ЛЬВІВ1256

Автор: LVIV1256

  • CNN опублікувало статтю про Львів та інші українські місця

    Видатне американське агентство новин CNN розмістило у себе на інтернет-порталі статтю про 11 найкращих українських місцин, де слід побувати туристу.

    «Яскраві міста, стародавні замки, приголомшлива сільська місцевість, різноманітність ландшафтів і доброзичливе ставлення це все те, що робить країну особливим туристичним призначенням, незалежно від присутніх проблем. Відсутність масового туризму надає Україні чарівність та її автентичність, що часто відсутнє в інших місцях світу», – пише автор.

    Львів увійшов у ТОП-11 місць, які, на думку автора, змусять Вас закохатися у цю Східноєвропейську країну.

    «Львів вважається культурною столицею України з найбільшою в Україні кількістю західної архітектури. Старе місто славиться прекрасними вузькими вуличками, чудовими церквами, цікавими музеями і чарівною атмосферою. Це затишне і гостинне місце, де є ряд тематичних ресторанів, кнайп та клубів. Незалежно від сезону, Львів завжди є популярний серед українців, які приїжджають сюди на вихідні, щоб відчути флюїди Старого міста», – зазначено у виданні.

    Побувавши у Львові, гості також можуть відвідати так звану “Золоту підкову” Львівщини: найвідоміші регіональні замки – Олеський,  Золочівський і Підгорецький, що розташовані дугою, яка подібна по формі до підкови.

    До списку рекомендованих місць України також увійшли Чернівці, Софіївський парк в Умані, Київ, Мукачеве, Переяслав-Хмельницький, Харків, Чернігів, Одеса, Ужгород та Кам’янець-Подільський.

     

     

  • “Фонтан закоханих”

    Львів – це місто-романтика, місто-емоція, місто-натхнення, місто-кохання. Сюди приїжджають освідчуватися, закохуватися, шукати амурних пригод, виявляти свої почуття, влаштовувати романтичні побачення і насолоджуватися Львовом, надихатися містом, яке створене, покликане відкривати в людині найсвітліші, найдражливіші почуття. І як в такому місті не поставити пам’ятник великій Любові!

    “Фонтан закоханих” – офіційна назва скульптурної композиції, зображає двох молодих людей, хлопця і дівчину, зодітих у простий міщанський одяг середньовічної епохи, які тягнуться одне до одного руками. Пелагія, львівська Джульєтта, стоїть на невеликому підвищенні попереду свого коханого Пауло-Ромео, простягає йому у відповідь руку і посміхається. Юний Мікелінні закохано дивиться на свою Пелагію, запрошуючи спуститися до нього. Навкруги шекспірівської львівської парочки вбудований фонтанний майданчик, до якого ведуть кілька сходинок. Вода з фонтанів-гейзерів розливається по заглибинах майданчика і є великою потіхою не тільки для дорослих, але й для дітей, які полюбляють веселитися босоніж у воді, перебігаючи від дзюрчака до дзюрчака, збиваючи піну і бризки. Попри майданчик літом місцеве кафе виставляє столики для романтичних посиденьок біля панорамного пам’ятника, а невеличкий парк навкруги створює приємну атмосферу затишного відпочинку.

    Встановлення такого роду пам’ятника у Львові є не випадковим. Адже увіковічені у бронзі скульптури-прототипи Ромео і Джульєтти є реальними персонами із львівського середньовічного минулого. А їхня історія кохання є ще більш дивовижною і сумною, ніж Шекспірівський сюжет п’єси “Чума на обидва ваші будинки”, знаменитої в світі – як “Ромео і Джульєтта”.

