Українські народні прислів’я та приказки: Топ-300

До неоціненних коштовностей фольклору будь-якого народу, а відтак і українського, належать прислів’я та приказки — короткі влучні вислови, які образно та лаконічно передають нащадкам висновки з життєвого досвіду багатьох поколінь предків

Аби день до вечора.

Аби хліб, а зуби знайдуться.

Аби шия, а ярмо буде.

Або пан, або пропав.

Або дома не бути, або волі здобути.

Апетит з їдою прибуває.

Баба з воза — кобилі легше.

Багатий, як циган на блохи.

Багато дива, мало млива.

Багатому й чорт яйця носить.

Байдуже ракові, в якому його горщику зварять.

Батогом обуха не переб’єш.

Бачить кіт сало, та сили мало.

Без вірного друга — велика туга.

Без нашого Гриця вода не освятиться.

Без труда нема плода.

Береженого Бог береже, а козака шабля.

Битому собаці кия не показуй.

Біда біду тягне.

Біда помучить і мудрості научить.

Бійся не того собаки, що бреше, а того, що лащиться.

Близько лікоть, та не вкусиш.

Борода не робить мудрим чоловіка.

Боятися вовка — в ліс не ходити.

Брат мій, а хліб їж свій.

Брехливу собаку далеко чути.

Буває, що й корова літає.

Було б пшоно, а каша буде.

Було, та за водою пішло.

Велике дерево поволі росте.

В закритий рот муха не влізе.

Видно пана по халявах.

Виміняв шило на швайку.

Виріс, а ума не виніс.

Вискочив, як Пилип з конопель.

Високо літає, та низько сідає.

Вище себе не підскочиш.

Від своєї тіні не втечеш,

Вісті не лежать на місці.

Вкрадеш голку, а потім корову.

В ліс дрова не возять.

В нього руки на всі штуки.

Вовка ноги годують.

Вода і камінь довба.

Ворона й за море літає, та дурна вертається.

Ворона вороні ока не видовбає.

В сім’ї не без виродка.

Всякому овочу свій час.

В тихому болоті чорти водяться.

В умілого й долото рибу ловить.

Вчи лінивого не молотом, а голодом.

В чужих руках завше більший шматок.

Гарні гості, та не в пору.

Гірко заробиш — солодко з’їси.

Говори стовпу, а він стоїть.

Година вранці варта двох увечері.

Голка в стіжок упала — пиши пропала.

Голодній кумі хліб на умі.

Горбатого могила виправить.

Гостра була сокира, та на сук наскочила.

Гостре словечко коле сердечко,

Готовеньке і кішка з’їсть.

Гречана каша сама себе хвалить.

Гуртом і батька добре бити.

Дай дурневі макогона, то він і вікна поб’є.

Далеко куцому до зайця.

Даремно і чиряк не вискоче.

Дарованому коневі в зуби не заглядають.

Два коти в одному мішку не помиряться,

Двоє третього не чекають,

Де багато господинь, там хата неметена.

Де відвага, там і щастя.

Де коротко, там і рветься.

Де посієш, там і вродиться.

Десять разів відміряй, а раз відріж.

Дешева риба — погана юшка.

Дивись на зріст, та питайся розуму.

Диму без вогню не буває,

Діло майстра величає.

Дома й стіни помагають.

Дурням закон не писаний.

Ех, якби та якби та в роті виросли гриби.

Є в глечику молоко, та голова не влізе.

Є сало, та не для кота. Є квас, та не для нас.

Жалів яструб курку — доки всю обскуб.

Жартувала баба з колесом, та в спицях застряла.

Живемо, як горох на дорозі: хто не йде, той скубне.

Живіт товстий, а лоб твердий.

За битого двох небитих дають,

Заблукався між трьох дубів,

Забув віл, коли телям був.

Заварив кашу, так і їж.

За все береться, та не все вдається.

Задер носа й кочергою не дістанеш.

За дурною головою і ногам нема спокою.

Зайця ноги носять, вовка зуби годують.

Заліз у багатство — забув і братство.

За моє жито мене ж і бито.

За чужим столом не махай постолом.

З великої хмари малий дощ.

Згадала баба, як дівкою була.

Згода дім будує, а незгода руйнує.

З дурнем каші не звариш.

З ким поведешся, того й наберешся.

З миру по нитці — голому сорочка.

Знає кіт, чиє сало з’їв.

Знайко біжить, а незнайко лежить.

Знов за рибу гроші.

З одного вола двох шкур не деруть.

З пісні слова не викинеш.

Зробив наспіх, як насміх.

З свічкою серед дня не знайдеш.

З чорної кішки білої не зробиш.

І будень, і неділя — все лінивому безділля.

І за соломинку вхопиться, хто топиться.

І кози ситі, і сіно ціле.

