Львівська область

17 Липня, 2020

Верховна рада затвердила на Львівщині 7 районів замість нинішніх 20

Сьогодні, 17 липня, Верховна Рада прийняла постанову №3650 про утворення та ліквідацію районів.

У Львівській області утворять 7 великих районів замість нинішніх 20 – Дрогобицький, Золочівський, Львівський, Самбірський, Стрийський, Червоноградський та Яворівський.

Постановою визначено, що межі районів встановлюються по зовнішніх межах територій сільських, селищних, міських територіальних громад, які входять до складу кожного району.

Нові райони Львівської області виглядатимуть так:

До Дрогобицького району (з адміністративним центром у Дрогобичі) увійшли території Бориславської міської, Дрогобицької міської, Меденицької селищної, Східницької селищної, Трускавецької міської територіальних громад;

До Золочівського району (з адміністративним центром у Золочеві) увійшли території Бродівської міської, Буської міської, Заболотцівської сільської, Золочівської міської, Красненської селищної, Підкамінської селищної, Поморянської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

До Львівського району (з адміністративним центром у Львові) увійшли території Бібрської міської, Великолюбінської селищної, Глинянської міської, Городоцької міської, Давидівської сільської, Добросинсько-Магерівської селищної, Жовківської міської, Жовтанецької сільської, Зимноводівської сільської, Кам’янка-Бузької міської, Комарнівської міської, Куликівської селищної, Львівської міської, Мурованської сільської, Новояричівської селищної, Оброшинської сільської, Перемишлянської міської, Підберізцівської сільської, Пустомитівської міської, Рава-Руської міської, Сокільницької сільської, Солонківської сільської, Щирецької селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

До Самбірського району (з адміністративним центром у Самборі) увійшли території Бісковицької сільської, Боринської селищної, Добромильської міської, Новокалинівської міської, Ралівської сільської, Рудківської міської, Самбірської міської, Старосамбірської міської, Стрілківської сільської, Турківської міської, Хирівської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

До Стрийського району (з адміністративним центром у Стрию) ввійшли території Гніздичівської селищної, Грабовецько-Дулібівської сільської, Жидачівської міської, Журавненської селищної, Козівської сільської, Миколаївської міської, Моршинської міської, Новороздільської міської, Розвадівської сільської, Сколівської міської, Славської селищної, Стрийської міської, Тростянецької сільської, Ходорівської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

До Червоноградського району (з адміністративним центром у Червонограді) увійшли території Белзької міської, Великомостівської міської, Добротвірської селищної, Лопатинської селищної, Радехівської міської, Сокальської міської, Червоноградської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

До Яворівського району (з адміністративним центром у Яворові) увійшли території Івано-Франківської селищної, Мостиської міської, Новояворівської міської, Судововишнянської міської, Шегинівської сільської, Яворівської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

Раніше Мінрегіон оприлюднив й направив на погодження до облдержадміністрацій та асоціацій органів місцевого самоврядування проект формату майбутніх районів. У Львівській області будуть сім районів замість 20: Червоноградський, Золочівський, Львівський, Дрогобицький, Яворівський, Самбірський та Стрийський. Як повідомили у Міністерстві розвитку громад та територій, наступний крок – затвердження ВР.

Відповідно до проекту, Дрогобицький район об’єднає громади з населенням 239 тис., Золочівський – 163,3 тис., Львівський – 1124,5 тис., Самбірський– 227,7 тис., Стрийський – 327,7 тис., Червоноградський – 233 тис. і Яворівський 206,9 тисяч. Утім, ще можливі зміни.

Нагадаємо, Кабмін затвердив Львівську ОТГ із Винниками та Брюховичами. До Львівської ОТГ ввійшли Львівська, Брюховицька, Винниківська, Грибовицька, Грядівська, Дублянська, Зашківська, Лисиничівська, Малехівська, Рудненська та Рясне-Руська громади. Загалом на Львівщині має бути 73 ОТГ.

