Львів очолив рейтинг українських міст за якістю життя – Numbeo

Львів визнали найкомфортнішим для проживання українським містом. Услід за ним у рейтингу опинились Київ та Одеса. Рейтинг «Індекс якості життя – 2019» оприлюднив міжнародний дослідницький портал Numbeo, інформує Zaxid.net.

Нещодавно портал опублікував щорічний рейтинг міст світу за індексом якості життя. У переліку з 226 комфортних для жителів міст планети опинилися й українські великі міста.

Зокрема, Львів посів 174 місце (115,36 бали) і це найкращий результат для України. Київ – на 192-му (104 бали). Трохи позаду опинилась Одеса – 193 місце (102,76 бали), на 195-й позиції перебуває Харків (101,99), 201-ша позиція – у Дніпра (94,31).

Загалом оцінювали 226 міст світу за вісьмома показниками: індексом купівельної спроможності, індексом безпеки, охорони здоров’я, вартості житла, співвідношення ціни нерухомості до доходів, індексом часу руху транспорту, забруднення і кліматичним індексом.

Найкращим для життя в цьому рейтингу визнали австралійське місто Канберра (224,3 бали). До трійки найкращих також увійшли голландський Ейндговен (216,39 бали) і столиця американського штату Північна Кароліна Ралі (216,05 бали).

Зазначається, що рейтинг українським містам псує стан навколишнього середовища.

До слова, раніше Numbeo дослідив, що вартість інтернету у Львові є однією з найнижчих у світі. Середня ціна інтернету у Львові — 3,93 доларів на місяць, а, наприклад, в столиці Ефіопії — 244.

Також, за даними Numbeo, найбезпечнішим містом України у 2018 році визнано Львів. Він зайняв 121 місце серед 327 міст світу.

Індекс злочинності у Львові склав 39.92%, а індекс безпеки – 60.08%.

Також одним із найбезпечніших міст України названий Харків. Там рівень злочинності – 46,77%, а безпеки – 53,23%. Він 189-ий у списку.

Замикає трійку українських лідерів – Київ з індексом злочинності – 47,9%, безпеки – 52,1%. У світовому рейтингу столиця України потрапила аж на 198 місце з 327 міст.

Львів очолив рейтинг українських міст за прозорістю комунальних продаж

У вівторок, 6-го листопада, на сторінці ProZorro.Продажі в соціальній мережі Фейсбук було оприлюднено рейтинг українських міст за прозорістю комунальних продаж.

Перше місце рейтингу вперше посів Львів, випередивши Київ та Маріуполь.

Місто Львів у цьому році активно впроваджувало прозорі інструменти (згадайте хоча б революційне рішення проводити всю оренду через електронні аукціони) і стало одним із перших, хто розпочав малу приватизацію – оголосивши аукціон. За перший же місяць львівські об’єкти малої приватизації користувалися високим попитом. Вітаємо місто Лева з таким результатом!

Київ нарешті потрапив до трійки лідерів. До речі, місто найпершими спробувало продавати на аукціонах парковки, чим не тільки подало приклад іншим містам, а й отримало балів за революційність.
Ну, а от місто Маріуполь другий квартал поспіль міцно утримує почесну третю сходинку рейтингу. Покров і Чернівці ж покинули трійку лідерів.

Нагадаємо, що оцінки містам нараховуються за 2 основні блоки показників:

1. Показники економічної активності (середнє арифметичне від оцінки кожної зі складових використання системи пропорційно до кількості зареєстрованих суб’єктів економічної діяльності):

  • кількість проведених аукціонів,
  • дохід від проведених аукціонів,
  • зростання вартості лоту під час аукціону на основі даних модуля аналітики bi.prozorro.sale

2. Реформаторські показники (інноваційність)

  • активність у малій приватизації
  • активний продаж прав оренди
  • революційно-креативні рішення з оренди мафів, парковок, реклами, тощо

Рейтинг міст ProZorro.Продажі буде оновлюватися кожного кварталу. Впевнені, що він є корисним для громадських організацій і активістів по всій країні, які мають право знати про успіхи влади свого міста.

Львівщина увійшла до трійки областей за кількістю «айтішників»

Згідно з відкритими даними реєстру фізичних осіб-підприємців, в Україні працює 125 000 ФОПів-«айтішніків». Серед них, найпопулярнішими класифікаціями видів економічної діяльності (КВЕД) є «Комп’ютерне програмування» (82 000), «Консультування з питань інформатизації» (21 000) та «Оброблення даних» (15 000). Про це повідомляє DOU.