І стіни мають вуха.

Їв би кіт рибку, а в воду не хоче.

Їж, що дають, а роби, що кажуть.

Йти на комара з дрючком, а на вовка з швайкою.

Його й чорт у ступі не влучить.

Казала Настя: як удасться,

Казала, та не зав’язала.

Казаному кінця немає,

Катюзі по заслузі.

Київ не одразу збудовано.

Кігтик застряг-пропав птах.

Кінець діло хвалить.

Кінь на чотирьох, та й то спотикається.

Клин клином виганяють.

Кожна жаба своє болото хвалить.

Коли густо, а коли й пусто.

Колись і в нашої кози хвіст відросте.

Кому що, а курці просо.

Косо, криво, аби живо.

Краще пізно, як ніколи.

Крутить, як циган сонцем.

Куди не кинь — виходить клин.

Ласий на чужі ковбаси.

Лінивий двічі робить, скупий двічі платить.

Ліс рубають — тріски летять.

Лобом муру не проб’єш.

Лови рибу не на сковороді; а у воді.

Любить, як вовк порося.

Любиш кататись, люби й санчата возить.

Людей питай, а свій розум май.

Людям язика не зав’яжеш.

Лякана ворона куща боїться.

Мак сім років не родив і голоду не було.

Меле язиком, як порожній млин.

Менше говори — більше почуєш.

Миша не одну дірку має до хати.

Молодець проти овець, а проти молодця і сам івця.

Моя хата скраю — нічого не знаю.

На бідного Макара всі шишки летять.

На все свій час.

Навчить біда їсти.

Нагинай гілляку, поки молода.

На голові блистить, а в голові свистить.

На городі бузина, а в Києві дядько.

На двох стільцях не всидиш.

Надокучив, як парена редька.

Надувся, як ковальський міх.

Назад тільки раки лазять.

Назвався грибом — лізь у кіш.

Називай хоч горщиком, тільки в піч не став.

На злодієві шапка горить.

На ловця і звір біжить.

На нема й суду нема.

Наскочила коса на камінь.

На тобі, небоже, що мені негоже.

Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.

На чужий коровай рота не роззявляй.

Не будь тим, що моркву риє.

Не вартий дірки від бублика.

Не все те золото, що блищить.

Не вчи рибу плавати.

Не кажи гоп, поки не перескочиш.

Не копай іншому ями, бо сам упадеш.

Не лізь поперед батька в пекло.

Не святі горшки ліплять.

Не скуби гуску, поки не зловиш.

Не страши кота салом.

Не сунь носа до чужого проса.

Не такий страшний чорт, як його малюють.

Не так сталося, як гадалося.

Не так хутко робиться, як мовиться.

Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся.

Не хвались ідучи на торг, а хвались ідучи з торгу.

Ні в тин, ні в ворота.

Ні кує, ні меле.

Ні пава, ні ґава.

Ні риба, ні м’ясо, і в раки не годиться.

Ніс вище губи носить.

Носиться, як дурень з писаною торбою.

Обідрали, як молоденьку липку.

Облизня спіймав.

Обоє рябоє.

Овечку стрижуть, а баран трясеться.

Одна бджола мало меду наносить.

Одна дяка, що за рибу, що за рака.

Одна ластівка не робить весни.

Одним пальцем і голку не вдержиш.

Одного поля ягода.

Пам’ятатимеш до нових віників.

Паршива вівця все стадо запоганить.

Перемелеться лихо — добро буде.

Під лежачий камінь вода не тече,

Піймав куцого за хвіст.

Після бійки кулаками не махають.

Пішов по шерсть, та повернувся острижений.

Плаває, як вареник у маслі.

По бороді текло, а в роті сухо було.

Поживемо — побачимо.

Помалу їдь, то далі будеш.

Поможе, як мертвому кадило.

Попав пальцем у небо.

Поспішиш -людей насмішиш.

Почав обід — мовчу, як кіт.

Правда очі коле.

Прийде коза до воза.

Про вовка помовка, а вовк до хати.

Продав кота в мішку.

Пропало, як з воза впало.

Рада б душа в рай, та гріхи не пускають.

Раз,та гаразд.

Робить, як мокре горить.

Робота не вовк, в ліс не втече.

Родичів багато, та ніде пообідати.

Рот не город — не загородиш.

Сам собі пан.

Свої люди — помиримось.

Своя губа ближче.

Семеро одного не ждуть.

Силою не бути милою.

Ситий голодному не товариш.

Сказаного і сокирою не вирубаєш.

Скільки вб’єш, стільки й в’їдеш.

Скільки вовка не годуй, а він все в ліс дивиться.

Старий кінь борозни не зіпсує.

Старий кіт, а масло любить.

Старого лиса не виманиш з лісу.

Страх має великі очі.

