Категорія: Історія

  • 15 фактів про Львівський телецентр на Високому замку

    Цьогоріч минає 60 років від час зведення однієї з найстаріших в Україні серед регіональних телерадіоорганізацій – Львівський телецентр. 

    Панорама Львова з телевежею, 1960-ті рр.

    1. Телецентр та трансляційну вежу на Високому Замку було збудовано у 1957 р. за проектом архітектора Ярослава Новаківського.

    2. Будівля Львівської студії телебачення збудована на місці колишнього австрійського порохового складу, закладеного тут на поч. ХІХ с. (сучасна адреса  вул. Кривоноса, 3)

    Львівська студія телебачення

    3. Львівська телерадіоорганізація на першому етапі охоплювала своєю творчою увагою весь західний регіон України: Львівську, Івано-Франківську, Тернопільську, Волинську, Рівненську, Чернівецьку та Закарпатську області.

    4. Трансляційна вежа телецентру має висоту 192 м., а висота над рівнем моря 580 метрів.

    Телевежа на Високому Замку незадовго після свого спорудження. Фото 1957-1960 рр.

    5. За час свого існування телевежа майже не змінювала свій вигляд, лише було додатково споруджено нижній оглядовий майданчик.

    6. З львівської телевежі вперше розпочалась трансляція не тільки радіосигналів, але й телевізійних ефірів.

    Телевежа на Високому Замку, 2017 р.

    7. 26 грудня 1957 року було здійснено першу передачу Львівського телебачення.

    8. Спочатку передавалися тільки програми Львівського телебачення, переважно українською мовою.

    9. З 1962 року Львівське телебачення  було підключене до київського та московського і з того часу на екранах з’явилися передачі, що почали відтісняти з ефірного часу продукцію Львівської телестудії.

    10. До 1970-х телебачення було лише чорно-білим, і лише пізніше з’явився колір

    11. Зоряний час Львівського телебачення припав на квітень-травень 1990 р., коли в прямому ефірі транслювались сесійні засідання Львівської обласної ради народних депутатів першого демократичного скликання.

    12. На фасаді телестудії встановлено пам’ятну дошку Вячеславу Чорноволу, який у 1960-1963 рр. працював редактором передач для молоді на Львівській телевізійній студії.

    Руфер Мустанг на львівській телевежі, 2014 р.

    13. У 2007 році львівська телевежа отримала яскраву ілюмінацію.

    14. 16 листопада 2012 року відбулося відкриття у Львові музею телебачення.

    15. У вересні 2014 року руфер Мустанг піднявся на Львівську телевежу.

    Автор – Наталка СТУДНЯ для Старі Фотографії Львова

  • Унікальні кольорові фотографії радянського Львова 1960-70 років

    Пропонуємо вам переглянути чудові фотографії радянського Львова. Яким було місто 50-60 років тому.

    Площа Ринок
    Проспект Свободи
    Площа Ринок
    Підвальна
    Площа Галицька
    Галицька площа
    Каплиця Боїмів



    Личаківський парк, де зараз стадіон СКІФ
    Площа Ринок
    Парк Культури
    Парк Культури
    Костел і монастир бернардинів



    Унікальні кольорові фотографії радянського Львова 1960-70 років
    Коперника
    Проспект Свободи
    Теж проспект Свободи
    Унікальні кольорові фотографії радянського Львова 1960-70 років
    Цирк



    Через площу Галицьку, проспект Свободи і Княза Романа ходив трамвай №1
    Унікальні кольорові фотографії радянського Львова 1960-70 років
    Площа Генерала Григоренка
    Валова. Автобусна зупинка
    Галицький базар
    Унікальні кольорові фотографії радянського Львова 1960-70 років
    На Валах біля Порохової вежі



    Унікальні кольорові фотографії радянського Львова 1960-70 років
    Ратуша
    Монумент слави на Стрийській
    Унікальні кольорові фотографії радянського Львова 1960-70 років
    Площа Івана Підкови
    Вітовського
    Унікальні кольорові фотографії радянського Львова 1960-70 років
    Кінець
  • 23 травня – День Героїв України!

    Сьогодні, 23 травня — в Україні відзначається День Героїв — щорічне свято, встановлене на честь українських вояків — борців за волю України, передусім, лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, опришків, українських січових стрільців та вояків Армії УНР, УПА та діячів ОУН.

    У 1941 році Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів постановив щороку, 23 травня, святкувати День Героїв. Свято було приурочене до сумного дня 23 травня 1938 року, коли в Роттердамі було вбито Євгена Коновальця. Було також обумовлено, що саме у травні пішли з життя «кращі сини України XX століття»: Микола Міхновський, Симон Петлюра та Євген Коновалець.

    Свято покликане підкреслити історичний зв’язок між лицарями Київської Русі, козаками Гетьманщини, січовими стрільцями та вояками армій УНР та УПА.

    До здобуття Україною незалежності свято святкувалося підпільно, з проголошенням незалежності у 1992 році почало набувати розголосу.

    Станом на 2020 рік не є офіційним державним святом.

    Сьогодні День Героїв широко святкується передусім у Галичині, де до нього приурочуються офіційні урочистості, але останніми роками відбулось значне поширення святкування в центральні та східні регіони України. Національно-патріотичні організації домагаються встановлення Дня Героїв офіційним державним святом.

    Сьогодні справу наших предків продовжують нові покоління — так само зі зброєю в руках визволяють Батьківщину від окупанта. Тому вітаємо усіх борців за Україну, українську націю та усіх нащадків славних Лицарів-визволителів зі святом!

    Україна пройшла багато випробувань на своєму шляху, та не скорилась, не зникла, а продовжує йти до Перемоги та Свободи!

