Перш ніж судити помилки інших, зверніть увагу на себе. У того, хто кидається брудом, не можуть бути чисті руки.
Правило болю:
Ображена людина сама завдає образи іншим.
Правило верхньої дороги:
Ми переходимо на більш високий рівень, коли починаємо поводитися з іншими краще, ніж вони поводяться з нами.
Правило бумеранга:
Коли ми допомагаємо іншим, ми допомагаємо самим собі.
Правило молотка:
Ніколи не використовуйте молоток, щоб вбити комара на чолі співрозмовника.
Правило обміну:
Замість того, щоб ставити інших на місце, ми повинні поставити на їхнє місце себе.
Правило навчання:
Кожна людина, яку ми зустрічаємо, потенційно здатна нас чогось навчити.
Правило харизми:
Люди проявляють інтерес до людини, яка цікавиться ними.
Правило 10-ти балів:
Віра в кращі якості людей зазвичай змушує їх проявляти свої найкращі якості.
Правило ситуації:
Ніколи не допускайте, щоб ситуація мала для вас більше значення, ніж взаємини.
Правило Боба:
Коли у Боба з усіма проблеми, зазвичай головною проблемою є сам Боб.
Правило доступності:
Легкість у відносинах з собою допомагає іншим відчувати себе вільно з нами.
Правило окопу:
Коли готуєшся до бою, викопай для себе такий окоп, щоб у ньому помістився друг.
Правило землеробства:
Усі взаємини можна і потрібно культивувати.
Правило 101 відсотка:
Відшукати 1 відсоток, з яким ми згодні, і направити на нього 100 відсотків наших зусиль.
Правило терпіння:
Подорожувати з іншими завжди повільніше, ніж подорожувати одному. Хочеш іти далеко – йдіть разом, хочеш йти швидко – йди один.
Правило двох сторін однієї медалі:
Справжня перевірка взаємин полягає не тільки в тому, наскільки ми вірні друзям, коли вони зазнають невдачі, але і в тому, як сильно ми радіємо, коли вони досягають успіху.
Правило співпраці:
Спільна робота підвищує ймовірність спільної перемоги.
Привітання з Благовіщенням Господнім 2019 українською мовою читайте в нашому матеріалі! Радіо Максимум підготував красиві вітання у віршах, смс та прозі, які подарують святковий настрій вашим рідним та друзям.
У 2019 році Благовіщення Пресвятої Богородиці припадає на неділю, 7 квітня. Не забудьте поздоровити своїх близьких із величним святом – ось найкращі привітання на українській мові, які варто надіслати друзям, рідним та колегам. Обирайте найкращі вітання з Благовіщенням у віршах, смс або прозі!
Привітання з Благовіщенням 2019 у віршах
***
Свято Благовіщення прийшло до нас,
Вас вітаю, друзі, у весняний час!
Блага вість прийшла в цей знаменний день,
А за ним настане згодом Великдень.
Сповістив Архангел, що вона “жона”,
Богом обрана Марія Пресвята,
І вона почула із священних вуст,
Що народить сина і назве Ісус.
Добра звістка й радість для усіх людей –
Звільнення від смерті в цей знаменний день!
Хай живе у серці радість і добро,
Віра в Бога проростає, як святе зерно!
***
Був день як день, зовсім звичайний:
Навколо була суєта,
І враз Архангел незвичайний
В Марії хату заліта.
“Радуйся, свята Маріє!
Господь Тебе благословив!” –
І про народження Месії
Посланець Божий сповістив!
Тож бажаю, щоб в любові
Й злагоді ви жили,
Віру в серці берегли,
І добро творили.
***
Радісних звісток,
Миру й добра
В свято чудове
Зичу вам я.
Міцного здоров’я,
Сонця й весни,
Любові, надії,
Віри й краси.
***
З Благовіщенням вас
Я сьогодні вітаю.
І поставити свічку
За Ісуса благаю.
Хай горить і не гасне,
Хай молитва звучить.
І від зла і образи
Хай Господь захистить.
***
Благу звістку Гавриїл
Приніс до Марії,
Богородицею їй бути, –
Матір’ю Месії.
Тож вітаю я тебе
З святом цим чудовим
Хай душа твоя цвіте
А життя буде вагомим!
***
Хай Благовіщення-свято,
Наповнить наші серця
Любов’ю до ближнього свого,
Щирою вірою у творця!
Миру у наші домівки,
Спокою в душі людські,
Здоров’я міцного –
Як в ліщини-горішки,
Щоб задуми збулись усі!
***
З Благовіщенням вітаю.
Миру вам в душі бажаю,
Адже в цей день Гавриїл
Марії Діві сповістив,
Що буде син її від Бога,
Й така її тепер дорога.
Короткі СМС вітання на Благовіщення 2019
***
Благовіщення прийшло,
Радість людям принесло.
Нехай за все Господь віддячить,
І усі гріхи пробачить!
***
З Благовіщенням вас я вітаю!
Щастя, здоров’я, добра вам бажаю.
Щоб ваші помисли лиш чисті були,
І про своїх ближніх ви ніколи не забули.
***
Нехай Благовіщення прийде
І вам здоров’я принесе,
Нехай Господь благословить,
І за все винагородить.
***
Навкруги лиш чути дзвін,
Всіх вітає з святом він.
Благовіщення прийшло –
Хай пропаде всюди зло.
***
З Благовіщенням вітаю
І таке тобі бажаю:
Частіше Господу молись,
Щоб мрії всі твої збулись!