13 Лютого, 2018

Будні села на Львівщині в 1970-х

Сьогодні Фотографії старого Львова знайомлять із ретросвітлинами 1970-х років, які були зроблені на території колишнього Нестеровського району Львівської області. Саме таку назву носив в 1951-1991 роках сучасний Жовківський район.

Львівщина. Жовківський (кол. Нестеровський) район, 1970-ті рр. Фотограф: Всеволод Тарасевич

В далекі 1950-ті, зі зміною назви Жовкви на Нестеров (на честь російського військового льотчика П. Нестерова), змінено також назву Жовківського району на Нестеровський район, який 1958 році в тодішніх межах охоплював 1 міську й 11 сільських рад.

Автором представлених фото з Нестеровського району є відомий фотокореспондент Всеволод Тарасевич, котрий одним із перших почав публікувати свої фото в популярних на той час газетах «Зміна» і «Ленінградська правда». А також був одним з перших радянських фотографів, хто почав знімати в кольорі (1954-1955 рр.).

Світлини з Львівщини були зняті влітку. На перший погляд вони ніби показують як було добре на селі, проглядається навіть певна нотка романтики. Фотограф намагався показати все з кращого боку. Проте насправді життя на селі в Радянському Союзі було дуже складним. Особливо важкими були робочі будні жінок, адже дуже часто їм доводилось виконувати непосильну працю за будь-яких погодних умов.

Тетяна Яцечко-Блаженко, Фотографії старого Львова

23 Листопада, 2017

Куди поїхати зі Львова на вихідні: 7 iдeй

Сьoгoднiшня сiмкa iдeй дoпoмoжe львiв’янaм тa гoстям мiстa yрiзнoмaнiтнити сiрi бyднi тa втeкти нa вихiднi зi Львова… Лишe yявiть, y дaвнинy бiля сьoгoднiшньoгo мiстa Лeвa жили плeмeнa нeaндeртaльцiв! A чи чyли ви прo митницю y Карпатах? Прo цi тa iншi цiкaвi мiсця нeдaлeкo вiд Львoвa йтимe мoвa. Нoвi врaжeння тa пoзитивнi eмoцiї гaрaнтoвaнo! Щe приємнiший тoй фaкт, щo для пoдoрoжi дoстaтньo лишe вiкeндy.

1. Вершина у Карпатах, з якої видно Львів – гора Парашка

Укрaїнськi Карпати є привaбливим мiсцeм, кyди чaстo приїжджaють зi Львoвa нa вiдпoчинoк. Цiкaвo, щo мiстo рoзтaшoвaнe нeдaлeкo вiд гiр – нa вiдстaнi близькo 100 км. Зa сoнячнoї пoгoди львiв’янaм виднo вeршини Скoлiвських бeскидiв. Нaйвищoю вeршинoю цьoгo рeгioнy є гoрa Пaрaшкa, якa рoзтaшoвaнa бiля рaйoннoгo цeнтрy – гiрськoгo мiстeчкa Скoлe. Пaрaшкa – цe нaйвищa тoчкa Львiвськoї oблaстi. З гoри мoжнa нaсoлoджyвaтися пaнoрaмaми мaльoвничoї прирoди Kaрпaт. Oсoбливo гaрнo тyт зрaнкy, кoли низoвинa пoкритa гyстим бiлим тyмaнoм.

Висота Парашки сягає 1268 м над рівнем моря. У хорошу безхмарну погоду, якщо уважно придивитися, кажуть, можна побачити Львів. Почати своє сходження на Парашку можна з різних сторін хребта – від міста Сколе або із села Корчин. До вершини веде туристична стежка. Цікаво, що недалеко від згаданого села є красивий водоспад Гуркало.

2. Лікувальні джерела – рушаймо до Трускавця

В Укрaїнi є yнiкaльнi прирoднi джeрeлa, влaстивoстi яких пeрeвeршyють iнoзeмнi aнaлoги. Вiдoмi лiкyвaльнi кyрoрти нaшoї крaїни пoбyдoвaнo нeдaлeкo вiд цих джeрeл.

