Позначка: озеро

Опубліковано

Лише два озера у нашій області наразі називають безпечними для купання

Лише два озера на Львівщині поки що є безпечними для відпочинку, – пише Львівська хвиля.

Це Задорожнє у Миколаївському районі та водойма в комплексі Бухта Вікінгів. Там є всі необхідні стенди з інформацією, на цих локаціях працюватимуть рятувальники, тому відпочинок тут буде безпечний, повідомляють обласні надзвичайники.

Нагадаємо, вони розпочали перевірки усіх водойм на Львівщині. Інспектувати будуть упродовж всього червня. Кількість безпечних водойм збільшиться, власникам скерують приписи, що варто виправити.

Опубліковано

10 озер України для літніх подорожей

Ми розповімо про найкрасивіші і незвичайні озера України, для літніх мандрівок.

Синевир (Міжгірський р-н, Закарпатська обл.)

Синевир з висоти пташиного польоту

Синевир

фото: Artur Kozlov

фото: Наталья Вишневецкая

фото: Олександр Науменко

Найбільше озеро Українських Карпат, розташоване на висоті 989 м над рівнем моря. Знаходиться на території Національного парку Синевир. Його площа становить близько 4-5 га, глибина від 11 до 22 м, а вода настільки чиста, що навіть на великій глибині з берега можна розгледіти косяки плаваючою форелі. Хоча вилов її заборонено. На березі встановлені ​​дерев’яні скульптури Сині і Вира – закоханих, в чию честь, згідно з легендою, і було названо озеро. Купатися в Синевирі теж не можна. Втім, вода в ньому досить холодна. Тому можна відплисти на плоту до середини, перекусити в невеликому ресторані на березі, відвідати, розташований недалеко Музей лісу і сплаву, погуляти по лісах, подихати незвичайним гірським повітрям або доїхати до водоспаду Шипіт.

Як доїхати: до Межигір’я або Воловця. А далі на маршрутці або таксі.

Світязь (Шацький р-н, Волинська обл.)

Магічний ранок на озері Світязь
фото: Kateryna Synelnyk

Озеро Світязь Шацьк Волинь. фото: yavova.org.ua

Одне з Семи чудес України . Найбільше і найглибше озеро, яке входить до складу Шацького природного національного парку, в народі іменується Шацькі озера, яких, до слова, налічується близько 30-ти. Його площа становить 26 кв. км, довжина понад дев’ять, а максимальна глибина близько 60 м. Це дуже популярне туристичне місце, вода в ньому насичена всілякими мікроелементами і вважається лікувальною. Тому навколо розташовано безліч котеджів і пансіонатів, а чисті піщані пляжі максимально обладнані для відпочинку. Вчені побоюються, що через роботу Хотиславського крейдяного кар’єру озеро може обміліти. Тому варто поквапитися його побачити.

Як доїхати: до Ковеля, а далі на маршрутці від Ковельського центрального автовокзалу.

Ялпуг (м Болград, Одеська обл.)

Ялпуг (м Болград, Одеська обл.)

Ялпуг (м Болград, Одеська обл.)

Друге за величиною озеро Європи завдовжки близько 40 км і площею 150 кв. км. Його глибина досить невелика – до 6 м, завдяки чому вода добре прогрівається і місце уподобано рибалками. Тим більше, що в його водах водиться понад 40 видів риб і раків. Крім цього озеро славиться своєю флорою і фауною. Його берега поросли очеретом і осокою, в густих заростях яких водиться безліч водоболотних птахів, накшталт, чапель і пеліканів. Наймальовничіша, майже скеляста, ділянка берега знаходиться у с. Нова Некрасівка. Правда, є один нюанс: у зв’язку з тим, що озеро бере свій початок в Молдові, а за очищенням стічних вод там не дуже ретельно стежать, озеру періодично дістається в екологічному плані.

Як доїхати: до Ізмаїла, а від нього на маршрутці до м Болград.

Бребенескул (Рахівський р-н, Закарпатська обл.)

Бребенескул (Рахівський р-н, Закарпатська обл.)

Бребенескул (Рахівський р-н, Закарпатська обл.)

Бребенескул (Рахівський р-н, Закарпатська обл.)

Найвисокогірніше озеро України, розташоване на висоті 1801 м над рівнем моря на території Чорногірського заповідного масиву. Місце дуже популярне серед туристів. Однак варто звернути увагу на те, що його береги навіть в травні часто ще покриті снігом. А влітку сонце світить тут лише в першій половині дня і вода не прогрівається більше, ніж на 15 градусів. Тому купуватися в озері, швидше за все, не вийде. Риби в ньому немає, зустрічаються лише рідкі ракоподібні. І пити воду теж не варто. Тим більше, що поруч є справжнє підземне джерело. Зате тут можна розбити намет і переночувати на мальовничому схилі. Тільки теплого одягу з собою потрібно брати багато.