З надією ти день стрічай –
І буде краще, це ти добре знай!
***
Вітання подрузі
Нехай Благовіщення це
Тобі, подруго, принесе
Все найкраще на цьому світі,
Хай любов до тебе прийде!
Нехай очі твої блищать,
І буде щирим твій сміх,
Бажаю істинного щастя
Без лих, без жодних бід!
***
Прикольні привітання колегам
Вітаю з Благовіщенням –
бажаю підвищення!
Поздоровлення з Благовіщенням у прозі
***
Вітаю з великим святом Благовіщення! Кажуть, що в цей день навіть птахи гнізда не в’ють, тож бажаю і тобі духовно відпочити!
***
У свято Благовіщення Пресвятої Богородиці від всього серця хочу вас привітати і побажати міцного здоров’я, душевного спокою і рівноваги, моральної стабільності, взаємної любові, щастя і достатку. Будьте ласкаві, щирі і доброзичливі!
***
Світле і чисте свято Благовіщення Пресвятої Богородиці нехай огорне ваш будинок теплом і ласкою. Моліться сьогодні особливо щиро, Богоматір обов’язково почує вас і подарує здоров’я, достаток і добробут. Добра і щастя вам!
***
Хочу привітати тебе з великим православним святом – з Благовіщенням. Нехай благодать Діви Марії і Господа завжди допомагає тобі, береже тебе від злого, від бід і нещасть, від усього поганого і обдарує тебе своєю любов’ю, добротою і небесним теплом.
***
Вітаю тебе з Благовіщенням і хочу побажати ніколи не сумувати, не перейматися через дрібниці, цінувати своїх близьких і частіше тішити їх благими звістками. Нехай настрій буде відмінним, а душа співає від радості й передбачення приємних подій!
***
Сьогодні – свято Благовіщення, і мені хочеться побажати вам вірити в диво, адже саме ця віра окрилює і штовхає на подвиги. Нехай у вашому житті буде якомога більше теплих слів, щирих посмішок, хай не прийде розчарування, а удача завжди посміхається вам! Із святом, від усієї душі!
***
Прийми від мене найкращі побажання у світлий день Благовіщення! Хай радісне і щасливе життя буде щедрим на тепло і добро, хай все трапляється вчасно і з благословення Божим, і нехай поруч з тобою будуть тільки найближчі люди!
***
Офіційне привітання від голови колективу
Вітаю вас з величним і світлим святом Благовіщення та щиро бажаю, щоб щастя та добро ніколи не полишало ваші оселі. Я хочу, щоб кожний куточок нашої країни, кожна родина, кожна людина у цей день відчули радість, тепло та затишок. Нехай кожен з нас цього дня зробить бодай одну добру справу, допоможе ближньому, посміхнеться незнайомому, побажає добра друзям. І тоді весь наш світ стане хоч трохи світлішим, радіснішим та щасливим. З Благовіщенням!
Цитати великих українських письменників про любов та відносини, а також про особливості українського кохання, щоб в черговий раз довести милозвучність та красу нашої рідної мови!
Любов – це насамперед відповідальність, а потім уже насолода, радість. (В. Сухомлинський)
Тяжко, тяжко в світі жить і нікого не любить (Т. Шевченко)
Любов не залежить від нашої волі, приходить без нашої заслуги, щезає без нашої вини (І. Франко)
Символом українського кохання завше була душа, точніше – серце, тіло ж, на відміну від культур деяких інших народів, ніколи не було ідолом обожнювання. Тому марними будуть наші намагання віднайти яку-небудь Венеру українську в скульптурних формах або серед численних малярських праць. (М. Томенко)
Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю (Г. Сковорода)
Доки на світі будуть закохані, журитися нічого. (О. Гончар)
Кохання – це зойк крові, це бездумний, непереможний голод тіла, це наказ вічності, яка не допускає опору собі. Кохання саме себе пожирає, як вогонь, і коли задоволене, лишає по собі нудний, сірий попіл. (В. Винниченко)
Я бачила тебе і раніше, але не так прозоро, а тепер я пішла до тебе всією душею, як оплакана дитина іде в обійми того, хто її жалує. Се нічого, що ти не обіймав мене ніколи, се нічого, що поміж нами не було і спогаду про поцілунки, о, я піду до тебе з найщільніших обіймів, від найсолодших поцілунків!.. Ти, може, маєш яку іншу мрію, де мене немає? О дорогий мій! Я створю тобі світ, новий світ нової мрії. Я ж для тебе почала нову мрію життя, я для тебе вмерла і воскресла… Візьми, візьми мене з собою, ми підемо тихо посеред фото лісу мрій і згубимось обоє помалу вдалині… (Л. Українка)
Що таке кохання? Це казка, вичарована з життя, й життя, вчароване в казку. (О. Турянський)
Цитати Ліни Костенко – невичерпне джерело мудрості для українців. Її вислови надихають на зміни та змушують замислитися над вічними темами. Радіо Максимум публікує найкращі цитати з віршів та прози Ліни Костенко.
Ліна Костенко… Її цитати завжди влучні та актуальні. Вони проймають до мурашок, змушують думати, відчувати, розуміти. Надихайтеся висловами геніальної українки, які точно не залишать вас байдужими!
ЦИТАТИ ПРО КОХАННЯ І ЛЮБОВ ЛІНИ КОСТЕНКО
***
Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом.
***
Троянда – як кохання, може завдати болю, якщо не вмієш її узяти.
