У Польщі готують серію безкоштовних чартерів для заробітчан з України

Польська компанія Gremi Personal готує серію чартерних рейсів для працівників з України, які мають робочі візи і контракти на роботу.

Через пандемію значна кількість українців, які працювали у Польщі, покинули країну. З послідовним розморожуванням економіки та поверненням до “нормальності” попит на українських працівників з боку польських компаній знову зростає.

Відтак, міжнародна компанія з працевлаштування  Gremi Personal вирішило виправдати очікування підприємців і працює над організацією чартерних рейсів для працівників з України.

«Для наших працівників чартери будуть безкоштовними. Компанія бере на себе всі витрати. Крім того, Gremi Personal бере на себе організацію для українських працівників 14-денного карантину, який обов’язково потрібно пройти в Польщі», – повідомив власник компанії Gremi Personal Євген Кириченко.

Згідно з вимогою української влади, з усіма працівниками, які скористаються чартерним перельотом, будуть укладені довгострокові контракти на роботу в Польщі, а також вони забезпечені медичною страховкою, в тому числі на випадок захворювання COVID-19.

«Мова йде не про сезонних працівників. Ми отримуємо величезний запит від польських компаній на робочу силу з України. Так само наші працівники, які тимчасово виїхали в Україну після закриття кордонів, хочуть повернутися назад, але не можуть через складнощі з перетином наземного кордону. Отримуємо ми і численні запити на вакансії від українців, які шукають роботу в Польщі. Запит очевидний з обох сторін і ми його будемо намагатися задовольнити.», – зазначив Євген Кириченко.

До слова, саме агентство каже, що згідно з його дослідженнями, аж 67 % українців, які покинули Польщу через епідемію, хочуть повернутися назад.

На Львівщині назвали найбільш оплачувані професії

Середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій Львівської області у серпні 2019 року становила 9380 грн, що у 2,2 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (4173 грн).

Про це повідомляє ГУ статистики у Львівській області.

Порівняно з липнем 2019 року заробітна плата зменшилася на 3,6%, з серпнем 2018 року – зросла на 14,5%. За одну відпрацьовану годину працівникові нараховано у середньому 73,74 грн.

Найбільш оплачуваними у серпні 2019 року були працівники підприємств та організацій з добування сирої нафти та природного газу (18243 грн); фінансової та страхової діяльності (16071 грн); з добування кам’яного та бурого вугілля (14850 грн); державного управління і оборони; обов’язкового соціального страхування (14105 грн).

Найменший розмір заробітної плати зафіксовано у працівників поштової та кур’єрської діяльності (5671 грн), тимчасового розміщування й організації харчування (5803 грн), охорони здоров’я та надання соціальної допомоги (6552 грн)

«У моєму резюме так написано?» Що не можна говорити на співбесіді

Розповідаючи про попередню роботу

1. У нас не склалися стосунки з начальником, але справа не в мені

Просто зараз дізнатися, хто правий, а хто винен, роботодавець не може. Але у нього з’явиться відразу декілька сумнівів. Можливо, ви конфліктна людина і це призведе до купи проблем. Не виключено, що ви про кожну компанію розповідаєте неприємні речі, і ніхто не хоче ризикувати репутацією. Словом, простіше вас не брати. Якщо треба обґрунтувати зміну роботи, краще зосередьтеся на власних прагненнях і можливостях, а не на негативі.

2. Все це є в моєму резюме

Неважливо, чому інтерв’юер ставить питання: не читав резюме або хоче почути розгорнуту версію подій – така відповідь йому не сподобається. Співбесіда розрахована на те, щоб побачити вас з нового боку. Отже не лінуйтеся розповідати про свій досвід.

3. У мене так в резюме написано?

Перед співбесідою краще освіжити в пам’яті, які формулювання ви використовували. Інакше подібні питання змусять інтерв’юера засумніватися, чи не вигадуєте ви.

4. Я збільшив прибуток коворкінгу, після того як на пітчингу запропонував здавати зал для мітапів, воркшопів і воркаута…

У деяких сферах мова наповнена запозиченими чи професійними словами, і з цим нічого не поробиш. Але на співбесідах краще не перевіряти інтерв’юера на знання сленгу – користуйтеся класичною українською мовою.