    Пелагія – львівська дівчина з багатого купецького роду Красновських, вихована в добрих українських традиціях, ревна християнака-православна, хороша помічниця і добра дочка для своїх батьків. Пауло Мікелінні – італієць за походженням, юрист за освітою, католик, який вирушає в світ у пошуках себе: хлопець молодий, сповнений романтизму і охотою до подорожей, вмовляє батька дозволити розпочати власну купецьку справу за кордоном, що було популярним бізнесом на той час. Закупивши хмільного краму – італійського вина, Пауло Мікелінні вирушає, за порадою свого товариша по навчальній лаві, на Україну, а саме – до Львова. Тут доля зводить завзятого купця з львівським місцевим підприємцем Михайлом Красновським, батьком Пелагії. Мікелінні відразу розуміє, що перша зустріч з красунею-львів’янкою є особливою подією у його житті. Він міняється, відчуває, що життя набирає свого сенсу, що нарешті знайшов свою пристань, свою долю. Донька Красовських боїться собі признатися в очевидному, але перші романтичні зародки великого кохання зраджують її тіло: вона шаріється при кожній зустрічі, втрачає спокійний сон, а кожен наступний день розпочинається з думки про нього – одного-єдиного чоловіка в її житті. Розтривожені почуттями одне до одного, молоді закохані довго не наважуються виразити свою любов в словах. Проте Пауло не витримує більше амурних мук і освідчується дівчині, – Пелагія відповідає взаємністю. Їхньому щастю, на противагу Шекспірівській історії, батьки не стають на заваді, а навпаки – всіляко підтримують закохану пару. Та ідилія триває не довго. Повернувшись з тривалої купецької подорожі, Пауло Мікелінні повертається до коханої жінки і застає її хворою… на чуму, яка на той час супроводжувала кожне велике купецьке місто, полонила кожен куточок території, сповненої повної дизентерії і великої кількості людей. За фатумом, чума підкосила і Пелагію Красновську. Пауло, знаючи, що його половинка-Пелагія смертельно хвора, іде на сміливий, благородний і відчайдушний вчинок – заражає себе теж смертоносною хворобою. Мікелінні свідомо відмовляється від власного життя, аби померти разом з коханою дівчиною. Натомість, Шекспірівських Ромео і Джульєтту окутує суцільне непорозуміння: Ромео гадає, що Джульєтта померла і випиває отруту, тим часом дівчина прокидається від тимчасового летаргійного сну і бачить мертвого юнака, хапає кинджал і пронизує собі тіло. Відтак, історія львівських Ромео і Джульєтти по праву вважається найсумнішою історією кохання всіх часів і всіх народів, а затим – реальним історичним прикладом для наслідування примирення і єднання двох різних конфесій – католицизму і православ’я.

    (За книгою відомого історика, львовознавця Ілька Лемка “Львів. Місто Кохання”.)

    Цікаво знати, що:

    Відомий польський історик, хронолог Бартоломей Зіморович стверджував, що трагічні перипетії кохання львівської пари стали основою для написання… Шекспірівського твору “Ромео і Джульєтта”. За твердженням історика, події розгорталися 1586 року. Саме тоді світом снувала чума, яка полонила і Львів. Того ж таки року весь Львів облетіла сумна звістка про смерть знаної панночки Пелагії, та найбільшою окрасою всіх розповідей був неймовірний факт смерті ще однієї персони – італійця Мікелінні, який вчинив свідоме самогубство заради кохання. За розповідями, закоханий юнак наперед замовив два надгробки, на яких вигравірував слова: “Те, що любов навік поєднала, безсила навіть смерть роз’єднати”. Відтак цю сумну романтичну історію кохання і смерті не міг оминути жоден язик. Згодом її захопливо переповідали за межами України, ба навіть – в Італії. Спраглі до романтизму і кавалерських подвигів, італійці зуміли не тільки зберегти цю історію у часі, але й доповнити її своїми цікавими переповідками, крім того, аби зберегти її, записали кілька новелістичних варіантів для місцевих домашніх бібліотек. За переконанням Зіморовича, саме одна з таких новел і потрапила до рук Вільяма Шекспіра, і настільки його вразила, що через деякий час з-під пера відомого лірика вийшла відома п’єса “Чума на обидва ваші будинки”.

