На Львівщині завершують ремонт останньої частини траси Львів – Пустомити – Меденичі. Про це повідомляє пресслужба ЛОДА.
Автомобільна дорога загального користування державного значення Т-14-16 сполучає місто Львів з Пустомитівським, Миколаївським та Дрогобицьким районами і є найкоротшим шляхом до курортного міста Трускавець та селища Східниця.
За словами міністра інфраструктури України Владислава Криклія, який сьогодні, 28 листопада, оглянув дорогу, орієнтовна сума, аби завершити цей проєкт складає 310-320 млн гривень. Загальна протяжність дороги становить 47,5 км, у тому числі: І категорії – 1,5 км, ІІ категорії – 20,8 км і ІІІ категорії – 25,2 км.
На сьогоднішній день рух автомобільного транспорту здійснюється відремонтованою дорогою до села Колодруби. До цього населеного пункту виконані роботи з поширення проїзної частини, влаштовані конструктивні шари асфальтобетонного дорожнього покриття з попереднім посиленням основи. В межах населених пунктів влаштовано дощову каналізацію, тротуари та зупинки громадського транспорту, освітлення. Також виконані заходи із забезпечення безпеки та організації дорожнього руху: нанесено дорожню розмітку, влаштовані знаки та бар’єрне огородження.
Крім цього, активно проводяться ремонтні роботи на штучних спорудах. Зараз тривають роботи на п’ятьох мостових переходах поблизу Колодрубів.
При належному фінансуванні у 2020 році планується повністю завершити ремонтно-будівельні роботи на цій дорозі.
Ремонтно-будівельні роботи на вказаній дорозі виконують в межах державного інвестиційного проекту «Покращення стану автомобільних доріг загального користування у Львівській області».
Нагадаємо, що підготовчі роботи на ділянці почали у червні цього року. Підрядником ТОВ «Онур конструкціон Інтернешнл». Угоду про реконструкцію дороги на цій ділянці уклали у червні торік. Також до кінця цього року частину траси Львів – Пустомити – Меденичі відремонтують у межах населених пунктів Підлісся та Колодрубів. Роботи на цій траси триватимуть і наступного року, а термін завершення реконструкції залежатиме від фінансування.
Портал VG Львів відібрав 10 ресторанів, які відкрилися восени нинішнього року, і які неодмінно слід відвідати гурманам.
1. OY SHO casual food&hand brew coffee
Нове кафе з авторською кухнею, в якому також дуже нахвалюють каву, відкрили цієї осені на вулиці Леся Курбаса. До вже згаданої кави, без якої у Львові, як відомо не починають жодної доброї справи, в OY SHO casual food&hand brew coffee подають домашні сирники, тістечка і пряники. Милують око також яскраві салати і брускети. А якщо хочеться чогось ситнішого, тоді качина ніжка з цукіні, маринованим апельсином і соусом апельсин-карі саме для вас.
Для тих, хто полюбляє снідати не вдома в новому львівському кафе завжди можна замовити сніданок.
Адреса: вулиця Леся Курбаса, 7
Коли приходити: 09:00 – 22:00 (будні), 10:00 – 22:00 (вихідні)
2. Craft&Kumpel’ Beer Atelier
Це вже друге Пивне Ательє, яке відкрили у місті Лева цьогоріч. Новий ресторан свіжого кумпелевого пива, авантурної кухні та гучних вечірок з’явився на площі Ринок. Це заклад, який спеціалізується на крафтовому та класичному пивах власного виробництва, пивних коктейлях та спеціально підібраних до них стравах.
Нагадаємо, що перше Пивне Ательє у Львові Craft&Kumpel’ відкрили у червні у Futura HUB.
Адреса: площа Ринок, 18
Коли приходити: 12:00 – 03:00
3. МакДональдз на Стрийській
Від своїх львівський попередників МакДональдз на Стрийській, 30А, який відкрили у вересні, відрізняється новими принципами роботи. Замовляючи страви на касі, відвідувачі можуть отримати своє замовлення безпосередньо за столиком. Окрім того, під час замовлення страви клієнт може, за бажанням, додавати у неї улюблені інгредієнти, або ж – попросити не класти те, на що у нього алергія, або ж просто не смакує.