Розповідаючи про себе

5. Мені все одно, що робити / готовий робити все

Ця фраза свідчить про розпач або байдужість, а це не те, що роботодавець хоче бачити у кандидаті. Краще продемонструвати, що ви знаєте, чого хочете і в якому напрямку вам варто розвиватися.

6. Мої головні недоліки – перфекціонізм і трудоголізм

Нудно і передбачувано, навіть якщо це щира правда. Вигадайте щось оригінальніше, щоб не дослівно слідувати методичкам з інтернету.

7. Люблю все робити самостійно

Не завжди доречна характеристика. Якщо ви претендуєте на керівну посаду, ви не зможете делегувати справи. При взаємодії в команді також доведеться домовлятися. Та й начальники напевно захочуть внести свій вклад у вашу роботу. Якщо бажаєте звернути увагу на те, як багато ви вмієте, краще докладніше розкажіть про досвід.

Обговорюючи зарплатню

8. Зараз я отримую…

Зі зміною роботи ви, швидше за все, розраховували на збільшення доходу. Якщо ви озвучите поточну зарплатню, саме вона буде відправною точкою. З позиції роботодавця все, що вище, вас влаштує. Тому спочатку варто розвідати, скільки вам готові запропонувати, і відштовхуватися від цієї суми при веденні переговорів.

9. Скільки ви збираєтеся мені платити?

Інтерв’юер розуміє, що ви працюєте не з благодійних міркувань і фінансове питання важливе. Але спочатку варто познайомитися і зрозуміти, наскільки ви підходите один одному. І тільки тоді можна перейти до обговорення зарплатні. Якщо почати розмову з неї, можна все зіпсувати.

Ставлячи запитання

10. А чим займається ваша компанія?

Якщо обійтися без лукавства, головний стимул при пошуку роботи – не пoмeрти з голоду. Але є правила гри, яких треба дотримуватися, якщо хочете отримати місце. Вони припускають, що ви зацікавлені працювати саме в цій компанії, тому повинні про неї дещо знати.

Зазвичай невеликого дослідження сайту фірми достатньо, щоб отримати потрібну інформацію. Більш детально вивчити компанію потрібно вже не для співбесіди, а щоб зрозуміти, як там працюватиметься.

11. Як швидко я зможу розраховувати на підвищення?

Мало не будь-яка посада передбачає кар’єрне зростання. Підвищення зарплатні при цьому не виключається. Але співрозмовник може вважати, що ви не затримаєтеся в компанії, адже націлені на іншу посаду.

12. У мене немає жодних запитань

Навіть якщо вам дійсно все зрозуміло, продумайте декілька запитань про специфіку роботи. Інакше може здатися, що вам все одно, де працювати і чи візьмуть вас.

У будь-який час

13. Мені дуже потрібна ця робота

Як би вам не було важко, роботодавець не зобов’язаний входити у ваше становище, а ви ставите його в незручну ситуацію. Ніхто не любить почуватися ніяково.

14. Я лише відповім на дзвінок

Якщо у вас випадково немає з собою ядерної валізки, навряд чи питання вимагає такої швидкої реакції. Вимкніть звук телефону і заховайте його у сумку. Це потрібно робити не тільки на співбесіді, адже мова йде про базові правила ввічливості.

15. Вибачте, що запізнився

Це не означає, що можна вбігати до кімнати для співбесід без вибачень. Ви просто не повинні спізнюватися.

Скільки заробляють мери міст Львівщини?

Найзаможнішим серед мерів є, зрозуміло, міський голова Львова Андрій Садовий. За 2018 рік він задекларував  понад 690 тисяч доходу. А ось найменші доходи у мера маленького Белза і вони становлять менше 120 тисяч за рік, пише Дивись.info.

До речі, не дуже розміром зарплати поступився Андрію Івановичу міський голова Кам’янки-Бузької з населенням трохи більше 10 тисяч осіб. Олег Омелян заробив 2018 року понад 520 тисяч гривень. Трійку лідер замикає мер Новояворівська Василь Муравель – він задекларував понад 518 тисяч гривень.