  • Кольорові відеозйомки Львова 1989 року

    Унікальні кольорові кадри Львова з 1989 року. Площа Ринок, Митна, Личаківська і Мечнікова. Машини, люди і радянська пропаганда. А також кадри з Дня міста.

    https://www.youtube.com/watch?v=1dEUhebCukQ

    Львів святкує 733-річчя

    Бонус! Фото Львова, 1989 рік

    Площа Митна
    Площа Возз’єднання (теперішня Соборна)

  • Віртуальний огляд панорами Львова 1775 року: відео

    У Вроцлаві у Залі Століття представили унікальний проект, в рамках якого створено віртуальну 3D копію макету Львова зразка 1775. Сам макет створено майже 100 років тому Янушом Вітвіцьким та його колегами. Тоді робота майстрів над панорамою тривала більше 10 років.

    Сучасні ж технології надали нам можливість оглянути макет віртуально. Встановлюючи цю інтерактивну 3D інсталяцію, глядач може зануритися в древній Львів та вільно пересуватись ним. До окремих архітектурних пам’яток додається також інформаційна довідка.

    Проект нагадує комп’ютерну гру. Управління відбувається контроллером Xbox, тому навігація стає дуже простою та інтуїтивно зрозумілою.

    Відомості про оригінальний макет: 

    “Януш Вітвіцький народився 10 вересня 1903 року у самісінькому Львові. Ще б пак, де ж іще могла народитися людина яка так досконало знала давнє обличчя свого міста. Януш Вітвіцький спочатку вивчав архітектуру в Львівській політехніці (до 1926 року), а потім ще й історію мистецтва в університеті Яна Казимира (сучасний ЛНУ ім. Івана Франка). Пристрастю молодого вченого була архітектура стародавнього Львова, особливо його фортифікація. У 1934 році Януш стає спочатку асистентом, а згодом, доцентом Львівського університету. Хороша посада, перемога на загальні крайовій виставці в Познані, спроектованого ним павільйону, віщували подальший розквіт кар’єри архітектора. (фото 3, 4)

    У 1931 р. під час перебування у Парижі, народилася ідея створення архітектурної моделі Львова зразка XVIII століття. Це була титанічна робота для якої потрібно було вивчити всі карти та плани населеного пункту, фотографії, ескізи і гравюри, будь-які письмові джерела та перекази про архітектуру міста Лева.

    З 1932 р. Януш Вітвіцький працює, разом із групою фахівців, спочатку в будівлі Політехнічного університету на вул. Корнеля Уєйського (тепер Корнила Устияновича), а згодом на Вірменській, 23 (колишній кляштор Марії Магдалини).

    Завдяки інтенсивній роботі, до початку Другої світової війни з’явилися моделі основних будівель Львова та міських стін. Тільки в 1939 році вдалося отримати 10 тисяч злотих від міської влади кошти на будівництво моделі (до того всі витрати Вітвіцький покривав із своєї кишені).

    Війна і окупація Львова (радянська, німецька і знову радянська) не припинили роботи над панорамою міста. У 1943 році лише хабар допоміг визволити інженера Вітвіцького від ув’язнення радянським режимом. Після цього майстер наполегливо розпочне добиватися дозволу вивезти своє творіння до Польщі. За три дні до призначеного строку виїзду, у 1946 році, Януш Вітвіцький, був жорстоко убитий за нез’ясованих до сьогодні обставин. Архітектора швидше за все ліквідували агенти НКВС. Дружина Вітвіцького навіть не мала можливості опізнати тіло чоловіка. Але панораму вивезти усе ж змогла…

    Через два тижні Ірена Вітвіцька поїхала разом з донькою в Польщу, взявши ретельно упаковані, в шести ящиках і дрібних пакетах елементи панорами. Аж до падіння комуністичного режиму в Польщі існування панорами міста Львова було таємницею. Знадобилося чимало часу аби реставрувати моделі будинків міста. І лише з 2015 року ми знову, безперешкодно, можемо побачити Львів таким, яким він був триста років тому, щоправда у Вроцлаві.”, – про це йдеться на сторінці сайту Фотографії Старого Львова.

    Якщо доля чи випадок, автобус чи літак занесуть вас до Вроцлава, і ви матимете хоча б кілька годин вільного часу, рекомендуємо відвідати макет Львова у Залі Століття (ul. Wystawowa 1, 51-618 Wrocław). Звичайно, у Вроцлаві і окрім неї є на що подивитися… Але такого Львова, як тут, Ви ще певно не бачили!

  • Кольоровий Львів на 14 поштівках 1968 року

    Як не парадоксально, але Львів періоду радянської окупації досить погано, в порівнянні з періодом до 1939 року, представлений на поштівках. І цікавих фотографій цього періоду теж збереглося не багато. Зрештою, це й не дивно, адже на кожному кроці в об’єктив фотоапарату потрапляли як не храми чи сакральні символи, то елементи європейської культури зовсім не пролетарського походження.

    Багато будинків та споруд перейменовувалися і кардинально змінюволося їх функціональне призначення. Церковні будівлі закривалися чи використовувалися під склади і магазини. І всюди, де тільки була вільна площина, з’являлися зірки, серпи, молоти.

    Пропонуємо до вашої уваги комплект з 14 художніх фотолистівок “Львів” 1968 року, що вийшов тиражем 145 000 примірників. Обкладинку до комплекту малював художник В. Гринько. Підписи під фото збережені як в оригіналі, тому для декого вони будуть ностальгічними, а для декого – несподіваними. Ну і сам Львів – він таки змінився з тих часів.

    Маємо надію, що фотоекскурсія на 49 років назад у минуле Львова була для вас пізнавальною і всі місця на поштівках ви впізнали.

    Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
    http://photo-lviv.in.ua/kolorovyj-lviv-na-14-poshtivkah-1968-roku/