Сім шкіл Львова ввійшли до рейтингу сотні найкращих навчальних закладів в Україні за результатами ЗНО-2019. Відповідні таблиці опублікували на сайті Фокус.
Йдеться про Львівський фізмат ліцей, який посів п’яту сходинку в загальному рейтингу. На 24-му місці – ліцей №8, 28-му – Академічна гімназія при Національному університету «Львівська політехніка», 29-му – гімназія «Євшан», 30-му – класична гімназія при ЛНУ ім. Івана Франка. Школа гімназія Шептицьких, що на Сихові, посіла 49 сходинку, а на 80-му місці – ліцей №37.
Багато в чому результати ЗНО підтверджують недавнє дослідження якості освіти міжнародної програми PISA. Наприклад, середньостатистичний український школяр плаває в математиці, а розрив в якості освіти між селом і містом катастрофічний: в рейтинг не увійшла жодна сільська школа.
Даними для розрахунку рейтингу послужили результати ЗНО-2019 Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО). Усе ж такий підхід, як повідомляє Фокус, не можна назвати абсолютно об’єктивним: вміння учнів відповідати на питання підсумкових тестів не може свідчити про те, що їх школа найкраща у всьому.
У Міністерстві освіти і науки готуються перейти до нового способу оцінювання шкіл – інституційного аудиту, який охоплює 50 критеріїв – від успішності до психологічного клімату в колективі.
Додамо, що в рейтингу не враховували школи, де ЗНО здавали менше 20 учнів. Для розрахунків брали до уваги дані 125 651 учня і 3 248 навчальних закладів.
Львівська міська рада постійно інвестує кошти в оновлення навчальних закладів. Зокрема, торік проведено капітальний ремонт стадіону у школі № 65 (вул. Роксоляни, 35) на понад 11 млн грн.
Перед завершенням основних робіт об’єкт оглянув міський голова Львова. Мер зазначив, що розвиток спортивних зон та майданчиків — це пріоритет програми «Львів 2020» і місто намагатиметься відновити спортивні комплекси, в першу чергу, біля навчальних закладів, щоб діти могли якісно займатись фізичною культурою та спортом.
Фото city-adm.lviv.ua
Зокрема, зараз школа має сучасний спортивний комплекс, який складається із дитячого майданчика, зони зі спортивними вуличними тренажерами, футбольного поля, баскетбольного та волейбольного майданчиків, бігової доріжки із сучасним покриттям.
У СЗШ № 65 функціонує 56 класів, де у 2019−2020 навчальному році навчається 1703 дитини (проектна потужність закладу — 1568 учнів).
У навчальному закладі за останні роки капітально оновили спортивну зону. Зокрема, зараз школа має сучасний спортивний комплекс, який складається із дитячого майданчика, зони зі спортивними вуличними тренажерами, футбольного поля, баскетбольного та волейбольного майданчиків, бігової доріжки із сучасним покриттям. Окрім того у закладі функціонує сучасний басейн.
В цілому впродовж 2016−2019 років за кошти міського бюджету в цій школі було виконано ремонтні роботи на суму 20,5 млн грн.
До 2019 року у закладах освіти Львова проведено ремонт 16 спортивних майданчиків. У 2019 році відремонтовано 8 майданчиків. Зараз ремонтують майданчики у 34 школах та стадіони у п’яти. Крім цього виготовляється проектно-кошторисна документація на будівництво 24 спортивних майданчиків.
Нагадаємо, на галузь освіти у 2020 році у Львові по бюджету розвитку передбачено 177 млн грн.
Загалом у місті функціонує 218 шкіл та садочків (а саме: 101 садочок, 117 шкіл), у яких працює 5967 вчителів і 1886 вихователів.
У Міністерстві освіти оголосили результати цьогорічного конкурсу «Запроси полярника до себе». Серед переможців – львівські школи №20, 48 та школа-гімназія святої Софії. Про це повідомили у МОН, передає Твоє місто.
Переможцями конкурсу стали 27 шкіл із Києва, Львова, Одеси, Чернігова, Вінниці, Ужгорода, Житомира, Сєвєродонецька, Броварів та Слов’янська.