Це означає, що їхній середньомісячний дохід був понад 40 тисяч гривень. Загалом зарплату більшу 100 тисяч гривень за рік задекларували троє міських голів, понад 200 тисяч гривень – 15 мерів і голів ОТГ, понад 300 тисяч – теж 15, понад 400 тисяч – 9 і у двох зарплатня за рік була більшою за понад півмільйона гривень. Зарплата мера складається з окладу та премій. Премії до зарплати міського голови встановлює депутатський корпус.

Белз

Населення – 2322 Макух Олексій Семенович – 119490 гривень.

Бібрка

Населення – 3823 Гринус Роман Ярославович – 385793 гривень.

Борислав

Населення – 34392 Яворський Ігор Романович – 356597 гривень.

Броди

Населення – 23713 Белей Анатолій Андрійович – 353794 гривень.

Буськ

Населення – 8538 Сліпець Ростислав Степанович – 247662 гривень.

Великі Мости

Населення – 6213 Ройко Ярослав Григорович – 211935 гривень.

Винники

Населення – 16902 Квурт Володимир Леонідович – 351933 гривень.

Гірник

Населення – 2914 Коваленко Сергій Володимирович – 293120 гривень.

Глиняни

Населення – 3151 Шульга Ігор Зіновійович – 251107 гривень.

Гніздичів (ОТГ)

Населення – 6862 Оліяр Іван Іванович – 418412 гривень.

Городок

Населення – 16218 Кущак Роман Васильович – 307821 гривень.

Добромиль

Населення – 4379 Петрик Юрій Орестович – 200254 гривень.

Дрогобич

Населення – 76686 Кучма Тарас Ярославович – 444940 гривень.

Дубляни

Населення – 10238 Попович Василь Юрійович – 318575 гривень.

Жидачів

Населення – 11017 Левко Володимир Семенович – 267836 гривень.

Жовква

Населення – 13774 Вихопень Петро Богданович – 357969 гривень.

Золочів

Населення – 24260 Гриньків Ігор Михайлович – 432947 гривень.

Кам’янка-Бузька

Населення – 10779 Омелян Олег Ярославович – 520668 гривень.

Комарно

Населення – 3821 Іваницький Тарас Іванович – 171315 гривень.

Львів

Населення – 728350 Садовий Андрій Іванович – 691479 гривень.

Миколаїв

Населення – 14940 Щебель Андрій Іванович – 267560 гривень.

Моршин

Населення – 5926 Ільницький Руслан Якович – 323343 гривень.

Мостиська

Населення – 9300 Сторожук Сергій Степанович – 454830 гривень.

Новий Калинів (ОТГ)

Населення – 7384 Юзвяк Богдан Осипович – 485631 гривень.

Новий Розділ

Населення – 28746 Мелешко Андрій Романович – 351050 гривень.

Новояворівськ

Населення – 30467 Муравель Василь Іванович – 518483 гривень.

Перемишляни

Населення – 6885 Зозуля Олександр Зіновійович – 287079 гривень.

Пустомити

Населення – 9370 Серняк Олег Володимирович – 367006 гривень.

Рава-Руська

Населення – 8637 Зінько Микола Любомирович – 244494 гривень.

Радехів

Населення – 9716 Коханчук Степан Петрович – 286288 гривень.

Рудки (ОТГ)

Населення – 14524 Лозинський Іван Михайлович – 233508 гривень.

Самбір

Населення – 35026 Гамар Юрій Петрович – 483626 гривень.

Сколе

Населення – 6291 Москаль Володимир Богданович – 400510 гривень.

Славська ОТГ

Населення – 8566 Бега Володимир Миронович – 217924 гривень.

Сокаль

Населення – 21274 Кондратюк Вадим Іванович – 258661 гривень.

Соснівка

Населення – 11265 Харчук Ірина Теодорівна – 275444 гривень.

Стебник

Населення – 20888 Старосольський Петро Романович – 307923 гривень.

Стрий

Населення – 59426 Шрамов’ят Роман Євстахович – 381582 гривень.