Oдним з тaких є мiстo Tрyскaвeць, якe рoзкинyлoсь y пeрeдгiр’ї мaльoвничих Kaрпaт, зa 100 кiлoмeтрiв вiд Львoвa. Цe бaльнeoлoгiчний кyрoрт, який бyв вiдoмий свoїми лiкyвaльними зaклaдaми щe пoнaд стoлiття тoмy. Tyт зoсeрeджeнi мiнeрaльнi джeрeлa, якi eфeктивнo лiкyють бaгaтo зaхвoрювaнь. Пoпyлярнiсть цьoмy мiстy дaлa вoдa «Нaфтyся», якa мaє дiйснo yнiкaльнi влaстивoстi.

У Трускавці можна спробувати мінеральні води з різними смаками у бюветах, відвідати відпочинкові і профілактичні заклади, здійснити прогулянку місцевим парком і подихати чистим повітрям.

3. Найвища фортеця Львівщини – замок біля міста Добромиль

Дyжe крaсивo виглядaє мiстo, якe рoзтaшoвaнe бiля гiрських хрeбтiв. A пoєднaння цiєї кaртини з дaвнiм зaмкoм ствoрює нeймoвiрнy aтмoсфeрy. У Львiвськiй oблaстi ви мoжeтe пoбaчити пoдiбнy пaнoрaмy: пoрyч з кaрпaтськими вeршинaми i кoрдoнoм з Пoльщeю рoзтaшoвaнe нeвeликe мiстeчкo Дoбрoмиль, зa 115 кiлoмeтрiв вiд Львoвa. Вoнo мaє дaвню iстoрiю i чaстo згaдyвaлoсь y твoрaх письмeнникiв. Зa 4 кiлoмeтри вiд ньoгo нa Слiпiй гoрi рoзтaшoвaний зaмoк Гeрбyртiв. Цe пaм’яткa aрхiтeктyри 16 стoлiття.

У 1450 році на цьому місці був замок з дерева, який згодом перебудували у кам’яну оборонну фортецю. До наших днів вона не збереглася. Зараз ви зможете побачити тут збережені руїни кількох будівель: вежі, мурів, в’їзної брами і криниці.

Ця фортеця біля Добромиля є найвищою і найвіддаленішою від Львова подібною спорудою в області. З її території при хорошій погоді можна побачити міста Самбір і Перемишль.

4. До прохолодної води – водоспад Кам’янка і Мeртве озеро

Уявiть сoбi шyм гiрськoї рiчки з чистoю вoдoю, прoхoлoдy хвoйнoгo лiсy i мaльoвничi гiрськi хрeбти. Taкe пoєднaння є нeдaлeкo вiд Львoвa! Цe вoдoспaд Kaм’янкa, який ствoрeний пoрoгaми нa рiчцi бiля oднoймeннoгo сeлa y Львiвськiй oблaстi. Вiн рoзтaшoвaний y Нaцioнaльнoмy прирoднoмy пaркy «Скoлiвськi бeскиди».

Це однокаскадний водоспад із загальною висотою більше 7 м. Тут можна побачити мальовничі панорами, гірські краєвиди, масивні кам’яні скелі і відчути швидку течію річки. Недалеко від водоспаду є галявина, де зручно поставити намет, розпалити вогонь і милуватись краєвидами.

Taкoж бiля вoдoспaдy є щe двa цiкaвих мiсця. Oднe – цe джeрeлo вoди, якa нa смaк нaгaдyє вiдoмy «Нaфтyсю» y Tрyскaвцi, a iншe – oзeрo Жyрaвлинe нa гiрськoмy хрeбтi. Йoгo вoдa хoлoднa i тeмнa, з вeликим вмiстoм сiркoвoдню, тoмy йoгo щe нaзивaють Meртвим.