***
Любов – це насамперед відповідальність, а потім уже насолода, радість.
Пристрасть – це натхнення тіла, а кохання – це натхнення душі. Любов як функції геніталій залишмо приматам. Мені потрібен космос її очей.
Моя любов чолом сягала неба,
а Гриць ходив ногами по землі (з роману у віршах “Маруся Чурай”).
***
Скільки років кохаю, а закохуюсь в тебе щодня.
***
Несказане лишилось несказанним.
***
Така любов буває раз в ніколи.
АФОРИЗМИ ПРО ЖІНОК
***
Жінка – як музика, її можна любити навіть не дуже розуміючи.
***
Там, де в жінок не розвинуте почуття честі й гідності, процвітає моральне невігластво чоловіка.
Шкода, що в жінках так швидко вмирає Ассоль.
Там, де в жінок не розвинуте почуття честі й гідності, процвітає моральне невігластво чоловіка.
***
Важко любити розумну жінку. Завжди боїшся впасти в її очах. Жінка втрачає на інтелекті, лише коли закохана. Так що бажано стабільно підтримувати в ній цей стан.
ЛІНА КОСТЕНКО: ЦИТАТИ ПРО УКРАЇНУ І ПАТРІОТИЗМ
***
Бо хто за що, а ми за незалежність.
Отож нам так і важко через те.
***
Огидна річ – наша терплячість. Наша звичка відмовляти собі у всьому. Так все може відмовитися від нас.
***
Коли в людини є народ, тоді вона уже людина.
Манія величі – це хвороба. Комплекс меншовартості – теж хвороба. Тільки ще гірша. Бо від манії величі станеш іспанським королем, як Поприщін у Гоголя. А від комплексу меншовартості відчуєш себе комахаю і побіжиш по стіні, як Грегор у Кафки.
Кожному поколінню сняться свої кошмари.
***
Нашого цвіту по всіх борделях світу.
***
Ми – ушкоджене покоління. Ще від предків щось узяли, а нащадкам вже не маємо що передати.
Так, держава – це я, а не те, що вони з нею зробили. І якби кожен усвідомив, що держава – це він, то досі у нас вже була б достойна держава.
Скільки нас, людства, вже є на планеті? Мільярдів шість? І серед них українці, дивна-предивна нація, яка живе тут з правіку, а свою незалежну державу будує оце аж тепер.
А ви думали, що Україна так просто. Україна – це супер. Україна – це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.
Ми унікальна нація. У нас хліборобів морили голодом. Режисери ставили спектаклі у концтаборах. Поетів закопували у вічну мерзлоту. У кого ще є атомний саркофаг? А у нас є.
ВИСЛОВИ ЛІНИ КОСТЕНКО ПРО МОВУ
***
Ну, от і дожилася наша мова,
була-була безсмертною в віках,
але прийшли бендюжники від слова
і потопили мову в матюках.
У всіх народів мова – це засіб спілкування, у нас це – фактор відчуження.
Мова солов’їна, а тьохкають чортзна-що.
ВЛУЧНІ ЦИТАТИ КОСТЕНКО ПРО ЖИТТЯ
***
І все на світі треба пережити, бо кожен фініш — це по суті старт. І наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт…
***
Людям не те що позакладало вуха – людям позакладало душі.
Єдиний, хто не втомлюється, – час. А ми – живі, нам треба поспішати.
У кожного своя пустеля і свої міражі.
***
Проблеми ж – як божевілля. Буйних ще можна вилікувати, а тихопомішані – то вже навік.
***
І що цікаво – серце у колібрі майже втричі більше, ніж шлунок. От якби так у людей.
***
Люди, як правило, бачать світ у діапазоні своїх проблем.
Чужа душа – то, кажуть, темний ліс. А я кажу: не кожна, ой не кожна! Чужа душа – то тихе море сліз. Плювати в неї – гріх тяжкий, не можна.
Я всіх люблю, аби не заважали.
***
А секунди летять. Отак можна вмерти й нічого не встигнути. Встигаєш тільки втомитися.
***
Марудна справа – жити без баталій. Людина від спокійного життя жиріє серцем і втрачає талію.
***
І хто б там що кому не говорив, а згине зло і правда переможе!
Так багато на світі горя, люди, будьте взаємно красивими!
Краса – і тільки, трішечки краси,
душі нічого більше не потрібно.
ЗАПИСКИ УКРАЇНСЬКОГО САМАШЕДШОГО: ЦИТАТИ
***
Будні роблять людей буденними.
***
Я ніколи не дозволяв собі думати, що в Україні є п’ята колона. Але ж вона вже йде потоптом по моїй душі! Раніше ж принаймні ненависть до українців хоч якось камуфлювалася, а тепер тебе просто готові знищити: “Хотєли свою нєзалєжность? Вот вам!” Виїли Україну зсередини, як лисиця бік у спартанця, ще й дивуються – чого ж вона така скособочена? Чого кульгає в Європу, тримаючись за скривавлений бік? Всю обгризуть, як піраньї, і сипонуть врозтіч. Від України залишиться тільки скелет.
***
Україна пручається, як Лаокоон, обплутаний зміями. Вона німо кричить, але світ не чує. Або не хоче почути.
…чому канадський прем’єр-міністр може проїхати до парламенту на ковзанах по замерзлій річці через всю Оттаву, а у нас людей розкидають мало не в кювети, коли їде якесь цабе.
Люди вимагають правди – їм сервірують брехню.
