Одна із найважливіших екологічних тривог сучасної України – обміління її найглибшого і найчистішого озера Світязя. Недарма його називають одним із природних чудес.
Загалом, за останній рік вона відступила від берега приблизно на півсотні метрів. Відповідні фотографії розмістив український блогер Денис Казанський у своєму Facebook.
Проте за останні 2-3 місяці місяці рівень води у Світязі завдяки дощам підвищився на вісім сантиметрів. Але це все одно дуже мало, стверджують екологи, оскільки вода місцями відступила від берега на 50 метрів. Цьому могли б зарадити рясні снігопади, але їх також немає цієї зитми. Тож Світязю треба допомагати, а він віддячить нам у теплу пору приємними миттєвостями відпочинку.
“За минулий рік через спеку з озера випарувалося більше води, ніж надійшло. Крім того, на ситуацію впливають штучні озера, які зараз риють підприємці біля плантацій лохини. Вони акумулюють воду, яка раніше надходила в Шацькі озера. В поєднанні з кліматичними факторами це вплинуло на рівень води”, – написав він.
Одне з підприємств господарювання побудувало неподалік штучні водні об’єкти на орендованій території площею 230 га без відповідних на це документів та здійснювало з них водозабір для поливу саджанців лохини на площі понад 150 га. Відтак вже відкрили “кримінал”.
“Рік тому тут була вода. А он там, де на фото парасольки та пірс, був берег. Узбережжя Світязю тепер місцями нагадує колишнє Аральске море, яке зараз майже повністю зникло. Вода відступила метрів на 50”.
За результатами досліджень було зроблено висновки, що обсяги надходження води в озеро, в основному, формуються джерелами, розташованими в цій зоні, і що на продуктивність водопостачання цих джерел інтенсивніше впливає зниження рівня ґрунтових і поверхневих вод, а не зміна напірності глибоко розміщених джерел підземних вод.
Цього тижня у парку «Піскові озера» розпочнуть очистку поверхні водойм від ряски механічним способом, повідомляє прес-служба ЛМР.
На території парку розташовані дві водойми, поверхня яких має площу 0,89 га та 0,70 га. Як зазначає заступник директора департаменту містобудування Володимир Данилюк, через те, що зменшуються опади, знижується рівень ґрунтових вод, у тих озерах замулюються джерела і утворюється ряска.
«Є три способи очищення озера від ряски: хімічний, біологічний та механічний. Хімічний спосіб ми використовувати не можемо, тому що у цій водоймі є риба, ростуть різні водорості, які занесені до Червоної книги України, там плавають качки і поруч відпочивають люди. Ми використовуватимемо біологічний спосіб та механічний», – зазначив він.
Біологічний спосіб передбачає запуск рибу у водойми. Для цього потрібно 800 кг риби білий амур, яка поїдає цю ряску і не дає їй розмножуватися. Цей спосіб для очистки використають весно.
«Зараз найперше ми використовуємо механічний спосіб — на човні вручну збиратимемо ряску. Також ми проведемо гідрологічні дослідження для того, щоб розуміти, де розташовані джерела, що наповнюють озеро, можливо вони є замулені і їх потрібно дослідити і очистити»,– додав Володимир Данилюк.
Роботи з очищення водойми проводитимуть ДП «Боднарівка» та ЛКП «Зелений Львів».
Також екологи планують провести гідрологічні дослідження для вивчення джерел, що наповнюють озеро. Ймовірно, вони замулені і їх потрібно дослідити і очистити.
Часто постає питання: куди їхати? Якщо за вікном +30, то усі намагаються вибратись з душного та запорошеного міста ближче до водойм.
5 популярних та доступних для відпочинку львів’ян озер, куди можна втекти у спекотний день.
Байкал / Задорожнє
Озеро “Байкал”, також відоме як “Задорожнє” (від назви залізничної станції, біля якої розташоване), утворилось внаслідок затоплення Дроговижського кар’єру у 1974-му році.
Ціни:
Можна скористатись платними та безкоштовними пляжами. На платних пляжах доведеться заплатити 20 гривень за послуги: лежак, мангал та інше.
За стоянку автомобіля – 30 гривень, буса – 40 гривень, автобуса – 80 гривень. На базах відпочинку досить чисті пляжі та розвинена інфраструктура. Є сауна.
На озері Байкал (Задорожнє) працює декілька баз відпочинку і є приватний сектор. На відпочинковій території є альтанки, лазня, будиночки.