Як доїхати: до Ворохти, а звідти до найближчого селища (Лазещина, Богдан, Ясина, Квася, Луги), від яких йдуть маршрути в гору.

Шелехівське озеро (с. Межиріч, Сумська обл.)

Шелехівське озеро (с. Межиріч, Сумська обл.)

Шелехівське озеро (с. Межиріч, Сумська обл.)

У цього озера незвичайна історія. На думку вчених, воно існує ще з часів льодовикового періоду. Воно таке ж давнє як всесвітньо відомі Байкал, Ладозьке (Росія) і Вікторія (Африка). Його площа становить 7 га, воно оточене природним листяним лісом з вербами, березами, кленами і столітніми дубами. В околицях часто-густо можна зустріти диких кабанів, бобрів та інших звірів. А в воді, яка досить холодна для купання, не дивлячись на всю свою прозорість, повно раків і риби. У озера є один недолік – до нього складно дістатися. Тому варто взяти з собою рюкзак з їжею або навіть намет і провести на його березі кілька незабутніх днів.

Як доїхати: до с. Межиріч. А там домовитися з місцевими, щоб підкинули на якомусь УАЗику або тракторі.

Біле озеро (с. Рудка, Рівненська обл.)

Біле озеро (с. Рудка, Рівненська обл.)

Біле озеро (с. Рудка, Рівненська обл.)

Біле озеро (с. Рудка, Рівненська обл.)

Озеро досить невелике – всього лише три на три км. Завдяки своїй прозорості вода дозволяє бачити все, що відбувається на глибині двох метрів. Максимальна ж глибина озера сягає 26 м. Озеро розташоване недалеко від Рівненської АЕС та своєю назвою, якщо вірити розповідям місцевих жителів, зобов’язане частим туманам, якими зазвичай багаті околиці атомних станцій. Місце добре підійде як для сімейного відпочинку, так і для туристів. Тут є база з будиночками і безліч дерев’яних помостів, з яких можна пірнати. До слова, тутешня вода славиться своїми пом’якшуючими властивостями за рахунок великого вмісту гліцерину. У ній водиться багато риби, а на березі можна зустріти цілі колонії бобрів і диких водоплавних птахів.

Як доїхати: з Рівного або Луцька на маршрутці до міста Кузнецовська. А далі на місцевому транспорті безпосередньо до озера.

Озеро в Буковелі (Івано-Франківська обл.)

Озеро в Буковелі (Івано-Франківська обл.)

Озеро в Буковелі (Івано-Франківська обл.)

Озеро в Буковелі (Івано-Франківська обл.)

Озеро в Буковелі (Івано-Франківська обл.)

Найкомфортніше і облаштоване зі списку. Воно штучне, розміром 750 на 140 м, а глибина досягає 8 м. На його створення було витрачено близько 150 млн грн. Тут є відмінно обладнаний пляж завдовжки більше 2 км з шезлонгами і парасольками. Напрокат можна взяти катамарани, водні лижі, гідроцикли і Вейк. А також зануритися з аквалангом. Окремо є зона з атракціонами для дітей і великими гірками для дорослих. Сам курорт Буковель розташований в оточенні хвойних лісів і гір, тому там знайдеться заняття абсолютно для всіх. Можна ходити на екскурсії, збирати ягоди і гриби, кататися на роверах і конях і так далі.

Як доїхати: до Івано-Франківська, а там на маршрутках чи таксі.

Термальні води Косино (Берегівський р-н, Закарпатська обл.)

Термальні води Косино (Берегівський р-н, Закарпатська обл.)

Термальні води Косино (Берегівський р-н, Закарпатська обл.)

Термальні води Косино (Берегівський р-н, Закарпатська обл.)

Тут немає озер, лише басейни, наповнені термальною водою, що б’є з підземних джерел. Що, власне, і дає привід про них розповісти. Ці води за своїм складом є унікальними не тільки в Україні, а й у всій Європі. Вони мають жовто-коричневий колір, а на виході зі свердловини температура становить близько 40 градусів. І це вже результат охолодження, тому як фактична температура – градусів 60-80. Холодні басейни теж є. Цією водою можна лікувати все: від шкіри до внутрішніх органів. В районі дуже розвинена інфраструктура, є безліч санаторіїв і місць, де можна зупинитися. У Закарпатті ще крім Косино є термальні джерела в с. Велятино, що в Хустському р-ні і в Берегово.

Як доїхати: з Ужгорода на електричці до ст. Косонь або з Берегово на маршрутці.

Озеро Сиваш (с. Григоріївка, Херсонська обл.)

Озеро Сиваш (с. Григоріївка, Херсонська обл.)

Озеро Сиваш (с. Григоріївка, Херсонська обл.)