***
Мені обридли конфесії з політичним підтекстом. Московський патріархат, київський патріархат. Один всія України, і другий всія України. В очах двоїться – хто ж із них усіїший?
Вічна парадигма історії: за свободу борються одні, а до влади приходять інші. І тоді настає лукава, найпідступніша форма несвободи, одягнута в національну символіку, зацитькала національним пафосом, вдекорована атрибутами демократії.
…не в тому жах, що тепер жити важко, а в тому, що образливо.
***
До всіх перинатальних хвороб державності ще й така халепа – виросли покоління, яким усе пофіґ.
***
Я нічого не боюся. Я боюся тільки причетності до ідіотів.
***
Відсталий ми народ, українці, зі своїми поняттями про кохання. Нам би все, як у пісні: “Я ж тебе, милая, аж до хатиноньки сам на руках однесу”. Тепер би він її тричі трахнув по дорозі
Хто має право нам, людям, визначати мінімум?! Ті, що собі призначили максимум?!
Не з нашим розумом, осягнути, як виглядає Бог. Я тільки знаю, що Той, хто запустив моє серце, Той запустив і Всесвіт.
***
…кажуть, кохання – хімічний коктейль у голові на пару років чи місяців. Втім, буває і хімічний коктейль. У мене в житті був. Вдаряло в голову і розламувало стегна. А кохання – це інше. Кохання вдаряє в душу.
Омар Хаям – відомий перський поет, математик і один з найвідоміших східних філософів. Його катрени – повні мудрості, гумору і зухвалості. Його стиль викладу своїх думок у словесну символіку – давав можливість вільно висловлювати те, чого не можна було сказати вголос відкритим текстом.
В одне вікно дивилися двоє. Один побачив дощ і бруд. Інший – листя зеленого дерева, весну і небо блакитне.
Ми джерело веселощів й скорботи. Ми вмістилище скверни й чистоти. Людина, немов багатоликий світ у дзеркалі. Вона нікчемна й вона безмірно велична.
Як часто, в житті помиляючись, втрачаємо тих, ким дорожимо. Намагаючись сподобатися чужим, біжимо від ближнього. Підносимо тих, хто нас не вартий, а найвірніших зраджуємо. Тих, хто нас так любить, ображаємо, а самі вибачень чекаємо.
Ми більше в цей світ ніколи не потрапимо, ніколи не зустрінемося з друзями за столом. Лови кожну мить — потім її вже ніколи не підстережеш.
Не заздри тому, хто сильний і багатий, за світанком завжди настає захід.
З цим коротким життям, що дорівнює подиху, поводься, як з даним тобі напрокат.
Дарувати себе – не означає продавати. І поруч спати – не означає переспати. Не помститися – не означає все пробачити. І порізно бути – не означає не любити!
Щоб мудро життя прожити, треба чимало знати. Для початку запам’ятай два важливих правила: краще будь голодним, ніж їсти що попало і краще будь один, ніж разом з ким завгодно.
У коханій людині подобаються навіть недоліки, а в нелюбій дратує навіть гідність.
Горе серцю, де немає пекучої пристрасті. Де немає любові мук, де немає мрій про щастя. День без любові – втрачений. Немає тьмянішого і сірішого, за цей безплідний день.
Маргарет Тетчер народилася в небагатій родині бакалійника і швачки, проте стала першою жінкою, що зайняла пост прем’єр-міністра найконсервативнішої в світі країни. І продержалась вона довше всіх – 11 років.
Її особисті якості та дружба з багатьма керівниками держав, безсумнівно, сприяли закінченню холодної війни. Саме радянські журналісти придумали їй прізвисько “Залізна леді”, яке їй дуже сподобалася.
Правила життя від «залізної леді» Маргарет Тетчер:
Якщо ви хочете щось обговорити – йдіть до чоловіка, якщо хочете реально зробити – йдіть до жінки.
Коли характер проявляє жінка, про неї говорять «стерво». Коли характер проявляє чоловік, про нього говорять «відмінний хлопець».
Немає жодного сенсу бути жалюгідною м’якою субстанцією в кріслі. Хіба не так?
Півень, можливо, добре кукурікає, але яйця все-таки несе курка.
Якби ті, хто мене критикує, побачили б, як я крокую по хвилях Темзи, вони сказали б: це тільки тому, що вона не вміє плавати.
Безкоштовним сир буває тільки в мишоловці.
Ввічливість сьогодні цінується дуже дорого, а ось нахабність взагалі не має ціни.
Кожна жінка, знайома з проблемами ведення домашнього господарства, близька до того, щоб розуміти проблеми управління країною.
Сьогодні у жінки є море можливостей проявити себе: деякі з нас навіть керують країнами. Але, чесно кажучи, нам більше пасує ридикюль, ніж багнет.
Хочеш перерізати собі горлянку? Не приходь до мене на перев’язку.
Ніхто б і не пам’ятав про «доброго самарянина», якби у нього були тільки благі наміри. У нього також були і гроші.
Всім нам колись доводиться ставати бабусями.
Будинок повинен бути центром, але не межею життя жінок.
Зовсім не обов’язково погоджуватися зі співрозмовником, щоб знайти з ним спільну мову.
90% наших турбот стосується того, що ніколи не трапиться.
Потрібно добре вивчити свого ворога, тоді одного разу можна перетворити його в друга.
Багатство країни не обов’язково будується на власних природних ресурсах, воно досяжно навіть при їх повній відсутності.
Найголовнішим ресурсом є людина. Державі лише потрібно створити основу для розквіту таланту людей.