Оренда будиночка класу люкс – 400 грн,
стандартного – 300 грн.
Вартість оренди альтанки на відпочинкових базах – 250-300 гривень,
окремий столик (за межами альтанки) – 100 гривень.
Користування шомпурами – 5 грн. за одну штуку,
дрова – 40 гривень в’язанка,
лазня – 150 грн. за годину ( 6 чоловік).
оренда місця на пірсі – 50 грн. з людини.
Як добратись:
Якщо на своїй машині – треба їхати в сторону Миколаєва, в селі Дроговиж повернути праворуч, їхати до кінця села, а потім знову повернути праворуч, рухатися в бік дач по бетонній дорозі.
Електричкою “Львів-Лавочне” – від приміського залізничного вокзалу щодня в 09.00 і 14.00. Квиток до села Задорожнє коштує 8 гривень.
Є пляж, наполовину піщаний, наполовину – зарослий травою. Саме озеро неглибоке, тому без побоювання можна відпочивати з дітьми. Правда, вода не дуже чиста. Є кабінки для перевдягання, туалет. Є також 5 альтанок, мангали для шашликів, можна порибалити.
Поки що ціни на усі пляжні вигоди залишаються старими, а якщо зголоднієш – до твоїх послуг ресторан “Колиба”, старі добрі чебуреки у знаменитій брюховицькій чебуречній, яка славиться ними ще з радянських часів.
Для бажаючих позасмагати тут є лежаки і парасольки.
Ціни:
Вхід – у будні 30 грн. з людини, у вихідні – 35.
Прокат лежака – 30 грн., парасольки – 20 грн.
Автомобілі на пляж не заїжджають, є безкоштовна стоянка.
Альтанка – від 500 до 900 грн.
Є безкоштовні роздягальні, душ, умивальники, туалети.
На території озера працює кафе, де можна пообідати, випити кави, пива, поласувати морозивом і т.і.
Як добратись:
Автобуси № № 8, 22
Мала Швейцарія
Це озеро в лісі, яке розташоване неподалік від кільцевої дороги при виїзді зі Львова по вул. Зеленій (5 км від Львова).
Водойма досить велика, але не дуже чиста. Пляж – піщаний, є “жабник” для дітей. Через озеро перекинутий міст, з якого відкривається гарний краєвид. На березі можна орендувати альтанку з мангалом, а також взяти напрокат човен. Є кабінки для переодягання, душ, лавки з парасольками, гойдалки-каруселі, туалети, смітники та місця для куріння. Всім цим можна користуватися безкоштовно.
Ті ж відпочивальники, які хочуть залишитись на базі на декілька днів, можуть розташуватися у готелі, який збудовано на березі озера.
Ціни:
Вхід для дорослих – 60 грн – у вихідні, 40 грн. – у будні, для дітей з 8 років – 20 грн у вихідні, 15 гривень – у будні, дітям до 7 років – безкоштовно.
Стоянка автомобіля – 30 грн. / за добу
Оренда критої альтанки – 235- 445 грн. / день
Оренда мангалу з дровами – 140 грн. / день
Прокат човна – 100 грн./30 хвилин
Як добратись:
Без машини – складно. До найближчої маршрутки доведеться йти 2 км пішки.
Озерний край
База відпочинку “Озерний край” знаходиться у Пустомитах, в 12 км від Львова. На території відпочинкового комплексу є декілька невеликих озер для риболовлі та одне для купання, відпочинку. Це озеро – досить невелике, тому у спекотні дні не завжди вдасться вдосталь поплавати.
Окрім відпочинку на свіжому повітрі, «Озерний край» пропонує обіди в ресторані, ночівлю в готелі, влаштування бенкетів та конференцій.
Як добратись:
“Озерний край” розташований дуже близько від залізничної станції Пустомити на вул. Ставковій, 60. Найкращий спосіб доїхати до озер – сісти на електричку Стрийського або Лавочного напрямку. Окрім того, до Пустомитів зі Львова їздять маршрутки: №116 – щопівгодини їде з проспекту Червоної Калини, №141 – кожні 10 хвилин відправляється з Приміського вокзалу. Їхати автобусом доведеться приблизно годину, а потім ще немало йти пішки, тоді як на машині дібратися “Озерного краю” зі Львова можна за 20-30 хвилин.