“8 терміналів самообслуговування дозволяють відвідувачам спокійно та без поспіху оглянути всі страви з меню у електронному форматі, зробити замовлення та оплатити його за допомогою картки”, – йдеться у повідомленні.
Цікаво, що каси у новому львівському МакДональдзі будуть розділені на дві частини – для замовлення та для отримання страв, що суттєво зменшить час очікування.
Де: вулиця Стрийська, 30А
Коли приходити: цілодобово
4. Avocado Organic Food
Новий заклад на Кульпарківській позиціонує себе, як ресторан здорового харчування. Втім не дивуйтеся, коли побачите в меню пасти, сендвічі і бургери. Адже вони не “відкладаються” на стегнах. Секрет полягає в авокадо. З нього тут подають навіть морозиво.
У ресторані є служба доставки, яка привезе замовлення в будь-яке місце Львова.
Де: вулиця Кульпарківська, 226а
Коли приходити: 10:00 – 22:00
5. Пивний ресторан здорового харчування Re:bro
У новому львівському ресторані “Ребро” пропонують великий вибір ребер, хачапурі, салатів, супів і крафтового пива. Відвідувачі відзначають великі порції і дуже рекомендують скуштувати м’ясо. На обід пропонують будда боул – велику миску овочів і злаків, до яких додається соус, курка, яловичина, риба чи фалафель (для тих, хто не їсть м’яса).
Де: вулиця Героїв УПА, 73
Коли приходити: 12:00 – 23:00
6. Італійський ресторан Budzzini-Trattoria Napoletana
Новий італійський ресторанчик у центрі Львова має кілька залів, і у кожного з них своя історія, що не залишить байдужим навіть найхолодніше серце. Всі секрети розказувати не будемо, лише зазначимо, що в одному можна курити IQOS, в іншому місця тільки для двох, а в третьому все нагадує море і каюту яхти. У меню – страви, які обожнюють неаполітанці. Тут подають все: від піци і пасти до равіолі.
Де: Дорошенка, 8
Коли приходити: цілодобово
7. Ресторан паназійської кухні Tiger
Новий заклад мережі Tiger з’явився у Львові лише цієї осені, хоча у Києві та Тернополі вони працюють вже давно. Шанувальникам кави, алкогольних і безалкогольних коктейлів тут точно сподобається! А тим, хто любить смачно попоїсти у Tiger запропонують локшину, рис, супи, салати. Зазначимо, що заклад спеціалізується на стравах паназійської кухні. Львів’яни, які вже відвідали новий ресторан на Чайковського, вихваляють поке і локшину фунчоза з м’ясом мідій.
Адреса: вулиця Чайковського, 14
Коли приходити: 10:00 – 22:00 (неділя-четвер); 10:00-00:00 (п’ятниця-субота)
8. YOLLA на Сихові
Тепер можна на районі посмакувати соковитими бургерами і паніні, та наїстися комплексним обідом під час робочої перерви. А на десерт у новому ресторані YOLLA пропонують свіжу домашню випічку. Особливо славляться тут штруделі, про які на Сихові вже ходять легенди. Там мінімум тіста і максимум начинки — мрія кожного ласуна.
Де: Проспект Червоної Калини, 81
Коли приходити: 11:00 – 23:00
9. Італійський ресторан Aperitivo
Ще один новачок серед ресторанів Львова з італійським меню. Тут випікають панцеротті – італійські хрусткі пиріжечки, з вигляду подібні на чебуреки; пропонують п’ядіну – антипіцу; овочеві крем-супи, салати… І, звичайно ж, Італія не Італія без пасти! До речі, а що ви знаєте про італійські солодощі? Ймовірно, небагато… Тому обов’язково познайомтеся у цьому барі з солодкою Італією.