Стук-грюк, аби з рук.

Там добре, де нас нема.

Терпи, козаче, отаманом будеш.

Тиха вода греблю рве.

У страху очі великі.

Усього буває на віку — і по спині, і по боку,

Ухопив місяця зубами.

У чужій кошарі овець не розведеш.

Хіба все те вовк, що сіре?

Хліб їж, а правду ріж.

Хліб та вода — козацька їда.

Хоч бачить око, та зуб не йме.

Хоч біс, аби яйця ніс.

Хоч близько, та слизько.

Хоч гірше, аби інше.

Хоч дурний, та хитрий.

Хто в ліс, а хто по дрова поліз.

Хто два зайці гонить, жодного не здогонить.

Хто меч підійме, той від меча й загине.

Хто мовчить, той трьох навчить.

Хто як постелить, так і виспиться.

Це ще вилами по воді писано.

Цяця, цяця та в кишеню.

Час- це гроші. Через дорогу навприсядки.

Чиє б нявчало, а твоє б мовчало.

Чує дзвін, та не знає, звідки він.

Чужа душа — темний ліс.

Чужа хата — гірше ката.

Чужий кожух не гріє.

Шкурка вичинки не варта.

Шукай вітру в полі.

Щедрий на батьківські гроші.

Що бог не дав, то все в торбу.

Що написано пером, того не виволочеш волом.

Що сіре, те й вовк.

Язик без кісток, що хоче лопоче.

Язик до Києва доведе.

Як відкусиш багато — ковтнеш мало.

Як гукнеш, так і відгукнеться.

Як дбаєш, так і маєш.

Яке коріння, таке й насіння.

Як з неба впав.

Який їхав, таку й здибав.

Який Сава,така й слава.

Який харч, така й робота.

Як кіт наплакав.

Як корова язиком злизала.

Ясла до коней не ходять.

Як овечка: не мовить ні словечка.

Картини: Микола Пимоненко, Джерело: korysno.pro

Як українські знаменитості привітали бійців ООС з Днем Збройних сил України (відео)

6 грудня в Україні святкували День Збройних сил України. З нагоди цього свята українські артисти, співаки, телеведучі та спортсмени записали відеозвернення до бійців операції Об’єднаних сил та привітали їх зі святом.

“Хлопці, я вас відаю з Днем Збройних Сил. Ось бачите, то є моя футбольна школа. Тут займається більше, ніж 250 дітей. Дякуючи вам, вони можуть спокійно тут тренуватись. Не тільки вони, але і всі люди в Україні можуть спокійно працювати і займатись своїми справами… Ви вважайте на себе…Вам бажаю міцного здоров’я та повертайтесь живими, бо ви – майбутнє України. Слава Україні!”, – побажав заслужений тренер з футболу Мирон Маркевич.

“Хлопці – ви найкращі. І ми всі, жінки України, вами пишаємося. Я особисто надсилаю вам гарячі обійми. Дякую за те, що ви є”, – зазначила співачка Злата Огнєвич.

“Будьте здоровими, коханими, щоб вас чекали ваші рідні, близькі”, – сказав актор Віталій Борисюк.

“Мужики, вітаємо вас! Невмерущими живіть до 100 років, пийте горілку, любіть дівчат і хай усміхається вам доля! Повертайтеся живими!”, – зазначив співак Павло Зібров.

“Особовому складу об’єднаних сил ООС: хочу привітати вас зі святом, побажати вам сил, мирного неба над головою і багато посмішок! Мир любить сильних! З Богом, пацани! Всім успіхів і посмішок”, – сказав Усик.

Бійців також привітали телеведуча Леся Нікітюк, волонтер і телеведучий Сергій Притула, народна артистка України Ольга Сумська, співаки Михайло Хома (Дзідзьо) та Ольга Полякова, музикант Віктор Винник, футболісти Руслан Маліновський, Сергій Кривцов, Андрій Ярмоленко, Роман Безус, Андрій П’ятов, боксери Василь Ломаченко та Олександр Усик, богатир Василь Вірастюк.

https://www.facebook.com/pressjfo.news/videos/2507776062604758

Як працює вентиляція оперного театру у Львові

Спорудження у 1897–1900 роках у Львові нового міського театру стало неабиякою подією. Його силует, що став згодом одним із символів міста, привертав постійну увагу мешканців. їх зацікавленість перебігом будівництва прокинулася ще від перипетій конкурсу на проект театру та в ході дискусій навколо вибору місця під забудову. Про це розповідають автори порталу Фотографії Старого Львова.