Судова Вишня ОТГ

Населення – 10951 Станкевич Олег Зіновійович – 363682 гривень.

Трускавець

Населення – 28982 Кульчинський Андрій Богданович – 327570 гривень.

Турка

Населення – 7196 Когут Геннадій Йосипович – 206302

Хирів

Населення – 4127 Голубець Іван Ярославович – 251147

Ходорів

Населення – 9626 Коцовський Олег Теодорович – 312186 гривень.

Червоноград

Населення – 67492 Залівський Андрій Іванович – 404227 гривень.

Яворів

Населення – 12934 Бакунець Павло Андрійович – 450963 гривень.

Безробіття серед молоді на Львівщині зменшилося на 20%, – центр зайнятості

На Львівщині вже кілька років поспіль зменшується кількість офіційних безробітних і зростає пропозиція вакансій. В обласному центрі зайнятості кажуть, що більшості людей, які до них звертаються встигають знайти роботу ще до оформлення статусу безробітного.

У Львівській області молодіжне безробіття становить 37%.

А серед вакансій є і доволі високооплачувані. Щоправда, переважно це робітничі спеціальності, на які не дуже охоче йдуть шукачі роботи, більшість з яких мають вищу освіту.

Зайнятого населення в області нараховується 1 млн 61 тис, і ця кількість має тенденцію до збільшення, розповідає директор Львівського обласного центру зайнятості Василь Барилюк.

«Починаючи з 2014 року, йде постійний ріст зайнятого населення. Рівень зайнятості – 57,1%. Це трішки нижче, ніж середній показник по Україні. У Львівській області станом на 1 травня статус безробітних мають 12805 осіб. Кількість вакансій в області становить понад 8 тисяч, а це майже на тисячу більше ніж минулого року. На одну вакансію претендує 2 особи. Середній розмір запропонованої зарплати станом на 1 травня – 6700 грн, більше ніж 1300 ніж у минулому році», – каже Василь Барилюк.

За його словами, ще 5-6 років тому на одну вакансію претендували 30-35 осіб.

«Пропозиція вакансій є великою, тому кількість безробітних має тенденцію до зменшення, оскільки ми зразу пропонуємо роботу, а не гроші.

У середньому тривалість отримання допомоги з безробіття у нас становить в середньому 63 дні, по Україні – 67. Львівщина на 5-му місці. Тобто ми швидше надаємо роботу, ніж виплачуємо допомогу. 70% людей отримують роботу ще до надання статусу безробітного, тобто до 8 днів. Є достатня кількість вакансій, широкий спектр з хорошою оплатою. Тобто людина має два варіанти – або вона йде працювати, або не отримує допомоги з безробіття. За кількість забезпечених роботою Львівщина на 3 місці після після Харківської і Дніпропетровської областей», – каже Василь Барилюк.

Знижується на Львівщині і рівень безробіття серед молоді. Зараз він становить 37%.

«Ситуація із молодіжним безробіттям останнім часом суттєво покращилася і за 1,5 роки цей показник зменшився фактично на 20%. Тривалий час у Львівська область була однією з найгірших по молодіжному безробіттю. Цей показник становить 55-57% у віці до 35 років. Тепер він суттєво зменшується і становить 37%», – розповідає Василь Барилюк.

Попри на ринку праці Львівщини продовжує спостерігатися дисбаланс між потребами роботодавців та бажаннями шукачів роботи.

«В нашій базі вакансій майже 75% – це робітничі спеціальності, з них майже 20% пропонують заробітну плату понад 12 тис. грн. Але, наприклад, у Львові з тих, що є на обліку, 87% мають вищу освіту. До нас звертаються багато людей, які не мають статусу безробітного, просто як пошуковці роботи. І навпаки, ми шукаємо працівників для підприємств за межами центру зайнятості, тому що кількість людей, які перебувають в нас обліку, становить від працездатного населення 1,2%, а фактично майже половина людей – це особи, які не сплачують ЄСВ. Ми мусимо шукати їх у громадах, цим займається наш відділ рекрутингу», – каже директор Центру.