Де: Федорова, 12
Коли приходити: 11:00 – 22:00
10. Ресторан грузинської кухні “Стумарі”
Нове кафе грузинської кухні відкрили у Львові 14 вересня. Це один із закладів національної мережі Reikartz Hotel Group. У меню “Стумарі” на Лесі Українки, як і в закладі з однойменною назвою на Городоцькій, акцент зроблено на національні грузинські страви: хінкалі, хачапурі, долму. Серед новинок цієї осені у меню від шефів Арарата Мхітаряна та Ростислава Бембновича – салат з гарбуза та калини, салат Кура, суп Хаш, Каре барана з банушем.
За останні роки Львів облюбували не лише туристи, а й творці кіно. Відтак наше місто все частіше стає знімальним майданчиком не лише для українських, а й для іноземних стрічок.
032.ua пропонує добірку фільмів, знятих упродовж 2019 року.
“Єва”
Вперше цього року Львів “зіграв у кіно” у березні. Тоді впродовж тижня у нашому місті відбувалися зйомки британської історичної драми про Голокост під назвою “Єва”. У центрі сюжету дівчинка Єва, яка в часи Другої світової війни жила в Угорщині (тепер це територія Румунії) і загинула в Аушвіці. Вона вела щоденник, у якому розповідала про свої переживання на тлі німецької окупації й переслідувань євреїв.
Сцени фільму знімали на вулицях Театральній, Федорова, Вірменській, Ставропігійській, Друкарській, Франка, Князя Романа, а також у Стрийському парку та парку ім. Івана Франка. Ролі у фільмі виконали британські актори, до зйомок також запросили двох українських акторів – Богдана Рубана та Андрія Кліменкова.
Як виявилось, вабить кінематографістів не лише історичний центр Львова, а й сірість сихівських багатоповерхівок. У квітні на Сихові знімали сцени для української психологічної драми режисера Тараса Дроня “З зав’язаними очима”.
У фільмі відображені події після завершення війни на Сході України. Головна героїня — юна дівчина Юля, у якої війна забрала коханого. Дівчина дуже важко пережила втрату, але прагне почати нове життя. Проте оточуючі вимагають від неї бути у нескінченному траурі. Раптом з’ясовується, що коханий Юлі живий і терміново потребує високовартісної операції. У Юлі є лише одна ніч і складний вибір…
“Інший Франко”
У липні у Львові відбулись зйомки біографічного фільму “Інший Франко”, головним героєм якого є син видатного письменника Петро Франко. У фільмі розповідається про те, як під його проводом зароджувався “Пласт”, як він став авіарозвідником Української галицької армії, і як обирав між політикою і наукою. А ще творці фільму спробують припустити, за яких обставин помер Петро Франко, адже цього досі не вдалось достеменно з’ясувати.
Режисер Ігор Висневський обрав місцем зйомки саме той будинок, у якому свого часу жила родина Франка, а тепер функціонує присвячений йому музей. Ролі у фільмі виконують В’ячеслав Довженко, Ахтем Сеітаблаєв, Надія Левченко, Ірина Кудашова, Яна Коверник, Максим Донець, Андрій Федінчик, Роман Куліш.
“Київська зірка 2”
У серпні компанія “Сторітеллерз” та творці серіалу “Школа” знімали у Львові інший молодіжний серіал “Київська зірка 2”, що покликаний показати розмаїття краси України. Герої фільму подорожують великими містами України, розгадуючи у дорозі квест, який їх приводить до Львова.
“План “А”
фото зі зйомок фільму “План “А”, Євгеній Кравс
У жовтні знімальним майданчиком стала вулиця Лесі Українки на ділянці від Друкарської до Підвальної. Там знімали історичний трилер під назвою «План «А», який розповідає про Голокост євреїв у період Другої світової війни. Декораціями до сцен про єврейське гетто стали руїни колишнього винзаводу на Погулянці.
“План “А” – це історія про групу євреїв, що вижили після Голокосту і запланували отруїти водну систему Німеччини, вбивши 6 млн німців.
Режисерами та сценаристами фільму є Йоав Пас та Доран Пас. Творцями фільму є німці та ізраїльтяни.
“Кава з кардамоном”
У жовтні у Львові та на Львівщині відбулися зйомки тизеру для серіалу “Кава з кардамоном” за романом львівської письменниці Наталії Гурницької “Мелодія Кави у тональності кардамону”. Це буде 8-серійна історична драма, в центрі якої заборонене кохання одруженого польського шляхтича Адама та юної української сироти Жанни. Історія любові розгортається на тлі революції 1848-1849 рр., більш відмої як “Весна народів”.
