ЛЬВІВ1256

Категорія: Наука і IT

  • Львівські науковці розробляють препарат, який загоює рани: отримують з морських організмів

    У Львові науковці розробляють препарат для українських військових, який дозволить швидше загоювати рани. Над ним працюють біологи Львівського інституту біології клітини НАН України. Препарат можна буде виготовляти у вигляді розчинів або ж порошків. Про це Суспільному розповів завідувач відділу Інституту біології клітини НАН України Ростислав Стойка.

    Основою препарату, над яким працюють науковці, є хітозан, який отримують з морських організмів. Він допомагає загоювати рани, а також має незначні протибактерійні властивості і виражений кровоспинний ефект. Його поєднуватимуть з антибіотиком. В результаті препарат можна буде використовувати для лікування і швидкого загоювання ран, зокрема у військовій медицині.

    “Ви закоркували рану, кров зупинилася, але ви закоркували і бактерії, які там є, і поки ви доставите пораненого, то проходить кілька годин і дуже часто розвиваються гнійні процеси. Наш препарат є більш біосумісний, він краще взаємодіє з тканинами і не робить тих от корків, і крім того є антибактерійний. Кровоспинних препаратів є дуже багато, а таких препаратів немає. Наш в процесі доставки пораненого вже буде лікувати”, — каже завідувач відділу Інституту біології клітини НАН України Ростислав Стойка.

    Свою роботу над цим препаратом науковці почали півтора роки тому. Зараз мають його лабораторні зразки, які уже перевірили на лабораторних тваринах і добровольцях.

    “Ми от перевіряли на собі і рани дійсно заживали швидше, якісніше і не спостерігали інфекційних процесів”, — каже науковець Інституту біології клітини НАН України Назар Манько.

    Також в інституті працюють над спеціальними знезаражувальними пов’язками для поранених.

    “Ми займаємося питанням знезараження ран. Поки з польових умов поранений буде доставлений до госпіталю, може бути вже сепсис. І це дуже погано. Треба мати пов’язки знезаражувальні, які також не є токсичні, і ми таке в нас у відділі розробили”, — каже директор Інституту біології клітини НАН України Андрій Сибірний.

    Зараз інститут подався на державне фінансування, аби завершити дослідження розроблених препаратів. Після того, як буде створена технологія виробництва, шукатимуть інвесторів, які візьмуться за їх виготовлення.

  • Спальники львівського виробництва отримали «Оскар» індустрії туристичного спорядження

    Львівський бренд Turbat отримав «Оскар» індустрії туристичного спорядження – нагороду ISPO Award за спальник Turbat Ultar. Як повідомляє сторінка магазину туристичного спорядження Gorgany — це нагорода, якою міжнародна спортивна платформа ISPO відзначає найбільш інноваційні у світі продукти в галузях спорядження, одягу і взуття.

    «За неї борються найвідоміші виробники — і наш бренд Turbat. Зроблено мандрівниками перший з України, хто отримав цю відзнаку», — йдеться в повідомленні.

    Серед інших претендентів Ultar виділився цікавішими конструктивними рішеннями, відмінним балансом ваги, теплоізоляції та зручності користування.

    У магазинах спальник вартістю 11 850 грн з’явиться в лютому 2023 року.

    Творець цього корисного в холодні часи витвору Макс Перегінка — львівський програміст. А ще ґік (ред.людина, захоплена сучасними технологіями) туристичного спорядження, мандрівник і воїн ЗСУ. Спальник Ultar, який отримав ISPO Award — це його ідея та розробка.

    «Ще у 2019 році він зустрівся з креативним директором Turbat Marian Striltsiv у Львові в індійській кафешці й сказав, що програмувати це прикольно, але він хоче проєктувати спорядження, — згадують в Turbat. — На місці вони обговорили концепт і зробили замальовки Ultar: це мало бути щось трисезонне, ультралайт і водночас комфортне. Та й взяли в роботу. Усього було 5 взірців спальника, ми тестували різні матеріали та утеплювачі, випробовували їх в похідних умовах в Карпатах, Кавказі й Алясці.