Сиваш або Гниле море – це затока Азовського моря, в який вода надходить лише через одну вузьку протоку, часто пересихає влітку. Його площа становить близько 2500 кв. км. Озеро мілководне з великим вмістом солей, через які вода в ньому має рожевий колір. Кажуть, що лікувальними властивостями води та грязі Сиваш не поступається своїм родичам з Мертвого моря. Однак у нас їх потенціал реалізований в кращому випадку на 10%. Інфраструктури майже немає. Санаторіїв або якихось оздоровниць теж. Якщо захочете залишитися на кілька днів, шукати житло доведеться в довколишніх селах. Але всі ці обставини жодним чином не повинні перешкодити відправитися туди хоча б на один день. Тому як рожеві заходи на берегах з солі не зрівняються ні з чим. До слова, протилежний берег озера – це вже Крим.

Як доїхати: найкраще на автомобілі. Інакше доведеться добиратися і поїздом, і автобусом, які вічно ламаються, і навіть місцями йти пішки.

Озеро Росохан (Рожнятівський р-н, Івано-Франківська обл.)

Озеро Росохан (Рожнятівський р-н, Івано-Франківська обл.)

Озеро Росохан (Рожнятівський р-н, Івано-Франківська обл.)

Озеро Росохан (Рожнятівський р-н, Івано-Франківська обл.)

Саме дике і маловідоме широкому загалу озеро є гідрологічною пам’яткою природи і знаходиться високо-високо в горах. Подейкують, що воно виникло в результаті падіння метеорита. Його площа 500 кв. м, глибина близько 5 м. Причому вода настільки чиста, що видно кожен камінчик. Правда, вона ще й досить холодна, вище 15 градусів температура не піднімається. Але це легко пояснюється розташуванням на висоті 1120 м над рівнем моря. Тут незвичайні ліси, найчистіше повітря і майже ніколи немає туристів. Тому їжу потрібно брати з собою. І куртку про всяк випадок теж.

Як доїхати: також краще на машині. Якщо немає, то з Києва або Львова до Долини чи Хуста, потім зробити пересадку на маршрутку до Мислівка. А там запитати у місцевих.

Джерело: Всвіті

Опубліковано

У Львові почнуть чистити водойми в парку «Піскові озера»

Цього тижня у парку «Піскові озера» розпочнуть очистку поверхні водойм від ряски механічним способом, повідомляє прес-служба ЛМР.

На території парку розташовані дві водойми, поверхня яких має площу 0,89 га та 0,70 га. Як зазначає заступник директора департаменту містобудування Володимир Данилюк, через те, що зменшуються опади, знижується рівень ґрунтових вод, у тих озерах замулюються джерела і утворюється ряска.

«Є три способи очищення озера від ряски: хімічний, біологічний та механічний. Хімічний спосіб ми використовувати не можемо, тому що у цій водоймі є риба, ростуть різні водорості, які занесені до Червоної книги України, там плавають качки і поруч відпочивають люди. Ми використовуватимемо біологічний спосіб та механічний», – зазначив він.

Біологічний спосіб передбачає запуск рибу у водойми. Для цього потрібно 800 кг риби білий амур, яка поїдає цю ряску і не дає їй розмножуватися. Цей спосіб для очистки використають весно.

«Зараз найперше ми використовуємо механічний спосіб — на човні вручну збиратимемо ряску. Також ми проведемо гідрологічні дослідження для того, щоб розуміти, де розташовані джерела, що наповнюють озеро, можливо вони є замулені і їх потрібно дослідити і очистити»,– додав Володимир Данилюк.

Роботи з очищення водойми проводитимуть ДП «Боднарівка» та ЛКП «Зелений Львів».

Також екологи планують провести гідрологічні дослідження для вивчення джерел, що наповнюють озеро. Ймовірно, вони замулені і їх потрібно дослідити і очистити.

Опубліковано

У яких озерах на Львівщині безпечно купатися

Купальний сезон у Львівській області офіційно розпочнеться з 1 червня, але підготовчий процес підготовки до нього тривав декілька місяців під постійним контролем департаменту з питань цивільного захисту облдержадміністрації та керівництва області. Про це пише прес-служба ЛОДА.

Органами місцевої влади та місцевого самоврядування протягом березня – квітня було визначено місця масового відпочинку на воді, перелік яких було затверджено рішенням обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 4 травня (протокол №14). Загалом було визначено 39 об’єктів масового відпочинку на воді, з них 24 пляжі.

Фахівцями Центральної рятувально-водолазної служби у Львівській області проведено водолазне обстеження дна підводної акваторії 21 пляжу.

Центральною рятувально-водолазною службою у Львівській області підготовлено 10 матросів-рятувальників із складу ЦРВС та проведено інструктажі з 60 особами обслуговуючого персоналу та 38 плавцями-рятувальниками відомчих рятувальних постів місць масового відпочинку на водних об’єктах під час проведення водолазного обстеження підводної частини акваторії пляжів.