Підігрівала інтерес до подій і місцева преса, публікуючи сенсаційні повідомлення про затоплення водою ніжних ярусів будівлі та спростування подібних пліток. Однак такі випадки, до честі тогочасних журналістів, належали швидше до винятків. Загалом преса об’єктивно висвітлювала хід будівництва, одночасно заспокоюючи не схильних до розтринькування грошей львів’ян, що видатки на новий театр (а вони майже удвічі перевищили первісний кошторис), дуже низькі порівняно з кінцевим ефектом. Підкреслювалося, що при спорудженні театру “ощадність та інші міркування зійшли на другий план і до нового будинку почали спроваджувати усе найновіше обладнання, де би воно не з’явилося” (Kurjer Lwowski від 07.09.1900), завдяки чому він буде дорівнювати за поважністю театрам у інших містах.

Будівництво Оперного на стадії зведення стін. Фото 1898 року.

І дійсно, театр облаштовувався найновішим у ті часи обладнанням. Так, електричне освітлення було змонтоване фірмою Siemens & Halske: вперше у Львові застосовано систему вентиляції, яку встановила фірма Johannes Haas із Відня у спілці з львів’янином Владиславом Нємекшею (1862–1905) тощо.

Нємекша був надзвичайно успішним підприємцем. Здобувши технічну освіту у Львові та Відні, по кількарічній практиці на різних підприємствах, він у 1893 році заснував власну інсталяційну фірму і майже відразу отримав престижне замовлення на спорудження павільйону машин на Загальній крайовій виставці 1894 року та інсталяцію там експонатів. Ця праця була відзначена золотою медаллю виставкового комітету. Нагорода відкрила В. Нємекші шлях до успіху: він поширив свою діяльність на усю Галичину і навіть відкрив філіал у Кракові. Не дивно, що саме його фірма дістала замовлення на виконання інсталяцій у новому театрі (окрім вентиляції, це підприємство прокладало тут центральне опалення і водопровід).

Роботи із перекриття головного куполу Опери. Фото 1899 року

Свіже повітря до приміщень надходило з розташованого неподалік театру (з боку старого театру Скарбка – нинішнього театру ім М. Заньковецької) кіоску, збудованого у формі ротонди, і підземним каналом потрапляло до будівлі театру, де його охолоджували й очищали. Очищене повітря скеровували у глядацький зал через систему спеціальних отворів у підлозі. Температура у театрі контролювалася за допомогою термометрів, встановлених у різних місцях.

Спожите повітря усувалося через ряд вентиляційних отворів, розташованих під краями та у чотирьох кутах стелі і прикритих оздобленими ґратами. Ці ґрати, як і більшість декоративних елементів залу, виконано за власноручними шкіцами автора проекту театру Зиґмунта Ґорґолевського (1845–1903). Потім повітря виводилося назовні через 4 вентиляційні шахти, котрі, згідно з духом епохи, були замасковані під декоративні ліхтарики на рогах куполу театру. Варто відзначити, що подібним способом були замасковані і комини: вони виглядають як масивні обеліски по краях тильного фасаду будівлі.

Опера у Львові на завершальному етапі будівництва. Фото 1900 року

Офіційне відкриття театру відбулося 4 жовтня 1900 року о 11.00. Через три роки помер його автор, 3. Ґорґолевський, а у 1905 – В. Нємекша.Творіння Ґорґолевського донині милує око львів’ян і гостей міста. Створена Нємекшою вентиляція безвідмовно працювала тривалий час. Однак цього не можна сказати про кіоск над повітряним забірником. Збудований із нетривких матеріалів, він швидко прийшов у аварійний стан, і в 1920-х роках його замінили на бетонний оголовок. Збудований за проектом архітектора Тадеуша Пісєвича, він своїми простими функціональними формами повністю відповідав смакам нової епохи.

Під час реконструкції Оперного театру на початку 1980-х років вентиляційну шахту було перенесено на подвір’я театру ім. М. Заньковецької, оскільки стара опинилася у загазованій зоні.

Цeрквa святoгo Mикoлaя – княжий хрaм Львoвa

Цeрквa святoгo Mикoлaя – oднa iз нaйстaрiших цeркoв Львoвa. Прo цe рoзпoвiдaють Фoтoгрaфiї Стaрoгo Львoвa.

Зa пeрeдaнням, пiдтвeрджeним свiдчeнням oднiєї з фaльсифiкoвaних грaмoт Лeвa Дaнилoвичa вiд 8 жoвтня 1292 рoкy, oсoбливoю oпiкoю вeликoкняжoгo двoрy кoристyвaлaся нaйдaвнiшa вiдoмa львiвськa цeрквa св. Mикoлaя Mир Ликiйських Чyдoтвoрця, якa мoглa бyти зaснoвaнoю щe Дaнилoм Рoмaнoвичeм. Сaмe вoнa бyлa гoлoвним княжим хрaмoм, вiд якoгo вiв прямий шлях дo Висoкoгo Зaмкy – княжoї рeзидeнцiї.