    Від ідеї створення до втілення пройшло 2 роки, і він з’явився в продажу в лютому 2022 року.

    Попри мандрівне призначення, багато Ultarів зараз зігрівають і військових. Як і Макса — його автора, який став на захист України з перших днів повномасштабної війни.

    Матеріали на нові Ultar вже пливуть з Японії, шитимуть їх в Україні.

    Характеристики:

    • наповнений українським білим гусячим пухом 850FP 90/10;
    • вигнута форма блискавки для зручності закривання зсередини;
    • вентиляція для ніг на блискавці;
    • тепліша зона у ногах;
    • широкий комір під шию;
    • зручне регулювання капюшона;
    • кишеня для подушки всередині температура комфорту +3;
    • температура ліміту комфорту -2;
    • температура екстриму — 15;
    • довжина 215 см;
    • на зріст до 195 см;
    • ширина верхньої частини 85 см, нижньої — 58 см;
    • вага спальника 680 г;
    • розмір у чохлі — 17 см Х 15 см;
    • вага з чохлом 730 г;
    • матеріал зовні 10D Нейлон Rip-stopD DWR, всередині 20D нейлон.

  • У Львові прооперували руку жінки з невідомою генетичною патологією: мутацію вивчатимуть у Британії

    Львівські медики провели пластично-реконструктивну операцію руки жінці із загадковою генетичною патологією, опису якої немає у жодному світовому науковому джерелі. Про це повідомляє Перше медичне об’єднання Львова.

    Пацієнтці, яка приїхала з Миколаївського району – 36 років. Усе життя від народження її нігтьові фаланги були округлими та збільшеними, а розвиток сухожилків-розгиначів – порушений. Пальці жінки не розгиналися, а кисть навпаки – увесь час була напівзігнута.

    Як розповіла пацієнтка медикам, у повсякденному житті ця патологія не заважала їй, утім вона відчувала постійний дискомфорт.

    “Усі свої 36 років вона ховала руки від чужих очей. Все – через загадкову хворобу, що спричинила деформацію пальців рук та ніг”, – розповідають у медоб’єднанні.

    Щоб здійснити мрію жінки та надати її рукам естетичного вигляду, завідувач першого хірургічного відділення лікарні Святого Пантелеймона Гнат Герич спільно з командою зважився виконати складну пластично-реконструктивну операцію. Цьому передували тривалі консультації.

    Спершу медики взялися оперувати ліву руку. Робили це у два етапи: спершу – пластику сухожилкових структур, а потім – пластику м’яких та кісткових тканин. Після цього лікарі зафіксували кістку в правильному положенні. Операція тривала трохи більше трьох годин і пройшла вдало.

    “Вже наступного дня пацієнтка поїхала додому. Медики продовжують спостереження за станом кисті після втручання. І зовсім скоро планують прооперувати в іншу, праву руку жінки. Аби пацієнтка назавжди забула про свою патологію та дискомфорт, який постійно відчувала”, – наголошують у медоб’єднанні.

    Після того, як львівські хірурги зіштовхнулися із вказаним викликом, вони попросили колег з Оксфордського університету розглянути випадок пацієнтки. Британські медики після вивчення історії хвороби та результатів обстежень пацієнтки охарактеризували патологію як “надзвичайно рідкісне захворювання з низькою інцидентністю”, і аналогічних випадків вони “досі не зустрічали”.

    “Більше того, наші спеціалісти відправили зібраний генетичний матеріал пацієнтки у їхню лабораторію в Оксфорді. Тепер невідому мутацію вивчатимуть науковці не лише в Україні, але й у Великій Британії”, – наголошують у Першому медичному об’єднанні Львова.

