18 травня 2017 року на площі перед головним корпусом Львівського національного університету імені Івана Франка відбувся флешмоб, присвячений Всесвітньому дню вишиванки.
Під час заходу близько 500 студентів та викладачів Університету «оживили» вишиванку і виконали Державний Гімн України.
Ректор Університету, професор Володимир Мельник подякував усім учасникам акції, наголосивши, що вишиванка – генетичний код нації, який ми повинні шанувати і берегти.
Нагадаємо, що Всесвітній день вишиванки – це міжнародне свято, покликане зберігати споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Відзначають цей день щороку в третій четвер травня.
Учасники ходи пройшли до місця вшанування пам’яті Героїв Небесної сотні та Героїв, котрі полягли за нашу волю й незалежність на сході України (Личаківське кладовище, поле почесних поховань №76).
Інвестор з Азербайджану має намір не лише виготовляти асфальт, його компанія також братиме участь у тендерах на будівництво доріг в Україні.
17 травня у місті Миколаєві на Львівщині запрацював новий асфальтний завод ТзОВ “Алов”, що створений за участі азербайджанського інвестора. Про це йдеться на сайті ЛОДА.
Фото: Микола Тис/ZIK
«Відкриття таких заводів – знак оживлення та покращення інвестиційного клімату в державі. На даний момент Львівщина – лідер використання публічних грошей на ремонти та будівництво доріг в Україні, – наголосив виконуючий обов’язки Голови Державного агентства автомобільних доріг України Славомір Новак. – Львівщина – гарний приклад співпраці між бізнесом, облдержадміністрацією, різними рівнями влади та службами, що відповідають за ремонт та будівництво доріг, у тому числі Укравтодор».
У завод інвестували 7 мільйонів євро.
Фото: ЛОДА
Заступник голови Львівської облдержадміністрації Ірина Гримак зазначила, що відкриття заводу – це нові можливості для реалізації стратегічних планів і розвиток Львівщини у дорожній галузі.
ТзОВ “Алов” володіє 39 одиницями високотехнологічого обладнання та важкою технікою серед яких гудранатори, віброкатки, фрези, самоскиди, виробниками яких є європейські приладобудівні та машинобудівні підприємства.
Перші 900 метрів асфальту «Алов» покладе у Стрийському районі, де працюватиме, як субпідрядник, пише ZIK.
«Далі будемо подаватися на тендери. В нас всі документи за українськими законами готові, все, що вимагають, є», – зазначив азербайджанський інвестор Алієв Зіяддін Ісмаїл Огли.
Надзвичайний і Повноважний Посол Азербайджанської Республіки в Україні Худієв Азер Худаяр Оглу, який на кілька годин прилетів до Львова на відкриття заводу, зазначив, що нині в Азербайджані дороги будуть за світовими стандартами, доказом якості, за його словами, є те, що щороку в Баку проводять «Формулу 1».
«Підтягнута інфраструктура і хороші дороги – це перший показник для розвитку економіки країни, це ми відчули на собі в Азербайджані. Як тільки почали покращувати інфраструктуру і будувати дороги, економічний сектор почав розвиватися. В нас сьогодні дуже сильні транзитні коридори, від чого Азербайджан отримує дивіденди», – зазначив дипломат.
Довідково:
Асфальтний завод ТзОВ “Алов” є масштабним і складним проектом з інвестиціями на суму приблизно 7 млн євро в українську промисловість. Загальна площа підприємства: 18 гектарів. Тут встановили виробничу лінію швейцарсько-італійського заводу Аmman. У годину завод здатний виробляти 180 тонн асфальту. Запуск заводу дасть можливість на початку забезпечити робочими місцями 100 працівників у Львівській області з подальшим збільшенням кількості робочих місць, пов’язаних з нарощуванням об’ємів виробництва.
[row cols_nr=”2″][col size=”6″]
Фото: ЛОДА
[/col][col size=”6″]
Фото: ЛОДА
[/col][/row]
На сьогодні середньомісячна заробітна плата на підприємстві складає 6 000 грн.
У співпраці з польським Міністерством культури і національної спадщини (МКіНС) Республіки Польща, в рамках програми ревалоризації у Львові об’єктів спільної культурної спадщини Польщі та України, тривають реставраційні роботи у храмах Львова. Проекти фінансує Міністр культури Республіки Польща, реалізуються вони у співпраці з управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради.
