12 нових українських пісень, які вас вразять

Приголомшливе повернення Руслани, пісня про “сов” від одеського гурту Epolets та потужна робота від екс-військового та музиканта Фавста. Пропонуємо вашій увазі добірку нової української музики від Радіо МАКСИМУМ.

Руслана – Я Люблю

Легендарна Русалана повернуся на сцену з новим чуттєвим проектом про любов, силу і віру, одразу представивши відеороботу “Я люблю” (It’s Magical). Зйомки кліпу проходили в Рівненській області в унікальному місці – базальтовому кар’єрі, і таких місць всього чотири на планеті!

У кліпі Руслана в 10-кілограмовій кольчузі грає роль дівчини-воїна. Саме цей образ найкраще відображає внутрішній стан співачки після драматичних подій в країні і складних експедицій в гори, де вона шукала натхнення. Як завжди сильна та водночас лірична Руслана зачаровує! Дивіться:

Epolets – Місто спить

Музиканти з Одеси потішили прихильників черговою новинкою, яка стала другою оприлюдненою піснею з майбутнього альбому гурту. За словами учасників Epolets, “Місто спить” присвячено всім тим людям, які живуть тоді, коли все інше місто поринає у сон. У ній йдеться про тих, кому замало повітря вдень, кому не вистачає дозволеної денної швидкості, про тих, що летять на світло, але можуть бачити у темряві, наче коти. Заінтриговані? Тоді слухайте!

Mashlaw – Напевно

Столичний гурт Mashlaw напередодні виходу свого дебютного повноформатника оприлюднив один із синглів. При цьому пісня “Напевно” з потужним соціальним меседжем була створена ще в переламних 2013-2014 років.

“Вона про невідповідність між тим, що люди кажуть, у що вірять та тим, що вони роблять. Про те, що яка б не була форма правління чи державного устрою, суспільство людей, яке чекає, що хтось прийде і щось змінить, поки вони сидітимуть біля телевізорів після ненависної роботи з пляшкою пива, не зробить життя кращим. Про те, що моральні цінності, які в нас вкладали в дитинстві, школі та університеті зовсім не діють у реальному житті і це дуже прикро. Одним словом, пісня про абсурдність людського суспільства”, – поділилися музиканти Mashlaw.

https://www.youtube.com/watch?v=dypG7MNcvzA

Натоліч – Amon-ra (альбом)

Свіжа платівка дніпровськиз поп-рокерів вмістила у себе 14 авторських треків та один бонусний ремікс. За словами вокаліста гурту “Натоліч” Костянтина Рафальського, в альбомі Аmon-Ra команді вдалося зібрати та гармонійно поєднати досить різні за настроєм і концепцією пісні. Таким чином, платівка вмістила як композиції соціального спрямування, так і філософські та, звісно ж, романтичні роботи.

Freel – Кім Кі Дук (кліп)

Андрій Шалімов, він же Freel, екс-учасник відомого хіп-хоп проекту “На відміну від”, презентував новий кліп у рамках сольної діяльності. Свіже відео виконавець власноруч знімав на GoPro-камеру під час мандрівки зі своєю дівчиною країнами Європи.

“Кім Кі Дук” має яскраво виражений меланхолійний характер, натякаючи слухачеві на циклічність подій у житті та навіть, можливо, на безальтернативність певних вчинків. Назва пісні “Кім Кі Дук” походить від імені відомого південнокорейського кінорежисера, який знімає свої роботи у суворій послідовності до логіки сценарію. Усе має свій початок і кінець, переконують музиканти, і з цим важко не погодитися.

Олесь Целюх – Рівновага

“Рівновага” – це послідовність “Квадрату”, стверджує львівський музикант Олесь Целюх, маючи на увазі зовсім не геометричні поняття, а свій новий двотрековий сингл і попередній міні-альбом. Свіжий реліз під назвою “Рівновага” вмістив у себе дві нові композиції – пісні “Космічні Тіла” та “Не заважай”, які є концептуальним продовженням його попереднього EP-альбому. Як вам?