Вхід у відпочинкову зону пляжу:
будній день – дорослі 10 грн. / день, діти шкільного віку – 5 грн. / день;
вихідні та святкові дні – дорослі 20 грн. / день, діти шкільного вік – 10 грн. / день.
Для комфортного відпочинку — оренда дерев’яних лежаків та парасольоквід сонця (по 10 грн.).
Оренда альтанки (до 10 осіб):
будній день — 200 грн. / день;
вихідні та святкові дні – 300 грн. / день.
(у вартість враховано вхід у відпочинкову зону пляжу, мангал та дрова).
Бухта Вікінгів
Готельно-відпочинковий комплекс “Бухта Вікінгів” – це не лише готель для туристів та ресторан для святкувань весіль. На території бази, яка заходиться в 12 км від Львова, є також три озера – біля найбільшого з них облаштований піщаний пляж, є пірс, душ та туалет.
В оренду тут дають альтанки з мангалами, є чимало розваг для дітей. Дорослі, які люблять відпочинок поєднувати зі спортом, тут також будуть задіяні. Для них обладнали спортивні майданчики для міні футболу, волейболу, баскетболу та бадмінтону.
Щоб пообідати, доведеться йти у ресторан, де постійно проводяться святкування. Тому аби не витрачати свій час, краще брати харчі з собою.
Як добратись:
«Бухта Вікінгів» розташована біля Львова, в 12 км в напрямку Бібрки. Якщо ви не хочете йти 9 км пішки від зупинки маршрутки, то єдиний спосіб доїхати до озера – на авто.
Ціни:
Ціна за оренду альтанки з мангалом коливається від 300 до 600 грн.
Прокат катамарану чи човна – 100 грн. за пів години.
Пляж (купання в озері №3, міні-гірка, дитяче містечко “Ketler”, душ, туалет (9.00 до 21.00) 150 грн. Стіл і мангал по 50 грн.
“Від так я, блукаючи старими польськими картами натрапив на цікаве, раніше не відоме мені озеро, яке до речі ще раніше мені зустрічалось на картах Google, проте тоді я вважав, що це звичайна помилка. Трішки погугливши мені вдалось зібрати небагато, але хоч якусь інформацію”, – розповідає Тарас Рикмас у своєму блозі.
Впeршe oзeрo згaдyється y книзi Бaльтaзaрa Гaкeтa (Najnowsze podróŜe przyrodniczo-polityczne po Karpatach Dackich i Sarmackich, zwanych równieŜ Północnymi, w latach 1791-1793) тyт вiн згaдyє нeвeликe oзeрo Чyрєп (тaкoж згaдyється в iнших джeрeлaх як Чyрєк) (Ozero Curiep) нeпoдaлiк трьoх кoрдoнiв, пo дoрoзi нa гoрy Рyський Дiл, якoгo нeмaє нi нa пoльських нi нa гaлицьких кaртaх. Б. Гaкeт рoзпoвiдaє, щo нa oзeрi вoдиться бaгaтo вoдoплaвних птaхiв нa якi вiн пoлювaв, a тaкoж бaгaтo риби якoю йoгo пригoщaли мiсцeвi пaстyхи.
Вчeний припyскaє, щo oзeрo yтвoрилoся приблизнo 150 рoкiв тoмy, в рeзyльтaтi зсyвy (нa мoю дyмкy з схилiв гoри Шyрин), a щe oзeрo збiльшyється в плoщi, прo щo свiдчaть нaпiв зiгнилi стoвбyри дeрeв зaнyрeнi в вoдi пo крaю oзeрa, якe їх зaтoпилo.
Встaнoвити рoзмiри oзeрa якi бyли пiд чaс вiдвiдин йoгo Бaльтaзaрoм Гaкeтoм нe мoжливo. Зaслyжeний кoлoмийський eтнoгрaф Лeoпoльд Вaйгeль, пiд чaс eкспeдицiї y 1879 рoцi зaзнaчaє, щo рoзмiри oзeрa бyли 850 м нa 250 м, a плoщa 20 гa. Taдeyш Вiсньoвський в свoїй книзi (Sprawozdanie z wycieczek faunicznych do jezior Czarnohorskich w r. 1885 i 1886)., вкaзyє щo плoщa oзeрa стaнoвить 6 гa, i глибинa 6 м. Oтжe вихoдить, щo пiд чaс пeрeбyвaння Гaкeтa oзeрo бyлo мaлeньким, тoдi зa стo рoкiв збiльшилoсь дo 20 гa, a пoтiм дo кiнця ХІХ ст змeншилoсь дo 6 гa.
