Макет Львівського оперного театру з картону та паперу

Львів’янин Петро Щомак створює макети знаменитих пам’яток львівської архітектури, зібрані лише з картону та паперу. Однією з грандіозних робіт автора є створення будівлі Львівського оперного театру у масштабі 1:150.

Свої роботи митець розміщує у себе на сторінці у Фейсбуці.

”3D моделювання це моє захоплення, як зараз кажуть – хобі. Спочатку просто збирав макети із закордонних журналів і завжди мене муляла думка, чому немає макетів українських архітектурних пам’яток, особливо любимого Львова. Прийшлось цю прогалину в “світовому” моделюванні заповнити, що й роблю не перший рік. А виставки виникли самі по собі, не було місця тримати в квартирі таку кількість макетів, довелось десь їх прилаштовувати, тим більше що зупинятись в створенні макетів поки що не планую”, – розповідає автор у Фейсбуці.

Як зазначає Петро Щомак, всі макети знаходяться в Золочівському замку.

Маленький Львів у Вроцлаві: Пластична Панорама Стародавнього Львова

«Пластична Панорама Стародавнього Львова» − надзвичайна модель роботи Януша Вітвіцького (Janusza Witwickiego) та його колег, наслідок тисячі годин вивчення історії міста Лева, підготовчих робіт і, власне, моделювання. Робота майстра над панорамою тривала більше 10 років. Як же так сталося, що масштабна модель Львова, створена в самому місті, опинилася за кордоном? Про це повідомляє Фотографії Старого Львова.

Обкладинка видання «Panorama plastyczna dawnego Lwowa» 1937 року.

Якщо доля чи випадок, автобус чи літак занесуть вас до Вроцлава, і ви матимете хоча б кілька годин вільного часу, рекомендуємо відвідати макет Львова у Залі Століття (ul. Wystawowa 1, 51-618 Wrocław). Звичайно, у Вроцлаві і окрім неї є на що подивитися… Але такого Львова, як тут, Ви ще певно не бачили!

Панорама давнього Львова. На передньому плані Низький замок. Джерело: http://panoramalwowa.pl

Януш Вітвіцький народився 10 вересня 1903 року у самісінькому Львові. Ще б пак, де ж іще могла народитися людина яка так досконало знала давнє обличчя свого міста. Януш Вітвіцький спочатку вивчав архітектуру в Львівській політехніці (до 1926 року), а потім ще й історію мистецтва в університеті Яна Казимира (сучасний ЛНУ ім. Івана Франка). Пристрастю молодого вченого була архітектура стародавнього Львова, особливо його фортифікація. У 1934 році Януш стає спочатку асистентом, а згодом, доцентом Львівського університету. Хороша посада, перемога на загальні крайовій виставці в Познані, спроектованого ним павільйону, віщували подальший розквіт кар’єри архітектора. (фото 3)

Людина, яка мала мрію. Фотопортрет Януша Вітвіцького

У 1931 р. під час перебування у Парижі, народилася ідея створення архітектурної моделі Львова зразка XVIII століття. Це була титанічна робота для якої потрібно було вивчити всі карти та плани населеного пункту, фотографії, ескізи і гравюри, будь-які письмові джерела та перекази про архітектуру міста Лева.

В’їзд у фортифікаційний вузол Краківські Ворота – зліва: барбакан із в’їзною брамою, будівля міської стрільниці (Цельштадту), башта «На Гребельці». Джерело: Panorama plastyczna dawnego Lwowa, 1938.

З 1932 р. Януш Вітвіцький працює, разом із групою фахівців, спочатку в будівлі Політехнічного університету на вул. Корнеля Уєйського (тепер Корнила Устияновича), а згодом на Вірменській, 23 (колишній кляштор Марії Магдалини).

Фрагмент босяцьких валів – зліва: висока стіна із Вежею мулярів, ливарна майстерня (Людвисарня) між стінами, Стіна низька, Королівський Арсенал, в глибині можемо побачити вежу Лимарів.

Завдяки інтенсивній роботі, до початку Другої світової війни з’явилися моделі основних будівель Львова та міських стін. Тільки в 1939 році вдалося отримати 10 тисяч злотих від міської влади кошти на будівництво моделі (до того всі витрати Вітвіцький покривав із своєї кишені).

Макет львівської Ратуші на площі Ринок. Саме такий вигляд мала ця споруда до своєї руйнації у 1826 р

Війна і окупація Львова (радянська, німецька і знову радянська) не припинили роботи над панорамою міста. У 1943 році лише хабар допоміг визволити інженера Вітвіцького від ув’язнення радянським режимом. Після цього майстер наполегливо розпочне добиватися дозволу вивезти своє творіння до Польщі. За три дні до призначеного строку виїзду, у 1946 році, Януш Вітвіцький, був жорстоко убитий за нез’ясованих до сьогодні обставин. Архітектора швидше за все ліквідували агенти НКВС. Дружина Вітвіцького навіть не мала можливості опізнати тіло чоловіка. Але панораму вивезти усе ж змогла…

Інший ракурс вигляду Ратуші.
Прекрасне, таке знайоме і незвичне, давнє і вічно юне місто Лева.
Загальний вигляд макету давнього Львова роботи Януша Вітвіцького.
Галицька брама, Вежа кравців та Кафедральний костел у давньому Львові.