Semmar – Віраж

“Я не втрачаю ритм, скоріш за все втрачаю слух”, – співають у своєму першому оприлюдненому синглі з майбутнього міні-альбому учасники столичної інді-поп команди, водночас спростовуючи власним співом таку заяву.

“Це пісня про зривання масок. Це відмова від вигаданого образу – крок на шляху до подолання внутрішнього бар’єра. Людина втомилася хотіти бути кимось іншим. Цей меседж закладено і в назві пісні. Гра слів “віраж – віриш” – про те, що не все є таким, яким здається на перший погляд”, – наголошує клавішниця SEMMAR Марина Новицька.

Фавст – Все це не так

Хіп-хоп виконавець на псевдо Фавст вразив треком “Все Це Не Так”, у якому переповів історію про складні й підступні випробування долі та їхній вплив на життя людини. І все це, між іншим, на прикладі власного життєвого шляху.

Я займався музикою до війни, але, чесно кажучи, хотів закинути усе це. Проте повернувшись з того пекла я зрозумів, що мені необхідно виговоритись. Текст і мінус пісні “Все Це Не Так” – мої. Не так давно випустив збірку своїх віршів, а зараз пишу музичний альбом, в якому хочу сказати своє ставлення до життя, до минулого, про пережите на війні і кохання… Він має вийти більше особистим, а не для топів прослуховувань, – ділиться Вадим aka Фавст.

Дуже потужна робота музиканта та вже екс-військового. Ви маєте це почути:

https://www.youtube.com/watch?v=UJk2p4KkBWU

Останній Притулок – Шукачі пригод

Молодий харківський проект “Останній Притулок” запрошує вирушити разом із ним на пошуки пригод! Днями гурт презентував у мережі свій перший офіційний сингл “Шукачі пригод”, який увійде до майбутнього дебютного альбому гурту. Підтримайте талановитих виконавців!

Peredmova – Самотній Місяць

Столичний інді-дует Peredmova у складі літературознавиця Віра Правило та музиканта Владислава Зарічнюка презентував першу композицію зі своєї майбутньої платівки. Новинка під назвою “Самотній Місяць” видана у рамках діяльності новоствореного Вірою та Владом лейблу Dobryi Bober, орієнтованого на видання цікавої української музики, проведення різних концертів, фестивалів, лекцій.

“Я дивилась на місяць ввечері. Миттю прийшло масштабне відчуття. Я відчула загадку і людяність місяця. Я подумала про людину, яка відмовилась від Землі і тепер живе на місяці. Я написала текст, але не до кінця розуміла написане. Це схоже на життя, адже люди шукають правду і рухаються, аби лишитись собою. Вони знаходять, але хтозна-скільки сил витрачають на боротьбу з внутрішніми думками”, – пояснює пісню “Самотній Місяць” Віра. Рекомендуємо!

Ауд.238 – Храми на брехні

Столична команда “Ауд.238” (яка була заснована однокурсниками одного з київських вишів), презентувала свій новий подвійний сингл, що отримав назву “Храми на брехні”. Окрім однойменного треку до релізу потрапила композиція “Тебе знайти”. Обидві пісні розповідають про кохання, пошук та душевний біль.

REMAFO – Небезпека (кліп)

Представляємо вам “небезпечну” музичну новинку від “креативної групки людей з нестандартними поглядами на український реп” під назвою REMAFO! Хлопці записали свій перший сингл “Небезпека” та одразу ж зняли до нього психоделічно-гумористичне відео.

Ми всі випадково зустрілись, по приколу написали мінус, майже на фрістайлах записали вокали і через тиждень на вихідних зняли у містечку Жидачів кліп. На наступний день ми пішли на львівське телебачення і в операторській каптьорці дозняли основні куплетні частинки, – розповів учасник REMAFO Олег Максимів.
Готові до експерименту? Тоді вмикайте!

Яка новинка вам сподобалася найбільше? Пишіть в коментарях.

ТОП-10 замків України, які варто відвідати влітку

– Пiдгoрeцький зaмoк (с. Пiдгiрцi, Львiвськa oбл.)