    Дізнатися більше про кохання львів’янки Пелагії і італійця Пауло можна з історично-художнього зібрання новел відомого львовознавця сучасності Ілька Лемка, який у 2013 році видав книгу-переповідку найвідоміших львівських романтичних історій під назвою “Львів. Місто кохання”. До слова, ця філософсько-історична книга увійшла до рейтингового переліку “Книги року ВВС 2013”. А ще краще – пройтися місцями цього неймовірного кохання, зазирнути на львівські вулички, де прогулювалися молоді Пауло і Пелагія, зайти у провулки і будинки, де вершилася сумна доля двох закоханих. Завітайте до нас – і ми відкриємо перед Вами цілий світ романтичного львівського життя!

    Пам’ятник львівській шекспірівській парі повністю профінансував львівський ресторанний заклад “Маестро”, що розташований поруч з фонтанним постаментом. При його офіційному відкритті відбулося освячення скульптур… священнослужителями двох конфесійних общин: православної і греко-католицької. Заодно, в честь такої знаменної культурної події, перед пам’ятником символічно погасили штамп нової поштової марки, на якій зображені бронзові скульптури львівських Ромео і Джульєтти.

    Знаходиться фонтан у сквері навпроти готелю «Львів», проспект Чорновола.

    Джерело: http://lviv-tourist.info/pamyatnyk-lvivskym-romeo-i-dzhulyetti/Фото: http://anderver.livejournal.com/58204.html

     

  • Кольоровий Львів на 14 поштівках 1968 року

    Як не парадоксально, але Львів періоду радянської окупації досить погано, в порівнянні з періодом до 1939 року, представлений на поштівках. І цікавих фотографій цього періоду теж збереглося не багато. Зрештою, це й не дивно, адже на кожному кроці в об’єктив фотоапарату потрапляли як не храми чи сакральні символи, то елементи європейської культури зовсім не пролетарського походження.

    Багато будинків та споруд перейменовувалися і кардинально змінюволося їх функціональне призначення. Церковні будівлі закривалися чи використовувалися під склади і магазини. І всюди, де тільки була вільна площина, з’являлися зірки, серпи, молоти.

    Пропонуємо до вашої уваги комплект з 14 художніх фотолистівок “Львів” 1968 року, що вийшов тиражем 145 000 примірників. Обкладинку до комплекту малював художник В. Гринько. Підписи під фото збережені як в оригіналі, тому для декого вони будуть ностальгічними, а для декого – несподіваними. Ну і сам Львів – він таки змінився з тих часів.

    Маємо надію, що фотоекскурсія на 49 років назад у минуле Львова була для вас пізнавальною і всі місця на поштівках ви впізнали.

    Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
    http://photo-lviv.in.ua/kolorovyj-lviv-na-14-poshtivkah-1968-roku/

  • Найрозкішніші інтер’єри історичних пам’яток Львова

    Готель «Жорж», Львів

    Палац Потоцьких

    Львівський національний університет імені Івана Франка

    Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької

    Будинок вчених

    Костел Святого Андрія

    Каплиця Боїмів

  • Найкрасивіші водоспади Карпат

    Справжньою окрасою могутніх карпатських гір є його численні мальовничі водоспади. Шалена сила води, яка з гуркотом і ревом зривається з висоти, а далі весело біжить по кам’янистій доріжці русла ріки, зачаровує і вражає. Таємничі гори ховають в своїх лісах їх так багато! Побачити ці водоспади приїжджають люди з усіх усюд, а подорож в один з таких куточків природи стане чудовим доповненням до кожної поїздки в Карпати.
    Водоспади Карпат не можна порівнювати, шукати найкращі чи найкрасивіші. Кожен з них особливий по-своєму, чарівний і неповторний.

