У Львові показали концепцію розвитку території між пл. Двірцевою та вул. Городоцькою

У Львові архітектори та фахівці розробили концепцію перетворення території між пл. Двірцевою та вул. Городоцькою у привабливий інвестиційно простір.

Концепція передбачає значне збільшення зелених насаджень, зелені зони на дахах будівель, облаштування підземних паркінгів, відкриття виставкових площ тощо.

Як зазначив мер міста Андрій Садовий, цей проект потребує узгоджених дій міста та Укрзалізниці, а також значних капіталовкладень. Але реалізація концепції дозволить створити нові робочі місця.

«Ми розробили концепцію, як має виглядати простір між вокзалом і вул Городоцькою. Це концептуально зовсім інше бачення, це такі приклади, як в Лондоні чи Парижі. Взагалі такі вокзальні простори часто є центрами, які притягують. Тут планується конгрес-центр, виставкові площі, нові магазини, хороші готелі. Думаю, тут буде створено декілька тисяч нових робочих місць. Тому інвестиції, які ми зробили, дадуть великий поштовх для нової праці та достатку для людей.

Але має бути розуміння міста та Укрзалізниці. Є перетікання власності, нерухомості та землі. З новим керівником Укрзалізниці ми будемо мати серйозну розмову, запросимо його до Львова, покажемо наші напрацювання. Тут важливо мати державницьку позицію, щоб все було зроблено правильно. Ми задали стандарти, які мають бути будівлі, яка має бути поверховість, функціонал. Залізниця має бути нашим партнером, бо ми тут інвестували більше сотні млн грн і далі будемо інвестувати, бо це лице міста”, — прокоментував Андрій Садовий.

Головний архітектор міста Антон Коломєйцев розповів, що напрацьована концепція враховує чимало потреб міста з розвитку цього мікрорайону.

«Зараз ми бачимо практично готову площу Двірцеву. Натомість виникають питання, які наступні проектні рішення будуть застосовані тут. Зараз ми маємо проект реконструкції вул. Чернівецької, з пішохідною алеєю в центрі, зі смугами для громадського транспорту, оновленим дорожнім покриттям, місцями для паркування, висадкою дерев. Однак чекаємо на дозвіл від ДАБІ. Поза тим, є також велика територія навколо Приміського вокзалу, є багато земель, які там належать або Укрзалізниці, або місту, або іншим землевласникам. Впродовж останніх місяців місто напрацювало концепцію розвитку цієї території. В її основі лежить принцип того, що Приміський вокзал буде перенесено ближче до Головного вокзалу. Тоді стане зручнішим сполучення між регіональними перевезеннями і буде покращено пішохідні зв’язки з автобусною станцією та іншими видами транспорту. Дуже важливо зберегти масштабність цієї історичної, але при тому внести сучасну архітектуру, сучасні підходи урбаністики. Тому тут передбачено багато громадських просторів, багато підземних паркінгів, щоб людина могла заїхати сюди буквально з перехрестя вул. Кульпарківської-Городоцької, навіть не їдучи по вул. Чернівецькій. Доїхати до підземного паркінгу, там припаркуватися, і не виходячи на вулицю, через Приміський вокзал зайти до Головного. Також передбачено можливість інших громадських функцій: конгрес-хол, бізнес-центр, передбачено квартали, у яких можуть бути розміщені готелі, для розвитку як туризму, так і бізнесу. Передбачено максимальну кількість озеленення. Також цей район має стати зразком екологічності, екологічного підходу. Пропонуються засоби акумулювання дощових вод і запобігання надмірного перегріву. Адже ми знаходимося поруч із Залізничним вокзалом, сортувальною станцією, і ці простори влітку перегріваються, що негативно позначається на міському кліматі. Тому пропонується висадити нові дерева, сформувати нові газони, озеленити дахи цих кварталів, і акумулювати воду, яка випадає у вигляді дощу, тобто не навантажувати каналізацію у цьому районі. Однак, для початку таких робіт потрібно виготовити всю документацію, узгодити детальний план території, погодити всі моменти із землекористувачами. Але комплексне бачення, як це має бути, у нас є», — розповів Антон Коломєйцев.