Щоб знайти фахівців, яких потребують роботодавці, працівники центру виїжджають безпосередньо у громади.

«Станом на сьогодні маємо лише консультаційні послуги. В перспективі плануємо на базі ОТГ надавати повний комплекс послуг і в тому числі статус безробітного. Зараз виїжджають наші працівники і на місці проводять прийоми і там пропонуємо вакансії. За квартал у такий спосіб працевлаштували 161 особу і 48 скерували на професійне навчання. Це люди, які отримали послуги безпосередньо у громадах», – каже Василь Барилюк.

При цьому у ЛОДА радять Центру звернути увагу на заробітчан, які виїжджають за кордон, зокрема відрядити своїх працівників у пункти пропуску.

«Я думаю, що потрібно було б, щоб ваші працівники разом з прикордонною службою на цих Великодніх святах разом відпрацювали у пунктах перетину кордону і роздали там свої інформаційні матеріали. Тому що частина людей поверталася на свята, частина зараз буде знову їхати. Тому було б дуже добре, щоб ви відкоригували свою роботу і ваші працівники працювали протягом кількох днів в пунктах перетину кордону. Про ці речі варто було б подумати заздалегідь. Великодні свята завершилися, але на перспективу в мене велике прохання, щоб ви спланували свою інформаційну роботу з прикордонною службою», – пропонує перший заступник голови ЛОДА Ростислав Замлинський.

Тим часом для охочих освоїти професію передбачено навчання на базі професійно- технічних закладів області і Центру професійно-технічної освіти, який має ліцензію на 15 спеціальностей.

«Зокрема водій трамваю, тролейбуса, всі категорії трактористів-машиністів. Зараз ліцензували професію фермера, в квітні вже набрали групу, маємо угоди про проходження практики з фермерськими господарствами», – розповідає Василь Барилюк.

Центр зайнятості також дає змогу безробітним отримати одноразову допомогу на започаткування власної справи.

«За перший квартал цього року започаткувала свою справу 31 особа. На цей рік передбачено до 250 осіб і 7 млн.грн. Щоби започаткувати власну справу, треба захистити бізнес-план. Допомога залежить від розміру зарплати. Людина отримує наперед ті кошти, які вона мала отримати як допомогу з безробіття. Це може бути до 65-70 тис.грн. Є підприємці, які отримали фінансування з 4-5 джерел, різних фондів, грантів, вклали власні кошти і успішно ведуть бізнес», – каже Василь Барилюк.

Одним з таких джерел фінансування є спільний зі Світовим банком проект «Рука допомоги». В його межах надано фінансової допомоги на 8,96 млн.грн. Власну справу започаткували 137 осіб, частина з них отримала на це і кошти від Центру зайнятості.

business analyst recruiters

facts about software engineering

ТОП найбільших підприємств-боржників по зарплаті на Львівщині

Опубліковано ТОП найбільших підприємств-боржників по зарплаті на Львівщині

На Львівщині опубліковано ТОП-5 найбільших підприємств-боржників по заробітній платі. Відповідні дані оприлюднили у відділі інформаційно аналітичної роботи управління юстиції у Львівській області.

Найбільшим боржником по зарплаті на Львівщині є державне авіапідприємство «Львівські авіалінії».

Станом на 16 січня 2019 року на Львівщині декілька підприємств заборгували перед своїми працівниками заробітну плату та інші виплати пов’язані з трудовими відносинами на загальну суму близько 10 млн грн.

До слова, держпідприємство Львівські авіалінії в грудні 2018 продали розукомплектований літак Як-42Д за майже 700 000 грн з метою погашення боргів із зарплати перед працівниками підприємства.

Як дізнатися онлайн про свій стаж та офіційну зарплату: покрокова інструкція

Виявляється мало хто знає, але вже більше року, як Пенсійний фонд України дозволив кожному дізнатися онлайн про свою офіційну зарплату за останні 15 років, також за допомогою сервісу можна:

— довідатися інформацію про ваш особистий стаж, який буде враховуватися для нарахування пенсії;

— з’ясувати розміри сплаченого ЄСВ вашими роботодавцями;

— відправити запити/скарги в Пенсійний фонд по вашій справі;

— пенсіонерам подати онлайн запит на перерахунок пенсії.