Без економічної свободи ніякої іншої свободи бути не може.
Бути могутньою – це як бути справжньою леді. Якщо вам доводиться нагадувати людям, що ви нею є, ви нею не є точно.
Радіо Максимум публікує найкращі вірші Ліни Костенко про кохання, які треба прочитати всім – як закоханим, так і розчарованим у любові. Насолоджуйтеся справжньою поезією та залишайте свої відгуки!
Здавалося б, про любов сказано так багато, що всі слова уже були чиїмись. Але відомій українській поетесі Ліні Костенко вдалося розповісти про кохання оригінально та проникливо. Інтимна лірика українки вражає та зачаровує! Зібрали для вас вірші Ліни Костенко про кохання, які не залишать байдужими.
Ліна Костенко – це відома українська письменниця-шістдесятниця. У свої 87 років вона рідко з’являється на людях та всяко уникає публічності. Зате – поетеса продовжує говорити до нас віршами. Особливої уваги заслуговує інтимна лірика Ліни Костенко, яка влучає в саме серце.
***
Не знаю, чи побачу Вас, чи ні.
А може, власне, і не в тому справа.
А головне, що десь вдалечині
Є хтось такий, як невтоленна спрага.
Я не покличу щастя не моє.
Луна луни туди не долітає.
Я думаю про Вас. Я знаю, що Ви є.
Моя душа й від цього вже світає.
***
Очима ти сказав мені: люблю.
Душа складала свій тяжкий екзамен.
Мов тихий дзвін гірського кришталю
несказане лишилось несказанним.
Життя ішло, минуло той перон,
Гукала тиша рупором вокзальним.
Багато слів написано пером.
Несказане лишилось несказанним.
Світали ночі, вечоріли дні.
Не раз хитнула доля терезами.
Слова як сонце сходили в мені.
Несказане лишилось несказанним.
https://www.youtube.com/watch?v=CfG00tNMNjU
***
Спини мене отямся і отям
така любов буває раз в ніколи
вона ж промчить над зламаним життям
за нею ж будуть бігти видноколи
вона ж порве нам спокій до струни
вона ж слова поспалює вустами
спини мене спини і схамени
ще поки можу думати востаннє
ще поки можу але вже не можу
настала черга й на мою зорю
чи біля тебе душу відморожу
чи біля тебе полум’ям згорю.
***
Я дуже тяжко Вами відболіла.
Це все було як марення, як сон.
Любов підкралась тихо, як Даліла,
А розум спав, довірливий Самсон.
Тепер пора прощатися нам. Будень.
На білих вікнах змерзли вітражі.
І як ми будем, як тепер ми будем?!
Такі вже рідні, і такі чужі.
Ця казка днів – вона була недовгою.
Цей світлий сон – пішов без вороття.
Це тихе сяйво над моєю долею! –
Воно лишилось на усе життя.
***
Напитись голосу твого,
Того закоханого струму,
Тієї радості і суму,
Чаклунства дивного того.
Завмерти, слухати, не дихать,
Зненацька думку перервать.
Тієї паузи безвихідь
Красивим жартом рятувать.
Слова натягувать, як луки,
Щоб вчасно збити на льоту
Нерозшифрованої муки
Невідворотну німоту.
Триматись вільно й незалежно,
Перемовчати: хто кого.
І так беззахисно й безмежно
Чекати голосу твого.
***
Я ніколи не звикну,
Я не вмію до тебе звикати.
Це за примхи мої ти так гарно мене покарав.
І приходять світанки, щоденних турбот адвокати
І несуть під пахвою тисячі різних справ.
Я кажу їм: світанки! Все на світі таке муруге,
Урожай суєти – залишається тільки стерня.
Скільки ми милувались! І кожного разу – вдруге!
Стільки років кохаю, а закохуюсь в тебе щодня.
***
Розкажу тобі думку таємну,
дивний здогад мене обпік:
я залишуся в серці твоєму
на сьогодні, на завтра, навік.
І минатиме час, нанизавши
сотні вражень, імен і країн, –
на сьогодні, на завтра, назавжди! –
ти залишишся в серці моїм.
А чому? То чудна теорема,
на яку ти мене прирік.
То все разом, а ти – окремо.
І сьогодні, і завтра, й навік.
***
Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
Лиш не зроби слухняною рабою,
не ошукай і крил не обітни!
Не допусти, щоб світ зійшовся клином,
і не приспи, для чого я живу.
Даруй мені над шляхом тополиним
важкого сонця древню булаву.
Не дай мені заплутатись в дрібницях,
не розміняй на спотички доріг,
бо кості перевернуться в гробницях
гірких і гордих прадідів моїх.
І в них було кохання, як у мене,
і від любові тьмарився їм світ.
І їх жінки хапали за стремена,
та що поробиш, – тільки до воріт.
А там, а там… Жорстокий клекіт бою
і дзвін мечів до третьої весни…
Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
***
І як тепер тебе забути?
Душа до краю добрела.
Такої дивної отрути
я ще ніколи не пила
Такої чистої печалі,
Такої спраглої жаги,
Такого зойку у мовчанні,
Такого сяйва навкруги.
Такої зоряної тиші.
Такого безміру в добі!..
Це, може, навіть і не вірші,
А квіти, кинуті тобі.
***
В дні, прожиті печально і просто,
все було як незайманий сніг.
Темнооким чудесним гостем
я чекала тебе з доріг.
Забарився, прийшов нескоро.
Марнувала я дні в жалю.