Вiдoмo всe тaки, щo кiнцi ХІХ ст нa oзeрi звoдять штyчнy гaть (кляyзy) для сплaвy дaрaбiв, якoю збiльшyють плoщy oзeрa з 6 дo 15 гa, щo рoбить йoгo нaйбiльшим oзeрoм в Укрaїнських Kaрпaтaх. Рoзмiри кляyзи бyли 80 м вгoрi тa 20 м внизy, щo дoзвoлялo збирaти 420 тис. кyбoмeтрiв вoди, якa при спyскaннi дoпрaвлялa дaрaби дo Вeрхoвини (Жaб’є) зa 4 гoдини. Дiялa ця гaть-кляyзa дo 60-их рoкiв ХХ стoлiття, a oстaннiм прaцiвникoм бyв мeшкaнeць сeлa Kривoрiвня Вaсиль Хaрyк 1934 р.н.
У пyтiвникy Юрiя Сiтницькoгo “Maндрiвки пo Kaрпaтaх” видaний y 1993 рoцi знaхoдимo тaкy iнфoрмaцiю :”Вiд yстя Шибeнoгo дo Чeрeмoшa йдeмo нa зaхiд 4 км дoрoгoю, якa дoпyскaє aвтoмoбiльний рyх, i прихoдимo дo грeблi oднoгo з нaйбiльших в Kaрпaтaх oзeрa Шибeнoгo. Цe oзeрo прирoднoгo пoхoджeння , якe бyлo пристoсoвaнo, як збiрник вoди для сплaвy дeрeвa дaрaбaми пo Чeрeмoшy. Вoнo знaхoдиться нa висoтi 1024 м, йoгo дoвжинa стaнoвить 850 м, ширинa – 200 м, a глибинa бiля шлюзy — 25 м.”
Як мoглo прoпaсти тaкe вeликe oзeрo вaжкo скaзaти, вiдoмo, щo бiльшiсть вoди втeклo чeрeз прoрив гaтi тa кoли сaмe нe вiдoмo, нa мoю дyмкy, прoрив кляyзи мoглa спрoвoкyвaти пoвiнь, a вeликa пoвiнь як вiдoмo бyлa в цих крaях 1969 тa 2008 рoкaх.
Так як в путівнику Сітницького у 1993 році озеро ще згадується, можна припустити, що велика повінь 2008 року знищила дамбу, а з нею і можливість відновлення озера природнім способом.
Якщо влітку Шацькі озера – один з найпопулярніших напрямків серед відпочиваючих в Україні, то взимку там досить безлюдно. І це одна з причин, по якій поціновувачі зимового відпочинку з задоволенням їдуть сюди саме в цю пору року.
Шацькі озера взимку: що тут цікавого
У морози волинські озера, включаючи найглибше в Україні озеро Світязь, покриваються міцним льодом. І на зміну любителям літньої рибалки, яка (крім купань) є однією з головних розваг для відпочиваючих в цих краях, виходять суворі зимові рибалки.
Шацькі озера кишать рибою, якої тут більше трьох десятків видів.
А поки шанувальники підлідного лову заготовляють провізію для ароматної волинської юшки, любителі більш активного відпочинку розсікають по замерзлій озерної гладі на ковзанах і лижах. Для тих, хто не придбав власний реманент, на березі обладнані точки прокату.
Наприклад, на озері Чорному можна орендувати як фігурні, так і хокейні ковзани, а також ключки для гри “справжніх чоловіків”.
Навряд чи когось залишить байдужим пропозицію покататися на буєрі – це щось середнє між парусною яхтою і саньми на трьох ковзанах. Це незвичайне судно пересувається виключно по льоду, використовуючи силу вітру. Якщо він попутний, буєр може розвинути вражаючу швидкість і вмить доставити вас з одного берега озера на інший.
Ще одна перевага зимового відпочинку на Шацьких озерах – можливість легко підійти до будь-якого берега або прогулятися на острові посеред Світязя. Влітку заболочені береги озер менш доступні.
А яке задоволення, повернувшись увечері в затишний котедж, погрітися біля каміна зі стаканчиком гарячого глінтвейну! Єдина незручність – в зимовий період працюють лише деякі з численних баз відпочинку і готелів, що діють тут під час літнього ажіотажу. Але так як і попит взимку набагато менше, місце знайдеться для всіх.