Загальна кількість ІТ-ФОПів майже збігається з підсумковим розрахунком ринку праці на кінець 2017 року, за яким було нараховано 129 000 ІТ-спеціалістів.

Цілком очікувано, серед регіонів найбільша частка в Києві та області — 29%. І це без урахування тих програмістів, які переїхали до столиці, але не змінили місце реєстрації. Наступні в рейтингу за кількістю IT-фахівців — Харківська (14%) та Львівська (10%) області.

Якщо враховувати населення регіонів та порахувати кількість айтішників на тисячу населення, то рейтинг не зміниться: на першому місці Київ та область, далі — Харківщина і Львівщина.


Минулого року, в Мін’юсті підрахували, що кількість жінок в ІТ складає 24%. В більших містах, де загалом більше програмістів, частка жінок більша, ніж у малих.


Зазначається, що число програмістів стабільно зростає. З 2016 року їх кількість зросла на 30 000. Втім це є нетиповим для українських ФОПів. Якщо кількість «айтішників» зросла на 37%, то загалом кількість зареєстрованих ФОПів впала на 10% (186 000).

Як бачимо на графіку, закриття ФОПів, яке пов’язували із збільшенням мінімальної заробітної плати та, відповідно, мінімального ЄСВ, торкнулося також IT-фахівців. Але в подальші місяці цей спад кількості був швидко компенсований новим зростанням.

Видання зазначає, що до списку не увійшли ІТ-спеціалісти, які працюють не за основним КВЕДом та які працюють не як ФОПи.

Львівський медуніверситет – другий у рейтингу найкращих медвишів України

Видавничою службою «УРАН» на замовлення освітнього порталу Освіта.ua здійснено наукометричний моніторинг суб’єктів науково-видавничої діяльності України за показниками бази даних SciVerse Scopus, на підставі якого складено рейтинг українських закладів вищої освіти.

Згідно з даними рейтингу, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького посів 11 місце з-поміж 162 закладів вищої освіти України, маючи у своєму активі 36 пунктів за індексом Гірша (h-індекс). Приємно, що цей результат є вищим, ніж минулорічний – у 2017 році наш Університет посідав 12 сходинку рейтингу, інформує прес-центр ЛНМУ імені Данила Галицького.

Разом з тим Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького є другим серед медичних університетів, поступаючись лише Донецькому національному медичному університету імені Максима Горького. Серед вишів Львова наш Університет посідає третє місце після ЛНУ ім. І.Франка та НУ «Львівська політехніка». Порівняно з відповідним рейтингом 2017 р. показники ЛНМУ імені Данила Галицького помітно зросли — кількість публікацій становить 823 (681 — у рейтингу 2017 р.), кількість цитувань — 4747 (3544), індекс Гірша — 36 (32).

Згідно з даними рейтингу, найвищий індекс Гірша серед університетів України мають Київський національний університет ім. Шевченка — 84 (79 у рейтингу 2017 року), Харківський національний університет ім. Каразіна — 65 (60) та Львівський національний університет ім. Франка — 55 (50), що посунув з третьої сходинки Чернівецький національний університет ім. Федьковича — 54 (51).

Національний університет «Львівська політехніка» зайняв 9 місце у рейтингу, піднявшись на одну сходинку у порівнянні з 2017 роком.

Довідка. Результати рейтингу є інструментом для відстеження цитованості наукових статей, які публікуються навчальним закладом або його співробітниками.

База даних Scopus постійно індексує понад 20 тисяч наукових журналів та сотні книжкових серій. Станом на квітень 2018 року до бази даних Scopus включено 162 заклади вищої освіти України, що на 26 навчальних закладів більше, ніж у квітні минулого року.

У рейтинговій таблиці вищі навчальні заклади України ранжовані за індексом Гірша — кількісним показником, що базується на кількості наукових публікацій і кількості їх цитувань.

Результати рейтингу вищих навчальних закладів базуються на показниках бази даних Scopus, що є інструментом для відстеження цитованості наукових статей, які публікуються навчальним закладом або його співробітниками. База даних Scopus постійно індексує понад 20 тисяч наукових журналів та сотні книжкових серій.

