За даними комунального Інституту міста, велосипедом тут користуються лише 3 відсотки мешканців, а електротранспортом – 23 відсотки, з яких: трамваєм – 13 відсотків мешканців, тролейбусом – 10 відсотків, решта – маршрутними таксі та автомобілями.
Різні міста – схожі проблеми
Але Львів, на думку Мартіна Гааґа, зможе легко пройти такий самий шлях, який пройшов Фрайбург. У двох міст схожі центральні вузькі вулиці, хоча Львів щонайменше втричі більший за Фрайбург за кількістю населення. Передовсім, львів’янам найважливіше повернути довіру до громадського транспорту і спробувати пересадити мешканців з автомобілів на трамваї-тролейбуси. “Вам важливо знайти стратегії, які дозволять громадський транспорт вийняти з цього руху з заторами, щоб вони могли проїжджати швидко, щоб ними було вигідно добиратись. Одна із таких можливостей: побудова окремих смуг для трамваїв і тролейбусів. Але в історичному центрі це не завжди можливо,тому є інша можливість – працювати зі світлофорами”, – радить німецький експерт. Автомобілістів з приміських зон він пропонує “перехоплювати” десь на околицях, щоб пересаджувати на громадський транспорт, натомість запропонувавши безкоштовні стоянки для автомобілів.
Один із бургомістрів Фрайбурга – Мартін Гааґ – розповів владі Львова, як німецьке місто ставало дедалі екологічнішим
Поради з Німеччини хочуть використати при написанні стратегії мобільності для Львова, тому презентацію Гааґа прийшли послухати працівники комунальних підприємств, профільних управлінь і громадськості. “Хоча Фрайбург і Львів – структурно різні міста, але в нас – однакова мета. Ми теж робимо велику ставку на зелені технології, на велосипеди, на електромобільність. Щоб перейти до цього, ми і запросили Мартіна Гааґа проконсультувати нас”, – розповів DW заступник міського голови Андрій Москаленко. Він каже, що ідея окремих смуг є цікавою і можливою, але він нагадує, що ці зміни Фрайбург впроваджував впродовж 35 років. “Але ми від цього не втечемо, бо хочемо запроваджувати електронний квиток. А в таких умовах транспорт має чітко їздити за графіком. Якщо не буде дотримуватися графік, будуть труднощі в роботі електронної системи”, – продовжує заступник мера Львова.
Зміни – лише на папері?
Львову не просто буде перетворитися з міста, орієнтованого на автомобілі, на місто, яке робить ставку на екологічний транспорт, вважає аналітик з комунального Інститут міста Тарас Гакавчин. Він не впевнений, що переорієнтація легко сприйметься громадськістю. “Ми мусимо це змінити. Але розуміємо, що може бути збурення громади. Дивіться, які дебати в нас відбуваються навколо змін щодо окремих вулиць. А тут – зміна підходів. І щоб це розпочати, треба десь рух обмежувати, а це буде бити по рейтингу політиків, які будуть за це голосувати. Нема певності, що вони погодяться це робити”, – каже Тарас Гакавчин.
Попри перші велодоріжки у місті велосипедами користується лише три відсотки львів’ян
Попри це ідеї з Фрайбурга треба закладати в “Стратегію мобільності” Львова, навіть якщо є великі шанси того, що вони залишаться лише на папері, вважає громадський активіст з громадської організації “Дайте пройти” Дем’ян Данилюк. “Зараз ми на етапі 80-х років Фрайбурга. Тому наскільки швидко ми пройдемо цей шлях, буде залежати від розуміння людей, їхнього бажання мати автомобіль, бажання політиків, посадовців. Але приклад Фрайбурга надихає”, – каже він.
Транспорт – іще не все
Ознайомлення Львова з досвідом Фрайбурга щодо транспортних змін – це лише один із пунктів співпраці двох міст-партнерів. У травні 2017 року міста підписали угоду про намір реалізації спільного проекту з підвищення енергоефективності в одному зі спальних районів Львова. Цей проект має фінансуватись із гранту Федерального міністерства економічної співпраці та розвитку Німеччини та організації Engagement Global, на який Львів і Фрайбург подалися спільно. Вартість проекту оцінюється приблизно у півмільйона євро. За ці гроші в одному із спальних районів Львова збираються утеплити будинок, впровадити енергоефективні технології в школі, а також встановити LED-освітлення вулиць. Львівська влада повідомила, що заявку на грант уже подано і проект погоджено. Іще до кінця цього року. Німецькі експерти погодились ділитися з львів’янами досвідом і в інших сферах.