До шкіл-переможців завітають учасники українських антарктичних експедицій, які розкажуть дітям про життя та роботу на станції «Академік Вернадський», покажуть фото та відео з зимівок, а також привезуть подарунки. Зокрема, учні дізнаються, як же насправді проходить один день життя полярника.
Діти у заявках розповідали про життя українських полярників очима пінгвіна, показували один день у коміксах чи на конструкторі Lego, відправляли в Антарктиду щедрівку на кометі, додавали в раціон науковців ромашку з Карпат тощо.
Нагадаємо, що торік полярники завітали у львівські школи №3, 23 і 84.
Львівська школа №68 відмовилася платити за світло, вони встановили на даху сонячну електростанцію і планують заробляти на продажу надлишків 200 000 гривень на рік, передає ШоТам.
Проект вибив у міської влади директор школи Павло Гнус.
“Зараз не можна опалювати деревиною в котлі, це ж варварство”, – говорить Павло Гнус.
148 фотоелектричних модулів обійшлися у 1 200 000 гривень. Школа планує окупити проект за 6-7 років.
“Раніше ми платили за світло 50 000 гривень на рік, а тепер ще й зароблятимемо”, – каже Павло Гнус.
Вже мають плани на заробіток – замінити вікна та систему опалення.
“Ми тут на даху сонечко збираємо”, – говорять школярі.
Термін експлуатації цієї дахової сонячної електростанції — 25 років. У перспективі приблизно до 2030 року школа буде отримувати прибуток від роботи такої станції за рахунок коштів від орендаря, оскільки школа неприбуткова організація і не може продавати електроенергію.
Роботи з облаштування сонячних батарей вже завершені. Загалом встановлено 148 панелей. Залишається лише питання технічної та дозвільної документації щодо введення в експлуатацію електростанції.
В цьому році за кошти міського бюджету Львова у середній загальноосвітній школі № 68, що на вул. Дозвільній, завершать капітальний ремонт стадіону та будівництво сонячної електростанції. Як зазначено у програмі «Львів-2020», сучасна якісна спортивна інфраструктура біля кожної школи — це пріоритет міста.
У 2019 році за кошти міського бюджету завершать ремонтні роботи з капітального ремонту стадіону на суму 1,800 млн. грн. (вартість всіх робіт 6814,174 млн. грн), з будівництва сонячної електростанції на суму 325 тис грн (вартість всіх робіт 1262,461 млн. грн).
«Пріоритетом нашої програми „Львів-2020“ було визначено облаштування спортивної інфраструктури біля усіх шкіл міста Львова. Окрім того, що місто інвестує великі кошти у шкільну та дошкільну інфраструктуру, ми також робимо акцент на якості освіти. Завдання міста — щоб у всіх школах були комфортні спортивні зали та спортивні майданчики. Цю спортивну шкільну інфраструктуру ми будемо використовувати і для потреб школи, і для потреб мікрорайону — після навчального процесу, щоб усі охочі могли займатись спортом. Спорт — це здоров’я, а здорова нація — це успішна нація», — прокоментував міський голова Львова Андрій Садовий.
У 2016 році ТзОВ «Макро-Будомат» виготовлено проектно-кошторисну документацію на капітальний ремонт стадіону. Вартість ПКД становила 60,4 млн. грн. Протягом 2017−2018 років ТзОВ «Західбуденергозбереження», як переможець процедури закупівель, виконало робіт на суму 5015,4 млн. грн. У 2019 році для завершення робіт на стадіоні передбачено кошти у сумі 1,800 млн грн.
«Минулого року ми розпочали роботи з будівництва спортивного майданчика у школі № 68. Адже основним пріоритетом міста є відновлення і будівництво спортивної інфраструктури, і, відповідно, це один із навчальних закладів, де така інфраструктура є вже на 90% зробленою. Та роботи ще тривають, ми плануємо завершити їх влітку. Вартість будівництва спортивного майданчика становить 6,5 мільйонів гривень: минулого року було освоєно 5 мільйонів гривень, цього року ще 1,5 мільйони гривень ми плануємо освоїти до завершення робіт. Це має бути завершена основа на вуличних тренажерах і завершення роботи на самих майданчиках: міні-футбольний та баскетбольний.
