Позначка: Підгорецький замок

Опубліковано

Підгорецький замок та оборонні мури Жовкви планують відновити у 2021 році

Міністр культури Олександр Ткаченко анонсував відновлення у 2021 році сотні пам’яток архітектури. Відомо, що на Львівщині збираються відреставрувати Підгорецький замок та оборонні мури Жовкви.

Про це на своїй сторінці у Фейсбуці повідомив очільник Мінкульту, передає Львівський портал.

Міністерство культури запропонувало включити сотню пам’яток архітектури у програму «Велике будівництво» на 2021 рік. Відтак всі всі об’єкти планують відновлювати вже з наступного року.

«Вперше за 30 років незалежності ми реально зможемо відновити історико-культурну спадщину, яка подекуди є в критичному стані – занедбана й напівзруйнована. Та ці об’єкти є кодом нашої нації. Збереження їхньої автентичності і духу – наша відповідальність, наповнення новим змістом – наш обов’язок перед наступними поколіннями», – відзначив Олександр Ткаченко.

Перелік усіх об’єктів культури, які в Україні хочуть відновити, поки ще не доступний. Втім у міністерстві обіцяють презентувати його найближчим часом.

На Львівщині пропонують відновити оборонні мури Жовкви (XVI-XVII ст.) та Підгорецький замок (1635-1640 рр, 1779 р.).

Також відомо, що у 2021 році планують відновити Замок Любарта у Луцьку, Бережанський замок на Тернопільщині, палац Потоцьких в Одесі, заповідник «Хортиця» у Запорізькій області, заповідник «Качанівка» у Чернігівській області, заповідник «Софія Київська» та інші.

Опубліковано

Вpaжaючa Гaличинa: Підгорецький замок з виcoти птaшинoгo пoльoтy (вiдeo)

Підгорецький замок  – oдин iз нaйкpaщих в Євpoпi зpaзкiв пoєднaння peнecaнcнoгo пaлaцy з бacтioнними yкpiплeннями. Його будували y 1635-1640 poкaх нa зaмoвлeння кopoннoгo гeтьмaнa Peчi Пocпoлитoї Cтaнicлaвa Koнєцпoльcькoгo.

Як y cвiй чac, тaк i дoci цe oдин iз нaйкpaщих в Євpoпi зpaзкiв пoєднaння peнecaнcнoгo пaлaцy з бacтioнними yкpiплeннями, пишe Збpyч.

Пaлaц oтoчeний з тpьoх бoкiв глибoким poвoм, a з чeтвepтoгo мaє тepacy з бaлюcтpaдoю i cкyльптypaми, з якoї вiдкpивaєтьcя пpeкpacний кpaєвид. Бiчнi пaвiльйoни пpикpaшeнi мiдними cкyльптypaми aтлaнтiв. Oдин з них тpимaє нa плeчaх Зeмлю, iнший – Coнячнy cиcтeмy-Вcecвiт.

У 1766 poцi нaвпpoти вopiт зaмкy пoбyдyвaли бapoкoвий кocтeл Вoзнeciння Cвятoгo Йocифa, який caмe зapaз y пpoцeci pecтaвpaцiї.

Костел Воздвиження Чесного Хреста та Святого Йосифа. Фото: aerofilm_studio

У зaмкy бyлo зiбpaнo вeликy кoлeкцiю цiнних кapтин, книг, збpoї, мeблiв, тyт peгyляpнo вiдбyвaлиcь гyчнi зaбaви. Бyли в зaмкy кapмaзинoвa кiмнaтa, a тaкoж китaйcькa, зoлoтa, дзepкaльнa, мoзaїчнa, зeлeнa зaли. Цi пpимiщeння мaли нaзви вiдпoвiднo дo цiннocтeй, щo y них бyли.

Пiд чac oбoх cвiтoвих вoєн зaмoк зaзнaвaв пoгpaбyвaнь. У 1940-х йoгo нaцioнaлiзyвaли i зpoбили тyт caнaтopiй для хвopих нa тyбepкyльoз. В 1956 p. пaлaцoвий кopпyc зaмкy згopiв. Вoгoнь знищив yнiкaльнi piзьблeнi cтeлi з живoпиcними пoлoтнaми тa iншe миcтeцькe oздoблeння.

З 1997 poкy зaмoк пepeбyвaє y юpиcдикцiї Львiвcькoї гaлepeї миcтeцтв. Бyдiвлю eпiзoдичнo pecтaвpyють, oднaк вiд кoлишньoї poзкoшi в iнтep’єpaх зaлишилиcя лишe мapмypoвi пopтaли двepeй i кaмiни. Tим нe мeншe, влiткy 2018 впepшe зa бaгaтo poкiв Пiдгopeцький зaмoк вiдкpив cвoї двepi для вiдвiдyвaчiв.

Опубліковано

Жоден замок на Львівщині не утримується за рахунок бюджету

На Львівщині можна нарахувати майже 20 замків, фортець та палаців. Більшість з них були збудовані у ХVI-XVII столітті як особові маєтки тодішньої знаті або оборонні споруди, пише Форпост.

Деяким з них вдалося пережити не одну битву, облогу та війну, але, здається, жодному не вдасться пережити незалежну Україну.