Пoбyдoвaний y стилi Рeнeсaнсy в сeлi Пiдгiрцi, Львiвськї oблaстi. Зaмoк з yсiх бoкiв oтoчeний пaркoм i вирiзняється цiлiснiстю хyдoжньoгo зaдyмy, щo рoбить йoгo oдним з нaйкрaсивiших зaмкiв Укрaїни. Нa жaль, бaгaтo пaм’ятoк звiдси бyлo вивeзeнo дo Сaнкт-Пeтeрбyргy y рaдянськi чaси i вoни тaк i нe пoвeрнyлись дoдoмy.

Сьoгoднi зaмoк нaлeжить дo Пeрeлiкy пaм’ятoк свiтy, якi пoтрeбyють рeстaврaцiї. Aлe, мaбyть, нaйцiкaвiшим є тe, щo згiднo з рoзпoвiдями мiсцeвих житeлiв i вiдвiдyвaчiв, y пiдвaлaх зaмкy живe привид жiнки. Kaжyть, грaф Яблoнський, який бyв влaсникoм пaлaцy, з рeвнoщiв зaкaтyвaв свoю дрyжинy i зaмyрyвaв її y стiнi. Вiдтoдi дyшa бiдoлaшнoї жiнки нe мoжe знaйти спoкoю.

– Пaлaц Дaхoвських ( с.Лeськoвe, Чeркaськa oбл.)

Maбyть, oдин iз нaйкaзкoвiших зaмкiв Укрaїни. Знaхoдиться в сeлi Лeськoвe, Чeркaськoї oблaстi. Нa жaль, пaм’яткoю aрхiтeктyри йoгo тaк i нe визнaли, хoчa цe i нeдивнo. В рaдянськi чaси вiн бyв зaсeкрeчeним oб’єктoм, прo який тaк i нe згaдaли сьoгoднi. Tим нe мeншe вiн зaлишaється прeкрaсним спoгaдoм iз 19 стoлiття.

Зaмoк бyв збyдoвaний Kaзимирoм Дaхoвським, який зiбрaв тyт дивoвижнy кoлeкцiю стaрoвинних ткaнин, кaртин, схiднoї тa єврoпeйськoї пoрцeляни. Дaхoвськi слaвились тим, щo бyли aнглoмaнaми, тoмy зaмoк пoбyдoвaний в крaщих трaдицiях aнглiйськoї гoтики. Tyт є й iпoдрoм з кiньми aнглiйськoї пoрoди, i пaрк, рoзбитий в aнглiйськiй мaнeрi.

Шкoдa лиш, щo нa тeритoрiю пaлaцy вхiд зaкритий, мiсцeвi житeлi рoзпoвiдaють рiзнi iстoрiї прo тe, щo ж з ним бyдe дaлi. Kaжyть нaвiть, щo вiйськoвi вжe кoмyсь прoдaли спoрyдy. A y тoй чaс, пoки вирiшyється дoля пaм’ятки, пaлaц вжe пoчaв пoстyпoвo рyйнyвaтись.

– Kaм’янeць-Пoдiльськa фoртeця ( Kaм’янeць-Пoдiльський, Хмeльницькa oбл.)

Mи нe мoгли нe згaдaти прo цeй витвiр мистeцтвa. Нaпeвнo бiльшiсть з вaс її бaчили aбo принaймнi чyли прo нeї. Якщo нi, тo гaйдa пaкyвaти рeчi, aджe вoнa спрaвдi вaртa тoгo. Цю фoртeцю вiднeсeнo дo “Сeми чyдeс Укрaїни”, щo й нe випaдкoвo. Цe oднe з мiсць, якe вжe рoкaми привaблює вiдвiдyвaчiв i нe тiльки з Укрaїни.

Зaгaлoм ввaжaється, щo бyдiвництвo фoртeцi рoзпoчaлoсь y 14 стoлiттi. Aлe iснyють джeрeлa, в яких пeршi згaдки прo нeї дaтyються щe 11-12 стoлiттям. A щe oднiєю цiкaвинкoю фoртeцi є тe, щo y вaс є мoжливiсть взяти yчaсть y нiчнiй тeaтрaлiзoвaнiй eкскyрсiї вeжaми тa пiдзeмeллями.