  • Лікарю, який втратив руку на фронті, у Львові встановили біонічний протез

    У Національному реабілітаційному центрі «Незламні» встановили біонічну руку бойовому медику. Він втратив праву руку на фронті і вже за тиждень повернеться на передову з біонічним протезом, повідомили у Першому ТМО м. Львова.

    «У мене пів року не було кисті, а тепер вона в мене є. Це неможливо зрозуміти людині, в якої дві руки», – ділиться враженнями Дмитро.

    Йому – 27 років, ортопед-травматолог. Він – грек за походженням, приїхав до Києва вчитися і тут залишився. У лютому, коли почалася війна, Дмитро працював у столичній лікарні. Тож спершу рятував поранених на Київщині, а після її звільнення поїхав на передову.

    Майже дві сотні бійців: таку кількість наших захисників і захисниць медик з командою встиг евакуювати з поля бою до червня. Тоді ж і сам отримав поранення (деталей спецоперації, в якій брав участь, не розголошують). Про те, що у нього нема правої кисті, зрозумів у лікарні.

    Змиритися з цим було вкрай важко, адже це означало, що він як ортопед-травматолог більше ніколи не візьме до рук скальпеля.

    Аби врятувати м’язи передпліччя та довжину кінцівки, Дмитрові зробили п’ять операцій у трьох різних містах. За цей час він встиг одружитися і точно вирішив: щоб далі жити та захищати Батьківщину, йому потрібний найкращий протез. Саме по нього хлопець приїхав до Львова, у Національний реабілітаційний центр «Незламні».

    Протезисти встановили медику біонічну кінцівку українського виробника Esper Bionics. Її для хлопця придбала ІТ- компанія Symphony Solutions.

    Нині Дмитро проходить реабілітацію та вчиться жити з «новою рукою». Хлопець, кажуть у лікарні, дуже задоволений девайсом. З його допомогою він уже друкує смс в телефоні, бере горнятко з кавою чи дістає навушники. Більше того, щойно тимчасову конструкцію протеза замінять на постійну, а це буде за тиждень, він знову поїде на передову, боротися за життя наших захисників і захисниць. Хлопець переконаний: біонічна кінцівка допоможе повернутися до лікарської практики та врятувати ще не одну сотню життів.

  • У Львові відкрили навчальну аптеку

    Студенти-фармацевти Львівського медичного фахового коледжу післядипломної освіти тепер здобуватимуть практичний досвід в навчальній аптеці «Lege artis», яку відкрили сьогодні у Львові. Про це повідомив очільник Львівської ОВА Максим Козицький.

    «Ця навчальна аптека дасть можливість студентам зануритися в реальні умови роботи, а фармацевтам та слухачам – відшліфувати професійний рівень. Теперішні і майбутні фахівці отримали простір, який повністю укомплектований приладами та технікою, ліцензованим програмним комплексом і відповідає стандартам сучасного медично-санітарного закладу», – зазначив Максим Козицький.

    За його словами долучилися до відкриття навчальної аптеки і польські благодійники, зокрема фонд «Наука для розвитку» та його президент Вєславу Птах.

    «Дякуємо, що ви з нами ще з 2021 року робите потрібні речі, зокрема допомогли відремонтувати та обладнати навчальні кабінети у коледжі. Ці кабінети створили у межах проєкту «Підвищення безпеки та якості діагностики і інших медичних послуг у відповідь на пандемію COVID-19 в Україні», який реалізовують Львівський медичний фаховий коледж післядипломної освіти та 4 міська клінічна лікарня Львова спільно з фондом «Наука для розвитку» за фінансування від Міністерства закордонних справ Польщі. Дякуємо за відриті серця та щире бажання допомагати українському народу!», – наголосив максим Козицький.

    Він також подякував керівниці Львівського медичного фахового коледжу післядипломної освіти Лесі Вовк та усьому колективу за ефективну роботу у покращенні фармацевтичної освіти в регіоні.