Львів став другим у рейтингу прозорості найбільших міст України

Вчора, 20 березня, у Києві під час конференції «Прозорі та фінансово здорові органи місцевого самоврядування в Україні» відбулося нагородження міст згідно з рейтингом прозорості.

«В межах конференції «Прозорі та фінансово здорові органи місцевого самоврядування в Україні» було презентовано оновлений рейтинг прозорості найбільших міст України. Львів отримав друге місце. Я презентувала наше місто, розповіла про Громадський бюджет, про Кабінет мешканця, про наші портали відкритих даних, наш досвід по відкритості й прозорості», – розповіла Катерина Шевчук, головний спеціаліст відділу аналізу та планування департаменту економічного розвитку Львівської міської ради Катерина Кузян.

До п’ятірки найбільш прозорих міст України за результатами роботи в 2017 році увійшли Суми, Львів, Вінниця, Бахмут і Маріуполь, – повідомляє «Укрінформ». Суми займають перше місце в рейтингу прозорості вже другий рік поспіль, а Львів піднявся з 3 місця, отримавши 69.9% у 2017 році проти 59.4% роком перед тим.

До першого десятка найпрозоріших українських міст увійшли також Бердянськ, Луцьк, Чернігів, Миколаїв та Тернопіль.

© transparency.icps.com.ua

Водночас найменш прозорими у 2017 році визнано Ізмаїл, Костянтинівку, Новомосковськ, Павлоград та Херсон.

Експерт з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян пояснив, що формування рейтингу прозорості 50 найбільших муніципалітетів в Україні ґрунтується на даних, отриманих із відповідей на опитувальник, який скерували до 50 міських рад; відповіді на запити на інформацію, які були направлені в міськради неофіційно, так звані запити таємного клієнта; та інформацією у відкритому доступі на офіційних сайтах міськрад.

Експерт також уточнив, що дослідження здійснювали в таких основних сферах: інформаційна політика; розпорядження майном територіальної громади; землекористування та будівельна політика; державні закупівлі; складання бюджету; адміністративні, комунальні та соціальні послуги; професійна етика та конфлікти; кадрова політика й участь громадян.

Загалом у 2017 році загальний середній показник прозорості по містах покращився з 42,8 відсотка у 2016 році до 51,3 відсотка торік.

Рейтинг складено в рамках проекту, реалізованого спільно з Інститутом економічних і соціальних форм у Словаччині (INEKO), Міжнародним центром політичних досліджень.

Водночас на презентації було оприлюднено рейтинг фінансового здоров’я міст України, згідно з яким «найздоровішим» виявилося міста Одеса, Рівне, Полтава, Вінниця та Дніпро, а Львів – 10 місце.

© budgets.icps.com.ua

Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) є одним з провідних незалежних аналітичних центрів України, що беруть участь у розробці й аналізі державної політики.

МЦПД засновано 1994 року за ініціативи Інституту відкритого суспільства (м. Прага). На той час МЦПД був першим незалежним аналітичним центром України. Його місія полягала в аналізі економічної політики та підготовці довгострокових прогнозів для уряду та Президента України.

За останні 24 роки МЦПД успішно завершив низку проектів у політичній та економічній сферах, спрямованих на підвищення потенціалу України у світі. Протягом 2015-2016 МЦПД реалізувало 37 проектів у сфері реформ, реінтеграції та модернізації України. Деякі з цих проектів охоплювали всі регіони України.

Депутати з Львівщини – серед лідерів у рейтингу парламентарів-реформаторів, – дослідження VoxUkraine

Аналітичний портал VoxUkraine оприлюднив дослідження, з якою ефективністю працювали народні депутати України протягом сьомої сесії, коли була прийнята низка реформаторських законів, зокрема пенсійна, освітня та медична реформи. Інструментом, який використовувався для дослідження, став Індекс підтримки реформ, яким аналітики послуговуються не вперше. Серед лідерів у рейтингу парламентарів-реформаторів є також народні депутати від Львівщини, передає кореспондент Львівського порталу.

Аналітики наголошують, що «осінь реформ» 2017 року була насправді не дуже реформаторською. Про це свідчить кількість прийнятих Верховною Радою законів, які експерти iMoRe оцінили як реформаторські (ми не принижуємо важливість змін у медичній, пенсійній та освітній сфері). Протягом вересня 2017-го-січня 2018-го депутати прийняли всього 17 реформаторських і один антиреформаторський закон, у той час як на шостій сесії було ухвалено 26 позитивних і один негативний закон. Протягом роботи Ради цього скликання в середньому за сесію ухвалювали 36 законів.