Загалом у місті в роботі є 28 спортивних майданчиків. За попередні 2 роки завершили роботи на 8 майданчиках. У цьому році завершили ще 2 майданчики.
Кожна школа має свій індивідуальний проект, залежно від того, чи це є майданчик чи спортивний стадіон чи мультифункціональний спортивний майданчик”, — повідомила директор департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради Галина Слічна.
«На території школи були сміттєві баки, які ми забрали. Та до цього територію постійно закривали, щоб уникнути вигулювання собак, людей без місця проживання, людей, які розпивають спиртне. І територія була в такому досить жахливому стані.
Зараз, як ви бачите, тут повністю змінено структуру старої території. Цей проект дозволить відпочивати учням та батькам. Тепер на бруківці можна робити багато речей: діти із задоволенням беруть на фізкультуру ролики, скейти, фрізбі, бадмінтон, ті речі, що дозволяють змінити підхід до фізкультури. Учні вже навіть не хочуть займатися у спортзалі. Як тільки стає тепло, вони біжать і просять вчительку фізкультури йти на вулицю. Хто не може бігати, може ходити по території і просто дихати чистим повітрям”, — розповів директор школи № 68 Павло Гнус.
Також у 2017 році ПП «Арт-Енерго» виготовило ПКД на будівництво дахової сонячної електростанції, оскільки південна експозиція шатрового даху школи дозволяє максимально ефективно розмістити її. Це приватне підприємство у 2018 році виконало роботи на суму 1 168,8 тис. грн. Встановлено 148 фотоелектричних модулів.
«Окрім цього, у школі № 68 ми маємо пілотний проект з будівництва сонячної електростанції. Зараз вже повністю завершені роботи з облаштування сонячних батарей. В нас лише залишається питання технічної документації та дозвільної документації щодо введення в експлуатацію тієї дахової електростанції.
Електростанція розрахована на освітлення. У рік школа платить обленерго фактично 50 тисяч гривень. Тому збудували електростанцію, і зараз напрацьовуємо механізм, щодо продажу школою електроенергії по зеленому тарифу, і, відповідно, отримання додаткового фінансового ресурсу. За розрахунками підрядної організації проектантів сонячної батареї виходить, що орієнтовано до 200 тисяч гривень в рік школа зможе додатково отримувати на свої потреби”, — додала директор департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради Галина Слічна.
На 2019 рік на завершення робіт та введення в експлуатацію дахової сонячної електростанції передбачено асигнування у сумі 325 тис. грн. Термін експлуатації цієї дахової сонячної електростанції — 25 років. Окупність проекту — 6−7 років.
Відтак, у перспективі приблизно до 2030 року школа буде отримувати прибуток від роботи такої станції за рахунок коштів від орендаря, оскільки школа неприбуткова організація і не може продавати електроенергію.
«Сонячні панелі — це теж ініціатива міста. Станом на сьогодні поставлено 148 панелей. Експозиція нашої школи якраз з південної сторони, і оскільки весь світ зараз переходить на відновлювальні джерела енергетики, відповідно, ми таку річ теж робимо. На сьогоднішній день вона закінчена, тільки чекаємо на різні дозвільні документи.
Я вважаю, що зараз не можна палити дорогим деревом в котлі, ми мусимо шукати спільно з департаментом підхід для того, щоб реалізовувати сонячну енергію, аби отримувати кошти принаймні, поки діє зелений тариф. Фінансування помічне, оскільки школа побудована у 1961 році, і це дуже велика річ. Адже багато речей треба зробити і вкласти гроші: в енергозбереження, вікна, утеплення фасаду”, — зазначив директор школи № 68 Павло Гнус.
28 березня у Львові представили збірник рецептур страв для харчування дітей у школах, розроблений кухарем Євгеном Клопотенком та його командою. Про це повідомляє кореспондент Tvoemisto.tv.