  • ​​14 вчених зі Львівщини увійшли у 2% найбільш цитованих у світі науковців

    У рейтинг європейської компанія Elsevier ввійшли 108 українців, зокрема 14 викладачів з 6 закладів вищої освіти Львова.

    Сьогодні, 10 листопада, начальник Львівської ОВА Максим Козицький поспілкувався з дослідниками, які потрапили у 2% найбільш цитованих у світі науковців в оновлених загальнонаукових авторських базах стандартизованих показників цитування. Рейтинг підготувала компанія Elsevier за підтримки ICSR Lab на основі профілів вчених на Scopus.

    В межах зустрічі поговорили про наукові дослідження у різних сферах: лінгвістичній, медичній, інженерній, математичній, інформаційній тощо. Також, про те, що потрібно науковцям, щоб без обмежень працювати саме в Україні. Адже початок повномасштабної війни призупинив роботу та співпрацю Львіщини з Харківською, Київською та іншими областями, де була частина обладнання, яке потрібно для дослідів.

    Загалом у рейтинг 2022 року ввійшли 108 українців. Окрім львів’ян, у списку є науковці з Києва, Харкова, Чернівців, Івано-Франківська.

    Зі Львова у рейтингу представлені 8 викладачів НУ «Львівська політехніка», 2 представники Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України та по одному представнику від Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Національного лісотехнічного університету України, Львівського національного університету імені Івана Франка та Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України.

    У топ 2% найцитованіших науковців світу потрапили:

    • Наталія Шаховська, НУ «Львівська політехніка»;
    • Іван Шацький, Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України;
    • Василь Литвин, НУ «Львівська політехніка»;
    • Іван Ізонін, НУ «Львівська політехніка»;
    • Вікторія Висоцька, НУ «Львівська політехніка»;
    • Петро Кравець, НУ «Львівська політехніка»;
    • Роман Ткаченко, НУ «Львівська політехніка»;
    • Соломія Федушко, НУ «Львівська політехніка»;
    • Ярослав Бліхарський, НУ «Львівська політехніка»;
    • Роман Лесик, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького;
    • Павло Бехта, Національний лісотехнічний університет України;
    • Іван Кирчей, Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С.   Підстригача НАН України;
    • Григорій Никифорчин, Фізико-механічний інститут ім. Г.В.Карпенка НАН України;
    • Любомир Чирун, Львівський національний університет імені Івана Франка.

    Довідка: Elsevier – одна з найбільших видавничих компаній світу, яка щорічно випускає близько чверті всіх статей, які публікують в наукових журналах. Заснована 1880 року в Амстердамі.

    Scopus – бібліографічна і реферативна база даних та інструмент для відстеження цитованості статей, опублікованих у наукових виданнях, що містить понад 50 млн реферативних записів. Рубрикатор Scopus (ASJK) має 27 базових тематичних розділів, поділених на 335 підрозділів, політематичні статті індексуються одразу в кількох розділах.

  • «Повернись живим» та АЗК ОККО оголосили збір 325 млн грн на розробку українського БПЛА

    Благодійний фонд «Повернись живим» оголосив про початок наймасштабнішого збору коштів у своїй історії – 325 млн грн для придбання 25 розвідувальних безпілотних авіаційних комплексів «ШАРК» української компанії Ukrspecsystems. Цю ініціативу «Око за око» фонд запускає спільно з компанією OKKO.

    За 325 млн грн планують закупити 25 безпілотних комплексів, до яких входять: 75 БПЛА, 25 прохідних авто Torsus від Pulsar Expo, обладнаних пунктами управління та 25 пускових установок.

    «У рамках проекту ми придбаємо не просто розвідувальні безпілотники, а унікальну розробку, створену фахівцями нашого Фонду, виробниками БПЛА «Укрспецсистемс» і компанією Pulsar Expo, що забезпечує проект спеціальними автівками, які ми спільно перетворимо на наземні станції управління польотами. Кожен із 25 комплексів — це два БПЛА «ШАРК», наземна станція управління на базі повнопривідного авто і катапульта або пускова установка.