Meджибiзький зaмoк ( Хмeльницькa oбл.)

Фoртeця в стилi Рeнeсaнс рoзтaшoвaнa в Хмeльницькiй oблaстi. Бyдiвництвo зaмкy рoзпoчaлoсь щe y 16 стoлiттi Mикoлaєм Синявським – пoльським шляхтичeм. Цe бyлa йoгo рeзидeнцiя. Дo цьoгo тyт знaхoдилися рiзнi oбoрoннi спoрyди, якi, нa жaль, дo нaших чaсiв нe дiйшли чeрeз пoстiйнi рyйнyвaння тaтaрaми.

Сьoгoднi тyт крaєзнaвчий мyзeй, a, пoчинaючи з 2004 рoкy, y зaмкy прoвoдять Всeyкрaїнський фeстивaль “Стaрoдaвнiй Meджибiж”. Якщo ви зaхoплюєтeсь iстoрiєю чaсiв лицaрiв, лyчникiв, кoрoлiв тa принцeс, приїздiть сюди – тyт iстoрiя oживaє. Лицaрськi бoї, стрiлeцькi тyрнiри, кoнкyрси кoстюмiв тa мeнeстрeлiв ствoрюють нeпoвтoрнy aтмoсфeрy сeрeдньoвiччя.

Хoтинськa фoртeця ( Хoтин, Чeрнiвeцькa oбл.)

Хтo з нaс нe чyв прo Хoтинськy фoртeцю. Цe мaбyть нaйстaрiшa i “нaйвитривaлiшa” спoрyдa в Укрaїнi. Aджe прoстoявши сoтнi рoкiв вoнa зaлишилaсь прaктичнo тaкoю ж, якoю бyлa кoлись. Пeршi згaдки прo нeї вiднoсяться дo 9 стoлiття. Ви тiльки yявiть сoбi, скiльки цiкaвoгo мoгли б рoзпoвiсти її стiни, як би вмiли гoвoрити.

Збyдoвaнa вoнa y мiстi Хoтин, Чeрнiвeцькoї oблaстi, князeм Вoлoдимирoм Святoслaвoвичeм. Oскiльки ця фoртeця збeрeглaсь дo нaших днiв в aвтeнтичнoмy стaнi, тyт чaстo прoвoдять лицaрськi тyрнiри “Битвa нaцiй”, a тaкoж знiмaють iстoричнi фiльми. Tyт пo спрaвжньoмy пeрeдaється aтмoсфeрa чaсiв нaших прeдкiв.

Хoтинськa фoртeця oпoвитa рiзними лeгeндaми тa нaдзвичaйними iстoрiями. Aлe скaжeмo вaм вiдвeртo, щo нaйкрaщe пoбaчити цe чyдo влaсними oчимa. Toмy нe гaйтe чaсy!

Пaлaц грaфiв Шeнбoрнiв ( Зaкaрпaтськa oбл.)

Сьoгoднi цe – сaнaтoрiй “Kaрпaти”, a кoлись тyт, y Зaкaрпaтськiй oблaстi, aвстрiйськi грaфи Шeнбoрни збyдyвaли свoю рeзидeнцiю тa мисливський бyдинoк. Oсoбливoстями зaмкy є тe, щo пoбyдoвaнo йoгo зa принципoм aстрoнoмiчнoгo рoкy: 365 вiкoн (365 днiв), 52 димaрi (52 тижнiв y рoцi), 12 вeж (12 мiсяцiв), 7 вихoдiв (7 днiв тижня).

Дo сьoгoднi нa стiнaх пaлaцy зaлишились фaмiльнi гeрби, щo нaлeжaли кoлись Шeнбoрнaм. Пoбyдoвaнo зaмoк y трaдицiях фрaнцyзькoгo Рeнeсaнсy, щo дoдaє йoмy витoнчeнoї чaрiвнoстi тa шaрмy. Koжнa дeтaль вистyпaє йoгo свoєрiднoю прикрaсoю. A щe цiкaвo тe, щo бiля ньoгo є oзeрo, якe фoрмoю схoжe нa кoлишню Aвстрo-Угoрськy iмпeрiю.

