10 цікавих фактів про УПА з книги Вахтанга Кіпіані “ОУН і УПА. Зродились ми великої години…”

Визвольний рух XX століття й зокрема діяльність ОУН і УПА належать до тих малодосліджених явищ минулого, які вартують стати одним із найяскравіших прикладів боротьби за незалежність — не тільки в українській, але й у світовій історії.

Мовою фактів, свідчень, спогадів, побутових подробиць і навіть філософських міркувань вони відповідають на гострі питання, намагаючись відшукати правду про відчайдушних борців за українську державність — про бандерівців, у лапках і без.

1. У тексті військової присяги УПА було чітко сформульовано мету боротьби – здобути Українську Соборну Самостійну Державу, а саму клятву адресовано рідному народу та землі.

2. Кожен член ОУН був зобов’язаний знати тлумачення символіки національного та організаційного прапорів. Зі збірника вишкільних матеріалів (1950р.): «Українським національним прапором є синьо-жовтий прапор. Розуміється його як синє голубе небо і українські лани золотої пшениці, наповнені гарячим сонцем. Синьо-жовтий прапор – символ живучості краси і природної сили українського народу».

3. Ліквідація тіла командира УПА стала важливим таємним завданням для чекістів, і його вони виконали на відмінно: минуло багато років по загибелі Головного командира УПА Романа Шухевича, а місце його поховання залишається невідомим.

4. Основна мета діяльності ОУН(б) – «боротьба за суверенну соборну Українську Державу, за владу українського народу на українській землі», а також «проти комуністичного світогляду», «за розвал московської тюрми народів».

5. Із наказу Головного командира УПА Романа Шухевича – «Тараса Чупринки» від 14 жовтня 1947 року: «…Визнається день 14-го жовтня 1942 року днем постання УПА».

6. Уперше назву Українська повстанська армія «Поліська Січ» ужито в наказі Тараса Бульби-Боровця № 21 від 16 листопада 1941 року.

7. Статистика свідчить: Українська повстанська армія та підпілля ОУН не мали «буржуазного» характеру. Землероби переважали як серед місцевих, так і з-поміж немісцевих повстанців.

8. Збройні виступи проти представників Третього рейху бандерівці почали здійснювати ще восени 1942 року. Цим пояснюється спроба пов’язати дату створення УПА зі святом Покрови.

9. Поляки прагнули спільної з українцями свободи від Російської імперії, притому йшлося про спільне існування в межах польської держави. Коли ж українські революціонери услід за поляками виголосили прагнення до незалежності, то на них одразу було навішено ярлики «колаборанти» і «бандити».

10. Степан Бандера запропонував усім членам ОУН вивільнений через ув’язнення час приділити посиленому навчанню: декому завершити університетську науку, решті здобути знання від початкового рівня.

Джерело: galas.te.ua

До свята Миколая у Львові презентують різдвяну казку «У країні сирних коників»

У переддень святого Миколая, 16 грудня о 15:00, у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького відбудеться презентація різдвяної казки «У країні сирних коників» видавництва Terra Incognita.

Про це повідомили організатори на сторінці у Фейсбуці, передає Zik.

Львів’яни зможуть пройти захопливий квест у пошуках Духу Різдва і виліпити сирного коника разом із справжніми гуцульськими майстринями, які приїхали зі столиці сирних коників – села Брустури.

Казка «У країні сирних коників» подарує читачам справжній різдвяний настрій, адже йдеться в ній про неймовірні пригоди дівчинки Варварки у найчарівшу ніч напередодні Миколая.

«Ця казка як пишний різдвяний кекс, де родзинок і цукатів більше, аніж самого тіста: тут ви знайдете дитячі афоризми і дорослі роздуми про природу Зла, давні гуцульські артефакти і сучасний різдвяний Львів з усіма його смачними артибутами. А також навчитесь писати справжнього листа Миколаю, малювати ікони на склі, пекти медових миколайків, ліпити сирних коників – все згідно чітких інструкцій і за автентичними рецептами. А ще ви зможете вивчити особливу галицько-гуцульську мову – адже ми доповнили нашу казку спеціальним словничком, який допоможе зрозуміти усі ці таємничі слова, відомі тільки львів’янам і гуцулам», – зазначають автори книги.

Різдвяна казка «У країні сирних коників» видавництва Terra Incognita

Художнє оформлення книги – творчий експеримент трьох унікальних художників – Юлії Табенської, всесвітньовідомого графіка Олега Денисенка та іконописця Остапа Лозинського.