1933
1938
Цeрквa святoгo Mикoлaя

Вiд пeрвiснoї цeркви зaлишилися тiльки фрaгмeнти стiн. Її змiнили ґрyнтoвнi пeрeбyдoви пiсля пoжeж. Бyдiвля звeдeнa нa стaрoмy цвинтaрi, тoмy цe пiдтвeрджyє iснyвaння нa цьoмy мiсцi дaвнiшoї, мoжливo, дeрeвʼянoї цeркви.

Taкoю, як є й тeпeр, цeрквa стaлa нaприкiнцi XVII ст. Нa фaсaдi її рoзтaшoвaнa фрeскa Пeтрa Хoлoднoгo (1924 р.) iз зoбрaжeнням св. Mикoлaя, Рoзп’яття, св. Івaнa тa Бoгoрoдицi. У 1926 рoцi дoвкoлa хрaмy з’явилaся кaм’янa oгoрoжa iз зaлiзними рeшiткaми, якy вигoтoвили зa прoeктoм Oлeксaндрa Лyшпинськoгo.

© photo-lviv.in.ua

Вiд 1700 рoкy цeрквa св. Mикoлaя нaлeжaлa дo юрисдикцiї Грeкo-кaтoлицькoї цeркви, вiд 1946 – дo Moскoвськoї пaтрiaрхiї РПЦ, вiд 1989 р. – дo Укрaїнськoї Aвтoкeфaльнoї Прaвoслaвнoї цeркви.

© photo-lviv.in.ua

Вiдoмий iстoрик Івaн Kрип’якeвич y прaцi “Істoричнi прoхoди пo Львoвi” (1932) пишe, зoкрeмa, i прo цeрквy Св. Mикoлaя:

© photo-lviv.in.ua

“З цeркoв княжoгo Львoвa oсeрeднє мiсцe зaймaлa цeрквa св. Mикoлaя. Пoвз нeї пeрeхoдить стрiмкa вyличкa Пiд брaмкoю (нинi нe iснyє, з’єднyвaлa вyл. Б. Хмeльницькoгo i Смeрeкoвy); здoгaдyються, щo в цьoмy мiсцi бyли гoлoвнi вoрoтa дo нижчих чaстин княжoгo зaмкy. Цeрквa св. Mикoлaя – цe, ймoвiрнo, нaйстaрiшa цeрквa y Львoвi. Дaвня трaдицiя кaжe, щo вoнa бyлa нaдвiрнoю княжoю цeрквoю; мoжe бyти, щo зaснyвaв її щe Дaнилo aбo Лeв, щo в нiй мoлились князi-зaснoвники Львoвa… Teпeрiшня бyдoвa є знaчнo змiнeнa прoтягoм дoвгих вiкiв. Нaйстaрiшoю чaстинoю ввaжaються мyри з гaрнoгo тeсaнoгo кaмiння, якi вiдкритo пiд чaс вiднoвлeння 1924 р. Вoни вкaзyють, щo цeрквa мaлa плaн т. зв. Грeцькoгo (рiвнoрaмeннoгo) хрeстa. В дрyгiй пoлoвинi XVII ст. цeрквy пeрeбyдoвaнo й рoбoти зaкiнчeнo в 1701 р., як прo цe свiдчить нaдпис нa aрцi гoлoвнoї нaви. В 1776 р. прибyдoвaнo зaхристiю. У XVIII ст. цeрвa бyлa пoкритa гoнтoю, в 1800 р. дaх пoгoрiв. І тoдi пoбyдoвaнo тeпeрiшнi бaнi, критi бляхoю, мoжe бyти, щo нa зрaзoк дaвнiх. Всeрeдинi цeрквa нeзвичaйнo yбoгa. Стaрий iкoнoстaс пoгoрiв 1783 р., зaлишився з ньoгo тiльки oбрaз Ісyсa Христa з Бoжoю Maтiр’ю й Aпoстoлaми. У гoлoвнoмy прeстoлi є стaрa iкoнa св. Mикoлaя. Цiкaвий тaкoж oбрaз Бoгoрoдицi, з рaмeн якoї спливaють стяжки (стрiчки) з нaписaми, дo яких чiпляються грiшники. Вдoлi змaльoвaнa мoрськa прoпaсть i в нiй змiй з рoззявлeнoю пaщeкoю. Є тaкoж стaрий хрeст y срiбнiй oпрaвi з XV-XVI ст. Нa вeрхнiй фрoнтoвiй стiнi нoвi фрeски пoкiйнoгo мaлярa Пeтрa Хoлoднoгo. При цeрквi бyв стaрий цвинтaр, aлe з ньoгo збeрeглися тiльки двa зaлишки нaдгрoбних плит, вмyрoвaнi в пiдлoгy прeсвiтeрiї.