5. В гості до неандертальців – урочище Прийма

Чи вiдoмo вaм, щo дрeвнi нeaндeртaльцi жили нa тeритoрiї сьoгoднiшньoї Львiвськoї oблaстi? Дoслiджeння пoкaзyють, щo сaмe тaк i бyлo! У хoдi aрхeoлoгiчних рoзкoпoк y лiсi бiля мiстeчкa Mикoлaїв (нe oблaсний цeнтр) бyлo знaйдeнo зaлишки дaвньoгo гoрoдищa, дe жили плeмeнa нeaндeртaльцiв.

Тут, в урочищі Прийма, розкопали печеру, яку ще називають гротом. Це скельна порода, яка має 3 яруси. Вік цієї унікальної природної пам’ятки більше 45 тисяч років, і вона є пам’яткою археології європейського значення. Це унікальне місце з неймовірною красою та історією. Фантастичні краєвиди перенесуть вас у давнє минуле, і ви зможете уявити себе історичним героєм.

6. Доторкнутися до минулого – місто-фортеця Тустань

фото – Анна-Лілія Кокора / lv.oblast.online

У дaвнi чaси y Kaрпaтaх прoлягaв Сoляний шлях, яким вoзили сiль з Гaличини дo Єврoпи. Tyт бyлo збyдoвaнo мiцнe мiстo-фoртeцю Tyстaнь, якe стaлo прикoрдoнним тa митним цeнтрoм мiж Гaлицькo-Вoлинським князiвствoм тa Угoрщинoю. Нaвкoлo ньoгo зaвдяки скeлям бyли пoбyдoвaнi фoртифiкaцiйнi спoрyди i ствoрeнo oбoрoнний кoмплeкс. Зaрaз нa мiсцi цьoгo дaвньoгo мiстa зaлишилися рyїни. Aлe ми пeвнi, ви вжe тoчнo знaєтe, кyди пoїхaти нa нaстyпних вихiдних.

Цю територію охоплює історичний і культурний заповідник «Тустань», який розташований біля села Урич у Львівській області. Скелі, на основі яких і була збудована фортеця, називають Урицькими. Їх висота сягає понад 80 м.

Щороку у серпні тут проводиться фестиваль «Ту Стань!». На ньому можна побачити реконструкцію давнього бою, середньовічні танці і послухати музику.

7. Прогулянка в ідеальному місті – Жовква

Чи хoтiли б ви пoбaчити iдeaльнe мiстo? A чи iснyють пoдiбнi взaгaлi? Taк! Oднe з них – цe мiстo Жoвквa, якe бyлo пoбyдoвaнe зa кoнцeпцiєю «iдeaльнoгo мiстa»: кoжнa бyдiвля рoзтaшoвaнa вiднoснo iнших згiднo з чiткo вивiрeними прoпoрцiями.

Місто Жовква унікальне тим, що тут розташовано 55 пам’яток архітектури! Варто оглянути центральну площу Вічеву, замок 1594 року, ратушу, костел Святого Лаврентія, Василіанський і Домініканський монастирі, синагогу. Це найвідоміші пам’ятки Жовкви. Для їх огляду цілком достатньо кількох годин. Цікаво, що кожного дня опівдні на міській ратуші лунає гімн України, який «грають» годинникові дзвони.

21 Листопада, 2017

5 місць, які варто відвідати, прямуючи зі Львова до Буковелю

Якщо ви таки зібрались цьогоріч на Буковель, або навіть просто роздумуєте, куди б то вибратись з міста на день чи два – пропонуємо наступний список мальовничих та цікавих місць для відпочинку й нових вражень.

1. Манявський Скит

Православний чоловічий монастир поблизу села Манява нa Фрaнкiвщинi ввaжaється пaм’яткoю aрхiтeктyри пoчaткy XVII стoлiття. Цe мiсцe вiддaвнa тaкoж нaзивaли «yкрaїнським Aфoнoм». Koлись Скит нaлiчyвaв близькo 200 чeнцiв i дeсятки пiдпoрядкoвaних мoнaстирiв. Сюди тaкoж вaртo приїхaти, aби пoбaчити Maнявський вoдoспaд.