Взимку на Шацькі озера вигідніше їхати цілою компанією – більшість розваг, від прокату буєрів до катання на конях, екскурсій по цікавих місцях Волині та виїзду на організовану риболовлю, пропонують для груп не менше 5 осіб.
Крім того, для великих компаній роблять хороші знижки, та й житло обійдеться дешевше, якщо зняти котедж з каміном, сауною, кухнею і мангалом відразу на кілька сімей. Якщо добираєтеся до озер громадським транспортом, є сенс орендувати в Ковелі мікроавтобус, який довезе вас відразу до місця призначення.
Що подивитися:
Місто Любомль з розкопками двох давньоруських городищ Х-ХІ ст. і фортечних валів ХІ-ХІІІ ст., Георгіївською церквою 1264 року, Троїцьким костелом 1412 року і палацом Браницьких.
Успенський собор 1160 року і Васильківську церкву ХІІІ-ХІ ст. в місті Володимирі-Волинському.
У селі Зимне – заснований у 1073 році Святогорський ставропігійний жіночий монастир з печерною церквою Варлаама Печерського, Троїцькою церквою XV в. і Успенською церквою XVI в.
Літературно-меморіальну садибу-музей Лесі Українки в селі Колодяжне.
Колір – це сприйняття світла. Світло ж – це електромагнітні хвильки, які летять вісім хвилин до нас від Сонця до Землі. Летить собі промінь світла і навіть не здогадується від чого відіб’ється і яким кольором стане у наших очах… Жовтим, червоним, синім? Мільярди відтінків цих кольорів наповнюють наше око барвами життя. Однак, поза тим, існує ахроматичний світ, монохромний, який відображається лише одним тоном, одною нотою.
Поруч Львова, у місті Городку, є ряд водоймищ, які живуть за своїми циклами кольору й гам музики. Від яскравих повноводних дивовижних мажорних красок до прозаїчних сумних мінорних сірих кольорів.
Чотири стави і ряд менших, завдяки штучним дамбам, утворюють своєрідне «Городоцьке море», яке має площу десь у 500 га. Це «море» виникло давним-давно природнім чином, завдяки річці Верещиці, яка протікає поруч і розливається щовесни. Колись, за княжих часів, річка була судноплавної й робила місто Городок стратегічно важливим пунктом торгівлі. Та часи змінилися і великий Львів загарбав все. Це вплинуло на річку й стави. Людей було небагато, тому вода була чистою. Ще на початку минулого століття – це велике водоймище служило у рекреаційних цілях: гарні пляжі, великі яхти, чудовий відпочинок. Кажуть, одного разу там ледь не втопився чоловік, який щодня поглядає на нас із двадцяти гривневої купюри, – Іван Франко. Та прийшли «п’ятирічки» й радянській комунізм. П’ятдесят років тому назад водоймище перетворили на суцільне рибне господарство, побудували дамби і поділили все на частини – тут промислова риба, тут – для любителів. Тут – риба, там – риба, а відпочинок зник. Вода ставала все бруднішою і «господарською» – навіть відходи зливали. Тому купатися тут заборонено. Але влітку, коли жарко, то знайдуться відчайдухи, які лізуть туди і вилазять живі і, як не дивно, здорові. Нова ж вода стару воду чистить – річка допомагає ставу «не задихнутися» від людської діяльності.
Став живе своїми циклами. Весною напускають туди маленьку рибу, а через два-три роки, коли вона підростає, то завдяки дамбам – воду спускають назад у річку, і таким чином виловлюють всю ту рибу, яка пливе за біжучою водою. Саме у ті дні, коли води тут майже немає, воно схоже на велике чорно-біле болото, яке лише у певні дні приваблює рибалок та їх пернатих конкурентів – чайок. Це місце дивовижне для роздумів, адже, якщо мати гумове взуття, то можна перейти від одного краю ставу до іншого, бо посередині – тиша і спокій. В принципі, таке ж можна зробити зимою, маючи тепле взуття. Вода замерзає і стає суцільною дорогою. Та на цій білій дорозі можна зустріти любителів зимової рибалки, хокею чи фігурного катання, а от любителів болота – не так вже й багато, тому осінні роздуми більш спокійні.
Зимою падає сніг, все тече ріка, і весною знову «Городоцьке море» стає яскравим і кольоровим, готовим прийняти нових фотографів, рибалок і всіх відпочивальників, які оцінили б красу його цікавих та особливих фарб.