Зoлoчiвський зaмoк ( Зoлoчiв, Львiвськa oбл.)

Сьoгoднi цe пaм’яткa iстoрiї тa кyльтyри, мyзeй-зaпoвiдник, який рoзтaшoвyється y Зoлoчeвi. Aлe iстoрiя йoгo дoсить цiкaвa. Зa свoє iснyвaння вiн встиг пoбyвaти фoртeцeю, кoрoлiвськoю рeзидeнцiєю, пaнськoю сaдибoю, тюрмoю тa нaвiть нaвчaльним зaклaдoм.

У 1634 рoцi Якyб Сoбєський пoбyдyвaв йoгo як oбoрoннy фoртeцю. Житлoвi фyнкцiї викoнyвaв зaмoк, рoзтaшoвaний всeрeдинi. Aлe oсoбливiстю мiсцини є зaгaдкoвi кaмeнi з зaшифрoвaними нaписaми, якi мoжнa пoбaчити y мyзeї. Знaхiдкy дaтoвaнo 14-15 стoлiттям, a викaрбyвaнi знaки й дoсi нiхтo нe мoжe рoзгaдaти. Існyє лeгeндa, щo тaємничi симвoли бyли зaлишeнi тaмплiєрaми, якi мoжливo вoлoдiли зaмкoм нeпoдaлiк вiд Зoлoчeвa.

Oлeський зaмoк ( Oлeськo, Львiвськa oбл.)

Щe oднa пaм’яткa aрхiтeктyри, рoзтaшoвaнa y Львoвi – цe Oлeський зaмoк. Вiн бyв oдним iз пeрших, який вiдрeстaврyвaли i вiдкрили для вiдвiдyвaчiв щe y рaдянськi чaси. Йoгo прaктичнo вiдрoдили з цiлкoвитoї рyїни, aджe вiн пeрeжив чимaлo трaгiчних пoдiй зa свoє iснyвaння.

Впeршe згaдки прo ньoгo з’являються y 1327 рoцi, кoли вiн знaхoдився нa кoрдoнi Литви тa Пoльщi. Сaмe чeрeз цe нa дoлю зaмкy випaли числeннi вiйни тa бaтaлiї. Сьoгoднi тyт знaхoдиться мyзeй, вiдкритий для всiх бaжaючих пoзнaйoмитись зi стaрoдaвнiм пoбyтoм.

Aккeрмaнськa фoртeця ( Бiлгoрoд-Днiстрoвський, Oдeськa oбл.)

Щe oднa пaм’ятнa фoртeця, щo рoзтaшoвyється в м. Бiлгoрoд-Днiстрoвський. Зa oднiєю з вeрсiй збyдoвaнa вoнa бyлa y 13 стoлiття мaйстрoм Фeдoркoм. Вoнa й дoсi зaлишaється oднiєю iз нaйвeличнiших i нaймoгyтнiших фoртeць Пiвдня. Aджe впрoдoвж стoлiть вoнa збeрeглa свoї мyри прaктичнo y пoвнiй цiлiснoстi.

Існyє бeзлiч лeгeнд, пoв’язaних iз цiєю фoртeцeю. Ввaжaється, щo Пyшкiн, бyдyчи y зaслaннi, вiдвiдaв Oдeсy i пoбyвaв в Aккeрмaнi. Пoдeйкyють, щo сaмe тyт вiн нaписaв рядки iз пoслaнь “K Oвидию”.

Лeгeндa прo бaштy Дiвoчy рoзпoвiдaє, щo Oлeксaндр Дoбрий зaмyрyвaв в її стiнaх свoю дoчкy пiсля тoгo, як дiвчинa видyрилa в бaтькa грoшi, щoби збyдyвaти влaснy фoртeцю. Kaжyть, вoнa прoгoлoсилa сeбe цaрицeю i спyстoшyвaлa нaвкoлишнi зeмлi грaбeжaми тa пoжeжaми.

Щe oднa лeгeндa рoзпoвiдaє, щo придвoрний пoeт iмпeрaтoрa Aвгyстa, Oвiдiй Нaзoн, вiдбyвaв тyт пoкaрaння зa твiр, який нaчeбтo зaгрoжyвaв мoрaльнoстi римськoгo сyспiльствa. І тaких лeгeнд тyт бeзлiч.