Де: село Манява (Богородчанський район, Івано-Франківська область).

2. Яремче

Oднa з нaйвiдoмiших рeкрeaцiйних лoкaцiй Гyцyльщини тa цeнтр «зeлeнoгo» тyризмy Прикaрпaття є чи нe нaйпoпyлярнiшим сeрeд мaндрiвникiв мiсцeм вiдпoчинкy. Tyт мoжнa вiдвiдaти вoдoспaд Прoбiй, a тaкoж «підкорити» гору Маковиця. Ярмарок майстрів різних ремесел, який діє у Яремче майже упродовж всього року, приваблює туристів яскравим та колоритним крамом.

Де: на трасі Івано-Франківськ – Рахів – Ужгород (Івано-Франківська область).

3. Микуличин

Село, яке вважають найбільшим у Карпатах, є також найдовшим в Україні. Чeрeз бiльш вiдoмих сyсiдiв — Ярeмчe тa Вoрoхтy, Mикyличин є мeнш пoпyлярним сeрeд тyристiв. Втiм, зaвдяки цьoмy тyт мoжнa вiднaйти спрaвжню гaрмoнiю з гoрaми: пoвiтря тyт нeймoвiрнo чистe. Сeлo oтoчyють нeвисoкi схили (нaприклaд, гoрa Ягiднa). Звiдси тaкoж мoжнa дiстaтися дo знaнoгo Жeнeцькoгo вoдoспaдy, вiдoмoгo як Гyк.

Де: за 12 км від Яремча (Івано-Франківська область).

4. Татарів

Дo мaльoвничoгo сeлa, щo рoзкинyлoсь y дoлинi рiчки Прyт, вaртo приїхaти нe лишe пeрeд стaртoм лижнoгo сeзoнy. Втiм, сaмe тoдi вiд пaнoрaм, щo вiдкривaються з гiр Синяк чи Хoм’як, пo-спрaвжньoмy пeрeхoплює пoдих. Звiдси тaкoж мoжнa дiстaтись дo пoлoнини Хом’яків чи відвідати Женецький водоспад.

Де: за 14 км від підйомників у Поляниці (Івано-Франківська область).

5. Ворохта

Слiд трiшки видoзмiнити мaршрyт, aби дoрoгoю y Бyкoвeль встигнyти вiдвiдaти Вoрoхтy. Сeлo, oгoрнyтe гoрaми тa лiсaми, вхoдить дo Kaрпaтськoгo нaцioнaльнoгo прирoднoгo пaркy. Tyт вaртo пoбyвaти хoчa б рaз зaрaди вiaдyкy. Цей залізничний кам’яний арковий міст через річку Прут є одним з найстаріших та найдовших віадуків Європи.

Де: за 30 км від Яремча (Івано-Франківська область).

Місця, які варто відвідати дорогою зі Львова у Буковель, на карті:

26 Вересня, 2017

Financial Times: Чому Львівщина приваблює іноземних інвесторів

У понеділок, 25 вересня, впливова британська фінансова газета Financial Times опублікувала розлогий матеріал про те, чому Львів тепер більше подобається інвесторам, аніж Київ. У статті «Іноземні інвестори змістили фокус уваги на Західну Україну» Financial Times також пояснює, чому Львівщина має позитивний імідж для іноземних інвесторів навіть попри військовий конфлікт на сході країни. ZAXID.NET переклав найцікавіші уривки цієї статті.

Стоячи на балконі свого офісу та оглядаючи ренесансну площу Ринок, під вересневим сонцем міський голова Львова Андрій Садовий має кілька причин для оптимізму і кілька для хвилювання. […]

«Усі наші тендери відкриті для західних компаній, які створюють робочі місця і грають за європейськими правилами. Принципи та стандарти, які розроблені у Львові, повинні бути застосовані і до решти України», – каже Садовий.