Зйомки відбувались у готелі “Жорж”, Будинку вчених, Музеї етнографії та художнього промислу, палаці Потоцьких, Домініканському соборі, а також у Брюховицькому лісі та на території Підгорецького замку. Головні ролі у серіалі виконають польський актор Павел Делонг та українська акторка Олена Лавренюк. Тизер серіалу глядачі зможуть побачити уже наприкінці цього місяця, а зйомки самого серіалу розпочнуться приблизно через півроку.
Kнязь Лeв грaмoтoю 1292 рoкy нaдaв цeрквi прaвo дoвiчнoгo вoлoдiння зeмлeю. Ввaжaється, щo цeй хрaм бyв нaдвiрнoю цeрквoю гaлицькo-вoлинських князiв тa їх рoдиннoю yсипaльницeю. Грyбi стiни вимyрyвaнi з тeсaних бiлoкaм’яних блoкiв, нaд якими здiймaються бaнi з лiхтaрями.
Aдрeсa: вyл. Бoгдaнa Хмeльницькoгo 28.
2. Пaлaц Дyнiкoвськoгo
Пaлaц Дyнiкoвськoгo, a сьoгoднi цe дрyгий кoрпyс Нaцioнaльнoгo мyзeю y Львoвi.
Вiллa бyлa звeдeнa y 1897–1898 рр. В тi чaси вyлиця мaлa нaзвy Moхнaцькoгo i бyлa вибрaнa прoфeсoрoм Львiвськoгo yнiвeрситeтy Eмiлeм Дyнiкoвським для пoбyдoви свoгo мaєткy. Прoeктoм пaлaцy зaймaвся Влaдислaв Рayш, пoльський aрхiтeктoр, який y свiй чaс нaвчaвся y Пoлiтeхнiчнiй шкoлi y Львoвi.
У 1911 р. Дyнiкoвський прoдaє вiллy Aндрeю Шeптицькoмy. З цьoгo чaсy пoчинaється iстoрiя Нaцioнaльнoгo мyзeю. Спoчaткy y мyзeї нaлiчyвaлoся 10 тис. прeдмeтiв. Нaрaзi в мyзeї вжe пoнaд 100 тис. eкспoнaтiв. У 1905 р. Шeптицький зaснyвaв Цeркoвний мyзeй тa в грyднi 1913 р. видaє aкт, згiднo з яким нayкoвiй фyндaцiї “Цeркoвний мyзeй” нaдaвaлaся нaзвa “Нaцioнaльний мyзeй. Ювiлeйнa нayкoвa фyндaцiя гaлицькoгo Mитрoпoлитa Aндрeя Шeптицькoгo”.
Myзeй Івaнa Фрaнкa дiє y бyдинкy, в якoмy вiн жив, y якoмy нaписaв свoї нaйкрaщi твoри й y якoмy пeрeстaлo битися йoгo сeрцe i звiдки вiн пiшoв y бeзсмeртя.
Пaлaц Tyркyлiв-Koмeллo – oднa з нaйцiкaвiших львiвських спoрyд пeршoї пoлoвини XIX стoлiття, звeдeнa y стилi вeнeцiйськoї нeoгoтики.
У глибинi пaркy Вeтeринaрнoї aкaдeмiї, пoвeрнyтий дo вyлицi тильнoю стoрoнoю, стoїть пaлaц грaфiв Tyркyллiв-Koмeллo, спoрyджeний y 1830-1840-х рoкaх. Дo цьoгo чaсy тyт стoяв пaлaц грaфинi Фeлiцiї Koмeллo, її сaдибa бyлa вкритa ґoнтoм i виглядaлa як спрaвжнiй примiський мaєтoк.
Нoвий пaлaц бyдyвaли для рoдини Дiдyшицьких y чaси рoмaнтизмy, кoли писaлися гoтичнi рoмaни. Toж i стaв цeй пaлaц y Львoвi чи нe єдиним зрaзкoм тiєї рoмaнтичнoї нeoгoтики, бo ж пiзнiшa львiвськa нeoгoтикa кiнця ХІХ – пoчaткy ХХ цe скoрiшe стилiзaцiя пiд гoтикy.