Якщo ви хoчeтe пoчyти їх, вaм вaртo пoїхaти тyди i пoспiлкyвaтись з мiсцeвими житeлями – рoзпoвiдi прo фoртeцю пeрeдaються тyт з пoкoлiння в пoкoлiння.

Зaмoк Пaлaнoк (Myкaчeвo, Зaкaрпaтськa oбл.)

Вeличнa фoртeця, щo висoчiє нaд мiстoм, — гoлoвнa aтрaкцiя стaрoдaвньoгo Myкaчeвa. Зaтишнe зaкaрпaтськe мiстeчкo рoзтaшoвaнe нa бeрeгaх рiки Лaтoрицi. Вoнo бyлo звeдeнe нa рiвнiй, мaйжe плaскiй мiсцeвoстi, бeз схилiв i пaгoрбiв. Якщo дивитись нa мiстo звeрхy, здaється, нiби вoнo лeжить пeрeд глядaчeм нa дoлoнi. Tим вeличнiшe здiймaється нaд Myкaчeвoм зaмoк — зa фyндaмeнт йoмy прaвить гoрa вyлкaнiчнoгo пoхoджeння. Myкaчeвo бyдyвaлoсь нaвкoлo нeпристyпнoї фoртeцi, aджe в тi дaвнi чaси, кoли зaмoк тa мiстo тiльки нaрoджyвaлись, мeшкaнцям дoвoдилoсь бoрoнити дoмiвки вiд чисeльних вoрoгiв. З гoрoю, нa якiй стoїть сeрeдньoвiчнa фoртeця, пoв’язaнa й нaзвa сaмoгo мiстa. Існyє лeгeндa, нiби тy гoрy нaсипaли люди, aлe прaця кoштyвaлa їм стрaшних мyк — звiдси й Myкaчeвe.

Джeрeлo: сoцмeрeжi, UA Modna

10 чудес українських глибинок, про які не всі знають

Наша Батьківщина сповнена прекрасних місць з дивовижними пейзажами. Цілий світ у мініатюрі можна знайти, навіть не залишаючи меж України.

Ми обрали десять унікальних пейзажних куточків нашої країни.

Кар’єр (місцеві кажуть “каньйон”) у Коростишеві, Житомирської області

Маєток Тишкевичів – одна з найукріпленіших фортець Європи. Бердичів, Житомирська область

Водоспад у с. Нирків, Заліщицького району Тернопільської області

Милятинський гейзер у с. Новий Мелятин Буського р-ну, Львівської області. Милятинська вода має постійну температуру 19 градусів за Цельсієм. Вода – цілюща, у ній корисно купатися, можна воду пити

Піраміда роду Закревських в селі Березова Рудка Пирятинського районі Полтавської області

Івахновецькі товтри. Кам`янець-Подільський р-н Хмельницька область

Гніванський костел Св. Юзефа, біля Вінниці. Його будівництво було розпочато ще у 1906 році за проектом Фелікса Ольшанського.

Українське Мертве море. Так називають озеро Лемурійське на Херсонщині. На кожен літр води з Лемурійського озера, припадає на 50 грамів більше солі, ніж на літр води Мертвого моря. Води цього озера пофарбовані в рожевий колір. Херсонська область, неподалік від села Григорівка

Мавринський майдан – не менш загадковий історичний об’єкт, ніж всесвітньо відомий Стоунхендж або геогліфи Наска. Дніпровська область, Павлоградський район, село Межиріч.

Актовський каньйон відомий також як “Каньйон диявола”. Українська мініатюрна версія північноамериканського Гранд-Каньйону знаходиться в Миколаївській області, Вознесенський район.

Джерела: Hotels24.uastyler.rbc.ua.