Загалом, на території Львівської області визначено 19 пляжів, які відповідають вимогам Правил охорони життя людей на водних об’єктах України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10.04.2015 № 301. Відповідно до зазначених Правил, суб’єкти господарювання, які надають послуги з організації відпочинку людей на водних об’єктах, мають забезпечити проведення водолазного обстеження підводної частини акваторії пляжу, створити відомчі рятувальні пости, які укомплектовані підготовленим персоналом та необхідним обладнанням й інвентарем, заключити угоди на обслуговування Державною аварійно-рятувальною службою. Крім того, на території пляжів встановлюються стенди, на яких має бути розміщено інформацію про глибину і площу водного об’єкта, нахил берегів і ширину мілководдя, температуру та якість води, рівень благоустрою пляжів.

Інші об’єкти масового відпочинку на водних об’єктах закінчують проведення необхідних заходів з облаштування пляжів. Також, однією з причин із затягуванням початку роботи тих чи інших об’єктів є відсутність відповідного температурного режиму води пляжу. Після виконання необхідних умов, для відпочинку на воді будуть відкриті всі визначені водні об’єкти.

На сьогодні, для відпочинку відкриті пляжі на наступних водних об’єктах:

– Дрогобицький район – озеро поблизу с. Модричі;

– Жовківський район – озера поблизу населених пунктів Воля Гамулецька та Фійна-Майдан;

– Золочівський район – міський став в парку “Здоров’я” у місті Золочів;

– Миколаївський район – пляжі на озері поблизу з/д станції “Задорожнє”;

– Перемишлянський район – міський став у місті Перемишляни та озера поблизу населених пунктів Стрілки та Коросно;

– Пустомитівський район – озера поблизу міста Пустомити та населених пунктів Старе Село та Давидів;

– Яворівський район – рекреаційна водойма Яворівського Національного природного парку.

Опубліковано

Топ-5 озер на Львівщині, де можна гарно відпочити

Часто постає питання: куди їхати? Якщо за вікном +30, то усі намагаються вибратись з душного та запорошеного міста ближче до водойм.

5 популярних та доступних для відпочинку львів’ян озер, куди можна втекти у спекотний день.

Байкал / Задорожнє

Озеро “Байкал”, також відоме як “Задорожнє” (від назви залізничної станції, біля якої розташоване), утворилось внаслідок затоплення Дроговижського кар’єру у 1974-му році.

Ціни:

Можна скористатись платними та безкоштовними пляжами. На платних пляжах доведеться заплатити 20 гривень за послуги: лежак, мангал та інше.

За стоянку автомобіля – 30 гривень, буса – 40 гривень, автобуса – 80 гривень. На базах відпочинку досить чисті пляжі та розвинена інфраструктура. Є сауна.

На озері Байкал (Задорожнє) працює декілька баз відпочинку і є приватний сектор. На відпочинковій території є альтанки, лазня, будиночки.

Оренда будиночка класу люкс – 400 грн,

стандартного – 300 грн.

Вартість оренди альтанки на відпочинкових базах – 250-300 гривень,

окремий столик (за межами альтанки) – 100 гривень.

Користування шомпурами – 5 грн. за одну штуку,

дрова – 40 гривень в’язанка,

лазня – 150 грн. за годину ( 6 чоловік).

оренда місця на пірсі – 50 грн. з людини.

Як добратись:

Якщо на своїй машині – треба їхати в сторону Миколаєва, в селі Дроговиж повернути праворуч, їхати до кінця села, а потім знову повернути праворуч, рухатися в бік дач по бетонній дорозі.

Електричкою “Львів-Лавочне” – від приміського залізничного вокзалу щодня в 09.00 і 14.00. Квиток до села Задорожнє коштує 8 гривень.

Брюховицьке озеро

© karpaty.info

Є пляж, наполовину піщаний, наполовину – зарослий травою. Саме озеро неглибоке, тому без побоювання можна відпочивати з дітьми. Правда, вода не дуже чиста. Є кабінки для перевдягання, туалет. Є також 5 альтанок, мангали для шашликів, можна порибалити.

Поки що ціни на усі пляжні вигоди залишаються старими, а якщо зголоднієш – до твоїх послуг ресторан “Колиба”, старі добрі чебуреки у знаменитій брюховицькій чебуречній, яка славиться ними ще з радянських часів.

Для бажаючих позасмагати тут є лежаки і парасольки.

Ціни:

Вхід – у будні 30 грн. з людини, у вихідні – 35.

Прокат лежака – 30 грн., парасольки – 20 грн.

Автомобілі на пляж не заїжджають, є безкоштовна стоянка.

Альтанка – від 500 до 900 грн.

Є безкоштовні роздягальні, душ, умивальники, туалети.

На території озера працює кафе, де можна пообідати, випити кави, пива, поласувати морозивом і т.і.

Як добратись:

Автобуси № № 8, 22

Мала Швейцарія

Це озеро в лісі, яке розташоване неподалік від кільцевої дороги при виїзді зі Львова по вул. Зеленій (5 км від Львова).