7 замків Львівщини мають статус пам’яток національного значення, ще два – значаться як пам’ятки архітектури національного значення. Проте, якщо дивитись очима відвідувача, на якого орієнтується туристична сфера Львівщини, усі ці замки радше перебувають у стані очікування своєї реставрації та зі статусом «активного пошуку» коштів для проведення робіт.

«У Львівській області на обліку перебувають такі замки: Олеський, Свірзький, Золочівський, Підгорецький, Поморянський, Жовківський, Бродівський, Старосільський, Добромильський (руїни) та Львівський (руїни)», – надає інформацію Оксана Ткачук, т.в.о. директора департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА, у відповіді на інформаційний запит ІА «Вежа».

З них на балансі обласної державної адміністрації перебувають 8 замків, а саме: Олеський, Свірзький, Золочівський, Підгорецький, Поморянський, Бродівський, Старосільський, Добромильський (руїни).

Не рахуючи двох, що перебувають у руїнах, шість мають користувачів, Бродівський використовується частково, а Поморянський не має користувача.

«Кожен замок з різних причин – у різному стані збереження, але всі вони мають однакову потребу: необхідність проведення реставраційних робіт. 90% освоєної площі замків використовується бюджетними організаціями, то весь тягар фінансування лягає на державний бюджет», – йдеться у відповіді на інформаційний запит.

Варто зазначити, у період з 2010 по 2018 роки, ні з державного, ні з обласного бюджету не виділялися кошти на утримання замків Львівської області.

Проте у 2010 році область виділила з бюджету 495,5 тисяч гривень на виготовлення проектно-кошторисної документації для проведення протиаварійних, ремонтно-реставраційних робіт на Олеському, Підгорецькому та Золочівському замках. Проте до фінансування самих робіт справа так і не дійшла.

З 2016 по 2018 роки ЛОДА фінансувала виведення з аварійного стану Поморянського замку. Відповідно з обласного бюджету було виділено 700 тисяч гривень у 2016 році, 900 тисяч гривень у 2017 та 500 тисяч гривень у 2018 році.

Безперечно, таких вкладень не достатньо для того, аби відреставрувати бодай один замок, а є ще дев’ять, які теж потребують інвестувань.

Нагадаємо, 28 серпня 2018 року відбувся аукціон щодо визначення підрядника на проведення «Протиаварійних робіт пам’ятки архітектури національного значення Замку-палацу XVI – XVII ст. у смт Поморяни Золочівського району Львівської області». Переможцем у тендері визначено КП “Центр комплекс” Львівської обласної асоціації інвалідів Всеукраїнської організації інвалідів “Союз організацій інвалідів України”. Вартість робіт 15 млн 960 тис. гривень.

Втім у Департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА наразі немає необхідної суми. «Усього у нас є 500 тисяч гривень. Також з обласного бюджету нам обіцяють виділити ще 500 тисяч. Як тільки у нас буде 1 млн гривень, компанія одразу розпочне роботи», – доповіла в. о. керівника департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА Оксана Ткачук.

Зазначимо, що згідно із технічним завданням підрядник повинен провести підсилення фундаментів, відновити стіни, провести реставрацію фасаду з домуровуванням окремих ділянок, мурування внутрішніх стін, реставрацію та відновлення карнизів, перемуровування димарів.Окрім того буде проведено укріплення склепіння, стін 1-го та другого поверхів, укріплення вежі. А також перекриття вежі, галереї та інших приміщень, реставрація дерев’яних сходів, вікон та дверей.

«Ми отримуємо фінансування тільки з міського бюджету. Ті кошти, які надає Золочівська адміністрація – мізерна сума. Думаємо подати заявку на проект Польща-Білорусь-Україна, але для цього необхідно паралельно мати ще один об’єкт з другої сторони кордону. Зараз ми рухаємося у цьому напрямку», – поділилася Оксана Ткачук.

Опубліковано

Підгорецький замок на Львівщині – розкішні володіння Білої Пані

Підгорецький палац – одна із найкоштовніших перлин «історико-архітектурної колекції» на заході України. Насправді тут вже побував чи не кожен житель Радянського Союзу. Віртуально: переглядаючи відомий пригодницький фільм «Д’Артаньян і три мушкетери». 

Та найперше, чим цікавий Підгорецький палац туристам зі всього світу – це містика. Загадкові історії про білу постать жінки, яку начебто бачив чи не кожен другий місцевий житель, та незвичайна енергетика всього замку приваблюють на Львівщину все більше відвідувачів. Тут вже побували знімальні групи «Битви екстрасенсів», «Мисливців за привидами», «Місць сили» та багатьох інших проектів. І найцікавіше, що всі вони в один голос стверджують: тут таки живуть привиди і палац справді є місцем параноpмальної активності. Тож двері у потойбічний світ тут залишаються привідчиненими.

А ми тим часом помандруємо залами палацу та спробуємо розгледіти його не містичну, а історичну сутність.

Історична довідка

Підгорецький замок був збудований на місці дерев’яного дворища, яке ймовірно існувало тут ще у XV столітті. У XVІІ, коли місцевість належала до володінь польських панів Конєцпольських, тут починають споруджувати справжній замок. Унікальна за своєю архітектонікою, це була будівля типу «Palazzo in Fortezzo». Напис латинською при вході “Вінець ратних трудів — перемога, перемога — тріумф, тріумф — відпочинок” визначав призначення маєтку у Підгірцях. Замок був таким собі поєднанням магнатської резиденції і оборонної фортеці.