Важливий показник роботи народного депутата – його участь у голосуваннях, тобто фізичне натискання на кнопки «За», «Проти» та «Утримався» в системі «Рада». Цей показник краще показує залучення депутата у роботу, ніж письмова чи автоматична реєстрація. Депутат може зареєструватися й піти з зали до кулуарів чи взагалі з Ради. Висловлювати свою позицію з кожного питання, яке ставиться на голосування – не проста робота. За сьому сесію відбулось понад 2 500 голосувань. Є неймовірно дисципліновані обранці – наприклад, Іван Спориш з Блоку Петра Порошенка взяв участь у 99,8% голосуваннях, Михайло Бондар з Народного фронту (обраний від Львівщини) у 99,7%, а Віктор Пинзеник з БПП у 99,3%.

Голосувати за всі законопроекти – не означає підтримувати якісні й корисні закони. За сьому сесії експерти iMoRe оцінили 18 законів, один із яких був антиреформаторським. За минулі півроку Індекс Підтримки Реформ кожного депутата міг скласти максимум 30,5 балів (це значить, що депутат проголосував за 17 реформаторських законів і не голосував за антиреформаторський). Саме стільки вдалося «заробити» Михайлу Бондарю, відповідного його Індекс за цю сесію – 100%. На другому місці розташувався Роман Заставний з НФ (95% за сьому сесію). Третю сходинку розділяють одразу 45 депутатів із фракцій «БПП», «НФ» та позафракційних.

Бути першим за результатами сесії – ще не означає бути лідером за підсумками всіх сесій. Наприклад, Бондар набрав максимум за сьому сесію, проте попередні голосування дозволили йому посісти лише 15 сходинку рейтингу корисності.

Лідер Індексу підтримки за підсумками перших шести сесії, Іван Спориш, тепер розділяє перше-друге місце з львів’янином Миколою Величковичем (Народний фронт). Обидва депутати мають однаковий Індекс підтримки реформ за 7 сесій – 96%. Депутат з БПП на один відсотковий пункт погіршив свій рейтинг – Споришу для цього достатньо було утриматись від голосування за зміни до Податкового кодексу України (6776-д), а Величковичу – проголосувати «за».

Якщо перші дві позиції не змінились, то далі депутати «помінялись місцями». Олександр Кодола (НФ), №3 у минулому рейтингу, опустився на дві позиції, що дозволило депутату від Львівщини Ігорю Васюнику й Олені Бойко (НФ) кожному піднятись на одне місце вище.

Шосте та сьоме місце залишились без змін, а ось необачність №7 Владислава Севрюкова (БПП) та №8 Ігоря Гузя (НФ) дозволили Олексію Порошенку (БПП) та ще одному львів’янину Андрію Парубію закріпитись у першій десятці.

За межами першої десятки також іде серйозна боротьба. Якщо аналізувати найбільше зростання у рейтингу, то можна знайти двох депутатів, які зробили ривок на понад 50 позицій. Це Федір Бендюженко (НФ) та Юрій Буглак (БПП). Вони піднялись зі 106 та 273 місця на 54 та 222 відповідно.

Звичайно, ці депутати збільшили власний Індекс (Бендюженко на 5 відсоткових пунктів, а Буглак на 11), але крім покращення показників, на руку деяким депутатам зіграло зменшення Індексу інших обранців. Наприклад, Марія Іонова та Олександр Жолобецький зросли у рейтингу на 12 позицій, хоча їх Індекс залишився незмінним.

Крім початку та середини рейтингу, зміни торкнулись і останніх місць. ТОП-10 з кінця покинули позафракційна Надія Савченко та депутат від Опозиційного блоку Вадим Новинський. Тепер вони посідають відповідно 11 та 14 місця з кінця.

Щодо того, яка фракція найбільш дисципліновано підтримувала реформаторські закони, то за сьому сесію ситуація не змінилась – Народний Фронт «заробив» найбільше балів – майже 80% від максимуму. На другому місті БПП – у них трохи менше за 75%.

Те, що Народний фронт та БПП залишились лідерами, доволі очікувано: без їхньої підтримки  на практиці не може бути ухвалено жодного закону. Як минулого разу, за ними йдуть Самопоміч та Радикальна партія. Місця у «рейтингу партій» взагалі не змінились, проте трохи змінились цифри. Як не дивно, наростили власні показники «Опозиційний блок» та група «Відродження» (по +1% кожен). Натомість у колишніх та нинішних коаліціантів середній ІПР впав: у БПП та Самопомочі на 1%, РПЛ – на 2%, а у Батьківщини – на 3%.