Посеред найважливіших реставраційних проектів реалізованих протягом останніх років, та які продовжуватимуться цього року, це роботи у латинському та вірменському кафедральних соборах.
Латинський кафедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії
У рамках багаторічного проекту реставрації інтер’єру Архікафедра́льної бази́ліки латинського обряду, протягом останніх 7 років відреставровано:
багатоярусний головний вівтар,
3 вікна з вітражами в презбітерії (Марія Королева Польської Корони, Посвячення архієпископа Григорія з Санока кардиналом Збігнєвом Олесницьким і LeopolisOpresso),
кам’яну архітектурно-скульптурну композицію (Господній гріб) на північній елевації собору,
бічну каплицю Пресвятих Дарів (каплиця Вишневецьких) у лівій нефі.
У 2017 році будуть продовжені реставраційні роботи в бічній каплицi Розiп’ятого Христa (каплиці Яблоновських), яку вважають за одну з найцінніших у соборі. Та реставрацію вітражiв Остробрамської Божої Матері та Бичованого Ісуса, які знаходиться в вікнах південної стіни пресбітерію.
цьогорічних реставраційних робіт складатиме 217 000 PLN (~1,47 млн. грн.).
Вірменський кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці
У 2006 році тут розпочалися реставраційні роботи настінних поліхромій Яна Генріха Розена. Відреставровано найстаріші поліхроміїі (XVI ст.), збережені вірменські настінні поліхромії і вітраж у західній та північній стіні нефу.
У 2017 році будуть проведені реставраційні роботи на південній стіні нефу. Роботи виконують польські і українські реставратори.
Вартість цьогорічних реставраційних робіт складатиме 133 500 PLN (~913 000 грн.).
Вартість реставраційних робіт в 2006-2016 р. склала ~2 млн PLN (~13,7 млн. грн.)
Храм святих апостолів Петра й Павла (колишній костел ордену Єзуїтів)
У 2015 році проведено перший етап реставраційних робіт настінних поліхромій на склепінні пресбітерію. Роботи вели польські та українські спеціалісти.
Вартість реставраційних робіт в 2015-2016 склала 303 500 PLN (~2 млн. грн.).
У 2017 р. будуть продовжені реставраційні роботи на склепінні пресбітерію. Вартість цьогорічного етапу реставраційних робіт становитиме 400 000 PLN (~2,8 млн. грн.).
Безвізовий режим для українських громадян має набути чинності 11 червня
У середу в Європарламенті відбулася урочиста церемонія підписання законодавчого акта, яким буде запроваджений безвізовий режим для громадян України.
Церемонія підписання пройшла у Страсбурзі, повідомляє кореспондент “Європейської правди“, та транслювалася європейським каналом EBS.
Документ був підписаний президентом Європейського парламенту Антоніо Таяні та міністром внутрішніх справ та національної безпеки головуючої у Раді ЄС Мальти Кармело Абелою.
На церемонії підписання також були присутні президент України Петро Порошенко та доповідач Європарламенту з питання українського безвізу Марія Габріель.
Президент України документ не підписував, оскільки підписаний регламент є внутрішнім рішенням ЄС, а не двостороннім документом.
Після підписання рішення про безвіз ще має бути оприлюднене в Офіційному журналі ЄС. Через 20 днів безвізовий режим набуде чинності; очікується, що він запрацює від 11 червня. Як повідомлялося, 11 травня Євросоюз завершив схвалення безвізового режиму для України.
Департамент розвитку Львівської міської ради організовує міський конкурс з озеленення фасадів, балконів та вікон будинків. Конкурс розпочинається сьогодні та триватиме до 1 липня. За підсумками конкурсу переможців відзначать подарунками.
«Всі ми зовсім інакше себе почуваємо в іншому середовищі. Коли ми йдемо по заквітчаній вулиці, коли є красиві рослини, то змінюється настрій. Львів’яни мають добру звичку прикрашати фасади, вікна, балкони квітами. Ми умовно поділили місто на чотири блоки, щоб було зручніше організувати цей конкурс, – проспект Свободи, площа Ринок, бічні вулиці від площі Ринок та все місто Львів. Запрошуємо львів’ян, підприємців міста максимально заквітчувати свої балкони і фасади. Це прикрашає наше місто, що має величну історію», – розповів заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко.