1635-1640 роки – час, коли велися будівельні роботи під керівництвом відомого архітектора з Венеції Андреа дель Аква. Новозбудований ренесансний палац, що красувався посеред рівнинного плато, вражав соєю величчю і вишуканістю. Квадратний за формою (приблизно 100 м на 100 м), на рогах він мав п’ятикутні бастіони. Бічні павільйони прикрашені мідними скульптурами атлантів. Один з них тримає на плечах кулю, що символізує Світ, інший – сонячну систему – Всесвіт.

Станіслав Конєцпольський подбав також про захист свого маєтку. Довкола перед бастіонами були викопані дуже глибокі та широкі рови, облицьовані каменем. Перед в`їзнаою брамою замку було влаштовано підйомний міст. З замку чудово проглядались довколишні ландшафти на багато кілометрів. Та така система захисту була не надто надійною. У 1651 році вона не стримала нападу козацьких загонів, які захопили замок. Відбудовувати його довелось вже новому власникові – Яну ІІІ Собєському. У 1688 році Підгорецька твердиня не вистоїть перед татарською навалою.

Один із найцікавіших палацово-паркових ансамблів України

Та попри всі руйнування, Підгорецький палац, який щоразу відновлюватимуть, збережеться до наших днів у гарному стані. Заможні польські роди, у власності яких був маєток, не шкодували на нього грошей. У різні часи тут правили Конєцпольські, Собєські, Жевуські та Сенґушки. Портрети власників прикрашали стіни залів, оббиті дорогими тканинами. Поряд з ними – дзеркала із позолоченими рамами.

За Вацлава Жевуського палац став триповерховим. Він завжди славився своїми вишуканими інтер’єрами. Зали Китайська, Золота, Лицарська, Зелена, Дзеркальна та Мозаїчна справді відповідали своїм назвам. Вацлав Жевуський – відомий поціновував творів мистецтва – зібрав у замку велику колекцію картин, зброї, дорогих меблів. Багато подорожуючи світом, він був знавцем мистецтва різних країн. Зі Сходу привозив у маєток також коней рідкісних порід. Розвівши табун у Підгірцях, почав постачати коней у Європу.

Довкола розкинувася великий красивий «італійський парк» – який рідко можна було зустріти на території сучасної України. У північній його частині розмістився «італійський дворик», прикрашений фонтаном та мармуровими скульптурами, які були привезені аж з Італії. В осінню пору терпким нектаром наливалися грона у виноградника парку. Довгі зелені алеї запрошували на приємні вечірні прогулянки. На жаль, до наших днів ані «італійський дворик», ні бароковий парк не збереглися.

Зате у Підгорецькому замку збереглось дуже цікаве приміщення. Це найстаріший в Україні готель і водночас корчма – Гетьманський заїзд. Побудований він у 1740-х роках. Будівлю площею 20 на 70 метрів прикрашав сонячний годинник, який показував середньоєвропейський час. Відомо, що свого часу, аби переночувати, у Гетьманському заїзді зупинявся Оноре де Бальзак.

У Підгірцях неодноразово проходили зустрічі коронованих осіб. Нерідко відбувались гучні забави: із музикою місцевого оркестру, феєрверками та парадами. Відомо, що у замку також діяв власний театр, був арсенал, величезна бібліотека та архів.

Довга алея зі старих лип веде до ще одного цікавого елементу палацового комплексу – костьолу Воздвиження XVIII століття. Планувався він господарем Підгорецького замку Вацлавом Жевуським як власна усипальня. (Всередині навіть був портрет Жевуського). Прикрашений вісьмома скульптурами святих, він був збудований у стилі італійського барокко.

У роки Першої світової вiйни Підгорецький палац кілька разів грaбувала російська армія. У міжвоєнний період тут діяв приватний музей князів Санґушків – українсько-литовського князівського роду, що мав багато володінь на Поділлі та Волині. З приходом 1945 року нащадкам Санґушків довелось перевозити колекцію аж у Бразилію. У 1956 році у Підгорецьку палаці трапилась велика пожежа, яка понищила інтер’єри залів. Не відновлені вони й до сьогодні. Підгорецький замок офіційно віднесений до 100 пам’яток світу, що потребують негайної реставрації.



Історія Білої Пані

Кожен місцевий може поділитися з вами історією про страшну смeрть найвідомішої постаті Підгорецького замку – Марії Жевуської. Це її привид ночами бродить залами, де досі не може знайти спокою. За легендою, колись її тіло було живцeм замуроване у кам`яну стіну руками рідного чоловіка. За що пан Жевуський так вчинив із молодою дружиною – існують різні версії. Одна із них навіть про те, що причиною була нездатність жінки народити графові спадкоємців. Та більш правдоподібно звучить версія невірності Марії своєму законному чоловікові. Старожили, хто насправді знав Марисю-Білу Пані розповідають, що та таки мала пристрасть до позашлюбних інтриг, за що і була покaрана. Відомо, що Марія була молодшою за свого чоловіка аж на 40 років.