Довідка:

27 листопада минулого року, до третьої річниці роботи восьмого скликання Верховної Ради VoxUkraine презентував новий інструмент оцінки роботи депутатів – Індекс підтримки реформ. Завдання ІПР – показати, наскільки максимально можливий внесок зробив обранець в ухвалення законів, які з’явилися в індексі iMoRe.

Іншими словами Індекс підтримки реформ показує, скільки балів з максимально можливих набрав кожний депутат, голосуючи за 256 реформаторських законів, які були ухвалені Радою VIII скликання протягом перших семи сесій.

Ці закони відбирали й оцінювали понад 40 незалежних експертів. Минулого разу ми аналізували голосування за 238 законів, із яких вісім були антиреформаторськими – тобто отримали негативну оцінку експертів iMoRe.

Під час краудфандингу VoxUkraine задекларував, що Індекс оновлюватиметься кожну сесію до парламентських виборів.

УКУ очолив рейтинг вишів України з найвищими балами ЗНО

Абітурієнти з найкращими результатами ЗНО вступають у виші Львова, Києва та Харкова. Про це інформує Укрінформ.

Рейтинг уклав керівник напрямку журналістики даних сайту Texty.org.ua Анатолій Бондаренко. В трійку перших входять УКУ, КНУ ім. Шевченка та Могилянська академія.

Доступну ціну і непогані показники ЗНО мають більшість вишів Львова та Харкова. У місті Лева рівень абітурієнтів трохи вищий, а ціна ледь нижча, ніж у столиці Слобожанщини.

Дослідники цього рейтингу окремо відзначають, що Український католицький університет у Львові – один з найдорожчих у країні. З часу попереднього дослідження [ред. 2011 року] УКУ піднявся в рейтингу на 34 позиції і зараз увійшов в трійку лідерів.

ТОП-10 вишів за балами вступників:

  • Вищий навчальний заклад “Український католицький університет” – середній бал ЗНО студентів 182.5
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка – середній бал ЗНО студентів 181.3
  • Національний університет “Києво-Могилянська академія” – середній бал ЗНО студентів 181
  • Національний медичний університет імені Богомольця – середній бал ЗНО студентів 173.3
  • Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького – середній бал ЗНО студентів 171.8
  • Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» – середній бал ЗНО студентів 171.3
  • Львівський національний університет ім. Івана Франка – середній бал ЗНО студентів 170.7
  • Харківський національний медичний університет – середній бал ЗНО студентів 170
  • Державний заклад “Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України” – середній бал ЗНО студентів 169.7
  • Харківський національний університет імені Каразіна – середній бал ЗНО студентів 167.7
© radiosvoboda.org/a/vnz-rate/29012005.html

“Ми вирішили рейтингувати ВНЗ по тому, який рівень ЗНО у її студентів. Ми виходили з простої думки, що чим вище рейтинг ЗНО у студентів, тим вище рівень ВНЗ. …Група першого місця – це Український католицький університет, Національний університет ім. Тараса Шевченка і Національний університет “Києво-Могилянська академія”. Далі йде група з таких ВНЗ – Університет ім. Богомольця, Львівський медичний університет, Київський політехнічний університет, Харківський університет. Є основні три центри освіти, це те, що можна було побачити і в 2011 році. Це Київ, Львів і Харків”, – сказав Бондаренко.

При складанні рейтингу також враховували кількість публікацій співробітників ВНЗ в Scopus за останній рік в перерахунку на 1000 вступників (бакалаврів і магістрів), та кількість цитувань на 1 публікацію (Scopus) за даними 2017 року. Ще в рейтингу вказано кількість зарахованих у 2017 році студентів, кількість заяв на одне місце, вартість контракту.

Вартість навчання в рік у ВНЗ вирахувалася на основі середньої вартості по ТОП-10 найбільш популярних спеціальностей 2017 року: економіка, право, філологія, середня освіта, комп’ютерні науки, інженерія програмного забезпечення, менеджмент, медицина, туризм, психологія.

В ході дослідження опрацьовувалися дані системи “Вступ” та порталу “Osvita”.