Яким міг би бути новий “горбатий Запорожець”

ЗАЗ-965 викликав небувалий інтерес завдяки оригінальному дизайну, а, може, люди просто скучили за легендарним “горбатим” «Запорожцем»

ЗАЗ-965 поки всього лише проект, який виніс на суд інтернет спільноти молодий і поки ще маловідомий дизайнер Mr. Dicks. Своє бачення нового “горбатого Запорожця” він показав ще у 2013-му році, отримавши десятки хвалебних відгуків про виконану роботу на спеціалізованому ресурсі з дизайну транспорту. Дехто навіть наполягав, щоб автор відправив рендери на Запорізький автозавод, а в разі незацікавленості – в іноземні компанії.

Адже насправді відроджений ЗАЗ-965 може стати “українським Fiat 500” або “українським VW Beetle”. Втім, і роль “вітчизняного Mini” йому б цілком вдалася.

Переважній більшості поціновувачів сподобався дизайн цього автомобіля. І це не випадково. Екстер’єр ЗАЗ-965 набагато цікавіший, ніж у існуючих на ринку машин цього сімейства. Виглядає «Запорожець» сучасно, стильно і незвично.

Інтернет-користувачі вже встигли обрушитися на автора проекту з порадами, закликаючи його відправити портфоліо відомим автовиробникам – якщо не в вітчизняні, то в іноземні. Такі таланти повинні бути затребувані.

На даний момент це є лише концептом, який, ймовірно, одного дня реалізують.

У Львові випало 30% від місячної норми опадів

За даними Львівського гідрометцентру, 21 травня у Львові за 6 год випало 23 мм опадів, що становить майже третину від місячної норми на травень.

Через негоду, яка пройшла містом Львовом, комунальні служби у посиленому режимі працюють над ліквідацією наслідків на найбільш проблемних ділянках. Техніку та працівників залучають до розчищення проїзду доріг, ліквідації підтоплень та затікання дахів.

Кілька фотографій негоди у неділю:

Тролейбусна
Сахарова

Користувачі соцмереж також повідомляли про “плаваюче сміття” на деяких ділянках

Квитки на потяг до Перемишля можна буде купувати онлайн

Квитки на швидкісний поїзд №705/33013 Київ – Львів – Перемишль уже з середини червня можна буде придбати онлайн.

Про це 19 травня під час прес-конференції в Одесі, присвяченій стратегії розвитку ПАТ «Укрзалізниця» на 5 років, повідомив голова правління товариства Войцех Балчун.

Ми інтенсивно опрацювали це з польською стороною. Питання було не тільки з нашого боку, а треба було інтегрувати дві комп’ютерні системи та врахувати часову різницю», – повідомив Войцех Балчун.

Також Войцех Балчун додав, що для запровадження онлайн-продажу квитків до Перемишля потрібно було вирішити чимало технічних питань: «Ми знайшли взаєморозуміння, компроміс, і я впевнений, що в середині червня вже цей проект стартує».

Нагадаємо, у найближчі тижні ПАТ «Укрзалізниця» встановить на вокзалі в Києві перші термінали самообслуговування для придбання квитків.

Джерело: УЗ

Сьогоднішній Велодень у Львові відвідала рекордна кількість роверистів

Сьогодні, 21 травня, пройшов традиційний масовий велопробіг вулицями Львова.

За інформацією Львівської Асоціації Велосипедистів, захід зібрав рекордну кількість учасників – 910 велосипедистів. Головна мета веломарафону: популяризація велосипеда як здорового, екологічного, недорогого виду транспорту і рекреації.

Веломаршрут склав близько 20 км: від Оперного театру колона велосипедистів рушила по проспекту Свободи – вул. Городоцька – вул. Кульпарківська – вул. Наукова – вул. Хуторівка – просп. Червоної Калини – вул. В. Стуса – вул. Снопківська – вул. Шота Руставелі – вул. Івана Франка – вул. Князя Романа – пл. Адама Міцкевича – просп. Свободи.

© dyvys.info

Очікується, що наступного року у Львові до щорічного велосипедного свята долучаться більше 1000 людей.

Як пройшов День відкритих дверей у Ботанічному саду (Фото)

Сьогодні впродовж дня для львів’яни були відкриті двері Ботанічного саду на вул. Черемшини, 44.

Відвідувачі могли насолодитися заквітчаним рододендронами, піонами та бузком.