На Городоцькій побудуть новий торговий центр (Візуалізація)

Перед будівлею планують облаштувати службову парковку, пише Tvoemisto.tv.

На вулиці Городоцька, 286б побудують торговий центр на місці наявного незавершеного будівництва. Відповідні містобудівні умови та обмеження на проектування з реконструкцією затвердили на засіданні виконавчого комітету ЛМР сьогодні, 21 вересня.

Наявна будівля на Городоцькій, 286б
Пропонований варіант реконструкції на Городоцькій, 286б

Незавершене будівництво планують реконструювати з надбудовою, а перед будівлею облаштувати службові наземні паркомісця. Гранично допустима висотність будівлі не має перевищувати 29 м,

Замовником будівництва ТЦ на Городоцькій, 286б є ПП «Альянс Сервіс», яке зареєстроване у Львові за цією ж адресою. За даними сайту Youcontrol, компанія займається орендою та експлуатацією власного чи орендованого нерухомого майна.

Вікторія Ейсмунт, Tvoemisto.tv

Візуалізація прес-служби ЛМР

Якою могла бути церква святої Анни. 7 найкращих проектів

Мабуть кожен львів’янин знає, де розташована Церква Св. Анни та як вона виглядає. Але чи багато з нас знають, що на сьогодні пам’ятка могла б виглядати зовсім по-іншому. Адже на початку ХХ ст. в правління парафії святої Анни за посередництвом Кола архітекторів польських з’явився задум знести старий костел та побудувати на його місці новий.

© Наш Львів

Конкурс на проект нового храму було оголошено у львівському журналі “Czasopismo techniczne” в 1911 р. Початково термін подачі робіт було визначено до 1 квітня, згодом продовжено до 20 числа.

До складу конкурсного журі увійшли: прелат Владислав Лібревський, архітектори Альфред Броневський, Міхал Лужецький, Альфред Каменобродський, Владислав Садловський, Ігнатій Кендзерський і живописець Владислав Яроцький.

Всього на конкурс було подано 24 проекти, 4 надійшли з запізненням, через що не були взяті до розгляду, 2 роботи були недопущені до конкурсу через невідповідність його умовам.

Результати обговорення було опубліковано у тому ж журналі “Czasopismo techniczne” у 1912 р. Оскільки, за висновком комісії жоден з проектів не міг бути зреалізованим без впровадження значних модифікацій, то першої нагороди присуджено не було.

Другу премію здобув спільний проект авторства Владислава Дердацького та Вітольда Мінкевича.

Костел Св. Анни. Конкурсний проект В. Дердацького та В. Мінкевича. Вигляд спереду, 1911 р
Костел Св. Анни. Конкурсний проект В.Дердацького та В.Мінкевича. Загальний вигляд, 1911 р
Костел Св. Анни. Конкурсний проект В.Дердацького та В.Мінкевича. Вигляд з вул.Городоцької, 1911 р.

Третє місце було поділено між проектами Людвіка Соколовського зі Львова,

Костел Св. Анни. Конкурсний проект Л. Соколовського. Загальний вигляд, 1911 р

Сільвестра Пайдзерського з Фріденау

Костел Св. Анни. Конкурсний проект С. Пайдзерського. Загальний вигляд, 1911 р.

і Леопольда Карасінського зі Львова.

Костел Св. Анни. Конкурсний проект Л. Карасінського. Загальний вигляд, 1911 р

Окрім того було відзначено роботи Оскара Сосновського

Костел Св. Анни. Конкурсний проект О. Сосновського. Загальний вигляд, 1911 р

та Веслава Ґжимальського.

Костел Св. Анни. Конкурсний проект В. Ґжимальського. Фасад, 1911 р
Костел Св. Анни. Конкурсний проект В. Ґжимальського. Вигляд збоку, 1911 р.
Костел Св. Анни. Конкурсний проект В. Ґжимальського. Загальний вигляд, 1911 р

Також у журналі опублікували ескізи архітекторів Дубіка і Вісневського.

Костел Св. Анни. Конкурсний проект В. Дубіка і Т. Вісневського. Загальний вигляд, 1911 р.