    Шипіт – найгучніший водоспад у Карпатських горах

    Візитною карткою Закарпаття вважається цей неймовірний потужний водоспад. Він належить до одного з семи чудес Карпат. Розташований неподалік від села Пилипець, в підніжжі мальовничої полонини Боржава. Висота його – 14 метрів. Потічок, з якого бере початок водоспад, виходить з великого підземного джерела, яке в народі називають “морським оком”. Після затяжних дощів Шипіт наповнюється потужною силою, і його гуркіт чутно ще за сотні метрів від нього.

    Шипіт – особливе і цікаве місце. Крім того, що він давно став одним з найпопулярніших водоспадів у Карпатах, його обрали собі точкою збору хіппі і неформальна молодь з усіх просторів колишнього СНД. В липні, на Івана Купала, їх тут збирається найбільше, і саме в цю особливу містичну ніч біля водоспаду відбуваються неймовірні видовищні дійства.

    Проте, якщо ви не прихильник таких галасливих зібрань, помилуватись його красою можна в інші місяці – від квітня до жовтня. Туристична стежка, яка починається біля водоспаду, веде до вершини Великий Верх (1598 м), звідки відкривається величний і захоплюючий вид на карпатські гори.

    Пробій – найбільш повноводний водоспад

    У популярному курортному містечку Яремче, недалеко від сувенірного ринку, тече одна з найбільших річок Карпат – Прут. Саме на ньому розташований найвідоміший у цих горах водоспад, під назвою Пробій. Перепад його каскадів – біля восьми метрів, але захоплює не стільки висота його, скільки неймовірна потужність і сила.

    Це місце – одна з найчастіше відвідуваних у Карпатах природніх пам’яток. Просто над водоспадом є високий міст, з якого зручно милуватись бурхливим сильним потоком. Поблизу водоспаду є цікаві стрімкі скелі, які називають також скелями Довбуша, а також оригінальні об’єкти, які називають Готичними складками. А найсміливіші долають пороги водоспаду на катамаранах.

    Пробій, або Яремчанський водоспад, як його часто називають, не терпить дурощів і легковажності. Не варто захоплюватись фотографією просто на каменях між бурхливими хвилями – сила води настільки потужна, що вибратись з неї буде дуже складно.

    Бухтівецький і Манявський водоспади – подвійна окраса Горган

    Обидва цих водоспади знаходяться в наймальовничішому куточку Карпат – Горганах. Вони чимось схожі між собою, однаково величні і захоплюючі. І хоча відстань між ними не надто велика, подолати шлях між ними напряму можна тільки пішки, по мальовничому туристичному маршруту, який триватиме 2-3 дні.

    Втім, дістатись до них можна і автомобілем, хоча в зовсім різних напрямках. Бухтівецький водоспад знаходиться в долині річки Бухтівець, у двох кілометрах від села Пасічна Івано-Франківської області. Основний каскад має 10 метрів у висоту, а вище по течії річки є ще кілька чарівних маленьких каскадів.

    Манявський водоспад майже вдвічі вищий за Бухтівецький, він зачаровує і вражає. Струмені його спадають з висоти 16-20 метрів у красиве озеро, в якому можна і скупатися. Знаходиться він біля села Манява Богородчанського району Івано-Франківської області. Недалеко від нього знаходиться релігійна пам’ятка архітектури – Манявський скит.

    Водоспад Кам’янка у Сколівських Бескидах

    За 7 кілометрів від містечка Сколе розташований цікавий і мальовничий водоспад Кам’янка. Це дуже популярне місце відвідування туристами, яке також є геологічною пам’яткою природи. Розташований він на річці Опір, серед густого карпатського лісу. Каскад водоспаду спадає в невеличкий природний басейн, де полюбляють купатись туристи. Щоправда, вода тут досить холодна.

    Недалеко від водоспаду є природнє джерело “Нафтуся”, з особливою водою, насиченою сірководнем.

    Женецький водоспад – справжнє диво природи

    Цей водоспад розташований недалеко від селища Микуличин. Дістатись до нього можна пішки – відстань від села всього 7 кілометрів. Дорога до нього веде попри президентську резиденцію, що часто стає об’єктом жартів і суперечок.