Місць, де могла бути замурована графиня, у палаці є кілька. У підвалі, в який ведуть 4 сходини, привид бачили найчастіше. Є тут ще одна загадкова кімната. Це передпокій, який веде до спальні пана Жевуського. В одній зі стін – вмурований камін. Збережений ще із XVII століття, витвір дуже дивний: тут немає пiчки, де можна розпалити вогонь, анi димоходу. На камiнi — гравюра голови красивої жiнки. Що знаходиться усередині каміна — ніхто не знає. Хто зна, може саме тут спочиває тіло вбитої Марії.

Як би там не було, та на численних світлинах, знятих фотоапаратами простих туристів та дослідників паранoрмальних явищ дійсно видніють незрозумілі плями білого кольору. Звідки береться цей ефект – невідомо.

Відчути, чи справді у палаці мешкають привиди, ви зможете лише? приїхавши сюди особисто. Та навіть якщо не вірите у подібні історії, ви залишитесь задоволеними від екскурсії у Підгірці. Палац дійсно вражає своєю величчю і красою.

Опубліковано

6 наймістичніших замків Західної України

Містичний туризм стає популярнішим з кожним роком. Тих, які хочуть заглянути крізь шпарину потойбіччя, чи зустрітись віч-на-віч з давно померлою князівною, значно більше за тих, хто боїться прогулюватись будинками з привидами.

На Західній Україні особливо багато цікавих замків. І кожен з них має безліч історій. Бо бачили вони століття воєн, десятки династій, безліч інтриг, смертей і народжень.

Кажуть, кожен замок має своїх привидів. Ніби-то це душі, які зависли між світами мертвих і живих та не можуть знайти спокою ніде. Блукаючи коридорами та проникаючи крізь зачинені двері, напівпрозорими тінями та ледь чутними звуками вони лякають живих. Люди запевняють, що бачили їх, і часто у різні часи й у різних місця описують одне і те ж. Чудово відчувають їхню енергію і тварини. Що це, містика? Можливо, та беззаперечним залишається те, що на землі є особливі місця і будівлі, де відбуваються дуже дивні речі. І найчастіше вони зв’язані зі смертю.

Навіть якщо ви не вірите в існування привидів, особливу енергетику місць, куди смерть приходила проханою гостею, або безжально мучила невинні душі, неможливо не відчути. Тут є щось особливе.

Золочівський замок
Місто Золочів на Львівщині

Золочівський замок дуже старий. На галицькій землі, надійною охороною якої мав бути, замок стоїть ще з 1634 року. Та з приходом австрійських військ, перетворився на в’язницю. І вже відтоді почав вбирати у себе негатив приреченості, страждань і смертей людських.

Та ніколи не було і не буде у фортеці нічого гіршого і жорстокішого за те, що чинили там енкаведисти зі своїми полоненими. Закривавлені залізні столи і гаки, вмуровані у стіни люди… «Мордуючи вагітних жінок, радянські карателі розпорювали тим черева і напихали камінням» — розповідали місцеві сторожі. Замок фактично був перетворений на катівню. Важко уявити собі, скільки горя, сліз і мук бачили його стіни. На жаль, така енергетика не зникає ніколи.

Холодно і моторошно тут було завжди. Та з появою у замку дивного, незрозумілого походження каміння, яке привезли під час реставрації, містики ще прибавилось. На гірській породі проглядаються дивні незрозумілі символи. Дехто вважає їх картою, інші — зашифрованими таємними знаками. Кажуть, колись вони належали лицарському ордену тамплієрів. Так чи інакше, але від часу появи каменів у Золочівському замку стали помічати привид невідомого чоловіка. Цікаво, що всі, кому доводилось бачити його, описують темний довгий плащ, тростину в руці та капелюх на голові привида.

Золочівський замок — дуже красива і цінна архітектурна пам’ятка. Сюди приїжджає багато туристів та приходять на прогулянки місцеві закохані пари. Та, на жаль, споруда, на території якої було поховано тисячі жертв радянського режиму, мусить жити із своїми страшними таємницями. Тіла похованих пізніше було ексгумовано, та померлі у страшних муках не були поховані з ритуалом печатання гробу. За енергетикою місце залишається кладовищем мучеників.

6 наймістичніших замків Західної України

6 наймістичніших замків Західної України

6 наймістичніших замків Західної України

Підгорецький замок
Село Підгірці Бродівського району Львівської області

Замок збудований вкінці 1630-х років. Спершу належав коронному гетьманау Станіслава Конєцпольському, згодом Яну ІІІ Собєському, потім Вацлаву Жевуському, крім інших і поміщикам Сенгушкам. За часів Жевуського замок був найрозкішнішим палацом на західноукраїнських землях. Та потім будівлю руйнували, грабували і палили, розміщували тут госпіталь. Чого тільки не робили люди.

Та всі, кому від останніх років XVІІІ століття і до сьогодні доводилось провести у легендарних стінах хоча б ніч, бачили його страшну таємницю. Напівпрозору, у білих шатах та з чорним обличчям…Марію.

Багато пацієнтів тутешнього туберкульозного санаторію (1949 рік) і також персонал розповідають, що бачили привида. Зустрічались з ним, звичайно сторожі і працівники замку. А родина польських поміщиків, що жила тут свого часу, навіть записали на папері свої спогади, щоб увіковічнити факт зустрічі з привидом. «Часто бувало таке, що двері на другому поверсі палацу відчинялись самі собою, а майже невидима постать жінки у білій пишній сукні щоночі блукала то однією, то іншою кімнатою» — розповідають Сенгушки у своїх записах.