І в недобру для серця пору
я сказала комусь: – Люблю.
Хтось підносив мене до неба,
я вдихала його, голубе…
І не мріяла вже про тебе,
щоби цим це образить тебе.
А буває – спинюсь на місці,
простягаю руки без слів,
ніби жду чудесної вісті
з не відомих нікому країв…
Є для серця така покута –
забувати скоріше зло,
аніж те, що мусило бути
і чого в житті не було.
***
І не минає, не минає!
І вже, напевно, не мине.
Тривога душу розпинає:
а що, як любиш не мене?
Я по-латині: аморе, амо!
Невже від цього рятунку немає?
А море, мамо,
а море, мамо, теж не минає.
А море, амо, аморе, амо,
Аморе, амо! А ти єдин.
Я обламаю хвилинам пальці,
Щоб не сплітались в печаль годин.
Розпались хмари на міліграми,
і всох колодязь каламаря.
Куди забігти? Аморе, амо…
На карті місяця теж моря.
Чманіє сад од квітучої рясності.
Іду, збиваю росу хвощів…
Море Кризисів.
Море Ясності.
Море Дощів.
***
Циферблат годинника на розі
хуртовини снігом замели…
Нам з тобою, видно, по дорозі,
бо ішли й нікуди не прийшли.
Знов ті самі вулиці незрячі
і замету хвиля снігова.
Нам з тобою легко так, неначе
вітер нам підказує слова.
– Підкажи найлагідніше слово,
я його слухняно повторю.
Розгуляйся буйно і раптово,
заглуши усе, що говорю! –
Не було ні зустрічі, ні туги.
Не було пориву і жалю.
Я спокійна.
Я щаслива з другим.
Я тебе нітрохи не люблю.
А якщо заплачу і руками
я торкну ясне твоє чоло, –
нас не бачать леви біля брами:
левам очі снігом замело.
***
Не говори печальними очима
те, що не можуть вимовить слова.
Так виникає ніжність самочинна.
Так виникає тиша грозова.
Чи ти мій сон, чи ти моя уява,
чи просто чорна магія чола…
Яка між нами райдуга стояла!
Яка між нами прірва пролягла!
Я не скажу і в пам’яті — коханий.
І все-таки, згадай мене колись.
Ішли дві долі різними шляхами.
На роздоріжжі долі обнялись.
***
Як пощастило дівчині в сімнадцять,
в сімнадцять гарних, неповторних літ!
Ти не дивись, що дівчинка сумна ця.
Вона ридає, але все як слід.
Вона росте ще, завтра буде вишенька.
Але печаль приходить завчасу.
Це ще не сльози – це квітуча вишенька,
що на світанку струшує росу.
Вона в житті зіткнулась з неприємістю:
хлопчина їй не відповів взаємністю.
І то чому: бо любить іншу дівчину,
а вірність має душу неподільчиву.
Ти не дивись, що дівчинка сумна ця.
Як пощастило дівчинці в сімнадцять!
***
Недумано, негадано
забігла в глухомань,
де сосни пахнуть ладаном
в кадильницях світань.
Де вечір пахне м’ятою,
аж холодно джмелю.
А я тебе,
а я тебе,
а я тебе
люблю!
Ловлю твоє проміння
крізь музику беріз.
Люблю до оніміння,
до стогону, до сліз.
Без коньяку й шампана,
і вже без вороття,—
я п’яна, п’яна, п’яна
на все своє життя!
Пауло Коельо – не просто культовий бразильський письменник, з-під пера якого вийшло два десятки романів, антологій та збірників коротких розповідей-притч. Це глибокий філософ, якого читають і люблять у всьому світі, адже він і справді вміє поглянути на життя під іншим кутом.
Твій Світ зібрали найкращі цитати Пауло Коельо українською мовою, які, можливо, допоможуть вам зрозуміти для себе щось важливе.
1. Іноді потрібно обійти весь світ, щоб зрозуміти, що скарб захований біля твого власного будинку.
2. Якщо ти здатен бачити прекрасне, то тільки тому, що носиш прекрасне усередині себе. Бо світ подібний до дзеркала, в якому кожен бачить власне відображення.
3. Що трапилося одного разу, може ніколи більше не трапитися. Але те, що трапилося два рази, неодмінно трапиться і втретє.
4. У світі немає нічого абсолютно помилкового. Навіть зламаний годинник двічі на добу показує точний час.
5. Щоб жити повним життям, треба перебувати в постійному русі, і тільки тоді один день буде не схожий на інший.
6. У наш час люди втратили інтерес до життя: вони не нудьгують, не плачуть, лише чекають, коли пройде час. Вони відмовилися від боротьби, а життя відмовилася від них. Це загрожує і тобі: дій, сміливо йди вперед, але не відмовляйся від життя.
7. Коли чогось сильно захочеш, увесь Всесвіт буде сприяти тому, щоб бажання твоє збулося.
8. Якщо я буду здійснювати саме ті вчинки, яких чекають від мене люди, я потраплю до них в рабство.
9. Дитина може навчити дорослого трьом речам: радіти без будь-якої причини, завжди знаходити собі заняття і наполягати на своєму.
10. Життя завжди чекає відповідного моменту, щоб діяти.
11. Я – не тіло, наділене душею, я – душа, частина якої видима і називається тілом.
12. Заблукати – це найкращий спосіб знайти що-небудь цікаве.
13. Найтемніший час – перед світанком.
