Маленький словничок для тих, хто їде на Закарпаття

Приїжджaючи на Закaрпаття, багато кого дивує мова місцевих. Чимaло укрaїнців з інших облaстей часто не розумiють закaрпатців.

Тому, аби туристи та місцеві краще знаходили спільну мову, спільнота “Ласкаво просимо до Закарпаття” опублікувала в мережі Фейсбук словничок закарпатських слів.

1. Ай, айно – так / Будеш ниська позирати кіно? – Айно. – Будеш сьогодні дивитися фільм?- Так. /
2. Бабоука – лялька
3. Бавитися – гратися / Діти ся бавлять у дворі – діти граються у дворі /
4. Балта – сокира / Дай ми балту, жоно!- Жінко, дай сокиру! /
5. Берувати – фізично могти / Не берую дихати – не можу (не маю сил) дихати /

6. Біціглі – велосипед / Не миригуйся, поїдеме на біціглях – Не нервуйся, поїдемо на велосипеді /
7. Віган – сукня
8. Вуйко – дядько / Завтра мій вуйко прийде – завтра мій дядько прийде /
9. Гарадичі – сходи
10. Гаті – труси, штани / Стратив ім гаті у річці – Я загубив труси в річці /

11. Гиби – ніби / Такое, гиби сь не відів ня – ти ніби мене не бачив /
12. Горниць – горщик
13. Грибінь – гребінець
14. Гузиця – задниця
15. Дітвак – малий

16. Звідати – питати / Не звідай ня нич – не питай нічого /
17. Зелемпаня – нестиглий фрукт
18. Катран – фартух
19. Кистимен – платок
20. Кошар – кошик

21. Кривуля – поворот
22. Крумплі – картопля / Купила жона крумплі вчора – купила жінка картоплю вчора /
23. Лаби – ноги / йой, так ми лаби болять – ой, так мої ноги болять /
24. Лавор – тазик
25. Лайбик – безрукавка

26. Лобда – м’яч / Так ім лобду копнув далеко, што не найшов пак – Я так далеко копнув м’яч, що потім не знайшов /
27. Лем – тільки / Лем через рік полубив ми ся тот дітвак – Лищ через рік мені сподобався той малий /
28. Любитися – подобатися / Нич ми ся штось не любить – щось мені нічого не подобається /
29. Май – най….. / май файний – найкращий /
30. Мачка – кішка /Мачка би тя копнула! – щоб тебе кіт копнув! /

31. Метати – кидати, але: вержу -кину
32. Миригувати – нервувати / Не миригуй ня! – не нервуй мене! /
33. Надраги – штани / Файні у тя надраги – гарні в тебе штани /
34. Невалоушний – незграбний
35. Нигде – ніколи / нигде м тя не віділа – Я ніколи тебе не бачила /

36. Никати – дивитися / Што никаш? – чого дивишся? /
37. Нико – ніхто / нико се не знав – ніхто не знав цього /
38. Ниська – сьогодні / Ниська має боти файний день – сьогодні має бути гарний день /
39. Нич не є – нічого немає / Што з ня хоч?Нич у ня не є – Що від мене хочеш?нічого в мене немає /
40. Оболок , визір – вікно / Ко там у оболок позирає? – Хто там дивиться у вікно? /

41. Пак – потім / Пак го зазвідаю – потім його спитаю /
42. Палачінта – млинець
43. Палачінтоука – сковорода / Як ти дам палачінтоуков по чолови! – як дам сковорідкою по чолу! /
44. Палинка – водка
45. Парадички – помідори / Дораз у тя парадичку вержу – зараз кину в тебе помідор /

46. Паранно – нарядний, ошатний / Што сь ниська паранний! – який ти сьогодні гарний ( нарядний) /
47. Пичка – жін. Статевий орган
48. Повісти – сказати / (у)повіш ми правду – скажи мені правду /
49. Позирати – дивитися / піздри у визір – подивися у вікно /
50. Пой лем – йди-но / Пой лем ти сюда! – ходи-но сюди! /

51. Пульки – очі / Што сь ся упулив? – чого витріщився? /
52. Пуцка – чол. статевий орган
53. Пюлло – погано / уже ми пюлло од сього – вже мені від цього погано /
54. Ревати – плакати /Не реви, ушито то добрі – не плач, все добре /
55. Се – це

56. Седивка – кришка на горщик
57. Сись / сіся –цей / ця / сись файний – цей гарний /
58. Сукман – спідниця
59. Талпа – підошва
60. Ушитко – все

61. Файний – гарний, хороший
62. Фіглі – жарти / Та не миригуйся, я філлюю – не нервуйся, я жартую /
63. Хижа – хата, будинок / така у тя файна хижа! – у тебе така гарна хата! /
64. Цімбор – друг / Се мій май файний цім бор – це мій найкращий друг /
65. Чичка – квітка

66. Чіня – свиня / Скоро чіньков станеш – скоро станеш свинкою /
67. Шваблики – сірники / Дай лем шваблика – дай-но сірника /
68. Шкіритися – сміятися / Што ся шкіриш? – чого смієшся? /
69. Шкребтати – свербіти / Там тя шкребче? – там тебе свербить? /
70. Штрімфлі – шкарпетки / То твої штрімфлі висять? – то твої шкарпетки висять?