На багатьох старших будинках Львова ви могли б помітити «вікна-привиди». Ви могли подумати, що це вікна, які свого часу були замуровані. Однак, дослідивши це питання, авторка блогуТіні Забутої Галичини дізналася, що насправді (принаймні у більшості випадків) це «сліпі вікна» — архітектурні елементи, що виглядають, як вікна, але без отворів. Вони використовувалися для збереження гармонійності фасаду, та/або для прикраси.
Ці елементи дизайну використовувалися в архітектурі протягом багатьох століть: “В Італії часів ренесансу, для підкреслення і збагачення фасадів архітектори створювали сліпі вікна, …а також сліпі аркади (аркатура) та навіть сліпі балюстради. При встановленні вікон, декоративна мета інколи могла переважати над практичними цілями забезпечення повітря і світла”.
Було кілька практичних причин, чому архітектор міг відмовитися створювати справжнє вікно: щоб не впускати до кімнати забагато світла, щоб уникнути надмірного витоку тепла, щоб не втрачати площу стіни (яку можна було використати, наприклад, для меблів), або щоб приховати певні елементи, скажімо, димохід, чи інші приміщення всередині будинку, які не потребували, або не могли мати вікон.
Сліпі вікна є звичним явищем для історичних будівель у всьому світі. І, хоча найчастіше вони були лише архітектурним елементом, деякі з них і справді були колись вікнами, замурованими з тої, чи іншої причини. Особливо це стосується Великобританії, де у XVII столітті був запроваджений податок на вікна. Щоб уникнути сплати цих податків, власники будинків замуровували вікна. Окрім того, протягом століть вікна могли замуровувати і з інших причин, пов’язаних з ремонтом.
Для сьогоднішніх чутливих натур, які звикли керуватися більше функціональністю, аніж формою, це може здаватися дивним, однак в багатьох архітектурних стилях створенню сильного зовнішнього образу приділялося набагато більше уваги, ніж це робиться зараз.
Сучасні українські хіти та найкраща українська музика у традиційній добірці від kozakorium.com.
Як завжди, безліч музичних жанрів та стилів від виконавців, які презентували свої треки у листопаді 2019 року.
До слова, сучасна та нова українська музика за попередні місяці 2019 року доступна кожному. Просто клацніть на відповідну назву місяця та насолоджуйтеся найкращими українськими хітами.
1. Sonya Kay – Ходимо
2. Joryj Kłoc — SÏRYJ VÓWĊYK
3. VIDVERTO – Мій Дніпро
4. Наталя Могилевська — Я Покохала
5. MARLEN – Милий
6. Арсен Мірзоян – Незнайомці
7. МАРИНА і компанія & KARПENKO – Шігі-Рігі-Дана
8. Тулим – Землетрус
9. ВІА Кіп’яток – ВІП Тернопіль – Весіллє
10. БЕZ ОБМЕЖЕНЬ – ВЕСЬ СВІТ
11. Jamala – Ціна правди (OST “Ціна правди”)
12. Марина ОDОЛЬСЬКА – Не відпущу
13. Сонячна машина (The Solar Machine) – Протупив
14. Liloviy – Amnesia
15. Люцина ХВОРОСТ – Шкіра змії
16. KiRA MAZUR “Твоя”
17. ТНМК – Історія України за 5 Хвилин
18. Влад Ульянич – Батькам
19. Гордій Старух – Пісня питань
20. ZELAIT – ПОТАНЦЮЙ
21. Navigator – На Тебе
22. КОНВАЛІЇ. Фома та гурт Мандри
23. Tones and I – Dance Monkey – ПАРОДІЯ | Я студент
Пісня гурту «Океан Ельзи» «Ой веселі, брате, часи настали…» прозвучить у фільмі українського виробництва «Чорний ворон», який знімали за романом Василя Шкляра, пише Твоє Місто.
Частину музичних композицій до фільму написав учасник «Океану Ельзи» Мілош Єліч.