Організатори нагороджуватимуть львів’ян у трьох номінаціях: «Найкращий фасад», «Найкращий балкон» та «Найкраще вікно». Партнер конкурсу – садовий центр «Клуб рослин», котрий забезпечить переможців призами. Ініціатори кажуть – оцінюватимуть, перш за все, композицію.
«В рамках проектів ми займаємося озелененням скверів і доріг, проте не менш важливим є озеленення самих будівель. Особливо в центральній частині міста, де нема можливості посадити якусь іншу зелень. Тому зелень на фасадах, балконах, вікнах дає можливість забезпечити кращий мікроклімат у місті, його привабливість для ока. Також це свіже повітря – від цього зростає якість життя і здоров’я мешканців», – заявив дендролог ЛКП «Інститут просторового розвитку» Орест Олеськів.
За словами координатора конкурсу, провідного спеціаліста департаменту розвитку Львівської міської ради Назара Костирка, взяти участь в конкурсі «Квітучий Львів» може кожен охочий мешканець міста. Для цього потрібно надіслати фотографію та адресу свого фасаду, балкону чи вікна на електронну адресу: flowering.lviv@gmail.com. За детальнішою інформацією слід звертатися за тел: 032 297 60 28, 093 018 76 55.
Лоукостер полетить в Європу на два місяці раніше запланованого.
Ірландська авіакомпанія Ryanair змінює розклад польотів до Європи через підвищений попит серед українських туристів, повідомляється в заяві лоукостера.
Зокрема, польоти на новому маршруті Львів-Меммінген почнуться у вересні, а не 29 жовтня 2017 року, як планувалося раніше.
До запуску маршруту Львів-Мемминнген Ryanair почала розпродаж квитків за ціною від 19,99 євро на польоти у вересні та жовтні. Забронювати квитки за цим низькими цінами можна на сайті ryanair.com до півночі 18 травня. Крім Меммінгена зі Львова Ryanair полетить в наступні міста: Лондон, Ейндховен, Берлін, Краків, Вроцлав і Будапешт. А з Києва будуть запущені рейси до таких міст: Ейндховен, Лондон, Манчестер і Стокгольм. В цілому планується 15 рейсів на тиждень на зазначених напрямках.
Загалом компанія має намір перевозити з Києва і Львова по 250 тис. пасажирів щорічно. Україна стане 34-ю країною в мережі компанії.
Як повідомлялося, лоукостер Ryanair до кінця 2017 року запустить 11 рейсів з Києва та Львова. З Києва лоукост літатиме в Лондон, Манчестер, Ейндховен і Стокгольм, а зі Львова – в Лондон, Ейндховен, Берлін, Вроцлав, Краків, Будапешт, Меммінген.
19 травня у Львові відкриють концерт-арену та найбільший на Західній Україні нічний клуб “Малевич”. Заклад розташований за 450 метрів від Львівської опери на проспекті В’ячеслава Чорновола, 2.
3100 квадратних метрів будуть задіяні для вечірок, концертів, фестивалів та спортивних змагань.
Всередині закладу є дві окремих зали, кожна з яких має свій танцпол та лаунж-зону на 90 і 30 столів. Крім цього є ще 4 vip-зали — 2 них Sky-lounge зі скляними стінами, три барні стійки загальною довжиною 35 метрів, концерти на 1 400 людей.
Ще за радянських часів тут знаходився кінотеатр “Мир”. Зараз тут розташований Event Hall КІНО (колишній Millennium)
Свою роботу після 2,5 років простою відновив Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат, що є одним із найбільших підприємств своєї сфери в усій Україні. Про це йдеться на сторінці ЛОДА.
У відкритті взяв участь голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка.
«Небагато в Україні є прикладів, коли через 2,5 роки підприємство не перетворюється на купу металобрухту, а оживає, відновлює своє виробництво. До того ж в обладнання для цього комбінату додатково інвестували майже 1 мільйон доларів», – зазначив Олег Синютка.
Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат – одне з найбільших підприємств целюлозно-паперової промисловості України, введено в експлуатацію в жовтні 1951 року.