    В народі цей водоспад називають ще й Гуком, за його гуркіт і силу. Ще б пак – потік води падає зі скелі з висоти 15 метрів! Підійти до нього можна впритул, а також помилуватись його красою з верхнього оглядового майданчика. Особливістю Женецького водоспаду є його скелясті береги, що утворюють разом фантастичну картину.

    Водоспад Гук часто стає частиною мальовничого туристичного маршруту через полонину Хом’яків на верхівки гір Хом’як та Синяк. Така подорож не складна, і здійснити її можуть навіть діти.

    Всіх водоспадів у Карпатах не перелічити в одній статті. Маленькі і великі, бурхливі і мальовничі, вони захоплюють і зачаровують. Найбільший водоспад Карпат заховався від туристів на потоці Ялин в Мармарошах – на прикордонній території, поблизу села Ділове. А поблизу села Шешори, центру щорічного міжнародного фестивалю етнічної музики, розташовані Сріблясті водоспади, які приваблюють туристів доступністю, красою і чарівною атмосферою. А ще вода тут на диво тепла, і в невеличких басейнах річки Пістиньки, що утворились між каскадами Сріблястих водоспадів, так приємно купатись.

    Джерело

  • Влучні висловлювання Ліни Костенко.

    1. Людям не те що позакладало вуха – людям позакладало душі.
    2. Жінки довше переживають образу, незалежно від того, вони образили чи їх ображено.
    3. Я тільки не розумію, чому канадський прем’єр-міністр може проїхати до парламенту на ковзанах по замерзлій річці через всю Оттаву, а у нас людей розкидають мало не в кювети, коли їде якесь цабе.
    4. У кожної нації свої хвороби. У Росії — невиліковна.
    5. А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.
    6. Люди не знають, кого вибирати, бо не можна ж вибрати когось з нікого.
    7. І жах не в тому, що щось зміниться, — жах у тому, що все може залишитися так само.
    8. Ми унікальна нація. У нас хліборобів морили голодом. Режисери ставили спектаклі у концтаборах. Поетів закопували у вічну мерзлоту. У кого ще є атомний саркофаг? А у нас є.
    9. Огидна річ – наша терплячість. Наша звичка відмовляти собі у всьому. Так все може відмовитися від нас.
    10. Кожному поколінню сняться свої кошмари.
    11. Я нічого не боюся. Я боюся тільки причетності до ідіотів.
    12. У кожного своя пустеля і свої міражі.
    13. Мудрість мужчини – промовчати, коли говорять стихії.
    14. Глобалізація глобалізує всі проблеми, і ні одної не зменшить. Зменшиться тільки роль держав, деякі скотяться по цьому глобусу, як сльоза.
    15. Добре людям, які пробігають повз факти. А я проходжу крізь них.
    16. Сиділи колись за залізною завісою, ловили кожну вісточку зі світу, – інформація була нашою здобиччю. Тепер ми – здобич інформації.
    17. Люди! Давайте зупинимось і візьмемо новий старт. Бо при таких забігах фініш буде фатальний
    18. …але іноді мені здається, що колись я вийду з дому через вікно, і більше мене ніхто ніде не побачить.
    19. Мова солов’їна, а тьохкають чортзна-що.
    20. Бог з вами, люди. Все до чого ми байдужі, байдуже до нас. Через те ми такі й смертельно самотні.

  • Завтра площа Митна відкривається для мешканців і гостей міста!

    Проектування і ремонт площі тривали майже два роки, на площі замінили всі мережі комунікацій, відремонтували вхід у підземний перехід, замінили старе і дуже знищене покриття із залізобетонних плит, реконструювали старий фонтан, який постав тепер у вигляді пішохідного фонтану з 25 форсунками, що в різному ритмі і на різну висоту викидають воду ніби прямо із мощення, хоч насправді під покриттям із гранітних плит розташовується резервуар для води, на місці чаші старого фонтану.