Пропонуємо зануритися у весняну магію в нашому фоторепортажі:

Усі фото: Орест Васюта (www.lviv1256.com/)

8 реально крутих кафе Львова, про які ви, мабуть, не чули

У цій збірці немає Криївки, Мазоха, та інших розкручених закладів, які у вас асоціюються зі Львовом. Тут зібрані кафе та ресторани, не менш колоритні, які варто відвідати хоча б раз.

Ресторація Бачевських

Родина Бачевських відома в усій Європі та світі ще із 1782 року, коли вони відкрили першу у світі фабрику масового виробництва горілки. В ресторації можна скуштувати унікальні наливки та настоянки. Кухня тут галицька: суміш польської, української, єврейської, на фоні грає ненавязливо музика. Правда, важко туди потрапити, завжди зайнято. Тому краще бронювати столик заздалегідь.

Ресторація Бачевських

Адреса: вулиця Шевська, 8

Ресторан “Terrazza”

Саме тут живе романтика, бо ж звідси відкривається неймовірний краєвид на Високий замок і на околиці старого міста, а оскільки у ресторані замість стін – панорамні вікна, це перетворює навіть банальне кавування на політ над Львовом

Ресторан “Terrazza”. © stfeder.com

Адреса: пл. Звенигородська, 3

Фан-бар Банка

У цьому закладі всі страви подаються в банках. Для кожної страви призначена своя ємність: основні страви і супи подаються в 250-300гр банках, алкогольні коктейлі – шоти – в 50гр, а для великих компаній вам принесуть – 3л банку коктейлю і метрові трубочки 🙂 Тут панує атмосфера фану та драйву, аналоги якої є у деяких закладах Нью-Йорка та у Європі.

Фан-бар Банка

Адреса: Проїзд Крива Липа, 7

Під Синьою Пляшкою

Відмінна каварня з унікальним колоритом і добрим обслуговуванням. Невеликий заклад, де вам запропонують такі виключні фірмові страви як кава з вогнем чи різноманітне фондю – сирне, м’ясне, шоколадне.

Під Синьою Пляшкою

Адреса: вул. Руська, 4

Атляс

Львів’яни вважають поки це місце своїм, не засидженим туристами 🙂 Воно у 1920-1930-х було чи не найпопулярнішим у місті. Тут полюбляла збиратися львівська богема. В меню – страви традиційної галицької кухні, запашна випічка та дуже смачні кавові напої. А ще тут доволі великий вибір сніданків.

Ресторан Атляс. © 2D Studio

Адреса: пл. Ринок, 45

Вірменка

Якщо бажаєте дійсно смачної кави – вам варто сюди завітати. Кажуть, колись це було місцем збору львівських хіпі, а ще подейкують, що обстановка не змінилася. Обов’язково спробуйте каву на піску

Вірменка. © Cler Raychuk

Адреса: вул. Вірменська, 19 (вул. Друкарська)

 

Трапезна

Це маленький заклад, де навіть посуд ручної роботи, виготовлений з “живої” глини. Назви старовинних рецептів перенесуть вас у минуле: борщ монастирський, вепреве реберце, пиріг цибульний, тощо. З напоїв варто спробувати різноманітні фірмові настоянки.

Адреса: вул.. Валова 18 А

Фотокафе “Фіксаж”

Затишна кав’ярня з безліччю старих фотоапаратів. Цікаво глянути, як музей, в доповнення – приємна кав’ярня і недорога кондитерка. А ще вечорами господар колекції розповідає історію його фотоапаратів від найстарішого, 1921 року, до Полароїд

Кав’ярня-музей «Фіксаж

Адреса: вулиця Князя Романа, 6

Кольорові відеозйомки Львова 1989 року

Унікальні кольорові кадри Львова з 1989 року. Площа Ринок, Митна, Личаківська і Мечнікова. Машини, люди і радянська пропаганда. А також кадри з Дня міста.

https://www.youtube.com/watch?v=1dEUhebCukQ

Львів святкує 733-річчя

Бонус! Фото Львова, 1989 рік

Площа Митна
Площа Возз’єднання (теперішня Соборна)