Плани зведення нової святині викликали бурхливі дискусії громадськості. Обурені громадяни звернулися до влади з протестом проти знесення старого костелу і, отримавши підтримку голови Центральної комісії охорони пам’яток, доктора Олександра Чоловського, домоглися аби реалізацію проекту було припинено.

І на сьогодні ми можемо милуватися тим виглядом, який святиня набула ще у 1730 р.

Автор: Софія ЛЕГІН / photo-lviv.in.ua

Як виглядатиме новий житловий комплекс на вул. Городоцькій. Візуалізація

В середу, 6 грудня, у Львові відбулося нагородження переможців Всеукраїнського відкритого архітектурного конкурсу на найкращу проектну пропозицію житлового комплексу з будівлею-«вставкою» громадського призначення, пише Твоє місто.

Новий житловий комплекс має з’явитися на вул. Городоцька, 64, на місці будівель виробничого призначення, котрі не мають історико-культурної цінності та підлягають зносу.

Журі конкурсу не змогло знайти єдину роботу, яка б задовольнила вимоги першого місця в частині будівлі-«вставки» та житлового комплексу в глибині ділянки. Тому було прийнято компромісне рішення призначити два других місця з акцентом окремо на будівлі-«вставці» та окремо житловий комплекс, поділивши першу та другу премії порівно, та третє місце.

Журі працювало 2 дні на засіданні і півтори тижні віддалено. За словами відповідального секретаря конкурсу Мар’яна Кардаша, керівника проекту contest.com.ua (проект заснований для організації та проведення архітектурних конкурсів), процес відбору найкращих проектів був важким, але предметним з точки зору архітектурної дискусії між представниками дніпровської, львівської та харківської архітектурних шкіл.

На участь у конкурсі була зареєстрована 51 заявка з 10 міст, в т.ч. з Краматорська та Білої Церкви. В результататі до конкурсу було допущено 26 учасників зі Львова, Києва, Харкова, Дніпра, Чернівців та Маріуполя.

Члени журі до кінця не знали імена авторів проектів, конверти із інформацією про авторів відкривалися після обрання переможців. За словами членів журі, махінації були неможливі — все знімалося на камеру.

«Ми не шукали надвисоких стандартів та геніальних рішень. Ті роботи, що перемогли, показали толерантне ставище до середовища і можливість дуже широкого діапазону в бюджетному виконанні. Я тішусь, що Львів був представлений дуже сильно. Ми починаємо розуміти потреби міста і вимоги конкурсів», — сказав головний архітектор місто Юліан Чаплінський.

«Ми навчились мислити контекстуально. Раніше в такому районі могла би вирости дев’ятиоверхівка — сьогодні це не так. Відбувається відновлення топографії та якості Львова. Цей конкурс забезпечив відновлення якості району», — додала завідувач Кафедри містобудування Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка» Галина Петришин.

З 5 фіналістів журі відзначило третім місцем конкурсний проект Проектної Майстерні Бєляєвих та АБМК зі Львова. Друге місце з акцентом на будівлі-«вставці» громадського призначення виборов конкурсний проект ТОВ АБ «МОДУС» з Києва.

‎Друге місце з акцентом на житловому комплексі виборов ще один конкурсний проект львівської Проектної Майстерні Бєляєвих та АБМК.

«Ми намагалися максимально не примикати торцями жилового комплексу до сусідніх будинків, щоб зберегти контекст та дух місця. Ми передбачили велике місце для внутрішнього дворику із зеленими насадженнями. В нашому проекті відбувається діалог між новим та старим фасадом: подвір’я їх об’єднує, вони додають один одному певного шарму», — розповів Святослав Гоцко, один з авторів проекту, номінованого на друге місце з акцентом на житловому комплексі.

Окрім того, за словами авторів проекту, їх рішення дозволили їм максимально вписатися у контекст вулиці. В проекті також передбачено будівництво оглядового майданчику, щоб кожен бажаючий міг піднятися та помилуватися краєвидами, що відриваються: це собор св. Юра, церква Ольги та Єлизавети тощо.