© photo-lviv.in.ua

З iстoрiї цeркви св. Mикoлaя нaйвaжливiшими є тaкi пoдiї: в 1471 р. звiльнeнo її вiд пoдaткiв, 1543 р. пaрoхiя звiльняється вiд зaмкoвoгo присyдy i вiд тoгo чaсy бyлa «юридикoю», сeбтo всi мeшкaнцi в грaницях пaрoхiї пiдлягaли цeркoвнiй влaдi. Святo-Mикoлaївськe брaтствo iснyвaлo вiд 1544 р. Вoнo yтримyвaлo шпитaль, сeбтo зaхист для знeмoцнiлих стaрцiв, a тaкoж нeвeликy шкoлy. В XVII ст. цeрквa св. Mикoлaя бyлa цeрквoю yкрaїнськoгo цeхy шeвцiв, якi, як yжe знaємo, жили y вeликiй кiлькoстi нa пeрeдмiстi.

© photo-lviv.in.ua

Визнaчнi yкрaїнськi рoдини, щo нaлeжaли дo пaрoхiї св. Mикoлaя, бyли Kрaсoвськi, Дoбрянськi, Висьoцi, Дyнaєвськi, Koвaлeвськi, Moрoхoвськi, Koрчoвськi, Рoгaтинцi, Пoпoвичi, Вeлички”.

Джeрeлa: Цeнтр мiськoї iстoрiї Цeнтрaльнo-Схiднoї Єврoпи, Вiкiмaпiя, Прaвoслaвнa eнциклoпeдiя, Дyхoвнa вeлич Львoвa, Kняжий хрaм мiстa Львoвa.

15+ крутих фраз про правду життя

Життя – не завжди проста і прекрасна, і ті, хто твердять, що ми повинні мислити позитивно в будь-якій складній ситуації – як правило лише дратують, але не допомагають. І хоча ми всією душею «ЗА» життєрадісний підхід до всього на світі, але треба бути чесними – іноді це просто не працює. І потрібно щиро, з усім, що накопичився сарказмом, висловити те, що накопичилося на душі!

Ми зібрали 15+ цікавих висловлювань від людей, які втомилися робити вигляд, що їх життя – казково-прекрасна, і чесно говорять про реальні проблеми, які їх зачіпають за живе …

1. Завжди вибирайте найскладніший шлях – на ньому ви не зустрінете конкурентів.

2. Довіра – як нервові клітини: практично не відновлюються.

3. Який толк від красивої тарілки, якщо вона порожня. З людьми так само.

4. Ви коли-небудь скучали за собою? За людиною, якою ви були до того, як вам вперше розбили серце або перед тим, як вас зрадила людина, якій ви довіряли? А я скучаю.

5. Я пробачаю багато що. Але я ніколи не забуваю те, що було сказано або зроблено.

6. Мене так виховали, що потрібно ставитися до двірника з такою ж повагою, як до генерального директора.

7. Якщо вас критикують, отже ви все робите правильно. Тому що люди нападають на кожного, у кого є мозок.

8. Не піду до психолога, тому що цей шарлатан знову скаже, що відповідальність за моє життя лежить тільки на мені.

9. Найкращий спосіб не розчаровуватися – нічого ні від кого не чекати.

10. Потрібно вміти пробачати людям їхні помилки, тому що одного разу ти помилишся сам.

11. Якщо хочеш пізнати людину, не слухай, що про неї говорять інші. Послухай, що вона говорить про інших.

12. Дай людині владу і побачиш її справжнє обличчя. Багато людей після злету забувають, з ким повзали і якими були.

13. – Пані, що таке хороше виховання?
– Хороше виховання – це здатність переносити погане виховання інших.

14. Я занадто доросла, щоб ображатися на дрібниці. Проте, все ж таки, я занадто жінка, щоб не помічати їх.

15. Коли довго любиш – це перестають помічати. Коли довго пробачаєш – цим починають користуватися. Коли готовий на все – це перестають цінувати. І лише коли йдеш, – починають розуміти, наскільки дорогою була людина, яку вернути вже пізно.

16. Труднощі подібні до собак: вони кусають лише тих, хто до них не звик…

Джерело: coma.in.ua

Як виглядає площа Двірцева за день до відкриття

Завершився І етап реконструкції пл. Двірцевої. Від завтра, 7 грудня, на площі розпочне курсувати громадський транспорт — 3 трамвайних маршрути і 13 автобусних.

Під час першої черги реконструкції на площі біля вокзалу облаштували платформи для висадки й посадки пасажирів трамваїв, автобусів, повністю замінили контактну мережу.

Фото: Андрій Білий

Поблизу кінцевої зупинки облаштували нову будівлю диспетчерської та електронне інформаційне табло. На хідниках замостили тротуарну плитку з тактильними елементами.