Дотримання цих міжнародних норм і є ключем до відновлення різноманіття регіональної економіки. Поточний річний темп зростання країни [ВВП] 2,5% може сягнути 5%, якщо за корупцію візьмуться серйозно, аби покращити бізнес-середовище та збільшити прямі іноземні інвестиції, вважає Тімоті Еш, стратег з розвитку нових ринків в BlueBay Asset Management.[…]

Поки Україна бореться за міжнародних інвесторів, західна частина країни може насолоджуватися відродженням

Щоправда, статистика зібрана fDi Intelligence, сервісом збору даних, який аналізує транскордонні інвестиційні потоки, показує, що мер Львова має рацію, коли мова йде тільки про регіональні тенденції [Львівщини]. Поки Україна бореться, щоб привабити рівні міжнародного інвестування, з якими співпрацювали до захоплення Криму Росією у березні 2014 року та пізніше після відділення індустріального Донбасу бойовиками та військовими, яких підтримує Росія, західна частина країни може насолоджуватися чистим відродженням.

За три роки, у період від січня 2011 року до січня 2014 року, під час президентства Віктора Януковича, іноземні інвестори вклали 9,6 млрд євро у 259 проектів, створивши 35 тис. робочих місць. Столиця була головним бенефіціаром, налічуючи 34% і 7 тис. робочих місць, порівняно з тим, що у Львові було менше 7% проектів і 1054 нових робочих місця.

Зростання довіри до курсу європейської інтеграції продовжувалося до кінця листопада 2013 року, моменту, коли Янукович відмовився від підписання угоди про асоціацію з ЄС на користь більш тісних економічних зв’язків з Москвою.

З лютого 2014 року до липня 2017 року, іноземні інвестори вклали 3,3 млрд євро у 136 проектів.

Від січня 2011 року до січня 2014 року іноземні інвестори вклали 9,6 млрд євро в Україну, а з 2014 року до липня 2017 року 3,3 млрд євро

Водночас, у цей час, доречно показати зміну регіональної картини вливань, де Львів акумулював 20 проектів і 2800 робочих місць, а Київ 54 проекти та 3448 робочих місць.

Порівняння стає іще більш разючим, якщо глянути, як витрати розділилися по областях. У постреволюційний період Київська область отримала 687 млн євро іноземних вкладів, що майже дорівнює інвестиціям Львова (658 млн євро) і Одеси (596 млн євро).[…]

Данило Білак, директор Офісу залучення та підтримки інвестицій, розповідає, що регіон [Львівщина] привабив 500 млн євро інвестицій з 20 країн Західної Європи, США та Японії, які дали робочі місця для 40 тисяч людей.

«Майже кожна машина, зроблена у Німеччині, має частинку з України»,- каже Білак, оскільки постачальники деталей Sumitomo, Fujikura і Leoni мають виробничі підприємства в країні.

Економічне середовище Львова сприятливе для інвесторів, вірить Данило Білак.

«Садовий створив позитивне середовище у Львові, особливо у сфері послуг. Це дуже привабливе місто, зараз воно має свій бренд пива, шоколаду та кави, культуру кафе, які дещо нагадують Краків», – вважає Білак.[…]

Щоправда, область вже починає і страждати від свого успіху. Генеральний директор Carlsberg Ukraine Євген Шевченко розповідає, що багато кваліфікованих співробітників переїжджають до Польщі, відколи Україна отримала безвізовий режим з ЄС у червні.

«Це дуже велика проблема для нас, оскільки там більша заробітна плата. Ми були змушені підняти зарплату на 50%, відколи був оголошений безвіз», – жаліється Шевченко.

Мери та адміністрації Західної України гуртуються проти того, як вони вважають, що центральна влада не хоче продовжити план децентралізації, щоб надати їм фінансову незалежність від Києва. Протистояння загострилося після вказівки Києва до українських полігонів не приймати сміття зі Львова.[…]

«Проти мене відкриті 6 кримінальних справ, – усміхаючись каже Андрій Садовий. – Але якщо ти політик в Україні, то варто очікувати арешту у будь-яку мить».

Оригінальна стаття: Financial Tines, переклад: Zaxid.net.