© blog.yakaboo.ua

«Ця казка – спроба повернути стан свідомості, коли ти віриш у Диво і в тебе немає анінайменшого сумніву – подарунки приносить Миколай. Це спроба повернути відчуття неймовірного затишку, коли тобі так солодко жити у цьому світі, але ти ще не знаєш, що цей стан називається любов’ю», – додають організатори.

 

Дитячу книжку львівського видавництва визнали однією з найкращих у світі

Міжнародна Молодіжна Бібліотека в Мюнхені (International Youth Library, IYL) оприлюднила список книжок, включених до щорічного каталогу “Білі круки” (The White Ravens) у 2017 році. Каталог публікує перелік найкращих видань для дітей і підлітків.

Цьогоріч до каталогу книжкових рекомендацій у галузі міжнародної дитячої та юнацької літератури «Білі круки 2017» («WhiteRavens 2017») увійшло 200 назв книжок 38 мовами з 56 країн світу. Серед них є і україномовна книга «Сузір’я Курки» Софії Андрухович та Мар`яни Прохасько, що побачила світ 2016 року у «Видавництві Старого Лева».

Книга розповідає зворушливу історію про пригоди бабусі Марії та курки Марічки, їхню мандрівку до темного лісу, подолання власних страхів та знайомство з новими друзями. Казку написала Софія, а ілюстрації в колажній техніці створила Мар’яна, використавши фото Олени Субач. Героями казки стали мешканці славного села Криворівня (Івано-Франківщина), де півстоліття тому Сергій Параджанов знімав свої «Тіні забутих предків».

Це історія про дитинство і старість, про зв’язок між живими істотами і природою, про емпатію і страхи, про бабусю і дівчинку, рись і кота, про курку Марічку і велику зоряну курку Іскру, яка дивиться з небес.

Щороку під час Франкфуртського книжкового ярмарку журі оголошує найкращі дитячі книжки з усіх країн світу, що увійшли до каталогу «Білі круки» і які рекомендують до читання дітям і підліткам по всій планеті. Книжки надсилають до Міжнародної Молодіжної Бібліотеки в Мюнхені (International Youth Library), де з них формують перелік найкращих за критеріями літературного стилю, дизайну, універсальності теми, новаторства тощо. Друковану версію каталогу представили 12 жовтня під час книжкового ярмарку у Франкфурті.

Джерело: Leopolis.news

Ігор Мельник презентував свою десяту книжку «Вулиці Львова»

В п’ятницю, 15 вересня 2017 року, в приміщенні Наукової бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка (вул. Драгоманова, 5) відбулась презентація книги краєзнавця Ігора Мельника “Вулиці Львові”. Про це повідомляє портал Фотографії Старого Львова.

Нова книга Ігора Мельника «Вулиці Львова» знайомить читачів з вулицями та площами Львова, цікавими будівлями та пам’ятками столиці Галичини, визначними подіями в історії міста, що створене розумом і працею багатьох поколінь не лише українців, але й поляків, німців, євреїв, росіян, вірмен, для яких місто протягом сторіч було центром національного та релігійного життя.

Ігор Мельник © photo-lviv.in.ua

“Ігор Мельник належить до кращих представників покоління, яке ми умовно називаємо «люди з подвійним досвідом», котрий не просто жив і збагачував багаж знань, а був активним учасником подій, що наблизили нашу незалежність.

Обкладинка книги Ігора Мельника “Вулиці Львові”

Львів Ігоря Мельника відрізняється від Львова інших львовознавців тим, що, насамперед, він зробив акцент на український Львів, але водночас показав наше місто таким яким воно є – це місто поляків, євреїв, росіян. І в працях Ігоря Мельника ми маємо справу не з довідниковим матеріалом, а з, як сказав Роман Іваничук, урбаністичними есеями. В кожному образі міста обов’язково є авторське ставлення.

Краєзнавство – це завжди плідний патріотизм і Ігор Мельник відноситься до тих діяльних патріотів, якими ми завжди мусимо заслужено пишатися”, – зазначила модератор презентації українська письменниця, есеїст, літературознавець Надія Мориквас.