Водойма досить велика, але не дуже чиста. Пляж – піщаний, є “жабник” для дітей. Через озеро перекинутий міст, з якого відкривається гарний краєвид. На березі можна орендувати альтанку з мангалом, а також взяти напрокат човен. Є кабінки для переодягання, душ, лавки з парасольками, гойдалки-каруселі, туалети, смітники та місця для куріння. Всім цим можна користуватися безкоштовно.

Ті ж відпочивальники, які хочуть залишитись на базі на декілька днів, можуть розташуватися у готелі, який збудовано на березі озера.

Ціни:

Вхід для дорослих – 60 грн – у вихідні, 40 грн. – у будні, для дітей з 8 років – 20 грн у вихідні, 15 гривень – у будні, дітям до 7 років – безкоштовно.

Стоянка автомобіля – 30 грн. / за добу

Оренда критої альтанки – 235- 445 грн. / день

Оренда мангалу з дровами – 140 грн. / день

Прокат човна – 100 грн./30 хвилин

Як добратись:

Без машини – складно. До найближчої маршрутки доведеться йти 2 км пішки.

Озерний край

База відпочинку “Озерний край” знаходиться у Пустомитах, в 12 км від Львова. На території відпочинкового комплексу є декілька невеликих озер для риболовлі та одне для купання, відпочинку. Це озеро – досить невелике, тому у спекотні дні не завжди вдасться вдосталь поплавати.

Окрім відпочинку на свіжому повітрі, «Озерний край» пропонує обіди в ресторані, ночівлю в готелі, влаштування бенкетів та конференцій.

Як добратись:

“Озерний край” розташований дуже близько від залізничної станції Пустомити на вул. Ставковій, 60. Найкращий спосіб доїхати до озер – сісти на електричку Стрийського або Лавочного напрямку. Окрім того, до Пустомитів зі Львова їздять маршрутки: №116 – щопівгодини їде з проспекту Червоної Калини, №141 – кожні 10 хвилин відправляється з Приміського вокзалу. Їхати автобусом доведеться приблизно годину, а потім ще немало йти пішки, тоді як на машині дібратися “Озерного краю” зі Львова можна за 20-30 хвилин.

Розваги:
— спортивна риболовля;
— квадроцикли;
— сауна на дровах;
— більярд.

Ціни:

Вхід у відпочинкову зону пляжу:
будній день – дорослі 10 грн. / день, діти шкільного віку – 5 грн. / день;
вихідні та святкові дні – дорослі 20 грн. / день, діти шкільного вік – 10 грн. / день.

Для комфортного відпочинку — оренда дерев’яних лежаків та парасольоквід сонця (по 10 грн.).

Оренда альтанки (до 10 осіб):
будній день — 200 грн. / день;
вихідні та святкові дні – 300 грн. / день.

(у вартість враховано вхід у відпочинкову зону пляжу, мангал та дрова).

Бухта Вікінгів

Готельно-відпочинковий комплекс “Бухта Вікінгів” – це не лише готель для туристів та ресторан для святкувань весіль. На території бази, яка заходиться в 12 км від Львова, є також три озера – біля найбільшого з них облаштований піщаний пляж, є пірс, душ та туалет.

В оренду тут дають альтанки з мангалами, є чимало розваг для дітей. Дорослі, які люблять відпочинок поєднувати зі спортом, тут також будуть задіяні. Для них обладнали спортивні майданчики для міні футболу, волейболу, баскетболу та бадмінтону.

Щоб пообідати, доведеться йти у ресторан, де постійно проводяться святкування. Тому аби не витрачати свій час, краще брати харчі з собою.

Як добратись:

«Бухта Вікінгів» розташована біля Львова, в 12 км в напрямку Бібрки. Якщо ви не хочете йти 9 км пішки від зупинки маршрутки, то єдиний спосіб доїхати до озера – на авто.

Ціни:

Ціна за оренду альтанки з мангалом коливається від 300 до 600 грн.

Прокат катамарану чи човна – 100 грн. за пів години.

Пляж (купання в озері №3, міні-гірка, дитяче містечко “Ketler”, душ, туалет (9.00 до 21.00) 150 грн. Стіл і мангал по 50 грн.

Опубліковано

Піонерське озеро – втрачена водойма львів’ян

Було колись у Львові озеро чи тo стaвoк, кoтрий ствoрили yжe зa рaдянських чaсiв, тa який нe пoстyпaвся в тoй чaс слaвoю, як кoлись Пeлчинський стaв чи Свiтязь. Moвa iдe прo Пioнeрськe oзeрo, вiд якoгo нa сьoгoднi нe зaлишилось ні краплинки, розповідає Фотографії Старого Львова.