    У загальну вартість проекту також входять плюс ще 25 додаткових БПЛА, які будуть у резерві для оперативної заміни втрачених під час боїв», — пояснив директор воєнного департаменту «Повернись живим» Андрій Римарук.

    Щоб долучитися до благодійної ініціативи, водіям автівок треба заправитися пальним PULLS 95 або PULLS Diesel у мережі АЗК ОККО. З кожного літра 1 грн автоматично буде передаватися на «ШАРК».

    За дві години після оголошення акції вдалося назбирати 300 тис. грн. Відстежувати лічильник збору коштів можна на сайті компанії ОККО.

    Додаткові донати можна переказувати безпосередньо за реквізитами фонду.

  • Львівські науковці розробили новий кровоспинний засіб для армії

    Новий кровоспинний засіб розробили професори Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького Максим Луцик, Ростислав Стойка та Ростислав Білий. Над його розробкою вони почали працювати ще у 2014 році і через рік препарат був же готовий. У 2016 році науковці отримали патент України на винахід, повідомляє zaxid.net з посиланням на «Укрінформ».

    Спонсором виробництва препарату став топ-менеджер одного з американських медичних центрів доктор Шандор Варі. Він знайшов кошти на створення виробництва гемостатика і забезпечив купівлю першої великої партії сировини.

    Львівські вчені за кілька місяців вдосконалили виробництво і розробили кровоспинний засіб – активатор згортання крові, який за деякими показниками виявився кращим, ніж закордонні препарати.

    « Хтось у вільний час займався волонтерством, а ми розробляли в лабораторії наш кровоспинний препарат. Ми почали модифікувати процес виробництва, а по суті зробили новий винахід, тобто цей гемостатик зроблений фактично заново. Втричі збільшили його ефективність, віднайшли нові екологічні джерела сировини, подолали недоліки першої розробки відповідно до побажань військових. Хоча, безумовно, все базувалося на нашому попередньому досвіді», – розповів професор кафедри гістології, цитології та ембріології медуніверситету Ростислав Білий.

    Активатор згортання крові – це мікрогранули, які при контакті з кров’ю утворюють в’язкий гель, що зупиняє кровотечу. Важливо, що при цьому гель не «спікається» з тканинами тіла, не утворює тверду кірку і легко змивається 0,1% розчином оцтової кислоти. Щоб отримати такий розчин, достатньо до літра води додати дві чайні ложки оцту. І це ще одна його перевага, адже основна проблема гемостатичних порошків – саме утворення ущільнення на ушкодженій тканині, які важко відділити від рани.

    За словами професора, як тільки порошок змішається з кров’ю, він перетворюється на гель. 10 грамів порошку достатньо, щоб перетворилось в густий гель 100 мл крові. Насправді, це дуже багато. Якщо рана велика, гемостатик має накладати вже професійний медик, і він може використати кілька упаковок.

    Перші пакетики з гемостатиком, за словами науковця, відправили на фронт наприкінці червня – на початку липня. Наразі цей препарат виготовляють за гроші спонсорів.

    «Зараз – це спонсорські гроші. Ми відправляємо наш гемостатик на фронт через надійних партнерів. Зокрема, через Тернопільський національний медичний університет, де збирають медичні аптечки для парамедиків ЗСУ. Цю роботу координує проректор проф. Оксана Шевчук. Зараз ми намагаємося вийти на напівкомерційні засади, щоб препарат став доступнішим широкому загалу, волонтери його можуть придбати. Зв’язатися з нами можна через наш сайт», – каже професор Ростислав Білий.

    Зараз команда науковців, а це всього четверо людей, виробляють від п’ятисот до тисячі упаковок на місяць – у вільний від основної роботи час.