Дані представлені починаючи з 2004 року та оновлюються фактично онлайн.

Рекомендуємо перевірити та дізнатися (не обов’язково прямо зараз):

— чи сплачує роботодавець за вас внески в повному обсязі;

— чи правильно Пенсійний фонд все враховує (бувають помилки).

Що необхідно для цього зробити (вистачить 10-15 хвилин):

1. Ключ ЕЦП (Електронний Цифровий Підпис). Найлегше створити ЕЦП можна через Приват24, не виходячи з дому (відео, як це зробити ТУТ).

2. Йдете на «Портал Електронних Послуг Пенсійного фонду України».

3. Натискаєте «Вхід», і там заходите з допомогою вашого ЕЦП.

Усе, ви можете переглядати інформацію, бачити свою офіційну зарплату, сума заробітної плати з якої робилися відрахування та ваш стаж. Потім в особистих налаштуваннях можна зробити логін, встановити пароль та заходити вже без ЕЦП.

В перший раз можна заходити і без ЕЦП, але для того, щоб бачити без ЕЦП інформацію про зарплату, необхідно:

— особисто сходити в пенсійний фонд;

— вистояти в черзі;

— отримати логін та пароль.

ЕЦП не обов’язково Приватбанку, просто ЕЦП Приватбанку можна отримати не виходячи з квартири (є винятки, коли безпека Приватбанку запросить додаткову перевірку).

Портал Пенсійного фонду приймає ЕЦП з більше, чим 15 акредитованих центрів. Просто ЕЦП Приватбанка можна отримати не виходячи з дому. Портал ще приймає:

— ЕЦП «Укрсиббанку»

— інших акредитованих центрів по видачі ЕЦП. Перелік таких центрів можна побачити після натискання кнопки «Вхід».

Як дізнатися онлайн про свій стаж та офіційну зарплату
Як дізнатися онлайн про свій стаж та офіційну зарплату

Джерело: slovech.co

На “Бадер Україна” підняли заробітну плату

Начальник управління інвестиційної політики Львівської ОДА Роман Матис відвідав з робочою поїздкою виробництво компанії Bader Україна.

У ході спілкування, керівництво компанії повідомило про те, що уже завершено тривалий і важливий процес, який розпочався у грудні 2017 року, а саме – погодження з головним офісом підняття зарплат на підприємствах в Україні.

Відтак, уже з 1 березня 2018 року заробітна плата в компанії зросла на 15%.

“Працівники позитивно сприйняли новину про підняття заробітної плати. Як результат – ми отримали ряд відкликаних заяв на звільнення”, – зазначила заступник генерального директора “Бадер Україна” Христина Горішня.

У свою чергу, керівник з HR та комунікацій компанії Андрій Лазорко повідомив: “Хоч сезонна міграція за кордон і надалі є присутня, проте зараз показники є нижчі, ніж за аналогічний період рік тому”.

“Позитивним є те, що компанія щомісяця в середньому працевлаштовує 180 осіб за рахунок росту та розширення, а не звільнень. А середня заробітна плата після підняття у 10 000 гривень “на руки” – це вже той бар’єр зарплатні, який змушує громадян задумуватися у доцільності трудової міграції”, – наголосив Роман Матис.

Нагадаємо, в листопаді 2016 р. ТзОВ «Бадер Україна» відкрило на Львівщині (с. Кожичі Яворівського району) вже другий завод, що дозволило створити 1 500 нових робочих місць. На той час середня зарплата на підприємстві складала 7 000 гривень.

Довідка. ТзОВ «Бадер Україна» є філією німецької компанії «БАДЕР ГмбХ» – одного з провідних світових виробників автомобільної шкіри преміум-сегменту. Основний вид діяльності українського підрозділу є виробництво шкіряних елементів та пошиття шкіряних сидінь для автомобілів марки «АУДІ» та «БМВ».

З часу заснування «Бадер Україна» інвестовано понад 25 мільйонів євро та загалом створено більше 3400 робочих місць.