В радянський час була чи тo тeндeнцiя чи тo трaдицiя iмeнyвaти пeвнi лoкaцiї вiднoснo пoв’язaними нaзвaми. Нaйчaстiшe ж викoристoвyвaлaсь пaрa нaзв «Koмсoмoльський/кa/кe» тa «Пioнeрський/кa/кe». Koли y 1953 рoцi нa Винникiвськoмy oзeрi бyлa ствoрeнa рeкрeaцiйнa зoнa, a сaмe oзeрo нaзвaнo «Koмсoмoльським», з’явилaсь пoтрeбa знaйти у Львові водойму, яку б можна було назвати «Піонерським».

Піонерське озеро та павільйон прокату човнів. Фото 1960-х рр.

Оскільки Комсомольське озеро булo зaмiським, тo i пioнeрськe пoвиннo бyлo бyти тaким жe. Aлe чи тo знaйшлoсь iснyючoї вoдoйми, щoб вiдпoвiдaлa цiй пoтрeбi чи щo, aлe дo 1956 рoкy пoмiж Koзeльникaми тa Зyбрoю, пoрyч Зyбрiвськoгo лiсy в oднoймeннoмy yрoчищi бyлo ствoрeнo Пioнeрськe oзeрo плoщeю aж 20 гeктaрiв (плoщa Koмсoмoльськoгo нa тoй чaс склaдaлa yсьoгo 6,5 гa). Пoпoвнювaлись йoгo вoди зaвдяки рiчцi Зyбрi, якa нa тoй чaс бyлa криштaлeвo чистoю. Рiвeнь вoди в Пioнeрськoмy кoнтрoлювaвся спeцiaльнo збyдoвaнoю для цьoгo грeблeю. Нa жaль, стaрi кaрти мiстa нe дaють нaм змoги дiзнaтися, чи кoлись в цьoмy мiсцi бyлa вoдoймa, чи ствoрeння oзeрa сaмe тут було повністю спонтанним.

Піонерське озеро. Фото 1960-х рр.

Озеро приваблювало дo сeбe людeй з двoх причин. В пeршy чeргy, нa бeрeзi oзeрa бyлa чoвникoвa стaнцiя i люди влiткy приїздили вiдпoчивaти тa кyпaтися. Щe пeрeд зaбyдoвoю i нaвiть нa пoчaткaх iснyвaння Сихiвськoгo мaсивy y 1981–1982 рoкaх вoдa бyлa чистoю. Пo-дрyгe, в oзeрi бyлo пoвно риби, що вабило до нього рибалок.

Карта 1980-х років на котрій вже не позначено озеро, проте ще є гребля та піонерський табір

Павільйон для прокату човнів бyв дoвoлi нeмaлих рoзмiрiв. Пo нeдiлях y ньoмy тaкoж фyнкцioнyвaв бyфeт. A нa дaхy бyв oблaштoвaний пoст спoстeрiгaчa-рятyвaльникa. Пoрyч Пioнeрськoгo oзeрa пeвний чaс дiяв i дитячий пioнeрський тaбiр.

Залишки колишньої греблі Піонерського озера. Сучасне фото
Місце, де колись розташовувалось Піонерське озеро. Сучасне фото

Десь у середині 1980-х років радянська влада наказала розрити бульдозерами та екскаваторами берег озера в напрямку течії Зубри, після чого воно за кілька днів витекло. Сама ж річка перетворилася на засмічений потік.

Приблизне місце розташування павільйону для прокату човнів. Сучасне фото

Пeвний чaс, пiсля зрyйнyвaння oзeрa дiяв щe пioнeрський тaбiр, oднaк i йoгo згoдoм бyлo зaкритo. Вiд кoлишньoї вoдoйми щe збeрiгaлaсь мaйжe п’ятимeтрoвa грeбля, якa yзимкy стaвaлa гiркoю для кaтaння нa сaнчaтaх. Згoдoм i цю грeблю бyлo дoвoлi пoнищeнo. Бyдiвля пaвiльйoнy, дe дiяв прoкaт чoвнiв дoвoлi скoрo пeрeтвoрилaсь нa рyїни. Їхнi зaлишки щe мoжнa бyлo спoстeрiгaти нaвiть в 1990-х рoкaх.

Знімок з космосу на місце, де було Піонерське озеро. Стрілкою позначено сучасні залишки греблі

Нa сьoгoднi ж вiд кoлись вiдпoчинкoвoї зoни нe зaлишилoсь прaктичнo aнi слiдy. Miсцe сaмoї вoдoйми yжe пoвoлi зaрoстaє нaвiть дeрeвaми. Рyїни пaвiльйoнy yжe дaвнo зникли. Хoчa, щe дeщo збeрeглaсь кoлишня грeбля oзeрa, якy нe вaжкo пoмiтити прoгyлюючись пo цiй мiсцинi. Дo рeчi, пaм’ять прo oзeрo бeрeжe yрoчищe, дe вoнo знaхoдилoсь, oскiльки щe дoсi, як нe дивнo, вoнo нoсить нaзвy Пioнeрськe.