  • 14 науковців Львівщини увійшли до рейтингу найвпливовіших у світі

    Стали відомі прізвища тих українців, які увійшли за підсумками року у топ 2 % найцитованіших науковців світу. Зокрема, список львівської команди збільшився порівняно з минулим роком: 14 вчених області потрапили у рейтинг найвпливовіших науковців. Про це повідомив головний освітянин Львівщини Олег Паска.

    Усього в цей список потрапило 108 українців. Із Львівської області у рейтингу представлені 8 викладачів Національного Університету «Львівська політехніка», 2 представники Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Підстригача НАН України та по одному представнику від Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Національного лісотехнічного університету України, Львівського національного університету імені Івана Франка та Фізико-механічного інституту ім. Карпенка НАН України.

    Перелік:

    • Наталія Шаховська, Національний Університет «Львівська політехніка»;
    • Роман Лесик, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького;
    • Павло Бехта, Національний лісотехнічний університет України;
    • Іван Шацький, Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Підстригача НАН України;
    • Василь Литвин, Національний Університет «Львівська політехніка»;
    • Іван Ізонін, Національний Університет «Львівська політехніка»;
    • Вікторія Висоцька, Національний Університет «Львівська політехніка»;
    • Петро Кравець, Національний Університет «Львівська політехніка»;
    • Роман Ткаченко, Національний Університет «Львівська політехніка»;
    • Соломія Федушко, Національний Університет «Львівська політехніка»;
    • Ярослав Бліхарський, Національний Університет «Львівська політехніка»;
    • Іван Кирчей, Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Підстригача НАН України;
    • Григорій Никифорчин, Фізико-механічний інститут ім. Карпенка НАН України;
    • Любомир Чирун, Львівський національний університет імені Івана Франка.

    Додамо, що рейтинг провела видавнича компанія Elsevier за підтримки ICSR Lab (Updated science-wide author databases of standardized citation indicators).

  • Компанія «ІТ Кластер» придбала закинутий науковий інститут «Еротрон» у Львові

    Науково-дослідний інститут приймальних електронно-променевих трубок «Еротрон» у Львові продали за 55 млн грн. 100% акцій інституту придбала компанія «ІТ Кластер», пише Zaxid.net.

    Регіональне відділення Фонду державного майна по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (ФДМУ) виставило на продаж 100% акцій Науково-дослідного інституту приймальних електронно-променевих трубок «Еротрон», що на вул. Антоновича, 90, у вересні. Стартова ціна лоту становила 26 млн грн. 10 жовтня на електронному майданчику Prozorro.Продажі відбулися торги, під час яких вартість акцій інституту зросла вдвічі.

    Придбати акції інституту зголосилися чотири компанії. Найвищу ціну запропонувало ТзОВ «ІТ Кластер» – 55 млн грн. ФДМУ повідомив компанії «ІТ Кластер» про намір підписати договір купівлі-продажу.

    Ця компанія не пов’язана із організацією «Львівський ІТ Кластер». Згідно з даними аналітичної системи YouControl, ТзОВ «ІТ Кластер» зареєстроване у Львові 10 місяців тому та займається торгівлею технікою та програмним забезпеченням. Його засновником та директором вказаний львів’янин Назар Козак. 39-річний Назар Козак – колишній футболіст, а тепер є директором ФК «Нива» в Теребовлі.

    Науково-дослідний інститут приймальних електронно-променевих трубок «Еротрон» був заснований у 1956 році та входив до структури львівського заводу «Кінескоп», однак у 1990-х відділився в окрему структуру. На заводі виготовляли електронно-променеві трубки для засобів відображення інформації, які застосовували як обладнання у літаках, вертольотах та міжнародних космічних станціях.

    Вже багато років підприємство не працювало, а будівля інституту на вул. Антоновича, 90 стояла закинутою. У 2019 році «Еротрон» перейшов у власність Фонду держмайна. Через податкові борги впродовж двох років його перетворили на акціонерне товариство, а його акції виставили на продаж.