За словами Євгена Клопотенка, відомого участю у телепроекті «Майстер-шеф», він працював над збірником протягом трьох років.
«Я задумався: моя мама їла у школі гуляш, я їв у школі гуляш, мої племінники їдять той самий гуляш. Збірник рецептур був виданий 1956 року, його кілька разів перевидавали, але суть лишилась та ж. Ми з командою хочемо урізноманітнити шкільне меню, зробити його більш корисним та цікавим», – каже Євген Клопотенко.
До збірника увійшли 110 рецептів. У грудні він отримав висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від Держслужби України з питань безпеки харчових продуктів, що дозволяє впроваджувати ці рецепти у школах.
Разом з Євгеном Клопотенком над збірником працювали доктор медичних наук Марія Гуліч та технолог Юлія Заноз.
«Я наведу вам приклад. За чинним збірником вермішель варять 8 хвилин, вона потім розлазиться. До того ж, кілька кухарів не в змозі подати цю вермішель теплою всім, її гріють, вона ще розлазиться. А я пропоную взяти макарони, відварити пару хвилин, промити холодною водою – вони не злипнуться. Потім додати до цих макаронів бурячки і грам насіння – кунжутного, наприклад. Продукти ті самі, що використовують в школах, але страва ця приємніша і цікавіша – це італійські макарони-метелики, традиційний італійський салат», – говорить Євген Клопотенко.
Також він розповідає, що суп мінестроне – це майже той же овочевий суп, до якого всі звикли, лише без засмажки і корисніший.
Присутні на презентації надавачі послуг гарячого харчування у школах Львова та керівники навчальних закладів на початку зустрічі висловлювали незадоволення тим, що рецепти – не українські, що окремі складники – дорогі, що бракує обладнання. Проте після пояснень і дегустації, що для них підготували, емоції стали більш позитивними.
Євген Клопотенко зазначає, що нові назви в меню можуть на початках відлякувати, але готуються всі страви із звичних продуктів на звичному обладнанні. Окрім того, каже він, назви допоможуть розширити світогляд учнів.
«Нове шкільне харчування – це не тільки про дітей, але й про дорослих. Бо дитячі харчові звички людини стають фундаментом її подальшого життя. Тому ми створили збірник рецептур для шкільних їдалень з їжею, яка виховує. Виховує не боятися таких слів, як “болоньєзе”, “табуле”, “полента”. Виховує додавати спеції до страв та робити їх насиченими. Виховує готувати різні соуси. Виховує їсти селеру та гарбуз», – каже Євген Клопотенко.
«Спочатку зустріч викликала багато емоцій, але коли люди зрозуміли, що їм нічого не нав’язують, а просто пропонують, то все налагодилось. Школи і надавачі послуг можуть на свій вибір користуватись цим збірником. Є розуміння того, що одразу все ми впровадити не можемо. Це залежить, передусім, від людей, які працюють на кухні, від керівників навчальних закладів і від того набору продуктів, що пропонує використовувати Євген Клопотенко. Можна використовувати деякі рецепти, це вже урізноманітнить шкільне харчування», – каже у коментарі Tvoemisto.tv керівниця управління освіти ЛМР Зоряна Довганик, яка також була присутня на зустрічі.
На сторінці проекту Нове шкільне харчування можна безкоштовно завантажити збірник, а також отримати рекомендації з його поступового впровадження.
«Ми опитали 1537 учнів шкіл Дніпровського району Києва. У шкільних їдальнях з них харчуються 29%. Під час тестового приготування цього меню, що розраховане на два тижні, у їдальнях стали їсти 47-60% школярів. Наша мета – поширювати культуру здорового харчування в школах», – каже Євген Клопотенко.
У його команді також кажуть, що готові надавати безкоштовні консультації тим школам, які хочуть випробувати меню, але мають із цим труднощі. Для цього потрібно написати на сторінку CultFood у Facebook. Наразі збірник презентували у Львові, Житомирі та Рівному.
Безкоштовно завантажити «Збірник рецептур страв для харчування дітей шкільного віку в організованих освітніх та оздоровчих закладах» можна тут.