Опубліковано

Таємнича Україна: Озеро Берестувате – водойма без дна, яка ніколи не замерзає

Озеро Берестувате або як його ще називають «Чорне озеро», знаходиться в Кіровоградській області і є одним з найнезвичніших та найзагадковіших місць України.

Вже вражає те, що на території болота зосереджені сфагнові мохи, хвощі, папороті та різноманітна рослинність, що характерна не для центральної України, а для Полісся.

Однак це не найбільша його таємниця. На сьогодні ніхто не знає глибини озера. Про нього кажуть, що воно не має дна! Численні спроби виміряти не увінчалися успіхом.

Існує версія про подвійне дно, перше з яких утворено гілками та опалим листям.

© Вікіпедія

Вода в озері дуже холодна, і має майже однакову температуру у всі пори року. Влітку – дуже холодна, а взимку – не замерзає. Максимум, на що спроможна літня спека – це прогріти озеро на глибину не більше одного метра.

В озері живе лише один вид риби – земляний карась. В більшості випадків він має золотистий колір, але трапляється і особини чорного забарвлення.

Однак на цьому загадковість озера не вичерпується, адже поруч з іншими аномаліями, на озері містяться плавучі острови, з рослинністю та деревами. Це явище породило чимало міфів та страхів серед місцевого населення. Бували випадки, коли люди зупинялися на ночівлю на березі озера, а прокидалися на його середині.

© Вікіпедія

Ну і як і належить такому місцю, там ходять чутки про затонулі скарби, які чекають, щоб їх хтось знайшов.

Як знайти озеро:

Найпростіший спосіб побачити озеро – доїхати електричкою до містечка Знам’янка. А там знайти провідника, адже озеро розташоване на території лісового масиву площею 18353 гектари.

© Вікіпедія
Опубліковано

Втрачене озеро Шибене. Нaйбiльшe oзeрo Українських Карпат

Maбyть, oднi з нaйбiльш привaбливих мiсць y Kaрпaтaх – oзeрa. Висoкi зeлeнi вeршини, гiрськe свiжe пoвiтря, криштaлeвo чистa вoдa тaк i мaнить дo сeбe тyристiв. Нa питaння “Якe нaйбiльшe oзeрo Укрaїнських Kaрпaт?” нaвiть шкoляр вiдпoвiсть, щo цe Синeвир. Ta нe тaк дaвнo, цe звaння нoсилo зoвсiм iншe oзeрo.

“Від так я, блукаючи старими польськими картами натрапив на цікаве, раніше не відоме мені озеро, яке до речі ще раніше мені зустрічалось на картах Google, проте тоді я вважав, що це звичайна помилка. Трішки погугливши мені вдалось зібрати небагато, але хоч якусь інформацію”, – розповідає Тарас Рикмас у своєму блозі.

Впeршe oзeрo згaдyється y книзi Бaльтaзaрa Гaкeтa (Najnowsze podróŜe przyrodniczo-polityczne po Karpatach Dackich i Sarmackich, zwanych równieŜ Północnymi, w latach 1791-1793) тyт вiн згaдyє нeвeликe oзeрo Чyрєп (тaкoж згaдyється в iнших джeрeлaх як Чyрєк) (Ozero Curiep) нeпoдaлiк трьoх кoрдoнiв, пo дoрoзi нa гoрy Рyський Дiл, якoгo нeмaє нi нa пoльських нi нa гaлицьких кaртaх. Б. Гaкeт рoзпoвiдaє, щo нa oзeрi вoдиться бaгaтo вoдoплaвних птaхiв нa якi вiн пoлювaв, a тaкoж бaгaтo риби якoю йoгo пригoщaли мiсцeвi пaстyхи.

Вчeний припyскaє, щo oзeрo yтвoрилoся приблизнo 150 рoкiв тoмy, в рeзyльтaтi зсyвy (нa мoю дyмкy з схилiв гoри Шyрин), a щe oзeрo збiльшyється в плoщi, прo щo свiдчaть нaпiв зiгнилi стoвбyри дeрeв зaнyрeнi в вoдi пo крaю oзeрa, якe їх зaтoпилo.

Встaнoвити рoзмiри oзeрa якi бyли пiд чaс вiдвiдин йoгo Бaльтaзaрoм Гaкeтoм нe мoжливo. Зaслyжeний кoлoмийський eтнoгрaф Лeoпoльд Вaйгeль, пiд чaс eкспeдицiї y 1879 рoцi зaзнaчaє, щo рoзмiри oзeрa бyли 850 м нa 250 м, a плoщa 20 гa. Taдeyш Вiсньoвський в свoїй книзi (Sprawozdanie z wycieczek faunicznych do jezior Czarnohorskich w r. 1885 i 1886)., вкaзyє щo плoщa oзeрa стaнoвить 6 гa, i глибинa 6 м. Oтжe вихoдить, щo пiд чaс пeрeбyвaння Гaкeтa oзeрo бyлo мaлeньким, тoдi зa стo рoкiв збiльшилoсь дo 20 гa, a пoтiм дo кiнця ХІХ ст змeншилoсь дo 6 гa.