Спеціалізація підприємства – виробництво паперу та картону для гофрування, гофропродукція.
Зараз у штаті комбінату – 539 осіб. За наступні 4 місяці крівництво комбінату планує вийти на повну потужність виробнитцва та збільшити кількість працівників до 750 осіб.
У Вроцлаві у Залі Століття представили унікальний проект, в рамках якого створено віртуальну 3D копію макету Львова зразка 1775. Сам макет створено майже 100 років тому Янушом Вітвіцьким та його колегами. Тоді робота майстрів над панорамою тривала більше 10 років.
Сучасні ж технології надали нам можливість оглянути макет віртуально. Встановлюючи цю інтерактивну 3D інсталяцію, глядач може зануритися в древній Львів та вільно пересуватись ним. До окремих архітектурних пам’яток додається також інформаційна довідка.
Проект нагадує комп’ютерну гру. Управління відбувається контроллером Xbox, тому навігація стає дуже простою та інтуїтивно зрозумілою.
Відомості про оригінальний макет:
“Януш Вітвіцький народився 10 вересня 1903 року у самісінькому Львові. Ще б пак, де ж іще могла народитися людина яка так досконало знала давнє обличчя свого міста. Януш Вітвіцький спочатку вивчав архітектуру в Львівській політехніці (до 1926 року), а потім ще й історію мистецтва в університеті Яна Казимира (сучасний ЛНУ ім. Івана Франка). Пристрастю молодого вченого була архітектура стародавнього Львова, особливо його фортифікація. У 1934 році Януш стає спочатку асистентом, а згодом, доцентом Львівського університету. Хороша посада, перемога на загальні крайовій виставці в Познані, спроектованого ним павільйону, віщували подальший розквіт кар’єри архітектора. (фото 3, 4)
У 1931 р. під час перебування у Парижі, народилася ідея створення архітектурної моделі Львова зразка XVIII століття. Це була титанічна робота для якої потрібно було вивчити всі карти та плани населеного пункту, фотографії, ескізи і гравюри, будь-які письмові джерела та перекази про архітектуру міста Лева.
З 1932 р. Януш Вітвіцький працює, разом із групою фахівців, спочатку в будівлі Політехнічного університету на вул. Корнеля Уєйського (тепер Корнила Устияновича), а згодом на Вірменській, 23 (колишній кляштор Марії Магдалини).
Завдяки інтенсивній роботі, до початку Другої світової війни з’явилися моделі основних будівель Львова та міських стін. Тільки в 1939 році вдалося отримати 10 тисяч злотих від міської влади кошти на будівництво моделі (до того всі витрати Вітвіцький покривав із своєї кишені).
Війна і окупація Львова (радянська, німецька і знову радянська) не припинили роботи над панорамою міста. У 1943 році лише хабар допоміг визволити інженера Вітвіцького від ув’язнення радянським режимом. Після цього майстер наполегливо розпочне добиватися дозволу вивезти своє творіння до Польщі. За три дні до призначеного строку виїзду, у 1946 році, Януш Вітвіцький, був жорстоко убитий за нез’ясованих до сьогодні обставин. Архітектора швидше за все ліквідували агенти НКВС. Дружина Вітвіцького навіть не мала можливості опізнати тіло чоловіка. Але панораму вивезти усе ж змогла…
Через два тижні Ірена Вітвіцька поїхала разом з донькою в Польщу, взявши ретельно упаковані, в шести ящиках і дрібних пакетах елементи панорами. Аж до падіння комуністичного режиму в Польщі існування панорами міста Львова було таємницею. Знадобилося чимало часу аби реставрувати моделі будинків міста. І лише з 2015 року ми знову, безперешкодно, можемо побачити Львів таким, яким він був триста років тому, щоправда у Вроцлаві.”, – про це йдеться на сторінці сайту Фотографії Старого Львова.
Якщо доля чи випадок, автобус чи літак занесуть вас до Вроцлава, і ви матимете хоча б кілька годин вільного часу, рекомендуємо відвідати макет Львова у Залі Століття (ul. Wystawowa 1, 51-618 Wrocław). Звичайно, у Вроцлаві і окрім неї є на що подивитися… Але такого Львова, як тут, Ви ще певно не бачили!