У їдальні львівської “Школи-гімназії Шептицьких” школярів обслуговують офіціанти. Раніше до у навчальний заклад привозили готові страви, тому діти стояли в черзі, щоб отримати свій обід, повідомляє “5 канал“.
Директор навчального закладу сподівається таким чином не лише поліпшити якість обслуговування, а й навчити дітей культури спілкування.
“Перед початком роботи прасується сорочка, одягається фартух, готується метелик. Це є біла класична сорочка. І метелик для офіціанта. Фартух теж рекомендований для офіціантів”, – розповів студент кулінарного коледжу Владислав Палько.
Хлопець щоранку приходить на виробничу практику до цієї школи. Окрім Владислава тут проходять практику ще п’ятеро студентів. Вони не лише розносять страви, а й готують обіди та продають солодощі у буфеті.
Залучити офіціантів до обслуговування школярів в учнівській їдальні запропонував директор школи отець Олег Ландюк. Він переконаний, що такий експеримент не лише підвищить якість харчування школярів, а й допоможе вироблятися культурі спілкування між дітьми і людьми, які обслуговують.
“Таким чином, це є не тільки харчування дітей, а також виховний аспект у нашій школі, коди діти вчаться спілкуватися за столом , правильно харчуватися і погодитися добре. Діти менше розхляпують їжу і більше її їдять”, – зазначив директор “Школи-гімназії Шептицьких” отець Олег Ладнюк.
Цій новації у школі два тижні. Директор навчального закладу хоче, щоб офіціанти у шкільній їдальні були завжди.
Роберто Трані каже, що переїхав у гірське село, щоб переосмислити життя.
Адвокат із Верони в школі невеличкого селища Довге-Гірське на Львівщині вчить дітей італійської мови. 60-річний італієць приїхав в Україну, щоб відволіктись від насичених буднів. Про це йдеться у сюжеті ТСН.
Італієць Роберто Трані та його пес Йоска засніженим гірським селом поспішають до школи. Тут Роберто навчає дітей італійської. Учні вже вільно спілкуються з приїжджими італійцями – принаймні з Йоскою.
Школяр Валентин Яворський хизується словами, які вже вивчив. Каже, дуже старається, бо влітку їде до бабусі – вона на заробІтках в Італії. У більшості учнів там працюють рідні, каже директор школи.
«Діти навіть не хочуть йти додому їсти, беруть з собою канапки, перекусять і йдуть із задоволенням на італійську. Багато наших людей поїхали в Італію і вони, можливо, і бачать для себе перспективу, щоб вивчити цю мову», – каже директор школи Дарія Барщик.
Роберто каже, що вдома – у Вероні – працює адвокатом. Має багато клієнтів і непоганий заробІток. У гірське село приїхав зі своїм собакою Йоскі переосмислити життя. Обрав Україну не випадково. Тут шість років тому лікувався, та вдаватися в подробиці не хоче. Лише каже, саме тоді познайомився з місцевим – Хосе Турчиком, у будинку якого зараз живе.
«Тут у мене невеликий будинок, який я йому предоставив, познайомив з селянами, він інтегрувався, став улюбленцем», – каже Хосе.
Роберто зізнається, що до таких умов не звик. В Італії всю хатню роботу виконувала покоївка.
«Я тут зустрівся з геть інакшим способом праці, ніж в Італії. І мені це страшенно подобається, я відчуваю потребу допомагати іншим», – каже Роберто Трані.
А от місцеві філософію Роберто збагнути не можуть. Мовляв, навіщо з самої Верони їхати в їхнє Довге-Гірське, де лиш школа та церква, і жодного супермаркету чи ресторану. Та щоб Роберто додому не поспішав, усіляко йому допомагають. Сусідка Ірина Карпа щодня безкоштовно носить йому сніданок, обід і вечерю.
Утім, Роберто зізнається – за два місяці має повертатись у Верону. Там на нього чекають клієнти.
З 1 січня 2019 року до штатного розпису кожного загальноосвітнього закладу буде введено посаду охоронця. Передбачено, що виконувати роботу охоронець буде на 1,5 ставки, повідомляє Львівська газета.