Фото: Андрій Білий

Відтепер трамваї та автобуси довозитимуть пасажирів фактично до головного входу на вокзал, а автобуси їхатимуть на вокзал окремою від автомобілів смугою (по правій стороні до вокзалу, а приватний транспорт та таксі – буде по лівій стороні).

Фото: Андрій Білий

Всі переходи на площі зроблені під нульову висоту, що значно полегшує пересування людей з інвалідністю. Посадкові платформи виконані згідно норм ДБН, тому під час посадки на низькопідлогові автобуси та трамваї людині у візку буде зручно заїхати.

Як повідомили у ЛКП «Львівелектротранс», на площу Двірцеву від завтра будуть курсувати трамвайні маршрути № 1, 4, 9, натомість маршрут № 6 продовжить курсувати до ТЦ «Скриня».

«Також від завтра, трамвайний маршрут № 1 змінить ще одну кінцеву зупинку — він курсуватиме від Залізничного вокзалу і на вул. Пасічну», — повідомили у ЛКП «Львівелектротранс».

Фото: Андрій Білий

«Також від завтра на пл. Двірцева розпочнуть курсувати автобусні маршрути. Йдеться про денні маршрути № 29, 16, 10, 32, 31. А також усі нічні, їх є 7, і експрес-маршрут, який курсує до аеропорту», — повідомив Орест Олеськів, начальник управління транспорту.

Чому зміцнюється гривня та чи варто радіти з цього приводу

Для початку давайте коротко опишемо, як формується та від чого залежить курс національної валюти. За великим рахунком, співвідношення іноземної валюти до національної формується за дуже простим принципом — попитом та пропозицією на валюту всередині країни. Тобто, якщо надходження валюти в Україну будуть меншими ніж попит на неї — курс валюти буде підвищуватися. І навпаки — якщо в країні валюти більше, ніж потрібно ринку (підприємствам, державі, громадянам), то курс буде зменшуватися, а гривня зростати в ціні. Для того, щоб курс валют був стабільним, а в обмінниках, банках, системах обліку щораз не доводилося все перераховувати, національний банк гасить такі коливання, купуючи, або навпаки — продаючи валюту.

Тепер давайте визначимо джерела надходження валюти в країну. Перш за все це експорт товарів та послуг. Також джерелом надходження валюти є інвестиції — реальні (в будівництво, устаткування, машини, сировину) та фінансові (купівля акцій компаній, купівля недержавних та державни боргових забов’язань). Ще одним джерелом є кредити міжнародних фінансових установ — зокрема МВФ.

Станом на вересень поточного року негативне сальдо зовнішньої торгівлі України становило 5,8 млрд доларів та зросло майже на мільярд у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. При цьому прямі іноземні інвестиції зросли лише на 5,5%, а левова частина зростання відбулася за рахунок курсової різниці. Що ж забезпечило таке збільшення находження валюти, яке спричинило значне укріплення гривні? Відповідь криється в обсягах купівлі українських ОВДП (державних боргових паперів) – іноземні інвестори від початку 2019-го року збільшили обсяги своїх інвестицій в облігації внутрішньої державної позики України у 14 разів та продовжують нарощувати обсяги їх купівлі. Дохідність таких боргових паперів у гривні становить близько 14%. Втім, сплатити державі по цім боргам доведеться двічі – один раз погасивши борг з відсотками, а інший – втративши у курсовій різниці. Так, НБУ вже втратив 11 млрд гривень на зростанні курсу гривні.

Наведемо приклад:

Інвестор вклав 1000 000 доларів США та придбав ОВДП за курсом, який становив 26 грн за долар – тобто 26 000 000 гривень. Згодом, державі доведеться повернути борг з відсотком (наприклад 14% річних), а це становитиме 26000000*1,14= 29 млн 640 тис гривень. Таким чином в державі збільшується валютна маса та вилучається гривнева, провокуючи укріплення курсу національної валюти. Втім, коли інвестор отримає гривні, він найбільш ймовірно конвертує їх знову у валюту, але вже за іншим курсом (наприклад за курсом 24 гривні за долар США). Таким чином інвестор поверне у валюті: 29640000/24= 1 млн 235 тисяч доларів США. Нескладно здогадатися, що прибутковість подібного інвестування в ОВДП становить 23,5%.

Раніше чи пізніше, інвестори отримуватимуть погашення боргів та конвертуватимуть їх знову у валюту. Не складно здогадатися, що курс знову піде вгору, але за таку “відстрочку” курсу держава сплачує колосальну ціну, не кажучи вже про те, що зміцнення гривні чутливо б’є по українському експорту. Чим тоді буде заохочувати Україна пропозицію валюти на ринку, аби девальвація не стала лавиноподібною є не зовсім зрозумілим – доведеться або підвищувати ставки по ОВДП, або запропонувати більш привабливий товар, ймовірніше за все – землю.