На Львівщині німці планують збудувати завод, де обіцяють зарплату 500-600 євро

Сьогодні, 22 лютого, голова Львівської ОДА Олег Синютка зустрівся з представниками німецької компанії Pоlipol з виробництва м’яких меблів, повідомляє прес-службі ЛОДА.

Очільник області ознайомив інвесторів із сприятливим інвестиційним кліматом Львівщини і розвитком інфраструктури.

“Понад 80 нових виробництв відкрили торік в області, ми активно інвестуємо кошти в інфраструктуру, це дороги, соціальна інфраструктура. Також Львівщина є найкращою з точки зору експорту. Якщо ви вирішите інвестувати у Львівщину, ми забезпечемо всі умови, щоб ви відчували себе комфортно”, – зазначив Олег Синютка.

Під час зустрічі німецькі інвестори ознайомили із діяльністю компанії і виявили намір побудувати на Львівщині підприємство з виробництва м’яких меблів на 1000 робочих місць.

“Проект запланований від одного до чотирьох років, у кінцевій фазі плануємо створити 1000 робочих місць, нам потрібна земельна ділянка площею 20 гектарів. Також важлива освіта, ми готові навчати працівників і створити умови, щоб працівники не мігрували. Заробітня плата, яку ми готові пропонувати – 500-600 євро”, – зазначив представник компанії “Polipol” в Україні Герберт Вітвер.

У відповідь Олег Синютка наголосив, що на Львівщині є достатньо земельних ділянок великої площі і ознайомив із діючими підприємствами в області такими, як “Леоні”, “Бадер”, “Фуджікура”, які успішно розвиваються.

“В області є достатня кількість робочої сили, щодо освіченості працівників, то в регіоні є технічні училища, де готують кваліфікованих робітників, зокрема це НУ “Львівська політехніка”, і це найкращий університет східної Європи, а взагалі на території області є 125 тисяч студентів, з них 20% це технічні працівники”, – зазначив Олег Синютка.

Відтак, сторони прийняли рішення ознайомитись із земельними ділянками в регіоні і визначити можливі варіанти розташування майбутнього підприємства.

Словаччина спрощує умови прийняття українців на роботу

PR. Словаччина спростить умови найму людей з третіх країн. Причиною є відсутність кваліфікованої робочої сили. Це стосується районів, де зареєстрований рівень безробіття становить менше 5%. Роботодавці, однак, зобов’язані забезпечити хороші умови розміщення (житла) для вибраних працівників, а також обов’язок подати відповідні документи, що підтверджують їх реєстрацію. Проте, роботодавець зможе найняти громадян третьої країни тільки тоді, якщо за останні два роки не порушував заборону на незаконне працевлаштування.

Список робочих місць із дефіцитом людей встановлюється Комісією на тристоронньому рівні. «Для того, щоб прискорити процес видачі єдиного дозволу, в цілому, пропонується скоротити термін для подання вакансій з метою оцінки ситуації на ринку праці від 30 до 20 календарних днів,» коментує депутат Petrak. Проте кількість таких людей на одного роботодавця становитиме не більше 30% від загальної кількості працівників. Ця поправка також повинна забезпечити відповідне житло для персоналу з України.

Депутати Європарламенту також прийняли пропозицію комітетів визначити кворум, який обчислює частку в 30% робітників третіх країни. «Кворум складається виключно з внутрішнього персоналу який працює, навіть неповний робочий день, для того щоб роботодавець не міг штучно збільшити кворум, наприклад персоналом по договору або персоналом який офіційно працює по годині щомісяця або інше» говориться в проекті. Це означає, що якщо роботодавець використовує, наприклад, 40% громадян третіх країн, і прагне найняти інших до зайнятості в зв’язку з нестачею робочої сили, то в нього не вийде зловживати від запропонованої спрощеної процедури. Цей захід покликаний запобігти зловживанням кваліфікованою робочою силою для соціального демпінгу.

Pelekh Agency

Львів

(063) 911 84 15
(098) 657 51 24
(099) 028 86 89

вул. Городоцька, 225, 2-й поверх, офіс 204