    Оновили озеленення, висадили більше 15 нових видів рослин, дерев і кущів, серед них: кулясті клени, райські яблуні, груші каллеріана, мигдаль трилопатевий, самшит, лаванду, троянди, японську айву, спіреї та барбариси. Велика кількість фруктових дерев з’явилася на площі як символ колишніх монастирських садів, що росли біля монастиря кларисок та у його дворі у довоєнні часи, як і біля багатьох інших монастирів Львова.

    Також на площі залишилася бронзова скульптура хлопчика, що плюскається водою, як символ епохи, що минула, і як спогад з дитинства й молодості для багатьох львів’ян. Скульптуру почистили, оновили і встановили назад на площі. Зараз хлопчик ловить руками воду, як і було задумано (проте тоді не реалізовано!) у давньому проекті фонтану із 1960-х рр..

    На площі Митній замонтовано біля ста одноватних світильників у мощенні, що плавно сконцентровуються до входу у Музей Пінзеля – до основної домінанти площі, таким чином наголошуючи присутність цієї визначної будівлі колишнього костелу, а сьогодні музею із унікальною збіркою дерев’яної скульптури барокового майстра.

    Під час ремонту площі оновилося і її довкілля – також відремонтували фасади основних будівель, що її оточують: поліклініки, коледжу (розташовується в приміщеннях давнього монастиря) і самого музею Пінзеля (розташовується в приміщенні давнього костелу).

    Ще протягом місяця площа буде продовжувати своє оновлення: повинен з’явитися підйомник для маломобільних мешканців і ліхтарі, але вона вже буде відкритою для доступу львів’ян і гостей міста!

    У суботу о 16.00 на площі відбудеться концерт духового оркестру «Львів», організатор – Управління культури.

    Ласкаво просимо!

    Ремонт площі Митної відбувається на замовлення: Управління охорони історичного середовища та Личаківської районної адміністрації ЛМР, виконавець робіт «Арка-Пік», ген-проектувальник: НВФ «Рутенія».

    Джерело https://facebook.com/urbaanideas/

     

  • Тарифи на воду у Львові зростуть більше, ніж на 20%

    З 14-го травня у Львові набувають чинності нові тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення. Про це повідомляє tvoemisto.tv з посиланням на ЛМКП «Львівводоканал».

    Перегляд тарифів на послуги водопостачання та водовідведення для водоканалів України зумовлені зміною обсягів реалізації, зростанням витрат на оплату електроенергії, витрат на оплату праці, зростанням цін на матеріали, збільшенням ставок податків та зборів, інформує прес-служба ЛМР.

    «Відповідно до запропонованого проекту, мешканці і абоненти міста Львова будуть сплачувати на 26% більше за послуги, які надає наше підприємство. Вартість послуг для мешканців багатоквартирних будинків буде становити 13 гривень і 42 копійки – це разом за водопостачання і водовідведення з врахуванням ПДВ. А для абонентів приватного сектору тариф становитиме 11 гривень, 81 копійку», – зазначають у планово-економічному відділі ЛМКП «Львівводоканал».

    Додамо, обов’язок встановлення економічно обґрунтованих тарифів на послуги водопостачання та водовідведення, належить виключно до повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, як державного регулятора тарифної політики на комунальні послуги.

  • Сьогодні – Різдво Христове за григоріанським календарем: історія і традиції свята

    В ніч з 24 на 25 грудня католики, серед яких чимало українців, святкують Різдво.

    “Обозреватель” ознайомить вас з історією, традиціями і цікавими фактами про це свято.

    Римсько-католицька Церква і більшість протестантських церков відзначають Різдво за григоріанським календарем, в ніч на 25 грудня.

    Історія святкування Різдва

    Перші відомості про святкування християнами Різдва відносяться до 4 століття. Згідно з однією із сучасних гіпотез, вибір дати Різдва стався через одночасного святкування ранніми християнами Боговтілення (зачаття Христа) та Великодня. Відповідно, в результаті додавання до цієї дати (25 березня) дев’яти місяців, Різдво випадає на день зимового сонцестояння.