14. Поєдинок Добра і Зла відбувається кожної секунди в серці кожної людини, бо серце і є поле битви, де воюють ангели та демони.
15. Якщо людина твоя – то вона твоя, а якщо її тягне ще кудись, то ніщо її не втримає, та й не вартує вона ні нервів, ні уваги.
16. Все на світі – це різні прояви одного і того ж.
17. Найкращий спосіб вивчити і знищити ворога – це стати його другом.
18. Завжди потрібно знати, коли закінчується черговий етап твого життя. Замикається коло, закриваються двері, завершується глава – не важливо, як ти це назвеш, важливо залишити в минулому те, що вже належить минулому.
19. Всі говорять в спину що завгодно, а в очі – що вигідно.
20. Якщо любов змінює людину швидко, то відчай – ще швидше.
21. Там, де нас чекають, ми завжди опиняємося точно в строк.
22. Життя часом буває дивно скупим – цілими днями, тижнями, місяцями, роками не отримує людина жодного нового відчуття. А потім вона відчиняє двері – і на неї обрушується ціла лавина.
23. Чекати – це найважче.
24. Наші ангели завжди з нами, і часто вони використовують чиїсь губи, щоб сказати нам щось.
25. Постійно відчувати себе нещасним – недозволена розкіш.
26. Є люди, які народилися на світ, щоб йти по життю поодинці. Це не погано і не добре, це життя.
27. Ніколи не можна відмовлятися від мрій! Мрії живлять нашу душу, так само, як їжа живить тіло. Скільки б разів у житті нам не довелося пережити трощу і бачити, як розбиваються наші надії, ми все одно повинні продовжувати мріяти.
28. Люди хочуть все змінити і одночасно хочуть, щоб все залишалося незмінним.
29. Те, що ти шукаєш, теж шукає тебе.
30. Завжди говори те, що відчуваєш, і роби те, що думаєш! Мовчання ламає долі…
31. Іноді ти повинен побігти, щоб побачити, хто побіжить за тобою. Іноді ти повинен говорити м’якше, щоб побачити, хто насправді прислухається до тебе. Іноді ти повинен зробити крок назад, щоб побачити, хто ще стоїть на твоєму боці. Іноді ти повинен приймати неправильні рішення, щоб подивитися, хто з тобою, коли все руйнується.
32. Як тільки я знайшов всі відповіді, змінилися всі питання.
33. Найважливіші слова в своєму житті ми вимовляємо мовчки.
34. Іноді треба померти, щоб почати жити.
35. Дійшовши до кінця, люди сміються над страхами, від яких вони страждали на початку.
36. Трапляється іноді, що життя розводить двох людей – тільки для того, щоб показати обом, наскільки вони важливі один для одного.
37. Все завжди закінчується добре. Якщо все закінчилося погано, значить, це ще не кінець.
38. Людина все робить навпаки. Поспішає стати дорослою, а потім зітхає про минуле дитинство. Витрачає здоров’я заради грошей і тут же витрачає гроші на те, щоб поправити здоров’я. Думає про майбутнє з таким нетерпінням, що нехтує справжнім, через що не має ні сьогодення, ні майбутнього. Живе так, немов ніколи не помре, і вмирає так, немов ніколи не жила.
39. Якщо у тебе вистачить сміливості, щоб сказати «Прощавай», життя нагородить тебе новим «Привіт».
40. Ми стаємо сліпими до того, що бачимо щодня. Але кожен день різний, і кожен день є дивом. Питання тільки в тому, щоб звернути увагу на це диво.
41. Найважливіші слова в своєму житті ми вимовляємо мовчки.
42. Добре давати, коли просять, але стократ краще – все довірити тому, хто не просив нічого.
43. Той, хто спробує заволодіти квіткою, побачить незабаром, як вона зів’яне і втратить свою красу. А той, хто всього лише милується нею на лузі, отримає її назавжди.
44. Іноді, на деякий час, краще залишити все як є, крокуючи світ за очі… Стати подібним вільному вітру, одиноким зіркам, мудрому сонцю і німому місяцю.
45. Кожна людина на землі, чим би вона не займалася, відіграє головну роль в історії світу. І, зазвичай, навіть не знає про це.
46. Все життя людини на Землі полягає в цьому – шукати Другу Половину. Неважливо, чи робить вона вигляд, що йде слідом за знаннями, грошима або владою. Будь-яка мета, якої вона досягне, буде неповною, якщо вона не змогла знайти свою Другу Половину.
47. Те, що розбилося, ніколи не буде таким, яким воно було.
48. Коли навколо тебе одні і ті ж люди – то якось само собою виходить, що вони входять в твоє життя. А увійшовши в твоє життя, вони через деякий час бажають його змінити. А якщо ти не стаєш таким, яким вони хочуть тебе бачити, – ображаються. Адже кожен абсолютно точно знає, як саме потрібно жити на світі.
49. Ризик однієї пригоди дорожчий тисячі днів благополуччя і комфорту.
50. Життя тим і цікаве, що в ньому сни можуть стати реальністю.
Василь Олександрович Сухомлинський є автором 48 монографій, понад 600 статей, 1500 оповідань і казок, притч та новел для дітей. Найвідоміша його праця – «Серце віддаю дітям», перекладена на 30 мов світу, її перевидавали 54 рази. Загалом твори В.О. Сухомлинського видано 53-ма мовами світу накладом майже 15 млн. примірників. Його книги присвячені головним чином вихованню і навчанню молоді, педагогізації батьків.