Джерело: Зірко Закарпат

Автентичний «Говірник» – ряд відеосюжетів про львівську говірку

Із колоритних «родзинок», які раніше презентував телеканал ZIK , – міжпрограмні заставки із промовистою назвою «Говірник». Глядачі можуть  дізнатися про слова-витребеньки галицької гвари (говірки) у вигляді коротких відеосюжетів.

У ролі філолога-експерта із діалектів у «Говірнику» виступає ексклюзивний львівський гід Петро Радковець. Приємного перегляду!

Карта діалектів Західної України

Дізнайтесь, що таке вонуча, боцюн, крумпля та тертюхи.

ВЕЛОСИПЕД

У Рівному на цей засіб пересування говоритимуть Ровер. Так само на “двохколісного” говорять аж до Закарпаття.

На перетині Острозького, Дубенського та Рівненського районів, а також в Центральній Україні казатимуть Велосипед або Лісапед.

У Закарпатській області Ровер перетворюється на Біціґлі.

А на Буковині можна почути, як на цей засіб пересування кажуть Колесо.

Карта діалектів Західної України

ГАНЧІРКА

Як не дивно, але шматок тканини, яким миють підлогу чи слабохарактерний чоловік у Рівному називається Шмата. Таку ж назву використовують на території аж до Закарпатської області.

На північному заході України ми почуємо знайому нам кальку з російської мови Тряпка. Цим словом користуються і в Центральній Україні, а також на Хмельниччині та півдні Рівненщини.

У Камінь-Каширському районі кажуть Ганчірка.

Жителі деяких районів Житомирщини та Хмельниччини використовують слово Вонуча чи Гонуча.

Чернівецька область та частина Івано-Франківської говорить Катран.

Невеличка частина Івано-Франківщини й південь Тернопільщини миють підлогу Стиркою.

Найбільш рідкісною назвою шматка непотрібногоодягу в Україні є Руб. Так називають ганчірку поряд із містом Сколе Львівської області.

Карта діалектів Західної України

ГОРИЩЕ

У Рівному оселю привидів та старого мотлоху називають Горищем. Цим словом користується й північний захід України.

Слово Гора поширене на території Хмельницької області та Рівненщини.

Стрих кажуть в Львівській, Івано-Франківській областях і на заході Тернопільщини.

Русизм Чердак використовують на маленькій території Хмельницького району.

Маленькими плямками на карті Західної України розкидані райони, де говорять Вишка. Кількість носіїв цього слова збільшується ближче до Житомирщини.

Під, Пюд, Под, Подря, Пуд – ці схожі слова ви почуєте на Закарпатті та Буковині.

Карта діалектів Західної України

ДЕКО ДЛЯ ВИПІКАННЯ

Майже по всій центрально-західній частині України для запікання смаколиків використовують Деку.

Волинська, Тернопільська, частина Львівської та Чернівецької областей кажуть Бляшка.

А в печах більшої половини Львівської області стоїть Бритванка.

Закарпаття називає Рівненську деку Тепшею.

А на Буковині використовують слова Таца, Таця, Таса.

Карта діалектів Західної України

ДЕРУНИ

Майже вся західна Україна використовує слово Деруни.

Винятком є Тернопільська область, де цю страву оригінально називають Тертюхи.

Частина Львівщини та Івано-Франківської області ласує Тертими Пляцками.

Ближче до центральної частини країни їх вже називають Бараболяники.

На північному сході Рівненщини труть картоплю на Бульбаники, адже недалеко розташований кордон з країною, відомою усім своїми врожаями бульби.

Картопляники та картофляники труть на Рівненщині, Івано-Франківщині та у Чернівецькій області.

Жителі північних районів Рівненщини та Волині їдять Бацони

Карта діалектів Західної України

КАРТОПЛЯ

Те, з чого роблять деруни у Рівному та ближче до центральної частини країни, називають Картоплею.

А от північна частина Рівненщини, Львівська область та Волинь весною садитиме Бульбу.

На Тернопільщині та Хмельниччині вирощують Бараболі та Барабулі.

Закарпаття знову відзначилось: там садять Крумплю та Ріпу.

В Івано-Франківській області картоплю подекуди називають Мандебуркою.

А на перетині Івано-Франківської, Тернопільської та Львівської областей на деруни труть Біб.

Товченим, смаженим та запеченим Бандзом ласують на межі Волинської та Рівненської областей.

Карта діалектів Західної України

ЛЕЛЕКА

Дітей приносить жителям Рівненщини Бузьок та подекуди Лелека. Щодо Бузьків, то цим словом “червононосих” називає майже уся Західна Україна.

Частина Волині, Рівненщини та Хмельниччини бачить у небі Боцюнів.

Маленький шматочок Хмельницької області та Вінниччина говорить на пташок Чорногузи.

Карта діалектів Західної України

ПАТЕЛЬНЯ

Бульбу та Тертюхи на заході України здебільшого смажать на Пательні.

А вже на Закарпатті це кухонне приладдя називають Палачінта чи Палачінтош.

Сковорода кажуть у Центральній Україні.

На межі Хмельницької та Чернівецької областей люди ставлять на вогонь Жаровню.

А на заході Тернопільської області місцеві жителі смажать бараболю на Ронделі.

Карта діалектів Західної Україним

Ілюстрації: Dialect Stat