Хто така ця жінка, привид якої бачили чи не всі жителі селища? Виявляється, спокою не має душа вбитої молодої дружини Вацлава Жевуського Марії. Він власне і вбив графиню у приступі ревнощів. А тіло заховав десь тут, у замку, бо ж похоронити зі всіма ритуалами свою жертву не міг. Дехто розповідає, що тіло молодої дружини було замуроване у кам’яні стіни замку.

6 наймістичніших замків Західної України

6 наймістичніших замків Західної України

6 наймістичніших замків Західної України

Замок Паланок
Місто Мукачево Закарпатської області

Колишня резиденція Тренсильванського князівства має надзвичайно багату історію. Тут підписувались міжнародні документи, мирні договори, на його території проходили народні повстання. Будучи збудованим за різними даними у 900-1300-х роках, замок став справжнім пам’ятником історії. Пережив незліченну кількість своїх господарів і мешканців, десятки штурмів і облог та зберігся у майже ідеальному стані до наших днів.
Найбільше прославили Паланок дві жінки — Софія Баторі та Ілона Зріні — свекруха і невістка, які правлячи замком, ворогували між собою. Та якщо Ілона увійшла в історію як хоробра боронителька укріплення, то Софію Баторі спіткала містична, страшна слава. А може те, що розповідають — правда. А розповідають таке: жінка мала пристрасть до людської крові і не лише вбивала заради неї, а й приймала кроваві ванни, приносячи у жертву 13-річних цнотливих дівчат.

Може ці історії — велике перебільшення, та про те, що Софія була надзвичайно жорстокою, не сперечається ніхто. Старі люди розповідають, що у кімнатах Мукачівського замку в ті часи були спеціальні кімнати для тортур, стіни яких відшліфовувались людськими тілами.

Часи минали і змінювались правителі. Вже у 1789 році замок Паланок перетворили на тюрму для політичних в‘язнів. Протягом більше як 100 років тут відбуватимуть строк близько 20 тисяч засуджених через свої переконання. Тож кам’яні стіни пам’ятають намало мук, стогонів і крові.

До речі, камера тортур, яку показують туристам, є і зараз у найстарішій частині, так званому Верхньому замку.

6 наймістичніших замків Західної України

6 наймістичніших замків Західної України

6 наймістичніших замків Західної України

Олеський замок
Смт Олесько на Львівщині

Це один із найдавніших замків на території нашої країни. Свого часу місце його розташування було якраз на кордоні двох держав — Литви і Польщі, тому правителі обох держав боролись за привласнення кам’яного палацу.

Відомий замок і тим, що у середині XVІІ століття тут народився Ян Собеський — король Польщі. За легендою, під час появи на світ немовляти була страшна гроза. А мармуровий стіл, на який поклали хлопчика, раптова блискавка розколола буквально навпіл. Це оцінили як містичний знак.

Вже у 1951 році в Олеський замок знову влучила зловісна блискавка, через що розпочалась величезна пожежа. Та будівля встояла. Хоча за всі роки існування її стіни були сильно знищені. І лише кілька десятків років тому замок було відновлено практично із руїни.

Охоронці замку, яким щоночі доводиться залишатись у будівлі, розповідають, що постійно відчувають присутність невідомих явищ з настанням темряви. На дивні звуки, тіні та напіввидимі силуети реагують також сторожові собаки.

Насправді Олеський замок таки має своїх привидів, чи то привида, що належить комусь загиблому на цьому місці, хто не може знайти спокою. Принаймі за найвідомішою версією привид — це душа Адама Жолкєвського. Колись хлопець був закоханий у доньку одного із власників Олеського замку Маріану Данилович. Та отримавши відмову батька у наданні згоди на шлюб, відчайдушний шляхтич на тому ж місці встромив собі у серце ножа.

Поховали його не на цвинтарі, а просто скинули у болото біля замкових стін як самогубця. Душа, тіло якої не було похоронене за звичаєм, зависла між двома світами. Тому напівпрозорий дух Адама не полишає замку, стогнучи та зітхаючи, лякаючи поціновувачів краси історичного Олеська.

6 наймістичніших замків Західної України

6 наймістичніших замків Західної України

6 наймістичніших замків Західної України

Кременецький замок
Місто Кременець Тернопільської області

Кременець – надзвичайно вродливе волинське містечко з численними архітектурними памятками, історичними будівлями, красивими святинями. Кременець оточений сімома горами. Та найбільш відомою є легендарна гора Бона. На її вершині досі красуються руїни могутньої колись князівської фортеці. Фортеця дуже древня, рік її заснування загубився десь між початком ХІ та ХІІІ століть. З того часу їй довелось побачити не одну кровопролитну битву і схоронити тисячі полеглих у бою. Замок руйнували і відновлювали, потім знову руйнували, аж поки не залишились від нього лише кам’яні останки могутньої колись величної споруди, що зазнала легендарної слави.