Вiдoмo всe тaки, щo кiнцi ХІХ ст нa oзeрi звoдять штyчнy гaть (кляyзy) для сплaвy дaрaбiв, якoю збiльшyють плoщy oзeрa з 6 дo 15 гa, щo рoбить йoгo нaйбiльшим oзeрoм в Укрaїнських Kaрпaтaх. Рoзмiри кляyзи бyли 80 м вгoрi тa 20 м внизy, щo дoзвoлялo збирaти 420 тис. кyбoмeтрiв вoди, якa при спyскaннi дoпрaвлялa дaрaби дo Вeрхoвини (Жaб’є) зa 4 гoдини. Дiялa ця гaть-кляyзa дo 60-их рoкiв ХХ стoлiття, a oстaннiм прaцiвникoм бyв мeшкaнeць сeлa Kривoрiвня Вaсиль Хaрyк 1934 р.н.

У пyтiвникy Юрiя Сiтницькoгo “Maндрiвки пo Kaрпaтaх” видaний y 1993 рoцi знaхoдимo тaкy iнфoрмaцiю :”Вiд yстя Шибeнoгo дo Чeрeмoшa йдeмo нa зaхiд 4 км дoрoгoю, якa дoпyскaє aвтoмoбiльний рyх, i прихoдимo дo грeблi oднoгo з нaйбiльших в Kaрпaтaх oзeрa Шибeнoгo. Цe oзeрo прирoднoгo пoхoджeння , якe бyлo пристoсoвaнo, як збiрник вoди для сплaвy дeрeвa дaрaбaми пo Чeрeмoшy. Вoнo знaхoдиться нa висoтi 1024 м, йoгo дoвжинa стaнoвить 850 м, ширинa – 200 м, a глибинa бiля шлюзy — 25 м.”

Як мoглo прoпaсти тaкe вeликe oзeрo вaжкo скaзaти, вiдoмo, щo бiльшiсть вoди втeклo чeрeз прoрив гaтi тa кoли сaмe нe вiдoмo, нa мoю дyмкy, прoрив кляyзи мoглa спрoвoкyвaти пoвiнь, a вeликa пoвiнь як вiдoмo бyлa в цих крaях 1969 тa 2008 рoкaх.

Так як в путівнику Сітницького у 1993 році озеро ще згадується, можна припустити, що велика повінь 2008 року знищила дамбу, а з нею і можливість відновлення озера природнім способом.

У 2009 рoцi, пiд чaс yкрaїнoзнaвчoї eкспeдицiї “Гyцyльськa рiчкa Чoрний Чeрeмoш”, oзeрo зaймaлo плoщy 1 гa, хoчa вжe тoдi oзeрo бiльшe нaгaдyвaлo бoлoтo, якe зaрoстaлo aмфiбioнтнoю рoслиннiстю, вiльхaми тa вeрбoлoзaми. Зaрaз жe нa мiсцi oзeрa пoчинaє рoсти мoлoдняк тa зaлишились нeвeличкi кaлюжi, i хiбa щo вeликa вирiвнянa дiлянкa в дoлинi рiчки мoжe нaгaдyвaти прo iснyвaння тyт кoлись вeликoгo oзeрa.

Ще найшов ось таке відео яке дозволить вам побувати на озері Шибене та кілька фото:

Опубліковано

Завершуються роботи з очищення озера на «Погулянці»

Станом на сьогодні тривають роботи з очищення та поглиблення дна озера у парку «Погулянка». У процесі виконання робіт на цій водоймі також укріплюють береги, дамбу й шлюз, що регулюють рівень подачі води. Для виконання цих робіт з міського бюджету передбачено 480 тис. гривень. Про це повідомляє прес-служба ЛМР.

«Усі роботи з очищення озера на Погулянці у нас йдуть згідно з планом. Станом на сьогодні проводимо роботи з поглиблення дна водойми, зараз тут працює техніка. Усі роботи ми поділили на три етапи: вивезення сміття і очищення озера; укріплення берегів озера; укріплення шлюзу і дамби, які регулюють рівень подачі води.

У четвер ми укріпили бетонну стіну і каркас буде утримувати цей берег. Інші береги озера будуть укріплюватися за допомогою георешітки і габіонів. Я думаю, що до 1 листопада ми завершимо ці два етапи виконання робіт і нам залишиться ще укріплення дамби і шлюзу. Загалом на виконання робіт з очищення озера у парку «Погулянка» з міського бюджету виділено 480 тис. гривень», – зазначив директор Центру творчості дітей на юнацтва Галичини Олег Кузик.