Графік роботи погоджуватиме керівник школи, проте за рішенням комітету охорона зможе працювати 12 годин.
Працівники забезпечуватимуть належне перебування дітей у школі, не лише під час уроків, але й у позаурочний процес: гуртки, курси.
Зарплата шкільного охоронця буде відповідно до штатного розпису передбаченого освітнім закладом. Загалом, на це нововведення місто виділило 13 мільйонів гривень.
Раніше за безпеку у деяких школах відповідали муніципали. Їх було недостатньо, тому батькам доводилось самостійно оплачувати охорону своїм дітям.
Начальниця управління освіти ЛМР Зоряна Довганик заявила, що з 1 січня керівники шкіл зможуть приймати на роботу нових працівників. Спочатку міський голова має підписати рішення виконавчого комітету. За її словами, кожна школа буде забезпечена охороною.
“Роботу зможуть виконувати чоловіки пенсійного віку, адже старший вік не є показником професіоналізму-у цьому випадку важливий досвід”, – пояснила Зоряна Довганик.
Також вона проінформувала , що у випадку якщо школа має дві будівлі: старша та початкова, то передбачається двоє працівників на цей освітній заклад.
В багатьох львівських школах роботу охоронців оплачували за рахунок батьків школярів.
З першого вересня у школах діятимуть нові правила для груп продовженого дня, передає Львівська газета.
Відтепер для всіх шкіл України діє новий порядок створення груп подовженого дня. Відповідний наказ МОН, зареєстрований в Мін’юсті, опублікований у «Офіційному віснику України» від 31 серпня 2018 року, повідомляють у Міносвіти. Через технічні проблеми на сайті вісника переглянути документ наразі можна на веб-сторінці МОН за цим посиланням.
Головними новаціями порядку є те, що він передбачає кращі умови для дітей та вперше дає можливість відкривати інклюзивні групи.
Так, якщо раніше групи можна було комплектувати з учнів щонайменше 4-х вікових категорій, то зараз різниця у віці учнів однієї групи не може перевищувати 2-х років. Така зміна дозволить забезпечити комфортніші умови для дітей, враховуючи їхні індивідуальні психологічні відмінності та фізичний розвиток.
Водночас у школах, розташованих в сільській та/або гірській місцевості, де здійснюється підвезення шкільним автобусом, групи можна утворювати для учнів різного віку.
Рішення про створення та роботу груп подовженого дня приймають засновники шкіл за письмовими зверненнями батьків чи інших законних представників учнів. Для цього в школі також має бути відповідна матеріально-технічна база та умови для харчування. Для першокласників можуть створювати умови для сну.
Зараховувати дітей до груп можна протягом всього навчального року.
Перебувати в групі подовженого дня учні мають не більш як 6 годин на день. Режим їх роботи повинен включати:
прогулянки на відкритому повітрі тривалістю не менш як півтори години для учнів початкових класів;
харчування тривалістю не менш як 30 хвилин;
виконання домашніх завдань (за наявності) тривалістю не більше 1 години;
проведення спортивно-оздоровчих занять тривалістю не менше 1 години;
фізкультхвилинки та гімнастику для очей через кожні 15 хвилин заняття для учнів початкових класів.
Наповнюваність групи подовженого дня не повинна перевищувати 30 дітей. Меншу граничну кількість учнів в групі може встановити керівник школи, погодивши це рішення з засновником.
Інклюзивні та спеціальні групи створюють за заявою батьків чи інших законних представників дітей.
Наповнюваність спеціальної групи має бути від 6 до 12 учнів, залежно від нозології.
В інклюзивних групах може бути до 30 дітей, однак кількість учнів з особливими освітніми потребами там має бути такою:
1-3 – з числа дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, затримкою психічного розвитку, зниженим зором чи слухом, легкими інтелектуальними порушеннями тощо;
не більш як 2 – з числа дітей сліпих, глухих, з тяжкими порушеннями мовлення, у тому числі з дислексією, розладами спектра аутизму, іншими складними порушеннями розвитку або тих, що пересуваються на візках.