    У 13 столітті, за часів святого Франциска Ассизького, з’явився звичай виставляти в храмах для поклоніння ясла, в які поміщається фігурка Дитятка Ісуса. Згодом ясла стали ставити перед Різдвом не тільки в храмах, а й у будинках. Біля ясел обов’язково присутні осів, віл і

    Пізніше у вівтарів в костелах починають встановлювати вінок з чотирма свічками, і в кожної неділі Адвента запалюється по одній свічці.

    Святвечір

    Практично кожен католик дотримується традицію суворого посту в день перед Різдвом – 24 грудня. У цей день їдять тільки сочиво – зерна ячменю чи пшениці, які відварюють у воді і додають мед для смаку. Пост закінчується з появою на небі першої зірки.

    Традиції Різдва

    За сформованою в перші століття християнства римської традиції, в день Різдва, 25 грудня, служаться три особливі літургії – меса вночі, меса на зорі і меса днем. Таким чином, Різдво святкується тричі – як одвічної народження Слова від Бога Отця (вночі), народження Бога-Сина від Діви (на зорі) і народження Бога у віруючій душі (вдень).

    Святкування Різдва триває вісім днів.

    Сповідь і урочиста меса

    Навіть ті, хто рідко відвідує церкву, 24 грудня обов’язково присутні на урочистій вечірній месі, під час якої зачитуються уривки зі Старого Завіту, згадуються біблійні події, які пов’язані з народженням Ісуса. Напередодні Різдва церкви відкриті з самого ранку: парафіяни приходять на сповідь і можуть покаятися в своїх гріхах до того, як настане вечір.

    Прикрашання будинку

    Різдво – сімейне свято, зустрічають його у вузькому колі. Будинки прикрашають яслами з фігурками Діви Марії і немовляти Ісуса, а також соломою – одним з головних символів Різдва.

    Яслами в стародавні часи називали годівниці для худоби. Саме в таку годівницю, попередньо застеливши її соломою, Марія і поклала свого новонародженого сина Ісуса.

    Різдво для дітей

    Дітям доручають виготовлення різдвяних іграшок. Дітки роблять вироби у формі сердечок, ліхтариків і різних звіряток. Їх потім вішають як прикрас на ялинку .

    Число страв символічне, по числу апостолів, але це не канон, а просто традиція. Якщо сім’я не може собі дозволити всі 12 страв, не варто засмучуватися через це. Традиційне різдвяне меню може включати: кутю, з якої обов’язково починається святкове застілля; борщ; вареники з капустою, грибами, картоплею, ягодами; крокети – млинці з капустою; печену картоплю, рибу в різних видах – наприклад, коропа, оселедець; капусту з грибами або горохом; хліб, масло, твердий сир; узвар; тістечка, чай.

    Днем перед Святим вечором прийнято покаятися: відвідати друзів і сусідів, щоб у всіх попросити вибачення, помиритися. Не можна сідати за святкову вечерю з образою в серці.

    Різдвяна вечеря

    Перед святковою вечерею сім’я обов’язково молиться і по старшинству переломлюють облатку (прісний хліб). На вечерю подають тільки пісні страви. Серед них обов’язково повинні бути: яблука, овочеві салати та інші овочі, мед, родзинки, горіхи, селера. Оскільки все це – символи удачі, достатку і здоров’я. Обов’язковою стравою на столі має бути риба.

    А ось всім відома різдвяна індичка подається на стіл тільки 25 грудня – на другу різдвяну трапезу.

    Так само за святковим столом обов’язково ставлять зайвий прилад. Це для того, щоб показати, хто не прийшов в будинок в цей вечір – він завжди бажаний гість.

    Колядування

    Колядки співають в різдвяний вечір за вечерею, і на наступний день. Діти і дорослі переодягаються і ходять з дому в дім, співають пісні і бажають усім добра і удачі. Хоча церква не дуже добре ставиться до традиції колядування, вважаючи, що це відгомони язичництва.