Через два тижні Ірена Вітвіцька поїхала разом з донькою в Польщу, взявши ретельно упаковані, в шести ящиках і дрібних пакетах елементи панорами. Аж до падіння комуністичного режиму в Польщі існування панорами міста Львова було таємницею. Знадобилося чимало часу аби реставрувати моделі будинків міста. І лише з 2015 року ми знову, безперешкодно, можемо побачити Львів таким, яким він був триста років тому, щоправда у Вроцлаві…

Автор: Сергій ГУМЕННИЙ для Фотографії Старого Львова. 

Яким був Львів у 1740 році? Розглядаємо в деталях

У пiдзeмeллi Гaрнiзoннoгo хрaмy свв. aпп. Пeтрa i Пaвлa (кoстeл єзyїтiв) прeдстaвлeнo унікальну пластичну панораму рaнньoмoдeрнового Львова 1740-50-их років у масштабі 1:500.

Ця панорама ручної роботи є унікальною через наявність на ній пeрeдмiсть (iснyє дaвнiшa пaнoрaмa Львoвa цьoгo чaсy, aвтoрствa Янyшa Вiтвiцькoгo, яка знаходиться зараз у Польщі, aлe нa нiй нeмaє пeрeдмiсть).

Діаметр панорами Львова середини 1740-х років становить 6 метрів. Aвтoри пaнoрaми – Ігoр тa Любoв Kaчoр.

Нa пaнoрaмi мoжнa пoбaчити чимaлo бyдiвeль, якi нe збeрeглися дo нaших днiв. Дo приклaдy, вeжa Гaрнiзoннoгo хрaмy, якy рoзiбрaли y XVIII ст. зa нaкaзoм кeрiвництвa мiстa, іншу зовсім Ратушу, в’їзні брами та багато інших цікавих споруд.

Дaнi eкспoзицiї дaють мoжливiсть зaглянyти y минyлe тa пoбaчити як Львiв змiнився зa чaс свoгo iснyвaння. Розпочнемо з загальних видів на Львів.

І ще ближче:

Вид на Львів зі сходу:

Трохи приблизимось:

І ще крупніший вигляд:

Тепер перейдемо до розгляду деталей макету. Розпочнемо з центральної площі Львова. Як бачимо, колись в центрі площі Ринок, окрім ратуші, розташовувався ще ряд будівель.

Раніше міському магістрату вистачало значно менше місця для своїх кабінетів.

Красивіша все ж таки попередня вежа була.

Історія падіння зображеної на макеті вежі ратуші взагалі вельми цікава, але то вже інша історія, яку варто буде зачепити в розповіді про львівські ратуші.

У ХVІІІ столітті латинська катедра вже набула барокових рис. Власне з того часу її вигляд мало в чому змінився

Ось так колись виглядав монастир єзуїтів, розташований в західній частині міста.

Єзуїтський костел колись величала одна з найвищих веж Львова, яку, на жаль, через аварійний стан було розібрано в австрійські часи.

На фото нижче бачимо Успенську церкву з вежею Корнякта, праворуч від якої стоїть ще готичний костел домініканців.

В південно-східному куті Львова бачимо будівлю міського арсеналу:

Нижче бачимо порохову вежу і босяцьку хвіртку, яка стала роковою для міста на початку ХVІІІ століття.

Успенська церква і домініканський костел:

Для в’їзду в місто було облаштовано дві брами: Галицьку і Краківську.

На фото нижче зображено Краківську браму. Як бачимо, її конструкція була вельми складною і в той же час безпечною для мешканців Львова.

Справа від Краківської брами розташовувався Низький замок, на території якого стояла каплиця святої Катерини.

Практично навпроти Краківської брами розташовується костел Марії Сніжної, представник ще старого княжого Львова.

Ще один погляд на Краківську браму, Низький замок, костел тринітаріїв, а також на вірменську частину міста, в якій видно вірменський собор, його дзвіницю і двори.

З протилежного південного боку міста розташовувався ще один в’їзд до міста – Галицька брама.

А тепер подивимось на ті частини Львова, які розташовувались за межами міських мурів.

Розпочнемо з монастиря бернардинів.

Монахи-бернардинці завжди славились своїми військовими здібностями, тому не дивно, що споруди їхнього монастиря виглядали як окрема фортеця.

Цікаво, що колись, щоб потрапити на подвір’я, треба було перейти через міст.

На пагорбі навпроти східного боку міських мурів розташувався монастир кармелітів босих.

Трохи північніше від чоловічого монастиря кармелітів босих розташовувалась аналогічна жіноча обитель.

На сучасній вулиці Князя Романа колись стояв монастир кармелітів взутих з костелом святого Леонарда.

Оглянути панорами можна у підземеллі щодня з 9:00 до 19:00. Екскурсії проводяться у будні, об 11.00, 15.00 та 18.30, у святкові (сб., нд.) – 15.00, 18.30.

Джерело: rbrechko.livejournal.com