А найвідомішою легендою замку є королева Бона. Отримавши щедрий подарунок від чоловіка Сигізмунда I, італійка заволоділа ним у середині XVI століття. Надзвичайно вродлива, розумна, амбітна та…жорстока жінка. Ця жорстокість овіяна вражаючими легендами, що одна за одною приписують правительці найжахливіші, навіть демонічні риси. Чи було так насправді, чи це лише вигадки, невідомо, та зрозуміло те, що королеву-чужинку явно не любили. За однією з версій, саме вона зжила зі світу двох своїх невісток, родове походження яких не відповідало її політичним планам. Існують дані, що одна з них померла від онкологічної хвороби, інша була хвора на епілепсію, та хто його зна, чи не втрутилась сюди королева.

Неймовірні звірства Бони Сфорци, про які розповідається у легендах, пояснюють укладеною з самим дияволом угодою. Згідно з нею жінка мала отримати вічну молодість. Розповідають, що цій меті королева довго приносила у жертву незайманих дівчат найжорстокішим способом: їх виводили на верхній ярус замку та скидали звідти на гострі палі. А у багряній крові купалася правителька, вбираючи красу і молодість. Інша історія розповідає про ванни із крові немовлят.

Можливо оповідачі вигадують, та все ж легенди не народжуються на пустому місці, щось тут було… Кажуть, хтось таки вбив Бону Сфорцу д’Арагону, отруївши її, а хтось приписав їй славу кровавої королеви. Та люди менше пам’ятають її добрі справи і розумні політичні рішення, які свого часу надзвичайно багато принесли для міста Кременець.

6 наймістичніших замків Західної України

6 наймістичніших замків Західної України

6 наймістичніших замків Західної України

Середнянський замок
Смт Середнє Ужгородського району Закарпатської області

Історія цього замку пов’язана зі священним Граалем, Орденом тамплієрів, родами Добо, Другетів та Ракоці… Їм і не тільки у різні часи належали володіння фортеці.
Зараз від Середнянського замку залишились практично самі руїни. Вважається, що колись товщина стін замку була більше 2 метрів (це видно і зараз), а вся його площа займала трохи більше як 16 на 18 метрів, та про це достовірно не відомо. Адже багато чого досі знаходиться під землею. Величезні підземелля і ходи тепер засипані камінням. Руїни забрали з собою багато таємниць. Може й навічно. Місцеві розповідають, як ще кілька років тому на стінних каменях проглядались барельєфи із зображенням Медузи Горгони і, як би це дивно не було, Ісуса Христа.

Історики сходяться на думці, що славнозвісну середнянську пам’ятку збудували таки ченці з Ордену тамплієрів. Насправді ці люди були рицарями і войовниче захищали католицизм. Їх підозрювали у зв’язках з дияволом. Почали переслідувати і кидати у в’язниці, де катували і вбивали.

Саме з цим орденом пов’язані свідчення про зв’язок Граалю з Середнянським замком. Мовляв, Чашу, що була зроблена зі смарагду корони архангела Люцифера, колись заховали саме у стінах нашої фортеці. Чому саме її? Справа в тому, що Середнянський замок був одним із найвіддаленіших (найтемнішим кутком) із замків тамплієрського Ордену. Там ченці вирішили заховати священний скарб.

Ще одна цікава історія закарпатського замку веде нас до особистості Іштвана Добо. Сталось так, що через наклеп цей воєвода був засуджений на довге ув’язнення. Після смерті його тіло було поховано в одному місці (у родовому маєтку в с. Доборуське), а серце — окремо. У землі Середнянського замку.

6 наймістичніших замків Західної України

6 наймістичніших замків Західної України

Джерело: Всвіті

Опубліковано

6 замків України, до яких найзручніше доїхати на авто

Мальовничі замки та фортеці України, які варто побачити у матеріалі BlaBlaCar

В Україні незліченна кількість архітектурних споруд, мальовничих палаців і замків, міцних фортець і садиб. Оскільки більшість з них знаходиться у невеличких містах та селах, або поруч з ними, найоптимальніший варіант доїзду — на авто. Пропонуємо вам 6 мальовничих замків у різних куточках України, які варто відвідати у будь-яку пору року. Візьміть попутників, щоб заощадити на подорожі і зробити її цікавішою.

Замок-палац «Садиба Даховських», Черкаська область

Комплекс «Садиба Даховських» знаходиться в селі Леськово Черкаської області (за 5 км від містечка Монастирище) та створений чотирма поколіннями польських поміщиків Даховських, які володіли Леськовим у XVIII — XIX століттях. У радянські часи комплекс був режимним об’єктом з обмеженим доступом, а на сьогоднішній день є архітектурно-ландшафтним комплексом, куди входить відреставрований замок, парк, що на березі річки Конелки, водосховище та «острів кохання». З 2003 року «Садиба Даховських» охороняється і доступна до відвідування лише за попередньою домовленістю.

«Садиба Даховських» знаходиться за 220 км від Черкас. Доїхати до с. Леськово можна за 3 години на власному авто.

Фортеця «Білий лебідь», Хмельницька область

© Igor Ignatiev

Фортеця «Білий лебідь» або Меджибозький замок — один із найстаріших замків України, який непогано зберігся до наших днів. Знаходиться у Хмельницькій області, у містечку Меджибож. Назву «Білий лебідь» споруда отримала завдяки особливому білому кольору, яким пофарбували її у 19 столітті. На жаль, на сьогоднішній день цей колір не зберігся. Сьогодні в казармах фортеці можна переглянути експозиції історичного і етнографічного музеїв, а також відвідати Музей Голодомору.