Прем’єра фільму відбудеться 5 грудня. У ньому йдеться про період часів Холодного Яру. Зйомки відбувались торік на Черкащині. Головну чоловічу роль виконав український актор Тарас Цимбалюк.
https://www.youtube.com/watch?v=o9KfVr-ZcOU
Додамо, що цього року інша пісня гурту «Перевал» стала саундреком до українського історичного екшену «Захар Беркут», який нещодавно вийшов на широкі екрани.
Наприкінці тижня у Львові планують відкрити після реконструкції першу частину площі Двірцевої. Йдеться про праву частину площі, де розташована автостанція. Цю ділянку повністю віддали під громадський транспорт: тут облаштували кінцеві зупинки для автобусів та трамваїв.
Як розповів у своєму блозі заступник директора департаменту житлового господарства та інфраструктури Андрій Білий, деякі роботи ще завершуватимуть, втім трамваї та автобуси готові запускати, адже вже встановили контактну мережу та поклали верхній шар асфальту.
Роботи на другій частині площі будуть дещо тривалішими через складнощі конструкції фонтану, тож його її планують відкрити навесні. Наступного року також розпочнуть реконструкцію вулиці Чернівецької та будуватимуть підземний паркінг під сквером, якщо знайдуть інвестора. Поки що ж як парковку використовуватимуть відкритий паркінг «Укрзалізниці».
За словами Андрія Білого, незабаром у цій частині будуть ще більші зміни, зокрема демонтують жовтий кіоск та перефарбують автовокзал “Двірцевий”. Однак, коли це станеться, він не уточнив.
“Дуже всіх хвилює цей МАФ жовтий. Можу сказати, що вже є рішення суду про його демонтаж і юридичний департамент Львівської міської ради цим займається. Я не знаю, скільки це займе в часі, але я таки план, щоб його тут не було, — сказав Андрій Білий.— Насправді коли площа міняє свій вигляд, то всі навколо стають більшими естетами. І навіть переконав керівника автостанції, що це має бути не просто якась жовто-червона будівля, яка абсолютно вибивається з контексту, а має бути все-таки продуманий дизайн автостанції”.
Нагадаємо, що площу Двірцеву почали реконструювати 1 березня. Другий етап реконструкції розпочали 22 березня: закрили автостанцію та перенесли її за двома локаціями. З 26 березня для проїзду закрили праву частину вулиці Чернівецької, а на лівій організували реверсний рух. У травні на площу перестали курсувати трамваї.
Вартість робіт, які виконує ТзОВ «Онур Конструкціон», становить 165,5 млн гривень без урахування підземного паркінгу. Проект виготовили у ЛКП «Інститут просторового розвитку», за яким на площі розділять потоки громадського та приватного транспорту, облаштують велодоріжки, озеленення та перенесуть зупинки громадського транспорту ближче до залізничного вокзалу.
Сьогодні, 25 листопада, 329-й день року за григоріанським календарем. До закінчення року залишилося 36 днів. Іменинники – Борис, Володимир, Данило, Дмитро, Єлизавета, Костянтин, Лев, Матвій, Микола, Федір. Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок, в Боснії і Герцеговині відзначають Національний день.
Яке сьогодні свято та як провести день
За народним календарем 25 листопада – Іоанна Милостивого. Якраз закінчувалися весільні тижні, наступні весілля вже починали грати в кінці зими. Вважалося, що найгірше переносять зиму маленькі діти, тому батьки 25 листопада молилися Іоанну Милостивому, щоб захистив синів і дочок від хвороб.
Прикмети на 25 листопада
Тепло 25 листопада – весна буде ранньою.
Туман вранці на Іоанна – вночі буде заморозок.
Хмари пливуть проти вітру – скоро буде снігопад.
Цікаві і важливі події в Україні та світі 25 листопада
1667 – 80 тисяч людей загинули під час землетрусу в Шемасі (Азербайджан).
1783 – останні британські війська залишили Нью-Йорк після завершення війни за незалежність США.
1867 – Альфред Нобель запатентував динаміт.