Презентація книжки Ігора Мельника “Вулиці Львова” © photo-lviv.in.ua

У Львові – місті, яке зберегло свою урбаністичну структуру від часів Середньовіччя, вулична мережа творилася протягом майже тисячі років. І цей процес продовжується й нині. Мінялася влада і державна приналежність, архітектурна мода й будівельні технології, засоби комунікації та ментальність громадян. І всі ці зміни залишали свої сліди на львівській бруківці та в житті його мешканців, які є найбільшою цінністю міста Львова.Незважаючи на примхи долі, Львів не втратив свого шансу стати креативним й динамічним осередком міського життя, науки, освіти, літератури, мистецтв, високих технологій, інформаційних потоків та місцем, куди завжди хочеться повертатись з далеких мандрів. Місто збереже й у ІІІ тисячолітті свою неповторну ауру, яка приваблюватиме туристів з усього світу.

Презентація © photo-lviv.in.ua

“Вихід цієї книги – це була одна з пропозицій видавництва «Фоліо». Вони попросили об’єднати в одному виданні всю інформацію як я бачу Львів зараз. Ця книга відрізняється від попередніх тим, що більшість матеріалу, яка до них увійшла, зібрана тут. Тож зараз, купивши одну книжку можна дістати майже всю інформацію. Ну і крім того за десять років назбиралося багато нового, що не увійшло в попередні видання, адже місто росте, інформація накопичується і цей матеріал теж викладено в новій книзі”, – поділився автор книги, краєзнавець Ігор Мельник.

В новій книжці старовинне місто розглядається послідовно за його історичними частинами: Середмістям, передмістями та околицями. Видання обсягом 608 сторінок, ілюстроване численними фотографіями, малюнками та поштівкам.

Автор: Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ для Фотографії Старого Львова.

Брати Капранови презентували у Львові книгу розслідувань про Майдан

5 вересня у Львові брати Капранови презентували перше масштабне журналістське розслідування про Майдан – свою нову книжку «Майдан. Таємні файли».

Про ідею створення та зміст книги вони розповіли під час прес-конференції, передає кореспондент «Вголосу».

«Ми вирішили дослідити Революцію Гідності, адже багато з нас були на Майдані, проте ніхто не знає, що насправді там відбулося. Правда про Майдан у дефіциті – немає масштабного дослідження про механізми, що діяли усередині та поза його межами, – зазначив Віталій Капранов. – Зараз саме час, коли треба знати правду та проаналізувати все, що тоді відбулося, оскільки емоції вже охололи».

Дмитро Капранов додав, що героями книги обирали свідків тих подій, проте лише тих, хто був серед організаторів подій чи ухвалював ключові рішення. Тих, хто, на думку авторів, міг сказати правду. Це, насамперед, люди, що не отримали в результаті перемоги Майдану особистої вигоди.

«Ми вирішили спілкуватися зі свідками, які один одного не люблять, та на перетині їх тверджень будувати свідчення, – розповів Дмитро Капранов. – Наприклад, обрали Тягнибока, Кошулинського, Рибачука, якого називали «сірим кардиналом», кримських татар та інших осіб. Зокрема, знали, що Кошулинський – людина, яка може сказати правду. Але все одно потім їх свідчення перевіряли із фактами у ЗМІ».

Також брати Капранови зазначили, що у книзі – не  києвоцентрична історія Майдану. Автори виділили кілька міст, які стали вирішальними у час революції:  Харків, Донецьк, Одеса, Херсон, а також регіон Крим.

«Намагалися зрозуміти, чому Донецьк впав, а Одеса вистояла, хоч була стратегічно важливішою для Москви. Чому вистояв Харків з тодішніми одіозними керівниками, – продовжили розповідати брати. – Також досліджували передісторію Майдану, причини його виникнення, те, чи готував його навмисне хтось і відколи. Дехто зі свідків розповів, що Майдан готували ще з весни 2013 року. Знайшли людину, яка тягнула на собі Нігояна та бачила снайпера. Також досліджували постмайданну історію».

Книгу автори «розбили» на теми. Зокрема, такі як «хто і як готував Майдан», «Євромайдан без політиків», «Автомайдан», «Розгін Майдану», «Стосунки з Європою», «Правий сектор», «Медицина Майдану», «Історія перемовин з Януковичем», «Боротьба у ВРУ», «Участь та вагомість регіонів», «Хто переміг на Майдані?». Також є у книзі паралелі і з майданом 2004 року, Революцією на граніті, дисидентським рухом.

У кінці книги є бланки для свідчень, аби читачі змогли записати свої свідчення про Майдан.

Книга вийшла накладом у 5 тисяч примірників. Презентують її також на Форумі видавців.