Найбільш оптимальний варіант — їхати по Житомирській трасі у напрямку Бердичева ~310 км. У містечку Летичів повернути на Меджибож, а далі пішки (~15 хв) пройтись до замку.

Кам’янецька фортеця, Хмельницька область

© kam-pod.com.ua

Одна із найбільш відомих та неприступних архітектурних споруд України, Кам’янецька фортеця, знаходиться у Кам’янці-Подільському Хмельницької області. Фортеця була створена, щоб захищати Турецький міст — єдиний в’їзд до міста, з яким вона чудово впоралась.

На сьогодні Кам’янецька фортеця є національною пам’яткою України, а відвідати її може кожен бажаючий. За 15 км від Кам’янця знаходиться ще одна визначна пам’ятка — Хотинська фортеця.

На власному авто подорож до Кам’янця-Подільського з Києва їхати приблизно 7 годин через Е40/М06. З Кам’янця до Хотина — 20 хвилин.

Палац Вороніна, Тернопільська область

© tamtour.com.ua

Палац Вороніна — красива споруда, збудована у стилі англійської неоготики та схожа на казковий замок. Знаходиться у місті Білокриниця Тернопільської області. Згідно заповіту графа Вороніна, замок перейшов у власність Кременецькому лісотехнічному коледжу. Сьогодні в одному з приміщень коледжу працює музей, де зібрана уся історія палацу та його власників. На території споруди є парк, де приємно погуляти весною чи восени.

Місто Білокриниця знаходиться хвилин за 20 від Кременця. Їдучи з Києва, прямуйте через Е40/М06 (~5 годин), з Тернополя —через Е85/М19 (~1 год).

Підгорецький замок, Львівська область

© myplanet.com.ua

Ця пам’ятка архітектури збудована у стилі Ренесансу і знаходиться у селі Підгірці Львівської області. Підгорецький замок є одним із найкращих в Європі зразків поєднання палацу з бастіонними укріпленнями. Місцеві жителі стверджують, що замок та вся територія навколо є місцем паранормальної активності із привидами та надзвичайною енергетикою. Сюди навіть приїздили учасники «Битви екстрасенсів» та інших ТВ проектів.

За 13 км від Підгорецького замку розташована ще одна визначна пам’ятка архітектури Львівської області – Олеський замок.

Село Підгірці знаходиться за 17 км від міста Броди. Замок, розташований на пагорбі, видніє здаля.

Замок Шенборнів, Закарпатська область

© school-tur.com

Садиба Берегвар — це колишній мисливський палац графів Шенборнів, збудований у 19 столітті та поєднує різноманітні середньовічні стилі. Знаходиться у Мукачевському районі і на сьогоднішній день відомий як санаторій «Карпати». Саме тут проходили зйомки фільму «Снігова королева» та серіалу «Доярка з Хацапетівки». Навколо замку є парк, у якому ростуть сакури та рідкісні декоративні дерева, а, пройшовши дещо углиб, можна вмитися у «джерелі краси».

Доїхати до палацу легко. Прямуйте по трасі Київ – Чоп і зупиняйтесь біля санаторію «Карпати» безпосередньо (між населеними пунктами Сусково та Чинадійово. Дорога зі Львова на власному авто займе близько 4 годин, а відстань від Мукачево — 14 км (20 хвилин).

Опубліковано

Підгорецьким замком тепер можна прогулятись віртуально

Пройтися балконами Підгорецького замку, спуститись до підземелля, чи навіть розглянути гравюри на стінах, які, можливо, залишали будівельники ще у середині XVII століття, – усе це можливо не виходячи з дому. Про це повідомляє Львівська газета.

Унікальна пам’ятка архітектури – Підгорецький замок, що на Львівщині, тепер доступний для прогулянок он-лайн на спеціально створеному сайті. http://www.serwer1363362.home.pl/podhorce/index_ukr.html

Львівська Галерея Мистецтв, Фонд «Підгорецький замок» спільно з Польським Братством Кавалерів Гутенберга протягом 2017 року працювали над початковим етапом реконструкції пам’ятки. За фінансової підтримки Міністерство культури та національної спадщини Республіки Польща фахівці задокументували сучасний стан замкового комплексу в Підгірцях та створити віртуальну модель кам’яниці.

«В Україні, а можливо й у центрально-східній Європі, – це перший такий проект, під час якого зробили тисячі фотографій об’єкту, які в результаті до сантиметра відтворюють просторову форму замку. Ми отримали електронну версію замку, який можемо перетворити в технічну документацію для подальшої реставрації цього масштабного об’єкта», – розповів генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького Тарас Возняк.

А з травня 2018 року, обіцяють в галереї, оглянути палац зсередини можна буде не лише віртуально. Після довгих років, протягом яких пам’ятка була закрита для відвідувачів, її нарешті відкриють. Туристи зможуть оглянути фотокопії славетних картин, що прикрашали замкові стіни, причому на тих самих місцях, де вони висіли раніше і уявити, як виглядали інтер’єри у Підгірцях тих часів.