«Нам би хотілося, щоб ця нова для міста територія додала йому якихось досі відсутніх якотей, які підсилять все прекрасне, що є довкола, і дозволять прочитати його в новий спосіб. Також ми передбачили існування експозиційного простору: можливо, музей, можливо, галерея. Окрім того, для нас було дуже важливим створити нову прохіду вулицю, якою можна було би пройти напряму з Городоцької на Голубовича», — додав Тарас Бєляєв, колега Святослава в розробці проекту.

Команда архітектурного бюро «МОДУС» при створенні проекту також намагалася виходити з контексту вулиці Городоцької, не забуваючи при цьому сучасні тенденції в містобудівних практиках. Таким чином, врозріз з історичним середовищем в проекті з’явилося багато скла. При цьому ритм вікон будинку-вставки, що має виходити власне на Городоцьку вулицю, був підібраний таким чином, щоб він пасував до вулиці.

«Ми вирішили розробити подвійний фасад, коли за скляною стіною на відстані приблизно 40 см з’являється цегла. Зі сторони будівля має виглядати повністю цегляною, а під кутом, знаходячись ближче до самої будівлі, люди почнуть помічати її скляну структуру», — пояснює Павло Омельченко, один з авторів проекту, що став кращим з точки зору будинку-«вставки».

Також він додав, що розробники захистили будівлю сонцезахисною технологією, котра оберігатиме приміщення від спеки. Для того, щоб зменшити візуальне навантаження, вони розробили нижній поверх нижчим за верхній. Окрім того, була вивчена та врахована палітра кольорів, що оточує ділянку, а подібні кольори були застосовані в проектуванні фасаду.

Візуалізація: contest.com.ua

Історія найдовшої вулиці Львова

Кожен львів’янин чи турист бодай раз був на цій вулиці, адже на ній розташований приміський вокзал, фактично на ній – головний залізничний вокзал, автовокзал, безліч шляхів та перетинків з іншими вулицями, які ведуть в різні райони Львова, вона веде за місто, це важливий виїзд з міста у напрямку кордону з Польщею. Так, мова йде про знамениту вулицю під назвою Городоцька.

У давнину, теперішня вулиця Городоцька складалася з трьох окремих частин. Вулиця св. Анни (Городоцька) відома від 1578 р., вона проходила від Краківської площі до костела св. Анни. Внаслідок регуляції міського простору під час доби міського самоврядування (1871 р.) вона отримала назву Казимирівської на честь короля Казимира ІІІ Великого.

Казимирівська залишалася своєрідною деморкаційною лінією між багатими кварталами центру і злиденними помешканнями бідноти. На вулицях Шпитальна, Котлярська, Сонячна проживав робітничий клас, який дедалі частіше і грізніше нагадував про своє існування.

У грудні 1944 р. Казимирівську перейменували на вулицю Чапаєва. Через двадцять років вона злилася з Городоцькою і стала «1 травня». Городоцькою називалася та частина, що йшла від розвилки до сучасної вулиці Чекаліна. Назва ця виникла наприкінці XVIII ст. А в XV ст. вона називалася Широкою, дещо пізніше — Краківською дорогою і аж потім — Городоцькою. Це був перший мурований тракт у Львові. Ще більшого значення вона набула після відкриття у 1861 році залізниці «Львів — Перемишль». 1879 року Городоцькою пустили кінний трамвай, а через тридцять років — електричний. Ще в останній чверті минулого століття Городоцька з правого боку не була забудована. На місці кварталів між Одеською і Головацького було так зване «Городецьке джерело», яке переростало у водоймище.

Околиці головного залізничного вокзалу, 1915-1925.

На початку ХХІ ст. на невеликій площі, що впритул підступає до Городоцької, розпочалося будівництво. На місці колишніх соляних складів розпочали будівництво костьолу св. Єлизавети — на честь дружини імператора Франца Йосифа І, убитої анархістом. Завершили будівництво 1912 року. Третя частина вулиці — від сучасної вул. Чекаліна і до меж міста — називалася Богданівкою. Назва походила від однойменного фільварку, закладеного родиною львівських вірмен ще у XVI ст. В 1933-му вулиця була включена до Городоцької.

В 1964 році всі три частини вулиці були об’єднані в одну вулицю — Городоцьку, найдовшу вулицю Львова.

Джерело: weloveua.com