Педагог вважав, що перед кожною дитиною, навіть найважчою, вчитель повинен відкрити ті сфери, де вона зможе досягти своєї вершини, сформувати свою людську гідність, свою душу. Тому й створив «Азбуку моралі», котра вчила осягати суть добра і зла, честі й безчестя, азбука стала засобом подолання емоційної необхідності відкривати здатність відчувати стан інших, вміння ставити себе на місце іншої людини.
1. Негідно добувати свої благополуччя, радощі, втіху, спокій за рахунок утисків, невлаштованості, горя, хвилювання іншої людини. Не давай себе скривдити, але й інших не кривдь…
Ми прагнемо до того, щоб у дитячому колективі панувала гармонія благополуччя, радості, щастя. Благополуччя однієї дитини не повинно обмежувати благополуччя іншої.
2. Негідно залишати товариша в біді, небезпеці, проходити байдуже повз чуже горе, страждання. Моральна глухота і сліпота, здерев’яніння серця — одна з найогидніших вад. Відчуття чужої біди і розуміння того, що залишитися осторонь від цієї біди бридко і гидко, — одна з основних ліній всієї виховної роботи.
3. Негідно користуватися результатами праці інших, ховатися за чужу спину. Це сфера дуже тонких духовних стосунків. Бути трудівником — честь, бути дармоїдом — безчестя. Виховання такого погляду ми вважаємо осередком переконань, на основі яких формується громадянин.
Дуже важливо, щоб першим здивуванням, першим одкровенням, яке переживе людина, була думка: це зробив я, своїми власними зусиллями, цього досяг я своїм розумом.
4. Негідно бути боязким, розслабленим; ганебно виявляти нерішучість, відступати перед небезпекою, нити. Боязкість і нерішучість породжують боягузство, підлість, зрадництво. Хоробрість і відвага — джерела мудрості. Там, де небезпечно, я повинен бути першим — таке моральне правило наш педагогічний колектив прагне зробити нормою поведінки.
Я переконаний, що тільки у хоробрісті та відвазі людина по – справжньому висловлює і пізнає сама себе.
5. Негідно давати волю потребам і пристрастям, що ніби вийшли з-під контролю людського духу. Тобі хочеться їсти або пити, відпочити або погрітися біля вогнища — цього потребує твоє тіло, але не забувай, що ти — людина! Задовольняючи свої потреби, ти повинен проявляти благородство, стриманість, витримку. Це не тільки скромність. Це щось вище і значніше: владарюючи над своїми потребами і пристрастями, ти підносиш свою духовну суть.
6. Негідно мовчати, коли твоє слово — це чесність, благородство і мужність, а мовчання — легкодухість і підлість. Негідно говорити, коли твоє мовчання — чесність, благородство й мужність, а слово — легкодухість, підлість і навіть зрада. Як багато говорить про гідність людини, її уміння бути мудрим володарем слова, майстром, що володіє цим тонким людським інструментом!
7. Негідно справжньої людини не тільки обманювати, лицемірити, плазувати, пристосовуватися під чиюсь волю, але й не мати власного погляду, втратити своє обличчя. Огидно гидко нашіптувати. Нашіптувати, обмовляти товариша — рівнозначно пострілу в спину.
Тут ми вступаємо в сферу дуже тонких людських стосунків, благородство і чистота яких багато в чому визначають моральний погляд людини на все життя.
Щоб виховувати мужність слова і мужність мовчання, вихователю самому треба бути шляхетним і мужнім.
Треба вміти поважати власний погляд, переконання маленької людини, особливо підлітка, навіть тоді, коли не все у його поведінці, здається, нам зрозумілим і виправданим.
8. Негідно легковажно кидатися словами, давати нездійсненні обіцянки. Одну з дуже тонких граней людського характеру, яку відточує вихователь, я бачу в тому, щоб вихованець був особистістю кристально чистого і твердого слова.
Для цього необхідно виховання в юній душі того, що я назвав би благородством волі. З малих років людину треба вчити ставити перед собою цілі, спрямовані на самовиховання, самовдосконалення.
Нехай ця мета спочатку буде, здавалось б, незначною; але людина не повинна жити даремно; нею має рухати прагнення; досягнення мети хай приносить їй радість і гордість.
9. Негідна надмірна жалісливість до самого себе, як і безжальне ставлення, байдужість до іншої людини. Негідне надмірне перебільшення особистих кривд, горя, страждання. Негідна слізливість. Людину прикрашає витримка. Сльози, які розраховані на те, щоб викликати жалість близьких, не тільки принижують людину, а й послаблюють її здатність до самовиховання витримкою, благородством волі.
10. Негідно пиячити і переїдати. Алкоголь і людина так само несумісні, як розпуста і вірність. Алкоголь затуманює свідомість і звільняє інстинкт, зводячи людину до тваринного стану. Я вважаю, лише важливою місією школи затвердити в юній душі презирство до цієї мерзоти.
Найголовніше в цій виховній роботі — багатство духовних інтересів, людська гордість мислителя.
Найбільшим щастям, розкішшю, насолодою для дитини, особливо для підлітка, юнака повинно бути спілкування з гарною книгою, читання, мислення.
Презирство до затуманення свідомості виховується також тонким розумінням і відчуттям прекрасного в природі, в мистецтві, в людських стосунках.
Наш ідеал — краса повинна стати мірилом власної гідності, щоб насолода і краса злилися воєдино. Чим тонше розуміння і відчуття прекрасного, тим глибше відраза до всього грубого і тваринного.