1905 – в Лубнах вийшов перший номер газети “Хлібороб”, першої легальної україномовної газети в підросійській Україні.
1940 – в мультфільмі Уолтера Ланца вперше з’явився персонаж Вуді Вудпекер.
2003 – Рада за пропозицією уряду Януковича прийняла Закон про зменшення рівня мінімальної заробітної плати з 237 до 205 гривень.
Хто народився 25 листопада
1810 – Микола Пирогов, хірург і анатом, натураліст і педагог.
1820 – Михайло Достоєвський, письменник, видавець журналів “Время” і “Епоха”, старший брат Федора Достоєвського.
1838 – Іван Нечуй-Левицький, український письменник (“Микола Джеря”, “Кайдашева сім’я”).
1925 – Нонна Мордюкова, актриса, народна артистка СРСР ( “Діамантова рука”, “Рідня”, “Вокзал для двох”).
1975 – Марина Одольська, українська співачка, заслужена артистка України.
Павло Загребельний належить до числа тих, чия творчість залишається актуальною навіть сьогодні.
Гуманіста й мислителя читають і зараз, шукаючи в його творах життєвої мудрості та наснаги для подолання труднощів.
Kozakorium.com зробив добірку найкращих цитат, висловів, думок та афоризмів Павла Загребельного. Приємного перегляду!
1. Хоробрість полягає не в тому, щоб робити щось при свідках, – справжня хоробрість свідків не потребує.
2. Як мало треба людині, щоб жити, і як безмежно багато треба для цілого життя.
3. Жартували самі над собою (козаки), переказуючи прізвиська, якими обкладала їх шляхта. Сміх скіфський, варварський, азіатський, диявольський. Сміються над усіма, над собою найперше. Бо вільні душею. Раби не сміються — ті плачуть. (Цитата з твору “Я, Богдан”, – прим. Козакоріум).
4. Людина вмирає, а дім, зроблений нею, стоїть, і пісня, складена нею, співається тисячу літ, і казка живе спервовіку, витвори думки й уяви триваліші за саму людину. І правда про людину так само існує довше, ніж сама людина.
5. Стаєш безпорадним, коли не знаєш, з ким боротися, що долати.
6. Дивно влаштована людина: з неймовірною жадібністю гребе вона до себе все на світі, безмірно страждає, коли їй чогось не дістається, але ще більше мучиться, коли не може в той чи інший спосіб позбутися здобутого. Розтринькати гроші, перепаскудити наїдки й напитки, похвалитися таємницями, змарнувати все своє життя.
7. Але живі борються! Ні голод, ні нещастя, ні сама смерть не об’єднують людей. Об’єднує їх боротьба. Тільки в ній порятунок для людини. Тільки в ній здобувається найголовніше – воля, свобода.
8. Не обставляй себе сірими нікчемами, йдучи на діло велике, бо й сам посірієш!
9. Людина з владою у руках відрізняється від звичайної так само, як збройний від безбройного.
10. Дехто вмирає, так і не народившись.
11. Найдорожче для людини – це думка, а вся солодкість думки – в рідній мові. Ворог може захопити територію. Він може сплюндрувати міста й села. Але доки живе душа народу – народ безсмертний. Вмирає душа – вмирає й народ. Без мови немає народу. Він зникає з лиця землі, як древні ацтеки. Чи не тому ворог зазіхає найперше на мову народу, який він хоче уярмити?
12. Що більше ворогів, то ліпше для справжнього воїна.
13. Людина створена з віри і розпачу. Коли відібрано віру, що лишається?
14. Військо можна перемогти – жінку ніколи.
15. Та, мабуть, коли чиниш добро, то не думаєш про це. Заздалегідь обдумують лише підлоти.
16. Жива людина завжди складніша й дорожча за всі наймудріші писання й відповіді.
17. Таємниця свободи не в Божій мовчазній всемогутності, а в людському крику незгоди.
18. Труднощів не існує лише для тих, хто не здатен розмірковувати.
19. А що таке старість? Може, її й немає зовсім, а є тільки зношеність душі. В одних душі зношені вже замолоду, в інших – незаймані до високих літ.
20. Кожне маленьке місто має право на свою велику людину.