Троє львівських каратистів потрапили у ТОП-8 світового рейтингу

Всесвітня федерація карате WKF (World Karate Federation), яка об’єднує 173 країни світу, опублікувала оновлений рейтинг. Серед лідерів у розділі куміте чимало представників України, зокрема, і троє львів’ян. Про це повідомляє прес-служба Львівського державного університету фізичної культури.

Вихованка старшого викладача кафедри фехтування, боксу та національних одноборств ЛДУФК Ігоря Богдана займає п’яте місце у світовому рейтингу вагової категорії до 50 кг. Нагадаємо, у минулому році Катерина Крива здобула дві золоті нагороди чемпіонату Європи-2017, який проходив у турецькому місті Ізміт (провінція – Коджаелі). Випускниця ЛДУФК спочатку здолала усіх своїх суперниць в особистій першості, а в останній змагальний день Євро-2017 разом зі своїми подругами по національній збірній України зійшла на найвищу сходинку континентального подіуму в командному турнірі.

Наразі Катерина Крива під керівництвом Ігоря Богдана готується до першого старту нового сезону-2018 – прем’єрного етапу змагань Вищої Ліги «Premier League K-1», які пройдуть з 26-го по 28-е січня у столиці Франції Парижі.

Зазначимо, що окрім Катерини Кривої до ТОП-8 світового рейтингу WKF у розділі куміте входить ще шестеро українців. Зокрема одеситка Анжеліка Терлюга очолює список найсильніших каратисток планети у ваговій категорії до 55 кг, а львів’янин Станіслав Горуна – другий у категорії до 75 кг, поступаючись лише американцю Скотту Томасу. При цьому, найтитулованіший каратист сучасності азербайджанець Рафаель Агаєв тільки на четвертій позиції.

Друге місце у ваговій категорії до 61 кг серед жінок займає й Аніта Серьогіна з міста Чорноморськ Одеської області, яка поступається лише китаянці Йин Ксяоян.

У ваговій категорії жінок до 68 кг четвертою йде одеситка Анастасія Степашків, на шостому місці в чоловічому дивізіоні до 84 кг – Валерій Чоботар з Чернівців. У цій самій ваговій категорії львів’янин Олег Філіпович розмістився у світовому рейтингу WKF на восьмій позиції.

Нагадаємо, в серпні 2016 року на 129-й сесії Міжнародного олімпійського комітету в Ріо-де-Жанейро (Бразилія) карате включили в програму ХХХІІ літніх Олімпійських ігор 2020 року в Токіо (Японія).

Українська “Вікіпедія” посіла 19 місце в світі за відвідуваністю

Цьогоріч українська “Вікіпедія” піднялася на два рядки й опинилася на 19 місці в світі за відвідуваністю.

Про це засновник ГО “Вікімедіа Україна” та генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України Юрій Пероганич повідомив виданню Ain.ua.

Він поділився також іншими підсумками 2017 року.

Так, за рік, що минув, було створено понад 85 тисяч статей українською мовою, що на 40% більше в порівнянні з 2016 роком. Тож кількість українськомовних статей на платформі вже перевищує 757 тисяч. Це 16-й показник у світі.

Втім, раніше Юрій Пероганич зазначав, що за загальним обсягом створених текстів українська версія “Вікіпедії” знаходиться 12 місці.

У 2017 кількість змін, внесених до української «Вікіпедії», стала більшою за 20 млн і склала 21,7 млн.

5 українських міст потрапили до рейтингу Numbeo

Business Insider створили список 26 європейських міст, де можна за місяць прожити менше, ніж на 600 фунтів стерлінгів, це трохи більше 21 000 гривень (наприклад, у Лондоні місячні витрати в середньому складають 2 000 фунтів стерлінгів = 66 000 гривень).

Про це повідомляє Ukraine-is.

Індекс враховує такі фактори: обов’язкові витрати (вартість орендної плати, комунальні послуги, харчування, проїзд) та необов’язкові витрати (придбання одягу, розваги – похід до кіно/театру).

Перелік та характеристика українських міст, які потрапили до рейтингу:

9 місце – Київ (493 фунти стерлінгів)
7 місце – Одеса (486 фунтів стерлінгів)
3 місце – Харків (409 фунтів стерлінгів)
2 місце – Львів (406 фунтів стерлінгів)
1 місце – Дніпро (392 фунти стерлінгів)

Повний список міст можете переглянути за посиланням.