Джерело: uprom.info

Чи потрібна Україні друга державна мова? Обов’язково подивись це відео

Чи потрібна нам друга державна мова? Чи вона має бути єдина? Українська мова? Російська мова? Англійська мова? Автори YouTube-каналу “імені Т.Г.Шевченка” без ярликів, емоцій та скандалів досліджують питання другої державної мови.

Чи необхідна вона Україні та що насправді це означає на практиці. Це нагорода чи привілей? Лаконічні та цікаві відповіді дивіться у відео брата Капранова.

Де у Львові покататися на ковзанах? Локації, графік, ціни

З початком зими львів’яни не тільки святкують Різдво та Новий рік, а ще й активно відпочивають. Однією із найпоширеніших розваг для львів’ян та гостей нашого міста є ковзанки.

1. Ковзанка на пл. Ринок


Ковзанку на пл. Ринок уже встановили. Покататися на ній можна буде до 20 березня 2020 року. Працюватиме вона щодня з 10:00 до 22:00.

Вартість з дорослого за катання на ковзанах становить 110 гривень за годину, якщо прийти з понеділка по четвер. Із п’ятниці по неділю вартість ковзанки зросте до 150 гривень. Вартість з дітей – 90 гривень за годину, якщо з понеділка по четвер, а з п’ятниці по неділю обійдеться у 110 гривень.

2. Фортеця розваг у ТВК «Південний»

Із 1 грудня ковзанка у ТВК «Південному» почала працювати. Надалі вона працюватиме протягом цілого року. Із понеділка по четвер – 11:00-00:00, а з п’ятниці по неділю – 11:00-1:00.

Тривалість катання – 45 хвилин. Послуги інструктора коштують 200 гривень за один урок.

Розташування: вул. Щирецька, 36. Вхід на ковзанку тепер з боку паркінгу біля автомийки ТЦ «ВАМ» або через торговий центр «Максимум».

3. Ковзанка в ТРЦ «King Cross Leopolis»

Також тут є абонементи для дітей та дорослих. Дитячий можна придбати для особи віком до 14 років. Скористатись абонементом можна будь-якого дня та протягом будь-якого сеансу. Абонемент включає 8 сеансів катання та діє протягом 2 місяців з моменту придбання. Для придбання абонементу необхідно мати документ, що посвідчує особу.

У вартість квитка входить катання на ковзанах протягом сеансу та оренда ковзанів. Тривалість сеансу – 45хв.

Локація: с. Сокільники, вул. Стрийська, 30 на виїзді зі Львова.

4. Спортивно-розважальний комплекс «Медик»

Графік роботи: з понеділка по неділю з 11:00 по 23:00.

Вартість катання для дорослих із понеділка по четвер становить 100 грн, для дитини – 80 грн. Із п’ятниці по неділю для дорослих – 120 грн, а для дітей – 100 грн. Вартість однакова як за наявності власних ковзанів, так і при прокаті. Тривалість сеансу – одна година.

Де у Львові можна залишити одяг і взуття для потребуючих: адреси контейнерів

Для тих, хто хоче напередодні Нового року “розвантажити” шафу, VG Львів зібрав перелік усіх контейнерів, куди львів’яни можуть віднести непотрібний одяг, взуття та інші речі. Усе це потім роздадуть нужденним.

Пожертвувати добротні, але непотрібні речі можна у будь-який із контейнерів, що розташовані у Львові за адресами:

проспект Червоної Калини, 35а;

вулиця Зелена, 283;

вулиця Ряшівська, 6;

вулиця Хмельницького, 292;

вулиця Дж. Вашингтона, 12;

вулиця Наукова, 2А;

вулиця Симона Петлюри, 1;

вулиця Винниченка, 22;

площа св. Юра, 5;

проспект Червоної Калини, 70;

вулиця Джорджа Вашингтона, 12;

вулиця Малоголосківська, 8д;

вулиця Стрийська, 30 (с. Сокільники);

вулиця Шевченка, 388-408;

вулиця Личаківська, 175;

вулиця Максимовича, 2;

вулиця Угорська, 2;

вулиця Генерала Чупринки, 70;

вулиця Пилипа Орлика, 5;

вулиця Величковського, 1 (Рясне-2);

вулиця Наукова, 19а.

Великогабаритні речі та меблі спільнота може забрати сама за попередньою домовленістю.

Як повідомили у міськраді, у Львові сортуванням та передачею речей тим, хто потребує, займаються партнери компанії зі спільноти взаємодії “Емаус-Оселя”. Допомога нужденним надається безкоштовно: першочергово її отримують мешканці інтернатів та геріатричних закладів, пацієнти хоспісів, малозабезпечені.