«На території України збереглось 80% того, що було в Підгорецькому. Ці пам’ятки перебувають в кількох музеях: Львівській національній галереї мистецтв, Львівському історичному музеї та музеї історії релігії. Ми вже робили виставку «Скарби Підгорецького замку», де зібрали картини, що висіли колись в кімнатах замку. Вони останні 70 років зберігалися в запасниках і, крім 2-3 осіб, їх ніхто не бачив», – додає Тарас Возняк.

Підгорецький замок був побудований між 1635 – 1640 за дорученням гетьмана Конєцпольського, ставши одною з найважливіших фортець і найкрасивіших аристократичних резиденцій того часу. Будівля вписана в п’ятисторонню бастіонну систему укріплень. Широкий замково-парковий комплекс в Підгірцях також включає церкву св. Йосипа (спочатку замкова церква, парафіяльна церква з 1861 року), паркові та палацові сади, розташовані між замком та церквою.

У 2008 році Підгорецький замок-фортецю внесли до списку World Monuments Watch, як одну із сотень пам’яток світу, що має виняткову цінність і перебуває під загрозою руйнування. Перші відновлювальні та консерваційні роботи тут було розпочато ще наприкінці ХХ ст., проте історична пам’ятка й далі руйнується.

Опубліковано

Восени стартує реставрація Підгорецького замку

Небайдужі благодійники зібрали більше 230 тисяч гривень на відновлення Підгорецького замку, пише Львівський портал.

Як повідомили Львівському порталу ініціатори збору коштів – БФ «Софос», збір було завершено 25 грудня 2017 року та сума збору склала 238 367 грн., що є 110% від початкового кошторису.

Кошти будуть спрямовані на відновлення балконної групи другого поверху північно – східної частини замку. Підготовчі роботи та виготовлення кам’яних елементів вже розпочаті, а безпосередні роботи по встановленню нових елементів балкону почнуться весною в теплу та суху погоду.

«Ту частину коштів, що зібрані понад 100%, плануємо направити на замовлення проектно-кошторисної документації на реставрацію паркових будинків на першій терасі Підгорецького палацу, або на нагальні ремонтні роботи у палаці», – зазначають благодійники.

Це перший в Україні проект збору коштів засобом народного фінансування на відновлення архітектурної пам’ятки державного значення.

Посилання на проект: http://na-starte.com/project/vidnovlennya-pidgoretskogo-zamku

Опубліковано

Підгорецький замок на фотографіях вiйcькoвoгo лiкaря-стoмaтoлoгa

Замок в Підгірцях, нa фoтoгрaфiях 1916-1917 років вiйcькoвoгo лiкaря-стoмaтoлoгa 5-гo кoрпyсy Aвстрo-Угoрськoї aрмiї Jan Munzar. Нeгaтиви збeрiгaються в Чeськoмy нaрoднoмy aрхiвi.

Пiд чaс Пeршoї свiтoвoї замокм oпiкyвaвся грaф M. Грaбiкoвський. Спoчaткy замок пoгрaбyвaлa рoсiйськa aрмiя. Влiткy 1915 рoкy в зaмкy дислoкyвaвся штaб 5-гo aвстрo-yгoрськoгo кoрпyсy. У тoй чaс Підгорецький замок бyв нa лiнiї фрoнтy i йoмy зaгрoжyвaлo знищeння вiд рoсiйськoї aртилeрiї. Прoтe з нaкaзy гeнeрaлa Брyсилoвa зaмoк збeрeжeнo, хoч i щe рaз пoгрaбoвaнo (пoнищeнe внyтрiшнє oздoблeння).

Зaчaрoвyє якiсть фoтoгрaфiй стoлiтньoї дaвнoстi.

Дo 1939 рoкy тyт дiяв привaтний мyзeй князiв Сaнгyшкiв. З початком Другої світової було евакуйовано більшу частину колекції. Частина з неї опинилася у Сан-Пауло (Бразилія) і склала основу тамтешньої мистецької фундації.

Опубліковано

Небайдужі українці зібрали кошти на відновлення балкону Підгорецького замку. На черзі – паркові будиночки

Проект Відновлення Підгорецького палацу, який розміщений на краудфандинговій платформі na-starte.com зібрав 100% від повного кошторису, ще до закінчення терміну збору і продовжує поповнюватись. Про це Львівському порталу повідомили у Благодійному фонді «Софос».

У благодійному фонді прозвітували, що за зібрані кошти закупили матеріал і сплатили роботу з його виготовлення. І як тільки будуть дозволяти погодні умови, будуть встановлювати балясини та перила балкону замку.

«Та збір коштів на проект продовжується і буде тривати ще 12 днів. До речі: зібрано на сьогоднішній день вже 109%! Ця додаткова підтримка дає можливість надати більше допомоги цьому неймовірному палацу. Тим більше що ми вже працюємо деякий час над цим», – зазначають у БФ.

Одночасно роботою над проектом ремонту балконної групи, команда БФ “Софос” працювала увесь цей час над наступними проектами відновлення Підгорецького палацу.

Відтак усі додатково зібрані кошти витратять на: сплату проектно-кошторисної документації на паркові будиночки (на світлинах) та на нагальні ремонтні роботи.

Підтримати проект проект фінансово можна на платформі Na-starte – https://na-starte.com/project/vidnovlennya-pidgoretskogo-zamku#/